Проектування мережевої сонячної електростанції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування мережевої сонячної електростанції

Анотації

Об'єкт дослідження - мережева сонячна електростанція у Львівській області.

Мета роботи - дослідження і розрахунок параметрів і умов ефективного функціонування сонячної мережевої електростанції із одновісним слідкуванням за сонцем для центральних районів Львівської області.

Методи дослідження - літературний пошук та аналіз, математичне моделювання руху сонця по небосхилу, зміни азимуту та нахилу рухомої поверхні навколо нахиленої осі, двохкомпонентний метод розрахунку інсоляції; комп'ютерне моделювання у спеціалізованому програмному комплексі PVSyst. електростанція сонячний мережевий

У даній роботі проаналізовано та розкрито метод розрахунку положення сонця на небосхилі в заданий час року, визначено оптимальний кут нахилу осі обертання модулів з огляду на потужність сонячного потоку, проведено підбір електричних компонентів та вузлів СЕС заданої потужності, Оцінено рівень втрат, підібрано необхідне обладнання розраховано щорічну виробітку СЕС із нерухомими та слідкуючими модулями та визначено енергетичний виграш станції із слідкуванням за сонцем.

Ключові слова: СОНЯЧНА МЕРЕЖЕВА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ; ПОЛОЖЕННЯ СОНЦЯ; ФОТОВОЛЬТАЇЧНІ МОДУЛІ; ІНСОЛЯЦІЯ, ПОТІК СОНЯЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ; ОДНОВІСНЕ СЛІДКУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ.

Diploma thesis: 91p., 49 figures, 17 tables, 21 sources.

Research Object - solar power plant in Lviv region.

Purpose - research and calculations of the parameters and solar power plants effective functioning with uniaxial tracking of the sun for the central regions of Lviv region.

The Research method - literature search and analysis, mathematical modeling of the sun across the sky, changing azimuth and tilt of the moving surface around the pitched axis, two-component method for calculating insolation; computer simulations in a specialized program complex PVSyst.

It's analyzed and described in the work below the method of calculation of the position of the Sun in the sky at a given time of a year, determines angle rotation axis modules taking into account the solar power flow, made selection of given power electrical components and assemblies of the solar power plant, estimated the level of losses, picked up the necessary equipment, calculated yearly yield with stationary and following modules and defined the energy benefit of the plant with the sun observation.

Key words: SOLAR POWER PLANT; POSITION OF THE SUN; PHOTOVOLTANIC MODULES; INSOLATION; FLOW OF SOLAR EMISSION; UNIAXIAL TRACKING OF THE SUN.

Зміст

Вступ

1. Характеристика сонячної енергетики

1.1 Характеристика відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії

1.2 Загальна характеристика Сонячних електростанцій

1.3 Структурна схема та обладнання СЕС

2. Розрахунок системи мережевої сонячної електростанції

2.1 Розрахунок параметрів системи слідкування за сонцем

2.2 Дизайн СЕС. Вибір сонячних модулів

3. Розрахунок виробітки електроенергії СЕС

3.1 Оцінка втрат в системі

3.2 Оцінка виробітки електроенергії системи із одновісним слідкуванням за сонцем. Порівняння із стаціонарною системою

3.3 Верифікація результатів за допомогою спеціалізованого програмного комплексу PVsyst

4. Економічне обґрунтування проектних рішень

4.1 Вибір і обґрунтування аналогу

4.2 Вибір конкретного переліку споживчих параметрів

4.3 Визначення комплексного показника якості

4.4 Розрахунок операційних витрат на проектування мережевої сонячної електростанції

4.5 Розрахунок ціни нової СЕС

5. Охорона праці

5.1 Коротка характеристика об'єкту проектування

5.2 Метеорологічні умови робочого середовища

5.3 Електробезпека і розрахунок заземлення

5.4 Протипожежна профілактика

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Згідно з даними міжнародного енергетичного агентства, вже до 2050-го року сонячна енергія може стати головним джерелом електроенергії на планеті. Способи якнайефективнішого використання енергії сонячного світла всебічно досліджують. Зараз існує два головних способи конверсії: з допомогою фотоелементу (сонячне світло перетворюють в електрику через сонячну панель) та через систему лінз і дзеркал (вони концентрують великі об'єми світла в один промінь). Обидва способи використовують сучасні сонячні електростанції - приватні чи державні підприємства, які виробляють та продають електроенергію. Головна перевага сонячних електростанцій - їхня екологічність. До 2050-го року вони допоможуть скоротити викиди вуглекислого газу на 2,1 млрд тонн щороку.

В даному дипломному проекті було розглянуто нетрадиційні джерела електричної енергії. За основу роботи було взято один з провідних напрямків даної галузі - сонячну енергетику. Згідно класифікації сонячних електричних станцій, наведено їх основні відмінності, переваги та недоліки. Розвиток даної галузі енергетики є досить прогресивним і набуває значного попиту. Це стосується як використання модульних фотоелектричних батарей для автономного живлення будинку, так і побудови потужних СЕС на сприятливій для них території, а саме, якщо брати Україну, то на Кримському півострові, центральній та південній частині України.

Метою даного дипломного проекту є дослідження і розрахунок параметрів і умов необхідних для проектування сонячної мережевої електростанції.

Для виконання поставленої задачі необхідно вирішити наступні завдання:

1) Визначити оптимальний кут розташування сонячної панелі в залежності від пори року.

2) Оптимально розташувати сонячні панелі на обраній ділянці.

3) Підібрати відповідне обладнання для монтажу сонячної електростанції.

4) Розрахувати втрати сонячної електростанції в системі.

1. Характеристика сонячної енергетики

1.1 Характеристика відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії

Використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) світова спільнота розглядає як один із найбільш перспективних шляхів вирішення зростаючих проблем енергозабезпечення. Наявність невичерпної ресурсної бази та екологічна чистота НВДЕ є визначальними їх перевагами в умовах вичерпання ресурсів органічного палива та зростаючих темпів забруднення довкілля[1].

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) - це потоки енергії, що постійно або періодично діють в природі. Загалом усі енергетичні потоки ВДЕ поділяються на дві основні групи - пряма енергія сонячного випромінювання та її вторинні прояви у вигляді енергії вітру, гідроенергії, теплової енергії навколишнього середовища, енергії біомаси тощо.

