Схема електропостачання заводу торгового машинобудування з встановленою потужністю 6350 кВт
Розробка схеми електропостачання заводу торгового машинобудування. Основні методи розрахунку електричних навантажень. Вибір схеми внутрішнього та зовнішнього електропостачання, техніко-економічне порівняння їх варіантів. Розрахунок економічного ефекту.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.11.2017 |
| Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Т - середня вартість активної електроенергії' за розрахунковий період (тариф), грн. /кВт•тод.
Обчислення ЕЕРП виконуються енергопостачальною організацією один раз на два роки. Значення ЕЕРП, базового коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП і коефіцієнта збитків від генерації реактивної потужності з мережі споживача вказуються в договорі на постачання електроенергії (ДПЕ).
При зонному обліку основна плата за спожиту і генеровану реактивну електроенергію визначається формулою
де n - число точок обліку;
і - номер точки розрахункового обліку реактивної енергії;
v - число зон добового графіка електричного навантаження енергопостачальної організації;
j - номер зони добового графіка;
- споживання реактивної енергії в і-й точці обліку в j-й зоні розрахункового періоду, кВАр•год;
- генерація реактивної енергії в точці обліку в нічних провалах добових графіків розрахункового періоду, кВАр•год;
К - нормативний коефіцієнт урахування збитків енергопостачальної організації від генерації реактивної електроенергії з мережі споживача, К = 3;
- ЕЕРП в і-й точці обліку;
Т - середня вартість активної електроенергії за розрахунковий період (тариф), грн„/кВт•тод;
k - коефіцієнт диференційованого тарифу для j-ї зони добового графіка.
Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою
П2 = П1 - Сбаз (Кц - 1)
де П1 - сумарна основна плата;
Сбаз - нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП в електричних мережах споживача, Сбаз=1,3;
Кц - коефіцієнт, що вибирається залежно від фактичного коефіцієнта потужності споживача tgц у середньому за розрахунковий період. [2, таблиця 1, с.10]
При обчисленні табл.1 [2, с.10] введено зони нечутливості надбавки П2 до споживання реактивної потужності, які обмежені значеннями коефіцієнтів потужності:
для промислових і прирівняних до них споживачів, залізничного і міського електротранспорту соsц = 0,97 (tgц = 0,25);
для непромислових споживачів соsц = 0,8 (tgц = 0,75).
Надбавка починає діяти, якщо фактичний коефіцієнт потужності менший за наведені значення соsц.
Фактичний коефіцієнт потужності споживача в середньому за розрахунковий період визначається формулою
де - споживання активної електроенергії за розрахунковий період, кВт•год;
- споживання реактивної електроенергії за той же період, кВАр•год.
Знижка плати за споживання та генерацію реактивної електроенергії можлива за умов достатнього оснащення електричної мережі споживача засобами КРП, наявності зонного обліку спожитої і генерованої електроенергії, виконання споживачем обумовленого енергопостачальною організацією добового графіка споживання і генерації електроенергії та наявності його оперативного контролю. Графіки споживання і генерації вказуються в договорі на поставку електроенергії (ДПЕ), в ньому також обумовлюються розміри знижки.
З формули (2.15) видно, що за перекомпенсацію реактивної енергії необхідно сплачувати у 3 рази більше, ніж за її споживання, тож на компенсуючі пристрої доцільно встановлювати регулятори реактивної потужності
2.4 Компоненти систем компенсації реактивної потужності
Системи компенсації реактивної потужності включають в себе:
трьохфазні конденсатори (використовуються для корекції коефіцієнта потужності індуктивних споживачів (трансформаторів, електричних двигунів) в електричних мережах), рис.2.1;
контактори (призначені для демпфірування пускових струмів в системах компенсації коефіцієнта реактивної потужності.), рис.2.2;
контролери корекції коефіцієнта потужності (для компенсації потужності при різних навантаженнях регулятори відстежують активну і реактивну складову потужності шляхом вимірювання миттєвих значень напруги та струму в електричній мережі. На основі цих вимірювань обчислюється фазовий зсув між струмом і напругою, і це значення порівнюється з попередньо заданою величиною cos ц. Залежно від фактичного відхилення коефіцієнта потужності контролер подає команду на управління ступенями конденсаторних батарей).
2.4.1 Мікропроцесорний контролер DCRK
Основні параметри:
цифрове програмування;
кількість ступенів 5, 7, 8 та 12;
5 - або 7-ступенева конфігурація в корпусі 96х96 мм;
8 - або 12-ступенева конфігурація в корпусі 144х144 мм;
захист від перевантажувального струму конденсаторів;
внутрішній захист від перегріву щита керування;
інтерфейс програмування ТТL/RS232;
автоматична настройка;
конфігуровані аварійні сигнали.
Технічні характеристики:
напруга живлення і керування Ue (380-415) В (стандарт);
напруга живлення і керування Ue 220/415/440/480/525 В (по запиту);
номінальна частота 50/60 Гц;
споживана потужність 6,2ВА (DCRK5/7) та 5 ВА (DCRK8/12);
номінальний струм Ie 5А;
регулювання коефіцієнта потужності 0,8 індуктивного - 0,8 ємнісного;
вимірювання напруги (0,85-1,1) Uе;
вимірювання струму (2,5-120) % Іе;
вимірювання температури (-30 - +85)°С;
вимірювання перевантаження конденсаторів (0-250) %;
час перекомутації ступенів (5-240) с;
2.4.2 Опис
Регулятор коефіцієнта потужності DCRK - цифровий пристрій, який виконує функції контролю і регулювання реактивної потужності системи і здійснює зчитування показів коефіцієнта потужності з високою точністю, на яку не впливають зміни властивостей електронних компонентів.
