Структурний аналіз механізму коливного конвеєра

Кінематичний синтез коливного механізму і визначення необхідних розмірів ланок. Дослідження механізму методом планів швидкостей, прискорень, діаграм, сил. Аналіз механізму методом "важіля Жуковського" з врахуванням сил інерції та моментів пар сил інерції.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2015
Размер файла 295,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Технічний рівень окремих галузей народного господарства країни визначається рівнем машинобудування в цілому. Провідна роль машинобудування серед інших галузей народного господарства визначається тим, що основні виробничі процеси у всіх галузях промисловості, будівництві і сільському господарстві виконують машини.

Ефективність реконструкції і темпи економічного розвитку України у вирішальній мірі залежать від машинобудування. Саме в ньому матеріалізуються основні науково-технічні ідеї, створюються нові знаряддя праці, системи машин, які визначають прогрес в інших галузях народного господарства. Тут закладаються основи широкого виходу на принципово нові ресурсозберігаючі технології, підвищення продуктивності праці і якості продукції. Як би не називали наш технічний вік - віком космосу, електроніки чи віком атому - основою технічного прогресу була і залишається машина. Сучасні машини забезпечують багаторазове підвищення продуктивності праці людини. В той час, коли людина може розвивати потужність приблизно 0,1 кВт, сучасні електричні генератори будують потужністю більше 1 млн. кВт. Розвиток машинобудування і засобів автоматизації забезпечує можливість автоматичної роботи окремих машин, груп машин і автоматичних ліній в цехах заводів під контролем людини.

Створення нових, більш досконалих механізмів і машин вимагає розвитку існуючих і розробки сучасних інженерних методів дослідження і проектування цих машин. У вирішенні вищеназваних задач важлива роль належить курсу “Теорія механізмів і машин”, який являється безпосередньою складовою у вивченні питань машинобудування.

Курсовий проект з теорії механізмів і машин є першою самостійною роботою студентів по комплексному проектуванню і дослідженню механізмів, котрі являються складовими частинами транспортних засобів та технологічного обладнання для технологічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Виконання курсового проекту з теорії механізмів і машин вимагає від студентів відповідної підготовки з математики, фізики, теоретичної механіки, інженерної графіки, обчислювальної техніки та теорії механізмів і машин. В процесі виконання курсового проекту студенти отримують навики у використанні сучасних методів дослідження і проектування механізмів і машин для вирішення практичних задач. Курсове проектування з теорії механізмів і машин готує студентів для виконання курсових проектів з деталей машин, підйомно-транспортних машин та ін., а в кінцевому результаті до дипломного проектування, а також привчає студентів до вирішення конкретних інженерних задач, використання навчальних посібників, довідкової літератури, прививає навики науково-дослідної роботи та використання сучасної обчислювальної техніки.

1. Структурний аналіз механізму коливного конвеєра

Викреслюємо структурну схему механізму згідно індивідуального завдання, нумеруємо ланки арабськими цифрами, а кінематичні пари позначаємо великими буквами латинського алфавіту (рис.1.1).

Структурна схема механізму

Рис. 1.1

Нумерацію і назви ланок зводимо у табл. 1.1.

кінетичний інерція сила механізм

Таблиця 1.1. Назви ланок

Номер ланки

Назва ланки

0

Стояк

1

Кривошип

2

Шарнірна тяга

3

Коромисло

4

Ковзаючий камінь

5

Хомут

Визначаємо ступінь вільності механізму за формулою П.Л. Чебишева.

W=3n-2p5-p4

де W - ступінь вільності;

n=5 - кількість рухомих ланок;

p5=7 - кількість кінематичних пар V-го класу;

p4=0 - кількість кінематичних пар IV-го класу.

W=3•5-2•7-0=1

Це означає, що даний механізм є механізмом з однією ведучою ланкою, в нашому випадку ця ланка - кривошип 1.

