Перерізи ядерних реакцій на ізотопах германію, тербію та лютецію при енергіях нейтронів в околі 14 МеВ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Дослідження взаємодії нейтронів з атомними ядрами та вимірювання нейтронних перерізів ядерних реакцій у широкому енергетичному діапазоні протягом тривалого часу були та залишаються важливим завданням сучасної ядерної фізики. Підвищений інтерес до надійних ядерних даних зумовлений зростаючою кількістю їх прикладних застосувань у різних сферах людської діяльності, що поступово збільшується в процесі науково-технічного розвитку суспільства. Більш того, підвищуються вимоги до загальновживаних ядерних даних і, перш за все, до перерізів ядерних реакцій, як щодо самих визначених величин, так і зменшення їх статистичної та систематичної компонент похибок. Досвід та детальний аналіз інформації, представленої в літературі по перерізах ядерних реакцій з нейтронами, дають усі підстави стверджувати, що насправді варто окреслити два основних аспекти, що потребують свого подальшого розвитку та вдосконалення. Перший і основний з них - це неповнота баз як експериментальних, так і оцінених ядерних даних, оскільки далеко не весь енергетичний діапазон ще перекрито відповідними ядерними даними. Внаслідок цього існують енергетичні прогалини, в т.ч. в діапазоні енергій нейтронів (13-15) МеВ, що заповнюються по мірі визначення потреб у саме таких даних, а також з урахуванням сучасних експериментальних можливостей. Другий аспект пов'язаний з розкидом даних, отриманих різними групами експериментаторів, що сягає в деяких випадках (20-60)%. Така неоднозначність суттєво ускладнює процес оцінки перерізів при створенні відповідних бібліотек та призводить до збільшення невиправданого консерватизму при розробці нових технологій та застосувань.

Підвищення рівня сучасної ядерної техніки дає можливість реалізації прецизійної спектрометрії з метою отримання більш достовірної експериментальної інформації стосовно ядерних даних. Рівень достовірності отриманих даних також можна підвищувати за рахунок зменшення похибок вимірювань, чому сприяє комп'ютерне моделювання ядерно-фізичного експерименту на всіх його етапах. Нейтронні перерізи знаходять своє застосування у порівняно нових сферах, в т.ч. таких, як трансмутація довгоіснуючих радіонуклідів та реалізація керованого термоядерного синтезу, розрахунки радіаційного навантаження з метою вибору конструкційних матеріалів для ядерних реакторів нового покоління; крім того нейтронні перерізи є застосовними для пояснення особливостей ядерних астрофізичних процесів, пов'язаних із нуклеосинтезом, а також використовуються у радіотерапії, мікроаналізі, в геофізиці та навіть в археології. Про всі ці застосування неодноразово згадувалося на міжнародних семінарах та конференціях.

Серед перелічених застосувань нейтронних перерізів особливу необхідність мають дослідження взаємодії нейтронів з ядрами широкого кола елементів в околі енергій нейтронів 14 МеВ, що можуть бути цікавими як матеріали-домішки при реалізації термоядерного синтезу. Саме для цього цілеспрямовано створюють відповідні бібліотеки, що містять інформацію про активаційні перерізи відповідних ядер. В Європі саме на таких дослідженнях сфокусовано діяльність Європейської активаційної системи (EASY), що займається компіляцією ядерних даних до Європейського активаційного файлу (EAF).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є незалежне вимірювання нових значень перерізів ядерних реакцій (n,x) при енергії налітаючих нейтронів (13,4-14,6) МеВ з використанням нейтронно-активаційного методу; проведення розрахунків для перевірки адекватності теоретичних моделей більш надійним експериментальним даним.

Об'єкт дослідження - механізми взаємодії нейтронів з енергією біля 14 МеВ з ядрами середньої атомної ваги.

