Світлотехнічні розрахунки освітлювальної установки

Основні характеристики світлових приладів, вибраних для дослідження систем освітлення будівлі наведені у вигляді таблиці 2.2.[4]

Таблиця 2.2 - Характеристика вибраних світлових приладів

№ п/п	Тип СП	Ступінь захисту ІР	ККД, %	Тип ПРА, cosц	Габаритні розміри
1	OPTIMA ECO LED	ІР20	93%	FZT653, PFC ?0 ,93	595х595х50
2	ACQUA LED	ІР54	93%	FZT653, PFC ?0 ,93	150х30
3	ДБО-02ВСП	ІР65	95%	FZT653, PFC ?0 ,95	380x152x50
4	ARS/R 4x18	ІР20	89%	FZT653, PFC ?0 ,96	595х295х81

2.5 Світлотехнічні розрахунки освітлювальної установки

2.5.1 Розрахунок потужності ОУ методом коефіцієнта використання

Усі методи розрахунку освітлення можуть бути зведенні до двох основних: точкового й методу світлового потоку, який інакше називається методом коефіцієнта використання.

Метод коефіцієнта використання призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення поверхні без великих затінюючих предметів. При розрахунку цим методом ураховується як пряме, так і відбите світло.

Коефіцієнт використання, який залежить від світлорозподілу світильників та їх розташування у приміщеннях, від розмірів освітлює мого приміщення та відбиваючих властивостей робочої поверхні, від індексу приміщення.

На практиці значення цього коефіцієнту визначають за таблицями, в залежності від параметрів приміщення, для якого виконується розрахунок (коефіцієнтів відбиття стелі, стін і робочої поверхні приміщення, індексу приміщення) і характеристик світильників (тип кривої сили світла - КСС), які будуть використані. У випадку, коли таблиці для визначення коефіцієнта використання зоу наведені в каталогах фірмою-виробником для кожного світильника окремо з урахуванням його КСС, задача спрощується.

Світловий потік світильника при вибраних лампах не повинен відрізнятися від Фл більше ніж на величину (-10 +20) %. При неможливості вибору ламп з таким наближенням коригується число світильників n або висота підвісу світильників hp.

Після уточнення потужності ламп з світловим потоком, які при застосуванні в вибрані світильниках забезпечують нормовану освітленість, необхідно визначити сталу і питому потужності освітлювальної установки для кожного приміщення окремо:

(2.1)[5]

де Рл - потужність джерела світла, Вт;

N - число світильників, шт.;

n - число джерел світла в світильнику, т..

РПРА - коефіцієнт, що враховує втрати потужності в ПРА.

Питома потужність освітлювальної установки:

(2.2)[5]

де S - площа приміщення, м2.

Розрахунку питомої потужності ОУ для приміщення майстерні з використанням СП з ЛЛ лампами.[7]

Розрахунку питомої потужності ОУ для приміщення майстерні з використанням світлодіодних світильників.[7]

Висновок: Потужність світлодіодних світильників менша, ніж у СП з ЛЛ. Тому, прогнозовано, що і питома потужність ОУ з СД світильниками 0,0062 кВт/м2 в порівнянні з ЛЛ 0,011 кВт/м2.

Результати розрахунку питомої потужності приведені в додатку А.[9]

2.5.2 Розрахунок потужності ОУ за допомогою програми DIALux

Для більш комфортного та точного розрахунку питомої потужності використовуємо програмне забезпечення.

Після вибору, за всіма критеріями, світильників, проектуємо освітлювальну установку в програмі DIALux. По закінченню розрахунків на ПК, отримали відповідні результати:

- Розподіл рівня освітленості по робочій поверхні, на висоті 0,8 м від підлоги з використанням СП з ЛЛ лампами, рис. 2.1;

Рис. 2.1 - Освітленость майстерні з використанням люмінесцентних СП

- Розподіл рівня освітленості по робочій поверхні, на висоті 0,8 м від підлоги з використанням світлодіодних СП, рис. 2.2;

Рис. 2.2 - Освітленість з урахуванням коефіцієнта відбиття

- Розрахунок питомої потужності ОУ для ЛЛ СП, рис. 2.3;

Рис. 2.3 - Питома потужність ОУ

- Розрахунок питомої потужності ОУ для світлодіодних СП, рис. 2.4.

Рис. 2.4 - Питома потужність ОУ

Представленим способом програма DIALux підрахувала установлену питому потужність. З розрахунків бачимо, що при використанні світлодіодних світильників установлена потужність ОУ майже в 3 рази менша, ніж при використанні ЛЛ. В свою чергу відбувається економія затраченої єлектроенергій і коштів в 3-и рази.

Результати розрахунку для інших приміщень майстерні представлені в додатку А. Сумарне значення питомої потужності для майстерні по ремонту годинників складає 5,61 Вт/м2.

2.6 Розрахунок якісних показників досліджувальної освітлювальної установки

2.6.1 Розрахунок показника дискомфорту (засліпленості)

Показник дискомфорту від світлових ліній та смуг візначається за формулою:

[7] (2.3)

де L0 - середня габаритна яскравість світильника у напрямку до його осі (б=0 і г=0), кд/м2;

b - ширина світлової смуги, м;

h- розрахункова висота світлової смуги над лінією зору спостерігача, м;

Lад - яскравість адаптації, кд/м2;

f(г, б, Р) - функція, яка залежить від розміру та розташування світлової лінії в полі зору спостерігача.

Визначення дискомфортної яскравості смуги (L0)

Для світлових смуг зі світильниками, які мають розсіювачі з об'ємним розсіюванням (дифузор або призматичний розсіювач) з достатньою для практики точністю можна прийняти Lб,г = Lо.

, [7] (2.4)

де ДІг=0,б=0 - сила світла з одиниці довжини смуги у напрямку б=0, г=0;

А - площа 1м довжини смуги.

Яскравість адаптації у приміщенні визначається яскравістю робочої поверхні. Як робочу поверхню приймаємо поверхню столу (0,8 м).

[7] (2.5)

де ср - коефіцієнт відбиття робочої поверхні;

Фр - світловий потік, що встановлюється на робочій поверхні в результаті багаторазового відбиття, лм;

Sр - площа розрахункової поверхні.