Від'єднати кінцеву групу (ланки 4 і 5) і зобразити їх окремо.

Кінцева група Ассура

Рис.1.2.

Це група Ассура 2 класу, 2 порядку і 5 виду.

Від'єднати передкінцеву групу(ланки 2 і 3) і зобразити їх окремо.

Передкінцева група Ассура

Рис.1.3

Це група Ассура 2 класу, 2 порядку 1 виду.

Від'єднати і зобразити окремо вихідний механізм(ланки 0і 1).

Вихідний механізм

Рис. 1.4

Таким чином, в цілому, це буде механізм 2 класу і утворився він послідовним приєднанням до вихідного механізму (ланки 0 і 1), груп Ассура (спочатку ланки 2 і 3, а пізніше ланки 4 і 5).

2. Кінематичний синтез механізму коливного конвеєра

2.1 Кінематична схема механізму і вихідні дані

Кінематична схема механізму

Рис.2.1

Вихідні дані зводимо у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Вихідні дані

Позначення

У2,м

У1,м

Х,м

СО2,м

HD,м

Величина

0,520

0,140

0,300

0,400

0,280

Примітки: І. Центри мас ланок знаходяться на середині їх довжини.

ІІ. Центр мас ланки 3 знаходиться в точці В.

ІІІ. Крайні положення ланки 3 симетричні відносно вертикалі.

2.2 Проводимо кінематичний синтез заданого механізму і визначаємо необхідні розміри ланок

Спочатку визначаємо всі необхідні розміри ланок механізму. Для цього по відомим геометричним параметрам підбираємо масштабний коефіцієнт.

де У - дійсна величина координати Х, м;

lу - величина координати на кресленні, мм.

Визначаємо величини зображені в масштабі мl.

Для знаходження крайніх положень т. С будуємо механізм для крайніх положень ланки 1 (коли точки А, В, 01 опиняться на одній прямій).

3. Кінематичний аналіз механізму коливного конвеєра

3.1 Кінематичне дослідження механізму методом планів

Для проведення кінематичного аналізу механізму, отриману після кінематичного синтезу схему механізму, викреслюємо у 13 положеннях на аркуші 1. За початок відліку приймаємо те положення ведучої ланки АО1, коли ведена ланка 5 займає крайнє положення на початку робочого ходу. Нумеруємо ланки, позначаємо кінематичні пари та центри мас ланок.

Вихідні дані зводимо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Вихідні дані

Позначення

l01A,м

lAB,м

LО2C,м

LО2B,м

n1,об/хв

Величина

0,065779

0,302451

0,4

0,189474

55

Примітка: 1. Центри мас ланок Si знаходяться на їх середині.

Структурна схема механізму

Рис. 3.1

Кінематичне дослідження механізму методом планів швидкостей.

Плани швидкостей будуємо повернутими на 90є проти обертання ведучої ланки з метою їх використання при визначенні зрівноважувальної сили методом "важіля М.Є. Жуковського".

Визначаємо швидкість точки А.

; ;

;

де n - частота обертання кривошипа, об/хв.

Вибираємо масштаб плану швидкостей.

;

Визначаємо швидкість точки В, для чого складаємо векторні рівняння:

;

;

Вектор швидкості VBA направляємо паралельно до ланки ВА і прикладаємо до кінця вектора швидкості VA. Швидкість VO2=0. Вектор швидкості VBO2 проводимо із полюса плану швидкостей PV, паралельно до ланки ВО2 до перетину із вектором швидкості VBA. На перетині цих векторів одержимо точку b, яку сполучаємо із полюсом плану швидкостей PV. Вектор PVb показує повну швидкість точки В.

Величину вектора Pvc визначаємо з пропорції:

, звідси .

Швидкість точки D визначаємо з системи рівнянь:

Швидкості центрів мас ланок S3, S5, будуть відповідати відповідно швидкостям точок В, D, а швидкості точок S1, S3, S4 - визначаємо з планів швидкостей.