Алгоритм контролю забезпечує нормальну роботу приладу навіть в системі, яка характеризується високим коефіцієнтом гармонік. Коефіцієнт потужності системи регулюється групою перемикаючих конденсаторів виходячи з розрахованої реактивної потужності системи своєчасно і точно. Результатом є суттєве зменшення кількості перемикань і більш ефективне використання конденсаторних батарей.
2.4.3 Відображення значень параметрів
В нормальному режимі роботи дисплей відображає коефіцієнт потужності системи, причому світлодіоди IND і CAP відображають характер навантаження (індуктивне і ємнісне відповідно). Мигаюча десяткова крапка означає від'ємне значення (віддача реактивної енергії в мережу).
Для відображення і перемикання значений натиснути кнопку MODE.
При висвічуванні світлодіодів V, А, ?kvar і т.д. на дисплеї відображаються відповідне значення.
При висвічуванні світлодіоду ?kvar, на дисплеї відображається значення реактивної потужності, необхідне для регулювання коефіцієнта потужності системи до встановленого значення.
Для кожного параметра передбачено додаткові функції, які можна переглядати натискуванням кнопки ?, при цьому світлодіод блимає.
Для деяких параметрів передбачено друга додаткова функція, яка відображається на дисплеї клавішею ?.
При висвічуванні світлодіоду SET cosц відбувається встановлення потрібного коефіцієнта потужності з допомогою клавіш ? и ?. Діапазон від 0.8 індуктивного до 0.8 ємнісного.
Схему підключення регуляторів корекції коефіцієнта потужності зображено на рис. 1.
Рисунок 2.4 - Схема підключення регулятора DCRK
3. Техніко-економічне порівняння варіантів схем внутрішнього електропостачання
Даний розділ містить техніко-економічне порівняння варіантів схем внутрішнього електропостачання заводу електровимірювальних приладів і опис вибору схеми електропостачання; розрахунок капітальних вкладень, річних втрат електроенергії й економічного ефекту порівняння двох варіантів.
Варіант №1: 4 ЦТП, на трьох з них встановлено по 2 трансформатори, потужністю 630 кВА кожний і на одній встановлений один трансформатор, потужністю 630кВА, рис.3.1.
Рисунок 3.1 - Схема внутрішнього електропостачання №1
Варіант №2: 3 ЦТП, на двох з них встановлено по 2 трансформатори, потужністю 630 кВА кожний і на одній встановлений один трансформатор, потужністю 630кВА. Додатково встановлені Ку, загальною потужністю 2250кВАр, рис.3.2
Рисунок 3.2 - Схема внутрішнього електропостачання №2
3.1 Методика техніко-економічного порівняння
Техніко-економічна ефективність обраних варіантів схем електропостачання підприємства визначається відповідно до діючого методу ГКД 340.000.001-95 по приведених витратах.
Приведені витрати (З) є сумою річних витрат (собівартості) і нормативного прибутку. Приведені витрати розраховуються за формулою:
де Кі - капіталовкладення (інвестиції) відповідного варіанту схеми електропостачання, тис. грн.;
Е - норматив ефективності, що дорівнює нормі дисконтування і відповідає процентній ставці НБУ на довгострокові внески: Е = 0,1;
Иі - річні витрати (експлуатаційні витрати) по варіантах схем електропостачання, що розглядаються, тис. грн.
Річні витрати визначаємо за формулою:
де с - відпускний тариф електроенергії, с = 0,99 коп. /кВтрік;
?Wі - річні втрати електроенергії відповідного варіанту, кВт•рік;
Кі - капіталовкладення відповідного варіанту, тис. грн.;
Но - норма відрахувань на обслуговування, %. Норма відрахувань на обслуговування складає 4% від капіталовкладень;
Пі - плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії
3.2 Розрахунок приведених витрат по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання
3.2.1 Розрахунок капітальних вкладень по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання
Капітальні вкладення по даному варіанту складають:
(3.3)
де КТР - капітальні вкладення по трансформаторах, тис. грн.;
(3.4)
де КПер - коефіцієнт для перерахунку заводської вартості трансформаторів, КПер = 21,25 тис. грн.;
КЗ - заводська вартість трансформатора, тис. руб. у цінах на 1991р.;
n - кількість трансформаторів, n = 7
Отже, за формулою (5.4) розрахуємо капітальні вкладення по трансформаторах:
тис. грн.
ККЛ - вартість кабельної лінії, тис. грн.:
(3.5)
де - вартість споруди кабельних ліній, = 5,25тис. руб. /км;
L - протяжність кабельної лінії, L = 0,3 км;
n - кількість ліній, n = 7.
тис. грн.
КВ - капітальні вкладення на вимикачі, тис. грн.:
(3.6)
де
- вартість вимикача ВВ/TEL, = 1,1 тис. руб.;
n - кількість вимикачів, n =7.
тис. грн.
ККУ - капітальні вкладення по КП, для першого варіанту ККП =0
Таким чином, капітальні вкладення по даному варіанту, відповідно до формули (5.3), складають:
тис. грн.
3.2.2 Розрахунок річних втрат електроенергії
Річні втрати електроенергії по даному варіанту визначаються по формулі:
де ?WТР - річні втрати в трансформаторі, кВт•рік;
де
?РХХ - втрати на холостому ході;
?РКЗ - втрати короткого замикання;
5 - час найбільших втрат на підприємстві, 5 = 1500 год•рік;
t - кількість годин роботи в рік, t = 8760 год•рік.
