Розвиток енергетичної кризи та її вплив на енергетичну безпеку країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний технічний університету імені Юрія Кондратюка

Кафедра фінансів та банківської справи

Розвиток енергетичної кризи та її вплив на енергетичну безпеку країни

к. е. н., доцент О.М. Філонич

Анотація

В статті проаналізовано етапи зародження енергетичної кризи. Визначено фактори формування міжнародних індексів ризику енергетичної безпеки. Розглянуто міжнародний індекс ризиків для енергетичної безпеки, проведено оцінку ризиків на глобальному енергетичному ринку. Визначено засади державної політики захисту енергетичної інфраструктури в рамках забезпечення енергетичної безпеки.

Ключові слова: природні ресурси, енергетична безпека, енергетична криза, міжнародний індекс, державний захист енергетичної інфраструктури.

Annotation

The development of the energy crisis and its impact on the energy security of the country. Stages of origin of the energy crisis. Factors forming international energy security risk index. Considered an international risk index for energy security, risk assessment conducted at the global energy market. Defined principles of state policy to protect energy infrastructure within the energy security.

Keywords: natural recourses, energy security, energy crisis, the international code, state protection of energy infrastructure.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток суспільства призвів до надмірного споживання енергетичних ресурсів в порівнянні з їх природними запасами країни. У результаті такого споживання простежується скорочення природного газу, нафтових ресурсів, електричної енергії та інших природних ресурсів, які зараз є в дефіциті в природі. Нераціональне, неефективне споживання енергетичних ресурсів створює передумови зародження енергетичної кризи та загрожує енергетичній безпеці, які вже сьогодні як у нашій країні, так і в усьому світі набувають значних обертів. Негативними наслідками прояву енергетичної кризи є руйнівний вплив на економіку тієї чи іншої країни в зв'язку з додатковим залученням фінансових ресурсів з метою відновлення джерел енергії або їх придбанням.

Виходячи з неминучості енергетичної кризи в найближчі кілька десятків років, та викликаного нею поглиблення екологічних та економічних проблем, вже сьогодні необхідно впроваджувати відповідні рішення як на державному рівні, так і в приватному секторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням економічної сутності та розвитку енергетичної кризи займалися С.І Кондратов, Ю.М. Скалецький, В.І. Кравцов, Д.С. Бірюков. Окремо науковцями досліджується питання енергетичної безпеки та її загрози. У Результаті чого додаткового дослідження потребує вплив енергетичної кризи на енергетичну безпеку країни.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження етапів розвитку енергетичної кризи, визначення її рівнів ризиків та прогнозування впливу на енергетичну безпеку країни посилення енергетичної кризи.

Виклад основного матеріалу дослідження. За останні 1200 років паливно-енергетична промисловість, залежно від переважання того чи іншого виду сировини у паливно-енергетичному балансі, пройшла три етапи розвитку, які стали передумовами зародження енергетичної кризи: вугільний (охоплював усе XIX ст. і тривав до 40-х рр. XX ст.), нафтогазовий (тривав із 40-50-х pp. XX ст. і до 70-х pp. XX ст.), перехідний (охоплював із 70-х pp. XX ст. до 2008 р.) та кризовий - по теперішній час.

У 2012 році Інститут енергії 21 століття Торгової палати США (Institute for 21st Century Energy, U.S. Chamber of Commerce) оприлюднив результати дослідження “Міжнародний індекс ризиків для енергетичної безпеки: оцінки ризиків на глобальному енергетичному ринку” (“International Index of Energy Security Risk: Assessing Risk in a Global Energy Market”) [1].

Торгова палата США є найбільшою федерацією бізнесу у світі, яка представляє інтереси більше 3 млн. підприємств усіх рівнів, секторів і регіонів, а також державних і місцевих палат та галузевих асоціацій.

Оцінки Торгової палати США та її структур заслуговують на увагу, позаяк, з одного боку, певним чином віддзеркалюють ставлення до окресленої проблематики офіційних кіл США, з іншого - безперечно, аналізуються і враховуються інвесторами.

Варто зазначити “енергія” є найважливішою передумовою зростання і розвитку в усьому світі, і, незважаючи на світову фінансову кризу, попит на енергоносії неухильно зростає, особливо у великих економіках Китаю, Індії та Бразилії, що розвиваються. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) вважає, що більше мільярду людей все ще не мають доступу до сучасних енергетичних послуг, а відтак надання цих енергетичних послуг є пріоритетом для урядів багатьох країн по всьому світу, щоб вивести людей з бідності.