Отже дійсні величини швидкостей знаходимо із залежностей:

; , і т.д.

3.2 Кінематичне дослідження механізму методом планів прискорень

План прискорення будуємо для положення механізму №3 та №9.

Визначаємо прискорення точки А.

; аО1=0; =0, звідси;

м/с2;

Визначаємо масштабний коефіцієнт плану прискорень

;

Для визначення прискорення точки В складаємо систему з двох векторних рівнянь:

,

де м/с2; м/с2;

м/с2; м/с2;

Знаходимо довжини відрізків, що потрібно відкласти на плані прискорень:

a a

pa

Вектор прискорення прикладаємо до кінця вектора і напрямляємо паралельно до ланки ВА від т.В до т.А. Перпендикулярно до цього вектора проведемо лінію дії прискорення . Прискорення . Вектор прискорення проводимо з полюса РV паралельно ланці ВО2 від т.В до т.О2. Перпендикулярно до цього вектора проводимолінію дії прискорення до перетину з лінією дії прискорення . На перетині цих ліній отримаємо точку b. Вектор Pab показує повне прискорення т.В.

Визначаємо прискорення т.С виходячи з рівності:

, звідси .

Визначаємо прискорення т.D з системи векторних рівнянь:

,

Прискорення центру мас ланок 2, 5 буде відповідати прискоренням аВ, аD, а прискорення точок S1,S2, S3, S4 та тангенціальні прискорення , , визначаємо з планів прискорень.

Отже дійсні прискорення точок ланок механізму знайдемо помноживши величину прискорення на кресленні на масштабний коефіцієнт (ма).

Дійсні прискорення точок механізму зведемо у табл.3.2.

Таблиця 3.2. Дійсні прискорення точок механізму, отримані методом планів

аА

аВ

aC

аD

aS1

aS2

aS3

aS5

3. Відрізок, мм

124,6

59,4

125,5

96,3

44,4

59,43

59,4

96,3

173,9

80,45

Прискорення, м/с2

2,492

1,189

2,510

1,926

0,888

1,189

1,189

1,926

3,478

1,609

9. Відрізок, мм

124,6

42,8

90,4

50,6

62,3

82,2

42,8

50,6

87,7

74,9

Прискорення, м/с2

2,492

0,856

1,808

1,012

1,246

1,644

0,856

1,012

1,754

1,498

Визначаємо кутові швидкості усіх ланок для третього та дев'ятого положень

с-1; с-1;

с-1; с-1;

3.3 Кінематичне дослідження механізму методом діаграм

Вихідні дані для дослідження механізму методом діаграм беремо з першого аркушу креслення.

Побудова діаграми переміщень точки D в координатних осях SD-t (аркуш 1)

На осі абсцис відкладаємо відрізок L=180 мм, що відповідає часу t одного повного оберту кривошипа О1А або куту ц=2р його повороту. Відрізок L ділимо на 12 рівних частин.

По осі ординат відкладаємо переміщення точки D в масштабі мS починаючи від крайнього положення. Отримані точки сполучаємо плавною кривою, яка і буде діаграмою переміщення точки D в залежності від часу (кута) повороту кривошипа О1А.

Побудова діаграми швидкостей VD точки D в координатних осях VD -t (аркуш 1)

На осі абсцис відкладаємо час t, а на осі ординат - швидкості VD. Графік отримуємо про диференціювавши графік переміщення SD=SD(t) наближеним графічним методом хорд.

Для цього вісь абсцис продовжимо вліво. На ній вибираємо точку Н1 на довільній відстані. Приймаємо Н1=40мм. Одержані при графічному диференціюванні точки сполучимо плавною кривою. Це і буде діаграма швидкості точки D.

Побудова діаграми прискорень aD точки D в координатних осях aD -t (аркуш 1).

