Електрична частина теплової електроцентралі 2х32+2х63 МВт

Вибір генераторів, трансформаторів секційних реакторів, устаткування напруги. Система охолодження турбогенераторів. Розробка схеми живлення власних потреб теплоелектроцентралі. Розрахунок струмів короткого замикання. Коштовно-фінансовий розрахунок ТЕЦ.

Рубрика Физика и энергетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2018
Размер файла 889,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

5.2.4 Вибір ошиновки секції генераторного розподільчого пристрою

Вибір збірних шин виконується по струму найбільшого приєднання. Найбільшим струмом є струм генератора 4558 А.

Вибір виконується по (5.21).

Приймаю алюмінієві шини коробчатого перетину [1. с. 398, табл. 7.6]. Паспортні дані дроту заносимо у табл. 5.16.

Умова вибору виконуються 4558<4640 А.

Перевірка на термічну стійкість

Умови перевірки

Таблиця 5.16 - Паспортні дані шин коробатого перетину

Перетин однєї шини, мм2

Момент опору, см2

Тривалий допустимий струм на дві шини, А

Однієї шини

Двух зращених шин

1785

50

9,5

167

4640

. (5.29)

, (5.30)

де - найменший допустимий перетин, ;

С - незмінна величина, яка залежить від матеріалу шин, для алюмінієвих шин С=90 [1. с. 18, табл. 1.15].

.

Умова перевірки виконується 1750>164,5 .

Перевірка механічної міцності

Умова механічної стійкості коробчатих шин

, (5.31)

де - механічна напруженість у матеріалі шин від взаємодії струмів фаз, Мпа;

- механічна напруженість від взаємодії струмів в швелерах, МПа. Для зрощених шин =0.

, (5.32)

де - удільна електродинамічна сила, Н/см;

- довжина прольоту між ізоляторами, см. Приймаю =150 см;

- момент опору полоси пакета, . Для зрощених шин .

Електродинамічна сила, Н/см

МПа.

Допустиме механічне напруження у матеріалі шин МПа [1. с. 19, табл. 1.16].

Умова перевірки виконується 49>0,12 МПа.

5.2.5 Вибір пофазноекранованого струмопроводу

Ділянка ланцюгу генератора в межах головного корпусу робиться пофазноекранованим струмопроводом.

Умова вибору

, (5.33)

Вибираю стумопровід марки КЭТ-10, паспортні дані струмопроводу заносимо у табл. 5.18.

Таблиця 5.18 - Паспортні дані пофазноекранованого струмопроводу КЭТ-10

Тип струмопроводу

, кВ

, кА

, кА

КЭТ - 10

10,5

8

238

Умова вибору виконується 10,5=10,5 кВ, 4330<8000 А.

Перевірка на динамічну стійкість виконується по формулі (5.7).

Умова перевірки виконується 238>174,5 кА.

5.2.6 Вибір гнучкого струмопроводу

Вибір перетину ошиновки ланцюга генератора робиться по економічній щільності струму по (5.26), , де [1. с. 548, табл. 10.1].

.

Вибираю два несучих дроти АС - 500/64, тоді перетин алюмінієвих дротів, повинен бути

. (5.34)

.

Кількість дротів А - 500

.

Приймаю струмопровід діаметром 234,8 мм, відстань між фазами м та максимальною робочою стрілою провісу дроту в кожному прольоті м. Паспортні дані струмопроводів [1. с. 427, табл.. 7.33] та [1. с. 430, табл. 7.35] зносимо у табл. 5.19.

Таблиця 5.19 - Паспортні дані струмопровід

Тип дроту

, мм2

, мм2

Діаметр, мм

, А

Дрота

Сталевого сердечника

АС - 500/64

500/64

490,0/63,5

30,6

10,2

945

А - 500

500

500,4

291

-

980

Перевірка на тривало допустимий струм виконується по (5.27).