Основною перевагою використання відновлюваних джерел енергії є їх невичерпність та екологічна чистота, що сприяє поліпшенню екологічного стану і не призводить до зміни енергетичного балансу на планеті.

Недоліком ВДЕ є дискретність енергетичних потоків - періодичність надходження та змінність енергетичного потенціалу. Сучасні технології і обладнання, а також прийоми раціонального використання ВДЕ фактично ліквідували перешкоди щодо їх широкомасштабного впровадження і обумовили бурхливий розвиток енергетики на основі ВДЕ в світі.

Згідно з класифікацією Міжнародного енергетичного агентства до поновлюваних джерел енергії належать такі категорії:

- поновлювальні джерела енергії (ПДЕ), які спалюються, і відходи біомаси;

- промислові відходи: тверді й рідкі матеріали (наприклад, автомобільні покришки), що спалюються безпосередньо, зазвичай на спеціалізованих підприємствах, для виробництва теплової й електричної енергії;

- гідроенергія: потенційна, або кінетична, енергія води, перетворена на електричну енергію за допомогою гідроелектростанцій, як великих, так і малих;

- сонячна енергія: випромінювання Сонця, що використовується для одержання гарячої води й електричної енергії;

– енергія вітру: кінетична енергія вітру, що застосовується для виробництва електроенергії у вітрових турбінах[2].

1.2 Загальна характеристика Сонячних електростанцій

Сонячна електростанція - це енергетична установа, яка перетворює енергію сонячного випромінювання в електричну або теплову енергії.

Щосекундно Сонце випромінює 8.1024 кал теплоти, тобто 1,25 . 1016 т у.п. або 1,02 . 1020 кВтгод. А до землі доходить невелика частина - біля 1018 кВтгод. (123 . 1012 т у.п.) за рік, що у ~ 1000 разів більше від енергії всіх горючих копалин планети.

В космосі Густина сонячного потоку сягає 1,35 кВт/м 2.

До Землі доходить приблизно 50% загальної кількості сонячного випромінювання. Воно проходить через верхній шар атмосфери, де є і розсіяна і пряма сонячна радіація. Максимальна інтенсивність сонячного випромінювання на поверхні Землі складає близько 1 кВт/м 2, однак тривалість його становить всього 1-2 години в літні дні. Середня інтенсивність сонячного випромінювання в більшості районів земної кулі становить 200 250 Вт/м 2. При створенні та впровадженні сонячного енергетичного обладнання використовуються дані про кількість сумарної сонячної радіації і її складових, періодичність та змінність режимів її надходження[3].

Енергія сонячної радіації відносно традиційних видів палива має значні переваги, а саме:

- може бути джерелом місцевого енергетичного палива в різних частинах земної кулі;

- безпосереднє перетворення енергії сонячної радіації в електричну;

- джерело сонячної радіації є невичерпне;

- отримання високих температур ( 5000С);

- прискорення дії фотохімічних процесів;

Типи сонячних електростанцій.

Країни у всьому світі вирішують будувати сонячні електростанції. Людство все більше турбується про збереження навколишнього середовища, завдяки чому воно усвідомлює важливість та користь сонячної енергії, а також те, що фінансово вона доступна. Існує багато різних типів сонячних електростанцій. Користь від них можна мати пасивну та активну.

Активне використання сонячної електростанції - це коли енергію сонця спрямовують одразу на живлення будь-якої стандартної домашньої техніки. Пасивне використання сонячної енергетики відбувається, коли оселі та будівлі спроектовані таким чином, що отримують максимальну вигоду від сонячних променів.

По всьому світу збудовано різні види сонячних електростанцій. Серед них ті, які працюють з допомогою фотоелементів, сонячні теплові електростанції та концентруючи сонячні електростанції.

Є три основні типи СЕС:

1) Сонячні теплові електростанції. Вони використовуються для створення нагрівачів, які можуть загріти воду чи бути обігрівачем всередині оселі. У спеціальних теплових комірках збирається спродукована сонцем енергія, яку потім перетворюють у теплову енергію. Її можна використати також для приготування їжі і для сушіння одягу. нижчі температури придатні для нагрівання води, наприклад, у басейнах. Середні температури використовують для обігріву осель чи офісів всередині. З допомогою високих температур можна спродукувати електрику для щоденних потреб в оселях та офісах (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Теплова система нагрівання води

2) Сонячні електростанції, які працюють за допомогою фотоелементів. Це найвдаліший замінник звичайної електрики, яка живить техніку в оселях. Фотоелектричні комірки схоплюють енергію, згенеровану сонцем і перетворюють її на електрику. Процес конверсії - чистий та простий, в атмосферу не потрапляє жодних шкідливих хімічних сполук чи диму. Чимало компаній прийняли рішення встановити у своїх приміщеннях сітки з фотоелекричними перетворювачами, щоб добути з них максимум енергії та знизити залежність від традиційних джерел електрики.

3) Концентруючі сонячні електростанції працюють за тим самим принципом, що й сонячні електростанції, які працюють за допомогою фотоелементів. Додатковим елементом є використання лінз і дзеркал, щоб зібрати енергію променів сонця. Сонячне світло спрямовують у фотоелектричні комірки, де його перетворюють у теплову енергію. Зазвичай, такий тип електростанцій використовують дуже великі компанії, які таким чином утилізують сонячну енергію.