На осі абсцис відкладемо час t, а на осі ординат - прискорення aD. Графік прискорення отримуємо про диференціювавши графік швидкості наближеним графічним методом хорд. Для цього вісь абсцис продовжимо вліво. На ній вибираємо точку Н2 на довільній відстані. Приймаємо Н2=40мм. Одержані при графічному диференціюванні точки сполучимо плавною кривою. Це і буде діаграма прискорення точки D.

Масштабний коефіцієнт переміщень:

;

Масштабний коефіцієнт часу:

;

Масштабний коефіцієнт швидкостей:

;

Масштабний коефіцієнт прискорень:

;

Визначаємо дійсні швидкості та прискорення точки D

;

;

де h1 - ордината на діаграмі швидкості, мм;

h2 - ордината на діаграмі прискорення, мм.

Порівнюємо швидкості та прискорення точки D отримані методом планів та методом діаграм і визначимо відносну похибку д:

Результати обчислень зводимо у табл. 3.3

Таблиця 3.3. Порівняння швидкостей та прискорень т.D отриманих методом планів та діаграм

Положення механізму

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

, м/с

0

0,304

0,592

0,825

0,838

0,481

0

0,057

0,506

0,756

0,783

0,614

0,322

,м/с

0

0,303

0,591

0,824

0,837

0,480

0

0,058

0,504

0,755

0,785

0,613

0,320

д, %

0

0,30

0,10

0,07

0,18

0,21

0

1,03

0,34

0,07

0,25

0,10

0,58

, м/с2

3,487

3,329

3,038

1,910

2,095

5,106

6,111

6,071

4,042

1,476

1,004

2,739

3,447

,м/с2

1.926

1.012

д, %

0.86

0.46

4. Силовий аналіз механізму коливного конвеєра

4.1 Кінетостатичний аналіз механізму методом планів сил

Викреслюємо кінематичну схему механізму у робочому положенні 3, пронумеровуємо ланки та позначаємо кінематичні пари і центри мас ланок, виписуємо вихідні дані.

Маса ланок mi= 30*li (кг);

m1= 30*0,045453=1.4 кг;

m2= 30*0,35=10.5 кг;

m3= 30*0,35=10.5 кг;

m5=7 кг.

Динамічний момент інерції ланок ISi=0,1*mі*li2= кгм2;

IS1= 0,1*1.4*0,0454532=0,0003 кгм2;

IS2= 0,1*10.5*0,352=0.129 кгм2;

IS3= 0,1*10.5*0,352=0,129 кгм2;

Отримані дані зводимо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Інерційні характеристики і довжини ланок механізму.

Параметри

Номер ланок механізму

1

2

3

4

5

mі, кг

1,4

10,5

10,5

0

7

ISi, кгм2

0,0003

0,129

0,129

0

0

li, м

0,045453

0,35

0,35

0

0

Будуємо механізм робочому положенні №3, для цього положення будуємо план швидкостей та прискорень. З попередніх розрахунків вибираємо числові значення: asj - прискорення центра мас, м/с2 та еj - кутові прискорення (рад/с2) ланок і записуємо у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Прискорення центра мас ланок і кутові.

Прискорення

Номер ланки механізму

1

2

3

4

5

asj, м/с2

0,623

0,463

0,35

0

0,531

еj, рад/с2

0

4,62

0,666

0

0

На схемі механізму вказуємо напрямки кутових швидкостей (wj) і кутових прискорень (еj) всіх ланок.

4.2 Визначаємо невідомі силові характеристики ланок

Сили тяжіння - Fgj, H.

Fgj=mjg,

Fg1=1.4*9,81=13.38 H;

Fg2=10.5*9,81=103.0 H;

Fg3=10.5*9,81=103.0 H;

Fg5=7*9,81=68.7 H.

де g - прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с2.

Сили інерції - Fij, H.

Fij=-mjasj

Fi1=1.4*0,623=0,8 H;

Fi2=10.5*0,463=4.9 H;

Fi3=10.5*0,35=3.7 H;

Fi5=7*0,531=3.7 H.

