Електроустаткування насосної ВЗЦ-4 і електроустаткування підстанції №93 напругою 6/0,4 кВ

Для виміру вібрацій

Вибирається відповідно до напруги машини

Для виміру t?С масла підшипників

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок витрат на придбання та монтаж електрообладнання підстанції

Розрахунок балансової вартості електрообладнання

Розрахунок балансової вартості електрообладнання здійснюється на основі даних відомості покупного обладнання. Ціни беруться договірні, або вільні.

Таблиця 4.1 - Розрахунок балансової вартості обладнання

Найменування електрообладнання	Тип	Одиниця виміру	Кіль кість	Ціна, грн.	Сума. грн
Трансформатор особистих потреб	ТМ 400/10	Шт.	2	101122	202244
Вимикач масляний	ВМГ-133	Шт.	40	1500	600000
Шафа КРУ	КРУ 2-10-20	Шт.	40	17500	700000
Шафа КРУ для ТН	КРУ 2-10-20	Шт.	2	50000	100000
Шафа КРУ для СР	КРУ 2-10-20	Шт.	1	200000	200000
Шинний мост	Щ1000-2972	60 м.	2	1500	3000
Шафа силова	ПР11306021У3	Шт.	2	3000	6000
Конденсаторна батарея	УК-10-450	Шт.	2	20000	40000
Матеріали
Кабель силовий	АПвЄВ 3Ч95	м.	900	160	144000
Кабель силовий	АПвЄВ 3Ч150	м.	1000	175	175000
Підсумок:	2170244

Розрахунок транспортних витрат

Транспортні витрати визначаються у розмірі 4% від вартості придбання електрообладнання («РАЗОМ» табл. 1)

В_тр = (В _придб * % _тр) / 100, грн. (4.1)

де В _придб - сумарна вартість придбання електрообладнання та

матеріалів,грн («РАЗОМ» табл. 1)

% _тр - відсоток транспортних витрат

В _тр = (2170244* 4) / 100 = 86809,76 грн.

Заготівельно-складські витрати складають 2% від суми (1 і 2)

В _зсв = (В _придб * % _зсв) / 100, грн. (4.2)

де % _зсв - відсоток заготівельно-складських витрат

В _зсв = (2170244* 2) / 100 = 43404,88 грн.

Балансова вартість складає:

В _бал = В _придб + В_тр + В_зсв, грн. (4.3)

де В _бал - балансова вартість електрообладнання,грн

В _бал = 2170244+86809,76 +43404,88 = 2300458,64 грн.

У ході дипломного проектування розрахунок чисельності персоналу (трудових витрат) можна здійснювати на підставі технологічної карти електромонтажних робіт та діючих норм праці. Дані для розрахунку зводяться у табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Розрахунок трудових витрат на монтаж електроустаткування

Найменування робіт	Одиниці виміру	Об'єм робіт	Норма часу (годин)	Трудомі сткість (чол./годин)
Установка трансформатор особистих потреб	Шт.	2,00	20,500	41,0
Установка вимикача масляного ВМГ-133	Шт.	40,00	6,000	240,0
Установка шафи КРУ-10	Шт.	40,00	5,200	208,0
Установка шафи КРУ для ТН	Шт.	2,00	5,200	10,4
Установка шафи КРУдля СР	Шт.	1,00	5,200	5,2
Установка шинного моста Щ1000-2972	м.	60,00	0,125	7,5
Установка силової шафи ПР11306021У3	Шт.	2,00	5,200	10,4
Установка конденсаторної батареї УК-10-450	Шт.	2,00	5,000	10,0
Прокладка кабелю АПвЕВ 3Ч95	100 м.	900	3,700	3,3
Прокладка кабелю АПвЕВ 3150	100м.	1000	4,300	4,3
Підсумок:	60,5	540,13

Для розрахунку чисельності робітників, необхідних для проведення монтажних робіт, використовуються дані таблиці 2.:

,чол. (4.4)

де Т_м - трудомісткість монтажних робіт, чол./годин

N_ч - норма часу на виконання монтажних робіт, годин

чол.; для подальшого розрахунку приймаємо Чр = 8 чол.

Розрахунок заробітної плати робітників, задіяних у монтажу електрообладнання

Для курсового проектування штатний розклад монтажної бригади можна надати у вигляді табл.3.

Таблиця 4.3. - Штатний розклад монтажної бригади

Професія	Розряд	Кількість	Годинна тарифна ставка	Система оплати праці	Умови праці
Електромонтер по ремонту та обслуговуванню ЕО	V	7	36,69	почасово- преміальна	Нормаль ні
Електромонтер по ремонту та обслуговуванню ЕО	VІ	1	42,47	почасово- преміальна	Нормаль ні

Після визначення числа і структури працюючих можна визначити величину ФОП.

Згідно з «Положенням про оплату праці» витрати на оплату праці складаються з наступних складових:

- фонду основної заробітної плати;

- фонду додаткової заробітної плати;

- преміальних виплат;

? єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

(22% від фонду оплати праці)

Визначення тарифної ставки робітників, які працюють за почасово-преміальною системою оплати (с_n) праці, можна здійснити з виразу:

с_n = Kтар._і · с_і, (4.5)

де с_n - тарифна ставка n розряду, грн./міс.;

Ктар.і - тарифний коефіцієнт і розряду;

с1 - тарифна годинна ставка першого розряду, грн./год. (тарифну ставку першого розряду визначають за допомогою консультанта).