Методи дослідження - нейтронно-активаційний метод, реалізований на основі генератора (d-T)-нейтронів і оптимізований шляхом комп'ютерного моделювання експериментальних умов та основних етапів ядерно-фізичних експериментів з урахуванням особливостей спектрометричної установки і джерела швидких нейтронів з метою дослідження внеску перерозсіяних нейтронів у виміряні перерізи для зменшення пов'язаних з цим систематичних похибок у величинах перерізів та ізомерних відношеннях.

Для цього було вирішено наступні наукові задачі:

· Створення комп'ютерних моделей для відтворення експериментальних умов на відповідних етапах ядерно-фізичного експерименту.

· Перевірка коректності застосування методу нейтронно-активаційних вимірювань. Уточнення величин перерізів з метою зняття неоднозначності у ході функції збудження обраних ядерних реакцій.

· Незалежне вимірювання нових значень перерізів для доповнення міжнародних баз ядерних даних.

· Перевірка застосовності теоретичних моделей при розрахунках функцій збудження реакцій, що є предметом даного дослідження.

1. Метод вимірювання перерізів ядерних реакцій з нейтронами у вхідному каналі

Описано фізичні основи та особливості реалізації методу нейтронно-активаційних вимірювань, а також деталізовано умови проведення та оптимізації експерименту з метою досягнення максимального виходу реакцій.

Представлено повний опис використаних експериментальних установок. Опромінювання досліджуваних зразків виконувалося на високоінтенсивному джерелі швидких нейтронів - нейтронному генераторі НГ-300/15, що побудований на кафедрі ядерної фізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Генератор являє собою електростатичний низьковольтний прискорювач заряджених частинок (ізотопів водню), нейтрони генеруються в реакції T(d,n)4He (En ~ 14 МеВ). Для визначення величини густини потоку нейтронів та контролю його стабільності було використано моніторні ядерні реакції 27Al(n,б)24Na та 93Nb(n,?2n)92mNb. Значення величини середнього потоку нейтронів в місці розташування зразків склало 51011с-1 у кут 4р ср. Величина потоку нейтронів підтримувалась постійною з похибкою <5%.

Для визначення середньої енергії по зразку було запропоновано використати відношення величин перерізів ядерних реакцій 90Zr(n,2n)89(g+0,9377m)Zr та 93Nb(n,2n)92mNb, цей підхід є дуже надійним та зручним у випадках, коли здійснюється вимірювання функції збудження, а опромінювання зразків необхідно виконувати під різними кутами до тритієвої мішені.

Потік нейтронів, яким опромінюються зразки, характеризується певним енергетичним розмиттям Еn, величина якого залежить від ряду факторів: розміру джерела нейтронів; геометричних розмірів зразків, що активуються; відстані між джерелом нейтронів та зразком; ефектів самоекранування у зразку; швидкості вигоряння центральної частини тритієвої мішені; рівномірності розподілу тритію по титановій мішені. Визначення ДЕ із геометрії та з оцінки спектру нейтронів показали, що при опромінюванні зразка діаметром 20 мм на відстані 5 см від мішені енергетичне розмиття становило ДЕ = 269 кеВ, коли ж зразок розміщувався на відстані 7 см - ДЕ = 194 кеВ.

Вимірювання апаратурних спектрів гамма-випромінювання ядер продуктів-активації виконувалися на трьох спектрометричних установках. З метою реалізації можливості проведення прецизійних спектрометричних вимірювань було використано германієві напівпровідникові детектори, обґрунтованість вибору кожного окремого детектора залежала від конкретно поставленої задачі дослідження. Значна частина виконаної роботи пов'язана із розробкою та створенням комп'ютерних моделей детекторів та нейтронного генератора, що було викликано необхідністю розрахунку поправочних коефіцієнтів на ефекти, що найбільш впливають на загальну величину повної похибки виміряних величин перерізів. Оскільки в експериментах використано неточкові джерела, тому мав місце ефект самопоглинання, неврахування якого є причиною недооцінки значення вимірюваного перерізу реакції. Для розрахунку відповідних поправочних коефіцієнтів використано модельний підхід на основі методу Монте-Карло, який є зручним, оптимальним та потужним інструментом, дозволяє проводити моделювання умов реєстрації гамма-квантів детектором із порівняно низькою статистичною похибкою результату моделювання та враховувати особливості реальної геометрії вимірювання, в т.ч. конструкції детектора, положення та розміри джерела випромінювання. У роботі для розробки комп'ютерних моделей детекторів було використано, в основному, код MCNP4C, однак, зважаючи на потребу використання декількох детекторів, було також використано програмний пакет GEANT4.

