Використання люмінесцентних ламп

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

1.1 Принцип дії та види сучасних електричних та побутових ламп освітлення

1.2 Поняття люмінесцентних ламп

1.3 Особливості конструкції люмінесцентних ламп

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

2.1 Характеристика матеріалів для люмінесцентних ламп

2.2 Технологія виготовлення основних матеріалів

2.3 Процес контролю та випробування готового виробу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

лампа освітлення люмінесцентний електричний



ВСТУП

Актуальність теми. Застосування електричної енергії в народному господарстві висунуло на одне з перших місць проблему виробництва електротехнічних матеріалів високої якості, що повністю відповідають вимогам технічного прогресу і виготовляються з вітчизняної сировини за допомогою найсучаснішої технології.

Правильний вибір електротехнічних матеріалів дозволяє збільшити ККД електричних машин та апаратів, зменшити їх масу і габаритні розміри, підвищити надійність роботи та знизити вартість їх виробництва і експлуатації.

Найбільш зручним видом енергії в промисловості, побуті та будівництві є електрична. Це пояснюється тим, що вона з найменшими непродуктивними витратами може бути транспортована чи перетворена в інші види енергії (механічну, теплову, світлову), причому це перетворення буде екологічно чистим, що неможливо при використанні інших видів енергії. Саме завдяки такій властивості електрична енергія практично єдина, яку застосовують у міському цивільному чи промисловому будівництві. Обсяг використання електричної енергії на споруджуваних об'єктах також зростає.

Об?єктом в даному дослідженні виступає люмінесцентні лампи.

Предметом в даній курсовій роботі є процес виготовлення люмінесцентних ламп.

Мета курсової роботи полягає у дослідженні технологічного процесу виготовлення люмінесцентних ламп.

Так, для ефективної роботи, спрямованої на досягнення даної мети збудований ряд завдань, а саме:

- визначити теоретичну характеристику поняття люмінесцентних ламп;

- дослідити принцип дії та класифікацію електричних ламп освітлення загалом;

- охарактеризувати конструкцію люмінесцентних ламп;

- вивчити з якого матеріалу виготовляють люмінесцентні лампи;

- дослідити технологію виготовлення люмінесцентних ламп.

В ході написання даної курсової роботи було використано наступні методи: стандартні методи вимірювання електричних та світлових параметрів електричних ламп та методика визначення 5 класів енергоефективності ламп у відповідності з вимогами технологічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, а також рекомендації по оцінці відповідності продукції вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.

Наукова новизна та практична цінність одержаних результатів полягає в обґрунтуванні ролі технічного регулювання для забезпечення якості та безпечності електричних ламп, зокрема через встановлення вимог до енергоефективності, надійності, обмеження використання небезпечних речовин та інші.

Структура даної курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає сорок сторінок.



РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

1.1 Принцип дії та види сучасних електричних та побутових ламп освітлення

Сучасні види ламп, які застосовуються для освітлення житлових, офісних, господарсько-побутових приміщень, на сьогоднішній день вражають своєю різноманітністю. Відрізняються вони один від одного не тільки потужністю освітлення, але і принципом дії, як наслідок - різноманітністю відтінків світла, довговічністю і споживаною кількістю електроенергії.

Відповідно, бувають види ламп освітлення, які споживають невелику кількість електроенергії і при цьому випромінюють яскраве освітлення і мінімум тепла - ці лампи класифікуються, як енергозберігаючі лампи, види їх по конструкції також різноманітні.

Нового покоління види електричних ламп бувають такими, які є стійкими до перепадів напруги в мережі і мають більшу кількість годин роботи і циклів вмикання/вимикання, що в поєднанні з низьким енергоспоживанням значно відрізняє їх від традиційних ламп розжарювання.

Однак, сучасні лампи освітлення не обмежуються цим, вони мають не тільки показники світловіддачі, споживання електроенергії та кількість годин роботи, існує і безліч інших нюансів, як частота мерехтіння, екологічність, наявність/відсутність вбудованих випрямлячів струму, і багато іншого.

Тому розглянемо, які бувають види ламп на сьогоднішній день, в першу чергу - основні положення, потім розглянемо принцип дії електричних ламп освітлення з такого існуючого їх переліку:

- лампи накалення;

- газорозрядні лампи;

- світлодіодні лампи.

Лампи накалення є найбільш поширеними на території країн СНД, і, мабуть, найдавнішим видом ламп. Вони не мають ні яких особливих переваг, виділяють багато тепла, споживають багато електрики, не мають захисту від перепадів напруги.

Єдина перевага - тепле, подібне натуральному, сонячне освітлення, яке, на думку багатьох, не зрівняється з явно штучним освітленням інших видів ламп. Крім того, вони є екологічно чистими на відміну від наступного виду ламп.

Газорозрядні лампи, а також їх різновид - люмінесцентні лампи хороші тим, що мають безліч різновидів, кожен з яких має певну кращу якість.

Раніше на території СНД були поширені класичні, ртутні лампи денного освітлення, але на сьогодні вони більшою мірою пішли в небуття і на їх місце прийшли нові їх різновиди.

Види сучасних газорозрядних ламп застосовуються не тільки як звичайні джерела електричного освітлення в побуті; вони мають декоративні різновиди, прийнятні для підсвічування стель, ніш і т. д.

Світлодіодні лампи є нічим іншим, як сучасною альтернативою попередніх двох видів ламп. Ці лампи нового покоління енергозберігаючі, екологічні і довговічні (стійкі до перепадів напруги) освітлювальні електричні елементи.

Вони мають явну перевагу перед іншими видами ламп, але єдиний недолік - вартість, так як технологія їх виробництва на сьогодні нова і досить дорога. Але їх довговічність і економічність, на думку виробників, окупить разові витрати на їх придбання.



Малюнок 1.1. Схема лампочки

Принцип дії лампи накалювання заснований на нагріванні металевої спіралі, що знаходиться у вакуумі (лампи потужністю до 25Вт) або газ аргон або аргон+азот (середньої потужності і високопотужні лампи) у герметично запаяній скляній колбі.

При проходженні через спіраль, струм розігріває її до температури, що дорівнює надалі до 3000 градусів за Цельсієм, разом з цим відбувається і випромінювання світла, інфрачервоних променів.