SР - потужність ЦТП
Розрахуємо річні втрати електроенергії в трансформаторах, враховуючи те, що в роботі на ЦТП-1, ЦТП-2 та ЦТП-3 знаходиться по 2 трансформатори, потужність ділимо навпіл
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-1:
кВт•рік
Для двох трансформаторів на ЦТП-1 річні втрати складають:
кВт•рік.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-2:
кВт•рік
Для двох трансформаторів на ЦТП-2 річні втрати складають:
кВт•рік.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-3:
кВт•рік
Для двох трансформаторів на ЦТП-3 річні втрати складають:
кВт•рік.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-4:
кВт•рік
Загальні річні втрати в трансформаторах по першому варіанту складають:
кВт•рік
?WКЛ - річні втрати в лінії, кВт•рік, що розраховуються за формулою:
де IН - номінальний струм (струм в аварійному режимі, коли в роботі знаходиться одна лінія з двох), А;
r - активний опір, Ом;
n - кількість ліній;
- час найбільших втрат на підприємстві, = 1500ч
Номінальний струм розраховується за формулою:
Номінальний струм ЦТП-1:
А
Номінальний струм ЦТП-2:
А
Номінальний струм ЦТП-3:
А
Номінальний струм ЦТП-4:
А
Далі розрахуємо економічне значення перерізу кабелю, за формуло:
Переріз кабелю ЦТП-1:
мм
Обираючи з ряду стандартних значень, приймаємо кабель, перерізом 50мм.
Переріз кабелю ЦТП-2:
мм
Для ЦТП-2 обираємо кабель, перерізом 50мм.
Переріз кабелю ЦТП-3:
мм
Для ЦТП-3 також обираємо кабель, перерізом 50мм.
Переріз кабелю ЦТП-4:
мм
Для ЦТП-4 обираємо кабель, перерізом 25мм.
Активний опір буде однаковим для ЦТП-1, ЦТП-2 та ЦТП-3 і розраховується за формулою:
де rуд - питомий опір алюмінію, rуд = 0,028 Ом•мм2/м;
L - протяжність лінії, що дорівнює 300м.
Ом
Для ЦТП-4:
Ом
Отже, розрахуємо річні втрати в лініях за формулою (5.9), враховуючи те, що на ЦТП-1, ЦТП-2, ЦТП-3 в роботі знаходяться 2 лінії, номінальний струм необхідно розділити на 2:
кВт•рік
кВт•рік
кВт•рік
кВт•рік
Сумарні річні втрати в лініях:
кВт•рік
Відповідно до формули (3.7) річні втрати електроенергії по даному варіанту складають:
кВт•рік
3.2.3 Розрахунок плати за споживання реактивної енергії
Плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії П визначається трьома складовими величинами:
П = П1+П2? ПЗ
де П1 - основна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії;
П1 = Qсп • D • T• 5
де Qсп - споживання некомпенсованої реактивної потужності
QСП = Qр - QКП,
де QР - розрахункова реактивна потужність підприємства
QКП - потужність компенсуючих пристроїв
QСП = 2379 - 0 = 2379 кВАр
D - економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП), що характеризує частку впливу реактивного перетоку в точці обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому режимі, D = 0,03 кВт/кВАр
Т - середня вартість активної електроенергії за розрахунковий період (тариф), грн. /кВт•тод
5 - час найбільших втрат на підприємстві, ?? = 1500 год•рік;
П1 = 2379 • 0,03 • 0,99•1500 = 105984 грн/рік
П2 - Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою
П2 = П1•Сбаз (Кц-1), (3.16)
де
П1 - сумарна основна плата;
Сбаз - нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП в електричних мережах споживача, Сбаз= 1,3;
Кц - коефіцієнт, що вибирається залежно від фактичного коефіцієнта потужності споживача tgц у середньому за розрахунковий період. [2, таблиця 1, с.10]
Фактичний коефіцієнт потужності споживача в середньому за розрахунковий період визначається формулою
tgц = , (3.17)
де Р - споживання активної електроенергії за розрахунковий період, кВт•год;
Qсп - споживання некомпенсованої реактивної електроенергії за той же період, кВАр•год.
tgц = = 1,16
Кц = 1,8281
П2 = 105984•1,3 (1,8281-1) = 114095 грн/рік
ПЗ - знижка плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому регулюванні режимів мережі енергопостачальної організації в розрахунковий період.
П = П1+П2 = 105984+114095 = 220079 грн/рік
3.2.4 Розрахунок річних витрат
За формулою (5.2) визначаємо річні витрати даного варіанту:
тис. грн.
Тоді приведені витрати, за формулою (5.1), для даного варіанту схеми складають:
тис. грн.
3.3 Розрахунок приведених витрат по другому варіанту схеми внутрішнього електропостачання
3.3.1 Розрахунок капітальних вкладень по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання
Капітальні вкладення по даному варіанту складають:
де КТР - капітальні вкладення по трансформаторах, тис. грн.;
де КПер - коефіцієнт для перерахунку заводської вартості трансформаторів, КПер = 21,25;
КЗ - заводська вартість трансформатора, тис. руб. у цінах на 1991р.;
n - кількість трансформаторів, n = 5
Отже, за формулою (5.4) розрахуємо капітальні вкладення по трансформаторах:
тис. грн.
ККЛ - вартість кабельної лінії, тис. грн.:
де
- вартість споруди кабельних ліній, = 5,25тис. руб. /км;
L - протяжність кабельної лінії, L = 0,3 км;
n - кількість ліній, n = 5.
тис. грн.
