Сутність і особливості біоенергетичного потенціалу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Бобровська Н.В., здобувач

Миколаївський національний аграрний університет

Анотація

Представлено обгрунтування біоенергетичних можливостей і аналітична оцінка сучасного стану використання потенціалу з метою забезпечення зрівноваженого розвитку аграрного сектору і збереження навколишнього середовища.

Ключові слова: біоенергетичний потенціал, аграрний сектор, природні ресурси, альтернативні джерела, навколишнє середовище.

Аннотация

ОБОСНОВАНИЕ СУЩНОСТИ И ОСОБЕННОСТЕЙ ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНЫ

Бобровская Н.В., соискатель

Николаевский национальный аграрный университет

Рассмотрено теоретическое обоснование биоэнергетических возможностей и анализ современного состояния о целесообразности их использования с целью обеспечения сбалансированного развития аграрного сектора и сохранения окружающей среды.

Ключевые слова: биоэнергетический потенциал, аграрный сектор, природные ресурсы, альтернативные источники, окружающая среда.

Abstract

RATIONALE NATURE AND CHARACTERISTICS BUILDING UKRAINE

Bobrovskaya N. V, the applicant

Nicholas National Agrarian University

We consider the theoretical justification of bioenergy opportunities and analysis of the current state of the appropriateness of their use in order to ensure a balanced development of the agricultural sector and the environment.

Keywords: bio-energy potential, agriculture, natural resources, alternative, environment.

Постановка проблеми. Природні ресурси є важливою складовою повноцінної людської діяльності, але серед них виділяють такі, без яких неможливе існування суспільства. Базовими для життя якого є біологічні ресурси, які формують біологічний кругооберт речовини і енергії у природі.

Природно-ресурсний потенціал включає відновлювані і частково відновлювані ресурси. Серед відновлюваних дедалі більшого розвитку набувають енергоносії біологічного походження або біопалива (біодизель, біоеталон, біогаз), як джерела енергії, основною сировиною для виробництва якого є сільськогосподарська продукція.

Реалізація заходів з ефективного (оптимального) використання відтворюваних джерел енергії залишається стратегічним питанням розвитку аграрного сектору. Це зумовлено низкою об'єктивних факторів: забезпечення енергетичної безпеки і зменшення залежності від імпорту енергоносіїв; розвиток і ефективність діяльності роботи підприємств; створення нових робочих місць і збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів; поліпшення екологічної ситуації.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №366-р одним із пріоритетних напрямів діяльності галузі визначено координацію розвитку альтернативних видів палива для заміни традиційних видів ресурсів, розвиток сировинної бази для виробництва біопалива [1].

Реалізація заходів з енергозбереження і зниження негативного впливу на екосистеми вимагає запровадження комплексного підходу на всіх рівнях управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо сутності і практичного обґрунтування біоенергетичних можливостей розглядались у наукових публікаціях таких вітчизняних вчених: В.А. Борисова, Гавриш В.І., Б.М. Данилишин, О.Г. Макарчук, Т.І. Пономаренко, М.Д. Руденко, В.К. Савчук, П.Т. Саблук, Є.В. Хлобистов та інших.

Враховуючи актуальність питання щодо формування енергетичної безпеки держави і окремих галузей народного господарства питання потребує деталізації з метою виявлення потенційних потужностей до нарощування біоенергетичного потенціалу, особливо у контексті збереження природно-ресурсного потенціалу.

Мета дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування біоенергетичних можливостей і аналітична оцінка сучасного стану їхнього використання з метою забезпечення зрівноваженого розвитку аграрного сектору і збереження навколишнього середовища.

Виклад основного матеріалу. Дана тематика є досить актуальною, адже тісно пов'язана із екологічною безпекою країни і окремих регіонів. За сучасних умов існують реальні можливості щодо виробництва біопалива для власних потреб і експортування.

Представник компанії «Sunfuel Ukrain», яка впроваджує нові технології в Україні, Теренс Буйсен стверджує, що пальне вироблене за новітніми технологіями не складає конкуренції групі продовольчих товарів і дозволяє покращити екологічну ситуацію, а також вирішувати питання щодо максимальної віддачі вкладеного капіталу. [2] Позитивним є той факт, що Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримує нарощування потужностей з виробництва біологічних видів пального в Україні, що потенційно підвищує інвестиційні можливості галузі на перспективу.

Перевага використання біоенергетичного потенціалу полягає у тому, що існує можливість у нарощуванні валового виробництва екологічно чистої продукціі за зниження рівня енергетичних витрат, так як біоенергетичний потенціал є відновлюваним..

На відновлювані джерела енергії припадає близько 14% у світовому споживанні первинної енергії, з них на спалювальні види і відходи біомаси припадає 11%, гідроенергію - 2,3%, енергію вітру - 0,026%, сонячну енергію - 0,039%, геотермальну енергію - 0,442%.

Враховуючи проголошені програми збереження навколишнього середовища у країнах Європейського Союзу є обов'язковим нарощування нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії до 20%. Для цього між країнами ЄС проведено розподіл квот обов'язкового використання відновлюваних джерел енергії, передбачається можливість отримання державної підтримки за дотримання законодавства із землекористуванням. Пропонуються критерії стабільності для різних видів палива, що дозволяє досягти 10% використання рідких біопалив і збереження біорізноманіття довкілля.