Сама спіраль виконана з особливо міцного і вельми тугоплавкого металу - вольфраму, а ступінь яскравості освітлення прямо пропорційно залежить від температури нагріву; крім того, газове середовище, в якому знаходиться спіраль, може містити в собі частинки галогенів - з'єднань 17-ої гр. Таб. Менделєєва (F, Cl, Br, I).

Сучасні лампи розжарювання виробляються зі скла з металевим плафоном, що мають різьбу, за рахунок якої відбувається фіксація в патроні, але є різновиди з контактно-затискними і штировими типами з'єднань.

Види ламп накалювання можуть мати чотири модифікації, чотири умовні позначення, що вказують на тип спіралі та її довкілля в лампі розжарювання: В (вакуумна), Б (биспіральна з аргоновим напиленням), БО (биспвральна з аргоновим наповненням опалової колбі), Г (моноспвральна з аргоновим напиленням).



Малюнок 1.2. Види ламп накалювання

Окремим видом найбільш сучасних ламп розжарювання є галогенні лампи розжарювання, відмінність яких від вищеописаних обумовлено змістом галогенних частинок в газовому середовищі лампи накалювання (часток йоду, хлору, брому), які вступають в реакцію з металом, що випаровується з поверхні спіралі.

Після цього процесу метал повертається на поверхню спіралі за рахунок температурного розкладання отриманого з'єднання. Таким чином, вони мають більший ККД, термін придатності та інші характеристики.

Що стосується побутового призначення ламп розжарювання, то вони є лампи загального призначення і позначаються абревіатурою ЛОН.

Принцип дії газорозрядних ламп полягає в тому, що видиме випромінювання світла відбувається внаслідок виникнення розряду електрики в герметичному середовищі газу (неон, аргон, криптон, ксенон) або пара металів (натрій, ртуть).

Таким чином, середовище газу/пару металу - це і є провідник струму, який від вольфрамового електрода з великим потенціалом (фази, “+”) проводить його до вольфрамового електрода з меншим потенціалом (нуля, “-”), випромінюючи мінімум тепла при високій мірі світловіддачі.

При цьому у складі середовища газу/пару можуть застосовуватися і галогени (фтор/F, хлор/Cl, бром/Br, йод/I), які покращують світловіддачу і інші показники газорозрядних ламп.

Існує також і газорозрядні люмінесцентні лампи лампи, у яких в результаті розряду в парах ртуті утворюється невидиме для людського ока ультрафіолетове випромінювання (теплове випромінювання), яке перетворюється у видиме світло за допомогою напилення люмінофора (сполук галофосфата), що є на внутрішніх стінках колби.

Види газорозрядних ламп поділяються на лампи низького і високого тиску - за тиском усередині колби.

Лампи високого тиску мають в якості основної переваги вищу ступінь світловіддачі, і поділяються в свою чергу за типом наповнювача на:

- ртутні;

- натрієво-ртутні;

- іодідо-метало-ртутні;

- інертно-газові.

Ртутні газорозрядні лампи високого тиску мають напилення люмінофора, є Люмінесцентними лампами високого тиску і позначаються абревіатурою ДРЛ.

Натрієво-ртутні газорозрядні лампи високого тиску іменуються також як просто натрієві і позначаються абревіатурою ДНаТ.

Іодідо-метало-ртутні газорозрядні лампи, а точніше - лампи високого тиску з наповнювачем - іодідами, рідкоземельнми металами з вмістом ртутних парів, що іменуються як металогалогенні лампи і носять абревіатуру ДРІ.

Інертно-газові газорозрядні лампи високого тиску є суто газовими лампами, в яких застосовуються аргон, ксенон, неон, криптон або їх суміші і носять назви відповідно вмісту газу.

Лампи низького тиску мають переваги лише при освітленні приміщень, що не потребують високої потужності освітлювальних приладів; найчастіше - це декоративного освітлення джерела світла, які в залежності від наповнювача бувають такі:

- ртутні з інертним газом;

- натрієві.

Лампи низького тиску з наповнювачем парів ртуті з домішкою різновидів інертного газу, іменовані як звичайні люмінесцентні лампи (ЛЛ), містять ще шар люмінесцена (див. принцип дії газорозрядних ламп).

Лампи низького тиску з наповнювачем парів натрію - не є такими як попередні, зовсім іншого принципу дії, позначаються абревіатурою ДнаС.

Прочитавши вищеописані види і принцип дії, Ви вже здогадалися, що по джерелу світла ці лампи поділяються на газорозрядні та люмінесцентні, а що стосується низького тиску таких ламп, на сьогоднішній день їх виробляють в якості енергозберігаючих.

Малюнок 1.3. Принцип дії світлодіодних ламп

Принцип дії світлодіодних ламп полягає у випромінюванні світла від одиночних світлодіодів, що знаходяться в цих лампах, або груп світлодіодів, пов'язаних спеціальної мікросхемою, яка вміщує в собі перетворювач мережевого струму в робочий струм, на якому працюють ці елементи.

Сам же світлодіод являє собою напівпровідниковий аналоговий елемент, який раніше використовувався для індикації в мікроелектроніці. Цей елемент сімейства діодів переробляє електричний струм у світ за рахунок проходження його (струму) через напівпровідниковий кристал. Крім того, він має властивість пропускати струм тільки в одному напрямку.

Якщо детальніше про принцип дії світлодіода лампи, то він складається з анода і катода, які розташовані з протилежних сторін світло випромінюючого кристала, який легований з цих сторін домішками: з однієї - акцепторними, з другої - донорськими. У свою чергу кристал знаходиться на підкладці з різного матеріалу: кремнію, силікону або знаходиться у скляній оболонці.

При проходженні електричного струму від джерела з великим потенціалом (анода, “+”), він рухається через кристал в напрямку електрода з меншим потенціалом (катод, “-”). Цю область переходу струму називають p-n переходом, в якій, власне, і виникає світіння при рекомбінації електронів і дірок в його області.

Види світлодіодних ламп як такі, різні по конструкції, по складу внутрішнього середовища та іншим технічним параметрам, властивим лампам розжарювання і газорозрядним лампам, не існують.

Є відмінності за формою плафонів (стандарти відповідають іншим лампам), колірної віддачі, і по робочому живленню, що ми розглянемо детальніше. Стосовно останнього, світлодіодні лампи розрізняють:

- живлення 4В;

- живлення 12В;

- живлення 220В.

Світлодіодні лампи з живленням 4В застосовуються для слабопотужних джерел освітлення, часто застосовуються в декоративних світильниках - “свічках”. Відповідно, застосовуються як допоміжне локальне, часто-густо декоративне освітлення.