Моменти сил інерції - Mij, Нм.

Mij=-Iij еj

Mi2=0,129 *4.62=0,59 Hм;

Mi3=0,129*0,666=0,09 Hм;

Знак “-” у даних формулах показує, що Fij має напрямок протилежний до напрямку asj, а Mij - еj.

В деяких розділах силового аналізу використовується замість Mij пара сил FMij=- FMij від цього моменту, величину яких знаходимо за формулою:

FMij= F?Mij =Mij/lj

FMi2= F?Mi2 =0,59/0,35=1.70 H ;

FMi3= F?Mi3 =0,09/0,35=0,24 H;

Кінцеві розрахунки зводимо в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Силові параметри ланок механізму

Силові параметри

Номер ланки механізму (j).

1

2

3

4

5

Fgj, H

13,38

103,0

103,0

0

68,7

Fij, H

0,8

4,9

3,7

0

3,7

Mij, Hм

0,00

0,59

0,09

0

0

FMij, H

0,00

1,70

0,24

0

0

Сила корисного опору - Fко, Н, в кожному Z-му положенні механізму визначається із вихідних даних.

Викреслюємо на аркуші 2 в порядку зворотному утворенню механізму, окремо кожну групу Ассура в масштабі мl з прикладеними до їх ланок силами і моментами сил інерції.

Прикладаємо в елементі обертальної кінематичної пари “С” цієї групи складові загальної реакцію R34 напрямок якої вибираємо довільно. В елементі поступальної кінематичної пари “D” прикладаємо загальну реакцію Ro5, напрямок якої вибираємо також довільним.

Визначаємо реакцію R34. Складаємо векторне рівняння рівноваги сил групи. Запис векторного рівняння виконуємо в слідкуючий послідовності: на початку записуємо невідому складову реакції, потім відома складова, далі відомі сили, які діють на цю ж ланку, а на суміжну ланку, навпаки - відомі сили, відому складову реакції і невідому.

.

Визначаємо масштаб мF плану сил

мF=Fmax/lFmax.

де Fmax - сила із векторного рівняння, яка має найбільше значення модуля, Н;

lFmax - відрізок (довжина вектора) на плані сил, який відповідає силі Fmax, м

мFko=1300/130=10(Н/мм).

Визначаємо з врахуванням мF відрізки, які відповідають іншим відомим силам векторного рівняння.

l(Fко)= FкоF=1300/10=130 мм;

l(Fi5)= Fi5F=3,7/10=0,37 мм;

l(Fg5)= Fg5F=68.7/10=6.87 мм.

Будуємо план сил і отримуємо Rn34 і Ro5.

Визначаємо загальну реакцію R34 на плані сил:

R34= lR34F, Ro5=6.87*10=68.7(Н); R34=130.37*10=1303.7 Н.

Переносимо з плану сил реакції R34 і Ro5 на елементи кінематичних пар “D” і “С” кінцевої групи.

Визначаємо загальні реакції в кінематичних парах “А” і “О2” в перед- кінцевій групі Ассура.

Прикладаємо в елементах обертальних кінематичних пар “А” і “О2” цієї групи складові загальних реакцій R12 і Rо3: нормальнi Rnо3, Rn12 та тангенціальнi Rфо3, Rф12, напрямки яких вибираємо попередньо довільно. Вектори реакцій проводимо пунктирними лініями. В елементі кінематичної пари “C” прикладаємо R43=-R34

Визначаємо тангенціальнi складовi Rt о3, Rф12.

Складаємо рівняння рівноваги моментів сил відносно “В”, для ланки 3:

?MF(В)=0;

;

Н;

для ланки 2:

;

Н;

Визначаємо складові Rn03 і Rn12. Складаємо векторне рівняння рівноваги сил групи.

Приймаємо масштаб для плану сил передкінцевої групи Ассура як для кінцевої групи Ассура.