Умова перевірки виконується А. 7770>4552 А.

Перевірка на термічну стійкість не робиться, оскільки пучок гнучких неізольованих дротів має велику поверхню охолодження.

Перевірка струмопроводу на схлист

Умова перевірки

, (5.35)

де - допустиме відхилення фази, м.

Сила взаємодії між фазами, Н/м

. (5.36)

Н/м.

Сила тяжіння 1м струмопроводу (з урахуванням маси кілець 1,6 кг, маси 1м дроту АС-500/64 1,85 кг, дроту А-500 1,38 кг), Н/м визначається

Н/м.

Приймая дію релейного захисту с, знаходимо еквівалентний по імпульсу час дії бистродіючого захисту, с

с.

.

По діаграмі [2. с. 235, рис. 4.9] для значення знаходимо , звідки м.

Допустимий відхил фази, м

, (5.37)

де - діаметр струмопровода, м;

- найменша відстань в Свєту між сусідними фазами у момент їх найбільшого зближення, для струмопроводів генераторної напруги м.

м.

Схлист не трапиться, бо умови перевірки виконуються 1,28>1,1 м.

5.3 Вибір устаткування власних потреб 6кВ

5.3.1 Вибір вимикачів

Для вибору однотипових вимикачів на напругу 6 кВ розрахуємо робочі максимальні струми та струми к.з., які протікають через вимикачі в аварійному режимі.

Визначаємо для усіх приєднань, А

.

А.

Вибір вимикачів проводиться аналогічно з пунктом 5.1.1.

Приймаємо всі вимикачі одинакового типу VD-4-1231-31. Паспортні дані для вимикача зводимо у табл. 5.23.

Таблиця 5.23 - Паспортні дані вимикача

Тип вимикача

, кВ

, А

, кА

, %

, кА

, кА/с

, с

, с

Тип приводу

VD-4 1231-31

10

3150

31,5

40

80

31,5/4

0,12

0,09

DC-60

6. Коштовно-фінансовий розрахунок будівництва ТЕЦ

Вартість промислового будівництва ТЕЦ визначається згідно кошториснофінансового розрахунку (КФР), що складається з 12 глав, кожна з яких має цільове призначення. Кошторисна вартість будівництва ТЕЦ визначається як сума капітальних витрат по окремих главах КФР.

Виходячи з питомих капітальних вкладень, розраховується загальна торба капітальних вкладень.

К = Кпит•Nу, (6.1)

де К - загальна вартість витрат по даному розділу КФР, млн.грн;

Кпит - норматив питомих капітальних вкладень у промислове будівництво ТЕЦ, грн/кВт;

Nу - встановлена потужність ТЕЦ, кВт.

Розрахована загальна вартість витрат за кожним із розділів 1 - 7 КФР розподіляється за видами робіт та витрат пропорційно відсоткам.

На ТЕЦ потужністю 2Ч32+2Ч63 МВт, витрати по розділу 1 «Підготовка території будівництва», розраховуються і розподіляються наступним чином.

Загальна вартість капітальних вкладень по розділу 1, млн. грн:

K = 1080 • 2 • 32 • 103 + 840 • 2 • 63 • 103 = 174,96 • 106 грн.

В тому числі витрати на:

- будівельні роботи K = 0,38 • 174,96 • 106 = 66,48 • 106грн;

- монтажні роботи K = 0,06 • 174,96 • 106 = 10,5 • 106грн;

- устаткування K = 0,02 • 174,96 • 106 = 3,5 • 106грн;

- інші витрати K = 0,54 • 174,96 • 106 = 94,47 • 106грн.

ВСЬОГО: K = 174,96 • 106 грн.

Аналогічно розраховуємо і розподіляємо витрати по розділам 2-7 КФР.

Витрати по головному корпусі ТЕЦ заданої потужності визначаються, виходячи з нормативів вкладень головному корпусу.