В нашому випадку розрахунок показника дискомфорту проектованої ОУ для приміщення майстерні з прецизійними роботами, рис. 2.5, відбувається за допомогою програмного забезпечення DIALux.

Рис. 2.5 - План приміщення майтерні

КСС світлового приладу OPTIMAECOLED 595, для проектованої ОУ представлений на рис. 2.6.

Рис. 2.6 - КССсвітильника OPTIMA ECO LED 595

У приміщенні майстерні, площа якого складає 65 м2, висотою 3 м проектується ОУ з використанням світильників OPTIMAECO LED. Стеля приміщення гладка біла (підвісна стеля с = 0,7). Стіни покриті світлою фарбою сс = 0,5. Підлога - ламінат коричневого кольору сп = 0,3. Світильники розташовані трьома смугами по 4 світильники у кожній.

План приміщення з розрахунковими точками, що розміщуються біля торцевої стіни на центральній осі приміщення на висоті 1,5 м від підлоги показаний на рис. 2.5. У відповідності з ДБН, показник дискомфорту для такого приміщення не повинен перевищувати 20 одиниць.

Рис. 2.7 - План приміщення майстерні з розрахунковими точками UGR

Таким чином, спроектована ОУ задовольняє вимогам щодо обмежень показника дискомфорту, оскільки припустиме значення для даного розряду зорових робіт не повинна перевищувати М = 20.[7][8]

2.6.2 Розрахунок циліндричної освітленості

Циліндрична освітленість - характеристика насиченості приміщення світлом. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в приміщенні циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освітленості проводиться інженерним методом.

Циліндрична освітленість для приміщень даного виробничого комплексуне нормується, у відповідності до
ДБН В.2.5-28-2006. Таким чином, розрахунки не проводяться, і освітлювальна установка приміщення відповідає вимогам щодо забезпечення необхідної насиченості приміщення світлом.[5]

2.6.3 Визначення коефіцієнта пульсації

При живленні газорозрядних джерел світла струмом промислової частоти випромінювання їх пульсує з подвійною частотою змінного струму, який живить ОУ. Пульсація світлового потоку джерел світла призводить до небажаної пульсації величини освітленості робочої поверхні, в зв'язку з цим при проектуванні ОУ слід враховувати коефіцієнт пульсації ДС і вживати заходів для його зниження.

Для зниження коефіцієнта пульсації освітленості бажано користуватися наступними методами:

- вмикання сміжних ламп в різні фази електричної мережі;

- живлення установок струмом підвищеної частоти;

- застосування дво- і чотирилампових світильників з ємкісним та індуктивним баластами.

У випадку, якщо коефіцієнт пульсації проектованої ОУ перевищує нормативне значення необхідно підібрати інший тип ДС або змінити схему його живлення.

Для живлення світлодіодів потрібен постійний струм низької напруги, тому для їх роботи необхідний блок живлення (драйвер), який знижує мережеве напруга і стабілізує його по струму. Світло в світлодіодному кристалі утворюється при проходженні електричного струму через кордон напівпровідникового і проводить матеріалів.

При використанні якісних елементів і грамотної схеми блоку живлення, з хорошим згладжуванням пульсацій випрямленої напруги, досягається низький коефіцієнт пульсації світлового потоку (0,1-0,2%).

Отже використання світильників на світлодіодах виключає пульсацію та розрахунок коефіцієнту пульсації не потрібний.

Зовсім інша ситуація складається з використанням газорозрядних джерел світла, а саме люмінесцентних ламп.

В лампах з електронним ПРА. ЕПРА виконаний на базі інвертора напруги, що працює на підвищеній частоті модуляції. Інвертор забезпечує живлення лампи струмом підвищеної частоти (до 40кГц), тому глибина пульсацій світлового потоку значно знижується (до 5%). Високочастотне живлення ламп високого тиску через технологічних особливостей, проводиться не високочастотним струмом, а струмом прямокутної форми з частотою 80-150Гц, що так само призводить до істотного зниження пульсації світлового потоку.

При проектуванні освітлювальної установки використовуються виключно світлодіодні світильники. Таким чином лампи ОУ виключають пульсацію.[4]



3 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАТИНА

Проектування освітлювальних установок ділиться на три частини: світлотехнічну, електротехнічну і економічну. Такий розподіл досить умовний. У світлотехнічній частині розв'язуються питання вибору систем і видів освітлення, джерел світла, освітлювальних приладів і їх розміщення.

В електротехнічній частині ключовим є питання про розміщення групових щитків, потім компонують і наносять на план всі види мереж, і проводять розрахунок їх перетинів.

В обсяг робочих креслень входять такі основні документи:

1) плани освітлювальної установки по всіх поверхах або майданчиках різних відміток, для зовнішнього освітлення - генеральний план;

2) розрізи по архітектурно складних будівлях із зображенням світильників і місць трасування мереж;

3) конструктивні креслення як індивідуальні, так і безоб'єктні,

4) схеми і план - схеми живлячих мереж, якщо ці мережі з усіма необхідними даними не можуть бути зображені на планах освітлювальної установки;

5) замовлені специфікації;

6) таблиця умовних позначень.

Особлива увага повинна приділятися маркуванні мереж. Для кожної їх ділянки повинні бути ясні перетин і число жил, марки кабельних виробів і спосіб прокладки, причому загальні або переважаючі для всього креслення дані можуть указуватися у примітках до плану.

Для того, щоб забезпечити рівномірне завантаження всіх фаз мережі на лініях повинні вказуватися номери груп. Це особливо важливо, оскільки тепер допускається зображувати групи одного виду освітлення, що прокладаються по загальній трасі, однією лінією.

В електричній частині освітлювальних установок розглядаються питання побудови й експлуатації освітлювальних мереж. При побудові
мереж розглядатимуться питання розподілу енергії, конструктивного виконання мереж і їхнього монтажу і проводиться розрахунок мереж. Для забезпечення електроенергією джерел світла з числа багатьох можливих варіантів виконання мереж повинен бути обраний найбільш економічний варіант, що, крім того, повинен забезпечувати:

a) надійність дії освітлювальних установок;

b) сталу напругу джерел світла;

c) пожежну безпеку;

d) захист від ураження електричним струмом.