Тарифні коефіцієнти, що використовуються в ВГЕ, такі:

К1 = 1,0; К2 = 1,22; К3 = 1,37; К4 = 1,57; К5 = 1,81; К6 = 2,0; К7 = 2,15.

Початковою величиною для визначення фонду оплати праці є основна заробітна плата. Основна заробітна плата дорівнює сумі тарифного фонду зарплати па преміальних виплат.

Розмір тарифного фонду зарплати визначається за формулою:

ФЗП_тар = N_ч * n * ГТС, грн. (4.6)

де N_ч - норма часу на монтажні роботи, (чол./годин)

n - кількість робітників, чол..

ГТС - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.

Для V розряду ФЗП _{тар V} = 60,5 * 7 * 36,69 = 15538,22 грн.

Для VІ розряду ФЗП _{тар VІ}= 60,5 * 1 * 42,47 = 2569,44 грн

Розмір преміального фонду визначається відповідно із діючими на базовому підприємстві умовами преміювання (у відсотках від розміру тарифного фонду оплати праці на підставі « Положення про оплату праці »):

ФЗП_прем = ФЗП_тар * б_пр,, грн. (4.7)

де б_пр. - коефіцієнт, що враховує поточну премію

ФЗП _{прем V} =15538 * 0,3 = 4661,47 грн.

ФЗП _{прем VІ}= 2569,44 * 0,3 = 770,83 грн.

Розмір основного фонду зарплати визначається за формулою:

ФЗП _осн. = ФЗП_тар + ФЗП_прем, грн (4.8)

ФЗП _{осн. V} = 15538,22 + 4661,47 = 20199,69 грн.

ФЗП _{осн. VІ} = 2569,44 + 770,83 = 3340,27 грн.

Розмір додаткового фонду заробітної плати враховує оплату за відпустки, виконання державних обов`язків та інші доплати згідно діючому законодавству і визначається у відсотках від основного фонду заробітної плати:

ФЗП_дод = ФЗП_осн. * б_дод,, грн. (4.9)

де б_дод. - коефіцієнт, що враховує розмір додаткової заробітної плати

ФЗП _{дод V} = 20199,69 * 0,1 = 2019,97 грн.

ФЗП _{дод VІ} = 3340,27 * 0,1 = 334,03 грн

Загальний фонд оплати праці дорівнює сумі основного та додаткового фондів оплати праці:

ФЗП_заг = ФЗП_осн. + ФЗП_дод (4.10)

ФЗП _{заг V} = 20199,69 + 2019,97 =22219,66 грн.

ФЗП _{заг VІ} = 3340,27 + 334,03 =3674,30 грн

Розрахунок фонду оплати праці зведено до таблиці 4.

Таблиця 4.4 - Розрахунок фонду оплати праці робітників,зайнятих у монтажу електрообладнання

Наймену вання посад	Кількість персоналу,чол	Розряд	Норма часу,год	Годинна тариф6на ставка, грн	Основна заробітна плата,грн	Додаткова заробітна плата, грн	Загальний фонд оплати праці, грн
					Тарифний фонд зарплати, грн	Премія, грн	Разом, грн	%	Сума, грн
Електромонтер	7	V	60,5	36,69	15538,22	4661,47	20199,69	10	2019,97	22219,66
Електромонтер	1	VІ	60,5	42,47	2569,44	770,83	3340,27	10	334,03	3674,30
РАЗОМ	8	-	-	-	18107,66	5432,3	23539,96	-	2354	25893,96

Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Із розміром фонду оплати праці безпосередньо пов'язаний розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у відсотках від загального фонду заробітної плати)

Загальна сума відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ):

З заг = ЄСВ = ФЗП заг * 22% (4.11)

ЄСВ = 25893,96* 0,22 = 5659,67 грн

Розрахунок накладних витрат

Обов`язковим елементом кошторису витрат на монтаж електрообладнання є також накладні витрати, які включають до свого складу витрати на управління, організацію та обслуговування мотажних робіт; заробітну плату з відрахуваннями на соціальні потреби управлінського персоналу,спеціалістів і службовців; техніку безпеки;охорону тощо. Розмір накладних витрат визначається у відсотках від розміру основної заробітної плати робітників згіднго нормативу, який застосовується на базовому підприємстві:

З_накл = ФЗП_осн. * % _накл, грн., (4.12)

де % _накл - норматив накладних витрат, що застосовується на базовому підприємстві,%

З _накл = 23539,96* 90 % = 21185,96 грн.

Складання кошторису витрат на придбання та монтаж електрообладнання

Таблиця 4.5 - Кошторис витрат на придбання та монтаж електрообладнання

Найменування статей витрат	Сума, грн
1	2
1. Вартість придбання електрообладнання	2170244
2. Транспортні витрати	86809,76
3. Заготівельно-складські витрати	43404,88
4. Основна заробітна плата	23539,96
5. Додаткова заробітна плата	2354
6. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	5696,67
7. Накладні витрати	21185,96
РАЗОМ	2353235,23

4.2 Розрахунок витрат на ремонт електрообладнання підстанції

Графік ПЗР електрообладнання

За характером та обсягом виконання ремонтні роботи електрообладнання поділяються на поточне обслуговування, поточні, середні та капітальні ремонти. Поточне обслуговування заздалегідь не планується та здійснюється щодня.

При складанні графіка ППР обладнання слід враховувати:

для нового обладнання - дату його введення в експлуатацію, для решти - дати останніх поточних та капітальних ремонтів; ця інформація - з паспортів обладнання та графіків ППР минулих планових періодів;

тривалість ремонтних циклів та простоїв у ремонтах систематизується у таблиці вихідних даних, яка складається з ремонтних нормативів СТО електрообладнання промислових підприємств.

