Монтаж та обслуговування електрообладнання в телятнику на 368 голів в агрофірмі Петропавліського ПГГ тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

КОЛЕДЖ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Пояснювальна записка

«Монтаж та обслуговування електрообладнання в телятнику на 368 голів в агрофірмі Петропавліського ПГГ тваринництва»

Розробив студент гр. Е-43-11

Фартух О.А.

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Виробничо - господарська характеристика об'єкту та стан його електромеханізацій і автоматизації

1.2 Характеристика основних технологічних процесів

1.2.1 Інженерна підготовка електромонтажних та налагоджувальних робіт

1.3 Вибір електричних двигунів приводу технологічних машин

1.4 Вибір електрообладнання

1.5 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі об'єкту

1.6 Вибір розподільчих пристроїв

1.7 Вибір марки способу прокладки та перерізу проводів силової мережі

1.8 Світлотехнічний і електричний розрахунок освітлення

1.9 Вибір джерел світла і освітлювачів

1.10 Монтаж. Розміщення освітлювачів

1.11 Розрахунок загального рівномірного освітлення приміщень

1.12 Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням

1.13 Вибір і розрахунок внутрішніх освітлювальних мереж

1.13.1 Монтаж освітлювальних електромереж

1.14 Розрахунок електричних навантажень

1.15 Визначення навантажень на вводі в корівник

1.16 Компенсація реактивних навантажень

1.17 Вибір місцезнаходження установки Б.К.

1.18 Вибір потужності групової К.У.

2. Спеціальна частина

2.1 Електротехнічне обслуговування електрообладнання

2.2 Робота схеми управління і захисту електродвигунів ТСН-160

2.3 Визначення можливих несправностей

2.4 Налагодження електрообладнання

2.5 Техобслуговування електрообладнання

3. Економіка і організація виробництва

3.1 Складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом

4. Заходи по техніці безпеки та протипожежній техніці

4.1 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в корівнику

4.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита

4.3 Виконання УВЕП

4.3.1 Опосвідчення стану безпеки силового електроустаткування корівника

4.4 Протипожежні заходи у виробничому приміщенні

4.5 Комплектування РЩ захисними засобами

4.6 Комплектування приміщення засобами гасіння пожежі

5. Охорона навколишнього середовища

5.1 Заходи по охороні навколишнього середовища

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

В сільському господарстві за період з 1970 року електричні потужності зросли майже в 3, 5 рази і складає в середньому на одного працівника вище 2, 5 кВт.

Істотними тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва є з одного боку постійним зростанням його масштабів, підвищення кількості та якості сільськогосподарських продуктів, з іншого - прогресуючий дефіцит робочої сили непопулярність монотонної і важкої фізичної, ручної праці.

У господарствах щороку споживається більш ніж 10 % усієї виробленої в країні електроенергії, а за сумарною потужністю, кількістю і номенклатурою використаного електрообладнання сільське господарство країни займає одне з провідних місць серед галузей сільського господарства.

В дипломному проекті розглянуто електрифікацію виробництва процесів в телятнику на 368 голів та рекомендується для упровадження в умовах виробництва розробки монтажу та наладки електрообладнання перед уведенням його в експлуатацію.

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Виробничо-господарська характеристика об'єкту та стан його електромеханізації і автоматизації

Сільсько-фермерське господарство «Нибас» організоване в 2001 році. По своїм розмірам це велике господарство в районі, та середнє в області.

ООО «Нибас» розташоване в селі Петропавловка Петропавлівського району в 2.5 км від районного центру та 210 км від обласного. З вище указаними пунктами, господарство зв'язане дорогами з твердим покриттям.

Природно-кліматичні умови ООО«Нибас» відносяться до зони помірно континентального клімату з абсолютною максимальною температурою +35 ⁰С та мінімальною -20 ⁰С. В цілому природні ресурси та кліматичні умови сприятливі для виробництва, вирощування багатьох сільськогосподарських культур та великої рогатої худоби.

ООО«Нибас» має м'ясомолочну направленість, а також займається вирощуванням технічних та зернових культур. Спеціалізується господарство по виробництві молока, м'яса, зерна. Допоміжними в господарстві являються вирощування соняшника та цукрового буряка.

В 2002 році в ООО«Нибас» був проведений газ, а в 2001 році господарство було електрифіковано. В 1999році на території господарства був побудований корівник на 400 голів.

Електропостачання ООО«Нибас» здійснюється від підстанції Петропавлівського РЕМУ.

Рівень механізації в господарстві високий із 18 приміщень механізовано 15. В господарстві автоматизовані процеси припливної і витяжної вентиляції, холодильні установки, та сховища для зберігання зерна і технічних культур.

Використання електроенергії.

Основними споживачами електроенергії в господарстві являються електричні приводи технологічних машин в тваринництві а також електроопалювальних та електроосвітлювальних установок.

Річне споживання електроенергії цими установками складає 2400000 кВт./год

1.2 Характеристика основних технологічних процесів

Для вибору основних технологічних процесів в телятнику на 368 голів м'ясного направлення складаються по технічним характеристикам варіанти можливості застосування близьких по параметрам машин, які забезпечують інтенсивну технологію одержання м'яса і зниження за рахунок електромеханізації його собівартості.

Основними технологічними процесами являються кормо роздача, видалення гною, напування тварин, освітлення, вентиляція.

Кормороздавач стаціонарний в середині годівниці КЛО - 75. призначений для всіх видів кормів крім рідких в годівницях розміщених в один ряд. За допомогою ланцюга їжа передається по стрічці. Такий конвеєр складається з двох гілок однакової довжини. З них одна виконана з про резинової стрічки шириною 500 мм, а друга представляє собою ланцюг.

При механізованій подачі кормів в роздавач швидкість руху робочого органу складає 0, 5 м ?с, а при ручній 0, 13 м ?с. Корм, який попадає в приймальний бункер роздавача переміщується стрічкою вздовж кормового жолоба по всій його довжині, після цього ланцюг зі стрічкою автоматично зупиниться, при цьому спрацьовує вимикач під дією натиску на одному з кронштейнів ланцюга. Після закінчення годування кормовий жолоб зупиниться рухом стрічки яка рухається назад.

Таблиця 1- Порівняльна характеристика кормороздавачів

Показники	КЛО-75
Продуктивність, т ? год. Швидкість, м/c.: робоча транспортна Маса, кг Обслуговуючий персонал, люд. Довжина кормового жолоба, м Кількість обслужуючих тварин, гол. Установлена потужність електродвигуна, кВт Час видачі корму тваринам, хв.	65 0, 57 _ 1500 1 75 6 5, 5 2, 2

Виходячи з економічних показників, металоємності, утворення аварійної ситуації, а також згідно типового проекту, вибираємо стаціонарний кормороздавач КЛО-75.

