Дослідження оптимального режиму роботи газової опалювальної котельні при спільній роботі з вуглекислотною установкою

Результати розрахункових досліджень складу основних компонентів продуктів згорання природних газів різних родовищ з надлишком повітря. Визначення оптимального режиму спільної роботи газової опалювальної котельні з приладами для виробництва вуглекислоти.

Рубрика Физика и энергетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2018
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження оптимального режиму роботи газової опалювальної котельні при спільній роботі з вуглекислотною установкою

Р.М.Говдяк

ВАТ “Укргазпроект”, Київ

В статті приведені результати розрахункових досліджень складу основних компонентів продуктів згорання природних газів різних родовищ при коефіцієнтах надлишку повітря в діапазоні 0,8ч1,2. Визначено оптимальний режим спільної роботи газової опалювальної котельні при коефіцієнті надлишку повітря рівному 0,9, з встановленням для виробництва вуглекислоти.

Приведены результаты расчетных исследований состава основных компонентов продуктов сгорания природных газов различных месторождений, при коэффициентах избытка воздуха в диапазоне 0,8ч1,2. Определен оптимальный режим совместной работы газовой отопительной котельной при коэффициенте избытка воздуха равном 0,9, с установкой для производства углекислоты.

Results of rated studies of the composition of principal components of combustion products of natural gases from different fields the coefficient of air surplus ranged between 0.8ч1.2 are given with. Optimum performance of joint operation of a gas heating boiler plant with a carbon acid production unit at the air surplus coefficient equal to 0.9 has been determined.

Зазвичай вуглекислоту в промисловості одержують з охолоджених продуктів згоряння вуглеводневих газів у котельнях, промислових печах і т.п. шляхом поглинання вуглекислого газу, що міститься в них, розчином моноетаноламіну.

Розрахунковий вміст СО2 у продуктах згоряння природного газу з повітрям, у середньому, складає близько 9,5% об. Величина концентрації вуглекислоти в продуктах згоряння визначається, в основному, величиною концентрації метану в природному газі. Відзначимо, що вміст метану в природному газі різних родовищ лежить у межах 7699% об., тобто відрізняється приблизно на 12 % об.

ВАТ “Укргазпроект” розроблено науково-технічну пропозицію по виробництву рідкої вуглекислоти з димових газів опалювальної котельні компресорної станції газопроводу [1].

На першому етапі вирішення цієї науково-технічної проблеми проведено розрахункові дослідження вмістів основних компонентів продуктів згоряння різних природних газів декількох родовищ при різних коефіцієнтах надлишку повітря в діапазоні 0,81,2 і визначено оптимальний режим роботи опалювальної котельні в комплексі з вуглекислотною установкою.

Для розрахунку взято природні гази різних родовищ, що відрізняються по складу, і природний газ, що надходить у Київський регіон [2, 3]. Склад природного газу, що надходить у Київський регіон, отримано аналітично хімічною лабораторією Інституту газу Національної Академії наук України.

Таблиця 1. Склад природного газу різних родовищ, % об.

Хім. ф-ла компонента

Назва родовища

СН4

С2Н6

С3Н8

С4Н10

С5Н12

СО2

N2

H2S

Комсомольське

97,20

0,12

0,01

-

0,01

0,10

2,50

-

Шебелинське

89,90

3.10

0,90

0,40

-

0,30

5,20

-

Бугурусланське

76,70

4,50

1,7

0,80

0,60

0,20

14,5

1,00

Природний газ

(за даними ІГ НАНУ)

96,35

1,72

0,57

0,09

-

-

1,27

-

Склад продуктів згоряння природних газів визначався з умови термодинамічної рівноваги при завершенні процесу горіння. Це цілком виправдано, тому що швидкості зміни температури в часі в промислових теплоенергетичних установках різного призначення малі (не більше 104 С/с), і час перебування продуктів згорання достатній для встановлення термодинамічної рівноваги.

Склад продуктів горіння в термодинамічно рівноважній системі визначається тільки термодинамічними параметрами останньої (напр. тиском і температурою) і співвідношенням хімічних елементів у системі. Співвідношення елементів у системі, у нашому випадку, залежить від складу газу, що спалюється, і складу повітря (склад повітря змінюється незначно і залежить тільки від його вологості при відсутності збагачення повітря киснем) і співвідношення газ-повітря, що визначається коефіцієнтом надлишку повітря .