3.1 Загальні питання електропостачання освітлювальних установок

3.1.1 Надійність дії освітлювальних установок

Правильно складена схема живлення при відповідному розрахунку мережі і її виконанні, а також при правильній експлуатації повинна виключити або зробити маловірогідними випадки можливого припинення дії освітлення. Надійність дії освітлювальних установок повинна забезпечуватися:

- надійними і одночасно простими схемами розподілу енергії і управління освітленням;

- розрахунками мережі, що гарантують необхідну напругу у джерел світла, пожежну безпеку, селективність роботи і механічну міцність мереж;

- правильними конструктивними рішеннями, що враховують характер середовища приміщень і особливості виробництва;

- добре організованою експлуатацією.

Надійність дії є одним з головних вимог до електричних мереж і при-строїв. Перерви в подачі електроенергії і зв'язане з цим припинення дії освіт-лення можуть призвести до серйозних аварій і масового травматизму. Надійність дії забезпечується розрахунком мереж, правильним вибором схеми живлення освітлювальних установок. Основою надійності роботи освітлювальних установок є установка наступних видів освітлення: робочого й аварійного.

Основою надійності дії освітлення є влаштування двох його видів і живлення їх роздільними електричними мережами. Видами освітлення називаються частини освітлювальної установки, що розрізняються за своїм функціональним призначенням. Принципово існують два види освітлення: робоче і аварійне.

Робоче освітлення буду передбачати в усіх приміщеннях і в місцях провадження робіт поза будинками. Аварійне освітлення підрозділяється на евакуаційне освітлення і освітлення безпеки.

Аварійне освітлення забезпечує мінімально необхідні освітлювальні умови при тимчасовому згасанні робочого освітлення у приміщеннях і на відкритих просторах або служить для безпечної евакуації людей з приміщень і з відкритого простору.

Освітлення безпеки - це освітлення, призначене для забезпечення можливості роботи в приміщенні й відкритих просторах. Його слід встанов-лювати, якщо дії обслуговуючого персоналу при відключенні робочого освіт-лення можуть викликати вибух, пожежу, масове отруєння людей, призвести до тривалого розладу технологічного процесу, до порушення роботи таких об'єктів як вузли радіо- і телепередач, зв'язку, водопостачання, опалення і вентиляції, до порушення роботи прийомних відділень і невідкладних від-ділень медичної допомоги, дошкільних і дитячих установ.

Евакуаційне освітлення встановлюватиму по лінії основних проходів, у виробничих приміщеннях з числом працюючих більш 50 чоловік, де вихід із приміщення при вимкненні робочого освітлення повязаний з небезпекою травматизму, та з інших приміщень, де одночасно можуть знаходитися більше 100 чоловік, у місцях небезпечних для проходу людей, у виробничих і житлових будинках, де знаходиться 50 чоловік.

Майстерня з прецизійними роботами відноситься до 3-ї категорії надійності електропостачання. Для приміщень майстерні необхідне використання евакуаційного освітлення. Такий тип світильників буде встановлюватись на всіх виходах та переходах, де одночасно можуть бути знаходитись 50 чоловік. Аварійне освітлення спроектовано за допомогою світлодіодіодних світлових приладів з автономним блоком живлення.[9]

3.1.2 Електробезпека освітлювальних установок

При проектуванні, монтажу й експлуатації освітлювальних установок користуюся прийнятим ДБН 2010 з класифікацією приміщень у відношенні ураження людей електричним струмом. За цією ознакою всі приміщення поділяються на наступні три групи:

1) приміщення з підвищеною небезпекою, у яких може мати місце один з кількох ознак, що створюють підвищену небезпеку ураження струмом: вологість; струмопровідний пил; струмопровідні підлоги; висока темпе-ратура; можливість одночасного дотику людини до з'єднаних з землею металоконструкцій будинку, технологічним апаратам, механізмам з однієї сторони і до металевих корпусів електроустаткування - з іншої;

2) особливо небезпечні приміщення, що характеризуються однією з наступних умов, що створюють особливу небезпеку ураження струмом: особлива вологість (відносна вологість повітря близька до 100%); хімічно активне середовище; одночасна наявність двох і більше ознак, що характеризують зазначені умови підвищеної небезпеки;

3) приміщення без підвищеної небезпеки, у яких відсутні умови, що створюють підвищену й особливу небезпеку.

При проектуванні освітлювальних установок передбачають наступні основні заходи, що забезпечують електробезпеку як для людей, що знаходяться в приміщеннях і на відкритих просторах, так і для персоналу, що обслуговує освітлення:

1) занулення чи заземлення металевих неструмопровідних частин освітлювальних установок в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в усіх зовнішніх освітлювальною установкою;

2) вибір освітлювального приладу, електроустаткування і електроосвітлю-вальних пристроїв зі ступенем захисту не нижче необхідного для даних умов навколишнього середовища;

3) вибір способів прокладання і траси прокладання освітлювальної мережі відповідно до умов середовища і місцевих особливостей проектованого об'єкта;

4) застосування малої напруги для живлення загального освітлення при-міщень з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних при висоті установки світлових приладів із лампами розжарювання менш 2,5 м чи використання в таких умовах освітлювальні прилади з конструкцією, що виключає доступ до джерела світла без застосування інструменту.[9]

3.1.3 Пожежобезпека освітлювальних установок

Перегрів проводів і кабелів, апаратів і освітлювальних приладів, погані контакти в електричному ланцюзі, іскри і дуги можуть бути причиною пожежі. В освітлювальних мережах така небезпека особливо значна через велику загальну протяжність і розгалуженість мережі, велику кількість світильників і дрібних настановних апаратів.

Збереження ізоляції, місць з'єднання проводів і пожежна безпека про-водок гарантується обмеженням граничної температури живлення наступ-ними значеннями:

- для ізольованих проводів і кабелів з гумовою теплостійкою ізоляцією - 65С;

- для кабелів з паперовою ізоляцією напругою 1 кВ - 80С;

- для голих проводів - 70С.

По зазначених температурах визначають гранично допустимі струмові навантаження на проводи й кабелі для різних умов їхньої прокладки, що регламентуються ПУЕ.

Прискорення старіння ізоляції, а іноді і її загоряння відбуваються також при короткочасних перегрівах внаслідок коротких замикань.