Збирання та вивіз гною.

Ланцюговий гноєзбиральні транспортери ТСН-160, приміняється для тварин, що знаходяться в телятнику даного проекту. Для вибору гноєзбирального транспортера порівнюємо технічні характеристики скребкових транспортерів.

Таблиця 2 - Технічні характеристики гноєзбиральних транспортерів

Показники	ТСН-160
Продуктивність, т / год. Крок ланцюга, мм Довжина ланцюга, м Швидкість руху ланцюга, м / с Крок скребків, мм Розміри, мм: скребка гнійного каналу Потужність електродвигуна, кВт Маса транспортера, кг Обслуговуючий персонал, люд.	4, 5 80 160 0, 18 1120 285*120 320*120 5, 5 1890 1

Вибираємо установку транспортера ТСН-160; він призначений для видалення гною з телятника на 368 голів при безприв'язному утриманні тварин і завантаження гною в транспортні засоби.ТСН-160 представляє собою два стаціонарних установлених і узгоджених діючих транспортерів з окремими приводами. Основними вузлами являються ланцюги транспортера, два приводи, шафа керування, похиле і поворотне устаткування. Привід горизонтальної та похилої частини транспортера ТСН-160 ідентичний з приводом транспортера ТСН-3, 06 і складається з електродвигуна, клинопасової передачі і циліндричного редуктора.

Напування тварин

Для напування корів можна ставити автонапувач типу АП-1А. Його використовують для напування корів при утриманні корів на прив'язі. Напувалки ставляться одна на два стійла. Напувалки складаються із корпуса, в середині якого розташований кнопковий пристрій: клапан, педаль.

Припливна та витяжна вентиляції.

Припливна вентиляційна установка призначена для зволоження та подачі в приміщення свіжого повітря. Вона також може виконувати роль засобу для охолодження повітря.

Установка складається з центробіжного вентилятора, повітророзподілювача і станції керування.

Витяжна вентиляція «Кліматика 47»

Система управління забезпечує: рівномірне регулювання швидкості, автоматичний перехід на низьку частоту обертів при знижені температури повітря в приміщенні, автоматичний перехід на високу частоту обертів при підвищенні температури в приміщенні. Установка «Кліматика 47» складається з вентиляторів і станції керування «Кліматика ». Станція керування представляє собою електричний блок виконуючий функції регулятора, тиристорного, зміни швидкості обертання вентиляторів в залежності від зміни температури в середині приміщення. Для цієї установки використовують двигуни серії АИР.

електромеханізація автоматизація інженерний двигун

1.2.1 Інженерна підготовка електромонтажних та налагоджувальних робіт

Одним із головних завдань інженерної практики виробництва є перехід кожної електромонтажної спеціалізованої організації до єдиної системи, побудованої на базі широкого використання типових технічних ліній, оснащення засобів, оснащення засобів малої механізації, а також стандартних бланків звітної виробничої документації.

Для здійснення інженерної підготовки виробництва електромонтажних робіт створюють службу інженерної підготовки виробництва, підпорядковану головному інженеру. Крім постійного складу служби, до інженерної підготовки робіт залучають інженерно - технічних працівників дільниць, які згодом керуватимуть роботами на об'єктах. До служби підготовки виробництва, кошторисно - договірної документації та комплектації, транспорт та монтажно - заготівельні матеріали.

Пусконалагоджувальні робот в енергоустановках є спеціалізованою, завершальною частиною електромонтажних робіт.

Основними етапами пусконалагоджувальних робіт є:

- Підготовка до виконання пусконалагоджувальних робіт включає:

1. Вивчення і аналіз проекту, внесення виправлень у відповідні схеми з метою виключення переробок схем після монтажу;

2. Складання проекту виробництва ПНР (визначення об'єму майбутніх ПНР, чисельність і кваліфікація технічного персоналу, організація підготовки персоналу);

3. Складання, узгодження графіка ПНР, підбір необхідної і регламентуючої документації;

4. Підготовка парку КВП для проведення вимірювань і випробувань;

5. Забезпечення керівником на місці проведення робіт необхідних для цього умов (визначення приміщень для зберігання КВП, перевірка і настроювання окремих блоків та ін.).

- Виконання ПНР, що включає:

1. Роботи, що проводяться поза зоною монтажу (перевірка відповідності КВП, комплектуючих пристроїв проекту, настроювання і регулювання окремих блоків);

2. Роботи, що проводяться спільно з монтажем (перевірка відповідності встановленого електроустаткування проекту, його комплектність і справність; перевірка монтажу вторинної комутації; перевірка заземлюючих пристроїв).

- Роботи, що виконуються після закінчення монтажу:

1. Перевірка правильності монтажу первинних і вторинних кіл;

2. Перевірка апаратури, приладів, блоків захисту та ін.. із зняттям необхідних характеристик;

3. Проведення випробувань ізоляції силових кіл, розподільних пристроїв та іншого електроустаткування;

4. Подача напруги на схему управління, захисту і сигналізації;

5. Перевірка функціонування окремих елементів схем, вузлів і схеми в цілому;

6. Підготовка документації (протоколи випробувань і наладки), тієї, що дає підставу для подачі енергії за постійною схемою.

1.3 Вибір електричних двигунів приводу технологічних машин

Вибір електродвигунів приводу проводиться виходячи із умов забезпечення потребуючого обертового моменту, відстань до осей обертової робочої машини і електродвигуна, захист електродвигуна повинен задовольняти середовище тваринницького приміщення (не нижче I_р=54).

Заводи виробники комплектують технологічні машини електродвигунами серії ИА, які задовольняються вище указаним вимогам. Перевірочний розрахунок потужності електродвигуна комплектуючого з кормороздавачем ТВК-80Б. Кормороздавач КЛО-75 приводиться в рух електродвигуном ИА 112МУУЗ потужністю Р=5, 5 кВт. Перевірка відповідно потужності електродвигуна потрібної потужності робочої машини. Роздавач ТВК-80Б повинен бути забезпечений електродвигуном потужністю:

P_c= ; кВт, (1)

де: P_c - статична потужність;

Q - виробництво транспортера, (Q =5 т/год.);

1, 4 - коефіцієнт підвищення потужності при запуску;

К - загальний коефіцієнт опору, (K = 0, 45);

L - горизонтальна проекція шляху матеріалу переміщення транспортера, (L = 74) ;

H - висота підйому матеріалу, (H = 0.8)

- коефіцієнт корисної дії, ( = 0, 12).