У простих речовинах співвідношення хімічних елементів визначається просто з хімічної формули (напр. CH4 означає, що на 1 атом вуглецю припадає 4 атоми водню). Для сумішей (зокрема палив, що включають пальне й окислювач) співвідношення елементів залежить як від атомарного складу компонентів, що створюють суміш, так і від їхнього мольного (або об'ємного, у випадку газів) співвідношення між собою. Для прикладу розглянемо реакцію горіння метану з киснем з = 1:

CH4 + 2O2 продукти реакції

Як видно з наведеної реакції в системі (пальне + окислювач), на 1 атом вуглецю припадає по 4 атоми водню і кисню, і ми можемо записати, так звану, умовну формулу палива, що виражає співвідношення елементів у термодинамічній системі CH4O4, що однозначно визначить склад рівноважних продуктів реакції горіння при заданих термодинамічних параметрах.

При розрахунках систем, коли необхідно проводити розрахунок при різних співвідношеннях пальне-окислювач (тобто при різних ) зручніше складати умовні формули пального й окислювача окремо і задавати коефіцієнт надлишку повітря. Загальна умовна формула палива буде розраховуватися програмними засобами в залежності від складів пального й окислювача і їхнього співвідношення, що виражається через коефіцієнт надлишку окислювача .

По складу природних газів було отримано умовну формулу пального. Для отримання коефіцієнтів при елементах перемножувалися коефіцієнти у формулах усіх речовин при даному елементі на об'ємний вміст речовин у суміші й отримані добутки складалися. Таким чином, були отримані коефіцієнти по всіх хімічних елементах.

Оскільки нас цікавлять не самі абсолютні значення коефіцієнтів, а їхнє співвідношення, слід перейти до більш зручної форми запису умовної формули прийнявши один з коефіцієнтів (у даному випадку при вуглеці) рівним 1 і поділивши останні на цей коефіцієнт.

Таким чином, одержимо умовні формули природних газів:

CH3,9922N0,0512O0,002 - Комсомольське родовище;

CH3,8669N0,1033O0,006 - Шебелинське родовище;

CH3,7510N0,2984O 0,0041S 0,0103 - Бугурусланське родовище;

CH3,9463N0,025 - за даними лабораторії ІГ НАНУ

Як окислювач - атмосферне повітря стандартного складу при відносній вологості 70 % (при температурі 10 С):

N2 - 78,09 % об.;

O2 - 20,95 % об.;

Ar - 0,93 % об.;

CO2 - 0,03 % об.

Вологовміст повітря 6,531 г/м3 і об'ємна частка водяних парів 0,843 % об.

Умовна формула окислювача

NO0,2789Ar0,00595C0,00019H0,025

Відповідно до умовних формул пального й окислювача розраховано термодинамічно рівноважні склади при температурі в топці котельні (1000С), атмосферному тиску і при температурі відхідних газів (300 С).

При розрахунку при низьких температурах і коефіцієнтах надлишку окислювача розглядалась часткова термодинамічна рівновага (виключалось утворення N2C і конденсованого вуглецю по кінетичних розуміннях (для встановлення повної термодинамічної рівноваги й утворення перерахованих вище речовин необхідний не реально великий час).

Для розрахунку термодинамічно рівноважних складів використано програмний комплекс "АСТРА" [4].

Вміст продуктів згорання визначений аж до концентрацій, що перевищують 10-10 об. частки і наведений нижче.