К = Кг п•(n-1), (6.2)

де К - сумарні капіталовкладення в головний корпус заданої потужності,млн. грн;

Кг - капітальні вкладення в головний (перший) агрегат, млн. грн; Кп - капітальні вкладення в подальші агрегати, млн. грн; n - кількість агрегатів (блоків) на ТЕЦ.

Витрати на головний корпус ТЕЦ заданої потужності визначаються, виходячи з нормативів вкладень на головний корпус, приведених у додатку 2[6].

На ТЕЦ потужністю 2Ч32+2Ч63 МВт, загальна вартість витрат на будівництво головного корпусу складає, млн. грн.:

K = (2130 + 1650 • (2 ? 1)) + (3300 + 2880) = 9960 • 106 грн.

Всі наступні розділи та витрати КФР є комплексними й по ним розраховуються тільки загальна вартість та питомі капітальні вкладення.

При виконанні кошторисно-фінансового розрахунку не враховані витрати на екологічну складову та житлове будівництво.

Таблиця 6.1 - Кошторисно-фінансовий розрахунок капітальних вкладень у споруду ТЕЦ для блоків 2Ч32+2Ч63 МВт

Найменування розділів і витрат

Кошторисна вартість, млн. грн.

Питомі кап. вкладення, грн./кВт

Будівельні роботи

Монтажні роботи

Устаткування

Інші

Всього

1 Підготовка території будівнитва

66,48

10,5

0,35

94,47

174,96

51,47

2 Об'єкти виробничого призчення:

головний корпус

1903,4

2636,4

5420,2

-

9960

29293,3

димарі

197

27,8

6,9

-

231,8

681,7

електротехнічні пристрої

151,2

80,6

776,1

-

1008

2964,6

паливне господарство

494,1

111,8

326,3

-

932,4

2742,2

зовнішнє гідрозоловидалення

153,9

153,9

205,2

-

513

1508,7

технічне водопостачання

771,1

128,5

449,8

-

1285,2

3691,6

3 Об'єкти підсобного виробничого та обслуговуючого призначення

1421,3

258,4

904,4

-

2584,2

7600,3

4 Об'єкти енергетичного господарства

В енергетиці цей розділ опускається

5 Об'єкти транспортного господарства та зв'язку

558,6

85,9

214,8

-

859,4

2527,5

6 Зовнішні мережі та споруди

558,1

18,0

24,0

-

600,2

1766,4

7 Впорядкування території

85,5

28,5

-

-

114

335,2

Разом по розділах 1-7

6360,7

3540,3

8331,2

94,5

18263,2

53713,9

8 Тимчасові будівлі та споруди

547,8

1611,1

9 Інші роботи та витрати

913,1

2685,5

Разом по розділах 1-9

19724,1

58010,5

10 Утримання дирекції КЕС, що будуються

}

986,2

2900,5

11 Підготовка експлуатаційних кадрів

12 Проектно-дослідницькі роботи

Разом по розділах 1-12

20710,3

60911

Непередбачувані роботи та втрати

1035,5

3045,5

Разом по КФР

21745,8

63956,5

Зворотні суми(-)

273,9

805,5

Разом по КФР за вирахуванням зворотних сум

21471,9

63151

Проводився розрахунок вартості промислового будівництва ТЕЦ згідно кошторисно-фінансового розрахунку. На ТЕЦ потужністю 2Ч32+2Ч63 МВт, витрати по розділу 1 «Підготовка території будівництва», складають 174,96 млн.грн. В тому числі витрати на:

- будівельні роботи 66,48 млн. грн;

- монтажні роботи 10,5 млн. грн;

- устаткування 3,5 млн. грн;

- інші витрати 94,47 млн. грн.

При виконанні кошторисно-фінансового розрахунку не враховували витрати на екологічну складову та житлове будівництво. Дані по розрахунку внесли в табл. 6.1.

