Размещено на http://allbest.ru

Вступ

Однією з базових галузей народного господарства є енергетика, яка відіграє головну роль у прискоренні механічного процесу і на цілі основі дальшого швидкого економічного і соціального розвитку країни.

Широке і всебічне використання електричної енергії в сільському господарстві є однією з основних умов стійкого розвитку сг. виробництва. Вона передбачає гармонійне поєднання прогресивної машинної технології виробництва, автоматизація електрифікованих машин, раціональної організації праці і виробництва при всебічному використанні електроенергії, що забезпечує визначне зростання продуктивності праці, збільшення кількості та підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Переваги електроенергії над іншими видами енергії полягають у простоті й економічності її передавання на великі відстані, легкої подільності між споживачами різної потужності.

Простота приєднання приладів і машин до джерела електроенергії є передумовою застосування засобів автоматичного керування установками, увімкненням їх за заданою програмою. Правильний вибір електроприладів в сільському господарстві та інших галузях забезпечує їх довговічність роботи і надійну роботу всіх установок.

Темою курсового проекту є "Автоматизація двохагрегатної насосної установки "

1. Виробничо-господарська характеристика об'єкта

За родом перекачується рідини каналізаційні насосні станції поділяються на чотири групи:для перекачування побутових стічних вод; виробничих стічних вод, атмосферних вод; опадів.

Насосні станції першої групи знаходяться на каналізаційної мережі. Залежно від місця розташування в загальній схемі каналізації міста і виконуваних функцій станції можуть бути:

районними, перекачувальними стічні води від окремих районів канализуемой території з лежачих нижче колекторів лежать вище;

головними, перекачувальними

стічну рідину, що відводиться з усієї канализуемой території на очисні споруди.

До пристрою насосних станцій другої групи пред'являється цілий ряд специфічних вимог у залежності від роду рідини стічної рідини. Наприклад, агресивність стічної рідини по відношенню до бетону, чавуну, сталі вимагає захисту резервуарів від руйнування, застосування спеціальних насосів і пристроїв для періодичної промивки установок чистою водою.

Станції третьої групи споруджують на мережі дощової каналізації в тих випадках, коли не можна відвести атмосферні води самопливом до місця скидання.

Насосні станції четвертої групи знаходяться в складі споруд очищення стічної рідини і обробки осаду. Такі станції служать для перекачування осаду з первинних відстійників в метантенки, збродженого осаду з метантенків на споруди по обробці осаду, ущільненого активного мулу в метантенки, активного мулу з вторинних відстійників в регенератор активного мулу або в аеротенки, піску з пісковловлювачів. Крім того, їх споруджують для підвищення напору в осадкопроводах великої протяжності (транзитні насосні станції).

Наявність перерахованих насосних станцій не обов'язково всіх технологічних схемах очищення стічних вод. Їх пристрій залежить від рельєф майданчики і пропускної спроможності станцій очищення стічних вод. Наприклад, залежно від висотного розташування мулових майданчиків зброджений осад з метантенків можна випускати самопливом.

2. Технологічна характеристика об'єкта автоматизації

У меліоративному господарстві насосні станції при зрошенні служать для заповнення водосховищ, підйому води на командні позначки зрошуваних полів, відводу скидних зрошувальних і перекачування грунтових вод, а при осушенні - для перекачування стічних вод з каналів і колекторів, а також для зниження рівня грунтових вод.

Широкий досвід автоматизації насосних станцій в меліорації показав високу її ефективність. Вона забезпечує оптимальний режим роботи електронасосів, облік кількості води, що подається, скорочує число аварій і підвищує надійність роботи. Термін окупності коштів на автоматизацію не перевищує 1 ... 3 років.

Насосні станції в меліорації характеризуються високою подачею (до сотень тисяч кубометрів на секунду) і великою потужністю (до тисяч кіловат). Для них зазвичай використовують асинхронні короткозамкнені електродвигуни потужністю до 300 кВт, розраховані на напругу 380 В і 6,3 кВ (при потужності понад 100 кВт). Якщо потрібна потужність перевищує 300 кВт, то рекомендується застосовувати синхронні двигуни напругою 6,3 або 10 кВ.