P_c = = 5, 4 кВт.

Так як потребуюча статична потужність складає 5, 4 кВт, а потужність електродвигуна комплектуючого з роздавачем Р=5, 5 кВт, то вибір електродвигуна здійснено правильно.

Розрахунок номінального струму асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором здійснюємо за формулою:

I_н = ; А, (2)

де: P_н - номінальна потужність електродвигуна, (P_н = 5, 5 кВт);

U_н - номінальна напруга електродвигуна, (U_н = 380В);

_н - номінальний ККД електродвигуна, (_н = 0, 85)

cos_н - номінальний коефіцієнт потужності електродвигуна, ( cos_н = 0, 85)

I_н = = 11.56 А.

Таблиця 3 Параметри електродвигунів привода технологічних машин

№	Обладнання робочої машини	Марка електродвигуна	Рн, кВт	nн, хв-1	Iн, A	ККД		Мпуск/Мном	Ммін/Ммін	Ммак/Мном	Іпуск/Іпуск
1	2	3	4	6	7	8	9	10	11	12	13
1 2 3 4 5	Витяжна вентиляція «Кліматика-47» Кормороздавач КЛО-75 Установка збирання і прибирання гною ТСН-160 Припливна установка Витяжна установка	4АПА90L6У2 АИР112М4УЗ АИР100L4УЗ АИР132В4УЗ АИР90L4УЗ	1, 1 5, 5 4, 0 1, 5 2, 2	930 1430 1410 1450 1410	3, 0 11, 4 8, 5 22, 0 5, 0	71 85, 5 85 87, 5 81	0, 74 0, 86 0, 84 0, 87 0, 83	2, 0 2, 0 2, 0 2, 0 2, 1	2, 2 1, 6 1, 6 1, 6 1, 6	1, 6 2, 2 2, 2 2, 2 2, 2	5, 5 7, 0 7, 0 7, 5 6, 5

1.4 Вибір електрообладнання

Обладнання яке підлягає до установки в корівнику, вибирають згідно з вимогами до захисту від впливу хімічно - активного середовища і вологості, приблизно до 100%.

Електрообладнання повинне відповідати захищеності I_p54.Силові розподільчі пункти вибирають згідно [4]. Захист забезпечується автоматичними вимикачами з комбінованими розчіплювачами. Для керування електроприводом вибираються типові пульти керування сільськогосподарського призначення, укомплектованими електромагнітними пускачами ПМЛ з трьохелементними розчіплювачами регульованими реле РТЛ, з монтажем в оболонці пульта.

1.5 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі об'єкту

Розрахунково-монтажна схема зображає собою графічне змалювання електричних зв'язків з однолінійним виконанням. Враховуючи вірогідність пошкодження елементів електричної схеми відповідно споживачі захищаються по окремим лініям. На електричній схемі умовно позначені типи електрообладнання, його периметри і спосіб монтажу. При цьому на схемі представлені периметри електрообладнання і належність його технологічним машинам [4].п.1.

1.6 Вибір розподільчих пристроїв

Розподільчі пристрої в корівнику забезпечують оперативне і технологічне управління електроустановками. По умовам захисту від агресивного середовища вибираються силові розрахункові пункти типу СПА77-3У3I_P54, які опоряджувані автоматичними вимикачами ВА. Для керування технологічними машинами вибираються пульти керування Кліматика, ШАП 5901 і інші виконані монтажем електричної схеми керування, регулювання і захисту.

Розподільчі улаштування керування технологічними машинами розміщуються поблизу від електроприводу машин. При цьому враховується доступність обслуговування.

Перевірочний розрахунок пуско - захисної апаратури

Враховуючи прийняті рішення по виробу розподільчих улаштувань і улаштувань керування технологічними машинами перевірочні розрахунки проводяться для автоматичних вимикачів силової розподільчої шафи СПА-77-5ПУЗ і електромагнітних пускачів керування електродвигунами привода робочих машин. Пульти керування комплектуються електромагнітними пускачами типу ПМЛ та тепловими реле РТЛ. Вибір магістральних автоматичних вимикачів для розрахункової дільниці Р₅ постачання електродвигуна приводу гноєзбирального транспортера ТСН-160.

І_{н.роз. н.дв}, ( 3)

де, І_н.роз. - номінальний струм розчіплювача;

І_н.дв. - номінальний струм двигуна.

І_ср.роз. =1, 25(І_п+І_н) (4)

де, І_п - пусковий струм найбільшого електродвигуна;

І_н - номінальний струм найменшого електродвигуна.

І_ср.кат.= К*І_н.р,

де, І_ср.кат.- середнє каталожне значення струму.

_н.дв.= І_н5+І_н6 =12, 2А

Номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача [6] с.132 ВА51Г-25-34 І_н.р. = 12, 5А. визначаємо кратність струму пристроїв регулятора:

m = = 0, 976 (5)

Регулятор розчіплювача ставимо на ділення 1І_н. Перевіряємо автоматичний вимикач на спрацювання захисту при пуску двигуна:

І_ср.роз. = 1, 25(56+36) =74, 5А

І_ср.роз. = К*І_н.р = 12, 5*12=150А

І_ср.кат.І_ср.роз.

15074, 5

Якщо неправдивої роботи електродвигуна не буде, то вимикач вибраний вірно. Вибір останніх автоматичних вимикачів проводиться аналогічно і зведена на розрахунково-монтажній схемі силової мережі.

Враховуючи кругові дії гноєзбирального транспортера, для керування електродвигуном привода вибираються нереверсивні електромагнітні пускачі типу ПМЛ, укомплектовані тепловим реле РТЛ. Так як пускачі і теплові реле змонтовані в оболонці пульта управління, вони вибираються без кнопок «Пуск» і «Стоп». Вибір пускачів проводиться виходячи із умови:

І_пуск І_н.дв. (6)

І_н.дв. =8, 6 А

І_п =56 А

Вибираємо пускач [7] с. 140 типу ПМЛ -121002. Вибір теплового реле вибираємо за умовою:

І_н = І_п * 0, 95 (7)

І_н = 56*0, 95 =53, 2

І_нп =

І_нп = = 8, 6 А

Вибираємо теплове реле типу РТЛ 101404

І_рел = 8, 5 А

Для двигуна потужністю Р=1, 5 кВт, вибирається електромагнітний пускач ПМЛ 121002, теплове реле РТЛ 101204.

І_рел = 3, 5 А

Розрахунок і вибір електромагнітних пускачів і теплових реле проводиться аналогічно. Результати вибору пуско - захисної апаратури зведені на розрахунково-монтажній схемі силової мережі виробничого приміщення [Г4] А1.