Склад димових відхідних газів при температурі 300с і різних коефіцієнтах надлишку повітря при спалюванні природних газів різних родовищ

газова котельня вуглекислотний згорання

Таблиця 2. Комсомольське родовище

Хім. ф-ла компонента

Вміст компонентів - об. частки

= 0,8

= 0,9

= 1,0

= 1,05

= 1,1

= 1,2

СН2О2

0,3614910-9

3

0,7094910-4

0,5118410-4

СН4

0,1962610-1

0,7791010-2

С2Н6

0,1018410-7

0,2004410-8

Н2

0,1185810-1

0,9495810-2

0,2443710-7

СО

0,1490810-3

0,1177610-3

0,2883210-9

Ar

0,8035210-1

0,8150810-2

0,8277210-2

0,8315110-2

0,8349910-2

0,8411510-2

N2

0,68382

0,69333

0,70385

0,70696

0,70981

0,71486

СО2

0,9396310-1

0,9465210-1

0,9376510-1

0,8972210-1

0,8601510-1

0,7945210-1

Н2О

0,18251

0,18641

0,19411

0,18607

0,17870

0,16565

0,1698210-8

0,2556110-8

0,3213210-8

О2

0,8930810-2

0,1712110-1

0,3162010-1

2

0,3435310-8

0,6599010-8

0,1223710-7

Таблиця 3. Шебелинське родовище

Хім. ф-ла компонента

Вміст компонентів - об. частки

= 0,8

= 0,9

= 1,0

= 1,05

= 1,1

= 1,2

СН2О2

0,3629210-9

0,2928310-9

3

0,6953710-4

0,5030310-4

СН4

0,1963310-1

0,7805910-2

СО

0,1526610-3

0,1203310-3

С2Н6

0,1034010-7

0,2037310-8

Н2

0,1168910-1

0,9377410-2

N2

0,68583

0,69512

0,70544

0,70848

0,71126

0,71620

СО2

0,9567510-1

0,9622610-1

0,9522610-1

0,9112610-1

0,8736510-1

0,8070610-1

Ar

0,8023010-2

0,8139510-2

0,8266310-2

0,8304710-2

0,8339810-2

0,8402110-2

Н2О

0,17893

0,18316

0,19107

0,18317

0,17593

0,16311

2

0,3434710-8

0,6597810-8

0,1222910-7

0,1699010-8

0,2357010-8

0,3214410-8

О2

0,8919610-2

0,1710110-1

0,3158510-1

Таблиця 4. Бугурусланське родовище

Хім. ф-ла компонента

Вміст компонентів - об. частки

= 0,8

= 0,9

= 1,0

= 1,05

= 1,1

= 1,2

СН2О2

0,3551910-9

0,2830510-9

Н2

0,1132510-1

0,8984410-2

H2S

0,1184810-2

0,1069510-2

СОS

0,1278710-5

0,1128310-5

3

0,6655210-4

0,4732210-4

СН4

0,1862510-1

0,7017210-2

СО

0,1542410-3

0,1196110-3

С2Н6

0,9603510-8

0,1718410-8

Ar

0,7948310-2

0,8071410-2

0,8205910-2

0,8255710-2

0,8292610-2

0,8358010-2

N2

0,69073

0,69950

0,70961

0,71323

0,71580

0,72035

СО2

0,9664410-1

0,9708110-1

0,9538910-1

0,9141010-1

0,8765810-1

0,8101110-1

Н2О

0,17332

0,17811

0,18582

0,17777

0,17080

0,15844

3

0,2951010-8

0,3051310-3

0,3005410-3

0,2917410-3

2

0,9796310-3

0,2699410-6

0,1893710-6

0,1343210-6

Н24

0,6401710-8

0,6332510-3

0,5992610-3

0,5396310-3

О2

0,8397810-2

0,1655410-1

0,3100410-1

0,1654010-8

0,2326410-8

0,3193910-8

2

0,3244610-8

0,6407210-8

0,1203810-7

Таблиця 5. Природний газ (аналіз лабораторії ІГ НАНУ)

