Особливості формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка,

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

І. Г. Гурняк, к. е. н., асистент

кафедри економіки підприємства,

З. В. Юринець, к. е. н., доцент

кафедри менеджменту,

м. Львів

Вступ

Постановка проблеми. Позитивні зміни в економіці передбачають розроблення стратегії інноваційного розвитку енергозбереження, створення цілісної нормативно-правової бази регулювання основних параметрів науково-технологічного процесу та системи енергозбереження, конкретних механізмів інвестиційної підтримки промислового сектору суспільного виробництва.

Ефективна організація інноваційної діяльності промислових підприємств у напрямі енергозбереження ґрунтується на дослідженні інноваційного потенціалу - певної сукупності загальних та специфічних видів ресурсів, наявність яких характеризує ступінь готовності підприємств до розроблення та впровадження ресурсозберігаючих технологій та інших інновацій з метою створення енергетичної безпеки підприємств.

Активне створення та використання підприємствами інновацій для підвищення енергозбереження є запорукою поліпшення інвестиційної привабливості в умовах інноваційного розвитку промисловості. Успішне використання промисловими підприємствами власного інноваційного потенціалу є одним з чинників підвищення їхньої інвестиційної вартості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання цієї проблеми. У сучасній науці проблема енергозбереження суспільства активно обговорюється провідними вченими, а саме такими як: В.Геєць, В.Джеджула, О.Єранкін, Г.Калеткін, І.Кириленко, Т.Колодько, О.Мудрак, Г.Ратушняк, Д.Худаєв, О.Шпичак, В.Якубів та ін.

Вагомий науковий внесок у дослідження проблем створення інновацій за сучасних умов розвитку економіки внесли: І.Балабанова, В.Вернадський, Н.Краснокутська, О.Кузьмін, П.Савлук, Р.Фатхутдінов, І.Ансоф, Б.Санто, М.Портер, Й.Шумпетер та інші.

Плануванню, розробці і реалізації стратегій приділяли увагу багато зарубіжних авторів: І. Ансофф, К. Боуен, А. Вайсман, Б. Карлоф, Ф. Котлер, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, М. Портер, А. А. Томпсон, А. Дж. Стрікленд.

Проте і на сьогодні актуальними залишаються питання дослідження проблем інноваційного розвитку енергозбереження.

Мета статті полягає в аналізі досягнень у розвитку інноваційної потенціалу в системі енергозбереження підприємств. Запропоновано модель формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств.

Розглянуто основні методи, принципи, інструментарій щодо вироблення стратегії інноваційного розвитку енергозбереження підприємств. Вказані рекомендації сприятимуть виробленню шляхів покращення розроблення політики інноваційного розвитку промислових підприємств України.

Результати дослідження

Проблемою першорядної ваги України постає енергозбереження, підвалиною у цьому напрямі має стати ініціатива держави, формування та ефективне управління інноваційним розвитком енергозбереження промислових підприємств [1].

Концептуальною основою забезпечення стабільності функціонування промислових підприємств в умовах динамічного економічного середовища повинна бути науково обґрунтована стратегія інноваційного розвитку енергозбереження. Потреба в постійному оновленні технології змушує вводити наукові та проектні розробки в систему діяльності підприємств, орієнтуючи їх на прискорення інноваційних процесів та реалізацію інноваційних енергозберігаючих проектів.

Стратегія інноваційного розвитку енергозбереження - це комплекс дій для досягнення місії (енергетичної безпеки підприємства), довгострокових цілей і завдань підприємства, що супроводжується виконанням певної послідовності етапів інноваційної діяльності у напрямі впровадження ресурсозберігаючих технологій і перерозподілу інноваційних та інвестиційних ресурсів енергозбереження, необхідних для успішного досягнення поставлених цілей.

Активізація стратегічного інноваційного розвитку енергозбереження у господарській системі є інтегральним процесом, який потребує взаємопов'язаної та скоординованої роботи усіх його підрозділів на кожному етапі реалізації інноваційного проекту енергозбереження.