Вибір захисту від роботи на двох фазах

Правила улаштування електроустановок допускають застосування спеціального захисту від роботи на двох фазах (від утрати фази) лише для двигунів, захищених тільки плавкими запобіжниками тобто не устаткованими тепловим захистом. Використовуючи вірно поставлені автомати і теплові реле в магнітних пускачах, а також перевіряючи періодично їх контактні системи, можна зменшити вірогідність появи неповнофазних режимів роботи електродвигунів їх надійний захист.

Для підвищення надійності захисту від утрати фази найбільш відповідальних приводів, особливо якщо двигун не забезпечений добре тепловим захистом, застосовують різні схеми допоміжних пристроїв. Функцію захисту від втрати фази виконують контактор магнітного пускача і допоміжних реле. При зникненні напруги в одній із фаз мережі губиться, живлення якої здійснюється через замикаючі контакти реле К.

Асиметри вимірюють напругу, яка виникає при несиметричному живленні на нульовій точці з'єднаний в зірку обмоток електродвигуна, резисторів або конденсаторів. Такі пристрої здатні захищати не тільки від втрати фази, а і від роботи при глибокій несиметрії напруги в мережі. Напругу реле вибирають в межах від 12 до 48В.

1.7 Вибір марки способу прокладки та перерізу проводів силової мережі

Згідно рекомендації ПЧЕ в тваринницьких приміщеннях і птахофермах прокладають проводи і кабелі з алюмінієвими жилами поліхлорвініловій ізоляції. В приміщенні корівника силову розподільчу сітку виконують проводом з алюмінієвими жилами в поліхлорвініловій ізоляції, які прокладаються по підлозі, в трубах по конструкціям. Переріз проводів силової розподільчої сітки, визначаємо і вибираємо, виходячи з двох умов:

1. По тривалому допустимому нагріву лінії робочим струмом:

І_доп І_р.л.

де, І_доп - тривало допустимий струм по заданій ділянці кола, згідно з 1.3.5. [4] табл.

І_р.л.- розрахунковий стум на даній ділянці сітки.

2. По відповідно вибраним перерізом провода захисту на даній ділянці кола:

І_доп К_з*І_з

де, К_з - кратність допустимих струмів захисних апаратів

І_з- струм плавкої вставки, номінальний струм розщеплення автомата, номінальний струм теплового реле, яке захищає дану дільницю

І_н=11, 5А

І_д=19А

Вибираю провід марки АПВ 500 перерізом 2, 5мм².

1.8 Світлотехнічний і електричний розрахунок освітлення

Зважаючи на виняткову важливість впливу світла, як фактора комфортних умов утримання тварин, в тваринницьких комплексах передбачається використання натурального і штучного освітлення.

Розроблене НИИСФ Держагропром і ВИЕСХ ВАСХНИЛ. «Керівництво і проектування освітлення тваринницьких приміщень». Нормоване значення освітлення основних і допоміжних приміщень уведено в галузевих нормах, які враховують необхідність визначення освітлювання в менш освітленої точці технологічної зони утримання тварин. Розрахунок освітлювальної установки складається в визначенні числа і потужності джерела світла, які забезпечують нормоване освітлення робочих поверхонь.

В зв'язку з використанням електричних джерел електроосвітлювальних установок, ефективність застосованої апаратури керівництва і захисту, визнається електричним розрахунком освітлення. В Дипломному проекті світлотехнічні розрахунки проводяться по рекомендованій методиці з використанням мікропрограмних калькуляторів як засіб оптимізації розрахунків. При цьому програмою враховується найбільш точний метод розрахунків.

1.9 Вибір джерел світла і освітлювачів

Вибір джерела світла засновується на ефективності їх біологічний вплив на організм тварин, світлової віддачі, строку служби.

Для освітлення приміщень, де знаходяться дійні корови вибирають освітлювачі з лоюмінісцентними лампами низького тиску ЛВ. Їх вибирають по вимозі до живлення яке допускає зниження напруги до 90% від номінального і менше. Так як в корівнику вибрані проточні і витяжні системи вентиляції, температура повітря в приміщенні підтримується до 12⁰. В основне виробниче приміщення вибирають освітлювачі, стійкі до хімічної активності і вологості середовища, які характеризуються косинусною кривою сили світла, які мають статичну схему запалювання і задовольняють перебуванням економії електроенергії. Ці умови виконуються освітлювачами ПВЛП2*40. При виборі виду освітлювальних установок проводиться економічне порівняння варіантів освітлювачів з лампами розжарення і люмінесцентними. Допоміжні промислові приміщення корівника на 400 голів освітлюються освітлювачами з лампами розжарення. Умови вибору задовольняють освітлювачі НСПО 3, НСПС 1, ППД-200.

1.10 Монтаж. Розміщення освітлювачів

Розміщення і спосіб кріплення освітлювачів ПВЛП 2*40 забезпечує нормований рівень освітлення при найменших приведених затратах. При цьому освітлювачі рівномірно розміщуються в плані приміщення. Кріплення виконується з використанням тросової проводки, яка протягнута на висоті 2, 60м, закріпленої до бетонної конструкції корівника. Враховуючи використання типового проекту, освітлювачі розміщуються в 5 рядів під годівницями в зоні робочих ланцюгів гноєзбиральних транспортерів ТСН-160. Освітлювачі допоміжних виробничих приміщень монтуються до стелі або на кронштейнах. Таке розміщення забезпечує найменшу відстань і зручність монтажу групових мереж. При розміщенні освітлювачів враховується допустимість їх обслуговування за допомогою переносних драбин.

1.11 Розрахунок загального рівномірного освітлення приміщень

частина приміщення.

Дані для розрахунку:

А=54м; В=20, 4 м; Н=3, 1 м

По умовам навколишнього середовища приймаються до установки освітлювачів ПВЛП 2*40 з лампою ЛВ 40

Ф_л=3000 лм

Згідно вказаної галузевими нормами освітлення сільськогосподарських підприємств, будинків і споруд визначається норма освітлення.

Е_н=75 лм; h_р=0, 5 м

Враховуючи спосіб застосування освітлювача і висоту приміщення, а також задану висоту світла h_с=0 визначається розрахункова висота:

h=H-h_p-h_c; м (8)

h=3, 1-0, 5-0=2, 6

Визначаємо оптимальну відстань між освітлювачами:

L₀=л*к; м

L₀=1, 5*2, 6=3, 9

Визначаємо кількість рядів освітлювачів з розрахунком технологічних вимог:

h_в= ; рядів (9)

де, В-ширина приміщення

h_в= = 5, 1; h_в=5

Визначаємо відстань між рядами:

L_в = ; м (10)

L_в =4, 1 м

Визначаємо число освітлювачів в ряду:

h_A=, (11)

де, А-довжина приміщення

h_A=13

Визначаємо відстань між освітлювачами в ряду:

L_A= ; м

L_A =4, 1

Розміщення освітлювачів на плані приміщення показано на графічній частині аркуш 2.