Перегрів проводів знижує збереження ізоляції в 2 рази. Зниження ізоляції відбувається і від короткочасних перегрівів проводів внаслідок ко-роткого замикання. Для захисту від перегріву проводів у мережах застосо-вуються плавкі вставки чи запобіжники, автоматичні вимикачі з тепловими і електромагнітними реле.

Важливу роль, з погляду на пожежобезпеку, відіграє надійність контактів, правильний вибір апаратів і приладів відповідно до умов середо-вища, дотримання нормативних відстаней між проводами, старіння ізоляції.

Усі місця підключення провідників до апаратів повинні мати щільне, туго затягнуте приєднання з достатньою площею, що забезпечує гарний контакт.

Ізоляція освітлювальної мережі на ділянці між двома будь-якими апа-ратами захисту, за крайнім апаратом захисту не повинна знижуватися в процесі експлуатації до значення, меншого 0,5 МОм.

Важливе значення для пожежної безпеки має достатня механічна міцність проводок і всіх конструктивних частин апаратів і приладів, що оберігаються від зіткнення зі струмопровідними частинами. Механічна міцність для апаратів і приладів обумовлюється в документації на їхнє виготовлення, а механічна міцність проводок залежить від найменших припустимих перетинів проводів при різних способах їхньої прокладки, а також від найменших відстаней між місцями кріплення проводів.

Міри і засоби, що забезпечують пожежну безпеку при експлуатації ОУ, розроблені в розділі «Охорона праці» дипломного проекту (глава 4).[9]

3.2 Проектування живильних і групових мереж

3.2.1 Вибір схеми живлення

Мережі внутрішнього освітлення розподіляються на живлячі, розподільні й групові. До живлячих мереж відносяться лінії від ТП або інших точок живлення до розподільних пунктів або ВРУ, до розподільної мережі - лінії до групових щитків, до групової мережі - лінії від групових щитків до освітлювальних приладів і штепсельних розеток.

Категорії надійності електропостачання:

І категорія перерва в електропостачанні не допускається або допускається лише на час автоматичного вмикання резерву.

Живлення цих установок слід забезпечувати від двох незалежних джерел. Якщо ж перерва в роботі електропостачання може призвести до порушення особливо важливого технологічного обладнання, загрозі життю багатьох людей, то освітлювальні установки виділяються в “особливу” групу і живляться вони від двох незалежних джерел з перемиканням частини світильників на третє незалежне джерело при повному вимкненні установки. Такими аварійними джерелами можуть бути: дизельні станції, бензинові двигуни, акумуляторні батареї, а також електричні зв'язки з найближчими незалежними джерелами, які залишаються в роботі при знеструмленні підприємства, а в нормальному режимі не використовуються.

ІІ категорія допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для ручного вмикання резерву черговим персоналом або виїздною бригадою.

Такі установки практично забезпечуються автоматичним вводом резерву.

ІІІ категорія всі інші освітлювальні установки, в яких допускається перерва в роботі на час ремонту або заміну пошкодженого елемента на протязі доби.

На початку кожної живлячої і розподільної лінії встановлюють апарат захисту і відключення. На початку групової лінії обов'язковий апарат захисту, а відключаючий апарат може не встановлюватися за наявності таких апаратів по довжині лінії або коли управління освітленням здійснюється апаратами, встановленими в лінії живлячої мережі.

Живильні мережі для освітлювальної установки виконано окремо та показано на графічній частині. На початку кожної живильної і розподільчої лінії встановлено апарати захисту і керування. На початку групової лінії обов'язково встановлюватиму апарат захисту, а апарат, що вимикає, може не встановлюватися, при наявності таких апаратів по довжині чи лінії, коли керування освітленням здійснюється апаратами, що встановлені в лініях розподільчої мережі.

Живлення електричного освітлення здійснюється від трансформаторів, що є загальними для силового й освітлювального навантаження. Застосуван-ня трансформаторів тільки для живлення освітлювального навантаження має місце в тих випадках, коли потужність освітлювального навантаження велика чи коли від силових трансформаторів живиться електричне устаткування, що викликає різкі, глибокі коливання напруги мережі.

В зв'язку з застосуванням у даний час для живлення силового електричного устаткування напруги 690/400В; 660/380В живлення джерел світла освітлювальної установки здійснюється через проміжні понижуючі трансформатори чи від окремих трансформаторів напругою 380/220 В.

Майстерня з прецизійними роботами відноситься до ІІІ категорії по електропостачанню у відповідності до ДБН 2010.

Електричні приймачі повинні забезпечуватися електроенергією від 1-го джерела живлення. При порушенні електропостачання припустимі перерви в постачанні до однієї доби.

Схема живлення - магістральна.

Рис. 3.1- Загальна схема живлення

ТП - трансформаторна підстанція;

ВУ - ввідний пристрій;

ЩО - щит освітлення.



3.2.2 Вибір групового щита освітлення

До групової мережі відносяться лінії від групових щитків до освітлювальних приладів. При трифазній системі з нульовим дротом групові лінії вибрані однофазні трипровідні.

Для групових освітлювальних мереж вибрані групові модульні щітки ДКС розраховані на напругу 380/220 В. Вони укомплектовані однополюсними автоматами виробництва HYUNDAI типа HIBD63-N А3А00Y-B20 на струм 20А.

Щитки розташовані в центрі зосередження навантаження, тим самим скорочена протяжність групової мережі; щитки встановлені в місцях, вільних від устаткування і зручних для обслуговування.

Число груп щитка визначене виходячи з гранично допустимого навантаження і граничного числа світлових точок на групу, а також враховані траси групових ліній. Згідно ПУЕ в кожну фазу включені не більше 60-100 люмінесцентних ламп. Завантаження фаз в межах кожного щитка і лінії досить рівномірне. Різниця в струмах найбільш і найменш завантаженої фази не перевищує 30% в межах одного групового щитка.

Не допускається об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній.

Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не можна підключати на щитках під загальний контактний затиск.

При живленні груповою лінією значної кількості ламп,на відгалужен-нях до окремих ламп чи груп ламп, встановлюватиму апарати захисту.