Світлодіодні лампи 12В є заміною сучасних ламп розжарювання, також і галогенних ламп, а також різновидів газорозрядних/люмінесцентних ламп. Вони мають гідну потужність освітлення при невисокій тепловіддачі, що робить їх не тільки хорошими джерелами загального, але і вбудованого меблевого освітлення.

Світлодіодні лампи 220В - використовуються для високопотужного освітлення, вхідне живлення 220В перетворюється в менше за рахунок вбудованого трансформатора і живить світловипромінюючі елементи (світлодіоди). Єдиний вид світлодіодних ламп, які не потребують окремого підключення трансформатора.

1.2 Поняття люмінесцентних ламп

Люмінесцентні лампи вперше були продемонстровані в 1939 році на виставці у Нью-Йорку. Вони швидко стали популярними в магазинах, офісах й інших адміністративних будинках, чрез те що використовували набагато менше електроенергії, забезпечуючи необхідне освітлення. Однак, їх не часто можна було зустріти в домівках людей - мерехтіння, час вмикання, шум та розмір таких ламп не влаштовували господарів. У 80-х роках знайшли спосіб зменшити розмір трубок й люмінесцентні лампи стали вже більш схожими до ламп розжарювання за своїм зовнішнім виглядом та набували зростаючої популярності.

Масове застосування ртутних ламп (особливо низького тиску) багато в чому обумовлено їх високою світловою віддачею, великим терміном служби і можливістю отримання різноманітних спектрів випромінювання.

У загальному випадку варто розрізняти два основних типи ртутних ламп - лампи, в які вводиться металева (рідка) ртуть, і лампи, в яких рідка ртуть замінюється амальгамою (завдяки меншого тиску парів ртуті над амальгамою лампа стає більш прийнятною у виробництві та експлуатації) [1].

Люмінесцентні лампи являють собою розрядні лампи низького тиску, в них ультрафіолетове випромінювання ртутного розряду перетворюється в більш довгохвильове випромінювання за допомогою люмінофора. У великих об'ємах випускаються трубчасті (лінійні) люмінесцентні лампи. Виробники електроламп виробляють також фігурні (з U-подібною і кільцевою формою трубчастої колби) та кольорові люмінесцентні лампи.

Компактні люмінесцентні лампи U-подібні ? це люмінесцентні лампи, в яких розмір, форма і світловидатність порівнянна із стандартними лампами розжарювання, а термін служби і ефективність передачі енергії є настільки ж високим, як і біля звичайних люмінесцентних ламп, забезпечуючи світловий 9 потік тієї ж величини при споживанні всього 20% електроенергій. Близько в 8?10 разів збільшений термін служби лампи; потужність складає 9?65 Вт; термін служби: 8000?12000 годин.

Компактні люмінесцентні лампи U-подібні ? це люмінесцентні лампи розмір, форма і світловидатність яких порівнянна із стандартними лампами розжарювання, а термін служби і ефективність передачі енергії настільки ж висока, як і біля звичайних люмінесцентних ламп, забезпечуючи світловий потік тієї ж величини при споживанні всього 20% електроенергій. У 8?10 разів збільшений термін служби; потужність: 9?65 Вт; Термін служби складає 8000?12000 годин.

Spiral-подібні ? це люмінесцентні лампи компактнішої форми і розміру світловидатність яких порівнянна із стандартними лампами розжарювання, а термін служби і коефіцієнт передачі енергії настільки ж висока, як і у звичайних люмінесцентних ламп, забезпечуючи світловий потік тієї ж величини при споживанні всього 20% електроенергії. У 8?10 разів збільшений термін служби; потужність: 4?105 Вт.

На даний час кількість ртуті в основних видах люмінесцентних ламп, що виготовляють становить від 5 до 600 мг [2]. В залежності від типу 10 від 10 до 50 мг. Типи люмінесцентних ламп включають: лінійні (прямі), U-трубки (згинання), кругові люмінесцентні лампи, лампи для засмаги; бактерицидні лампи, високі вихідні лампи, люмінесцентні лампи холодного катода, і компактні люмінесцентні лампи, характеристика яких наведена нижче: Лінійні люмінесцентні лампи - лампи, які використовуються для загального освітлення. Вони широко використовуються в комерційних будівлях, школах, промислових об'єктах та лікарнях. Їх особливість в високої потужності і підвищеною світловіддачі. До того ж дані вироби здатні економити до 30% споживаної електроенергії, що є гідністю люмінесцентних ламп.

Лінійні лампи розрізняються за довжиною трубки (частіше довжина трубки пропорційна потужності), діаметром трубки та типом цоколя.

Лампи для засмаги використовують фосфорну композицію, яка випромінює в першу чергу УФ-світло, яке може спричинити пошкодження шкіри. Лампа для засмаги, котрі можуть використовуватися в побуті надає мінімальне випромінювання на оточуючих людей, при умові дотримання всіх рекомендацій та порад виробників, які чітко викладені в інструкціях.

Однією з найважливіших характеристик ламп є спектр ультрафіолетового 11 випромінювання. Спектр випромінювання підбирається таким чином, щоб максимально відповідати спектру сонячного випромінювання, проте з деякими застереженнями.

Лампи для засмаги Бактерицидні лампи не використовують фосфорний порошок, а їхні трубки виконані з плавленого кварцу, прозорого для короткохвильового УФ-світла. Ультрафіолетове світло, яке випускає лампа вбиває мікроорганізми та іонізує кисень до озону. Ці лампи часто використовуються для стерилізації повітря чи води Під дією випромінюваня шкідливі мікроорганізми знищуються. Основним завданням рециркуляторів є нейтралізація вірусів. Це найбільш зручний і ефективний спосіб боротьби з забрудненим повітрям, це є особливо актуально та важливо в громадських установах (наприклад: школи, садочки, поліклініки, заводи), де важко досягнути стерильність приміщення. Такі ультрафіолетові прилади є досить простими в управлінні, зручними, не затрачають багато енергії і можуть обробляти достатньо просторі кімнати. Бездротовий пристрій в режиму увімкнення винищує патогенні мікроорганізми, які здатні потрапляти на різниі поверхні (стіни, предмети побуту, стелі, підлоги). Бактерицидна ультрафіолетова лампа працює від електромережі. Тобто, це ртутні газорозрядні трубки низькочастотного тиску, які виготовлені з 12 міцного увиолевого скла, яке дозволяє подавати випромінювання в гранично допустимій нормі, що скаладає 253 нм і унеможливлювати проникнення значної дози озону.