Умовні позначення: К- капітальний ремонт, П - поточний ремонт

Таблиця 4.6 - Вихідні дані для складення графіка ППР

Найменування облад- нання	Кіль кість	Ціна, грн	Час роботи обладнання між ремонтами (міжремонтний ресурс), год	Час простою в ремонтах, год	Трудоміст кість ремонту, люд/год
			К	П	К	П	К	П
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Двигун ДАЗО-16-64-8/10У1	3	180000	51840	4320	104	32	181	36
Двигун ДАЗО-16-44-8/10У1	2	130000	51840	4320	104	32	181	36

Найменування обладнання, одиниці виміру та його кількість приймаються на підставі складеної в ході курсового проектування по спецпредмету принципової схеми електрообладнання виробництва. Ремонтні нормативи приймаються на базі даних “Системи технічного обслуговування та ремонту обладнання підприємств хімічної промисловості” [ 10 ].

Баланс робочого часу (календарний фонд часу):

· на рік 8640 год (12 міс.),

· на місяць - 720 год (8640: 12).

Тривалість міжремонтного циклу:

Виходячи з нормативів системи ППР визначається кількість ремонтів, що проводяться в ремонтному циклі, по формулах:

1. Кількість капітальних ремонтів:

(4.15)

де Ц- тривалість ремонтного циклу,

Тк- час роботи поміж капітальними ремонтами.

, раз.

2. Кількість поточних ремонтів:

(4.16)

де Тп- час роботи поміж поточними ремонтами.

раз.

Потім будується структура ремонтного циклу.

Кількість ремонтів,які будуть проведені на протязі року,визначається за формулами:

а) капітальних ремонтів

(4.17)

де Е - кількість одиниць однотипного обладнання, яка потребує ремонту;

Кв - коефіцієнт використання обладнання;

Ткал - календарний фонд часу (12 місяців = 8640 годин);

Кц - кількість капітальних ремонтів в ремонтному циклі.

Для двигунів ДАЗО-16-64-8/10У1

.

Для двигуна ДАЗО-16-44-8/10У1

Коефіцієнт використання обладнання визначається за формулою:

К в = Тф / Т кмц, (4.18)

де Тф - фактичний час роботи обладнання в міжремонтному циклі, год;

Т кмц - календарний час роботи обладнання в міжремонтному циклі, тобто ремонтний норматив (кол.4 в табл.6)

Кв = 51384/51840 = 0,99

Тф = 51840 - (1*104+11*32) = 51384 год.

Фактичний час роботи обладнання (Тф) визначається як різниця поміж календарним часом роботи обладнання в міжремонтному циклі (Ткмц) та загальною сумою простоїв в ремонтах обладнання, яка дорівнює сумі добутку кількості капремонтів в ремонтному циклі на нормативний час простою в капремонті (кол. 6 в табл.6) та добутку кількості поточних ремонтів в ремонтному циклі на нормативний час простою в поточних ремонтах (кол. 7 в табл.6).

б) поточних ремонтів

(4.19)

де Пц - кількість поточних ремонтів в міжремонтному циклі.

Для двигунів ДАЗО-16-64-8/10У1

ремонтів

Для двигуна ДАЗО-16-44-8/10У1

ремонтів

Час простою обладнання в ремонті для графіка ППР (Тпр) визначається за формулою:

(4.20)

де n _к - кількість капітальних ремонтів, передбачених графіком ППР;

n _пот - кількість поточних ремонтів, передбачених графіком ППР;

К - час простою в капітальному ремонті, год;

П - час простою в поточному ремонті,год.

Для двигунів ДАЗО-16-64-8/10У1

Тпр = 1*104+5*32 = 264 год.

Для двигуна ДАЗО-16-44-8/10У1

Тпр = 1*104+3*32 = 200 год.

Для складання графіка ППР слід визначити ефективний фонд часу роботи обладнання (Теф):

Т _еф = Т _{кал. р} - Т_пр, (4.21)

де Т_кал.р = 8640 год- календарний фонд часу на рік,год.

Т _еф = 8640 - 464= 8176 год.

З урахуванням даних щодо простою обладнання в ремонті та ефективного фонду робочого часу квартальний фонд робочого часу розподіляється таким чином:

· Річний фонд робочого часу пропорційно розподіляється по кварталах:

Т_{рч (кварт)} = Т _{кал. р}: 4 = 8176: 4 = 2044 години (4.22)

· З урахуванням нормативних простоїв в ремонтах квартальний ефективний фонд робочого часу визначається:

Т_{рч (еф.кварт)} = Т_{рч (кварт)} - Т_{пр(кварт),} годин (4.23)

Результати розрахунків та періодичність ремонтів надають можливість складення графіка ППР.

План періодичних ремонтів (графік ППР) оформлюється у вигляді таблиці 7. (див. Додаток 1)

Розрахунок труду та заробітній платі ремонтних робітників

Розрахунок чисельності робітників,зайнятих ремонтом обладнання, потребує знання річного обсягу ремонтних робіт (люд- годин) та ефективного фонду робочого часу одного робочого. Дані для розрахунку річного обсягу ремонтних робіт приймаються на підставі розрахованого графіку ППР.