7. Охорона праці і навколишнього середовища

7.1 Загальні питання охорони праці

Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р [9] визначає основні положення відносно реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за допомогою відповідних державних органів.

При розробці дипломної роботи - розробка механізму переміщення продольно-строгального верстату використовується комп'ютер. Під час роботи за комп'ютером людина підпадає під влив ряду шкідливих факторів що пов'язано з можливістю отримання травм та професійних захворювань.

7.2 Виробнича санітарія

Дана робота розроблялась на робочому місці, яке знаходиться на другому поверсі триповерхового будинку. Площа приміщення складає 12м2, що відповідає санітарним нормам, згідно з якими норма на одного працюючого повинна бути не менше 6м2. Висота приміщення Зм. Таким чином обсяг приміщення на одного працюючого складає 36м3 згідно з[9,10].

Перелік шкідливих і небезпечних факторів, які діють при роботі на ПЕОМ наведений в табл. 7.1

Таблиця 7.1 - Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища

Найменування факторів

Джерела їх виникнення

Параметр, що нормується

Підвищений рівень шуму

Вентилятор, система освітлення, друкувальні приладі

Рівень звуку [11]

Підвищене значення напруги в електричній мережі

Блок живлення

I = 0,6 мА U = 36 В [12]

Недолік природного освітлення

Неправильне планування розташування комп'ютера

КПО, eN , Е, лк [13]

Ультрафіолетове випромінювання

Комп'ютер

Цілісність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м [10]

Найменування факторів

Джерела їх виникнення

Параметр, що нормується

Рівень електромагнітного випромінювання

ЕПТ монітора, системний блок, мережа живлення

Відстань - 50 см навколо ПК 2-5 КГЦ - 25 Вт/м [10]

Емоційні перевантаження, напруга зорового аналізатору

Складність виконання завдань

Зниження реакції користування на звук і світло на 40-50%[10]

Вібрація

Вентиляційна система

Віброприскорення, віброшвидкість, м/с, або їх рівні ,дБ[14]

Виробничий пил

Статична електрика накопичена на поверхні комп'ютера

ГДК = 4мг/м[15]

Несприятливі температури мікроклімату

Незадовільна робота опалення або вентиляції

Температура, вологість, швидкість руху повітря [16]

7.2.1 Параметри мікроклімату

Оптимальні параметри мікроклімату встановлюються залежно від категорії робіт по фізичному навантаження - легка Iа. Оптимальні параметри метеорологічних умов наведені у табл. 7.2 [15]

Таблиця 7.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт

Період року

Температура, оС

Відносна вологість, %

Швидкість руху у повітрі, м/с

Легка Iа

Холодний

22-24

40-60

0,1

Легка Iа

Теплий

23-25

46-60

0,1-0,2

Досягнення нормативних метеорологічних умов приходить за допомогою кондиціонерів, в зимовий час приміщення опалюють. У холодний період року обмін повітря здійснюється за допомогою провітрювання та опалення відповідно до ДБН В.2.5-67-2013 [16].

7.2.2 Освітлення

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006 [13].

Виконувана робота відноситься до III розряду зорової роботи, тому найменший розмір об'єкта 0,3 - 0,5 мм. Згідно цього розряду використовується суміщене освітлення, яке складається з природного освітлення (бічне одностороннє) здійснюваного через світлові прорізи в зовнішніх стінах, і системи штучного рівномірного загального освітлення за допомогою люмінесцентних ламп, так як вони більш економічні і мають склад спектру близький до сонячного.

Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю EMIN, яка дорівнює 400 лк, і здійснюється світильниками типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт природного освітлення КПО дорівнює 1,2%.

Для створення комфортних умов зорової праці високої точності необхідні наступні дані за нормами освітлення, наведені в табл. 7.3.