Високопродуктивні люмінесцентні лампи використовуються на складах, промислових об'єктах та сховищах, де необхідне яскраве освітлення. Високі вихідні лампи також використовуються для зовнішнього освітлення через низьку температуру їх запуску, а також як світильники. Вони працюють так само, як звичайні люмінесцентні лампи, але колби призначені для значно більшої струми дуги. Світло випромінюється набагато яскравіше, ніж у традиційних люмінесцентних ламп. Однак вони менш енергоефективні, тому що вони вимагають більшого електричного струму.

Лампи з холодним катодом ? невеликі діаметри, люмінесцентні лампи, які використовуються для підсвічування рідкокристалічних дисплеїв (LCD) на широкому спектрі електронного обладнання, включаючи комп'ютери, телевізори з плоским екраном, камери, відеокамери, касові апарати, цифрові проектори, копіювальні апарати та факсимільні апарати. Вони також використовуються для підсвічування панелей інструментів та допоміжних систем у автомобілях.

Люмінесцентні лампи холодного катоду працюють на більш високій напрузі, ніж звичайні люмінесцентні лампи, що усуває необхідність нагрівання електродів і підвищує ефективність лампи від 10 до 30 %. Вони можуть бути виконані з різних кольорів, мають високу яскравість і тривалий термін служби. Холоднокатодні люмінесцентні лампи - це прилади, температура катода яких не перевищує 150 °C в порівнянні з 900 °C ламп гарячого запуску. Світло випромінюється іонізованим газом, для створення якого необхідна достатньо висока напруга. Розряд створюється при пробої простору між електродами. Газ, який знаходиться в лампі за нормальних умовах є діелектриком, але в електричному полі іони і електрони приходять в рух [4].

Компактні люмінесцентні лампи використовують ту ж основну технологію, що і лінійні люмінесцентні лампи, але мають вигляд спіральні для наближення фізичного об'єму лампи розжарювання. Такого типу лампи на гвинтовій основі, як правило, використовують "преміум" люмінофорів для гарного кольору, мають інтегрований баласт, і можуть бути встановлені практично в будь-якій настільній лампі або освітлювальній установці.

Висока інтенсивність розряду (HID) ? це термін, який зазвичай використовується для декількох типів світильників, включаючи галогеніди металів, натрій високого тиску та лампи ртутного пару.

Світильники HID працюють аналогічно люмінесцентним лампам. Дуга встановлюється між двома електродами в газовій наповненій трубці, завдяки чому металеві пари виробляють енергію випромінювання. HID лампи не потребують фосфорного порошку, однак, оскільки комбінація факторів зміщує більшу частину енергії, виробленої до видимого діапазону. Крім того, електроди значно ближчі, ніж у більшості люмінесцентних ламп; і в умовах експлуатації загальний тиск газу в лампі відносно високий. Це створює надзвичайно високі температури у трубці, завдяки чому металеві елементи та інші хімічні речовини в лампі 15 випаровуються і генерують видиму енергію випромінювання. Світильники HID мають дуже великий термін використання. Деякі випромінюють набагато більше люменів, на прилад, ніж звичайні люмінесцентні вогні. Як люмінесцентні лампи, HID джерела працюють від баластів, спеціально розроблених для типу ламп та потужності, що використовуються. Навіть миттєва втрата потужності може призвести до "повторного натискання" системи та її повторного підігріву - процес, який може зайняти кілька хвилин.

Металогалогенідні лампи використовують галогеніди металів, такі як йодид натрію в дугових трубах, які виробляють світло в більшості областей спектра. Вони забезпечують високу ефективність, відмінні відтінки кольорів, тривалий термін служби і вони широко використовуються на стадіонах, складах 16 та будь-яких промислових об'єктах, де важливі відмінні кольори. Вони також використовуються для яскравих синіх тонованих фар автомобілів та для акваріумного освітлення. Малогабаритні лампи доступні і стали популярними в універмагах, продуктових магазинах та багатьох інших приміщеннях, де важлива якість світла. З усіх ртутних ламп, такі лампи слід розглядати як повну систему ламп. Кількість ртуті, що використовується в окремих лампах, коливається від більш ніж 10 мг до 1000 мг залежно від рівня потужності. Приблизно одна третина цих світильників, що продаються в США, містять більше 100-1000 мг ртуті.

Керамічні галогенідні лампи (CMH) нещодавно були представлені для забезпечення високоякісної, енергоефективної альтернативи джерела ламп розжарювання та галогенових випромінювань (рис. 1.10). Багато з них розроблено таким чином, щоб вони були оптично еквівалентними галогенним джерелам, які вони призначали для заміни. Вони використовуються як для акцентованого освітлення та і для роздрібного освітлення, Дугова трубка виготовлена з кераміки. CMH-лампи забезпечують кращу якість світла, краще підтримку просвітлення та кращу колірну консистенцію за меншу вартість.

Малюнок 1.4. Будова люмінесцентної лампи

Лампа складається з мініатюрної колби зі спеціальним відбивачем (рефлектором). Світильники CMH містять менше ртуті, ніж лампи металогалогенідні лампи. Більшість містять більше 5 ? 50 мг ртуті.

Лампи короткої дуги ? сферичні або злегка подовжні кварцові циліндри, з двома електродами, що проникають далеко до лампочки, так що вони розташовані лише на кілька міліметрів. Колба заповнюється аргоном і парами ртуті при низькому тиску. Потужність може варіюватися від 100 Вт до кількох кВт. З невеликим розміром дуги та високою потужністю дуга надзвичайно інтенсивна. Короткі дугові лампи використовуються для спеціальних застосувань, таких як пошукові світильники, спеціалізоване медичне обладнання, фотохімія, ультрафіолетове опромінення та спектроскопія. Ртутні короткозамкнені лампи містять відносно більшу кількість ртуті, як правило, від 100 мг до 1000 мг. Майже чверть цих світильників містять понад 1000 мг ртуті.