Схеми автоматизації насосних станцій забезпечують пуск і зупинку електродвигунів, заливку насосів, управління запірними засувками, запобігання напірних трубопроводів від гідравлічних ударів, захист обладнання при аваріях, сигналізацію про нормальних і ненормальних режимах роботи устаткування, контроль і вимірювання витрати, напору, горизонтів води і т. п.

Насосні станції в меліорації постачають спеціальними баками-акумуляторами і вакуум-насосами для попередньої заливки основного насоса водою. При їх відсутності насоси ставлять в заглиблених камерах нижче рівня водосховища, а коліно всмоктуючої труби розташовують вище рівня установки насоса.

Для полегшення пуску електродвигуна на напірних трубопроводах ставлять електрифіковані засувки. Насос пускають при закритій засувці, тоді момент опору води мінімальний. Засувка відкривається автоматично після розгону агрегату і встановлення заданого тиску і також автоматично закривається при відключенні електронасоса.

Технічна характеристика

Показники	Значення
Продуктивність м. куб. г.	10...600
Габаритні розміри (ширина, висота, довжина)	657*890*1501
Маса, кг	1500
Електродвигун потужність кВт кількість обертів	300 3000

3. Розробка функціонально-технологічної схеми об'єкта автоматизації

Для відкачки стічних, дренажних і господарсько-лекальних вод використовують низьконапірні (8...95 м) високопродуктивні (16...9000 м /год) каналізаційні електронасоси з яких один є робочим М1, а другий -- резервним М2. Каналізаційні насоси мають ряд відмінних рис. Такі насоси мають одно-трилопатеве розширене робоче колесо, яке з'єднує насос з напірним трубопроводом.

Звичайно ці установки мають просту конструкцію, вони обладнані кнопковою станцією дистанційного керування електронасосним агрегатом за допомогою магнітних пускачів.

Як приклад розглянемо систему автоматичного керування двохагрегатною водовідливною насосною станцією. Вручну агрегати вмикають і вимикають кнопками SВ1...SB4, а в автоматичному режимі - за допомогою електродних датчиків рівня SL1…SL4

прилади на місці
прилади на щиті

Засувки 1 і 5 з ручним приводом закривають при ремонті насосів. При роботі насосів вони відкриті. Зворотному потоку рідини через непрацюючий насос 4 та труби 3 і 7 запобігає клапан 2. Стічні води і гнойова рідина збираються в резервуар 6. В міру підвищення рівня рідини вони перемикнуть проміжки електродів нижнього рівня SL3, SL4 і загальний електрод 8 (заземлена труба). Спочатку від датчика SL3 вмикається один насос. Якщо припливу стічних вод більше, ніж продуктивність насоса, то рівень стоків підвищується і датчиком SL2 вмикається другий електронасос.

4. Розробка та аналіз принципової електричної схеми

Принципова електрична схема керування установкою. Згідно з цією схемою, робочим може бути перший агрегат з електродвигуном М1, а резервним -- другий агрегат з електродвигуном М2 або навпаки.

У тому випадку, коли робочим є перший агрегат, для здійснення автоматичного керування насосною установкою перемикач SA3 ставлять в положення 1, а перемикачі SA1 і SA2 -- в положення «А» (автоматичне керування) і вмикають автоматичні вимикачі QF1, QF2 і SF. Якщо при цьому рівень води в резервуарі досягає контакта SL3 електродного датчика рівнів і він замкнений, то на котушку реле керування KL1 буде подана напруга, воно спрацює і одним своїм замикаючим контактом подасть напругу на котушку електромагнітного пускача КM1, який увімкне двигун М1 в електричну мережу, і робочий агрегат буде відкачувати воду з резервуара, а другим замикаючим контактом через нижній контакт SL4 датчика закоротить контакт SL3. Цим запобігають вимиканню двигуна М1 при зниженні рівня води в резервуарі.

У тому випадку, коли робочим є перший агрегат, для здійснення автоматичного керування насосною установкою перемикач SA3 ставлять в положення 1, а перемикачі SA1 і SA2 -- в положення «А» (автоматичне керування) і вмикають автоматичні вимикачі QF1, QF2 і SF.