Таблиця 7.3 - Характеристика виробничого освітлення

Точність зорових робіт

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення

Розряд зорових робіт

Характеристика типу фону

Розряд зорових робіт

Нормативне значення параметрів освітлення

Природне ен, %

Штучне, лк

Високої точності

0,3 - 0,5 мм

Світлий

Великий

В

1,2

400

При розрахунку кількість світильників визначається за формулою

де (7.1)

Еmin - мінімальна нормована освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу, візьмемо 1,2;

S - освітлювана площа, яка дорівнює 12 м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення) візьмемо 1,15;

n - кількість ламп у світильнику типу ЛДЦ 404-4 дорівнює 4;

- коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Індекс приміщення і визначається за формулою:

(7.2)

де А, В, h - довжина яка дорівнює 4 м, ширина яка дорівнює 3 м і розрахункова висота

h = H hзв hр (7.3)

де H - геометрична висота приміщення;

hзв - висота звисання світильника. Зазвичай hзв = 0,2…0…0,8м;

hp - висота робочої поверхні, hp = 0,8...1…1,0м.

h = 3-0,1-0,9=2

Тоді виходячи з формули 7.2:

Виходячи з індексу приміщення візьмемо з=49

Тоді виходячи з формули 7.1:

Нам потрібно 2 світильника ЛДЦ 40-4 (округлюємо у більшу сторону).

Потужність освітлювальної установки Р визначається з виразу:

, (7.4)

Де Рi - споживана потужність однієї лампи, Вт.

Тоді: .

7.2.3 Шум і вібрація

Джерелами шуму в кабінеті може служити техніка: телефон, принтер, факс, комп'ютер. Рівень шуму згідно з ДСН 3.3.6.037-99 [11] не повинний перевищувати 50 дБ. Згідно ДСТУ ГОСТ 12.1.012.2008 [14] рівень вібрації в умовах комфорту не повинен перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Основними методами захисту від шуму і вібрації є: зниження шуму й вібрації в джерелі, зниження шуму і вібрації на шляху розповсюдження, застосування індивідуальних засобів захисту, організаційно-профілактичні методи захисту.

7.2.4 Електромагнітні випромінювання

Повітря зовнішнього середовища містить позитивні та негативні іони.

Таблиця 7.4 - Рівень іонізації повітря при роботі на ПЕОМ

Рівні

Кількість іонів в 1 см3

Позитивні

Негативні

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-300

3000-5000

Максимально припустимі

50 000

50 000

Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана дисплея, використовуються захисні екрани.

Напруга електромагнітних полів у діапазоні 1-12 кГц, 60-300 кГц по магнітній і електричній складовій повинні відповідати вимогам до ДСанПін 3.3.2.2007-98 [17] (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 - Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля

Види поля

Допустимі параметри поля

Допустима поверхнева щільність потоку (інтенсивність потоку енергії), Вт/м2

За електричною складовою (Е), В/м

За магнітною складовою (Н), А/м

Напруженність електромагнітного поля

60 кГц до 3 мГц

50

5

3 кГц до 30 мГц

20

-

30 кГц до 50 мГц

10

0,3

300 кГц до 300 гГц

5

-

300 кГц до 300гГц

-

-

10

Електромгнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру

УФ-С (220-280 мм)

-

-

0,001

УФ-В (280-320 мм)

-

-

0,01

УФ-А (320-400 мм)

-

-

10

В видімій частині спектру: 400-760 мм,

10

в інфрачервоній частині спектру :0,76-10мм

35,0-70,0

Напруженість електричного поля ВДТ

20 кв/м

7.2.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання , монтаж силового електроустаткування й електричного висвітлення в будинках і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації. Комплекс необхідних заходів щодо техніки безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення і доступности електроустаткування.

Документом ПУЕ:2011 [18] передбачені наступні міри електробезпечності : конструктивні, експуатаційні і схемно-конструктивні.

Конструктивні заходи: персональна ЕОМ і відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини розміщені в захисних коробах або покриті шаром ізоляцію і елементи заземлення.