Однофазні дво- і трипровідні лінії, а також трифазні чотири- і п'ятипровідні лінії при живленні однофазних навантажень повинні мати переріз нульових робочих ( N ) провідників, рівний перерізу фазних провідників.[9]

3.3 Визначення розрахункових навантажень

Розрахункові освітлювальні навантаження виробничих, суспільних і підсобних будівель визначаються виходячи із встановленої потужності освітлювальних приладів, одержаної в результаті світлотехнічного розрахунку, і вони представляють сумарну потужність усіх джерел світла даної освітлювальної установки напругою вище 42 В і знижувальних трансформаторів 12 - 42 В.

В установках розрядними лампами розрахункова потужність включає втрати потужності в ПРА.

При визначенні розрахункового навантаження на введенні в будівлю або на початку розподільної лінії використовують коефіцієнт попиту Кс,рівний відношенню розрахункового тривалого навантаження до встановленої потужності освітлювальної установки.

Коефіцієнт попиту для розрахунку живлячої мережі виробничих будівель приймають рівним:

1,0 - для дрібних виробничих будівель і ліній, що живлять окремі групові щитки;

0,95 - для будівель, що складаються з окремих крупних прольотів;

0,85 - для будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень;

0,8 - для адміністративно-побутових і лабораторних будівель промислових підприємств;

0,6 - для складських будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень, електричних підстанцій.

Для розрахунку навантажень на кожну групову лінію, обчислюємо суму потужностей робочого освітлення та розеток для кожного із щитів.

Навантаження групового щитка.

[6] (3.1)

Навантаження на одну фазу:

[6](3.2)

Розраховуємо потужність кожної групової лінії:

І група Р = 1,65кВт

ІІ група Р = 1,7кВт

ІІІ група Р = 1,73кВт

ІV група Р = 1,58Вт

V група Р = 1,65кВт

VІ група Р = 1,308кВт

Перекоз фаз:

Для розрахунку групової мережі робочого освітлення і усіх ланок мережі робочого освітлення коефіцієнт попиту прийнятий рівним 1,0.

При розрахунку встановленої потужності було враховано розрахункове навантаження ліній, що живлять розетки. Встановлена потужність і розрахункове навантаження групових ліній, що живлять знижувальні трансформатори, приймається рівній номінальній потужності приєднаних до них трансформаторів.

3.4 Розрахунок мережі на мінімум провідникового матеріалу

Перерізи дротів освітлювальної мережі мають бути достатніми для забезпечення необхідної напруги у ламп, оскільки тільки за цієї умови забезпечуються задані норми освітленості і нормальний термін служби джерел світла. Перерізи дротів мають бути також достатніми для розподілу навантаження по окремих ділянках без перегрівання дротів понад норми, що необхідно для створення умов пожежної безпеки.

Прийнятий переріз дротів має бути не менше перерізу, регламентованого як найменше за умовами механічної міцності для цих умов прокладення, що вимагається по нормах електробезпеки.

В цілях економії провідникового матеріалу перерізу дротів освітлювальної мережі вибираються неоднаковими на різних ділянках.

Завдання розрахунку мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу зводиться в загальному вигляді до вирішення питання, як розподілити між окремими ділянками мережі розрахункові втрати напруги, щоб отримати найменшу витрату провідникового матеріалу.

Теоретично розрахунок на найменшу витрату провідникового матеріалу робиться по формулі:

, [5] (3.3)

де S - переріз цієї ділянки, мм2;

М - сума моментів даного і усіх подальших по напряму енергії ділянок з тим же числом дротів в лінії, як на цій ділянці, кВт·м;

m - сума моментів усіх відгалужень, що живляться цією ділянкою і дротів лінії, що мають інше число, чим ця ділянка, кВт·м;

- коефіцієнт приведення моментів, залежний від числа дротів на ділянці і у відгалуженні, для чотирипровідної лінії з двопровідним відгалуженням = 1,85;

U - розрахункові втрати напруги %.

Розрахунок групової мережі виконано інженерними методами за допомогою довідкових даних по найбільш навантаженій лінії робочого освітлення. Аналогічно розраховані перерізи на усіх ділянках мережі робочого освітлення, а також мережі аварійного освітлення.

3.5 Розрахунок мережі по тривалодопустимому струму навантаження

Нагрів провідників викликається струмом в них, що визнається по формулах:

, (3.4)[5]

для трифазної мережі при рівномірному навантаженні фаз;

, (3.5)[5]

для однофазної мережі, де Р - активна потужність навантаження(включаючи втрати ПРА газорозрядних ламп).

Лінії виконані кабелем ВВГнг-LS-1(3х2,5) - основні групові робочого освітлення. Живлячі мережі від магістральних до групових пунктів виконано відповідно кабелем ВВГнг-LS-1(5х4).

3.6 Захист освітлювальної мережі

Відповідно до ПУЕ електричні мережі повинні бути захищені від струмів КЗ та перевантажень. При цьому захист повинен забезпечувати найменший час відключення і відповідати вимогам селективності.

Для захисту електричних мереж, використовується автоматичні вимикачі з комбінованими і тепловими розчіплювачами.

При конструюванні апаратів захисту виникають труднощі одночасного задоволення двох різних вимог: гарантування відсутності помилкових вимкнень і забезпечення надійних вимкнень не тільки при коротких замикан-нях, але й при відносно малих перевантаженнях. В мережах, що захищаються від перевантаження, плавкі вставки запобіжників і розєднувачі автоматів повинні вибиратися рівними чи найближчими до розрахункового робочого струму мережі, тобто повинні витримуватися співвідношення:

Iв Iр, Ia Ip (3.6)

Селективність вимкнення окремих ділянок ліній може бути досягнута лише тоді, коли фактичний час вимкнення більшого апарату захисту значно більше, ніж фактичний час вимкнення меншого апарату.

Перевірка відповідності апаратів захисту струму навантаження зводиться до розрахунку струму на кожній ділянці живильної, розподільчої та групової мережі, а потім по цьому струмові вибирається струм апарату захисту і порівнюється з тривало допустимим струмом Ідд вибраного кабелю чи проводу.

При розрахунку струму використовуємо наступні формули:

Для трифазної мережі з нулем:

, (3.7)[6]

Для однофазної мережі з нелем:

(3.8)[6]

де cos - коефіцієнт потужності навантаження, 0,9;

Uл, Uф - відповідно лінійна та фазна напруга мережі, кВ;

Р - активний опір навантаження, кВт.