КВ - капітальні вкладення на вимикачі, тис. грн.:
де - вартість вимикача ВВ/TEL, = 1,1 тис. руб.;
n - кількість вимикачів, n =5.
тис. грн.
ККП - капітальні вкладення по КП, тис. грн.:
ККП = ККРП + Ктрансп + Км. р.,
де ККРП - вартість засобів компенсації реактивної потужності, що визначається з розрахунку 15$ за 1 кВАр потужності, що генерується напругою 0,4 кВ і 150: $ за 1 кВАр потужності, що генерується напругою 10 кВ
ККРП = QКП 15 Кк 10-3
де QКП - сумарна потужність компенсуючих пристроїв (стр.30)
Кк - коефіцієнт курсу долара по відношенню до гривні.
ККРПНН = 105015810-3 = 126 тис. грн.;
Ктрансп - вартість троспортування обладнання, приймається 2% від вартості обладнання:
Ктрансп = 0,02 ККРП
Ктрансп = 0,02126 = 2,52 тис. грн.;
Км. р - вартість монтажних робіт, приймається 22% від вартості обладнання:
Км. р. = 0,22 ККРП (5.21)
Км. р. = 0,22 126 = 27,7 тис. грн.;
ККРПВН = 1200 150 810-3 = 1440 тис. грн.;
Ктрансп - вартість троспортування обладнання, приймається 2% від вартості обладнання:
Ктрансп = 0,02 ККРП (3.20)
Ктрансп = 0,021440 = 28,8 тис. грн.;
Км. р - вартість монтажних робіт, приймається 22% від вартості обладнання:
Км. р. = 0,22 ККРП (3.21)
Км. р. = 0,22 1440 = 316,8 тис. грн.;
ККП = 144+2,88+31,68+1440+28,8+316,8 = 1934,2 тис. грн.;
Таким чином, капітальні вкладення по даному варіанту, відповідно до формули (3.3), складають:
тис. грн.
3.3.2 Розрахунок річних втрат електроенергії
Річні втрати електроенергії по даному варіанту визначаються по формулі:
де ?WТР - річні втрати в трансформаторі, кВт•рік;
де ?РХХ - втрати на холостому ході;
?РКЗ - втрати короткого замикання;
5 - час найбільших втрат на підприємстві, 5 = 1500 год•рік;
t - кількість годин роботи в рік, t = 8760 год•рік.
SР - потужність ЦТП, що розраховується за формулою:
Розрахуємо річні втрати електроенергії в трансформаторах, враховуючи те, що в роботі на ЦТП-1 та ЦТП-2 знаходиться по 2 трансформатори, потужність ділимо навпіл.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-1:
кВт•рік
Дані активної та реактивної потужності подані у табл.1.5, потужність компенсуючих пристроїв низької напруги QКПН розраховано у формулою (1.32) і взято з урахуванням фактичної потужності обраних КП
Для двох трансформаторів на ЦТП-1 річні втрати складають:
кВт•рік.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-2:
кВт•рік
Для двох трансформаторів на ЦТП-2 річні втрати складають:
кВт•рік.
Річні втрати в трансформаторі ТСЗ-630/10 на ЦТП-3:
кВт•рік
Загальні річні втрати в трансформаторах по першому варіанту складають:
кВт•рік
?WКЛ - річні втрати в лінії, кВт•рік, що розраховуються за формулою:
де IН - номінальний струм (струм в аварійному режимі, коли в роботі знаходиться одна лінія з двох), А;
r - активний опір, Ом;
n - кількість ліній;
- час найбільших втрат на підприємстві, = 1500ч
Номінальний струм розраховується за формулою:
Номінальний струм ЦТП-1:
А
Номінальний струм ЦТП-2:
А
Номінальний струм ЦТП-3:
А
Далі розрахуємо економічне значення перерізу кабелю, за формуло:
Переріз кабелю ЦТП-1:
мм
Обираючи з ряду стандартних значень, приймаємо кабель, перерізом 50мм.
Переріз кабелю ЦТП-2:
мм
Для ЦТП-2 обираємо кабель, перерізом 50мм.
Переріз кабелю ЦТП-3:
мм
Для ЦТП-3 обираємо кабель, перерізом 25мм.
Активний опір буде однаковим для ЦТП-1 та ЦТП-2 і розраховується за формулою:
де
rуд - питомий опір алюмінію, rуд = 0,028 Ом•мм2/м;
L - протяжність лінії, що дорівнює 300м.
Ом
Для ЦТП-3:
Ом
Отже, розрахуємо річні втрати в лініях за формулою (5.9), враховуючи те, що на ЦТП-1та ЦТП-2 в роботі знаходяться 2 лінії, номінальний струм необхідно розділити на 2:
кВт•рік
кВт•рік
кВт•рік
Сумарні річні втрати в лініях:
кВт•рік
Відповідно до формули (3.7) річні втрати електроенергії по даному варіанту складають:
кВт•рік
3.3.3 Розрахунок плати за споживання реактивної енергії
Плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії П визначається трьома складовими величинами:
П = П1+П2? ПЗ
де П1 - основна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії;
П1 = Qсп • D • T• 5,
де Qсп - споживання некомпенсованої реактивної потужності
QСП = Qр - QКП
де QР - розрахункова реактивна потужність підприємства
QКП - потужність компенсуючих пристроїв
QСП = 2379-2250 = 129кВАр
D - економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП), що характеризує частку впливу реактивного перетоку в точці обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому режимі, D = 0,03 кВт/кВАр
Т - середня вартість активної електроенергії за розрахунковий період (тариф), грн. /кВт•тод
5 - час найбільших втрат на підприємстві, ?? = 1500 год•рік;
П1 = 129 • 0,03 • 0,99•1500 = 5747 грн/рік
П2 - Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою
П2 = П1•Сбаз (Кц-1)
де П1 - сумарна основна плата;
Сбаз - нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП в електричних мережах споживача, Сбаз= 1,3;
Кц - коефіцієнт, що вибирається залежно від фактичного коефіцієнта потужності споживача tgц у середньому за розрахунковий період. [2, таблиця 1, с.10]
Фактичний коефіцієнт потужності споживача в середньому за розрахунковий період визначається формулою
tgц =
де Р - споживання активної електроенергії за розрахунковий період, кВт•год;
Qсп - споживання некомпенсованої реактивної електроенергії за той же період, кВАр•год.