Схемно-конструктивні міри в електричних мережах із глухо заземленою нейтраллю як схемно-конструктивну міру безпеки застосовують занулення - навмисне з'єдняння металевих не струмоведучих частин комп'ютера з нейтраллю.

Експлуатаційні міри: при роботі на ЕОМ необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, не підключати і не відключати при включеній напрузі мережі, технічне обслуговування і ремонт проводити тільки при вимкнутому живленні згідно з законом України «Про правила пожежної безпеки в Україні»/ [19].

7.2.6 Пожежна безпека

Приміщення належить до катерогії В за пожежонебезпечністю згідно з НАПБ Б 03.002-2007 [20] через присутність у приміщенні твердих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір. Відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002 [21] триповерхова будівля, в який виконувалася дана робота, має ступінь вогнестійкості II, тому пожежна безпека згідно закону України Про правила пожежної безпеки України [19] забезпечується наступними мірами:

- системою запобігання пожеж та захисту;

- організаційними заходами щодо пожежної безпеки.

Запобігання пожежі досягається наступними мірами:

- запобігання утворення горючого середовища та джерел запалювання.

Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:

1) використання устаткування, що відповідає класу пожежонебезпечної зони П - IIа відповідно до ПУЕ - 2011[18]: ступінь захисту електроапаратури повинна бути не менш ІР-44 , ступінь захисту світильників ІР-23, відповідно до ПУЕ-2011 [18];

2) блискавковід від будинків, споруджень і устаткування; для даного класу пожежонебезпеки , зони П-ІІа і місцевості із середньою грозовою діяльністю 20 і більше грозових годин і рік, тобто для умов м. Харкова встановлена ІІІ категорія блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 [22];

3) забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників);

4) застосування заземлення захисного екрана для стоку статичної електрики.

5) використання первинних засобів пожежогасіння - вогнегасник ВВК- ВВ-2.

Організаційними заходами проти пожежної профілактики є:

- навчання виробничого персоналу проти пожежним правилам;

- видання необхідних інструкцій, плакатів, засобів наочної агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

7.3 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природнього середовища» від 25.06.1991 р. [20] регулює відношення в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.

ЕОМ складається з багатьох компонентів, які складають суттєві труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації обладнання є однією з головних екологічних проблем нашого часу.

Більш суворіші вимоги до виробництва та матеріалів , а також розробка нових виробничих та утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

7.4 Висновок розділу

З приведеного розділу можна зробити висновок , що дотримання всіх вище наведених нормованих параметрів шкідливих виробничих факторів дозволяє забезпечити здорові й безпечні умови. Також в ході виконання роботи було ретельно перевірено ергономічні умови праці робочого місця і виявлено, що вони відповідають необхідним нормам.

Висновки

При виборі структурної схеми було запропоновано 2 логічно можливих варіанти. Але техніко-економічний розрахунок показав, що оптимальним (по капіталовкладеннях і конфігурації) є варіант, де до шин видачі потужності місцевому району приєднанні два генератори потужністю 32 МВт та один потужністю 63 МВт, а ще один генератор 63 МВт встановленні на шинах ГРП зв'язку з системою

Для ГРП-110 кВ обрана схема одна з обхідною секціонована СВ та ШСВ поєднана». Ця схема була обрана, бо кількість приєднань більше чотирьох, а для ВРП 10 кВ обираю схему ГРП з двома системами шин, з котрих одна робоча секціована та реактована, а резервна - ні. Крім того, у зв'язку з тим, що кількість секцій ГРП дорівнює трьом, то обрану схему генераторного розподільчого пристрою ще замикаємо у кільце.

При виборі устаткування були вибрані високовольтні вимикачі, роз'єднувачі, вимірювальні трансформатори струму та напруги, шини, перевірка яких показала, що вони відповідають вимогам термічної та динамічної стійкості, відповідають класу напруги та струму.