Апарати захисту встановлені на початку головних ділянок мережі, а також в усіх місцях мережі, де переріз провідників зменшується. Апарати розташовані в доступних для обслуговування місцях, їх механічного ушкодження унеможливлено.

Таким чином, на живлячих лініях від ПР до групових щитків встановлені триполюсні автомати типа HYUNDAI до 32А, на групових лініях HYUNDAI Iн = 20 А, при цьому виконана умова Iр<Iн <Iдоп.

3.7 Рекомендації з монтажу освітлювальних установок

Для монтажу освітлювальних установок широко застосовуються різні електромонтажні вироби: кронштейни, стійки і підвіси для установки світильників, коробки, шухляди, кріпильні вироби для електропроводок, лотки і короби, монтажні профілі і смуги.

В залежності від місця прокладки й умов експлуатації освітлювальні електропроводки можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішніми називають проводки, що прокладаються в закритих опалювальних і не опалювальних будинках і спорудах, не піддаються дії атмосферних опадів і безпосередньому впливу температури зовнішнього повітря. До зовнішніх відносять проводки, що прокладаються по зовнішнім стінам будинків і споруд, а також між ними та під накриттям. Ці проводки можуть піддаватися дії опадів і працювати в умовах температури зовнішнього середовища, яке змінюється.

Освітлювальні електропроводки поділяють на відкриті, що прокла-даються по поверхні стін і перекриттів, по фермах та інших конструкціях, і на сховані, що прокладаються в конструктивних елементах будинків (у стінах, підлогах, перекриттях), а також у порожнинах над непрохідними підвісними стелями і в землі.

У виробничих будинках рекомендуються відкриті проводки, при цьому їх варто виконувати безтрубними: кабелями, що прокладаються як безпосе-редньо по будівельних підставках, так і на лотках і тросах.

Ізольовані проводи варто застосовувати для прокладки електропрово-док у коробах типу КЛ, у корпусах освітлювальних приладів із люмінесцентними лампами, що зістиковані в лінію, в трубах та на ізоляторах.

Для виконання освітлювальних ліній, як у виробничих, так і в громад-ських будинках стали широко застосовувати шинопроводи.

В освітлювальних мережах буду застосовувати кабелі та проводиз мідними жилам.

У виробничих приміщеннях опуски до вимикачів, штепсельних розеток захищають від механічних ушкоджень до висоти не менш 1,5 м від рівня підлоги або площі обслуговування. У побутових приміщеннях промислових підприємств, в громадських будівлях, а також в електротехнічних приміщеннях вказані опуски від механічних ушкоджень не захищають. Висота розміщення інших видів проводок (захищеними дротами, дротами в трубах, коробах, кабелями) не нормується. Захист їх на спусках потрібний тільки в місцях найбільш вірогідних механічних ушкоджень - в проїздах, головних проходах, де дріт закривають коробами, лотками, а окремі дроти роблять висновок також в труби.

Вузли кріплення вимикачів для прихованої установки при монтажі їх в універсальних монтажних коробках повинні мати механічну міцність, щоб витримувати докладене до них зусилля, рівне 180 Н, яке відповідає триразовому максимальному зусиллю, необхідному для витягання частини електричного з'єднувача з розетки.

Кінці дротів, що приєднуються до електроустановних пристроїв, повинні мати запас по довжині, достатній для повторного під'єднування у разі їх обриву.

Ділянки введення дротів у світильник з гофротруби виконують в термоусаживаємій трубці. У місцях виходу дротів з коробів, жорстких труб і гнучких металевих рукавів дроту захищають від механічних ушкоджень втулками і тому подібне. У місцях введення дротів у металеві коробки встановлюють втулки з ізолюючого матеріалу або накладають додаткову ізоляцію (три- чотири шари) з прогумованої або липкої полівінілхлоридної стрічки.

При виконанні усіх видів електропроводок застосовують індустріалізацію і механізацію електромонтажних робіт. Індустріалізація електромонтажних робіт передбачається як в електричній, так і будівельною частини проекту, особливо при виконанні прихованих електропроводок у великопанельних, великоблочних будівлях і у будівлях з об'ємних блоків.

У проектах електропроводок широко застосовують елементи і конструкції заводського виготовлення такі, як підтримувальні конструкції, короби, лотки, відгалужувальні і сполучні коробки коробки для вимикачів і штепсельних розеток, натягачі для тросових проводок і тому подібне, а за відсутності в номенклатурі заводських виробів - типові конструкції.

Контроль якості робіт по монтажу електроустаткування будівель включає перевірки:

- якості електротехнічних матеріалів і виробів, їх відповідність умовам довкілля і рівню напруги; (вхідний контроль);

- дотримання технології і послідовності виконання операцій;

- відповідності розміщення електроустаткування в приміщеннях будівлі вимогам проекту.

- виконання вимог по захисту матеріалів і електроустаткування від дій тієї, що оточує середовища і механічних ушкоджень;

- виконання вимог пожежної безпеки;

- виконання заходів захисту від поразки електричним струмом;

- стани електричної ізоляції електроустаткування і електропроводок.

Залежно від конструкції і способу прокладення групової мережі монтаж світильників виконано різними способами. Лінії світильників в електроприміщеннях кріпляться на коробах типа КЛ-1, що несуть люмінесцентні світильники. При цьому підвіс виконано з полоси К202.

Кріплення світильників на колонах приміщення машзалу насосної виконано за допомогою розробленої металоконструкції з швелеру та полоси.

Для встановлення світильників на перилах огорожі виконують стойку з труби Т25, для кріплення якої використовують профіль, хомутики та швелер. При цьому світильник розташовується на рівні 2,5 м над рівнем настилу площадки.Вимикачі на площадках градирень встановлено в металевій коробці У995.

Більша частина світильників у проекті встановлена на підвісній стелі. Для монтажу за підшивною стелею розробляється будівельне завдання на отвори для встановлення світильників. Світильники в офісних приміщеннях призначенідляустановкивосередки панелірозміром600х600мм.