Хім. ф-ла компонента

Вміст компонентів - об. частки

= 0,8

= 0,9

= 1,0

= 1,05

= 1,1

= 1,2

Н2

0,1181210-1

0,9463410-2

СН2О2

0,3631410-9

0,2929110-9

3

0,7053810-4

0,5093610-4

СН4

0,1969010-1

0,7820210-2

СО

0,1505510-3

0,1188210-3

С2Н6

0,1029210-7

0,2026110-8

СО2

0,9473710-1

0,9537810-1

0,9443710-1

0,9035810-1

0,8661810-1

0,7999810-1

N2

0,68394

0,69346

0,70397

0,70708

0,70993

0,71498

Н2О

0,18155

0,18554

0,19330

0,18529

0,17794

0,16493

Ar

0,8054110-2

0,8167910-2

0,8292910-2

0,8330210-2

0,8364510-2

0,8425010-2

О2

0,8951310-8

0,8947110-2

0,1715110-1

0,31667110-1

0,1699910-8

0,2358310-8

0,3216110-8

2

0,3441810-8

0,6611110-8

0,1225110-7

З наведених даних видно, що максимальні концентрації СО2 у відхідних газах утворюються при неповному спалюванні газу (=0,9) і складають від 9,46 до 9,71 % об. (більше значення відповідає природному газу Бугурусланського родовища, а менше - Комсомольського) при відсутності оксидів азоту. При зміні співвідношення газ/повітря в обидвох напрямках концентрації СО2 падають.

Відзначимо, що на цьому режимі горіння у відхідних газах присутні в незначних кількостях (нижче гранично-допустимих санітарних норм) концентрації оксиду вуглецю і незгорілих вуглеців.

При >1 у продуктах зявляється вільний кисень, його концентрація зростає приблизно лінійно із збільшенням , і практично не залежить від температури (у топці котельні або у відхідних газах) і складу природних спалюваних газів. При =1,05 і більш є оксиди азоту NО2.

Визначимо витрату повітря на горіння, виходячи зі складу природних газів, з огляду на те, що для повного спалювання одного нм3 СН4 необхідно 2 нм3 О2; С2Н6 3,5 нм3 О2, для С3Н8 5 нм3 О2, для С4Н10 6,5 нм3 О2 і С5Н12 8 нм3 О2.

Розрахункові кількості кисню і повітря для спалювання 1 нм3 природних газів різних родовищ подані в таблиці 6.

Таблиця 6. Розрахункові кількості кисню і повітря для спалювання 1 нм3 природних газів

Родовище

= 1

= 0,9

Витрата О2, нм3

Витрата повітря, нм3

Витрата О2, нм3

Витрата повітря, нм3

Комсомольське

1,949

9,277

1,745

8,35

Шебелинське

1,927

9,773

1,726

8,26

Бугурусланське

1,892

9,003

1,505

7,20

Природний газ за даними ІГ НАНУ

2,02

9,67

1,818

8,7

Аналіз параметрів газових опалювальних котелень компресорних станцій газопроводів з різними типами газоперекачуючих агрегатів показує, що в середньому теплопродуктивність кожної котельні складає 4,65 МВт (4 Гкал/ч) при витраті природного газу - 500 м3/г [5].

Витрата повітря при продуктивності котельні по газу 500 нм3/г і коефіцієнту надлишку повітря = 0,9 складе для газу:

Комсомольського родовища 4175 нм3/г;

Шебелинського родовища 4130 нм3/г;

Бугурусланского родовища 3600 нм3/г;

Природного газу за даними ІГ НАНУ 4350 нм3/г.

Максимальна продуктивність(теоретично можлива) по вуглекислоті (щільність вуглекислоти 1,964 кг/нм3) для:

Комсомольського родовища 869 кг/г;

Шебелинського родовища 875 кг/г;

Бугурусланського родовища 730 кг/г;

Природного газу за даними ІГ НАНУ 415 кг/г.

Максимальна продуктивність по вуглекислоті (при ступені витягання 0,8) для:

Комсомольського родовища 695 кг/г;

Шебелинського родовища 700 кг/г;

Бугурусланського родовища 584 кг/г;

Природного газу за даними ІГ НАНУ 332 кг/г.

Середня продуктивність по вуглекислоті 578 кг/г.

Максимальну розрахункову продуктивність установки по вуглекислоті при спільній роботі з газовою опалювальною котельнею компресорної станції приймаємо 500 кг/г.

Висновки

Оптимальним режимом котельні, що працює в комплекті з вуглекислотною установкою, є режим горіння природного газу різних родовищ з коефіцієнтом надлишку повітря = 0,9.

При цьому режимі досягаються максимальні концентрації СО2 у продуктах згоряння газів (9,469,71 %, об.), відсутні вільний кисень, оксиди азоту. Такий режим і склад відхідних газів є оптимальним для вуглекислотної установки.