tgц = = 0,06
Розрахункове значення tgц = 0,06 менше граничного tgц = 0,25, тобто підприємство працює в межах зони нечутливості, і надбавка за недостатнє оснащення його електричної мережі засобами КРП не нараховується.
ПЗ - знижка плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому регулюванні режимів мережі енергопостачальної організації в розрахунковий період.
П = П1 = 5747 грн. /рік
3.3.4 Розрахунок річних витрат
За формулою (3.2) визначаємо річні витрати даного варіанту:
тис. грн.
Тоді приведені витрати, за формулою (3.1), для даного варіанту схеми складають:
тис. грн.
3.4 Розрахунок економічного ефекту
Економічний ефект техніко-економічного порівняння визначається за формулою:
Е = 31 - З2
де
31 - витрати по першому варіанту схеми внутрішнього електропостачання, тис. грн.;
32 - витрати по другому варіанту схеми внутрішнього
електропостачання, тис. грн.
Е = 520,77 - 421,7 = 99,1 тис. грн.
Таблиця 3.1 - Техніко-економічне порівняння варіантів схем внутрішнього електропостачання.
|
Параметри обліку |
Варіант №1 |
Варіант №2 |
|
|
Річні втрати електроенергії (?W), кВт•рік |
159087 |
114178 |
|
|
Відпускний тариф електроенергії (с), коп. / кВт•рік |
0,99 |
0,99 |
|
|
Капітальні вкладення (інвестиції) К, тис. грн. |
1022,7 |
2665 |
|
|
Річні витрати (И), тис. грн. |
418,5 |
155,2 |
|
|
Приведені витрати (3), тис. грн. |
520,77 |
421,7 |
|
|
Відносно економічний річний ефект (Е), тис. грн. |
99,1 |
Як показують розрахунки порівняння приведених витрат (табл.3.1), найвигіднішою з економічної точки зору схемою внутрішнього електропостачання машинобудівного заводу є другий варіант, оскільки по даній схемі сума приведених витрат є мінімальною і складає 421,7 тис. грн. Крім того, експлуатаційні характеристики другого варіанту багато в чому надійніші за перший.
Економічний ефект порівняння двох варіантів схем є достатньо високим (99,07 тис. грн.). У зв'язку з цим можна прийняти, що другий варіант схеми більш економічний ніж перший, тому приймаємо його за основний варіант схеми внутрішнього електропостачання заводу торгівельного машинобудування.
4. Охорона праці й навколишнього середовища
4.1 Загальні питання охорони праці
Охорона праці - це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально - економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Під охороною праці розуміємо сукупність правових заходів і правил, які в свою чергу попереджують травматизму та професійних захворювань, а також ті, що контролюють виконання законодавства з охорони праці.
Основні функції управління охороною праці:
а) організація та координація робіт у галузі охорони праці;
б) облік, аналіз та оцінка показників стану умов та безпеки праці;
в) планування та фінансування робіт;
г) контроль за дотримуванням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.
4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів
Небезпечний фактор - фактор, що викликає травму. Шкідливий фактор - фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі, а як наслідок - до професійних захворювань. Ці фактори розподіляються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні.
Перелік небезпечних і шкідливих факторів, впливу яких можуть піддаватися працівники, що знаходяться у даному приміщенні наведені у табл.4.1
Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих і небезпечних факторів
|
№ |
Назва фактора |
Джерело |
Характер впливу |
Нормовані значення |
|
|
Фізичні фактори |
|||||
|
1. |
Підвищений рівень шуму. |
Система освітлення, вентиляційна система, друкувальні прилади. |
Загальне стомлення |
Ь=50 дБА |
|
|
2. |
Підвищена іонізація повітря робочої зони. |
Рентгенівське випромінювання комп'ютера. |
Порушення обміну речовин |
Кількість іонів у 1см1 повітря: позитивних 1500-3000; негативних 3000-5000 |
|
|
3. |
Небезпечна напруга в електричній мережі. |
Електрична мережа. |
Ураження електрични м струмом |
1=0,06А |
|
|
4. |
Підвищений потенціал статичної електрики. |
Діелектрична поверхня комп'ютера. |
Ураження електрични м струмом |
Е=20 кВ/м |
|
|
5. |
Рентгенівське випромінювання |
Комп'ютер. |
Порушення обміну речовин. |
На відстані 5 см від екрану рівень випромінюванн я не може перевищувати 100 мкР/рік |
|
|
6. |
Ультрафіолетове випромінювання |
Комп'ютер. |
Порушення обміну речовин. |
Щільність потоку ультрафіолетово го випромінюванн я ЮВт/м |
|
|
7. |
Недостатність природного освітлення. |
Неправильне розташування комп'ютера |
Стомлення зорових аналізаторів |
е|х|=1,26% |
|
|
8. |
Недостатність штучного освітлення |
Нестаціонарне планування штучної системи освітлення |
Стомлення зорових аналізаторів |
Е=500 лк |
|
|
9. |
Відбитий блиск |
Неправильне розташування комп'ютера |
Стомлення зорових аналізаторів |
Повинен бути відсутнім у полі зору |
|
|
10 |
Перебільшення припустимої величини дискомфорту |
Нераціональне планування штучної системи освітлення. |
Стомлення зорових аналізаторів |
М=5% |
|
|
11 |
Коефіцієнт пульсації грозоразрядних ламп |
Неповне розфазування світильників |
Стомлення зорових аналізаторів |
К. п. =5% |
|
|
Хімічні фактори |
|||||
|
1. |
Виробничий пил |
Статична накопичена електрика |
Ураження слизової оболонки носоглотки |
ГДК=4мг/м |
|
|
Нервово психологічне перевантаження |
|||||
|
1. |
Напруження роботи |