Таблиця 4.7 - Розрахунок річного обсягу ремонтних робіт

Найменування обладнання	Кількість ремонтів	Трудоміст- кість одного ремонту, люд-год	Загальна трудоміст-кість ремон- тів, люд-год	Річний обсяг ремонтних робіт, люд-год
	К	П	К	П	К	П
1	2	3	4	5	6	7	8
Двигун ДАЗО-16-64-8/10У1	1	5	181	36	181	180	361
Двигун ДАЗО-16-44-8/10У1	1	3	181	36	181	108	289
РАЗОМ					362	288	650

Ефективний фонд робочого часу визначається на підставі балансу робочого часу (табл. 9).

На підставі цих даних ефективний фонд робочого часу одного робочого на період простою в ремонті:

Д_доб = Т_пр / Т_доби, (4.24)

де Д_доб- тривалість простою на період ремонту,год;

Т_пр - час простою,год(за графіком ППР);

Т_доби - тривалість доби (24 години).

Д_доб = 650 / 24 = 27 годин або 1,125 доби

(якщо 24 години -1доба, то 27 годин / 24 години = 1,125 доби)

Час ефективної роботи одного робітника:

Т_еф(р) = Д_доб * Т_зм, (4.25)

де Д_доб- тривалість простою в ремонті, діб

Т_зм = 8 год- тривалість зміни.

Т_еф(р) = 1,125 * 8 = 9 діб або 216 годин

Чисельність ремонтних робочих:

люд. (4.26)

де Р - річний обсяг ремонтих робіт, люд-год (підсумок табл.8)

Т_еф(р) - час ефективної роботи одного робітника, год;

К _пер -коефіцієнт переробки робочого часу (приймається 1).

д

Таблиця 4.8 - Баланс робочого часу на 2018 рік

Наименування	Кількість робочих днів
	Періодичний графік роботи	Безперервний графік роботи
1.Календарний фонд робочого часу 2.Кількість днів, на протязі яких роботи не проводились - вихідні дні - святкові дні 3.Номінальний фонд робочого часу 4.Планові невиходи на роботу в тому числі: - основні (чергові) відпустки - додаткові відпустки за шкідливість умов праці -хвороби та декретні відпустки -виконання державних обов'язків -цілодобові простої -учбова відпустка 5.Ефективний фонд робочого часу за рік 7.Середня тривалість робочої зміни	365 114 104 10 251 34 24 4 3 1 1 1 217 8	365 91 91 - 274 34 24 4 3 1 1 1 240 8

Чисельність робочих розподіляється по розрядах, результати зводяться до таблиці 4.9.

Таблиця 4.9 - Штатний розклад ремонтної бригади

Професія	Розряд	Кількість, чол.	Година тарифна ставка,грн	Система оплати
Слюсар-електрик по ремонту ЕО	VI	1	42,47	почасово- преміальна
Слюсар-електрик по ремонту ЕО	V	2	36,69	почасово- преміальна

Умови праці - шкідливі для більшості виробництв ПрАТ “Виробниче об'єднання “АЗОТ””,преміальні - 20% від основної заробітної плати, додаткова заробітна плата -10 % від основної заробітної плати.

Заробітна плата визначається за тарифом в залежності від трудомісткості ремонтів,

ГТС за розрядами та умов праці.

Середня ГТС:

грн, (4.27)

де Р1, …Рn - годинні тарифні ставки n-ної кількості робітників.

Заробітна плата за тарифом:

З _тар = Р * Р_сгс, грн, (4.28)

де Р - річний обсяг ремонтних робіт, люд-годин;

Р _сгс- середня ГТС, грн.

З _тар = 650 * 38,62 = 25103 грн.

Сума преміальних виплат:

С_пр = (Зтар * %) / 100,грн, (4.29)

де % - відсоток премії (20%).

С_пр = (25103 * 20) / 100 = 5020,60 грн.

Фонд основної заробітної плати:

З_осн = З_тар + С_пр, грн. (4.30)

З_осн = 25103 + 5020,6 = 30123,6 грн.

Додаткова заробітна плата:

З _дод = (З _осн * %) / 100, грн, (4.31)

де % - відсоток премії(10%).

З _дод = (30123,6 * 10) / 100 = 3012,36грн.

Загальний фонд оплати праці дорівнює:

З _заг = З_осн + З_дод, грн, (4.32)

З _заг = 30123,6 + 3012,36= 33135,96грн.

Розмір ЄСВ в залежності від розміру ФОП складатиме 22% (з урахуванням класу професійного ризику виробництва):

З _відр = З _заг * 0,22 грн, (4.33)

З _відр = 33135,96* 0,22 = 7289,91грн.

Розрахунок матеріальних, транспортно-заготівельних та накладних витрат.

Матеріальні витрати на ремонтні роботи визначаються на підставі дефектної відомості.

Для учбового розрахунку припускається їх розмір визначати у % від вартості обладнання (20% -40%).

Транспортно- заготовчі витрати приймаються у розмірі 7%-20% від вартості матеріальних витрат.

Сума накладних витрат розраховується згідно середнім розмірам нормативів, діючих на підприємствах і визначається в розмірі від 80% до 120% від суми основної заробітної плати робочих.

Кошторис витрат на проведення ремонтних робіт

Підсумки розрахунків витрат на проведення ремонтних робіт зводяться до єдиного кошторису.