Розрахунок світлотехнічних характеристик освітлювальної установки з використанням освітлювачів ПВЛП 2*40.

Розрахунок освітлення люмінесцентних ламп.

S =A*B ; м² (12)

де, S - площа приміщення;

А - довжина приміщення;

В - ширина приміщення.

S =54*20, 6 =1112, 4

де, і - індекс приміщення ;

h- висота приміщення;

і = = 5

И = Мtg(i-0, 25)+C; (14)

И = 0, 3tg(5-0, 25)+0, 37= 0, 37

N = ; шт. (15)

N = = 65

Отримані дані заносимо до таблиці 4.

Таблиця 4 - Технічні дані допоміжних приміщень

Найменування приміщення	Кількість шт.	Ен, Лк	Площа м2	Довжина м	Ширина м	Висота м
венткамера тамбур тамбур тамбур електрощитова інвентарна галерея	2 4 4 4 2 2 1	50 10 10 10 50 10 50	46, 16 58, 8 32, 10 17, 2 4, 91 4, 91 94, 5	5, 92 4, 04 3, 0 2, 7 2, 7 2, 7 21	3, 77 3, 64 2, 67 1, 6 0, 9 0, 9 4, 5	3, 1 3, 1 3, 1 3, 1 3, 1 3, 1 3, 1

Останні приміщення, допоміжні, освітлюються освітлювачами з лампами розжарення, розрахунок кількості яких проводиться методом питомої потужності.

Таблиця 5 - Дані для розрахунку освітлення

Найменування	Кількість освітлювачів, шт.	Тип освітлювача	Потужність лампи, Вт.
Венткамера Тамбур Тамбур	6 2 5*2	ИСПО 3 ИСПО 1 ИСПО 3	150 100 200

Тамбур: S = 32, 1 м² ; Е_н = 10 Лк ; W =5, 7 Вт/м².

де, S - площа приміщення, м².

Визначаємо єдину потужність лампи:

P = ; Вт (16)

де, W - питома потужність ;

Р = = 91, 5 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-10, потужністю 100 Вт.

Тамбур S =17, 2 м² ; Е_н = 10 Лк ; W = 7, 5 Вт/м².

Визначаємо єдину потужність лампи:

Р = ; Вт (17)

Р = = 64, 5 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-60, потужністю 60 Вт.

Визначаємо єдину потужність лампи в електрощитовій:

P = ; Вт (18)

Р = = 150 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-150, потужністю 150 Вт.

Визначаємо єдину потужність лампи в інвентарній:

P = ; Вт (19)

Р= = 40 Вт

Приймаємо два освітлювача типу ППД 100 3 з лампами розжарення Б-220-40, потужністю 40Вт.

Остаточно приймаються до установки освітлювачі типу НСПО 1 з лампами розжарення на напругу U_н = 220 В.

1.12 Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням

Для проектування освітлення приміщення передбачається виконання робочого та чергового освітлення приймаємо рівним 20% від числа освітлювачів, загального числа. Освітлювачі чергового освітлення необхідно розподіляти рівномірно по всім приміщенням. Освітлювачі чергового освітлення виділяються в окрему групу. Освітлювачі робочого освітлення розбиваємо на дві групи з обміном того, що на сільськогосподарських об'єктах належить застосовувати електричні приймачі в 3-х фазному, 4-х проводному виконанні 380/220 В. Розміщення освітлювачів на групи приведено на 1 аркуші графічної частини. Потім проводимо вибір освітлювальних щитів. Вони вибираються в залежності від кількості груп, схем обєднання, апаратів управління і захисту, а також по умовам середовища в яких вони будуть працювати. Для сільськогосподарських об'єктів рекомендують щити типів ОЩ і ОЩВ з автоматами ВА- та ВА. Вказані автомати які мають тепловий розчеплювач, при короткому замиканні вони відключають лінію не миттєво, тому на уводах або підстанційних щитах необхідно встановити додатковий захист з електромагнітним розчеплювачем. Вибираємо освітлювальний щит типу ЩО41-5102. Номінальні струми апарату захисту повинні бути не менше розрахункових струмів, захисних ділянок по можливості близькі до них і не повинні відключати установку при вмиканні ламп. Для визначення розрахункового струму групи, попередньо необхідно розрахувати установчу потужність і розрахункове навантаження по окремим груповим лініям сітки постачання.

І_р = ; А (20)

І_р = = 4, 4

Р_н = 15*80 = 1200Вт =1, 2 кВт

І_р.роб = = 3 А

Р_н = 10*80 =0, 8 кВт

1.13 Вибір і розрахунок внутрішніх освітлювальних мереж

Виконуємо проводку по тросу. Для виконання тросової проводки використовуємо провід марки АВТС. Переріз проводу освітлювальної мережі вибираємо за умовами:

1.по тривало допустимому струмовому навантаженні

І_доп. І_н.гр.

де, І_н.гр. - номінальний струм групи.

2.по відповідності вибраного перерізу апаратури захисту

І_доп К_з* І_з

В нашому випадку переріз проводу вибираємо по тривалому струмовому навантаженні:

І_доп 4, 4

І_доп = 19 А

19 4, 4

Вибір перерізу S =2, 5 мм²

При рівномірному розподілу освітлювачів і їх однакової потужності момент навантаження освітлювальної мережі розраховуємо за формулою:

M = n*P_св [L₀ + ], кВт (21)

де, М- момент;

n -кількість освітлювачів в групі;

P_св - потужність освітлювача;

L₀ - відстань від освітлювача щита до першого освітлювача в групі;

L_а - відстань між освітлювачами в ряду.

М =10*0, 08[19+] = 30, 8 кВт*м;

U = ; % (22)

де, S - переріз прийнятого провідника;

С - коефіцієнт враховуючий рід струму, матеріал провідника, систему мережі і напруги.

U - втрати напруги.