Енергетична безпека здебільшого ускладнюється тим, що ключові енергетичні ресурси зосереджені геополітично. Велика частина світових запасів нафти і газу знаходяться в декількох країнах, деякі з яких “знаходяться у стані політичних потрясінь і не особливо дружелюбно ставляться до інтересів США”. Крім того, існує порівняно мало шляхів сполучення між тими країнами, які є провідними виробниками енергетичних ресурсів, і тими, які є основними їх споживачами. Для цих глобальних товарів, зазначається у дослідженні, події де завгодно можуть вплинути на попит і ціни скрізь, навіть у самодостатніх країнах; ризики для енергетичної безпеки, таким чином, створюють проблеми для всіх країн [2].

Міжнародний індекс ризиків для енергетичної безпеки (далі - індекс) вимірює ризики для енергетичної безпеки в різних країнах за період з 1980 до 2010 р. з урахуванням економічних чинників. Індекс розраховує оцінки ризиків для США і 24 інших країн, які складають групу найбільших споживачів енергії: Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Данії, Франції, Німеччини, Індії, Індонезії, Італії, Японії, Мексики, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Росії, Південної Африки, Південної Кореї, Іспанії, Таїланду, Туреччини, України та Сполученого Королівства. Бали (значення індексів) для цих країн являють собою відношення до еталонного індексу, у якості якого узятий середній показник для країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 1980 році (прийнятий за 1000).

енергетичний криза міжнародний ринок

Таблиця 1. Складові міжнародного індексу ризиків енергетичної безпеки для України

Дані щодо України починаються з 1995 року (табл. 1). Стосовно України у дослідженні зазначено, що оцінки рівня енергетичної безпеки нашої держави в середньому на 181 % вище, ніж для ОЕСР, але, на відміну від майже всіх інших великих споживачів енергії, для України цей показник має тенденцію до зниження; незважаючи на певне погіршення у 2010 році, “тенденції і дані свідчать про подальше абсолютне і відносне поліпшення”.

Чим більший вплив на енергетичну безпеку імпорту викопного палива; тим менша значна частина показників імпорту викопного палива демонструвала поліпшення протягом останніх 10 років.

“Енергетичний сектор” України є вельми різноманітним. Це одна з небагатьох країн, оцінки потенціалу різноманітності енергетики є кращими ніж у середньому для країн ОЕСР (хоча і незначно). Як це в цілому характерно для перехідної економіки, показники споживання енергії і викидів на душу населення є кращими ніж в ОЕСР і змінюються приблизно тими ж темпами, що і в країнах ОЕСР.

Захист важливої інфраструктури життєдіяльності суспільства стає одним із найважливіших пріоритетів держави. Важливість безпечного функціонування критичної інфраструктури, і зокрема енергетичної інфраструктури, є чинником забезпечення енергетичної безпеки, сталого функціонування економіки, добробуту та захисту населення країни (табл. 2).

Динаміка індексів ризиків енергетичної безпеки свідчить про глобальне погіршення стану енергетичної безпеки протягом останніх 15-20 років. Так, якщо до 1995 року середній індекс для країн ОЕСР знижувався і склав у 1995 р. 731 (1980 = 1000), надалі він почав підвищуватися і сягнув позначки 988 у 2010 р.

Таблиця 2. Засади державної політики захисту енергетичної інфраструктури в рамках забезпечення енергетичної безпеки

Серед 66 країн - найбільших споживачів енергії, щодо яких розраховано індекси за період 1980-1995 рр., погіршили свої показники лише 6 (Іран, Ірак, Лівія, Португалія, Тринідад і Тобаго, Об'єднані Арабські Емірати), у той час як поліпшили - 60. Серед 74 країн - найбільших споживачів енергії, щодо яких розраховано індекси за період 1995-2010 рр., навпаки, поліпшили свої показники лише 6 (Казахстан, Азербайджан, Ірак, Білорусь, Україна, Узбекистан), у той час як погіршили - 68.

При цьому найглибші темпи погіршення індексів спостерігалися виключно щодо країн, що розвиваються - В'єтнаму (темп зростання індексу 2,01), Оману (1,86), Тринідаду і Тобаго (1,80), Таїланду (1,78), Бахрейну (1,72), Індонезії (1,62), Чилі (1,62), Саудівської Аравії (1,61), Туркменістану (1,60) тощо, що свідчить про те, що, з погляду авторів дослідження, погіршення рівня енергетичної безпеки притаманне передусім “третьому світові”.

Щойно наведений перелік країн, серед яких великі видобувачі нафти і газу, свідчить також про те, що забезпеченість власними енергетичними ресурсами не гарантує підвищення рівня енергетичної безпеки або підтримання його у стабільному стані. Водночас, порівняно більш стабільний рівень енергетичної безпеки розвинених країн, незалежно від їх забезпеченості енергоресурсами, дозволяє зробити висновок про провідну роль рівня розвитку енергетичних ринків цих країн у забезпеченні їх енергетичної безпеки.

