Стратегічні орієнтири процесу управління енергозбереженням у системі інноваційного розвитку економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ У СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

З.В. Юринець

Постановка проблеми. Для кожної країни на сьогодні є вкрай актуальною проблема енергозбереження. Функціонування та сталий поступ економіки України в умовах підсилення безпеки країни нерозривно пов'язаний із вирішенням завдань забезпечення енергоносіями. Однак без впровадження інновацій неможливо вивести національну економіку на якісно новий ефективний рівень і забезпечити водночас високу конкурентоспроможність країни на світовому ринку та вирішити комплекс енергетичних проблем [5, с. 45-51]. В умовах фінансово-економічної кризи особливо актуалізуються проблеми ефективного управління енергозбереженням завдяки розробленню та впровадженню новітніх технологій і продукції, інноваційних процесів тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. У сучасній науці проблему енергозбереження суспільства активно досліджують такі провідні вчені: В. Геєць, В. Джеджула, О. Єранкін, Г. Калеткін, І. Кириленко, Т. Колодь- ко, О. Мудрак, та ін. Вагомий науковий внесок у вивчення проблем створення інновацій за сучасних умов розвитку економіки зробли: І. Балабанова, В. Вер- надський, І. Ансоф, Б. Санто, М. Портер, Й. Шумпетер та ін. Проте і на сьогодні актуальними залишаються питання дослідження проблем енергозбереження із врахуванням новітніх розробок.

Мета роботи полягає в аналізі програм і досягнень у розвитку системи енергозбереження у розвинених країнах світу та в Україні завдяки актуалізації інноваційної складової. Розглянуто основні орієнтири інноваційної політики та політики енергозбереження в окремих країнах світу. Запропоновано головні напрями політики управління інноваціями та енергозбереження для України.

Виклад основного матеріалу. Найважливішою проблемою України є енергозбереження і підвалиною у цьому напрямі має стати ініціатива держави. Значний досвід у цій сфері набуто сьогодні в Німеччині, Японії, Чехії США та інших країнах. Німеччина є провідною країною у сфері енергозбереження.

У Німеччині за останні роки активно розвиваються відновлювані джерела енергії, зокрема сонячна та геотермальна енергія, біоенергетика, гідроенергетика, вітроенергетика. Запровадження енергоефективності та енергозбереження фінансують німецькі банки та великі корпорації. У 2010 р. частка використання відновлюваних джерел енергії у загальній структурі енергоспоживання країни оцінювалася в 11 % від національного енергетичного споживання, що становить близько 500 % від рівня 1990 р. За 2010 р. було інвестовано у нові регенеративні виробничі потужності близько 27 млрд євро, з яких 19,5 млрд євро - це інвестиції у фотоелектричний сектор [4].

У Чехії з 2013 р. введено нову Операційну програму "Підприємництво та інновації для конкурентоспроможності", розраховану на черговий семирічний період 2014-2020 рр. [1]. У сфері енергетики одним із напрямів є підтримка впровадження нових технологій у галузі використання енергії, енергозбереження та перероблення сировини, а саме: модернізація існуючих установок для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та будівництво нових поновлюваних джерел енергії на чеських підприємствах; модернізація діючого генеруючого обладнання для підвищення його ефективності; впровадження і модернізація систем вимірювання й управління, ухвалення заходів із скорочення втрат у розподільчих мережах електричної та теплової енергії; поліпшення теплових властивостей комерційної нерухомості й умов експлуатації; розвиток сфери послуг в енергетиці, використання вторинних енергоресурсів у виробничих процесах; зниження рівня споживання електроенергії та підвищення енер- гоефективності виробничих і технологічних процесів; впровадження комбінованого виробництва тепла та електроенергії; розвиток технологій виробництва інноваційних продуктів із вторинної сировини.

Головні програми інноваційної політики та політики енергозбереження Чехії [1, 2, 4]: національна стратегія у галузі інновацій (NIS), 2014 р. Основним завданням є створення передумов для формулювання інноваційної політики країни (NIP), формування сприятливого інноваційного середовища; операційна програма "Підприємництво та інновації для конкурентоспроможності", розрахована на 2014-2020 рр. для підвищення конкурентоспроможності чеської економіки та наближення інноваційної ефективності сектора промисловості та послуг до рівня провідних промислових країн ЄС. У межах програми відбувається виконання 15 масштабних програм за пріоритетними напрями розвитку, зокрема у сфері енергозбереження; програми державної організації "Технологічне агентство Чеської Республіки". Головна мета - підтримка досліджень, експериментальних розробок та інновацій. Підтримку програм агентства можуть отримати, в тому числі і суб'єкти малого та середнього підприємництва; програма підтримки міжнародної технологічної співпраці, метою якої є сприяння просуванню інноваційної високотехнологічної продукції, а також стимулювання співробітництва вітчизняних та іноземних компаній для МСП; операційна програма "Довкілля" - програма підтримки інновацій у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального природокористування, екології, яка фінансується так: 84 % - "Фонд згуртованості", 16 % - "Європейський фонд регіонального розвитку".