Натрієві лампи високого тиску є високоефективним джерелом світла, але, як правило, виглядає жовтими та забезпечує поганий відтінок кольорів. Лампи були розроблені в 1968 році як енергоефективні джерела для зовнішніх, охоронних і промислових освітлювальних приладів і особливо поширені у вуличному освітленні. Стандартні лампи такого типу створюють золоту (жовту/помаранчеву) освітленість, коли вони досягають повної яскравості. Через їх поганий колірвідтворення їх використання обмежується зовнішнім і промисловим застосуванням, де висока ефективність і значний термін використання є пріоритетними. Лампи HPS зазвичай містять від 10 до 50 мг ртуті. Невеликий відсоток містить більше 50 мг ртуті.

Ксенонові короткозамикальні лампи працюють подібно до ртутних коротких дугових ламп, за винятком того, що вони містять суміш парів ксенона та ртуті. Однак, вони не вимагають тривалого періоду прогріву, як звичайні ртутні короткі дуги, і вони мають кращу кольорову різноманітність. Вони використовуються головним чином у промислових цілях. Ксенонові лампи коротких дуг ртуті можуть містити від 50 мг до 1000 мг ртуті. Невеликий відсоток цих ламп містить більше 1000 мг ртуті.

Ксенонові короткозамикальні лампи забезпечують інтенсивне джерело променистої енергії від ультрафіолету через ближній інфрачервоний діапазон. Ці лампи не вимагають періоду розігріву, щоб запустити або перезавантажити, і досягти майже повної яскравості протягом декількох секунд. Вони входять до різної довжини дуги, потужності випромінювання та методів монтажу, і використовуються в промислових умовах (наприклад, для друкованих плат), для ультрафіолетового опромінення, а також для графіки. Ці спеціалізовані лампи містять від 100 до 1000 мг ртуті.

Лампи з неоновими вогнями являють собою газорозрядну колбу, яка зазвичай містить неонові, криптонні та аргонові гази (також називають шляхетними газами) при низькому тиску. Такі лампи, містить металеві електроди. Електричний струм, що проходить через електроди, іонізує неонові та інші гази, викликаючи їх виділення у вигляді видимого світла. Неон випромінює червоне світло; інші гази випромінюють подібні кольори. Наприклад, аргон випромінює лавандове, а гелій випускає оранжево-білий. Колір "неонового світла" залежить від суміші газів, кольору скла та інших характеристик колб.

Не зважаючи на колір лампи, термін "неонове світло" стосується всіх газових розрядних ламп, в яких використовуються благородні гази, тільки неонові вогні (тобто використовують неонові) є лише червоними лампочками. Червоні неонові світильники не містять ртуті. Майже кожен інший "неоновий" колір використовує аргон, ртуть і фосфор, на додаток до інших благородних газів. За оцінками, неонові світильники містять приблизно від 250 до 600 мг ртуті на лампи, залежно від уподобань виробника. Випаровування ртуті ? це найстаріша технологія по виготовленню ламп.

Пари ртуті виробляє синювате світло, яке погано сприймається. Тому більшість ламп ртутного пару мають фосфорне покриття, яке змінює колір і до певної міри покращує кольорове відтворення. Лампи випаровування парів ртуті мають нижчу вихідну потужність та є найменш ефективними серед сімейства HID. Вони були розроблені для подолання проблем з люмінесцентними лампами для зовнішнього використання, але менш енергоефективні, ніж люмінесцентні. Парові лампи ртуті спочатку застосовувалися у промислових цілях та на зовнішньому освітленні (наприклад, обладнання безпеки, автомобільні дороги та спортивні арени) через їх низьку вартість та довгий термін служби (від 16000 до 24000 годин).

Ці лампи являють собою зменшувальний ринок, і їх використання продовжує знижуватися. Лампи ртутного пару зазвичай містять від 10 до 100 мг ртуті. Невелика частина містить більше 100 мг ртуті.

Виробники, імпортери та дистриб'ютори продуктів, доданих у ртуть, повідомляють про кількість ртуті, яка використовується як точне число чи діапазон. Ці дані були повідомлені країнам-учасницям IMERC (Міждержавний відділ освіти) від компаній, що входять до складу Національної асоціації виробників електричних 22 виробів (NEMA), за календарний рік 2004 року.

При проходженні електроенергії електрод нагрівається, внаслідок чого виникає ультрафіолетове випромінювання, яке проходячи через стінки колби, перетворюється уже у видимий потік світла. Головним компонентом люмінесцентних та деяких інших ртутних ламп є люмінофори - синтетичні речовини, що перетворюють поглинену ними енергію в світлове випромінювання. Лампові люмінофори виробляють на основі галофосфату кальцію, ортофосфатів, силікатів і вольфраматів елементів II групи періодичної системи, фторидів, оксихлоридів і оксисульфіду металів.

До складу люмінофорів може входити широке коло хімічних елементів (Pb, Ga, Ag, Cu, Mn, Sb, Cd, Sn, Sr, Ce, Sm, Ba, Y, Yb, La тощо) Для виробництва ламп використовують, як правило, 5?6 типів 27 люмінофорів та їх суміші, які в комбінації з наповненим інертним газом дозволяють отримати лампи 17 кольорів світіння. Процес запалювання лампи відбувається миттєво, струм в колі після запалювання розряду різко зростає, і якщо процес зростання струму не зупинити, лампа вийде із ладу [7].

Енергозберігаючі люмінесцентні лампи мають чималу кількість значних переваг, через, що на світовому ринку джерел світла посідають друге місце після лідерів ? світлодіодних виробів. До основних переваг люмінесцентних ламп слід віднести:

1. Підвищені енергозберігаючі показники;

2. Непогану якість світла, його світловіддача;

3. Великий асортимент виробів як для спеціального, так і для загального використання;

4. Тривалий термін служби (на порядок більший ніж у порівнянні з галогенними лампами).

Серед недоліків люмінесцентних ламп освітлення можна виділити [8]:

1. Висока вартість виробів, відносно ламп розжарювання;

2. Шкідливий вплив на здоров'я та самопочуття людини при тривалій роботі штучного освітлення;

3. Термін служби значно скорочується при частому включенні / відключенні світла;

4. Виходять з ладу при перепадах напруги (необхідно захищати їх спеціальним стабілізатором напруги);

5. Інтенсивність освітлення практично неможливо регулювати за допомогою діммера;

6. Категорично забороняється використовувати в запилених і вологих приміщеннях (наприклад, при монтажі електропроводки в лазні);

7. Погано працює при низьких температурах. Якщо температура буде нижче позначки -25°С, в лампочці просто не відбудеться загоряння;

8. Якщо лампу розбити, існує величезний ризик негативного впливу на 28 організм людини ртуті, вдихання парів токсичної речовини;

9. Потребує спеціалізованої утилізації, що є вагомим лімітуючим фактором [9].