4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Завдання в галузі охорони праці

В основному законі нашої держави - конституції України в ст. 3 сказано, що людина, її життя і здоров'я є в Україні вищою соціальною цінністю. Держава піклується про поліпшення умов праці, її наукової організації, про зменшення, а надалі повному витисненні важкої фізичної праці на основі комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів у всіх галузях народного господарства. Правильне рішення інженерних задач по охороні праці дозволяє звести до мінімуму імовірність чи травмування захворювання працюючих з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

В Україні питаннями вивчення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних і прикладних наукових досліджень по вищеназваних питаннях займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, учбові заклади.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Закон регламентує режим робочого часу і відпочинку робітників та службовців, трудові права громадян гарантії і компенсації, трудову дисципліну, працю жінок і молоді, пільги для робітників та службовців, що сполучають роботу з навчанням.

На підставі Кодексу законів про працю України визначені заходи щодо створення здорових і безпечних умов праці, попередженню нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві.

Задачею розділу є розробка заходів, технічних рішень, що забезпечать безпечні і здорові умови праці при проектуванні системи освітлення в майстерні для виконання прецизійних робіт. Рішення цієї задачі ґрунтується на використанні основних законодавчих актів і нормативних документів, а саме: закону України “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю, Державних Стандартів України (ДСТ), Правил безпечної експлуатації електроустановок (ПБЕЕ), санітарних норм і правил.

Реальні виробничі умови характеризуються наявністю небезпечних і шкідливих факторів, тому особливу увагу необхідно приділити забезпеченню вимог виробничої санітарії, безпеки праці при провадженні робіт. Відповідно до вищевказаних причин, спираючись на існуючі законодавчі, нормативні акти і документацію, у цьому розділі бакалаврської роботи будуть розроблені питання по створенню заходів, спрямованих на забезпечення безпеки й охорони праці в проектній світлотехнічній лабораторії (рис. 4.1).

4.2 Аналіз умов праці в проектній лабораторії з розробки освітлювальної установки для майстерні. Виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Робоче місце кожної людини, в даному випадку проектанта-дослідника, характеризуєтьсяробочим середовищем, тобто сукупністю чинників зовнішнього середовища. До них відносяться: фізичні, хімічні, біологічні, інформаційні, соціально-психологічні і естетичні властивості середовища, що впливають на людину.

Впроектних лабораторіях робота людини являє собою процес взаємодії людини і машини. Під терміном «машина» розуміється обладнання, науково-дослідні установки, скомп'ютерна техніка з якими взаємодіє людина в процесі своєї виробничої діяльності. Отже, при аналізі умов праці необхідно розглядати систему «людина - машина». Системою «людина - машина» (СЛМ) називається система, що складається з людини - оператора і машини, за допомогою якої вона здійснює трудову діяльність.

Основне місце в діяльності наукового співробітника, як проектанта, користувача ЕОМ займає рішення поточних задач, пов'язаних з проектно-конструкторськими роботами, проведенням обробки даних, обчислювальними роботами. Він повиненвизначити необхідні зміни у процесі досліджень, швидко виявити виникаючі питання, поставити задачу і знайти шлях для прийняття правильного рішення.

Рис. 4.1 Приміщення світлотехнічної лабораторії, в якій проектують освітлювальну установку для майстерні: 1 - виробниче приміщення; 2 - кабінет начальника лабораторії; 3 - гардероб; 4 - туалетна кімната

Важливезначення для забезпечення високої продуктивності праці, збереження здоров'я співробітників мають параметри мікроклімату в приміщенні лабораторії, рівень шуму, вібрації рівень додержання вимог ергономіки приміщення лабораторії, робочого місця проектанта-конструктора.

В лабораторії, згідно з ГОСТ 12.0.003-74* Небезпечні і шкідливі виробничі чинники,на проектанта-конструктора, користувача комп'ютера може впливати такий комплекс шкідливих і небезпечних виробничих чинників:

а) фізичні шкідливі виробничі чинники:

- мікроклімат робочої зони (підвищена чи знижена температура повітря),

- підвищений рівень шуму,

- електромагнітне випромінювання,

- недостатній рівень освітленості робочої зони,

- чинники, які визначають умови зорової роботи: яскравість, пульсація світла і т. д.;

- підвищена напруга в електричному колі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

б) хімічні шкідливі виробничі чинники:

- підвищена загазованість повітря - озон, оксиди азоту, селен, які виділяютьсяпри роботі обчислювальноїі оргтехніки;

г) психофізіологічні шкідливі виробничі чинники:

- нервово-психологічне перенапруження (розумове перенапруження і перенапруження органів чуття, емоційніперевантаження).

4.3 Розробка організаційних і технічних заходів з охорони праці



4.3.1 Розробка організаційних заходів з охорони праці

До роботи із засобами обчислювальної техніки допуск користувачів проводитьсяпісля проведення інструктажу, який відноситься до їх експлуатації, і ознайомленняз «Інструкцією по охороні праці користувачів засобами обчислювальної техніки», а також основними положеннями ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ».

Перед початком роботи користувачів ЕОМ необхідно дотримувати наступні вимоги безпеки праці.

-Користувачі засобів обчислювальної техніки повинні провести їх огляд і за наявності зауважень користувач повинен звернутися до осіб, які обслуговують ці засоби.

- При змінній роботі всі зауваження, пов'язані з роботою комп'ютера, користувачі повинні записувати в журнал згідно посадової інструкції.

Виконувати наступні вимоги безпеки під час роботи на комп'ютері:

- підключені до мережі комп'ютери повинні знаходитися під постійним наглядомкористувача;

- обслуговування комп'ютерів повинне проводитися на відключеному устаткуванні компетентними працівниками відповідної служби обчислювальної техніки;

- забороняється самостійно виконувати які-небудь ремонтні роботи комп'ютерів;

- при роботі необхідно дотримуватися регламентних технологічних перерв. Тривалість роботи на комп'ютері без перерви не повинна перевищувати 1 години. Далі після кожної години роботи слідує 10 хвилин перерви.



4.3.2 Розробка технічних заходів з охорони праці

Аналіз виконуваних робіт в лабораторії показав, що вини відносять за класифікацією до фізичних робіт 1а - легкі фізичні роботи.

ЗгідноДСН 3.3.6.042-99. «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги», в таких приміщеннях, на постійних робочих місцях повинні додержуватисьнаступні значення параметрів мікроклімату (табл. 4.1).