Література

Говдяк Р.М., Ващук В.С., Угляренко В.П., Чабанович Л.Б., Черницкая В.Е., Шелковский Б.И. Техническое предложение по организации производства жидкой углекислоты из дымовых газов газовых отопительных котельных на компрессорных станциях магистральных газопроводов с использованием их вторичных тепловых и материальных ресурсов: Отчет / ОАО «Укргазпроект» Арх. № 112933. - Киев. -2004. -17с.

Теплотехнический справочник, под редакцией Герасимова С.Г. и др. Том.1, -М: Госэнергоиздат. -1957. -728с.

Деточенко А.В., Михеев А.л., Волков М.М.. Спутник газовика. -М.: Недра. -1978. -311с.

Синярев Г.Б., Трусов Б.Г. Универсальная программа для определения составов многокомпонентных рабочих тел и расчета некоторых тепловых процессов.- Труды МВТУ им. Баумана, -1973, № 159, c. 308-316.

Говдяк Р.М. Исследование возможности производства жидкой углекислоты на объектах газовой промышленности // Экотехнологии и ресурсосбережение. №3. -2005. -С.

Говдяк Р.М., Ващук В.С., Угляренко В.П., Чабанович Л.Б., Черницька В.Є., Шелковський Б.І. Технічна пропозиція по організації виробництва рідкої вуглекислоти з димових газів газових опалювальних котелень на компресорних станціях магістральних газопроводів з використанням їх вторинних теплових і матеріальних ресурсів: Звіт / ВАТ «Укргазпроект» Арх. № 112933. - Київ. -2004. -17с.

Теплотехнічний довідник, за редакцією Герасимова С.Г. і ін. Том.1, -М: Госэнергоиздат. -1957. -728с.

Деточенко А.В., Михєєв А.Л., Волков М.М. Супутник газовика. -М.: Надра. -1978. -311с.

Синярев Г.Б., Боягузів Б.Г. Універсальна програма для визначення складів багатокомпонентних робочих тіл і розрахунку деяких теплових процесів.- Праці МВТУ ім. Баумана, -1973, № 159, c. 308-316.

Говдяк Р.М. Дослідження можливості виробництва рідкої вуглекислоти на об'єктах газової промисловості // Экотехнологии і ресурсозбереження. №3. -2005. -З.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Водогрійна та парова частина котельної установки. Система підживлення і водопідготовка, система теплопостачання котельні. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні. Розрахунок теплової схеми. Техніко-економічні показники роботи котельні.

    курсовая работа [663,9 K], добавлен 08.05.2019

  • Обґрунтування можливих варіантів теплопостачання для теплоелектроцентралі. Проведення вибору оптимального обладнання для повного забезпечення в теплі району м. Львів. Розрахунок та порівняння основних техніко-економічних показників ТЕЦ та котельні.

    контрольная работа [129,5 K], добавлен 31.07.2011

  • Розрахунок теплового навантаження мікрорайону. Тепловий баланс котлоагрегату. Редукційно-охолоджуюча установка. Монтаж тепломеханічного обладнання і трубопроводів котельної. Технічна характеристика котла марки ДЕ-4–14ГМ. Вибір допоміжного обладнання.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 08.11.2010

  • Загальний опис Зуєвської ТЕС, характеристика основного й допоміжного устаткування блоку 300 МВт. Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки. Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу. Усунення забруднень у трубках конденсатора.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 01.02.2011

  • Вибір теплоносіїв та розрахунок теплових навантажень котельні. Розробка теплової схеми котельні. Розрахунок водогрійної та парової частини. Вибір основного і допоміжного обладнання котельні. Втрати у теплових мережах. Навантаження підприємства та селища.

    курсовая работа [163,2 K], добавлен 31.01.2011

  • Графік вольт-амперної характеристики нелінійного елемента. Визначення режиму роботи елементів нелінійного ланцюга при заданій напрузі джерела живлення, параметрів нелінійного елементу в робочій точці. Лінеаризована схема для режиму малих сигналів.