Види сонячних електростанцій

Усі сонячні електростанції (СЕС) поділяють на декілька типів:

- СЕС баштового типу

- СЕС тарільчатого типу

- СЕС з використанням фотобатареї

- СЕС з використанням параболічних концентраторів

- Комбіновані СЕС

- Аеростатні сонячні електростанції

СЕС баштового типу. Дані електростанції засновані на принципі отримання водяної пари з допомогою сонячної радіації. У центрі станції стоїть вежа заввишки від 18 до 24 метрів (залежно від потужності та інших параметрів висота може більше або менше), на вершині якої розміщений резервуар із жовтою водою. Цей резервуар покритий чорним кольором для поглинання теплового випромінювання. Також у цій вежі перебуває насосна група, що доставляє пар на турбогенератор, який перебуває поза вежею. По колу від вежі на деякій відстані розташовуються геліостати. Геліостат - дзеркало площею кілька кв. метрів, закріплене на опорі і підключене до спільної системі позиціонування. Тобто, залежно від становища сонця, дзеркало змінюватиме свою орієнтацію у просторі. Основне завдання - це позиціонування всіх дзеркал станції так, щоб будь-якої миті часу усі відбиті промені від нього потрапили на резервуар. У ясний сонячний день температура в резервуарі може становити 700 градусів. Такі температурні параметри використовуються більшості традиційних теплових електростанцій, для отримання енергії використовуються стандартні турбіни. Фактично на станціях подібного типу можна отримати порівняно великий ККД (близько 20%) і високі потужності.

СЕС тарельчатого типу. Цей тип СЕС використовує принцип отримання електроенергії схожий з баштовими СЕС, але є відмінності у конструкції самої станції. Станція складається з окремих модулів. Модуль складається з опори, яку кріпиться фірмова конструкція приймача і відбивача. Приймач перебуває в деякому віддаленні відбивача, у ньому концентруються відбиті промені сонця. Відбивач складається з дзеркал у вигляді тарілок. Діаметри цих дзеркал досягають 2 метрів, а кількість дзеркал - кілька десятків (залежно від потужності модуля). Такі станції можуть складатись як з одного модуля (автономні), так і з кількох десятків (робота паралельно з мережею)[4].

СЕС з використанням фотобатареї. Дані СЕС широко застосовуються для енергозабезпечення як малих, так і великих об'єктів (приватні котеджі, пенсіонати, санаторії, промислові споруди тощо. буд.). Встановлюватись фотобатареї можуть практично будь-де, від покрівель і фасадів, і до спеціально виділених територій. Встановлені потужності теж коливаються в широкому діапазоні, починаючи з постачання окремих насосів, закінчуючи електропостачанням невеликого селища.

СЕС з використанням параболічних концентраторів (Рис. 1.2.). Принцип роботи даних СЕС залежить від нагрівання теплоносія до параметрів, придатних до використання у турбогенераторі[5].

Рис.1.2. СЕС, що використовують параболічні концентратори

Конструкція СЕС. на фірмовій конструкції встановлюється параболічне дзеркало великої довжини, а в фокусах параболи встановлюється трубка, через яку тече теплоносій (найчастіше олія). Пройшовши весь шлях, теплоносій розігрівається й у теплообмінних апаратах віддає теплоту воді, яка перетворюється на пар і завдяки цьому працює турбогенератор.

Комбіновані СЕС. Часто на СЕС різних типів додатково встановлюють теплообмінні апарати щоб одержати тепло, що використовується як для технічних потреб, так і для гарячого водопостачання та опалення. У цьому сутність комбінованих СЕС. На одній території можлива паралельна установка концентраторів і фотобатарей, що теж вважається комбінованою СЕС.

Аеростатні сонячні електростанції. Сонячні аеростатні електростанції можуть стати одним з можливих нових напрямків, які дозволять більш ефективно використовувати сонячну енергію. Основний елемент сонячних аеростатних електростанцій - аеростат - може бути виведеним на декілька кілометрів над поверхнею Землі, вище хмар, що забезпечить безперервне використання сонячної енергії на протязі дня[6].

Принципова схема роботи сонячної аеростатної електростанції (САЕС) з паровою турбіною полягає в поглинанні поверхнею аеростата сонячного випромінювання і нагрівання в результаті водяної пари, що знаходиться всередині. При цьому оболонка аеростата виконується двошаровою. Сонячні промені, проходячи через зовнішній прозорий шар, нагрівають внутрішній шар оболонки з нанесеним покриттям, яке поглинає сонячне випромінювання. Водяна пара, що знаходиться всередині оболонки, нагрівається тепловим потоком, який потрапляє через оболонку, до 100-150°С. Прошарок газу (повітря) між шарами, виконуючи роль теплоізоляції, зменшує втрати теплоти в атмосферу. Тиск пари практично дорівнює тиску зовнішнього повітря. Водяна пара гнучним паропроводом подається на парову турбіну, потім конденсується в конденсаторі, вода з конденсатора знову подається помпами у внутрішню частину оболонки, де випарюється при контакті з перегрітою водяною парою. ККД такої установки може складати 25%, причому завдяки запасу водяної пари у внутрішній частині аеростата установка може працювати і вночі. При діаметрі аеростата 150 м і розміщенні на висоті 5 км установка може мати потужність 2 МВт.

Такі САЕС можуть розташовуватися в декілька сотень метрів над поверхнею Землі або над поверхнею моря із силовою установкою на платформах з якорем, до платформ також кріпиться аеростат.

Рис. 1.3. Аеростатна сонячна електростанція: 1 - оболонка балона аеростата;

2 - тонкоплівкові сонячні елементи; 3 - канат з електричним кабелем;

4 - барабан; 5 - електромотор-редуктор; 6 - інвертор.

1.3 Структурна схема та обладнання СЕС

Рис. 1.4. Структурна схема типової мережевої сонячної електростанції[7]

До складу мережевої сонячної електростанції входять наступні елементи:

- Сонячні батареї, що виробляють постійний струм під дією сонячного випромінювання, що потрапляє на їхню поверхню;

- Мережеві інвертори, що перетворюють постійний струм (DC), генерований сонячними панелями, в змінний струм (AC);

- Система моніторингу СЕС, що дозволяє відстежувати параметри роботи сонячної електростанції;

- Лічильники, призначені для моніторингу продуктивності системи і продажу електроенергії за "зеленим" тарифом;

- Підтримувальні металоконструкції для розміщення сонячних батарей на поверхні землі, даху будівлі і тому подібне або рухливі поворотні сонячні трекери;

- Централізована мережа - лінія електропередач (ЛЕП), до якої приєднана електростанція;

- Власні споживачі електроенергії (промислові або побутові електроприлади)[8].

Перспективи використання СЕС в Україні

В Україні річне надходження сонячного випромінювання перебуває на одному рівні з країнами, які активно використовують сьогодні сонячні колектори (Швеція, Німеччина, США тощо). Уся територія України придатна для розвитку систем теплопостачання з використанням сонячної енергії. Найперспективнішими регіонами країни для розвитку сонячної енергетики є Кримський півострів та степова Україна.