Враховуючи технічний і економічний потенціал біомаси для виробництва енергії її споживання може бути достатнім для покриття світового попиту на енергетичні ресурси при цьому не конкуруючи із виробництвом сировини на продовольчі цілі, а також не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. [4]

Найперспективнішими регіонами з точки зору наявного потенціалу біомаси є країни Латинської Америки, Південної Америки і Східної Європи, а також Океанія, Східна і Північно-Східна Азія, де наявні значні площі для вирощування енергетичної сировини на довгострокову перспективу. Останні можуть бути частково пояснені динамікою населення і швидким технологічним прогресом у галузі, який призводить до підвищення продуктивності. [4]

Аналітичні прогнози відображають, що більшу частину технічного потенціалу виробництва біомаси можна розвинути за низького рівня виробничих витрат, що становлять близько 2 дол. США/ГДж (1 ГДж = 10 Дж). Такий розвиток є необхідною умовою для широкого запровадження використання біоенергетичного потенціалу, зокрема, ефективного ведення сільського господарства у країнах, які розвиваються. Трансформаційні процеси у різних регіонах світу мають різні тенденції. За менш сприятливих умов прогнозований біоенергетичний потенціал світу може бути дещо нижчим. Варто відзначити, що розвиток технологій (у процесі переробки, переведенні сировини) може суттєво покращити конкурентоспроможність і ефективність виробництва продукції біоенергетики. [4]

За сучасних умов альтернативна енергетика задовольняє від 1,0 до 2,0% потреб у енергоресурсах, що складає незначну питому вагу. Пріоритетними у розвитку є вдосконалення підходів до нарощування потужностей біоенергетики, сонячної, вітрової, геотермальної енергетики. Потенціал енергії відновлюваних джерел зображено нами у таблиці.

Таблиця 1. Потенціал відновлюваних джерел енергії в України*

*Джерело: представлено автором з використанням інформації Інституту відновлюваної енергетики

Отже, річний технічний енергетичний потенціал з освоєння відновлюваних джерел енергії надасть можливість провести заміщення традиційних джерел енергії і знизити негативний вплив на екосистему.

Нами проведено оцінку потенціалу біомаси для нарощування біоенергетичних потужностей (рисунок).

Отже, у загальному потенціалі біомаси для нарощування енергетичного потенціалу найбільшу питому вагу займають солома зернових культур (без кукурудзи) - 23,1%; енергетичні культури (верба, тополя, міскантус) - 21,1%; а найменшу питому вагу займають біогаз із стічних вод - 0,8%.

Враховуючи вищезазначене розвиток енергетики має значний вплив на можливості реалізації заходів направлених на перехід до зрівноваженого розвитку,поєднання економічних, соціальних і екологічних пріоритетів.

1 - солома зернових культур (без кукурудзи)

2 - стебла, качани кукурудзи на зерно

3 - стебла, лушпиня соняшника

4 - біогаз із гною

5 - біогаз із стічних вод

6 - відходи деревини

7 - біогаз із полігонів твердих побутових відходів

8 - паливні брекети із твердих побутових відходів

9 - рідкі палива (біоизель, біоеталон)

10 - енергетичні культури (верба, тополя, міскантус)

11 - торф

Рис. 1. Потенціал біомаси для нарощування енергетичного потенціалу України, %*

* Побудовано автором з використанням [5]

Одним із напрямів розвитку є реалізація заходів відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 року, яка доопрацьована робочою групою, утвореною Мінпаливенерго, на основі проекту „Енергетичної стратегії України до 2030 року та подальшу перспективу”, розробленого Інститутом загальної енергетики НАН України. Доопрацювання виконано відповідно до доручення Президента України та Уряду України з урахуванням результатів Парламентських слухань, громадських обговорень, пропозицій депутатів Верховної Ради України, Міністерств і відомств, наукових організацій та енергетичних компаній. [5]

Стратегію розроблено з урахуванням тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного розвитку країни, які мають певні ризики щодо визначення цих факторів. Тому необхідним є забезпечення постійного моніторингу Енергетичної стратегії і періодичне уточнення передбачених стратегією обсягів і термінів виконання робіт з урахуванням динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси у світі й країні, державних програм розвитку, досягнень науково-технічного прогресу, вдосконалення екологічного законодавства.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, реалізація державної енергетичної програми дозволить забезпечити розвиток енергозберігаючих технологій і скоротити енергозалежність.

Таким чином, на відтворення природно-ресурсного потенціалу здійснює вплив можливість екологізації виробництва і розвиток біоенергетики. Це пояснюють тим, що у аграрному секторі процес виробництва тісно пов'язаний із живими організмами: рослини і тварини, біологічні процеси які протікають за певними законами природи і об'єктивно вимагають пристосування окремих технологічних процесів до ритму природи, що характеризує необхідність врахування біологічних особливостей окремих видів природних ресурсів, у тому числі біоенергетичних.

Враховуючи зазначене, розвиток біоенергетики є важливим напрямом щодо підвищення конкурентних переваг вітчизняної економіки і збереження навколишнього середовища, що формує можливості до забезпечення зрівноваженості розвитку галузі.

Список літератури

1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №366-р / Сайт ВРУ

2. Вільович В. «Зеленому паливу» й світло зелене. Міжнародна промислова конференція «Біопаливо. Україна- 2009»/ В. Вільович // Аграрний тиждень України. - № 38-39 (122). - 2009, С.- 4.

3. Аграний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) / За редакцією М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, М.М. Федорова. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». Київ - 2011. - с. 290.

4. Марчук С.Г. Біоенергетичний потенціал сільськогосподарського виробництва: економічний вимір, прогноз використання / О.Г. Марчук, В.К. Савчук. - К.: Аграр Медіа Груп, 2011. - 177 с.

5. Гелетуха Г.Г. Анализ основных положений «Энергетической стратегии Украины на период до 2030 года» / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железная // Промішленная техника. - 2006. - №5. - т. 28. - С. 82-92

Размещено на Allbest.ru