Таблиця 4.10 - Кошторис витрат на проведення ремонтних робіт для двигунів ДАЗО-16-64-8/10У1 та ДАЗО-16-44-8/10У1

Найменування статей витрат	Сума, грн
1. Матеріальні витрати	555373,2
2. Транспортно-заготівельні витрати	83305,98
3. Основна заробітна плата	30123,6
4. Додаткова заробітна плата	3012,36
5. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	7289,91
6. Накладні витрати	27111,24
РАЗОМ ВИТРАТ:	706216,29

Обґрунтування економічної доцільності монтажу електрообладнання

На сучасних підприємствах оснвними джерелами зниження операційних витрат є витрати матеріальні, транспортні та накладні, причому резерви зниження кожного виду витрат можуть бути різними в залежності від поточної економічної ситуації, зокрема:

· розмір матеріальних витрат регулюється вартістю придбання електрообладнання, отже завданням служби матеріально-технічного постачання підприємства є пошук найбільш дешевого і водночас надійного сучасного обладнання, використання якого буде економічно вигідним для підприємства;

· розмір транспортних витрат можна знизити шляхом застосування сучасних методів при виконанні традиційних логістичних операцій по складуванню, транспортуванню, комплектації, навантаженню, розвантаженню, внутрішньому переміщенню матеріалів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка даних інформаційних потоків які дозволяють постачальницько-збутовим службам підприємства розробляти найоптимальніші варіанти руху матеріальних потоків від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів;

· розмір накладних витрат доцільно оптимізувати шляхом зниження витрат на утримання не завжди обґрунтованого з виробничої точки зору апарату управління тощо

Пропонується наступна методика розрахунку можливого зниження витрат на монтаж електрообладнання:

1) зниження матеріальних витрат ДМ_в:

ДМ_в = М_в * в, грн., (4.34)

де М_в - розмір визначених матеріальних витрат,грн.

в - коефіцієнт, що враховує ступінь можливого зниження матеріальних витрат на даному виробництві (приймається за даними виробництва);

ДМ_в = 2170244* 0,2 = 434048,8 грн.

2) зниження транспортних витрат ДМ_тр:

ДМ_тр = М_тр * ф, грн., (4.35)

де ф - коефіцієнт, що враховує ступінь можливого зниження транспортних витрат на даному виробництві (приймається за даними виробництва);

ДМ_тр = 86809,76 * 0,15 = 13021,46 грн.

3) зниження накладних витрат ДМ_н:

ДМ_н = М_н * г_, грн., (4.36)

де г - коефіцієнт, що враховує ступінь можливого зниження накладних витрат на даному виробництві (приймається за даними виробництва);

ДМ_н = 21185,96* 0,16 = 3389,75 грн.

4) Загальний розмір економії від зниження витрат ДМ_заг:

ДМ_заг = ДМ_в + ДМ_тр + ДМ_н, грн, (4.37)

ДМ_заг = 434048,8+13021,46 + 3389,75 = 450460,01 грн.

5) Коефіцієнт зниження витрат К_зв:

(4.38)

де В_{м (заг)} - загальний розмір витрат на монтаж електрообладнання

4.3 Економічне обґрунтування прийнятих рішень

Основним нормативним документом, що регламентує зміст системи ПЗР електрообладнання є «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.06 за № 258.

Економічне обґрунтування доцільності планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання засновано на співставленні витрат на капітальний ремонт електрообладнання (з урахуванням неамортизованої частини його вартості) з витратами на придбання нового обладнання,що має аналогічні споживчі характеристики.

Розмір неамортизованї частини вартості об`єкта, що підлягає капітальному ремонту (визначений працівниками економічних підрозділів по узгодженню з адміністрацією підприємства), визначається за даними базового підприємства (як правило, він дорівнює 20%-40% його початкової вартості).

Капітальний ремонт вважається економічно доцільним, якщо сума витрат на ремонт (з урахуванням неамортизованї частини вартості об`єкта) менша за вартість придбання нового обладнання.

Послідовність визначення доцільності капітального ремонту електрообладнання наступна:

1)Витрати на ремонти електрообладнання розподіляються у відсотковому відношенні відповідно загальної трудомісткості ремонтів на рік:

, грн. (4.39)

, грн. (4.40)

де Т_пот - трудомісткість поточних ремонтів,чол./год

Т_кап - трудомісткість капітальних ремонтів,чол./год

Т_{рем.заг} - загальна трудомісткість ремонтів, чол./год

В_{рем.заг} - загальні витрати на ремонт електрообладнання,грн.

2) Розмір недоамортизованої частини вартості електрообладнання:

В_нам = В _бал * k, грн (4.41)

де В _бал - балансова вартість електрообладнання,грн

k - коефіцієнт, що виражає розмір недоамортизованої частини вартості,% (приймається проектантом на рівні діючого виробництва)

В_нам = 310000 * 0,22 = 68200 грн.

3) Загальна сума витрат на ремонт і недоамортизованої частини вартості електрообладнання (УУ В) для порівняння таких витрат із початковою вартістю обладнання:

УУ В = В_{рем.заг} + В_нам,грн. (4.42)

УУ В = 706216,29 + 68200 = 774416,29 грн.

Висновок: Загальна сума витрат на ремонт і недоамортизованої частини вартості електрообладнання (774416,29 грн.) менша за початкову вартість електрообладнання (2300458,64 грн), отже капітальний ремонт вважається доцільним.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

5.1 Загальні положення

Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

Перелік небезпечних та шкідливих факторів:

1. Утворення пожежовибухонебезпечних сумішей з повітря;

2. Підвищене значення напруги в електричному колі, замкнення якого може відбутися через тіло людини;

3. Наявність шкідливих речовин, пилу, газів;

4. Підвищена вологість, температура;

5. Термічні опіки;

6. Підвищений шум при роботі насосів, вентиляторів та котла;

7. Високий тиск води, водяної пари;

5.2 Техніка безпеки

Одним з найнебезпечніших факторів, впливаючих на організм людини, в електротехнічних установках є ураження електричним струмом. При ураженні, електричний струм надає біологічному, термічну, механічну та електричну дію на організм людини.