U = = 0, 28 %

Таблиця 6 - Результати аналогічних розрахунків

Групи споживачів	L0, м	М, кВт*м	U, %
Група 2 Група 3 Група 4 Група 5 Група 6	16, 7 12, 9 9, 1 5, 3 3, 2	27, 76 24, 72 21, 68 18, 64 48, 5	0, 25 0, 22 0, 19 0, 69 0, 44

Так як втрати напруги отримані в результаті розрахунків значно менше допустимого, прийняті проводи задовольняють умови вибору:

U 2, 5 %

1.13.1 Монтаж освітлювальних електромереж

Люмінесцентні світильники в приміщенні для утримання корів змонтовані з використанням провода АТВС 1 через з'єднувальні проводки котрі кріпляться до несучого тросу, що знаходиться в джгуті провода. Трос натягується гвинтовими пристроями що кріпляться до протилежних стін приміщення.

В допоміжному приміщенні світильники кріпляться за допомогою монтажних рейок, розміщених на робочу поверхню.

Світильники з лампами розжарювання кріпляться до балок перекриття за допомогою подовжуючи трубок через які пропускається провід.

1.14 Розрахунок електричних навантажень

В основу розрахунку електричних навантажень покладено рекомендації Керуючих вказівок по розрахунку електроспоживання сільськогосподарських споживачів. У зв'язку з тим, що графіки навантаження не задані визначають:

- розрахункову потужність на вводі в корівник;

- загальну потужність, затрачена електродвигунами і освітлювачами;

- середньо зважувальний коефіцієнт потужності;

- повну потужність на вводі в корівник.

1.15 Визначення навантажень на вводі в корівник

Розрахункова формула потужності на вводі в корівник:

P_p = + + Pо_в.. ; кВт (23)

де, Р_у - установча потужність;

n - кількість споживачів, які працювали більше чим пів години в період формуванні при максимальному навантаженні;

t - продовження роботи;

- коефіцієнт корисної дії;

Дані для розрахунку приймаються із раніше зроблених обчислювань [П.З] с. 22.

Р_р =+ + + + + + 10, 4 + 4, 6 = 91, 2 кВт

Потужність електродвигунів привода

Р_дв = _дв, кВт Р_дв = 107, 8 кВт

Загальна потужність електродвигунів в корівнику на 400 голів:

Р_заг = Р_дв + Р_осв, кВт (24)

Р_заг = 107, 8 + 15 = 122, 8 кВт

Середньо-зважувальний коефіцієнт потужності:

= ; (25)

= = 0, 87.

Розрахункову потужність одержуємо при розрахунку компенсуючи обладнань. S_р.

1.16 Компенсація реактивних навантажень

Згідно з вимог Керуючих вказівок по розрахунку компенсуючих обладнань вони вибираються для забезпечення = 0, 23. В кількості компенсуючи обладнань сільським господарством рекомендують установки індивідуальної і групової компенсації, конденсаторні установки.

1.17 Вибір місцезнаходження установки Б.К

Вищевказані вимоги, для компенсації реактивних навантажень, приймаються до розрахунку індивідуальної установки КУ(АД - ИБК) і групові конденсаторні установки УКТ, які установлюють в щитових приміщеннях.

1.18 Вибір потужності групової К.У

Розрахунок параметрів установки групової компенсації і розрахункової повної потужності на вводі корівника виконується за формулою:

Q_роб = Р_р(), кВар (26)

Приймаємо _с =0, 23, що відповідає нормі пуску для сільськогосподарських споживачів = 0, 95. Вибір потужності компенсуючої установки проводиться по значенню отриманої Q_p = Q_н.

S_p =, кВа (27)

S_p = = 114 кВа

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Електротехнічне обслуговування електрообладнання

В спеціальній частині проекту надається технологія технічного обслуговування електрообладнання гноєприбиральних транспортерів ТСН-160, з пропонованою і випробуваною в СФГ «Світанок» системою захисту електродвигунів привода похилого транспортера при примерзанні скребків і підсушці ізоляції в період технологічних пауз.

2.2 Робота схеми управління і захисту електродвигунів ТСН-160

Підготовка схеми до включення виробляється шляхом установлення перемикача SA в положення 3 (захист), або P (робота) і QF в замкнене положення.

В положенні SA «робота» контакти SA в ланцюзі кнопки SB забезпечують шлях проходження струму при натиску кнопки SB₁. Струм котушки КМ₁ проходячи в ланцюзі, забезпечує включення електромагнітного пускача КМ₁.Допоміжні контакти КМ₁ шунтують контакти кнопки SB₁. Другим допоміжним контактом КМ₁ підготовляють ланцюг проникнення струму котушки КМ₂. Після включення електродвигуна похилого транспортера М₁, після натиску кнопки SB₃, включається КМ₂, включаючи своїми контактами електродвигун М₂ горизонтального транспортера, а допоміжними блокує контакти кнопки SB₃.

В режимі захисту SAсвоїми контактами забезпечує шлях проникнення струму в ланцюзі КМ₁ при умові, що температура оточуючого повітря вище температури корпуса машини. Якщо температура оточуючого середовища нижче температури корпуса, SK розімкнуті, тиристор VS закритий і струм в ланцюгу КМ₁ не протікає. Включення транспортера стає неможливим. Підсушка ізоляції електродвигуна М₂ проводиться в без струмову паузу електродвигуна М₂. Для цього Q встановлюють в включене положення. Конденсатор С₁ заряджається і через час розряджається, через емітерний перехід транзистора VT, управляючи VS₂. Струм підсушки рівний 0, 7 - 1 _н, протікає через обмотки двигуна обігріваючи його. Величина струму сушки регулюється резистором R₅. В режимі захисту перемикач S встановлюється в положення захист. Резистори R₁ і R₂ забезпечують заряд конденсатора С₁ в залежності від температури середовища і електродвигуна відповідно. Обладнання дозволяє забезпечити перевищення температури електродвигуна над температурою оточуючого повітря 710 ⁰С.

2.3 Визначення можливих несправностей

Визначення можливих несправностей в схемах управління базується на вимірюванні величини опору елементів електричної схеми в без струмовому режимі. При цьому виходять із обмежених вимоги опору елементів.

Для розімкнених контактів обмежених величинами опору буде -0, для замкнених -?. Перевірка величин опору проводиться за допомогою авометра і мегометра.

Підготовка авометра до роботи складається з послідуючого:

1. Установлюємо перемикач роду вимірювання в положення R_x для виміру опору.

2. Вибори щитів прибору об'єднуємо з гніздами виміряного опору, контакти щитів замкнені між собою і встановити стрілку приладу на 0 шкали вимірюючого приладу опору за допомогою потенціометра.

Підготовка мегометра до роботи здійснюється після збирання схеми вимірювання опору по шкалі «кОм» або «МОм».

Контакти виводів з'єднуються між собою і при обертанні рукоятки генератора переконуємося у встановлені стрілки на 0 вибраної шкали.