1.3 Особливості конструкції люмінесцентних ламп

Люмінесцентна лампа представляє собою циліндричну скляну трубку, внутрішня поверхня якої покрита тонким рівномірним шаром люмінофору.

По кінцям трубки впаяні ніжки з електродами. Використовуються саморозжарюючі катоди, котрі представляють собою вольфрамові біспіралі покриті шаром оксиду. У деяких видів, типів електродів разом з активною біспіраллю є екрани з такою ж або іншою конструкцією.

В люмінесцентних лампах використовують гребішкові ніжки. Для їх виготовлення необхідно: тарілки, токові уводи і штенгелі. Для виготовлення гребішкових ніжок використовується скло СЛ-93-1, температура розм'якшення котрого +500?C.

Штенгель та тарілку запаюють один з одним, тому основні фізичні параметри стекол, застосованих для виготовлення цих деталей повинні бути близькими один до одного. Штенгель служить для відкачки та наповнення ламп, а також для центрування ніжки в зварочній машині. Перед відкачкою він обламується.

Тарілка - головний елемент ніжки, котрий зв'язує в області лопатки всі складові частини ніжок.

Уводи - служать для підведення напруги в лампі. Він складається з трьох частин: внутрішньої, середньої та зовнішньої ланок, котрі з'єднуються між собою сваркою.

Внутрішня ланка виготовляється з нікелієвої проволоки. Вона забезпечує подачу напруги на катод.

Середня (вакуумна) ланка для неї застосовується проволока з платиніту, вона служить для вакуумно-щільного спаювання з склом ніжки.

На виготовлення зовнішньої ланки необхідна мідь. Ця ланка запаюється до штирків цоколя, що сприяє подачі напруги на катоди.

Призначення процесу зборки ніжок складається в тому, що відбувається з'єднання її окремих частин в єдину задану конструкцію, до того ж між металом та склом повинен бути вакуумно-щільний спай.

Штамповка повинна проводитися так, щоб вузли, котрі виникли при зварюванні частин уводів, не виходили за межі лопатки, що необхідно для запобігання розтріскування лопатки та обриву вводів.

нікілієву частину уводу затискаються катоди. Така ніжка називається змонтованою. Уводи набираються в залежності від потужності ламп: чим більша потужність тим більший діаметр проволоки уводу. Під час штамповки в штенгелі продувається відкачний отвір. В лампах одна ніжка має продутий штенгель, друга фальшивий, або не продутий. Іноді в цілях економії стекла використовують ніжки без штенгелів.

Катод сучасних люмінесцентних ламп розробляється з використанням орієнтовних розрахунків та контрольних екземплярів. При запалюванні лампи, в пусковий період, катод нагрівається проходячим по ньому струмом та його температура повинна бути оптимальною для запалювання розряду, тому катод розраховується за рівнянням теплового балансу та підбирають дослідним шляхом по пусковому струму.

Підкладкою в застосованих катодах є вольфрамова проволока марки ВА. Емітуючою речовиною, покриваючим підкладку є шар окислів лужноземельних металів.

Трубка - колба люмінесцентної лампи використовує наступні функції:

- оболонка колби ізолює газовий розряд від навколишнього середовища та визначає тим самим форму та розміри розряду, а значить впливає на електричні та силові параметри;

- служить носієм іонного покриття;

- служить місцем конденсації надлишку ртуті в лампі, тому температура колби визначає всі параметри лампи.

Для трубок колб застосовується стекло марки СЛ 96-12.

Внутрішня поверхня колби вкривається люмінофором, котрий призначений для одержання світла під дією внутрішнього випромінювання потоків електронів.

Трубка - колба заварюється з готовою зібраною ніжкою.

Цоколь виконує наступні функції:

- надійний електричний контакт лампи з контактами світильників на протязі всього строку служби;

- можливість здійснення нагрівання катодів в пусковому режимі;

- цоколь призначений для кріплення лампи в патроні підключення до джерела живлення.

Корпус цоколя виконується з алюмінієвої стрічки. Штамповка поводиться на пресах.



РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

2.1 Характеристика матеріалів для люмінесцентних ламп

Для виготовлення катода люмінесцентних ламп застосовуються такі матеріали:

Біспіраль виготовлена з вольфрамової проволоки. Вольфрам тугоплавкий матеріал, він виділяється великою густиною, самою високою температурою плавлення, малою швидкістю випаровування, значною теплопровідністю та значно невеликим коефіцієнтом лінійного розширення. Швидкість випаровування вольфраму при +2730С складає 10-7 кг/с, а тиск насиченого пару 10-2 Па. Електричні властивості вольфраму характеризуються високим значення електричного опору та його різким зміненням температури. Хімічна стійкість вольфраму висока. В звичайних атмосферних умовах він не окислюється, при нагріванні вступає в взаємодію з киснем, парами води, азотом, вуглеводнем. Для виготовлення катодів л. л. використовується вольфрам марки ВА, в цій марці використана комбінована алюмінієва та кремнієлугова присадка 10,03/Al2O3, 0,45/SiO2 та 0.45/KCl. Вона сприяє підвищенню температури рекристалізації вольфраму. Вольфрам марки ВА прочніший та більш формостійкий ніж вольфрам ВК.

Внутрішня ланка уводів виготовлена з нікелю. Завдяки сполученню відносно високої міцності та пластичності, хімічної стійкості та хорошим вакуумним властивостям. Нікель є добрим конструктивним матеріалом для джерел світла. Однак відносно невисока температура плавлення, велика швидкість випаровування 11·10-8 кг/мс2 та малою формостійкістю при нагріванні не дає можливості застосовувати нікель при робочих температурах, перевищуючих 1000 - 1100С. Проти лугів нікель стійкий. Нікель надто чутливий до забруднення сіркою, взаємодія з котрою придає металу, крихкість. Температура випаровування для рекристалізації нікелю біля 800С, а температура для обезгажування - 900-950С.

Зовнішні ланки виготовляються з міді та платиніту.