Якщо при цьому рівень води в резервуарі досягає контакта SL3 електродного датчика рівнів і він замкнений, то на котушку реле керування KL1 буде подана напруга, воно спрацює і одним своїм замикаючим контактом подасть напругу на котушку електромагнітного пускача КM1, який увімкне двигун М1 в електричну мережу, і робочий агрегат буде відкачувати воду з резервуара, а другим замикаючим контактом через нижній контакт SL4 датчика закоротить контакт SL3. Цим запобігають вимиканню двигуна М1 при зниженні рівня води в резервуарі.

Якщо подача насоса робочого агрегату менша від підтоку води, то рівень її в резервуарі буде підвищуватись і через деякий час замкнеться контакт SL2 датчика і буде подана напруга на котушку реле керування КL2. Воно спрацює і аналогічно попередньому ввімкнеться двигун М2 резервного агрегату. Воду будуть відкачувати обидва агрегати.

У тих випадках, коли з будь-яких причин подача двох насосів теж менша від підтоку води, ЇЇ рівень ще більше зростає і замкнеться верхній контакт SL1 датчика рівнів. При цьому буде подана напруга на котушку аварійного реле КН. Воно спрацює і своїми замикаючими контактами замкне кола аварійно-попереджувальної звукової НА і світлової HL2 сигналізації, які живляться від окремого джерела струму з безперервним контролем справності ліній зв'язку. Якщо подача двох насосів більша від підтоку води, то її рівень знижуватиметься і при розмиканні нижнього контакту SL4 датчика рівнів втратять живлення котушки реле КL1, KL2 і обидва агрегати вимкнуться.

При зникненні напруги в колі автоматичного керування насосними агрегатами втрачає живлення котушка реле KV контролю напруги. Воно повертається у вихідне положення і своїми розмикаючими контактами замикає кола аварійної сигналізації.

Захист головних кіл здійснюється автоматичними вимикачами QF1 і QF2, а кіл керування -- вимикачем SF. Про наявність напруги в колах керування сигналізує біла лампа HL1.

Для ручного керування насосними агрегатами перемикачі SA1 і SA2 ставлять в положення «Р» (ручне керування). Вмикають агрегати за допомогою кнопок «Пуск» (SB1, SB3) і вимикають за допомогою кнопок «Стоп» (SB2, SB4).

4.1 Вибір елементів систем автоматизації

Всі апарати, що використовуються в схемах автоматизованого і автоматичного керування електроустановки поділяються на: захисні, командні, проміжні, виконавчі, сигнальні. Вибирають апарати за призначенням, напругою, величиною струму, кліматичним виконанням умовами захисту оточуючого середовища та іншими показниками. При виборі елементів потрібно враховувати режим роботи машин та механізмів, вимоги до техніки безпеки, протипожежні правила.

4.1.1 Вибір датчиків

Призначення та особливості модифікації

Електродний датчик рівня

Електродний датчик рівня використовується для контролю рівня електропровідних рідин. Він має короткий електрод, і два довгих, які укріплені в коробці затискачів. Короткий електрод є контактом верхнього рівня рідини, а довгий нижнього рівня. Датчик зєднується проводами зі станцією управління двигуном насоса. Коли вода торкається довгого електрода, це призводить до відключення пускача насоса. Зниження рівня води, коли він стає вище короткого електрода, дає команду на включення насоса.

1-короткий електрод, 2,3-довгі електроди, 4-резервуар, 7-коробка затискачів.

Електроди датчика включені в ланцюг котушки реле. При підвищенні рівня рідини в резервуарі до рівня короткого електрода 1, утворюється електричний ланцюг: електрод-рідина-електрод.

Реле спрацьовує і стає на саможивлення через свій контакт і електрод 3, при цьому контакти реле дають команду на включення електродвигуна насоса. При зниженні рівня рідини, коли він стає нижче рівня електрода 3, реле відключається і відключає електродвигун насоса.

4.1.2 Вибір командних апаратів

Командні апарати розраховані на створення первинних імпульсів на вмикання, вимикання та зміну режиму роботи електроустановки. До них них належать кнопки керування, універсальні перемикачі, шляхові та кінцеві вимикачі та інші реле. Командні апарати вибирають за напругою, струмом кількістю і видом контактів, виконанням захисту від навколишнього середовища.