Основними методами активізації інноваційної діяльності у напрямі впровадження енергозберігаючих інновацій на підприємстві має бути [2, с.18]:

- удосконалення системи фінансування інноваційних проектів енергозбереження шляхом оптимізації показників кредитної лінії;

- поліпшення інформаційної та маркетингової роботи завдяки удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку енергозбереження;

- удосконалення системи стимулювання праці на підприємстві шляхом упровадження мотиваційних заходів, що передбачають оптимізацію структури колективного та персонального стимулювання;

- посилення інноваційної спрямованості стратегії інноваційного розвитку енергозбереження підприємства та його адаптації до мережевої інформаційної системи за рахунок включення у бізнес-план підприємства розділів, які б конкретизували інформаційну систему підприємства й систему мотиваційних чинників інноваційної діяльності.

Серед основних принципів формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств найбільш доцільно використовувати такі: диверсифікації, обмеженої раціональності, рефлексії, самоорганізації, самовизначення, резервування ресурсів та безупинної адаптації. Ці принципи дають змогу синтезувати його методи та інструменти з урахуванням чинників, які сприяють або перешкоджають досягненню цілей підприємства, спрямованого на управління інноваційний розвиток енергозбереження. У разі вироблення стратегії потрібно дотримуватися підходу, який сприятиме забезпеченню системності в процесі розроблення самої інноваційної моделі, створюватиме умови для вирішення питань організації управління інноваціями в системі енергозбереження на підприємстві, а також дасть змогу сформувати інструментарій її розроблення та реалізації. інвестиційний ресурсозберігаючий промисловий

Стратегічне управління процесом інноваційного розвитку промислових підприємств повинне ґрунтуватись на формулюванні та реалізації стратегії інноваційного розвитку енергозбереження в короткостроковій та довгостроковій перспективах на підставі оцінювання його потенційних можливостей, інноваційного потенціалу, забезпеченості відповідними видами ресурсів (матеріальних, трудових, інтелектуальних, інформаційних, фінансових тощо). Формування та реалізація стратегії інноваційного розвитку енергозбереження підприємства має включати цілі його інноваційної діяльності, вибір засобів щодо досягнення цих цілей і обґрунтування джерел залучення необхідних ресурсів (рис. 1).

Структуризуючи процес формування стратегії та зважаючи на специфіку сучасного етапу функціонування, варто наголосити на окремих і необхідних складових цього процесу: оцінювання інноваційного потенціалу підприємства та потрібних ресурсів для реалізації намічених цілей; ухвалення остаточних цілей згідно з інноваційним потенціалом підприємства.

Рис. 1. Модель формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств

Поняття інноваційного потенціалу розглядають з позиції таких підходів:

- ресурсний, згідно якого зміст інноваційного потенціалу розглядають як сукупність ресурсів, які потрібні для проведення інноваційної діяльності підприємства. Сюди відносять чималий перелік різноманітних ресурсів: матеріальні, фінансові, інформаційні, науково-технічні, виробничі, інтелектуальні, кадрові й інфраструктурні.

- характеристика інноваційного потенціалу як ступеня готовності до проведення інноваційної діяльності: створення інновацій завдяки власних можливостей у підрозділах НДДКР, отримання у вигляді патентів, ліцензій на винаходи та ноу-хау.

- спроможність підприємства (потенційні можливості, наявність ресурсів) створювати та втілювати інноваційні проекти.

- приховані та невикористані можливості накопичених ресурсів підприємства, які можуть бути введені в дію з метою досягнення намічених цілей суб'єктів господарювання.

Інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств є здатністю суб'єктів управління інноваційною діяльністю розвивати інноваційну діяльність для реалізації проектів з технологічної модернізації підприємств з метою зменшення споживання енергії, що обумовлено вимогами забезпечення надійності та енергетичної безпеки.

Інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств доцільно розглядати як гіпотетичний і фактичний [3].

Гіпотетичний інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств репрезентує ресурси підприємств, які можуть бути використанні для розроблення та реалізації інновацій з метою зменшення споживання енергії, забезпечення енергетичної безпеки.

Інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств (ресурси, які можуть бути використані у інноваційній діяльності) включають трудові ресурси, в тому числі інтелектуальні; обладнання, виробниче оснащення, технології тощо; матеріали, сировина, паливо тощо; фінансові ресурси; інформаційні ресурси; виробничі площі, лабораторії, випробувальні комплекси тощо; транспортні засоби.

Фактичний інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств вказує на доконану здатність промислових підприємств до раціонального використання власних інноваційних ресурсів, формування конкурентної стратегії й її виконання, а також до адекватного оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємств.

Згідно з позицією відношення фактичного інноваційного потенціалу до етапів інноваційного процесу на підприємствах варто виділяти теоретичний та прикладний інноваційний потенціал.

Теоретичний інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств фактично бере участь у інноваційному розвитку підприємств. Завдяки втілення цього потенціалу в компаніях реалізовуються головні стадії інноваційного процесу: фундаментальні та прикладні дослідження. Ця компонента потенціалу характеризує види робіт, які виконуються на тих стадіях інноваційного процесу, що не охоплюють діяльності із впровадження одержаних фундаментальних результатів.

Прикладний інноваційний потенціал енергозбереження промислових підприємств застосовується у разі здійснення дослідно-конструкторських робіт, дослідного, дрібносерійного і серійного виробництва тощо.

Інноваційному потенціалові енергозбереження підприємств притаманні певні ознаки [3, c. 84-93]: цілісності (інноваційний потенціал енергозбереження підприємств є елементом загального потенціалу підприємства і водночас є самостійною цілісною системою, неподільною сукупністю, що має властивості, які не характерні компонентам); потужності (вказує на порівняльну результативність використання інноваційного потенціалу енергозбереження підприємств у досягненні певного рівня інноваційного розвитку); взаємозв'язку та взаємодії елементів (інноваційний потенціал енергозбереження підприємств набуває якісних ознак у наслідку взаємозв'язку та взаємодії його компонентів); спроможності до розвитку (у разі втілення інноваційних процесів і досягнення намічених результатів інноваційної діяльності підприємство досягає змін, які свідчать про розвиток підприємства); декомпозиції (характеризує ієрархічність структури складових інноваційного потенціалу); комунікативності (проявляється у взаємодії із факторами зовнішнього середовища підприємства, виникненні інформаційних потоків у структурі управління підприємством під час управління формуванням і використанням інноваційного потенціалу енергозбереження підприємств).

Висновки

Для ефективного управління інноваційною діяльністю та системою енергозбереження на промислових підприємствах необхідне вироблення стратегії інноваційного розвитку енергозбереження. Це потребує продуманої політики у напрямі розвитку інноваційної діяльності усіх галузей промисловості, здійснення науково-технічних розробок для винайдення і впровадження високоефективних енергозберігаючих технологій. Кожне підприємство має свої особливості, якими визначається його інноваційна та енергетична політика.

Вітчизняним підприємствам потрібно ухвалювати стратегічні рішення, що спрямовані на вирішення питань ресурсозбереження, які особливо актуалізувались у сучасних кризових економіко-політичних умовах. Вивчення досвіду у цьому напрямі дає змогу виявити різні варіанти взаємодії елементів вироблення стратегії інноваційного розвитку енергозбереження для розвитку системи енергозбереження, вирішення комплексу енергетичних проблем підприємств.