При створенні відповідних моделей використано інформацію про внутрішню геометрію германієвих кристалів. У всіх випадках оптимізацію параметрів геометрії детектора виконано шляхом мінімізації відносного відхилення між розрахованими (eроз) та експериментальними (eекс) величинами ефективностей (100(eроз-eекс)/eекс (у %)) для кожного значення енергії гамма-квантів. Поправка на самопоглинання визначалася як відношення розрахованих значень ефективностей для випадку об'ємного та точкового джерел (). Порівняння результатів розрахунків на основі моделей, створених з різними кодами, дозволило вказати на дуже близькі за величинами значення коригуючих коефіцієнтів, а їх різниця була в межах <0,5%.

Другим ефектом, що також може спричиняти недооцінку перерізу ядерної реакції та викликає спотворення форми апаратурного спектру, є ефект каскадного додавання г-квантів. Для розрахунку поправок на каскадне додавання використано також модельний підхід, реалізований у програмному забезпеченні NuclideMaster+ , яке дозволяє розраховувати поправки на каскадне додавання для будь-яких відомих гамма-випромінюючих радіонуклідів і широкого набору геометрій вимірювань. Вхідними параметрами для розрахунку були параметри та геометрія детектора (розміри германієвого кристалу), геометрія розташування зразка відносно детектора та дані про структуру радіонукліда, взяті з NSDF файлу.

Закономірно, що величина та похибка визначення перерізу залежить також і від особливостей вимірювальної ситуації, в т.ч. від взаємного розташування детектор-зразок (оскільки існує значна залежність між тим, яким чином розміщений зразок на поверхні кришки кріостату детектора) та його абсолютною ефективністю реєстрації. Вплив даного ефекту було досліджено шляхом експериментальних вимірювань ефективності реєстрації детектора.

Вказані ефекти було враховано шляхом введення визначених відповідних коригуючих факторів. Ця процедура виконана після обробки апаратурних спектрів програмами WinAdams та WinSpectrum.

Суттєвою та постійною проблемою в подібних експериментальних умовах є виникнення перерозсіяних нейтронів, що є результатом непружної взаємодії швидких нейтронів (з реакцій (n,2n) та (n,n?)), як із стінами експериментальної зали, так і з конструкційними матеріалами мішенного вузла. Величина перерізу є дуже чутливою до енергії нейтронів. Тому фактично спектр нейтронів, що проходить через зразок, носить не моноенерегтичний характер. Розрахунок внеску перерозсіяних нейтронів зроблено з використанням формули:

(1)

де: S(E), у(E), Ec та Emax - енергетичний спектр нейтронів, переріз при енергії Е, енергія “відсічки” та максимальна енергія (майже 15 МеВ) відповідно. Валідацію цієї моделі виконано по реакції 159Tb(n,г)160Tb. Для даної реакції в діапазоні енергій (13-15) МеВ представлена всього одна робота, в якій при енергії нейтронів 14,06 МеВ переріз дорівнює (1,75±0,45) мб. Коефіцієнт, розрахований за формулою (1), склав 0,94, тобто визначений переріз було скориговано на величину (1-0,94), а значення перерізу склало (1,8±4,0) мб. В той же час величина перерізу із трьох бібліотек оцінених даних дорівнює 1,8 мб, а результатом теоретичного розрахунку величини перерізу кодом TALYS-1.0 було значення 1,2 мб. На основі аналізу та порівнювання всіх величин зроблено висновок про придатність розробленої моделі для подальшого врахування внеску до величини перерізу від перерозсіяних нейтронів без внесення додаткової систематичної похибки до самої величини перерізу.