2010 року Україна рік не мала жодної великої сонячної електростанції, 2011-го в країні вже працювали батареї потужністю 67,55 МВт, у Криму було збудовано найбільший сонячний парк Європи та світу. За короткий час Україні вдалося зробити ривок і вийти в перші ряди за темпами розвитку фотовольтаїки[9].

В Україні найбільш перспективними сьогодні є такі напрями використання сонячної енергії як:

- Безпосереднє її перетворення в низькопотенційну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації (для гарячого водопостачання об'єктів, комунально-побутового та технологічного теплопостачання, потреб сільського господарства) з коефіцієнтом корисної дії 45-60%, а в разі застосування концентраторів - 80 -85%;

- Безпосереднє її перетворення в електричну енергію постійного струму за допомогою фотоперетворювачів (фотомодулів) в середньому з ККД 10-15%, хоча існують перспективні розробки з ККД близько 30%.

Оптимально підібране устаткування зменшує річне використання енергії для підігріву води на 50-60% і енергії з мережі на 50-70%. У період з квітня по вересень правильно встановлена система покриває 95% витрат тепла та енергії.

Враховуючи все вище сказане, можна зробити висновок про доцільність спорудження СЕС в Україні різної потужності. Зокрема, як автономне джерело електропостачання будинків чи малих підприємств, а також каскаду електростанцій для генерації потужності в мережу в районах Кримського півострову, південної та центральної України[10].

2. Розрахунок системи мережевої сонячної електростанції

2.1 Розрахунок параметрів системи слідкування за сонцем

Для того, щоб використовувати сонячну енергію, потрібно знати видимий шлях Сонця на протязі дня, хоча в більшості випадків не потрібно визначати точне положення Сонця в певний момент часу. Це в свою чергу зменшує кількість обчислень, необхідних для визначення шляху Сонця, а отже можна знехтувати довготою місцезнаходження[11].

Рис. 2.1. Сонячне випромінювання, яке падає на похилу поверхню [12]

Через нахил Земної осі обертання відносно нормалі до площини свого руху навколо Сонця (23.45°), позиція Сонця на небосхилі впродовж року опівдні не є однаковою. Позначимо схиляння Землі відносно Сонця як . Таким чином, у північній півкулі на широті ц у найвищій точці сонцестояння позицію сонця можна описати величиною :

(2.1)

(2.2)

де n - номер дня у році

Таблиця 2.1. Схиляння Землі для кожного дня року

№ дня	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
1	23.01°	17.52°	8.29°	2°	14.9°	22.04°
2	22.93°	17.25°	7.91°	4.41°	15.21°	22.19°
3	22.84°	16.97°	7.53°	4.81°	15.52°	22.3°
4	22.75°	16.68°	7.15°	5.2°	15.82°	22.42°
5	22.65°	16.4°	6.76°	5.6°	16.11°	22.54°
6	22.54°	16.11°	6.38°	5.99°	16.4°	22.65°
7	22.42°	15.82°	5.99°	6.38°	16.69°	22.75°
8	22.3°	15.52°	5.6°	6.76°	16.97°	22.84°
9	22.17°	15.21°	5.2°	7.15°	17.25°	22.93°
10	22.04°	14.9°	4.81°	7.53°	17.52°	23.01°
11	21.9°	14.59°	4.41°	7.91°	17.78°	23.09°
12	21.75°	14.27°	4.02°	8.29°	18.04°	23.15°
13	21.6°	13.95°	3.62°	8.67°	18.3°	23.21°
14	21.44°	13.62°	3.22°	9.04°	18.55°	23.27°
15	21.27°	13.29°	2.82°	9.41°	18.79°	23.31°
16	21.1°	12.95°	2.42°	9.78°	19.03°	23.35°
17	20.92°	12.62°	2.02°	10.15°	19.26°	23.38°
18	20.73°	12.27°	1.61°	10.51°	19.49°	23.41°
19	20.54°	11.93°	1.21°	10.87°	19.71°	23.43°
20	20.34°	11.58°	0.81°	11.23°	19.93°	24.44°
21	20.14°	11.23°	0.4°	11.58°	20.14°	23.45°
22	19.83°	10.87°	0°	11.93°	20.34°	23.44°
23	19.71°	10.51°	0.4°	12.27°	20.54°	23.43°
24	19.49°	10.15°	0.81°	12.62°	20.73°	23.42°
25	19.26°	9.78°	1.21°	12.95°	20.92°	23.40°
26	19.03°	-9.41°	1.61°	13.29°	21.1°	23.37°
27	18.79°	9.04°	2.02°	13.62°	21.97°	23.33°
28	18.55°	8.67°	2.42°	13.95°	21.44°	23.29°
29	18.3°		2.82°	14.27°	21.6°	23.24°
30	18.04°		3.22°	14.59°	21.79°	23.18°
31	17.78°		3.62°		21.9°