Існують два види ураження електричним струмом: електричний удар та електротравми.

Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки згідно ПУЕ, поділяються на три категорії: III - приміщення без підвищеної небезпеки; II - приміщення з підвищеною небезпекою; I - особливо небезпечні приміщення.

Однією із умов забезпечення безпеки праці є механізація та автоматизація процесу, застосування звукової та світлової сигналізації для попередження травмування працівників при виникненні аварійної ситуації.

Для забезпечення електробезпеки застосовують слідуючи технічні способи та засоби:

- ізоляція струмоведучих частин, забезпечення недосяжності неізольованих струмоведучих частин;

- застосування малих напруг;

- захисне заземлення, занулення;

- організаційні та технічні заходи;

- огороджувальні засоби, плакати, надписи;

- електрозахисті засоби (діелектричні рукавички, показники напруги, діелектричні килимки).

Статична електрика - це сукупність явищ, що пов'язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об'ємі діелектричних та напівпровідникових речовин, матеріалів та виробів. Поява зарядів статичної електрики є результатом складних процесів перерозподілу електронів чи іонів при стиканні двох різнорідних тіл (речовин). Небезпекою статичної електрики є можливість спричинити вибух чи небезпеку пожежі, впливу на організм людини, порушення технічних процесів, викликати вихід із ладу напівпровідникових приладів.

Засоби захисту від статичної електрики:

- заземлення робочих площадок, зниження електропровідності матеріалів шляхом нанесення на поверхню антистатичних добавок, підвищення відносної вологості повітря;

- виготовлення поверхонь, які труться, з однорідних металів;

- забезпечення робітників засобами індивідуального захисту (струмопровідне взуття, килимки, антистатичні халати з бавовни, браслети, кільця).

Блискавкозахист - це система захисних пристроїв та заходів, що призначені для забезпечення безпеки людей, збереження будівель та споруд, устаткування та матеріалів від можливих вибухів, займань та руйнувань, спричинених блискавкою. Розрізняють первинні (прямий удар) і вторинні прояви блискавки.

Будівлі та споруди поділяються за рівнем блискавкозахисту на три категорії. Приналежність об'єкта, що відлягає блискавкозахисту, до тієї чи іншої категорії визначається, головним чином, його призначенням та класом вибухопожежонебезпечних зон згідно за правилами улаштування електроустановок (ПУК).

III категорія - ціла низка будівель та споруд, зокрема: будівлі та споруди з пожежонебезпечними зонами класів П - І, П - ІІ та П - ІІа; зовнішні технологічні установки, відкриті склади горючих речовин що належать до зон класів ІІ - ІІІ; димові та інші труби підприємств і котельних, башти та вишки різного призначення висотою 15 метрів і більше.

Будівлі та споруди ІІІ категорії повинні мати захист від прямих ударів блискавки та занесення високих потенціалів, а зовнішні установки - тільки від прямих ударів. Котельна відноситься до ІІІ категорії блискавко захисту.

5.3 Виробнича санітарія та гігієна праці

Повітря робочої зони виробничого приміщення повинно відповідати санітарно - гігієнічних вимог по вмісту шкідливих речовин (газу, парів, аерозолів), часток пилу, наведеними в ГОСТ 12.1.005 ССБТ «Загальні санітарно - гігієнічні вимоги до повітря робочої зона».

Враховуючи шкідливість вихідних компонентів, що входять до складу припоїв, флюсів, миючих середовищ, і забруднення атмосфери виробничих приміщень пилом, парами і газами, для досягнення сприятливих умов праці необхідно провести комплекс наступних заходів:

- заміна шкідливих речовин менш шкідливими;

- автоматизація та дистанційне керування процесами;

- герметизація виробничого устаткування;

- нормальне функціонування систем вентиляції (кондиціонування);

- дотримання правил особистої безпеки, профілактичне харчування;

- користування засобів індивідуального захисту.

Враховується значення освітлення виробничих приміщень. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішні огороджувальних конструкціях.

2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.

3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Так я на підстанції в основному проходить загальне спостереження за ходом виробничого процесу, вона відноситься до VII розряду зорової роботи.

Таблиця 5.1 - Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (ДБН В.2.5 - 28 - 2006)

Характеристика зорової роботи	Наймен- ший розмір об'єкта розпізнава- ння,мм	Розряд зорової роботи	Штучне освітлення	Природне освітлення
			Освітленість, лк	КПО, %
			при комбінова- ному освітленні	при загально- му освітлені	при верхному чи комбінова- ному освітленні	при боково- му освітле- нні
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу	-	VIII	-	75 - 300	1*	0,3*

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати таким вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

- не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих);

- повинен буди достатній, для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо та вибухонебезпека світильників)

- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Мікроклімат - це умови середовища приміщень, які визначаються поєднанням температури, відносної вологості, швидкості руху повітря.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою удосконалення технічних процесів, раціонального розміщення технологічного устаткування, вентиляції, опалення, кондиціонування засобів індивідуального захисту.

Санітарні норми для приміщень:

Температура:

- взимку - 16-24 ⁰С

- влітку - 18-25 ⁰С

Вологість - 40-60 %, швидкість пересування повітря - 0,1-0,2 м/с.

Шуми, вібрації, засоби захисту від них.