Для того, щоб здійснити вибір командних апаратів необхідно визначити струм кола керуваня.

Визначаємо струм керування

(А)

Де: SKAT.СПР - розривна здатність контактів, (ВА)

UK - напруга кола керування, (В)

IK =¹⁰_/220=0,45 (A)

Знаючи струм кола керування приблизно вибираємо

Перемикачі кулачкові позиційні серії ПКП10-13 / K 10 А Перемикачі кулачкові позиційні представляють собою механічний пристрій без власного споживання електроенергії і призначені для установки як комутаційні апарати в електричних колах. ПКП можуть використовуватися як головні вимикачі або групові перемикачі для керування приводами на основі одно- і трифазних двигунів, перемикання з необхідною програмою комутації кіл керування, сигналізації, у вимірювальних ланцюгах і т.д. Використовуються в електричних колах змінного струму напругою до 400 В.

Переваги:

Механізм фіксації приводу гарантує надійне перемикання рухомих контактів перемикача в окремі фіксовані положення.

Приводні пружини механізму фіксації розрізняються залежно від кількості комутаційних елементів.

Кулачковий механізм - це сучасне рішення комутації електричних кіл ручним способом, що забезпечує наступні переваги: ??

-мінімальний електричний опір замкнутого контакту;

-висока швидкість розмикання і замикання контактів забезпечує більш швидке гасіння електричної дуги;

-забезпечення різних зусиль і вільного ходу рукоятки при включенні і виключенні;

-досягнення більшої номенклатури схем перемикань при одному і тому ж наборі деталей і складальних одиниць, тобто краща уніфікація;

-великий ресурс роботи (кількість перемикань до відмови).



ПКП10-13 / K 10 А

Для силового кола вибираєм автоматичний вимикач:

Автоматичний вимикач ВА88-40 3P 800А 35кА з електронним розчеплювачем MP211

Автоматичні вимикачі з електронним розчеплювачем:

забезпечують захист від перевантаження і короткого замикання за допомогою електронного розчеплювача надструмів. Це дозволяє забезпечити високу надійність, точність спрацьовування і незалежність від навколишніх умов.

Електронний розчеплювач не вимагає окремого живлення і гарантує правильну роботу захисту при струмі навантаження не менше 15% від номінального навіть за наявності напруги тільки в одній фазі. Блок захисту включає в себе три трансформатори струму, електронний модуль і відключаючий електромагніт, який впливає безпосередньо на механізм вимикача. Трансформатори струму, встановлені усередині корпусу розчеплювача, забезпечують електроживлення електронної схеми розчеплювача і виробляють сигнали, необхідні для виконання функції захисту. Завдяки широкому діапазону регулювання уставок електронний розчеплювач МР211 придатний для всіх розподільних мереж, в яких вимагається надійність і точність спрацьовування.

Загальний вид автоматичного вимикача



4.1.3 Вибір проміжних апаратів

За допомогою проміжних апаратів здійснюється передача та підсилення первинних імпульсів, а також забезпечується певна послідовність виконання технологічних операцій. До проміжних апаратів можна віднести реле напруги різних типів, реле часу тощо.

Промисловість випускає проміжні реле серій РП, ПЕ, МКУ та ін.

Вони різняться напругою котушки, кількістю і видом (замикаючий, розмикаючий) контактів та розривною потужністю контактів або струмом, які можуть комутувати. Із всіх можливих типів реле потрібно вибирати те, яке споживає найменшу потужність.

Реле проміжні застосовуються в схемах захисту,управління і автоматики електротехнічних пристроїв для комутації електричних навантажень.