В ідповідальність, труднощі виробничого завдання |
Напруження цнс, загальна фізіологічна стомленість |
Категорія роботи: напружена |
|
|
2. |
Зниження витривалості до вихідного |
В ідповідальність, труднощі виробничого завдання |
Напруження цнс, загальна фізіологічна стомленість |
40% |
|
|
3. |
Продовження часу реакції на світло, звук до вихідного |
В ідповідальність, труднощі виробничого завдання |
Напруження ЦНС, загальна фізіологічна стомленість |
40-50% |
|
|
Ергономічні характеристики |
|||||
|
1. |
Яскравість екрану |
Екран комп'ютера |
Стомлення зорових аналізаторів |
В=Ю0кд/м |
|
|
2. |
Контрастність зображення лінії фону |
Екран комп'ютера |
Стомлення зорових аналізаторів |
Д0= (Вф-В0) /Вф Вф - яскравість фону, ВО - яскравість об'єкту. |
4.3 Метереологічні умови при роботі
По енерговитратах організму, дана дипломна робота виконується сидячі, не вимагає предметів (витрата енергії при виконанні роботи до 150 кКал/рік) і відноситься до категорії 1а (легкої фізичної).
Мікроклімат визначають такі параметри як: температура, швидкість повітря, відносна вологість повітря і теплове випромінювання. Значення цих параметрів приведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2-Значення допустимих параметрів мікроклімату в робочій зоні
|
Категорія робіт |
Період року |
Температура |
Відносна вологість, % |
Швидкість повітря, м/с |
|
|
Легка 1а |
Холодний |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Легка 1а |
Теплий |
23-25 |
40-60 |
Од |
Для підтримки в приміщенні оптимального температурного режиму є централізоване опалення, природна вентиляція та кондиціювання повітря.
Якісний склад повітря: утримання кисню в дисплейному класі в межах (21-22) заг. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 заг. %, озон - 0,1мг/мЗ, аміак - 0,2 мг/мЗ, фенол - 0,01 мг/мЗ, хлористий водень - 0,005 мг/мЗ, формальдегід - 0,003 мг/мЗ.
4.4 Шум і вібрація
Шум і вібрація - погіршують умови праці, впливаючи на організм людини. Джерелами шуму є система освітлення, вентиляційна система, друкарські вироби, джерела електроживлення, принтери. Рівень звуку в приміщенні не повинен перевищувати 50 дБА, бо як наслідок знижується концентрація уваги, підвищується стомленість.
Основні методи захисту від шуму й вібрації:
- зниження шуму й вібрації в джерелі (підставки, шумопоглинальні корпуси);
- зниження шуму й вібрації на шляху поширення (ширми, шумопоглинальні стійки);
- застосування індивідуальних засобів захисту;
- організаційно-профілактичні методи захисту.
4.5 Вимоги безпеки при роботі на ПЕОМ
Усі ПЕОМ, встановленні на робочих місцях у службах то відділах підприємства працюють у безперервному режимі і обслуговуються групою ОТ підприємства.
На пристроях обчислювальної техніки (ОТ) забороняється виконувати роботи, не передбачені інструкціями з експлуатації, а також приймати поруч їжу та вмикати побутові електронагрівальні прилади в мережі живлення ОТ.
Штепсельні з'єднання та електророзетки повинні мати спеціальні для з'єднання нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.
Неприпустимим є підключення ПЕОМ, периферійних пристроїв ПЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, у тому числі - з використанням перехідних пристроїв.
До самостійної роботи на засобах ОТ допускаються особи, які пройшли необхідне навчання з правил експлуатації, отримали дозвіл на право самостійної роботи в підрозділі за місцем їх роботи і пройшли необхідні види інструктажів з охорони праці, медичний огляд під час влаштування на роботу, та періодичний упродовж трудової діяльності, перевірку знань.
З метою забезпечення персональної відповідальності за виконання правил експлуатації та охорони праці під час роботи на засобах ОТ, устаткування ОТ повинно бути передано під розпис підрозділу, у якому воно експлуатується, персонально закріплено за керівником цього підрозділу.
Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.
Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам економіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.
Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння, поверхня сидіння має бути пласкою, передній край-заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснитися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів (15-20) мм, для кутових - (2-5) мм. Зусилля регулювання не має перевищувати 20Н.
Висота спинки стільця має становити приблизно 300 мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах (1-30) градусів від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах (260-400) мм.
Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з не ковзким, повітронепроникне ним покриттям, що легко чиститься і не електризується.
Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.
Екран має розташуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить (600-700) мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру, літерно-цифрових знаків і символів.
Розташування екрана має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 градусів до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані (100-300) мм від краю, звернутого до працюючого. У клавіатури має передбачити опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури у мережі від 5 до 1,5 градусів. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.