У економічній частині було розраховано вартість будівництва ТЕЦ.

У розділі охорони праці розглянуті загальні питання з охорони праці, виробнича санітарія, електробезпека, пожежна безпека та охорона навколишнього середовища при проектуванні станції.

Список джерел інформації

1. Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648 с.

2. Неклепаев Б.Н., Крючков Н.П. Электрическая часть электрических станций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 608 с.

3. Данилова Е.А., Пригодо Г.В., Сергеев С.О. Методические указания к выполнению курсового проекта “Проектирование электрической части станции по курсу ”Электрические станции и подстанции”. - Х.: НТУ «ХПИ», 2005. - 56с.

4. Вороновский Г.К., Пискурев М.Ф., Данилова Е.А. Расчет токов короткого замыкания по курсу «Электромагнитные переходные процессы»: Методические указания. Харьков: НТУ «ХПИ», 2004. - 68 с.

5. Закон України «Про правила пожежної безпеки в Україні»/ Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.08.2016 року N 810.

6. НАПБ Б.03.002 - 2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною безпекою. Наказ МНС від 03.12.2007 6883

7. ДБН В. 1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.:ДержБуд України - 2002.

8. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Пристрій блискавкозахисту будівель та споруд. - К.: МінРегіонБуд України, 2008 - 51с.

9. Закон України «Про охорону праці» / Законодавство України про охорону праці. - К. Нова редакція 2002р.

10. НПАОП 0.00-1.28.-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин/ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010р. за № 293-17588

11. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку, інфразвуку, - К., 1999.

12. ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008. Гранично допустимі значення напруг дотику і струмів. - ДержСпоживСтандарт України, 2008.

13. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлювання. Чинний 01.10.2006

14. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вибрация . Общие требования -Введен з 2008

15. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні нормі мікроклімату виробничих приміщень. Затв. Постановою Головного держсанлікаря України від 1.12.1999 р., №42

16. ДБН В.2.5-67-2013. Державні будівельні норми. Опалення, вентиляція та кондиціонування. - К.:МінБуд України, - 2013.

17. ДСанПін 3.3.2.2007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К.:ГСЕУ України, 1998 - 21с.

18. Правила улаштування електроустановок. ПУЕ, - Харків.:Форт - 2011-19

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вибір генераторів та силових трансформаторів. Техніко-економічне порівняння варіантів схем проектованої електростанції. Розрахунок струмів короткого замикання та захисного заземлення. Конструкція розподільчого пристрою. Вибір теплотехнічного устаткування.

    дипломная работа [319,7 K], добавлен 08.04.2015

  • Вибір числа й потужності трансформаторів ТЕЦ-90. Техніко-економічне порівняння структурних схем. Вибір головної схеми електричних сполук, трансформаторів струму і струмоведучих частин розподільних пристроїв. Розрахунок струмів короткого замикання.

    курсовая работа [210,4 K], добавлен 16.12.2010

  • Вибір потужностей понижуючих трансформаторів підстанції, їх навантажувальна здатність. Обгрунтування принципової електричної схеми. Розрахунок струмів короткого замикання. Компонування устаткування підстанції і конструкції розподільчих пристроїв.

    курсовая работа [517,3 K], добавлен 15.03.2012

  • Розрахунок навантаження для обмоток трансформаторів та струмів короткого замикання. Електроустаткування вимикачів, роз'єднувачів і трансформаторів власних потреб підстанції струму. Річна відпустка електроенергії, калькуляція собівартості її трансформації.

    дипломная работа [215,2 K], добавлен 15.12.2010

  • Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.

    курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014

  • Розрахунок варіантів розподілу генераторів між розподільними пристроями у різних режимах роботи, вибір потужності трансформаторів зв'язку, секційних та лінійних реакторів, підбір вимикачів та струмоведучих частин для проектування електричної станції.