Істотних досягнень розвинені країни досягли і продовжують досягати завдяки блискучій нормативно-правової базі та фінансовим стимулам з розвитку відновлюваної енергетики. Роль держав у цьому процесі, передусім, зводиться до формування національних програмних документів, які визначають основні напрями діяльності та реалізуються за підтримки державних організацій, відповідальних за розроблення інновації у сфері енергозбереження. Водночас значущим інструментом державного стимулювання є виділення фінансових коштів для реалізації положень цих програм. інноваційний енергетичний ресурс потужність

Програми інноваційної політики та політики енергозбереження Німеччини [1, 2, 4]: програми підвищення кваліфікації та консультування, які спрямовані на надання навчально-методичної підтримки малим інноваційним компаніям; програми державно-приватного партнерства у науково-дослідній сфері передбачають стимулювання інвестування приватним сектором у НДДКР; програма "INSTI" (діє з 1995 р.) створена з метою формування сприятливого середовища для винахідників і новаторів, поліпшення процесу перетворення результатів досліджень і розробок у продукцію, гідну для продажу, розширення використання патентної системи та науково-технічних баз даних для запобігання марнотратним інвестиціям або дублювання зусиль; комплексна програма інноваційного розвитку національної економіки Німеччини - "Стратегія високих технологій" (2006 р.) передбачає закріплення місця Німеччини у групі країн, що лідирують у сфері високих технологій, сформульовано 17 найбільш "прикладних" стратегій розвитку, розроблених відносно окремих секторів інноваційної діяльності (національна безпека, енергозбереження, нано- і біотехноло- гії, медицина тощо); програма " Дослідження у сфері інформаційних технологій 2011", яка розрахована на 5 років і стала інтегральною частиною стратегічної ініціативи влади країни з метою створення інформаційного суспільства. На фінансування програми було виділено до 2 млрд євро; Стратегія-2020 у сфері високих технологій (High-Tech Strategy 2020), де рушієм інновацій визнано розвиток сектору ІКТ та визначено такі сфери інноваційного розвитку держави: безпека, клімат/енергія, здоров'я/харчування, комунікації, мобільність. Стратегія має інтегрований характер взаємодії промислового виробництва з наукою, зорієнтована на потреби світового ринку.

У сфері потужних вітроенергетичних установок такі компанії важкого машинобудування, як "Фуджі хеві індастріз", "Hitachi", "Ніппон Стіл", "Міцубі- сі Хеві Індастріз", активно перепрофілюють виробничі лінії на випуск вітрових енергоустановок потужністю 500 кВт, 1 МВт, 2 МВт, технології виробництва яких унікальні [2]. Також варто зазначити, що найбільший інтерес японські компанії проявляють до сонячної енергетики - це і відомі у всьому світі компанії традиційних індустрій ("Шарп", "Кбюра", "Саньб", "Міцубісі Електрик"), а також сталеливарні та хімічні компанії (JFE Steel, "Ниссин Сейко", "Сумітомо Юмикал" і "Торэй") тощо. Впроваджені ними інноваційні технології у виробництво істотно знижують вартість отриманої електроенергії.

Уряд Японії має намір за аналогією США (діяльність американського агентства DARPA) запровадити в країні нову систему фінансової підтримки НДДКР на основі виплати винагород за отримані результати дослідження [4]. З цією метою уряд приступив до формулювання детальних завдань НДДКР у пріоритетних сферах, включаючи альтернативну енергетику. Згідно з новою системою дослідникам, які досягли поставлених цілей, буде виплачуватися грошова винагорода в обсязі до 250 млн ієн. Нова система фінансування має значно підвищити ефективність проведення НДДКР, посилити конкуренцію між дослідницькими колективами та підвищити швидкість реалізації наукових програм, оскільки єдиною умовою виплати винагороди є позитивний результат досліджень.

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії планує заснувати спеціальну експертну комісію, яка обговорюватиме теми конкретних досліджень. Завдання з відбору учасників проекту, оцінювання результатів досліджень та виплати винагороди покладено на Організацію сприяння розвитку нових енергетичних та передових промислових технологій (NEDO). Пріоритетною темою є сфера альтернативної енергетики, де визначальним чинником є терміновість впровадження технології, включаючи технології "паливних елементів з пониженим вмістом платини", "автомобілів, які очищають повітря". Очікується, що головними учасниками таких проектів стануть університети та дослідницькі підрозділи компаній.