Повну перевірку використаної методики виконано на основі виміряних та проаналізованих перерізів для реакцій 92Zr(n,p)92Y та 94Zr(n,p)94Y при енергіях нейтронів в околі 14 МеВ. Було досягнуто гарну збіжність у межах одного стандартного відхилення для значень виміряних величин перерізів у порівнянні з іншими роботами, представленими в експериментальній базі ядерних даних.

2. Особливості визначення перерізу кожної окремо досліджуваної ядерної реакції

Всі перерізи ядерних реакцій (n,x) на ізотопах германію, тербію та лютецію визначено нейтронно-активаційним методом відносно опорного значення перерізу 27Al(n,б)24Na.

Другий розділ містить три основних підрозділи, де окремо описано вибір вищеназваних елементів та принципову можливість визначення перерізів реакцій на їх стабільних ізотопах. У випадку проведення вимірювань з германієм суттєвою проблемою була інтерференція між ядерними реакціями, що суттєво звузило коло досліджуваних реакцій. Для германію вдалося визначити перерізи реакцій 70Gе(n,p)70Ga, 74Ge(n,б)71mZn, 76Ge(n,2n)75gGe, 70Ge(n,2n)69Ge при енергії нейтронів 14,53 Мев.

Особливий інтерес викликала реакція 72Ge(n,2n)71Ge з причини відсутності інформації про даний переріз у найбільшій експериментальній базі ядерних даних EXFOR. Визначення даного перерізу пов'язане з певною особливістю - ядро-продукт даної реакції має короткоживучий ізомерний стан з періодом напіврозпаду 20,4 мкс (Рис.2). Мале значення величини періоду не узгоджується з апаратурними можливостями його дослідження в наявних умовах. Основний стан 71Ge з періодом напіврозпаду 11,43 діб розпадається у ядро 71Gа.

Було запропоновано використати характеристичне випромінювання атома галлію, що є продуктом розпаду германію шляхом К-захоплення. Вимірювання перерізу виконано при чотирьох значеннях енергії нейтронів.

При опромінюванні тербію вдалося ідентифікувати чотири канали ядерних реакцій: (n,p), (n,б), (n,2n) та (n,n?б). Варто звернути увагу на реакцію 159Tb(n,n?б)155Eu, яка відноситься до рідкісних процесів, що значною мірою привертає увагу з точки зору теорії ядерних реакцій щодо потенційної можливості розділення каналів реакцій на підставі особливостей вильоту продуктів реакції. В літературі представлена лише одна робота, де вперше було визначено тільки верхню оцінку даного перерізу, оскільки його вимірювання ускладнюється малістю величини перерізу. Причиною є сильне пригнічення цього каналу на фоні реакцій (n,2n) та (n,г). Статистична похибка отриманої величини перерізу зумовила основний внесок до повної похибки визначеного перерізу. Так, площа піку становила (230±103) відліків. Оцінка результату вимірювань перерізу склала (0,06±0,03) мб, в той час як розрахунок з використанням коду TALYS-1.0 дозволив отримати оцінку у 0,048 мб. Ця величина є у п'ять разів меншою ніж попередньо задекларована верхня оцінка (S.M. Qaim, 1986).