У перспективі важливе завдання вітчизняних промислових підприємств полягає в розробленні високоефективних енергозберігаючих технологій на основі власних досліджень і в ринковому освоєнні енергозберігаючих інновацій. Також важливо виробити напрями зваженої інноваційної та енергетичної політики для промислових підприємств України, що дасть змогу зменшити неефективне споживання енергетичних ресурсів, здійснити перехід на широке використання альтернативних видів енергії, створити атмосферу енергетичної безпеки.

Література

1. Концепція державної енергетичної політики України на період до 2020 року. УЦЕПД. Прес-реліз. 23 лютого 2001 р. Київ. [Електронний ресурс] - режим доступу: http://razumkov.org.ua

2. Юринець З.В. Інноваційна стратегія розвитку переробних підприємств України: монографія / З. В. Юринець, Б.М. Максимів. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - 203 с.

3. Юринець З. Гнилянська Л. Інноваційно-інвестиційний менеджмент. Навч. посіб. / З. Юринець, Л. Гнилянська. - Львів: ЗУКЦ, 2011. - 136 с.

References

1. Conception of public power policy of Ukraine on a period to 2020. [Online], available at: http://razumkov.org.ua (Accessed 4 January 2015).

2. Yurinets Z., Maksimiv B. (2011) InnovatsIyna strategIya rozvitku pererobnih pIdpriEmstv UkraYini [Innovative strategy of development of reprocessors of Ukraine], Publishing center of the Ivan Franco Lviv national university, Lviv, Ukraine.

3. Yurinets Z. Gnilyanska L. (2011) Innovatsiyno-investitsiyniy menedzhment [Innovative and investment management], ZUKTS, Lviv, Ukraine.

Анотація

Особливості формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств. І. Г. Гурняк, к. е. н., асистент кафедри економіки підприємства, З. В. Юринець, к. е. н., доцент кафедри менеджменту, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

У статті проведено аналіз досягнень у розвитку інноваційної складової потенціалу в системі енергозбереження підприємств. В умовах фінансової та економічної кризи є необхідність ефективного управління питаннями енергозбереження. Проведено дослідження розвитку інноваційної потенціалу в системі енергозбереження підприємств. Цей інноваційний потенціал може привести до якісних змін інноваційного та енергетичного потенціалу підприємств, підвищення конкурентоспроможності підприємств. Запропоновано модель формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств. Розглянуто основні методи, принципи, інструментарій для створення стратегії інноваційного розвитку енергозбереження підприємств.

У статті описані основні орієнтири інноваційної політики і політики в області енергозбереження. Неможливо вивести національну економіку на якісно новий ефективний рівень і забезпечити високу конкурентоздатність на світовому ринку, вирішувати складні енергетичні проблеми без впровадження інновацій. Вказані рекомендації сприятимуть виробленню шляхів покращення розроблення політики інноваційного розвитку промислових підприємств України.

Ключові слова: енергозбереження, інновації, стратегія, інноваційний потенціал.

Annotation

Peculiarities of formation of energy-savings innovative development strategy of industrial enterprises. I. G. Gurniak, assistant professor department of economics, Z. V. Yurynets, associate professor of management, Ivan Franko Lviv national university

In the article the analysis of achievements in development of innovative constituent and potential in the energy-savings system of enterprises is conducted. In the conditions of financial and economic crisis is a necessity of decision of effective management an energy-savings problems. The model of forming of energy-savings innovative development strategy of industrial enterprises is offered. Basic methods, principles for creation of energy-savings innovative development strategy of enterprises are considered.

The article describes the basic reference-points of innovation policy and policy in the field of energy-saving in the developed countries. This innovation potential can lead to qualitative changes of the innovation and energy potentials of the enterprises, to improve the enterprises competitiveness.

It is impossible to bring the national economy to a qualitatively new effective level and to ensure high competitiveness on the world market, to solve complex energy problems without introduction of innovations. It will give an opportunity to decide the complex of energy problems, to reduce the ineffective consumption of energy resources, to make the transition to the use of alternative energy.

Keywords: energy-savings, innovations, strategy, innovative potential.

Размещено на Allbest.ru