Розташування пристрою введення - виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою - (900-1300) мм, за шириною (400-500) мм.
За характером трудової діяльності виділено такі фахові групи:
- розроблювачі програм;
- оператори;
- оператори комп'ютерного набору;
- користувачі.
Встановлюється такий режим роботи:
- для розроблювачів програм - перерва 15 хвилин за годину праці;
- для операторів ЕОМ - 15 хвилин за кожні 2 години роботи;
- для операторів комп'ютерного набору - 10 хвилин за кожну годину роботи.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідне застосування при екранних фільтрів локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.
При 12 годинній робочій зміні регламентні перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин аналогічно перервам при 8 годинній зміні, а протягом останніх 4 години роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин. Безперервна робота не повинна перевищувати 4 години на добу.
Необхідно виконувати такі заходи безпеки:
- не залишати без нагляду ввімкнений пристрій;
- не розміщувати безпосередньо на пристроях сторонні предмети, документацію;
- не проводити самостійно зміну фарбувальної стрічки, картриджів;
- не відкривати дверці та кришки пристроїв;
- не усувати самостійно помічені несправності.
Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексів вправ.
У разі виникнення аварійних ситуацій (поява запаху диму в пристроях ОТ, заклинювання електродвигуна друкувального пристрою) необхідно:
- вимкнути пристрій;
- доповісти безпосередньому керівнику;
- викликати обслуговуючий персонал.
4.6 Електробезпечність
Для живлення ЕОМ використовується мережа перемінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц. Потужність споживання комп'ютера 500 Вт. У приміщенні відсутні умови, що створюють "підвищену" і "особливу" небезпеку: вогкість, струмопровідний пил, струмопровідна підлога, висока температура. Для надійного конструктивного виконання занулення комп'ютеру необхідно встановити запобіжник ВПШ 6-II і прокласти фазовий нульовий робочий та нульовий захисний кабелі із алюмінію. Передбачено такі міри електробезпеки:
- конструктивні заходи електробезпеки;
- схемно-конструктивні заходи електробезпеки;
- експлуатаційні заходи електробезпеки.
Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмопровідних частин.
4.7 Пожежна безпека
Забезпечення пожежної безпеки - невід'ємна частина діяльності з охорони праці й здоров'я людей. Пожежна безпека забезпечується шляхом проведення організаційних технічних і інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зменшення можливих матеріальних цінностей, зменшення негативних наслідків, благо приємних умов для швидкого виклику пожежних організацій та успішного пожежегасіння, а також евакуації людей в зоні виникнення пожежі і можливого розповсюдження пожежі.
Основними причинами, що можуть викликати пожежу є:
несправність електропроводки і приладів;
коротке замикання електричних ланцюгів;
перегрів апаратури;
блискавка.
Умови розвитку пожежі в будівлях та спорудах у багатьох випадках визначаються ступенем вогнестійкості окремих будівельних елементів.
До систем запобігання пожежі відносяться:
- контроль і профілактика;
- наявність плавких вставок і запобіжників в електричному устаткуванні;
- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
- захист від блискавок будівель і устаткування.
Висновки
У дипломній роботі було розроблено схему електропостачання заводу торгового машинобудування з попереднім розрахунком електричних навантажень підприємства, що проектується. Для цього було розглянуто декілька основних методів розрахунку електричних навантажень та обрано метод коефіцієнта попиту.
На основі розрахунків було обрано схему зовнішнього та внутрішнього електропостачання, а саме джерела живлення, число та потужність силових трансформаторів ГПП підприємства, кількість трансформаторів ЦТП, кількість та потужність КП ВН та КП НН з урахуванням втрат реактивної потужності у трансформаторах на холостому ході та втрат на підстанціях.
В даній роботі було детально розглянуто питання компенсації реактивної потужності, проведено опис основних споживачів реактивної потужності та заходів з підвищення коефіцієнта потужності у електроустановках і приведено алгоритм розрахунку плати за споживання реактивної енергії. Також були представлені компоненти систем компенсації реактивної потужності з подальшим іх описом.
В ході дипломної роботи було проведено техніко-екномічне порівняння двох варіантів схем внутрішнього електропостачання: схеми, що не має КП та схеми з встановленими КП, та розрахунок економічного ефекту від встановлення КП на підприємстві.
При виконанні дипломної роботи було оглянуто загальні питання охорони праці, аналіз небезпечних та шкідливих факторів, вимоги безпеки при роботі на ПЕОМ, питання електробезпечності та пожежної безпеки.
Список джерел інформації
Размещено на Allbest.ru
1. Справочник по электроснабжению примышленных предприятий. В 2-х кн. Под общ. ред.А. А. Федорова и Г.В. Сербиновского. Кн.2. Технические сведения об оборудовании.М., "Энергия", 1974 - 528 с.
2. Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з курсу "Електрозбереження" для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей 7.000008 "Енергетичний менеджмент", 8.000008 "Енергетичний менеджмент" у трьох частинах. Частина II // Уклад.: Н.А. Дейнеко, К.В. Махотіло. - Харків: НТУ "ХПІ", 2010. - 36 с.
3. ДБН В 1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. 2002 - 41с.
4. ГОСТ 12.0.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Чинний від 01.01.89
5. Современные компоненты компенсации реактивной мощности (для низко вольних сетей). - М.: Издательский дом "Додэка-XXI", 2003. - 64 с.
6. Неклепаев Б.Н. Электрическая часть станций и подстанций: справочные материалы для курсового и дипломного проектирования / Б.Н. Неклепаев, Н.П. Крючков. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 607 с.