№ дня	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
1	23.12°	18.17°	8.1°	3.82°	15.04°	21.97°
2	23.04°	17.91°	7.72°	4.22°	15.37°	22.11°
3	22.97°	17.65°	7.34°	4.61°	15.67°	22.24°
4	22.88°	17.38°	6.96°	5.01°	15.96°	22.36°
5	22.79°	17.11°	6.57°	5.4°	16.26°	22.48°
6	22.69°	16.83°	6.183°	5.79°	16.55°	22.59°
7	22.59°	16.54°	5.79°	6.18°	16.83°	22.69°
8	22.48°	16.25°	5.4°	6.57°	17.11°	22.79°
9	22.36°	15.96°	5.01°	6.96°	17.38°	22.88°
10	22.23°	15.67°	4.61°	7.34°	17.65°	22.97°
11	22.10°	15.36°	4.22°	7.72°	17.91°	23.04°
12	21.96°	15.06°	3.82°	8.1°	18.17°	23.12°
13	21.82°	14.74°	3.42°	8.48°	18.42°	23.18°
14	21.67°	14.43°	3.02°	8.86°	18.67°	23.24°
15	21.51°	14.11°	2.62°	9.23°	18.91°	23.29°
16	21.35°	13.78°	2.22°	9.6°	19.15°	23.33°
17	21.18°	13.46°	1.81°	9.97°	19.38°	23.37°
18	21.01	13.12°	1.41°	10.33°	19.6°	23.40°
19	20.82°	12.79°	1.01°	10.69°	19.82°	23.42°
20	20.64°	12.45°	0.61°	11.05°	20.03°	23.43°
21	20.44°	12.1°	0.2°	11.4°	20.24°	23.44°
22	20.24°	11.75°	0.2°	11.75°	20.44°	23.45°
23	20.03°	11.4°	0.61°	12.1°	20.64°	23.44°
24	19.82°	11.05°	1.01°	12.45°	20.82°	23.43°
25	19.6°	10.69°	1.41°	12.79°	21.01°	23.41°
26	19.38°	10.33°	1.81°	13.12°	21.18°	23.38°
27	19.15°	9.97°	2.22°	13.46°	21.35°	23.35°
28	18.91°	9.6°	2.62°	13.78°	21.52°	23.31°
29	18.67°	9.23°	3.02°	14.11°	21.67°	23.26°
30	18.42°	8.86°	3.42°	14.43°	21.83°	23.21°
31		8.48°		14.74°		23.15°

Рис. 2.2. Сонячне відхилення протягом року залежно від номера дня: 1 січня - день 1; 31 грудня - день 365

Для того щоб описати рух Сонця по небосхилі впродовж дня потрібно знати часовий кут , який даватиме інформацію про обертання Землі відносно своєї осі впродовж дня по годинах (ST - локальний час землі, від 0-24 годин). Часовий кут - це кут між координатами довготи і координатами широти, в якій Сонце проходить через меридіан, тобто в найвищій точці, яку щоденно досягає рух Сонця. Знаючи даний кут, можна побачити як буде рухати трекер впродовж дня.

(2.3)

Таблиця 2.2. Рух Сонця по небосхилі впродовж дня

Година	Кут
5	-105°
6	-90°
7	-75°
8	-60°
9	-45°
10	-30°
11	-15°
12	0°
13	15°
14	30°
15	45°
16	60°
17	75°
18	90°
19	105°

(2.4)

(2.5)

Формули 2.4 та 2.5 дозволяють охарактеризувати шлях Сонця в будь-якому місці і часі. Рисунок 2.3. показує шлях Сонця в усереднені дні кожного місяця на місцях з широтою .

Рис. 2.3. Середнє значення сонячного шляху в день для кожного місяця на широті

Визначення оптимального кута нахилу сонячних модулів

Нехай величина падаючого потоку на перпендикулярну площу задана, це значення сонячної сталої для атмосферної маси, відмінної від нуля (Pi).

(2.6)

де n - кількість днів у місяці;

- кут під яким сонячне проміння падає на модуль

Підставивши дані у формули 2.6 та 2.7, було знайдено оптимальне значення кута =41° для місцевості із координатами (49.6587, 23.9838), під яким сонячний модуль має бути нахилений до горизонту.



Рис. 2.4. Відношення потужності, яка падає на модуль до кута

Тепер можна розрахувати, який потік падатиме на поверхню заданої площі, якщо її кут до горизонту (в) та кут Сонця на небосхилі (б) будуть відомі.

Застосування двохкомпонентної моделі для оцінки величини світлового потоку, що падає на систему сонячних модулів

Двохкомпонентна модель, яка розділяє загальне випромінювання на пряме і дифузне, дозволяє набагато точніше розрахувати освітленість на похилих поверхнях. Модель значно покращує точність, особливо для середнього та загального місячного випромінювання, і усуває необхідність використання довідкових станцій. І так як горизонт або будівлі, які розташовані неподалік, головним чином впливають на прямий пучок випромінювання, двохкомпонентна модель також проводить приблизний розрахунок затінення під будь-яким кутом нахилу в. Хоча використання двохкомпонентної моделі є набагато інтенсивнішим, ніж використання простої моделі, ця інтенсивність може бути значно знижена, якщо відомі загальне випромінювання Н і дифузне випромінювання HD в горизонтальній площині.



Рис. 2.5. Компоненти загального випромінювання G і H в горизонтальній площині, як сума прямого ( і ) і дифузного випромінювання ( і )

Використовуючи табличні дані [Haberlin] (таблиця 2.3), а саме середні значення для щоденного загального (H) і дифузного (Hd) випромінювання на горизонтальній площині у Відні (Австрія), який розташований приблизно на однаковій широті (ц=48.2°), методом апроксимації можна розділити відомі значення загального випромінювання H для Львівської області на дифузне та пряме випромінювання (таблиця 2.4).

Таблиця 2.3. Середні значення для щоденного загального (H) і дифузного (HD) випромінювання на горизонтальній площині на широті ц=48.2°

Місяць	H	HD
Січень	0.86	0.62
Лютий	1.54	1.01
Березень	2.71	1.59
Квітень	3.81	2.17
Травень	5.15	2.61
Червень	5.38	2.81
Липень	5.45	2.71
Серпень	4.67	2.35
Вересень	3.22	1.81
Жовтень	2.09	1.24
Листопад	0.96	0.69
Грудень	0.65	0.48

Таблиця 2.4. Середньодобова сума загального випромінювання на квадратний метр у Львівській області (ц=49°)

Місяць	H (кВт·год/м 2)	HD (кВт·год/м 2)
Січень	0.75	0.54
Лютий	1.33	0.87
Березень	2.83	1.66
Квітень	4.23	2.41
Травень	5.14	2.62
Червень	5.44	2.84
Липень	5.36	2.67
Серпень	4.76	2.40
Вересень	3.21	1.80
Жовтень	1.98	1.17
Листопад	0.95	0.68
Грудень	0.62	0.46

Енергія випромінювання, яка падає на горизонтальну площину:

(2.7)

Використовуючи формулу 2.7 знаходимо пряме випромінювання (HB) для кожного місяця.