Світова економічна криза 2008-2009 рр. хоча і відбилася на пришвидшенні темпів погіршення індексів ризиків енергетичної безпеки (період 2005-2010 рр.), проте не стала єдиною причиною цієї тенденції, що, як було зазначено вище, розпочалася ще у 90-ті рр. минулого століття. Очевидно, зростання рівня ризиків енергетичної безпеки є наслідком більш глибоких і тривалих тенденцій розвитку глобальної економіки, а саме зростання попиту і цін на енергетичні ресурси, їх дефіциту і загострення конкуренції на світовому енергетичному ринку.

Хоча й констатується, що прогрес України у забезпеченні енергетичної безпеки, який відбився на тому, що наша держава виявилася однією з небагатьох, індекс ризиків для енергетичної безпеки яких за період 1995-2010 рр. знизився, за абсолютним значенням індексу у 2010 р. (у 2,3 рази вищим за рівень ОЕСР) Україна опинилася на передостанньому 74 місці серед 75 найбільших споживачів енергії [8].

Висновки

Аналіз показників, що використовуються при розрахунку міжнародного індексу ризиків для енергетичної безпеки дозволяє дійти висновку, що провідна роль у забезпеченні енергетичної безпеки вбачається у скороченні питомого споживання енергії на виробництво одиниці ВВП (тобто підвищенні енергоефективності економіки) (вага показника в індексі складає 7 %), скороченні витрат на нафту (7 %), зменшенні волатильності (коливань) цін на нафту (6 %), зменшенні витрат на імпорт викопних видів палива у відношенні до ВВП (5 %), зменшенні волатильності (коливань) витрат на енергоносії (5 %), зниженні витрат на електроенергію (5 %), ринковій диверсифікації електрогенеруючих потужностей (5 %). Загалом вага зазначених показників в індексі складає 40 %.

Підсумовуючи, можна зробити висновки, що у рамках проведених розрахунків та проаналізованих факторів основними напрямами зниження рівня ризиків для енергетичної безпеки України є:

- підвищення енергоефективності економіки (скорочення питомих витрат енергетичних ресурсів на одиницю ВВП);

- нарощування доведених запасів і видобутку власних енергоресурсів;

- перехід від використання дорогих імпортних енергоресурсів (нафти, природного газу) на інші види палива, насамперед вітчизняного походження;

- протидія коливанням цін на енергоносії (зокрема шляхом протидії монополізації енергоринку, розвитку ринкової інфраструктури, створення резервів енергоресурсів, збереження впливу держави на паливно-енергетичний комплекс і ситуацію на ринку енергоносіїв);

- розвиток ринкових принципів функціонування електроенергетичної галузі, сприяння конкуренції у даній сфері.

Важливість формування системи захисту енергетичної інфраструктури в Україні пов'язується не тільки із загальним підвищенням актуальності захисту критичної інфраструктури, що викликано загальним технологічним та інституційним ускладненням її функціонування, але й з тим, що терористичні акти досі не розглядались інструментом цілеспрямованого підриву спроможності держави забезпечити стале енергозабезпечення суспільства та економіки.

Література

1. Institute for 21st Century Energy, International Index of Energy Security Risk: Assessing Risk in a Global Energy Market. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до матеріалу: http://www.energyxxi.org/sites/default/files/InternationalIndex2012.pdf.

2. Горбулін В.П. Оцінка загрози ядерного тероризму: проектна загроза. Науково-методологічний посібник / С.І. Кондратов, Ю.М. Скалецький, В.І. Кравцов та ін.; за заг.ред. В.П.Горбуліна. - К.: ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2006. - 76 с.

3. Любас Д. Вітроенергетика України: потенціал і перспективи розвитку /Д. Любас. - К.: Електрик, 2013. - № 7-8. - С. 15-22.

4. Любас Д. Сонячна енергетика України /Д. Любас, А. Смірнов. - К.: Електрик, 2013. - № 1-2. - С. 12-18.

5. Breyer C. Population Density and Area Weighted Solar Irradiation: Global Overview on Solar Resource Conditions for Fixed Tilted, One-Axis and Two-Axis PV / C. Breyer, J. Schmid. - Valencia, Spain, 2010. - pp. 21-26.

6. Fthenakis V. The Technical, Geographical, and Economic Feasibility for Solar Energy to Supply the Energy Needs of the US / V. Fthenakis, J. Mason, K. Zweibel, - Energy Policy, 2009. - N° 2. - pp. 387-399.

7. European Programme for Critical Infrastructure Protection. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до матеріалу: http://europa.eu/legislation_summaries/justice_freedom_security/fight_against_terrorism/l33260_en.htm

8. Council Directive 2008/114/EC of 8 December 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до матеріалу: http://eur-lex.europa.eu /LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2008:345:0075:0082:EN:PDF

Размещено на Allbest.ru