У міді порівняно низька температура плавлення, високий тиск насичених парів та велика швидкість випаровування (1·10-4 кг/мс2) при 1280С. Мідь - ковкий метал, легко піддається обробці як в гарячому так і в холодному стані. Температура відпалювання міді не повинна перевищувати 500-600С. Хімічно мідь малоактивна при звичайних кімнатних температурах. Однак при нагріванні на повітрі, особливо в присутності вологи, мідь розчиняється в азотній кислоті, луги діють на мідь слабо. З ртуттю мідь утворює амальгами, стає крихкою. Позитивними властивостями міді є також її висока електропровідність та теплопровідність.

Платиніт являє собою холоднопаяну проволоку, серцевина якої складається з нікілієвої сталі, а оболонка з міді. Платиніт має високі електро - та теплопровідність. Температурний коефіцієнт лінійного розширення платиніту різний в продольному та поперечному напрямках (60-70·10-7) - (80-100) 10-7 К-1. Він випускається в вигляді проволок діаметром від 0,20 до 0,45мм (через кожні 0,05мм), та від 0,5 до 1,2мм (через кожні 0,1мм) більш тонкий платиніт не володіє достатньою міцністю, а більш товстий платиніт виникає із-за неузгодженості в спаях небезпечні напруги в стеклі.

Трубка - колба виготовляється з стекла марки СЛ 96-12, хімічний склад цього скла: SiО2 - 72,1%; Аl2O3 - 1,0%; СаО - 5,8%; Мg - 3,8%; Nа2О - 16%; К2О - 1,2%;

Технологічні властивості стекла достатньо високі. Найважливішою властивістю стекла як аморфної речовини є його здатність поступово та безперервно змінювати в'язкість в визначений інтервал температур. Міцність стекла більше залежить від розмірів, форм, стану поверхні та режимів термічної обробки. По відношенню до лугів більшість стекол мало стійкі. Під дією вологи стекло має здатність руйнуватись. При цьому відбувається гідроліз входячих до стекла сполук лужних металів. В результаті на поверхні стекла з`являються трудно видаляємі мутні розводи, стекло мутніє, втрачає прозорість. Стекло яке пройшло вогневу обробку, стає більш стійким. Важливими термічними властивостями стекла є: теплоємкість, теплопровідність, температурний коефіцієнт лінійного розширення, стійкість до термоударів. Стекло володіє малою удільною теплоємністю від 400 до 1000 Дж/кгК та малою теплопровідністю - від 0,7 до 1,3 Вт/мК.

Мала теплопровідність стекла є основною причиною нерівномірного охолодження стекла та виникнення в стеклі внутрішніх напруг. Стекло не має визначеної температури плавлення. Стекло має також поверхневу провідність, котра в вологому середовищі повинна бути більш об'ємною. Прозорість стекол сильно зменшується при переході в діапазон інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань. Газопроникливість більшості електролампових стекол достатньо мала.

Для тарілочки використовується скло марки СЛ - 93 - 1, в його склад входять: SiО2 - 55,0%; PbO - 30%; Аl2O3 - 2,0%; Мg - 14,2%; Р2О5 - 14,5%;

Цоколь люмінесцентної лампи виготовляється з алюмінія. Важливими властивостями алюмінія є його мала густина, висока корозійна стійкість, пластичність, однак алюміній недостатньо міцний матеріал. При нагріванні міцність Аl знижується. Недоліком Аl є його порівняно низька температура плавлення. Аl відрізняють високою електро - та теплопровідністю, стійкість при бомбуванні позитивно зарядженими іонами, висока світловідбиваюча здатність при відповідній обробці. Висока корозійна стійкість Аl поясняється тим, що на повітрі він швидко вкривається тонкою плівкою окису Аl2O3, котра охороняє метал від подальшого окислення.

Для оксидування катодів люмінесцентної лампи по типовій технології використовують оксидну суспензію з суміші карбонатів лужноземельних металів барія, стронція та кальція, нітролаків та двуокису цирконія або цирконату магнію або кальцію.

В склад люмінофорної суспензії входить: люмінофор, зв'язуюча речовина (біндер), розчинник, а також часто речовини спеціального произначення для покращення адгезії люмінофорного слою до стекла, запобігання вивітрювання суспензії, підвищення її стійкості. Для люмінесцентних лампи ЛБ - 20Е люмінофор приготовляється на основі смоли - сополімера БМК-5 з слідуючих компонентів: люмінофор - 46%, смола БМК - 5-2%, бутілацетат - 51%, тетрафосфат барію або нітрат амонію - 1%. Безперечною перевагою біндера на основі сополімеру БМК - 5 є можливість більш легкого випалювати його з покриття, забезпечення малої пористості покриття, поліпшення адгезії.

В склад цокольовочної мастики входять: клеюча речовина, розчинник, каталізатор, наповнювач, пластифікатор та термоіндикатор.

В якості пластифікатора використовують каніфоль соснову 8,3%;

В якості каталізатора полімеризації використовують уротронін 0,6%;

В якості наповнювача застосовують мраморний порошок 7,5%;

В якості з'вязуючого (клеючї) речовини застосовують лак ідіетиловий 65 процентний - 11,9%.

Флюс паяльний має слідуючий склад: хлористий цинк - 20%, хлористий алюміній - 11%, гліцерин - 10%, вода дистильована - 59%.

Ізолюючі вкладиші виготовлюються з гетинаксу.

Штирьки виготовляються з латунної стрічки.

2.2 Технологія виготовлення основних матеріалів

При штамповці в якості змазки використовується емульсія. Після штамповки алюмінієві стаканчики знежирюються в розчині тринатрифосфату й кальцінованої соди.

Початковий стрічковий матеріал попередньо нарізаний на полоси необхідної ширини. Штамповка ведеться на напівавтоматах без використання змазок.

Латунна стрічка попередньо нарізана на полоси 6-7мм на верстаті з дисковими ножами. Для виготовлення штирків з підготовлених латунних полос застосовується автомат, створений на базі накладного пресу, маючий 115 двійних ходів в хвилину. Котушка з латунною стрічкою закріплюється на стійці автомату, змотуючись з котушки стрічка проходить через мильний розчин. Цей механізм згортає стрічку в трубку. Механізм також дозволяє встановити подачу трубки на задану довжину.

Далі стрічка поступає в механізм різки, де за допомогою змазки розрізається по місцю її захвату цангою на заготовки заданої довжини. Остаточна формовка штирка з висадкою барашка й осадкою корпуса виробляється механізмом формовки, маючим матрицю й пуансон. Готові штирки поступають на операцію нікелювання, де проходять послідовно знежирювання в розчині тринатрійфосфату з добавленням рідкого скла. Між окремими операціями проходить промивка штирків водою, потім вони висушуються розігрітим повітрям.