Визначаємо з врахуванням мF відрізки, які відповідають відомим силам векторного рівняння.

l()=1564.6/10=156.46(мм); l()=47.8/10=4.78 мм ;

l(Fі3)= 3.7/10=0,37(мм); l(Fі2)= 4.9 /10=0,49 мм;

l(Fg3)=103/10=10.3(мм); l(Fg2)=103/10=10.3мм;

l(R43)=1303.7/10=130.37мм.

Будуємо план сил. Отримуємо Rп12 і Rnо3.

Визначаємо загальні реакції R12 і Ro3 на плані сил.

;

Знаходимо їх величини помноживши величину відрізків на кресленні на масштабний коефіціент:

R12=288.53*10=2885.3(Н); Rо3п=56.8*10=568 (Н); R12п=288.5*10=2885(Н); R03=166.5*10=1665(H).

Переносимо з плану сил реакції R12 і Ro3 на елементи кінематичних пар “А” і “О2” групи Ассура.

Визначаємо зрівноважувальну силу і реакцію в кінематичній парі ведучої ланки зі стояком.

Викреслюємо ведучу ланку із стояком в масштабі мl з силами, що діють.

Прикладаємо в елементах кінематичної пари “А” ведучої ланки 1, що приєднується до ланки 2 відому реакцію R21=-R12 і зрівноважувальну силу Fзр, щоб розглянути механізм у рівновазі.

Визначаємо зрівноважувальну силу Fзр. Складаємо рівняння рівноваги моментів сил ведучої ланки 1 відносно “О1

O1(F)=0;

FзрhFзр+Fg1hFg1-R21hR21=0;

,

де hF3p, hFg1, hR21 в мм - плечі дії сил, відповідно Fзр, Fg1, R21, вимірюємо на рисунку.

Визначаємо реакцію Rо1 в кінематичній парі “О1” ведуча ланка - стояк.

Складаємо векторне рівняння рівноваги сил:

Будуємо план сил, отримуємо R01=288.35*10=2883.5 H.

Визначаємо з врахуванням мF відрізки, які відповідають відомим силам векторного рівняння.

l(Fg1)= Fg1F=13.38/10=1.338 мм;

l(Fi1)= Fi1F=0.8/10=0,08 мм;

l(R21)= R21F=2885.3/10=288.53 мм.

4.3 Аналіз механізму методом “важіля Жуковського” з врахуванням сил інерції та моментів пар сил інерції

Використовуємо і прикладаємо у відповідних точках плану швидкостей сили (без врахування масштабу): тяжіння ланок, інерції, корисного опру, а також моменти сил інерції, попередньо замінивши їх парами сил FMij=-FMij та зрівноважувальну Fзр. Вказуємо плечі дії цих сил відносно полюса плану швидкостей.

Знаходимо зрівноважувальну силу і порівнюємо точність її визначення.

Складаємо рівняння рівноваги моментів сил “важіля Жуковського” відносно полюса плану швидкостей і знаходимо зрівноважувальну силу.

?MF(Pv)=0;

де hзр, hi1, hg1, hMi2, hi2, hg2, hFmi2, hMi3, hi3, hg3, hMi3, hMi4, hi4, hg4, hFmi4, hi5, hко - плечі дії сил, відповідно Fзр, Fi1, Fg1, FMi2, Fi2, Fg2, FMi2, FMi3, Fi3, Fg3, FMi3, FMi4, Fi4, Fg4, FMi4, Fi5, Fко, вимірюємо на плані швидкостей,мм.

Порівнюємо величини зрівноважувальних сил, одержаних методом “важіля Жуковського” і планів сил

dFзр=(Fзр(в-Ж)-Fзр(І))100%/Fзр(в-Ж)?5%.