7. ГОСТ 2.702-85. ЕСКД. Правила выполнения электрических схем. - Чинний від 01.01.85
8. Ермилов А.А. Электроснабжение промышленных предприятий / А.А. Ермилов, Б.А. Соколов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1986. - 144 с.
9. Кудрин Б.И. Электроснабжение промышленных предприятий; учебник для студентов высших учебных заведений / Б.И. Кудрин. - М.: Интермет Инжиниринг, 2007 - 672 с.
10. Учебное пособие для курсового и дипломного проектирования по электроснабжению промышленных предприятий: Учеб. пособие для вузов. / Под ред. Федоров А.А., Старкова Л. Е - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 368с.
...Подобные документы
Визначення розрахункового навантаження заводу середнього машинобудування механічного цеху. Техніко-економічне обґрунтування вибору схеми зовнішнього електропостачання підприємства, схема цехової мережі. Розрахунок компенсації реактивної потужності.
курсовая работа [199,6 K], добавлен 20.01.2011Техніко-економічний вибір схем зовнішнього електропостачання підприємства. Розрахунок електричних навантажень, релейного захисту силового трансформатору, заземлюючого пристрою, сили токов короткого замикання. Вибір електроустаткування підстанції.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.05.2012Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.
курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014Опис технологічного процесу проектування системи електропостачання машинобудівного заводу. Визначення розрахункових електричних навантажень. Вибір системи живлення електропостачання та схем розподільних пристроїв вищої напруги з урахуванням надійності.
дипломная работа [446,9 K], добавлен 21.02.2011Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.
курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014Характеристика об'єкта електропостачання, електричних навантажень, технологічного процесу. Класифікація будинку по вибуховій безпеці, пожежній електробезпечності. Розрахунок електричних навантажень, вибір трансформаторів, розподільних пристроїв.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 28.11.2010Розробка раціонального варіанту електропостачання споживачів підстанції з дотриманням вимог ГОСТ до надійності і якості електроенергії, що відпускається споживачам. Розробка електричної схеми і компоновка підстанції, вибір основного устаткування.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 28.05.2009Розрахунок силових навантажень. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії. Визначення доцільності компенсації реактивної потужності. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів.
курсовая работа [876,8 K], добавлен 19.12.2014Порядок розрахунку необхідного електропостачання механічного цеху заводу, визначення основних споживачів електроенергії. Вибір роду струму та величини напруги. Розрахунок вимірювальних приладів та місце їх приєднання. Охорона праці при виконанні робіт.
курсовая работа [124,5 K], добавлен 31.05.2009Вибір напруги живлячої мережі внутрішньозаводського електропостачання. Обчислення місця розташування вузлів навантаження і джерел живлення на основі картограми навантажень. Економія електроенергії від застосування компенсації реактивної потужності.
курсовая работа [232,8 K], добавлен 04.11.2015Вибір оптимальної схеми електропостачання споживачів. Розрахунок максимальних навантажень і післяаварійного режиму роботи електричної мережі. Коефіцієнти трансформації трансформаторів, що забезпечують бажані рівні напруг на шинах знижувальних підстанцій.
курсовая работа [995,2 K], добавлен 25.10.2013Обґрунтування роду струму й напруги, схеми зовнішнього й внутрішнього електропостачання трансформаторної підстанції. Розрахунок електричних навантажень. Визначення числа й потужності цехових трансформаторів і підстанції. Вибір марки й перетину кабелів.
курсовая работа [490,9 K], добавлен 23.11.2010Визначення розрахункового навантаження будинків. Розроблення схеми внутрішньоквартального електропостачання електричної мережі, електричних навантажень на шинах низької напруги. Вибір кількості, коефіцієнтів завантаження та потужності трансформаторів.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 07.02.2012Характеристика споживачів електричної енергії. Вихідні дані і визначення категорії електропостачання. Розрахунок електричних навантажень підприємства і побудова графіків навантажень. Економічне обґрунтування вибраного варіанту трансформаторів.
курсовая работа [283,4 K], добавлен 17.02.2009Вибір основного електротехнічного обладнання схеми системи електропостачання. Розрахунок симетричних та несиметричних режимів коротких замикань. Побудова векторних діаграм струмів. Визначення струму замикання на землю в мережі з ізольованою нейтраллю.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.08.2012Вибір оптимальної схеми цехової силової мережі, розрахунок електричних навантажень, вибір кількості та потужності трансформаторів цехової підстанції. Вибір перерізу провідників напругою понад і до 1 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і заземлення.
курсовая работа [844,7 K], добавлен 12.03.2015Розрахунок електричних навантажень методом упорядкованих діаграм. Визначення сумарного навантаження по цеху в цілому. Вибір числа, потужності та розташування цехових трансформаторних підстанцій. Розрахунок навантаження однофазних електроприймачів.
курсовая работа [390,6 K], добавлен 19.05.2014Вибір системи керування електроприводом. Технічна характеристика конвеєру СК-2. Розрахунок електропостачання дробильної фабрики ДФ-3. Загальні відомості про електропостачання фабрики. Аналіз розімкненої системи електропривода технологічного механізму.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 25.05.2012Призначення та склад системи електропостачання стаціонарного аеродрому. Схеми електричних мереж і аеродромні понижуючі трансформаторні підстанції. Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів електропостачання аеропорту, їх безпечність.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 22.09.2011Характеристика цеху, опис технологічного процесу. розподіл електричних навантажень. Розробка принципової схеми живлення, вибір компенсуючих пристроїв. Вибір номінальних струмів. Комутаційна та захисна апаратура. Розрахунок струмів та заземлення.
курсовая работа [504,4 K], добавлен 26.11.2014