Таблиця 2.5 Середньодобова сума прямого випромінювання (HB) на квадратний метр у Львівській області на широті (ц=49°)

Місяць	HB (кВт·год/м 2)
Січень	0.21
Лютий	0.46
Березень	1.17
Квітень	1.82
Травень	2.52
Червень	2.60
Липень	2.69
Серпень	2.36
Вересень	1.41
Жовтень	0.81
Листопад	0.27
Грудень	0.16

Використовуючи графік (рис. 2.5.) з джерела [11], який показує загальне випромінювання на місцевості з координатами (47.056, 7.639) на горизонтальній площині над протязі ясного літнього дня, ясного осіннього дня, ясного зимового дня, і знаючи середньодобову суму глобального випромінювання на квадратний метр (таблиця 2.3.), яку отримує модуль даної системи, можна визначити всі необхідні дані для обраної місцевості у Львівській області.

Рис. 2.6. Загальне випромінювання на місцевості з координатами (47.056, 7.639) на горизонтальній площині над протязі ясного літнього дня, ясного осіннього дня, ясного зимового дня

Таблиця 2.3. Середньодобова сума загального випромінювання на квадратний метр на місцевості з координатами (47.056, 7.639) [13]

Місяць	H (кВт·год/м 2)
Січень	1.57
Лютий	2.68
Березень	4.34
Квітень	5.11
Травень	5.22
Червень	5.6
Липень	5.82
Серпень	5.38
Вересень	4.65
Жовтень	3.06
Листопад	1.89
Грудень	1.36

(2.8)

де - потік випромінювання, який падає на горизонтальну поверхню,

- кут сонця на небосхилі

- кут між сонячним модулем і горизонтом

- азимутальний кут сонця

Розрахунок потоку сонячного випромінювання, що приймається площадкою зі змінним кутом нахилу.

Розглянемо геометричну побудову [14]. R описує кут повороту площини модулів навколо осі. При такому обертанні змінюється положення нормалі до поверхні модулів (OD переходить в OB). Це у свою чергу змінює кут нахилу поверхні в. вa - це кут нахилу осі модулів. Відповідно г - це азимут поверхні, а га - азимут осі. г та в є функціями R, вa та га.

Виходячи із подібності трикутників АОС та DOE нахил поверхні можна виразити таким чином:



Рис. 2.7. Геометрична побудова до моделі поверхні із обертанням навколо похилої осі

(2.9)

Азимут поверхні зміниться на кут DEB, тому кінцеве значення азимуту поверхні становитиме:

(2.10)

, . Такі умови виконуються для нашого випадку.

Відома загальна формула для обчислення кута падіння на похилу площину має такий вигляд:

(2.11)

иz - кут між променями сонця та вертикаллю (тобто 90о- б, де б - кут сонця над горизонтом);

гs - сонячний азимут.

У цю формулу ми можемо ввести значення R замість в та г, які можна виразити через R за допомогою попередніх рівнянь.

В результаті отримаємо:

(2.12)

Це рівняння можна продиференціювати по R, знайти екстремум функції і визначити такі значення R, які будуть давати мінімальне значення кута падіння для кожної миті доби кожного дня і місяця року.

(2.13)

де

Таким чином, використовуємо алгоритм розрахунку кута падіння:

1. Розраховуємо иz та гs із відомих співвідношень.

2. Розраховуємо R.

3. Розраховуємо кут нахилу поверхні .

4. Розраховуємо азимут поверхні.

5. Знаходимо кут падіння променів и.

6. Розраховуємо значення потоку сонячного випромінювання через добуток падаючого потоку (Pincident) на перпендикулярну площину на cos(и).

На рисунках 2.8-2.19 представлено графіки залежностей потоку сонячного випромінювання на поверхню у різні місяці (в сонячний день) від години доби для стаціонарної та слідкуючої системи.

Рис. 2.8. Потужність світлового потоку впродовж дня січня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.9. Потужність світлового потоку впродовж дня лютого, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)



Рис. 2.10. Потужність світлового потоку впродовж дня березня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.11. Потужність світлового потоку впродовж дня квітня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.12. Потужність світлового потоку впродовж травневого дня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.13. Потужність світлового потоку впродовж дня червня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.14. Потужність світлового потоку впродовж дня липня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.15. Потужність світлового потоку впродовж дня серпня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.16. Потужність світлового потоку впродовж дня вересня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.17. Потужність світлового потоку впродовж дня жовтня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)



Рис. 2.18. Потужність світлового потоку впродовж дня листопада, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

Рис. 2.19. Потужність світлового потоку впродовж дня грудня, що падає на горизонтальну, нахилену стаціонарну та одновісну слідкуючу поверхню (в=41є)

На рис. 2.20. представлено залежність оптимального кута повороту від часу доби для 15 червня. Дані для інших місяців можуть бути знайдені у додатку.



Рис. 2.20. Кут повороту модулів як функція часу доби

Для оцінки ефекту одновісного слідкування за сонцем ми повинні виділити із усередненої величини світлового потоку за день для кожного місяця величину прямого сонячного потоку, оскільки тільки вона може бути оптимізована у процесі слідкування за сонцем. Маючи дані світлової потужності для усереднених сонячних днів всіх місяців року можемо ввести коефіцієнт сонячних годин, який буде розраховуватись за такою формулою:

(2.14)

Інтегруючи значення світлової потужності для двох систем (рухомої та стаціонарної) знаходимо їх різницю перемножуючи на коефіцієнт сонячних годин. Дана величина буде представляти енергетичний виграш рухомої системи з поверхнею 1 м 2.



Рис. 2.21. Енергетичний виграш рухомої системи з поверхнею 1 м 2 за день і місяць

2.2 Дизайн СЕС. Вибір сонячних модулів

Значний інтерес для географічних локацій із невисоким рівнем інсоляції, таких як Львівська область, представляють модулі із новітньою технологією HIT (Hetero junction with intrinsic thin layer), які базуються на кремнієвих підкладках товщиною 150 мкм N-типу із пасивацією аморфним кремнієм з обох боків підкладки. Дана технологія була розроблена компанією Sanyo, зараз належить Panasonic. Модулі даного типу володіють рекордною ефективністю 19% при AM=1.5, 1000 Вт/м 2, Т=25єС[15].