При визначенні зіпсованих елементів схеми кожний із них виділяється контрольними крапками, які визначають припущений опір. Після виміру опору в випадку отримання різних значень припустимого і виміряного опору елемент вважається зіпсованим.

2.4 Налагоджування електрообладнання

Налагоджування асинхронних електродвигунів напругою до 1000 В з короткозамкненим ротором.

До початку налагоджувальних робіт необхідно ознайомитись з актом ревізії електродвигуна, який подала монтажна організація.

При першому включенні після монтажу або капітального ремонту електродвигуна проводять зовнішній огляд:

перевірку схеми з'єднаних обмоток постійного струму;

вимір опору ізоляції;

випробування електричної міцності ізоляції обмоток підвищеною напругою, промислової частоти;

пробний пуск двигуна;

перевірка роботи електродвигуна на холостому ході і під напругою.

Зовнішній огляд

При зовнішньому огляді перевіряють:

1. Відповідність паспортних даних двигуна проекту і механізму ;

2. Наявність всіх деталей;

3. Відсутність механічних пошкоджень корпуса, вивідної коробки, обладнання охолодження;

4. Відсутність яких-небудь подряпин, ударів при обертанні вала від руки.

5. Наявність заземлюючої проводки від електродвигуна до міста приєднання до основної сітки заземлення;

6. Правильність внутрішніх об'єднань обмоток.

Визначення початку і кінця фазних обмоток електродвигунів за допомогою стенда МИИСП. Для визначення виводів обмоток статора асинхронних електродвигунів за допомогою стенда, спочатку находять по-фазно вивід обмоток. Для цього один вивід підключають до основної клеми постійного струму «+ осн», а останні - почергово до клеми «- 4В». по наявності струму в ланцюгу судять про належність обох виводів до основної фази. На цих виводах закріпляють бірки С₁ і С_2, початок і кінець першої фази. Аналогічно визначають вивід другої фази. До першої фази будуть належати виводи, які залишились. Не знімаючи з клеми стенда виводів другої фази встановлюють напругу 1-2 В. вивід обмотки приєднаної до «+ осн» зразу маркують, як початок другої фази С₃, а вивід на мінусовій клемі як кінець С₅ до виводу першої фази, а потім третьою підключають мілівольтметр стенда. При включенні стенда в обмотці підключеної до мілівольтметра, буде індуктуватися електрорухома сила того ж направлення, що і до другої фази, так як плюс буде на початку, мінус на кінці обмотки. При відключенні стрілки мілівольтметра вправо, виводів який був з'єднаний з клемою «+ осн», допомагає С₁, а з мінусом С_н. Аналогічно визначають виводи третьої фази.

Вимірювання опору обмоток постійного струму. Опір обмоток електродвигунів вимірюють з метою перевірки і справності схеми з'єднань, відсутності міжвиткових замикань. Для виміру опору величиною більше ніж 10 0м, самим зручним буде одинарні мости ММВ, принцип дії яких оснований на створенні рівноваги опору в пошуках моста і нульовому обрахунку по гальванометру. Вимірювання виконується точністю до 1 %. Для вимірювання опору сили 1Ом використовують подвійний міст типу МО-62, живлення від батареї або від мережі.

Вимірювання опору різних фаз обмотки не повинні відрізнятися одне від одного, або від раніше виміряних, або від паспортних даних більше ніж на 2%, тільки при цьому в період пробних пусків в обмотці необхідно виміряти струм в кожній фазі. Розходження струмів у фазах не повинно перевищувати 5%.

При проведенні пусконалагоджувальних робіт проводять:

зовнішній огляд;

перевірку апаратів;

перевірку схем управління;

блокіровку сигналізації;

вимірювання опору ізоляції;

випробування електричної міцності ізоляції;

другорядних ланцюгів підвищеною напругою;

При періодичних перевірках роботу проводять по тій же програмі, крім перевірки схем управління, сигналізації і блокіровок. Заданою характеристикою реле або автомату називається залежність часу виробленого струмом, який проходить через нагрівальний елемент. Нагрівальний елемент реле підключають до клем змінного струму з відповідно межею його регулювання, блок контактів до клем БК. Потім проводять регулювання з врахуванням того, що поворот регулятора струму установлений в реле ТРН в сторону знаку «+» або знаку «-» на ном. тиск струму установки збільшується або зменшується на 5%. Таким чином досягається рівність струму установки і номінальному струму електродвигуна. Потім попередньо встановлюємо ручку регулятора напруги в початкове положення, збільшуючи струм до величини 1, 5 _уст. Якщо нагрівальний елемент вибрали і установили правильно, то реле почне працювати за час, який визначають покривій захисної зони і холостого стану відповідно покладеною регулятора установки.

В успіх на налагодження заземлених обладнань враховуються затрати на послідуючі роботи:

а) при вимірюванні опору заземлення відносно землі;

ознайомитись з технічною документацією;

огляд заземлюючого обладнання;

визначення місця і забивка допоміжних елементів (електродів) у ґрунти;

збирання схеми;

виконання замірів в трьох точках для контуру, в одній точці;

розробка схеми, оформлення протоколу;

б) при перевірці наявності в ланцюзі між заземлювачами і заземленими елементами;

огляд заземлених обладнань;

підготовка місця з'єднань проводів і виконання замірів;

в) при визначенні опору ґрунту;

ознайомлення з заземленням;

вибір місця і глибини забивки електродів.

Технічний догляд за автоматичними вимикачами.

Автоматичні вимикачі призначенні для захисту електроустановок від перевантажень. При проведенні технічного догляду за автоматичними вимикачами виконують послідуючі роботи

1. Викручують гвинти кріплення кришки і знімають кришку.

2. Чистять деталі і вузли автоматичного вимикача від пилу стислим повітрям, тиском не більше 1 Ом _н від компресора.

3. Уважно оглядають корпус і кришку автоматичного вимикача і переконуються у відсутності сколів і тріщин.

4. При вмиканні напруги декілька разів включають і виключають автоматичний вимикач. Включення і відключення повинно бути миттєвим і незалежним від швидкості руху рукоятки і кнопок. Крім того, при включенні і відключенні не повинно бути заїдання кнопок.

5. Оглядають рухомі і нерухомі контакти і вимірюють величину контактних накладок. Якщо товщина накладок менша 0, 5 мм, автоматичному вимикачу необхідний ремонт.

6. Оглядають дугогасні камери.

7. У автоматичних вимикачів А 3700 з електромагнітним приводом перевіряють надійність заземлення привода і під'ємність кріплення дуго гасника, пів провідникового розщеплення і козирка під провідниками, які підходять до вимикача із боку нерухомих контактів.