Вібрації виникають при роботі машин які мають неврівноважені частини, що обертаються чи здійснюють зворотно - наступальний рух (електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент). Шуми виникають при подачі газу чи повітря по трубопровідних вентиляційних системах внаслідок вібрації при роботі механізмів, устаткування, процесів, що проходять у рідинах (гідроудар). Для виконання робіт на постійному робочому місці у приміщеннях на території підприємств рівень шуму не повинен перевищувати 80 дБ.

Методи захисту від вібрації:

1. Зниження вібрації в джерелі виникнення:

а) вибір раціональних технологічних та кінематичних схем;

б) врівноваження та збалансування, зменшення зазорів;

в) раціональний вибір маси та апаратності коливальної системи.

2. Зменшення на шляхах поширення вібрації:

а) дистанційне управління, контроль та сигналізація;

б) вібропоглинання - встановлення апарату на масивному фундаменті, застосування пружних елементів.

3. Застосування засобів індивідуального захисту: навушники, вкладки «Беруші».

Методи захисту від шумів:

1. протишумні навушники;

2. протишумні вкладиші;

3. протишумні шлеми та каски;

4. протишумні костуми;

5. Акустичні засоби захисту:

а) засоби звукоізоляції;

б) засоби звукопоглинання;

в) засоби демпфірування;

г) глушники шуму.

5.4 Протипожежені заходи та склад відомості протипожежного інвентарю

Для забезпечення протипожежної безпеки на робочому місці машиніста насосних установок необхідно:

1). Курити тільки у відведених місцях.

2). Забороняється застосування відкритого вогню без відповідних запобіжних заходів і без оформлення дозволу на ведення вогневих робіт. При виявленні пропуску азоту - припинити роботи із застосуванням вогню.

3). Зберігання на робочому місці балонів зі стисненими газами (кисень, ацетилен) забороняється.

4). Не допускається на робочому місці горючих і мастильних матеріалів більше норми.

5). Не допускається захаращення проходів до засобів пожежегасіння й використання засобів пожежегасіння в господарських цілях.

6). При загазованості на робочому місці, варто припинити всі роботи.

При виникненні пожежі, необхідно негайно повідомити начальникові зміни, у пожежну частину по тел. 01 або 20-01, і до прибуття підрозділу пожежної команди, приступити до гасіння пожежі існуючими засобами пожежегасіння.

Які засоби пожежегасіння в цеху застосовуються:

- вогнегасники хімічні пінні ОХП-10;

- вогнегасники вуглекислотні ОУ-2; ОУ-5; ОУ-8; ОУ-80;

- азотні установки;

- азото-водяне гасіння;

- установки пінного пожежегасіння;

- азбестові полотна;

- пісок;

- вода пожежно господарська оборотна;

- напівстанціонні лафетні установки.

Засоби пожежегасіння встановлені у відділенні наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2- Засоби пожежегасіння

Найменування інвентарю	Кількість, шт.
1 Ящик з піском, азбестовим полотном, совком 2 Гумовий шланг для гасіння азотом 3 Пересувний вуглекислотний вогнегасник: ОУ-25, ОУ-80 4 Хімічний вогнегасник ОХП-10 5 Стаціонарний азотний вогнегасник ОВПС-250“A” 6 Напівавтоматична стаціонарна установка для одержання високо кратної повітряно-механічної піни	2 6 1 1 1 1

5.5 Організаційно-технічні заходи

До обслуговування електроустаткування можуть допускатися особа, яка знає їх схеми, належні та експлуатаційні інструкції, особливості обладнання і перевірку знань. Обслуговування може здійснюватися одним або кількома особами.

Обслуговування електроустаткування може здійснюватися як місцевим, закріпленим за даною електроустановкою, так і виїзним, закріпленим за групою електроустановок, оперативним або оперативно-ремонтним персоналом.

Особи, немаючі відношення до обслуговування даної електроустановки і не виконуючі роботи по наряду або розпорядженню, але можуть допускатися:

- в приміщенні електроустановок напругою вище 1000В дозволяється адміністративно-технічного персоналу в посаді не нижче начальника електроцеху, або під доглядом оперативного персоналу з квафікаційною групою не нижче III;

- в приміщенні електроустановок напруга не нижче 1000В під доглядом особи обслуговуваного персоналу з квафікаційною групою не нижче III;

- супроводжуючий повинен невідлучно находитися з допускаючим в приміщення електроустановки особами та слідити за їх безпекою. При вході в приміщення він повинен насамперед повідомити про заборонені приближенні до електрообладнання та струмоведучих частин;

Огляд електроустановок може проводитися одноосібно:

- адміністративно-технічним персоналом з кваліфікаційною групою V (в установках напругою вище 1000В) і IV (в установках напругою до 1000В);

- оперативним персоналом з кваліфікаційною групою не нижче III;

До організаційних заходів, що забезпечують безпечне проведення монтажу й обслуговування електроустановок відносяться:

- затверджений перелік робіт виконуваних по убраннях, розпорядженням;

- призначення облич робіт, що відповідають за безпечне проведення;

- підготовка робочого місця;

- допуск до робіт;

- нагляд під час ведення робіт;

- оформлення перерв у роботі і її закінчення.

Перед проведенням робіт дуже важливо дотримуватися наступного порядку підготовки робочого місця:

- виробляються необхідні відключення і приймаються міри, щоперешкоджають, помилковому чи мимовільному включенню комутаційних апаратів;

- вивішуються плакати, що забороняють, на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;

- і перевіряється відсутність напруги на струмоведучих частинах, що повинні бути заземлені для захисту людей від поразки електричним струмом;

- установлюється заземлення;

- відгороджуються, при необхідності, робочі чи місця струмоведучі частини, що залишилися під напругою, і вивішуються на огородженнях плакати безпеки.