НЕБО сформувала національний консорціум для проведення п'ятирічної програми НДДКР із створення нового покоління сонячних батарей, які спроможні знизити собівартість сонячної енергії до 2017 р. до 10 ієн за кВт/год з поточного рівня 48 ієн за кВт/год, що дасть змогу збільшити у 30 разів потужності національних сонячних електростанцій до 2020 р. [1]. До НДДКР передбачається залучити максимальну кількість японських промислових компаній, включаючи навіть ті, які раніше не мали жодного відношення до сонячної енергетики. Урядові експерти очікують, що нова система виплати винагород за успішно проведені НДДКР стимулюватиме наукові дослідження щодо удосконалення інвестиційних і кадрових ресурсів. Новий порядок компенсації витрат скоротить навантаження на бюджет завдяки припиненню фінансування мало- перспективних і непріоритетних напрямків, а також низькоефективних наукових лабораторій, що затягують процес розробок.

В Україні ухвалено та ініційовано комплекс програм щодо вирішення питань енергоефективності й енергозбереження. Однак ці нормативні документи на практиці виявлялись малопродуктивними. Для України вкрай важливим є удосконалення державного управління та регулювання діяльності у сфері енергозбереження [3]. Ступінь енергетичної незалежності України можливо збільшити завдяки зваженій інноваційній та енергетичній політиці держави. Головними напрямами цієї політики має стати насамперед:

• розроблення чітких і прозорих організаційно-економічних механізмів стимулювання та реалізації інноваційних проектів розвитку сфери енергозбереження, запровадження ефективних систем фінансової підтримки НДДКР та інноваційної діяльності;

• перегляд підходів субсидіювання енергетичних компаній для подолання корум- пованості українського енергетичного сектору, що завдає шкоди енергетичній та національній безпеці України;

• перегляд пріоритетних напрямів інноваційного розвитку, які сприяють збереженню національної та енергетичної незалежності, припинення фінансування малоперспективних, непріоритетних напрямків для скорочення навантаження на державний бюджет;

• використання високопродуктивного зарубіжного досвіду у сфері впровадження енергозбереження: спільні комплексні проекти разом із відповідними міжнародними організаціями, підприємствами тощо;

• розвиток та активна підтримка вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу, зокрема посилення ролі власних науково-технічних кадрів;

• розвиток інноваційної інфраструктури (технопарки, технологічні інкубатори, інноваційні центри, кластери, енергозберігаючі інвестиційні сервісні компанії тощо), підтримка комерціалізації, підвищення ролі трансферу технологій з метою вдосконалення процесу заміни застарілого устаткування на нове, переозброєння енергоємних виробництв важкої промисловості країни;

• розвиток венчурного бізнесу для залучення інвестиційних ресурсів у сферу енергозбереження країни;

• формування системи приватно-державного партнерства між підприємствами, університетами та науково-дослідними інститутами;

• розвиток і стимулювання інноваційного підприємництва для впровадження власних новітніх високих технологій та інновацій, високоефективних енергозберігаючих технологій у разі виробництва енергії, для зменшення енергетичної складової у собівартості кінцевої продукції галузей вітчизняної промисловості;

• нарощування масштабів застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.

Висновки. З метою сприяння розвитку системи енергозбереження у кожній з розглянутих країн відбувається розвиток інноваційної діяльності та високотехнологічних галузей промисловості, здійснення науково-технічних розробок для винайдення високоефективних енергозберігаючих технологій, підтримки комерціалізації та трансферу технологій, надання ефективної допомоги підприємницькому сектору. Для цього уряд зарубіжних країн формує нормативно-правове забезпечення в інноваційній сфері та сфері енергозбереження: ухвалює спеціалізовані закони, розробляє різні стратегії і програм. У більшості зарубіжних країн ухвалюються спеціалізовані програми, націлені на розвиток певних аспектів системи енергозбереження. Використовуючи досвід управління у галузі енергозбереження та інноваційній сфері, важливо виробити напрями зваженої інноваційної та енергетичної політики для України, що дасть змогу вирішити комплекс енергетичних проблем, зменшити неефективне споживання енергетичних ресурсів, здійснити перехід на широке використання альтернативних видів енергії.

Анотація

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ У СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Проаналізовано програми і досягнення у розвитку системи енергозбереження у розвинених країнах світу та в Україні завдяки актуалізації інноваційної складової. Розглянуто основні орієнтири інноваційної політики та політики енергозбереження в окремих країнах світу. Запропоновано найважливіші напрями політики управління інноваціями та енергозбереження для України. Зазначені рекомендації сприятимуть створенню комплексного вирішення проблем енергетики, щоб знизити неефективне споживання енергетичних ресурсів, зробити перехід до використання альтернативних джерел енергії.

Ключові слова: енергозбереження, інновації, програми, інноваційна політика, політика енергозбереження.

Размещено на Allbest.ru