    курсовая работа [463,9 K], добавлен 28.11.2010

  • Вибір оптимальної схеми цехової силової мережі, розрахунок електричних навантажень, вибір кількості та потужності трансформаторів цехової підстанції. Вибір перерізу провідників напругою понад і до 1 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і заземлення.

    курсовая работа [844,7 K], добавлен 12.03.2015

  • Визначення навантаження на вводах в приміщеннях і по об’єктах в цілому. Розрахунок допустимих витрат напруги. Вибір кількості та потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів однофазного короткого замикання. Вибір вимикача навантаження.

    дипломная работа [150,2 K], добавлен 07.06.2014

  • Розрахунок параметрів схеми заміщення трансформатора, напруги короткого замикання, зміни вторинної напруги та побудова векторної діаграми. Дослідження паралельної роботи двох трансформаторів однакової потужності з різними коефіцієнтами трансформації.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 16.08.2011

  • Вибір схеми приєднання силового трансформатора до мережі. Аналіз пошкоджень і ненормальних режимів роботи підстанції. Вибір реле захисту лінії високої напруги. Розрахунок струмів короткого замикання при роботі системи з максимальним навантаженням.

    курсовая работа [737,3 K], добавлен 21.01.2013

  • Спорудження і експлуатація системи електропостачання цеху. Вибір потужності трансформаторів, способів прокладання низьковольтних кабельних ліній. Розрахунок струмів короткого замикання у низьковольтній розподільчій мережі та вибір електрообладнання.

    дипломная работа [5,5 M], добавлен 15.06.2014

  • Види систем електроживлення, вимоги до них. Огляд існуючих перетворювачів напруги. Опис структурної схеми інвертора. Вибір елементної бази: транзисторів, конденсаторів, резисторів та трансформаторів. Розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення.

    дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.02.2011

  • Вибір і обґрунтування схеми електричних з’єднань електричної підстанції. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір комутаційного обладнання та засобів захисту ізоляції від атмосферних перенапруг. Розрахунок заземлення та блискавко захисту підстанції.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 27.04.2011

  • Визначення порів елементів схеми заміщення та струму трифазного короткого замикання. Перетворення схеми заміщення. Побудова векторних діаграм струмів та напруг для початкового моменту часу несиметричного короткого замикання на шинах заданої підстанції.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 24.10.2012

  • Характеристика цеху, опис технологічного процесу. розподіл електричних навантажень. Розробка принципової схеми живлення, вибір компенсуючих пристроїв. Вибір номінальних струмів. Комутаційна та захисна апаратура. Розрахунок струмів та заземлення.

    курсовая работа [504,4 K], добавлен 26.11.2014

  • Розрахунок навантажень для групи житлових будинків. Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту. Визначення розрахункової потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Схема заміщення електричної мережі.

    методичка [152,8 K], добавлен 10.11.2008

  • Конструктивна схема трансформатора. Конструкція магнітної системи та вибір конструкції магнітопроводу. Розрахунок обмоток трансформатора, втрат короткого замикання, тепловий розрахунок і розрахунок систем охолодження. Визначення маси основних матеріалів.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 31.05.2010

  • Енергетична політика України, проблеми енергозбереження. Характеристика електроприймачів: розрахунок навантажень; компенсація реактивної потужності; вибір силових трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Обґрунтування систем захисту.

    курсовая работа [785,7 K], добавлен 20.05.2014

  • Вибір та обґрунтування силової схеми тягового електропривода локомотива. Удосконалення сучасних систем асинхронного електропривода. Вибір форми напруги для живлення автономного інвертора. Розрахунок фазних струмів двофазної системи. Гармоніки напруги.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 10.11.2012

  • Вибір та обґрунтування принципової схеми електричної станції. Вибір електрообладнання станції для варіантів її конфігурації: турбогенераторів, трансформаторів зв'язку, секційного реактору. Техніко-економічне порівняння варіантів. Розрахунок струмів КЗ.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 22.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.