ВИСНОВОК

Тема даного дипломного проекту «Електроустаткування насосної ВЗЦ-4 і електроустаткування підстанції №93 напругою 6/0,4 кВ». У ньому висвітлені наступні питання: електрообладнання насосної, електроустаткування підстанції, організація і технологія монтажу обладнання, економічні питання і охорона праці.

У першому розділі розглянута коротка характеристика споживачів електроенергії, описана відомість споживачів електроенергії, розрахунок електричних навантажень, обрали схему електропостачання і величини напруги живлення U=6 кВ. Для харчування електромереж дозволяється застосовувати змінний трифазний струм частотою 50 Гц, для силової мережі напругою 6 кВ. Також обрали тип, визначили кількість та потужність силових трансформаторів.

У другому розділі розглянуто електроустаткування підстанції напругою 6/0,4 кВ. Також був проведений розрахунок струмів короткого замикання з використанням ЕОМ і обрані електричні апарати вакуумні вимикачі серії ВМГ-133, трансформатори струму ТПЛ-10 та струмоведучі частини. Опис роботи схеми релейного захисту та сигналізації трансформатора, та опис роботи АВР. Обрали схеми та прилади вимірювання. Також розрахували захсне заземлення.

В організаційно-технічної частини освітлена організація монтажу електрообладнання ВЗЦ № 4 і описана його технологія монтажу з розрахунком потреби в основних виробах і матеріалах.

В економічній частині розрахована: вартість обладнання рівна 2170244грн., транспортні витрати 86809,76 грн. Після розрахунку трудових витрат для монтажу було взято 8 робочих з фондом заробітної плати 25893,96грн. і відрахуваннями в розмірі 5696,67 грн. Накладні витрати склали 21185,96 грн. На підставі ресурсу робіт, простою в ремонті, трудомісткості та ін. Складено графік планово-попереджувальних ремонтів. У розрахунку трудомісткості ремонтних робіт складен баланс робочого часу, з ефективним фондом робочого часу дві тисячі сорок чотири години, взято для ремонтів 3 людини з громад фондом заробітної плати 33135,96 грн. Сума накладних витрат склала 27111,24 грн. Після складання кошторису витрат на ремонт обладнання визначено, що ремонт виробляти доцільно.

У п'ятому розділі розглянуті правила техніки безпеки при монтажі та експлуатації електрообладнання, загальні поняття, протипожежні заходи та складені відомості спеціального інвентарю та засобів пожежогасіння, виробнича санітарія, організаційно - технічні заходи забезпечення електробезпеки.

Графічна частина складається з 4 аркушів формату А1.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Зимин Е.Н., Преображенский В.И., Чувашов И.И. Электрооборудование промышленных предприятий и установок. - М.: Энергоатомиздат, 1981 - 520с.

2. Справочная книга по проектированию электроосвещения. / Под ред. Г.М Кнорринга. - Л: Энергия, 1976 - 384 с.

3. Справочная книга по светотехнике. / Под ред. Ю.Б. Айзенберга. - М: Энергоатомиздат, 1983 - 471 с.

4. Дьяков В.И. Типовые расчеты по электрооборудованию. - М: Энергоатомиздат, 1991 - 160 с.

5. Рохлин Г.Н. Газоразрядные источники света. - М: Энергоатомиздат, 1991 - 480 с.

6. Справочник по электрическим машинам Т1 и Т2. / Под ред. И.П. Копылова - М: Энергоатомизда, 1988 - 456 с.

7. Справочник по проектированию электрических четей и электрооборудования. / Под ред. Б.Ю. Барыбина. - М: Энергоатомиздат, 1991 - 464 с.

8. Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и подстанций. - М: Энергоатомиздат, 1989 - 608 с.

9. Номенклатура изделий заводов Укрглавэлектромонтажа. - п: ЦБНТИ, 1988 - 142 с.

10. Правила улаштування електроустановок. від. 3-тє,перероб. і доп. - Мінпаливенерго України, 210 - 736 с.

11. ДБН В.2.5 - 28 - 2006 - Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.

12. ГОСТ 14.524 - 80. Степени защиты оболочек электрооборудования.

13. Економіка підприємства під редакцією С.Ф Покропивного, 2002

14. І.М. Бойчук Економіка підприємств, Львів, 1999

15. Т.О. Приймак Економіка підприємств, Львів, 199

16. Ю.М. Малышев. Экономика, организация и планирование на предприятиях химической и нефтехимической промышленности, М. Химия, 1996

17. О.Р. Туровец. Вопросы экономики и организации производства и дипломных проектах. М., 1998

18. Л. Чумак - Куреч. Экономическое обоснование дипломных проектов М., 1989

19. Организация и планирование электротехнического производства под редакцией Б.Л. Клименко, Ленинград, 1989

20. Н.Л. Зайцев. Экономика промышленного предприятия, Москва, 2000

21. Н.В. Шапилова. Економіка підприємств. Львів, 1999

22. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. - К.: Каравела, 2004 - 408 с.

23. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. - від. 5-е., доп. - Львів: Афіша, 2002 - 350 с.

24. Правила пожежної безпеки в Україні. - К.: Пожінформтехніка.

2005 - 20 с.

25. Закон України «Про охорону праці» Нормативно правові акти з охорони праці (ДНАОП).

26. 0.00 - 1.29 - 97 Правила захисту від статичної електрики.

27. ДНС 3.3.6 - 042 - 99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

Размещено на Allbest.ru

...