Оскільки ядра елементів обиралися у відповідності до необхідності вимірювання перерізів, яких в діапазоні 14 МеВ не існувало в базі експериментальних ядерних даних, тому для дослідження також обрано елемент лютецій, для якого інтерес представляє реакція - 175Lu(n,б)172Tm. Для даної реакції було виміряно три значення перерізу, при цьому опромінювання зразків виконувалося при кутах, що відповідали енергіям нейтронів - 13,47, 14,2 та 14,6 МеВ. Отримані дані наведені у таблиці 3. Для реакції 176Lu(n,б)173Tm в літературі представлена всього одна експериментальна робота (T. Sato, 1976), де вказано, що для розрахунку перерізу було використано гамма-лінію з енергією 399 кеВ. Остання інтерферує з лінією 401 кеВ при розпаді 176Lu (радіоактивний ізотоп лютеція, який міститься у природній суміші), а використаний для вимірювань спектрометр на базі Ge(Li) детектора внаслідок невисокої енергетичної роздільної здатності міг не забезпечити надійного розділення двох близько розташованих піків повного поглинання. Можливо, саме за цією причиною наведений у статті результат є дещо завищеним. Переріз даної реакції визначено для одного значення енергії нейтронів, оскільки після опромінювання зразків під іншими кутами необхідних переходів не виявлено, що пов'язано як із величиною потоку нейтронів, що зменшується при опромінюванні зразка під великими кутами, так і з малим вмістом даного ізотопу у природній суміші ізотопів.

Нейтронні перерізи є вагомими даними для розуміння багатьох процесів в матеріалах, що знаходяться під опромінюванням. Ізомерні відношення перерізів також необхідні для дослідження ядерних реакцій та ядерної структури, в т.ч. таких явищ, як передача кутового моменту, спінова залежність густини ядерних рівнів тощо. В експериментах серед досліджуваних реакцій присутні дві, для яких спостерігалося одночасне заселення основного та ізомерного рівнів.

Вдалося виміряти ізомерні відношення для ядерних реакцій 175Lu(n,2n)174Lu та 76Ge(n,2n)75Ge, що мають практичне значення, оскільки також можуть бути використаними при оновленні бібліотек ядерних даних.

Основним завданням проведення експериментів є отримання коректного результату, однак з причини неможливості реалізації ідеального експерименту та оперування величинами, що розподілені у часі за певним статистичним законом, кінцеві значення виміряних величин характеризуються певним значенням похибки. За рахунок оптимізації умов проведення експерименту похибка кінцевої величини перерізів, в основному, визначалась статистичною похибкою при вимірюванні площ піків повного поглинання, та похибкою використаного опорного значення перерізу.

3. Теоретичні розрахунки енергетичної залежності перерізів досліджуваних ядерних реакцій на ізотопах германію, тербію та лютецію

Усі розрахунки в даній роботі виконувалися з використанням програмного пакету TALYS-1.0 (Netherlаnds 2007). Основні причини використання саме цього коду для проведення розрахунків можна назвати такі: в ньому реалізовано основні сучасні моделі ядра та ядерних реакцій; є наявною достатньо детальна документація опису моделей, що реалізовані у коді; код є відкритим та з вільним доступом; він поширений та досить добре тестований у міжнародних лабораторіях. В роботі представлено опис основних розрахункових моделей програмного пакету TALYS-1.0, в якому реалізовано такі механізми ядерних реакцій, як статистична модель ядерних реакцій на основі теорії Хаузера-Фешбаха, набір моделей оптичного потенціалу (використано параметризацію Конінга-Деларош), двокомпонентна екситонна модель, широкий набір моделей і параметрів для розрахунку густин ядерних рівнів (в статистичній моделі). В роботі представлено результат розрахунку перерізу реакції із альфа-частинкою у вихідному каналі, при цьому було відмічено суттєве завищення результату розрахунку у порівнянні з виміряними величинами при використанні параметрів за визначенням. Варто підкреслити, що при енергії нейтронів ~ 14 МеВ величина перерізу є дуже чутливою до передрівноважних процесів і для реакцій з альфа-частинками має складну залежність. Звичайна двокомпонентна екситонна модель не дозволяє враховувати особливості можливого механізму реакції внаслідок вибивання, зриву чи підхоплення нуклонів. Переріз передрівноважного процесу для цієї реакції обчислюється як сума внесків екситонної моделі (ЕМ), нуклонного переносу (NT) та реакції вибивання (КО):