Реле Проміжне (РП-9)

4.1.4 Вибір виконавчих апаратів

Виконавчі апарати призначені для відповідних робочих систем неавтоматизованого та автоматизованого та автоматичного керування. До виконавчих апаратів автоматичного і автоматизованого керування відносять електромагнітні пускачі, контактори, різноманітні реле тиску, температури швидкості. Вибираємо електромагнітний пускач КМ1 та КМ2 для двигуна потужністю 300кВт

Для пуску електродвигуна використовуємо електромагнітний пускач ПМА-1 800А

Пускач електромагнітний серії ПМА - 1 призначений для пуску, безпосереднім підключенням до мережі , зупинки і реверсування асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором напругою до 660 В змінного струму частотою 50 , 60 Гц . При комплектації тепловим реле пускач здійснює захист керованих електродвигунів від перевантаження, неприпустимої тривалості, і від небезпечних струмів, що виникають при обриві однієї з фаз.

Технічні характеристики

		ПМА-1 800 А
Номинали та робочий струм для АС3, А		800
Условный тепловий струм, А	1000
Номинальна напруга, В	380
Напруга ізоляції, В	1000
Напуга втягуючої котушки, В	220, 380
Потужність втягуючої котушки /пусковая, ВА	325/3578
Допустима кількість включень за годину (АС3)	600
Зносостійкість, млн . Циклів	0,6
Максимальна потужність двигуна (АС3) 220/380В, кВТ		250/450
Вага, кг	20,5

4.1.5 Вибір сигнальних апаратів

Сигнальні лампи служать для світлової сигналізації стану задіяного електричного кола, і дозволяють збирати щитки з відмінною візуалізацією відбуваючися там процесів, настільки наскільки це можливо зробити порівняно неонової лампочки. Величезна кількість модульного обладнання має як нормально відкриті так і нормально закриті контакти

Загальний вигляд сигнальної лампи AD-22

Технічна характеристика лампи AD-22

Назва	Дані
Напруга,В	24-220
Частота,Гц	50-60
Діапазон робочих температур,С	-10С+40С
Струм споживання	не більше 30

4.1.6 Вибір нестандартних елементів

До нестандартних елементів відносяться ті елементи схеми, які використовуються тільки в даних умовах виробництва в конкретній схемі. Сюди можна віднести блоки живлення, безперебійники, потенціометричні розподільники напруги, додаткові опори тощо.

Джерело безперебійного живлення ( ДБЖ ) з правильною синусоїдою на зовнішній акумулятор використовуються для забезпечення безперебійним живлення на тривалий час, приладів чутливих до якості напруги живлення. Принцип роботи безперебійників такого типу, полягає в стабілізації напруги, в заданому діапазоні. Якщо напруга виходить за межі діапазону або зникає, то безперебійник перемикається на акумуляторну батарею і від акумуляторної батареї перетворює постійну напругу ( наприклад 12В ), в зміну 220 В, 50 Гц. Час безперебійної роботи при відключені електроенергії, залежить від потужності споживання підключеного пристрою і ємності акумуляторної батареї. При відновлені живлення мережі, безперебійник переходить в режим стабілізатора і за одно підзаряджає зовнішній акумулятор.

LPY-W-PSW-500VA+

5.Розробка монтажної схеми

5.1 Проектування щитів і пультів управління

Для двохагрегатної насосної станції застосовуємо Яур-40ЛЗ.1. У ньому ми розміщуємо: електромагнітні пускачі 2шт, автоматичні вимикачі 2шт, проміжне реле, сигнальні лампи, кнопкові пости

На дверках у верхній частині ми розміщюємо сигнальні лампи типу AD-22.

У шафі безпосередньо ми установлюємо у верхньому лівому вуглі автоматичні вимикачі ВА88-40 3P 800А. на нижній планці в щиті розміщуємо два магнітні пускачі ПМА-1 800А для запуску електродвигунів CD100/40 з права від них на дін рейці знаходяться проміжні реле РП-9

Передній вигляд щита

1.Щит шафний.

2.Кабельні виводи

Позиція	Назва	Тип	Кількість
HL	Сигнальна арматура	AD-22	2
SA	Перемикач ПКП	ПКП10-13/10А	2
SB	Кнопки	SP-22	4

5.2 Розташування приладів і засобів автоматизації

Шафи, пульти, окремі прилади та апарати показують у вигляді прямокутників з відповідальними надписами. В ньому розміщують клемну колодку з надписами, які відповідають схемі внутрішніх з'єднань. Зв'язки одного призначення показують суцільною лінією і лише в місцях під'єднання до приладів, виконавчих механізмів зв'язку показують номер провода, марку, переріз провода чи кабеля, спосіб прокладки. Нижче розміщують таблицю з назвами та типом приєднувального обладнання, відповідно до виводів клемної колодки.

Більшість приладів і засобів автоматизації повинні розміщуватись у щитах або пультах, це означає, що розміри щитів і пультів залежать від розмірів технічних засобів. Прилади і апарати на лицьовій стороні щита розміщуються виходячи з умов забезпечення зручності роботи оператора, а також безпеки обслуговування. Апарати з рухомими частинами (рубильники, магнітні пускачі, реле) необхідно розташувати так, щоб вони під дією сили тяжіння не могли самостійно замкнути коло.

Позиція	Назва	Тип	кількість
QF	Автоматичний вимикач	ВА88-403P800А	2
KM1-KM2	Електроманітний пускач	ПМА1-800А	2
K	Проміжне реле	РП-9	2
XT	Збірка затискачів	-	1

5.3 Складання монтажної схеми адресним способом

Схеми з'єднань-це схеми на яких вказують з'єднання складових частин автоматизованої установки. Їх виконують на основі принципових схем і креслень загальних виглядів щитів і пультів. Схеми з'єднань можуть виконуватись адресним, графічним і табличним способами.

Схеми з'єднання адресним способом виконуються без масштабу на один щит або пульт, з відображенням всіх типів апаратів, приладів та арматури, передбаченою електричною схемою. щит або шафу управління розвертають на одній площині, позначаючи лише ті елементи, на яких розмвщують елементи схеми.

На електричних схемах з'єднань прилади і апарати показують спрощено у вигляді прямокутників. У середині прямокутника показують елементи апарата, які використані на внутрішню схему. Жили проводів або кабелів до приладів і апаратів підключають до їх вивідних затискачів. Затискачі умовно зображують на схемі відповідно до їх дійсного розташування, затискачі нумерують. Номер виписують у коло з зображенням затискача. У місці з'єднання проводів проти кожного затискача проставляють цифровий адрес того апарата, з яким він електрично повязаний.

5.4 Розробка схеми підключення

Схеми підключення показують зовнішнім підключенням апаратів, установок, щитів, пультів тощо. Їх виконують на основі принципових схем, схем з'єднань, живлення, специфікації приладів і обладнання, а також креслення виробничих приміщень і розташування технологічного обладнання. Схеми підключень використовують при монтажі проводок.

Викреслюють схему підключення, на якій умовними графічними позначеннями у вигляді прямокутників показують щити, шафи керування з надписами.

Зв'язки одного проводу показують суцільною лінією і лише у місцях з'єднання до приладів і апаратів проводи розділяють, щоб вказати маркіровку.

На лініях зв'язку, що позначають проводи чи кабелі вказують номер підключення, марку,переріз та довжину проводу.

6.Економічна частина

насосний станція електричний

6.1 Визначення основних показників надійності схеми автоматичного керування

Основне поняття в теорії надійності - відмова (повна або часткова втрата працездатності, порушення нормальної роботи об'єкта (схеми), внаслідок чого його характеристики не задовольняють вимог, які перед ним ставляться.

Відповідно до ГОСТ 27.002-83 поняття «надійність» може включати: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереженість.

Безвідмовність - властивість об'єкта протягом тривалого часу зберігати працездатність.

Довговічність - властивість об'єкта зберігати працездатність до настання граничного стану при існуючій системі технічного обслуговування.

Ремонтопридатність - пристосування виробу до попередження і виявлення причин виникнення його відмов, поломок і їх усунення шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту.

Збереженість - властивість виробу бути справним і працездатним під час зберігання , транспортування і після них.

Надійність засобів і систем автоматизації характеризується рядом кількісних показників: імовірність безвідмовної роботи, інтенсивність відмов, середній наробіток на відмову, наробіток на відмову з заданою імовірність.

Інтенсивність відмов для кожного виду елементів вибираємо з таблиці [ Л-1] ст. 102,

Інтенсивність відмов елементів САК

Назва елемента схеми	Кількість елементів	Інтенсивність відмов одного елемента л 10-6год	Результуюча інтенсивність відмов л 10-6год-1

Сумарна інтенсивність відмов схеми визначається кількістю відмов кожного елемента схеми з урахуванням коефіцієнта, який враховує одночасну роботу елементів схеми за виразом

Де k₀ - коефіцієнт, який враховує одночасну роботу елементів схеми, приймається k₀=0…1

Ймовірність безвідмовної роботи Р (t) - ймовірність того, що в заданому інтервалі часу при заданих режимах і умовах роботи не виникне відмова виробу в роботі:

,

Де k- коефіцієнт, який враховує вплив навколишнього середовища длясільськогосподарських установок: к = 10.

- Результуючаінтенсивність відмов;

t - час експлуатації год. (інтервал від 0 до 2000 з кроком 200 годин)

Результати розрахунків заносяться в таблицю

Таблиця 6. Ймовірність безвідмовної роботи

Час роботи	Ймовірність безвідмовної роботи, P(t)
0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800 2000

Для наочності будується графік залежності: P(t) = f(t)

Рис.6.. Графік ймовірності безвідмовної роботи

Ймовірність відмови - величина за значенням протилежна Р(t). При цьому:

Р (t) + q (t) = 1, звідки

Q (t) = 1 - Р (t).

За графіком можна визначити ймовірність безвідмовної роботи схеми при будь-якому значенні заданого часу t_з.

Час експлуатації для визначення імовірності безвідмовної роботи, t_згод

Перелік установок	Час, годин
Установки які працюють постійно (мікроклімат, водопостачання тощо)	2000
Установки мікроклімату сезонного призначення та водонагрівники	1000
Установки для приготування і роздачі кормів, видалення гною, доїння і обробки молока тощо	600
Установки для обробки зерна	400

Наприклад

Ймовірність відмови при t_з = 360 год становитиме (див графік)

q(t) = 1 - 0,985 = 0,015

Напрацювання на відмовувеличинаоберненасумарній інтенсивності відмов:

,

де - сумарна інтенсивність відмов елементів.

6.2 Економічна ефективність від автоматизації технологічного процесу

Методом порівняльної ефективності визначаємо коефіцієнт порівняльної ефективності:

Де В₁і В₂ текучі витрати по першому і другому варіантах

К₁ і К₂ - відповідні капіталовкладення

(дані видаються з завданням)

Якщото варіант, у якого капіталовкладення більші, вважається більш ефективним

- Нормативний коефіцієнтпорівняльної ефективності капіталовкладень для сільського господарства

Вартість з більшими капіталовкладеннями буде більш економічною.

Економічна ефективність у гривнях визначається за формулою:

Е = (В₁ - В₂ ) - Е_н (К₂ - К₁), грн.

Строк окупності додаткових капіталовкладень

, р.

Рекомендована література

1. Барало О.В. Автоматизація технологічних процесів і системи автоматичного керування К: “Аграрна освіта”. - 2010

2. Жулай Є.Л. та авториЕлектропривідсільськогосподарських машин, агрегатівтапотоковихліній.. Київ, "Вищаосвіта", 2001.

3. Марченко О.С. та автори,Механізація та автоматизація у тваринництві і птахівництві. Київ "Урожай", 1995.

4. Мартиненко І.І. Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. К: “Урожай”. - 1995.

5. Кашенко П.С. Курсовое і дипломне проектування К: “Аграрна освіта”. - 2008

6. Мартиненко І.І., Лисенко В.П.,Тищенко Л.П., Болобот, І.М., Олійник П.В. Проектування систем електрифікації та автоматизації АПК К: - 2008

7. Куценко Ю.М., Яковлєв В.Ф. Монтаж електрообладнання і систем керування К: “Аграрна освіта”. - 2008

8. Мартиненко І.І., Тищенко Л. П.. Курсове і дипломне проектування по комплексній електрифікації і автоматизації. - М.: Колос, 1978 р. - 223 с

9. Олійник В. С. Довідник сільського електрика. К.: "Урожай", 1989р. -262с.

10. Гончар В.Ф. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок. - К.: "Урожай", 1989 р. - 342 с.

Размещено на Allbest.ru

...