де dFзр -відносна похибка.

dFзр=(2910.5-2860.49)*100%/2910.5=1.71%?5%

4.4 Аналіз механізму методом “важіля Жуковського” без врахування сил інерції та моментів сил інерції

Використовуємо і прикладаємо у відповідних точках плану швидкостей сили (без врахування масштабу): тяжіння ланок, корисного опору та зрівноважувальну силу. Будуємо плечі дії цих сил відносно полюса плану швидкостей.

Знаходимо зрівноважувальну силу і даємо порівняльну оцінку точності її визначення.

Складаємо рівняння рівноваги моментів сил “важіля Жуковського” відносно полюса плана швидкостей. УMF(Pv)=0;

0)

1)

2)

3)

4)

5)

5І)

6)

7)

8)

9)

10)

11)

4.5 Визначення зрівноважувальних моментів та приведених до ведучої ланки моментів сил опору

Визначаємо зрівноважувальний момент: Mзр=Fзр*lО1А

Визначаємо моменти сил опору: Mоп=- Mзр

Література

1. Артоболевский И.И. Теория механизмов и машин. - М.: Наука, 1988. - 639 с.

2. Кореняко О.С. Теорія механізмів і машин. - К.: Вища школа, 1987. - 206 с.

3. Кожевников С.Н. Теория механизмов и машин. - М.: Машиностроение, 1973. - 591с.

4. В.М. Стрілець, Б.І. Червоний, І.Т. Шинкаренко, Похильчук І.О. Практикум з курсу ”Теорія механізмів і машин” - Рівне 2006.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Порівняльний аналіз механізму перетворювання топографії гідравлічних процесів в чарунках Гріггса та запропонованих (запатентованих) в роботі. Закономірності впливу розміру чарунки (радіусу сфери) та її кута розкриття на швидкість, відцентрову силу.

    статья [1,6 M], добавлен 31.08.2017

  • Вибір електрообладнання та розрахунок характеристик розімкненої системи привода технологічного механізму. Вибір структури системи керування електропривода та складання передаточних функцій. Моделювання замкненої системи і аналіз якісних показників.

    дипломная работа [857,3 K], добавлен 11.07.2014

  • Схема електромагнітного механізму. Розрахунок котушки: визначення величини обмотувального вікна, питомий опір проведення, середня довжину витка. Розрахунок магнітного ланцюга методом коефіцієнтів розсіювання. Магнітна провідність неробочого зазору.

    курсовая работа [267,3 K], добавлен 21.01.2011

  • Вибір типу якірно-швартового пристрою. Вимоги до електропривода якірно-швартового пристрою. Вибір ваги і кількості якорів, ланцюга і швартового канату. Визначення конструктивних розмірів механізму, зовнішніх зусиль, діючих на судно при зйомці з якоря.

    курсовая работа [430,7 K], добавлен 18.04.2013

  • Призначення і характеристика цеху. Технічна характеристика обладнання. Відомість споживачів електроенергії. Вибір системи освітлення кількості світильників. Перевірка освітленості цеху точковим методом. Вибір електроприводу енергетичного механізму.

    курсовая работа [408,9 K], добавлен 13.05.2012

  • Вибір системи керування електроприводом. Технічна характеристика конвеєру СК-2. Розрахунок електропостачання дробильної фабрики ДФ-3. Загальні відомості про електропостачання фабрики. Аналіз розімкненої системи електропривода технологічного механізму.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 25.05.2012

  • Фізична сутність консервативних і неконсервативних сил в макроскопічній механіці. Обчислення роботи сили тяжіння. Природа гіроскопічних сил. Наслідки дії Коріолісової сили інерції. Модель деформації жорсткої штанги. Прецесійний рух осі гіроскопа.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 24.09.2012

  • Розрахунок максимальної швидкості підйомного крана і сили тяги кривошипно-шатунного механізму. Визначення зусилля для підняття щита шлюзової камери. Обчислення швидкості води у каналі та кількості теплоти для нагрівання повітря; абсолютного тиску.