(2)

Дане дослідження показало, що реакція (n,) поблизу порогу є дуже чутливою до реакції зриву, тому, для перевірки цього факту при розрахунках використано параметр (cstrip), шляхом підбору величини якого вдалося показати, що коли він дорівнює 0,5 - спостерігається прийнятне узгодження експериментальних значень з розрахунковими (на рис. 3 - крива чорного кольору). Величина параметру варіювалася для перевірки чутливості перерізу до його зміни. Так, при його збільшенні залежність перерізу від енергії значно зменшується. Порівнюючи отримані величини можна зробити висновок, що ядерна реакція з імовірністю 0,5 проходить саме за механізмом зриву. Додатково також варіювався параметр (cknock), що відповідає за третій доданок формули (2), однак застосування лише його одного, навпаки призводить до завищеного результату (штрихована крива). Можна відмітити, що при збільшенні енергії ймовірність механізму зриву збільшується швидше, ніж вибивання.

Відомо, що на передрівноважній стадії реакції можливе випромінювання гамма-квантів (n,xг). В області енергії більше 8 МеВ показано необхідність врахування вильоту -квантів до утворення рівноважного стану, що дозволяє задовільно описати експериментальні перерізи реакції, що досліджувалася

Наведено результат розрахунку для однієї із реакцій у випадку врахування передрівноважної компоненти та без неї. При збільшенні енергії нейтронів відкриваються конкуруючі канали ((n,2n), (n,)), і перерізи досліджуваної реакції виявляються заниженими при врахуванні лише процесів, що йдуть через компаунд-ядро (чорна крива). На підставі гарного узгодження експериментальних значень із розрахунковою залежністю перерізу від енергії (рис. 4 праворуч, червона лінія) можна стверджувати про необхідність врахування саме передрівноважної компоненти реакції, яка є домінантною при енергіях нейтронів в околі 14 МеВ.

Висновки

ядерний фізичний нейтронний

Метою дисертаційного дослідження було є незалежне вимірювання нових значень перерізів ядерних реакцій (n,x) при енергії налітаючих нейтронів (13,4-14,6) МеВ з використанням нейтронно-активаційного методу та проведення розрахунків для перевірки адекватності теоретичних моделей більш надійним експериментальним даним. Головне завдання полягало в тому, щоб з використанням оптимізованих шляхом комп'ютерного моделювання експериментальних умов і основних етапів ядерно-фізичного експерименту нейтронно-активаційного методу отримати нові значення абсолютних перерізів реакцій з нейтронами з урахуванням особливостей спектрометричної установки і джерела швидких нейтронів, а також врахувати внесок перерозсіяних нейтронів у виміряні перерізи для зменшення пов'язаних з цим систематичних похибок.

Найбільш важливі результати виконаних досліджень можна сформулювати наступним чином:

1) Для реакції 175Lu(n,)172Tm вперше виміряно значення перерізів з абсолютною похибкою не гірше 15% при енергіях нейтронів 13,5, 14,2 та 14,7 МеВ, які дорівнюють відповідно: (0,7±0,1)мб, (1,0±0,1)мб та (1,5±0,2) мб.

2) Для реакції 72Ge(n,2n)71Ge вперше виміряно величини перерізів з абсолютною похибкою не гірше 10% при енергіях нейтронів 13,4, 13,7, 14,4 та 14,7 МеВ, які дорівнюють відповідно: (653±66)мб, (717±51)мб, (740±45)мб та (917±77)мб.

3) Для реакції 159Tb(n,n?б)155Eu знайдено уточнене значення перерізу, що дорівнює (0,0400,019)мб і є в 5 разів меншим від попередньо відомої верхньої оцінки у < 0,3 мб.