020 Збірку цоколів виробляють на напівавтоматах карусельного типу. В позиції напівавтомату загружають два штирки внутрішньою частиною в гору, перший ізолюючий вкладиш, корпус цоколя відкритою частиною в гору та другий вкладиш. На одній з позицій напівавтомату за допомогою пуансону кінці штирків одночасно злегка розвальцьовують, завдяки чому забезпечується з'єднання всіх деталей цоколя.

Витягування колби.Операція витягування трубок здійснюється на машині горизонтального витягування АТГ. Її основними вузлами є: мундштук, роликовий конвеєр для переміщення витягуваної трубки та механізм витягування та обрізання.

Мундштук обертається навколо своєї осі. Скломаса з печі тече по лотку у вигляді стрічки, вона падає на шамотний рукав мундштука та сповзає по ньому під дією сили тяжіння в “цибулину”, яка є початком майбутньої трубки. Шамотний рукав насаджений на трубку із жаропонижуючої сталі. Через цю трубку вдувається повітря, що не дає змоги стінкам цибулини зімкнутись та утворити скляний стержень замість трубки. На початку роботи скло в районі “цибулини” захвачується стальним крючком і тягнеться до тянульно-різальної машини. Після цього витягування проводиться машиною. В кінці тянульно-різальної машини поміщається диск, який торкаючись до трубки, розрізає її.

Нанесення й сушка люмінесцентного шару на колбах. Завантажування трубок проводиться в ручну (вертикально), проходить промивку, сушку підігрітим повітрям, охолодження до кімнатної температури. Потім під дією створеного в трубках розрядженого повітря, засмоктується суспензія, коли вона піднімається до заданого рівня (10- 20мм) нижче верхнього торця трубок-колб, пристрій контролю подає сигнал про автоматичне перекриття вакуумної магістралі, подається очищене стисле повітря, потім сушка гарячим повітрям (t = 130⁰С).

Монтаж електрода. Електроди в люмінесцентних лампах виконують функції джерел і приймачів електронів і іонів, за рахунок яких і протікає електричний струм через розрядний проміжок. Для того щоб електрони почали переходити з електродів в розрядний проміжок (як говорять, для початку термоемісії електронів), електроди повинні бути нагріті до температури 1100 - 1200С. При такій температурі вольфрам світиться дуже слабким вишневим кольором, випаровування його дуже мале. Для збільшення кількості вилітаючих електронів на електроди наносять шар активуючої речовини, яке значно менш термостійке, чим вольфрам, і при роботі цей шар поступово розпилюється з електродів і осідає на стінках колби. Звичайно цей процес розпилення активуючого покриття електродів визначає строк служби ламп.

Штамповка ніжок. Напівфабрикати (тарілочки, штенгелі й струмові уводи) завантажуються в ручну в автомат. Тарілочка з штенгелем та двома струмовими уводами попадають в систему вогнів, потім розколодки стискають кінець тарілки й заштамповують лопатку. Після чого проводиться оправка кінця штенгеля, продувка отвору для відкачки й охолодження стисненим повітрям. Одна ніжка штампується з штенгелем, а друга без. Далі ніжки відпалюються в печі для зняття напруг до 100 мм/см.

Збирання ніжок. Ніжки завантажуються в ручну, триспіраль завантажується пінцетом в касети, вакуумним присосом подається в попередньо завантажені токові уводи та затискаються. На триспіраль наноситься емітер (6 -8мг), залишки якого видаляються. Суспензія висушується.

Заварка лампи. Поступово нагріваючись на вогняних позиціях стекло трубки й ніжки розм'якшуються, колба стикається з тарілкою, в результаті чого приварюється до неї. Залишки стекла відрізаються гострим вогнем. Місце заварки старанно проварюються жорстким вогнем.

Вакуумна обробка ламп. Після приєднання ламп до вакуумної системи, видаляється наповнююче лампу повітря. Відкачка проводиться до Р=10⁴-10^-7Па. Далі проводять обезгажування стекла, люмінофору та інших матеріалів, що входять в лампу. Температура в печі обезгажування повинна бути не менше 400С. Обезгажування необхідно для отримання заданого розрядження в лампі та для створення умов, виключаючих підвищення тиску вище допустимого при його експлуатації та зберіганні. Після обезгажування в лампу вводять ртуть, промивають аргоном, активують катоди, за рахунок нагрівання їх при пропусканні струму в газовому розряді. Після цього видаляються залишки повітря та інших газів, проходить наповнення. При досягненні в лампі заданого тиску газу, по сигналу датчика крановідсікач автоматично зачиняється. Ртуть вводиться в лампу у вигляді краплі масою до 120 мг за допомогою дозуючої головки.

Випалювання біндера. Цей процес проводиться в печі випалювання при високих температурах. Перед поданням в піч лампи маркуються. Випалювання біндера проходить в три етапи:

1. Нагрівання трубок до 480-520С на протязі 75 с. з підводом в середину трубок повітрям під тиском 10,7- 0,8 10 ⁵ Па.

2. Нагрівання трубок до 480-520С на протязі 75 с. без піддуву повітря.

3. Природне охолодження трубок на протязі 4 хвилин. На виході з печі кінці трубок протираються від суспензії, так як при попаданні люмінофору в зоні заварки порушується герметичність шару стекло-стекло й закріплюється марка.

Намазка цоколя і припою. Корпус цоколів попередньо загружають в бункер, а в циліндр механізму намазують цокольовочну мастику. Цоколь з бункера попадає в робоче гніздо. На внутрішню поверхню цоколя наноситься шар мастики, товщиною 2-3мм. Потім цоколь виштовхується з позиції.

Цоколювання лампи. Посадка цоколя на колбу проводиться в ручну. У лампи розправляються уводи й пропускаються в штирки цоколя. Цоколювання проводиться автоматично. При повертанні барабана цоколювання кінці лампи нагріваються пальником, цокольовочна мастика полімеризується до температури 230С. Відбувається видалення зайвих частинок уводів. Кінці штирків і уводів ламп змазуються флюсом. Кінці штирків на 1 - 3 хв завантажуються в ванну з розігрітим припоєм. Припій застигає і таким чином штирки заповнюються припоєм, т. ч. забезпечується електричний контакт між токовим уводом та штирком.

...