Для, забезпечення нормативних мікрокліматичних умов у лабораторії передбачаємо доповнити систему опалювання приміщення і встановити один кондиціонер марки «Sensey» для регулювання мікрокліматичних умов в теплий і холодний періоди року з дотриманням визначених оптимальних чи допустимих параметрів.

Таблиця 4.1. Значення оптимальних і допустимих параметрів мікроклімату для фізичних робіт категорії 1-а

Параметр	Період року
	Холодний	Теплий
	Оптималь-ний	Допустимий	Оптималь- ний	Допустимий
Температура, оС	22 - 24	21 - 25	23 - 25	22 - 28
Відносна вологість,%	40 - 60	75	40 - 60	55 (при 28 оС)
Швидкість повітря , м/с	Не більше 0,1	Не більше 0,1	Не більше 0,1	0,1 - 0,2

4.3.3 Вибір системи опалення приміщення лабораторії

Для забезпечення нормативних метрологічних умов, підтримки теплової рівноваги тіла і навколишнього середовища на кожному робочому місці застосовуємо систему опалення, що рекомендується в приміщеннях визначених відділів організацій і промислових підприємств відповідно таблиці4.2.

Таблиця 4.2 Нормативи систем опалення і вентиляції виробничих приміщень

Характеристика приміщень	Система опалення, види теплоносіїв та нагрівальних приладів
Виробниче приміщення з підвищеними вимогами до чистоти повітря	Повітряне, сполучене з вентиляцією; Водяне, з вмонтованими в будівельні конструкції нагрівальними елементами та стояками; Водяне, з радіаторами і конвекторами. У теплий період часу - кондиціонування

Важливе значення при оформленні приміщення проектної лабораторії має її колірне оформлення. Проектування колірного інтер'єра лабораторії необхідно виконувати відповідно до «Вказівок по проектуванню та колірному оформленню інтер'єрів виробничих і промислових підприємств».

4.3.4 Забезпечення нормативного освітлення в науково-дослідній

лабораторії

Для забезпечення найбільш сприятливих умов зорової роботи нормується мінімальна горизонтальна освітленість.

Рівень освітленості робочих поверхонь в науково-дослідній лабораторії, згідно ДБНВ 2.5. - 28 - 2006 «Природне і штучне освітлення» встановлена в 300 лк.

Зробимо розрахунок освітлювальної установки методом питомої потужності.

Площа лабораторії:

Передбачаємо світильники типу ЛСО-02 з двома люмінесцентними лампами ЛБИ, потужністю по 40 Вт.

Світильники встановлюють на висоті 2,5 м. Коефіцієнти відбиття сг = 70 %, сиз = 50 % , срасч = 10 %.

Потрібно визначити кількість необхідних світильників і їхню сумарну потужність.

Розрахуємо необхідну питому потужність

Руд.таб = 7 Вт/мІ при 300лк Руд = Руд.таб • 3 = 7 • 3 = 21 Вт/мІ.

Сумарна потужність

Руст = Руд • S = 21 • 32,5 = 682,5 Вт.

Кількість світильників

N = Руст/Рс у = 682,5/80 = 8,6 9 шт.,

де Рсв - потужність світильника, Вт.

Розташування світильників у виробничому приміщенні лабораторії наведено на рис. 4.2.

4.4 Забезпечення електробезпеки у виробничому приміщенні лабораторії

Кожна електрична установка небезпечна з боку можливості поразки електричним струмом, тому що параметри електроенергії при її експлуатації дуже різноманітні.

По напрузі лабораторія відноститься до електричних установок до 1000 В с невеликими струмами замикання на землю (струм однополюсного глухого замикання на землю менше 500 А).

Рис. 4.2 - План приміщення лабораторії: 1 - розташування світильників системи штучного рівномірного освітлення

Лабораторія відноситься до приміщення без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом. У приміщенні застосовують такі технічні захисні заходи: - контроль і профілактика ушкоджень ізоляції; - захисне заземлення; - подвійна ізоляція; - захисне відключення.

Опір ізоляції кожної ділянки в мережах напругою до 1000 В повинен бути не нижче 0,5 МОм на фазу.

У лабораторії застосовується напруга 220 В перемінного струму, що вказує на присутність підвищеної напруги в електричній мережі.

Подвійна ізоляція

При користуванні ручним переносним інструментом (електродрель, електропаяльник) виникає підвищена небезпека поразки робочого електричним струмом, тому що ізоляція може бути пошкождена через неправильне переміщення інструмента, а також внаслідок руйнування її різноманітними речовинами.

Переносний інструмент необхідно застосовувати з подвійною ізоляцією. Для приєднання електричного інструмента застосовують шланговий провід марки ШВРШ або многожильний гнучкий провід марки ПРГ або ВРГ, укладений у гумовий шланг.

Захисне відключення

Захисне відключення - система захисту, що забезпечує автоматичне відключення електричної установки при виникненні в ній небезпеки поразки електричним струмом. Небезпека поразки виникає при таких ушкодженнях електричної установки - замикання на землю (глухому або неповному), зниженні опору ізоляції, несправності заземлення або занулення і несправності устрою захисного відключення.

У якості захисного відключення застосовується автоматичний вимикач А316, що захищає електричну мережу від струмів короткого замикання і перевантаження.

Щоб забезпечити безпеку, захисне відключення повинно здійснювати деяку сукупність захисту:

§ захист від глухих і від неповних замикань на землю (корпус);

§ автоматичний контроль мережі заземлення;

§ самоконтроль, тобто автоматичний контроль справності захисного відключення.

Захисне відключення, застосовуване як основний засіб разом із захисним заземленням, забезпечує достатній ступінь безпеки, якщо воно задовольняє вимогам, приведеним вище.



4.5 Забезпечення пожежної безпеки

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому з встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі (до такого ступеня, коли контроль уже неможливий) і впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист людей і матеріальних цінностей.

В лабораторії наказом встановлений відповідний протипожежний режим, яким визначено:

- можливість і місця паління, застосування відкритого вогню, побутових та нагрівальних приладів;

- порядок відключення електрообладнання від мережі у разі пожежі;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їхнє проведення;

- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту, протипожежного водогону, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, вогнегасників тощо;

...