4) Суттєво уточнено величини перерізів ядерних реакцій 175Lu(n,p)176Yb, 70Ge(n,p)70Ga, 176Lu(n,б)173Tm та 159Tb(n,p)159Gd при енергії нейтронів біля14 МеВ.

5) Доведено ефективність і коректність застосування застосованої нейтронно-активаційної методики, модифікованої комп'ютерною симуляцією. Цей факт підтверджено збіжністю виміряних перерізів реакцій 74Ge(n,б)71mZn, 70Ge(n,2n)69Ge та 159Tb(n,2n)158Tb із наявними літературними даними.

6) Розрахунковим шляхом показано, що реакція 175Lu(n,б)172Tm при енергії нейтронів 14,6 МеВ у 50 % відбувається за механізмом зриву.

Дванадцять отриманих в роботі експериментальних результатів по перерізах внесено до міжнародного банку даних EXFOR (CSISRS) (Міжнародне Агентство з Атомної Енергії (МАГАТЕ), секція ядерних даних, Відень, Австрія). Нові та уточнені значення величин перерізів та ізомерних відношень є оригінальними та вагомими як для доповнення та оновлення баз ядерних даних, так і для тестування теоретичних моделей, що використовуються в сучасних розрахункових кодах.

Загальний висновок роботи підтверджує ефективність і прецизійність реалізованого активаційного методу в дослідженнях перерізів реакцій з нейтронами, що дозволив за рахунок стабілізації нейтронного джерела і використання сучасної гамма-спектрометричної апаратури, застосованих дисертанткою, отримати більшість нових та уточнених ядерних даних з меншими похибками у порівнянні з відомими значеннями.

Література

1. Особливості визначення перерізу ядерної реакції 72Ge(n,2n)71Ge / Н.Р. Дзисюк, І.М. Каденко, В.К. Майданюк // Вісник Київського Університету, фіз. - мат. науки. - 2007. -№1. - С. 367-370.

2. Визначення перерізів ядерних реакцій (n,x) на ізотопах германію / Н.Р. Дзисюк, І.М. Каденко, В.К. Майданюк [та ін.] // Ядерна фізика та енергетика. - 2007. - №4 (22). - С. 68-71.

3. Вимірювання перерізів ядерних реакцій (n,p) на ізотопах цирконію / С.В. Бєгун, Н.Р. Дзисюк, І.М. Каденко [та ін.] // Ядерна фізика та енергетика. - 2007. - №3 (21). - С.42-47.

4. The cross sections for (n,x) nuclear reactions on terbium and lutetium isotopes/ N. Dzysiuk, І. Kadenko, V. Maidanyuk, G. Primenko, R. Yermolenko // Nuclear Physics and atomic energy. - 2008. -Vol.24, no. 2. - P. 34-38.

5. The cross sections for (n,x) nuclear reactions on zirconium and germanium isotopes / Dzysiuk N., Begun S., Kadenko І., Maidanyuk V., Primenko G. // Proceedings of the 3th International enlargement workshop Neutron Measurements, Evaluations and Applications (NEMEA-3), October 25-28, 2006. - Borovets, Bulgaria, 2006. - P. 145-148.

6. Dzysiuk N., Kadenko I. Experimental determinations of cross sections for (n,x) nuclear reactions // Week of doctoral student (WDS-2007) Proceedings of Contributed Papers, Part III, June 3-6, 2007. - Prague, Czech Republic, 2007. - P. 188-192.

7. Dzysiuk N., Kadenko I. Measurements of (n,x) cross sections for Ge isotopes // Nuclear Physics Methods and Accelerators in Biology and Medicine-2007, Editors: C. Granja, C. Leroy, I. Stekl, AIP Conference Proceedings, Vol. 958, American Institute of Physics, New York, USA . - 2007. - P. 112-113.

Размещено на Allbest.ru