2.5 Техобслуговування електрообладнання

Технічні догляди дозволяють підтримувати електрообладнання в робочому стані. При технічному догляд електрообладнання чистять, перевіряють, змащують, регулюють, заземлюють деякі недовговічні замінюючи частини.

Крім того визначають технічний стан електрообладнання і при наявності пошкоджень дають розпорядження на поточний або капітальний ремонт. Операції технічного огляду проводять згідно з заздалегідь складеному графіку через установлені періоди роботи електрообладнання. Особливо важливе значення має перевірка і наладка електрообладнання перед вводом в експлуатацію, а також наглядати за його технічним станом в перший період роботи.

При проведенні технічного догляду за асинхронними електродвигунами виконують послідуючі роботи:

Вичищають корпус електродвигуна від пилу стислим повітрям. Бруд очищають дерев'яним шкребком або сухою ганчіркою. Перевіряють затяжку болтів і кріплення кришок електродвигунів. Оглядом електродвигуна переконуються що заземлення ціле і надійне. Контакти, на яких сліди корозії розбирають, зачищають контактні поверхні до металевого блиску шліфувальним папером, змазують технічним вазеліном, збирають і затягують. Легким натиском дерев'яного молотка в радіальному направленні перевіряють цілісність посадки шківа або муфти на валу електродвигуна. Перевіряють підтяжку і при необхідності підтягують ланцюги і паси які ослабли. Оглядом перевіряють цілісність ізоляції вивідних кінців електродвигуна і приводів які підводять живлення.

Ізоляція не повинна мати механічних ушкоджень, тріщин і обвуглених дільниць. Місця проводів з тріщинами, невеликими пошкодженнями обмотують ізоляційною стрічкою.

Знявши кожух розрахункового механізму у електродвигуні з фазним ротором, оглядом перевіряють стан контактних кілець, щіток, траверсів і обойм. Зношені і пошкоджені щитки замінюють на нові.

Технічний огляд за магнітними пускачами. При проведенні механічних виводів за магнітними пускачами виконують послідуючі роботи:

Викручують гвинти кріплення кришки корпуса пускача і знімають кришку.

Вичищають пускач від пилу стислим повітрям. Протирають частини пускача сухим матеріалом або волосяною щіткою. Обережно щоб не пошкодити деталі із пластмаси, підтягують послаблені болти і гайки.

Декілька разів пускач включають вручну і переконуються у відсутності перекосів контактної системи, в легкості переміщення і відсутності заїдання контактів та інших рухомих частин за нерухомі.

Знімають дугогасну камеру. Оглядом перевіряють головні і блокуючі контакти. Сліди підгоряння на мідних контактах зачищають бархатним надфілем.

Оглядають пружини головних і блокуючих контактів. Зіпсовані пружини замінюють новими, а які мають сліди корозії зачищають і змащують машинним маслом.

Перевіряють елементи кріплення магнітною системою і підтягують послаблені гвинти і гайки.

Оглядом переконуються, що короткозамкнений виток магнітопроводу цілий. Пускачі з пошкодженим короткозамкненим витком підлягають ремонту. Оглядають кришку пускача. Лакове покриття котушки не повинно мати пошкоджень і підтьоків лаку від підігріву. Зважаючи на те, що при перегріві котушки розповсюджується специфічний запах горілої ізоляції.

Перевіряють надійність заземлення металевого корпусу пускача.

3. ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом

Пояснювальна записка по кошторису на налагодження електрообладнання в телятнику на 368 голів в ООО«Нибас» Петропавлівського району Дніпропетровської області. Кошторис складений по кресленню розміщення електрообладнання у виробничому приміщенні телятника на 368 голів на основі цінника на пусконалагоджувальні роботи, електричні пристрої.

На вартість пусконалагоджувальних робіт по всьому об'єкту проводяться нарахування накладних витрат в розмірі 65% і планові 10 %.

Локальний кошторис №1 на виконання пусконалагоджувальних робіт.

Кошторисна вартість 1896, 4 тис. грн.

Кошторисна трудомісткість 537, 9 тис. люд*год.

Кошторисна заробітна плата 948, 2 тис. грн.

Складено в поточних сумах станом на 2015р.

Таблиця 7 - Вартість робіт на налагодження електрообладнання в телятнику на 368 голів господарським методом

Шифр та номер позиції нормативу	Перелік робіт та затрат	Одиниці виміру	Кількість	Вартість одиниці грн.	Загальна вартість грн.
1-77-3	Технологічний комплекс, який вимагає керування ділянками	Компл 1	20	300	300
1-78-2	Обладнання з маркуванням на місці	Шт	10	128	128
1-70-1	Випробування кабелів напругою до 1000 В вимірювання опору ізоляції мегометром кабельних ліній	кВ	7	0, 5	3, 5
1-60-4	Вимірювання опору ізоляції мегометром освітлювальних електроустановок	Ом	9	0, 5	4, 5
1-60-5	Вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів до 1000 кВ	Випроб.	16	0, 8	12, 8
1-61-6	Вимірювання опору заземлюючого пристрою	Випроб.	1	3, 9	3, 9
Шифр та номер позиції нормативу	Перелік робіт та затрат	Одиниці виміру	Кількість	Вартість одиниці грн.	Загальна вартість грн.
1-61-1	Перевірка наявності кола між заземлювачем і заземленим елементом	100 місць	74	0, 6	44, 4
1-61-7	Вимірювання повного опору кола	Ом	74	0, 6	44, 4

Всього затрат 502, 7

В тому числі: заробітна плата 502, 7

Трудомісткість в загальновиробничих витратах 35, 19

Заробітна плата в загальновиробничих витратах 537, 18

Всього по кошторису 1896, 4

Кошторисна трудомісткість 537, 9

Кошторисна заробітна плата 948, 2

4. ЗАХОДИ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ПРТИПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ

4.1 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в корівнику

Сучасний телятник на 368 голів - високомеханізована ферма промислового типу. Насиченість технологічними машинами і засобами електромеханізації потребує пильності і обережності обслуговуючого персоналу, так як враховуючи частини машин і можливість виносу електричного потенціалу на корпуси обладнання в разі виникнення аномальних режимів електроустановок, представляє потенційну небезпеку для персоналу і тварин. Це пояснюється високою вологістю в тваринницьких приміщеннях.

Основними шкідливими факторами в корівнику являється:

- наявність в середині приміщення шкідливих, хімічних речовин;

- підвищена вологість;

- різка зміна потоку повітря, протяги.

Багато факторів в залежній ступені нейтралізуються відповідними заходами.

4.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита

...