    курсовая работа [4,5 M], добавлен 10.05.2013

  • Розрахунок теплових втрат приміщенням свинарника-відгодівельника поголів’ям в 1000 голів. Вибір калориферних установок для забезпечення необхідного теплового режиму в тваринницькому приміщенні. Розрахунок котельні і необхідної кількості палива на рік.

    дипломная работа [178,4 K], добавлен 08.12.2011

  • Загальний тепловий баланс котельної установки. Розрахунки палива, визначення об’ємів повітря та продуктів згорання, підрахунок ентальпій. Визначення основних характеристик пальника. Розрахунок теплообміну в топці і конструктивне оформлення будови топки.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 04.06.2019

  • Визначення мети кожної практичної роботи, призначення, позначення та маркування різних видів насосів, які застосовуються в умовах теплових і атомних електростанцій. Конструктивні особливості основних, допоміжних і різних насосів в умовах їх експлуатації.

    методичка [3,1 M], добавлен 18.04.2013

  • Сутність закону Дальтона. Способи надання робочій суміші газів. Рівняння відносного масового складу газової суміші. Рівняння Клайперона для кожного компоненту суміші. Питома та об'ємна теплоємність речовини. Теплоємності при сталому об'ємі і тиску.

    реферат [42,4 K], добавлен 16.10.2010

  • Характеристика експлуатації, режимів роботи та основні причини пошкодження генераторів. Виникнення короткого замикання, встановлення струмового захисту від перевантаження генераторів, ушкодження ротора. Суть асинхронного режиму роботи гідрогенераторів.

    реферат [16,2 K], добавлен 03.04.2011

  • Матеріальний баланс горіння газів, типи температур: жаропродуктивності, калориметрична, теоретична та дійсна. Методика формування теплового балансу промислових печей. Визначення годинного приходу та витрат теплоти в піч, коефіцієнту корисної дії.

    курсовая работа [493,1 K], добавлен 22.11.2013

  • Розробка водогрійної котельні для забезпечення потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Розрахунок витрат та температур мережної води на опалення, а також теплової схеми котельні. Робота насосів рециркуляції і насосів технологічної води.

    дипломная работа [761,1 K], добавлен 16.06.2011

  • Проектування систем теплопостачаня житлових кварталів. Визначення витрат теплоти в залежності від температури зовнішнього повітря. Модуль приготування гарячої води та нагріву системи опалення. Система технологічної безпеки модульних котельних установок.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 18.01.2014

  • Розрахунок і коригування вихідного складу води. Коагуляція з вапнуванням і магнезіальних знекремнювання вихідної води. Розрахунок складу домішок по етапах обробки. Вибір підігрівачів тепломережі та побудова графіку якісного регулювання режиму роботи.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 24.08.2014

  • Поведінка системи ГД перехідних режимів. Експериментальне дослідження процесів при пуску, реверсі та гальмуванні електричних генераторів. Алгоритм побудування розрахункових графіків ПП при різних станах роботи машини. Методика проведення розрахунку ПП.

    лабораторная работа [88,2 K], добавлен 28.08.2015

  • Вимірювання рівня кислотності розчинів, складу газових сумішей. Схема термокондуктометричного газоаналізатора. Показники концентрації окремих хімічних речовин у водяних розчинах. Значення та принцип роботи приладів, що визначають вологість речовин.

    реферат [420,6 K], добавлен 12.02.2011

  • Розвиток газової промисловості на Заході України. Розвиток підземного зберігання газу. Основні особливості формування i експлуатації газосховища. Відбір газу з застосуванням газомотокомпресорів. Розрахункові параметри роботи компресорної станції.

    дипломная работа [584,6 K], добавлен 19.11.2013

  • Сучасні технології теплової обробки матеріалів з використанням досвіду з виготовлення цементу, будівельної кераміки, залізобетону. Теплофізичні характеристики газів, повітря, водяної пари, видів палива, родовищ України, місцевих опорів руху повітря.

    реферат [489,2 K], добавлен 23.09.2009

  • Пример расчета механических характеристик для исполнительного двигателя постоянного тока с независимым возбуждением. Указание на графиках области, соответствующей двигательному режиму работы, генераторному режиму и режиму электромагнитного тормоза.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 08.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.