Технічні параметри даного типу модулів подано в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Технічні параметри модуля Panasonic HIT 240 Вт

Електричні характеристики
Модель	HIT Power 240S or VBHN240SA06
Максимальна потужність	240 Вт
Максимальна напруга (Vpm)	43.7 В
Максимальний струм живлення (Ipm)	5.51 А
Напруга холостого ходу (Voc)	52.4 В
Струм короткого замикання (Isc)	5.85 А
Температурний коефіцієнт (Pmax)	-0.30 %/°С
Температурний коефіцієнт (VOC)	-0.126 В/°С
Температурний коефіцієнт (ISC)	1.76 мА/°С
NOCT	118.9 °F(48.3 °С)
Стільниковий ефективність	21.6 %
Модульна ефективність	19.0 %
Максимальна напруга системи	600 В
Механічні характеристики
Внутрішні обхідні діоди	3 обхідні діоди
Вага	15 кг
Розміри ДхШхВ	1580x798x35 мм
Довжина кабелю +/-	1030/880 мм
Розмір/Тип кабелю	№ 12 AWG/PV Кабель

Рис. 2.22. Модуль Panasonic HIT 240 Вт

Компонування сонячної батареї

Конструкція батареї вибиралася із міркувань мінімізації парусності поверхні, а також із врахуванням повертання поверхні на нахиленій осі. Таким чином батарею пропонується сформувати із трьох рядів по 3, 3 і 2 модулі HIT (Hetero junction with intrinsic thin layer).



Рис. 2.23. Геометрична форма сонячної батареї

Виходячи з даних розміру модуля, широта - 748 мм і висота - 1580 мм, вирахуємо параметри сонячної батареї:

Отже висота сонячної батареї становить - 4.74 м, ширина - 2.24 м.

Оскільки максимальна потужність модуля становить 240 Вт, а в батарею входить 8 модулів, то потужність всієї батареї буде:

Вт

Щоб виконати поставлену задачу дипломного проекту, спроектувати сонячну мережеву електростанцію на 500 кВт, потрібно 260 батарей.

Розміщення сонячних батарей із врахуванням затінення, площі ділянки, втрат електроенергії в кабелях

Для розміщення панелей сонячних модулів необхідно розрахувати їх взаємне затінення, враховуючи конструкцію і розміри однієї панелі, спосіб її установки на поверхні землі, виконати розрахунок тіні панелі залежно від пори року і години дня і визначити коефіцієнти затінення. На рис. 2.20 Представлена схема розміщення панелей сонячних модулів:

Рис. 2.24. Схема розміщення фотопанелей для розрахунку взаємного затінення: вид збоку

Аналізуючи потужність сонячного випромінювання, слід оцінити довжину. Максимальна величина затінення відповідає ранковим годинах в день зимового сонцестояння, мінімальне затінення - полудню в день літнього сонцестояння.

Для розрахунку довжини тіні використаємо наступні формули:

(2.15)

(2.16)

(2.17)

(2.18)

Отже сонячні батареї мають розташовуватись одна за одною на відстані 7.59 м.



Рис. 2.25. Схема розміщення фотопанелей для розрахунку взаємного затінення: вид з вершини осі обертання батареї.

При знаходженні L (відстань між батареями в ряді), будемо виходити з даних по куту R - кут повертання модулів. За основу беремо місяць березень (усереднений місяць). Якщо і, то:

(2.19)

(2.20)

Отже відстань між батареями в ряді повинна бути 7.68 м.

Підбір інверторів

Інвертор - це один з ключових компонентів енергосистеми, яка функціонує на основі енергії сонця. Він відповідає за перетворення постійного струму, який він отримує від сонячних батарей, у змінний, який можна використовувати для електричних пристроїв.

Інвертори поділяються на види в залежності від можливості працювати в різних режимах:

1) Мережеві перетворювачі, які мають можливість працювати як з поновлюваними джерелами енергії, так і з загальною мережею. Недолік таких інверторів - відсутність можливості акумулювати енергію.

2) Незалежні перетворювачі, які підходять для застосування в домогосподарстві. Такі пристрої можуть забезпечити автономне енергопостачання найвищого рівня.

3) Гібридні моделі, які поєднують в собі характеристики перших двох видів.

Рис. 2.26 Стрінговий інвертор PRO-33.0-TL-OUTD[16]

Таблиця 2.5 Тип інвертора

Модель	PRO-33.0-TL-OUTD
Тип інвертора	стрінговий
Вхід
Max потужність	33.7 кВт
Max абсолютна вхідна напруга	1100 В
Початкова напруга	610 В
Діапазон номінальної напруги	490 В - 800 В
Max вхідний струм на рядок	41.5 A
Вихід
Номінальна вихідна потужність	20 кВт
Порогова потужність	20 Вт
Номінальна напруга змінного струму	3/N/PE; 230/460 В
Частота змінного струму/діапазон	50 Гц
Ма...

Подобные документы

• Коеволюція людини та біосфери. Використання сонячної енергії

  Коеволюція як процес існування умов, необхідних для збереження людства у складі біосфери. Застосування альтернативної енергії. Основні відомості про сонячну енергетику, її переваги, недоліки, розвиток в Україні. Принцип роботи сонячної електростанції.
  
  реферат [757,4 K], добавлен 14.04.2015
  

• Розрахунок принципової теплової схеми ТЕС

  Теплова схема паротурбінної електростанції. Побудова процесу розширення пари в проточній частині турбіни в Н-S діаграмі. Параметри конденсату в точках ТС. Розрахунок мережевої підігрівальної установки. Визначення попередньої витрати пари на турбіну.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 30.01.2014
  

• Проектування енергетичної установки судна

  Аналіз умов експлуатації судна і режимів роботи суднової енергетичної установки. Конструкція головного двигуна. Комплектування систем двигуна. Обґрунтування суднової електростанції. Розрахунок навантаження суднової електростанції в ходовому режимі.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 20.12.2012
  

• Моделювання роботи сонячної системи гарячого водопостачання головного корпусу ЧДУ ім. Петра Могили

  Використання сонячних систем гарячого водопостачання в умовах півдня України. Проектування сонячної системи гарячого водопостачання головного корпусу ЧДУ ім. Петра Могили та вибір режиму її експлуатації. Надходження сонячної енергії на поверхню Землі.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.10.2011
  

• Розрахунок показників роботи теплової електростанції

  Принцип роботи теплової електростанції (ТЕЦ). Розрахунок та порівняльна характеристика загальної витрати палива на ТЕЦ і витрати палива при роздільному постачанні споживачів теплотою і електроенергією. Аналіз теплового навантаження теплоелектроцентралі.
  
