Екологізація фізичного навчання в процесі розв’язку задач

Потерпілому потрібно дати повний спокій, розстебнути пояс та одяг; дати понюхати нашатирний спирт, а також розтерти і зігріти тіло.

Якщо потерпілий не подає ознак життя, необхідно застосовувати штучне дихання та масаж серця. Для цього потерпілого треба покласти на спину, підкласти йому під лопатки згорток одягу, щоб можна було трохи закинути голову, а потім розкрити йому рот. Потім стати на коліна над головою потерпілого , захватити його руки біля ліктів і, рахуючи „раз”, „два”, „три”, підняти руки потерпілого, закинути їх за голову (вдих). Рахуючи, далі, дещо притиснути руки до боків (видих). При цьому спробувати масажувати серце і під час вдиху впускати за допомогою своїх легень через рот потерпілому повітря. У будь - якому випадку в разі ураження електричним струмом потрібно викликати лікаря.

Життя серед блискавок

Йде гроза з-за верхогір'я ...

Справді, тільки примічай:

Чорних птиць імлисте пір'я

Затемніло небокрай.

Прокотився грім з розгоном,

Грають блискавок шаблі.

Пахне морем і озоном

Від притихлої землі.

(М. Рильський)

Стіною сірою іде гроза,

Як постріли гарматні, грім гримить.

У зворах вітер виє - скавучить,

Смереки гнуться, як тонка лоза.

Хтось небеса ножами проріза -

Стуляються на небі рани вмить...

Вдихну у груди промінь блискавиць,

Щоб перед ворогом не падати ниць.

(Дм. Павличко)

Ветер воет. Гром грохочет…

Синим, пламенем пылают

Стаи туч над бездной моря.

Море ловит стрелы молний и в своей пучине гасит.

Точно огненные змеи вьются в море, исчезая,

Отраженья этих молний.

(М.Горький)

Вот пробилась из-за тучи синей молнии струя. Пламень белый и летучий окаймил ее края.

Чаще капли дождевые, вихрем пыль летит с морей, И раскаты громовые все сердитей и смелей.

(Ф. Тютчев)

Уявіть собі, що гроза застала вас на відкритій місцевості, де росте одиноке дерево. Ви ведете на металевому ланцюгу собачку, а в другій руці ви тримаєте парасольку.

Як у такому випадку найвірніше вберегти себе і собаку від грози?

Щоб оцінити значення електричних зарядів під час грози, потрібно уявити процес електризації в масштабах планети. За нормальних умов біля поверхні землі завжди існує стаціонарне електричне поле, напруженість якого дорівнює 130 В/м, бо постійно рухомі потоки повітря труться об Землю, об різноманітні перепони, один об одного. Під час грози або пилової бурі напруженість цього поля може зрости до 1000 В/м, бо лише одна грозова хмара, об'єм якої досягає декількох тисяч кубічних метрів, несе в собі мільйони тон краплинок води з потенціальною енергією, що дорівнює енергії мегатонної термоядерної бомби.

Якщо вас застане гроза над відкритим небом, не можна ховатися під деревом, лягати на землю: при близькому розряді блискавки між головою і ногами може виникнути смертельна різниця потенціалів оскільки стояти також небезпечно, то треба присісти: так голова буде достатньо низько наближена до землі, але площа контакту із землею мінімальна.

Собачку краще взяти на коліна, якщо дозволяють його розміри, або розірвати з ним контактний зв'язок: відпустити ланцюг.

Струм розряду блискавки розділяється на гілки і розходиться по поверхні землі. Значна сила струму може виникнути в електричному колі собака - земля. Це означає, що струм може ввійти в його передні лапи і вийти через задні. Собака постраждає від блискавки, але ланцюг, за який ви його тримаєте, може лише збільшити довжину кола і різниці потенціалів.

Якщо одяг і тіло намокнуть від дощу, то основна частина розрядного струму може пройти по шару води на поверхні шкіри, не потрапляючи всередину тіла. А тому захист від вологи під розкритою парасолькою може підсилити небезпеку постраждати від блискавки; тому парасольку потрібно скласти і відкласти в бік.

Отже, якщо вас застане гроза під час прогулянки з парасолькою і собачкою на металічному ланцюжку, присядьте, парасольку відкладіть, у бік, а собачку візьміть на руки.

Практикум. Подумай, скажи і запам'ятай назавжди

1. Чому у разі виникнення пожежі в електроустановках необхідно відімкнути щиток? Чому не можна гасити вогонь, викликаний струмом, водою або звичайним вогнегасником, а необхідно застосувати сухий пісок або піскоструйний вогнегасник? (Вода і струмінь звичайного вогнегасника є провідниками і можуть знову замкнути коло, а, отже, відновити причину пожежі.)

2. Що необхідно вимикати спочатку - вилку переносного шнура із розетки чи другий кінець шнура, що під'єднаний до приладу? (Спочатку вилку із розетки.)

3. При заземленні електролінії за правилами безпеки один кінець каната спочатку приєднують до землі, і тільки потім другий накладають на проводи лінії. Чому не роблять навпаки? (Якщо проводи перебувають під напругою, то робітник, що накидає незаземлений канат на „лінію”, ризикує опинитися під напругою, оскільки лінія може бути помилково не відімкнутою.)

4. Для заземлення найкраще провід закопати на глибину до 2,5 м. Але в польових умовах не завжди є така можливість. Тому заземлення часто роблять у вигляді штиря, забитого в землю. Чому в такому випадку корисно місце заземлення полити солоною водою. (Водний розчин солі покращує провідність.)

5. Якими фізичними міркуваннями необхідно користуватися при виборі дротини для плавкого запобіжника? (При заданій напрузі на запобіжнику повинна виділятися найбільша кількість теплоти. Це можливо, якщо опір його найменший, тобто коли він виготовлений із товстої дротини з невеликим питомим опором. Запобіжник має бути легкоплавким, а отже, речовина проволоки повинна мати низьку точку плавлення. При невеликій кількості теплоти температура має швидко підніматися до точки плавлення. Тому питома теплоємність матеріалу і маса дротини не повинні бути великими. Матеріал має бути дешевим і легко оброблятися, тобто бути економічно вигідним. Усі ці умови найкраще задовольняє свинець.)

6. Чому птахи без найменшої шкоди для себе можуть сідати на проводи лінії електропередач? (Струм у гілках (ділянка між лапками і тілом пташки)обернено пропорційний опорам гілок. Оскільки опір тіла пташки в багато разів більше за опір товстої короткої ділянки провода, то крізь тіло пташки пройде незначний струм.)

Висновок

Досвід показує, розуміючи систему екологічної освіти та виховання дітей через екологізацію навчально-виховного процесу, що ми повинні залучати й сім'ї дітей шляхом проведення батьківських зборів, семінарів, а також громадські організації тощо.

Екологізація навчально-виховного процесу з фізики тісно пов'язана з екологічним вихованням основною метою якого є охорона природи. Місце проведення занять - природна лабораторія, тому експерименти не повинні порушувати природу, знищувати рослини чи тварин, забруднювати навколишнє середовище.

Результативність занять залежить від їх організованості. Для кращої їх організації ми в закладі розробили такі інструкції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перед учителем фізики, як і перед учителями інших предметів, стоїть важливе завдання: не лише повідомляти учням певну суму знань, розвивати їх уміння і навички, а й, головне, навчити дітей застосовувати здобуті знання на практиці. А для цього потрібно викликати й посилювати в учнів власні корисні мотиви діяльності, актуалізувати пов'язані з ними потреби, пропонувати матеріал, для якого характерна практична спрямованість, протиріччя, відповідність потреб учнів. Цього значною мірою сприяють позакласні заняття з предмета.

Сьогодні важливим є не лише зміст навчання, а й процес його передачі. І тут учителеві допомагає використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, або, як тепер кажуть, інтерактивних методів навчання. Сутність інтерактивного навчання полягає в упровадженні інноваційних технологій, коли стимулюється пізнавальна активність і самостійність учнів. Учні вирішують проблемні і творчі завдання, що забезпечує розвиток творчого мислення.

Позакласні заняття допомагають учителю краще пізнати індивідуальні здібності своїх учнів, виявити серед них обдарованих і всіляко спрямувати розвиток творчого інтересу до вивчення фізики.

Слід зазначити. Що форми позакласної роботи переносяться й на урок. Поєднання класної і позакласної форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, підвищує до нього інтерес учнів.

Зміст і форми організації позакласних занять мають бути завжди цікавими для учнів. Кожна справа. Організована вчителем, принесе дітям певне задоволення лише тоді, коли вона враховує потреби самого учня, знаходить відгук у його переживаннях, почуттях, позитивних емоціях. У позакласній роботі виконанню цієї вимоги сприяють елементи цікавості, необхідні для здорового відпочинку, доброго настрою, життєрадісної діяльності. Але було б неправильно обмежитися в позакласній роботі лише принципом зацікавленості. Позакласна робота з фізики повинна не розважати учня, а й розвивати й удосконалювати його особистість.

Не таємниця, що останнім часом діти обділені увагою спілкування зі сторони старших: батьки вирішують матеріальні проблеми, учителі виконують програму, телевізор та комп'ютер дають готову інформацію. А тому застосування інтерактивних методів навчання в позакласній роботі дає можливість дитині бути почутою, висловити свої думки та відстояти певні погляди, посперечатися з однолітками, а то й учителями. Одним словом : поспілкуватися. Бо, як сказав А. Де Сент-Екзюпері: „Єдина реальна розкіш - це розкіш людського спілкування”.

Досвід проведення позакласної роботи з фізики показує, що вона корисна не лише для учнів, а й для вчителя: допомагає краще вивчити своїх учнів, розвиває його організаторські здібності, змушує бути в курсі останніх досягнень науки і техніки, творчо працювати над собою. Тому вимогливість до самого себе повинна стати найвищим сенсом діяльності всіх учасників навчального процесу.

Учителям відомі різні форми позакласної роботи: фізичні вечори, конференції, семінари, усні журнали, заочні подорожі, фізичні ігри тощо.

З власного досвіду пропоную розробки уроків на екологічну тематику та заходи з позакласної роботи з фізики, що пройшли перевірку часом, які не залишили учнів байдужими до Матінки-Природи, сприяли їхній зацікавленості до фізики, як до навчального предмета. Сподіваюсь , що результати моєї пошуково-творчої роботи допоможуть як учителям-початківцям, так і колегам з досвідом роботи.

Рекомендована література

1. Дробноход М.І. Стійкий екологічний безпечний розвиток і Україна. - К., 2002., 273 с.

2. Внеурочная работа по физике. / Под ред. О.Ф. Кабардина. - М.: Просвещение, 1983.

3. Ланина И.Я. Не уроком единым.- М.: Просвещение, 1991.

4. Бугайов О.І. Підвищення ефективності уроків з фізики. Зб. статей. - К.: Рад.школа., 1986.

5. Сценарії екологічних заходів. - Х.: Вид. група „Основа”: „Тріада+”, 2007. - 368 с.

6. Позакласні заходи з фізики. Посібник для вчителів та студентів. К.: „Шкільний світ” , 2005.

7. Дементьєва Т.П., Ярещенко Л.В., Екологічна стежка як форма і метод екологічної освіти: Методичний посібник. - Х.: ХОНМІБО, 2007.- 92с.

Размещено на Allbest.ru