    контрольная работа [192,6 K], добавлен 08.01.2011

  • Неінерціальна система відліку (НІСВ). Сила інерції в неінерціальних системах відліку, що рухаються прямолінійно. Принцип еквівалентності. Рівняння відносного руху. НІСВ, що равномірно обертається навколо вісі. Коріолісова сила інерції. Теорема Коріоліса.

    лекция [318,4 K], добавлен 21.09.2008

  • Історія відкриття та застосування в науці, техніці, медицині та на виробництві рентгенівського випромінювання. Діапазон частот в електромагнітному спектрі. Види рентгенівського проміння в залежності від механізму виникнення: гальмівне і характеристичне.

    презентация [1,6 M], добавлен 23.04.2014

  • Класифікація електроприводів промислових механізмів. Основні положення щодо розрахунку і вибору електродвигунів. Розрахунок і побудова механічної характеристики асинхронного двигуна. Вибір й описання резервної релейно-контактної схеми управління приводом.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.02.2012

  • Золоте правило механіки, плоскість похилої, важіль і їх використання в машинах. Застосування клина для з'єднання окремих деталей і частин механізму в єдине ціле. Коефіцієнт корисної дії. Опір жорсткості канатів і ланцюгів в передачах з гнучкими ланками.

    реферат [4,0 M], добавлен 29.03.2011

  • Алгоритм прямого методу Ейлера, побудова дискретної моделі за ним. Апроксимація кривої намагнічування методом вибраних точок. Аналіз перехідних процесів з розв’язанням диференціальних рівнянь явним методом Ейлера. Текст програми, написаний мовою Сі++.

    контрольная работа [199,5 K], добавлен 10.12.2011

  • Вимірювання кута зсуву фаз і коефіцієнта потужності. Особливості будови, механізму роботи електродинамічних фазометрів. Відмінні риси феродинамічних і індукційних фазометрів. Види вітчизняних цифрових фазометрів: допустимі похибки, вимірювальний механізм.

    курсовая работа [987,9 K], добавлен 10.10.2010

  • Визначення коефіцієнтів у формі А методом контурних струмів. Визначення сталих чотириполюсника за опорами холостого ходу та короткого замикання. Визначення комплексного коефіцієнта передачі напруги, основних частотних характеристик чотириполюсника.

    курсовая работа [284,0 K], добавлен 24.11.2015

  • Вибір напівпровідникового перетворювача, розрахунок параметрів силового каналу вантажопідйомного візка. Вибір електричного двигуна та трансформатора. Розрахунок статичних потужностей механізму, керованого перетворювача, параметрів механічної передачі.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.03.2013

  • Аналіз стійкості вихідної САР за критеріями Гурвіца і Михайлова. Динамічний синтез системи автоматизації електроприводу, її реалізація за допомогою послідовного й паралельного корегувального пристрою. Синтез САР у просторі станів за розташуванням полюсів.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 26.12.2014

  • Явище інерції і фізиці. Інертність як властивість тіла, від якої залежить зміна його швидкості при взаємодії з іншими тілами. Поняття гальмівного шляху автомобіля. Визначення Галілео Галілеєм руху тіла у випадку, коли на нього не діють інші тіла.

    презентация [4,0 M], добавлен 04.11.2013

  • Методи добування наночастинок. Рентгенофазовий аналіз речовини. Ніхром та його використання. Рентгеноструктурні дослідження наночастинок, отриманих методом вибуху ніхромових дротинок. Описання рефлексу оксиду нікелю NiO за допомогою функції Гауса.

    курсовая работа [316,6 K], добавлен 24.05.2015

  • Розрахунок електричних навантажень методом упорядкованих діаграм. Визначення сумарного навантаження по цеху в цілому. Вибір числа, потужності та розташування цехових трансформаторних підстанцій. Розрахунок навантаження однофазних електроприймачів.

    курсовая работа [390,6 K], добавлен 19.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.