  реферат [535,3 K], добавлен 08.12.2012
  

• Тепловий розрахунок парової турбіни

  Визначення параметрів пари і води турбоустановки. Побудова процесу розширення пари. Дослідження основних енергетичних показників енергоблоку. Вибір обладнання паросилової електростанції. Розрахунок потужності турбіни, енергетичного балансу турбоустановки.
  
  курсовая работа [202,9 K], добавлен 02.04.2015
  

• Альтернативні джерела енергії

  Швидкий розвиток енергетики на відновлюваних і невичерпних джерелах. Вітрова, сонячна, водна енергетика та енергія приливів. Вітрові електростанції в Україні. Перспективні регіони країни для розвитку сонячної енергетики. Гідравлічна енергія річок.
  
  презентация [195,6 K], добавлен 24.05.2012
  

• Розрахунок і проектування геліоколектора дачного будинку

  Розрахунок надходження сонячної енергії на поверхню сонячного колектора. Витрата теплоносія в першому та другому контурі та ККД установки. Функціональна схема геліоводопостачання, умови досягнення ефективності всієї геліосистеми гарячого водопостачання.
  
  контрольная работа [500,7 K], добавлен 27.10.2011
  

• Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку

  Загальний опис Зуєвської ТЕС, характеристика основного й допоміжного устаткування блоку 300 МВт. Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки. Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу. Усунення забруднень у трубках конденсатора.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 01.02.2011
  

• Математичне моделювання процесів руху заряджених часток в аксиально-симетричних електростатичних полях

  Розрахунок поля електростатичних лінз методом кінцевих різниць; оптичної сили імерсійних лінзи і об'єктива та лінзи-діафрагми. Дослідження розподілу потенціалів у полях цих лінз та траєкторії руху електронів в аксиально-симетричному електричному полі.
  
  курсовая работа [3,7 M], добавлен 03.01.2014
  

• Використання сонячної енергії

  Загальні вимоги до систем сонячного теплопостачання. Принципи використання сонячної енегрії. Двоконтурна система з циркуляцією теплоносія. Схема роботи напівпровідникового кремнієвого фотоелемента. Розвиток альтернативних джерел енергії в Україні.
  
  реферат [738,1 K], добавлен 02.08.2012
  

• Опріснення води за допомогою використання сонячної енергії на острові Зміїний

  Загальна характеристика енергетики України та поновлювальних джерел енергії. Потенційні можливості геліоенергетики. Сонячний колектор – основний елемент геліоустановки. Вплив використання сонячної енергії та геліоопріснювальних установок на довкілля.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 30.03.2014
  

• Тепломеханічний розрахунок електростанції потужністю 275 МВт

  Загальна характеристика ТЕЦ. Організація водно хімічних режимів енергоблоків ТЕС. Обладнання й методи хімводопідготовки. Охорона навколишнього середовища від викидів на підприємстві. Розрахунок теплової схеми ТЕЦ. Зворотне водопостачання з градирнями.
  
  курсовая работа [120,5 K], добавлен 31.07.2011
  

• Розробка нелінійної моделі системи управління паровою турбіною К-1000-60/1500 атомної електростанції

  Розвиток турбобудування, місце ВАТ "Турбоатом" в українській енергетиці. Моделювання систем управління паровими турбінами. Варіанти модернізації гідравлічних систем регулювання. Моделювання систем стабілізації частоти обертання ротора парової турбіни.
  
  курсовая работа [117,4 K], добавлен 26.02.2012
  

• Підвищення ефективності роботи гідроакумулюючої електростанції

  Техніко-економічне обґрунтування будівництва ГАЕС потужністю 1320 МВт. Розрахунок графіків електричних навантажень, вибір силового обладнання. Підбір комутаційної апаратури та струмоведучих частин. Розрахунок і побудова витратних характеристик агрегатів.
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 11.06.2013
  

• Розрахунок електричної частини ТЕС 1300 МВт

  Вибір генераторів та силових трансформаторів. Техніко-економічне порівняння варіантів схем проектованої електростанції. Розрахунок струмів короткого замикання та захисного заземлення. Конструкція розподільчого пристрою. Вибір теплотехнічного устаткування.
  
  дипломная работа [319,7 K], добавлен 08.04.2015
  

• Розрахунок системи гарячого водопостачання на основі плоских сонячних колекторів для клімату м. Дніпропетровська

  Вибір та розрахунок елементів схеми для сонячного гарячого водопостачання; проект геліоколектора цілорічної дії. Розрахунок приходу сонячної енергії на поверхню, баку оперативного розходу води, баку акумулятора, теплообмінників, відцентрового насосу.
  
  дипломная работа [823,4 K], добавлен 27.01.2012
  

• Дослідження роботи теплопостачальної сонячної установки з концентраторами сонячного випромінювання потужністю 15 кВт, для будинку розташованого у м. Одеса

  Огляд схем сонячного гарячого водопостачання та їх елементів. Розрахунок основних кліматичних характеристик, елементів геліосистеми та кількості сонячних колекторів, теплового акумулятора, розширювального бачка, відцентрового насоса, теплообмінників.
  
  дипломная работа [2,5 M], добавлен 27.01.2012
  

• Чисельне моделювання та експериментальне дослідження біляекраних течій

  Математичне та фізичне моделювання обтікання тіл біля екрану з використанням моделей ідеальної та в’язкої рідини. Чисельне розв`язання рівнянь Нав’є-Стокса для ламінарного та турбулентного режимів. Застосування моделей та методів механіки рідин та газів.
  
  автореферат [460,1 K], добавлен 16.06.2009
  

• Розрахунок експлуатаційних характеристик електричних машин

  Розрахунок параметрів схеми заміщення трансформатора, напруги короткого замикання, зміни вторинної напруги та побудова векторної діаграми. Дослідження паралельної роботи двох трансформаторів однакової потужності з різними коефіцієнтами трансформації.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 16.08.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам