Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Електропостачання підприємства - багатоцільова задача , яка встає перед розробником . Тому для того , щоби правильно розробити систему електропостачання любого підприємства , цивільної споруди треба врахувати багато факторів , розглянути і вирішити такі задачі , як : електричні навантаження цеха (підприємства), вибір числа і потужності трансформаторів , вибір перетину живлячої і відходячих ліній , вибір захисної і комутуючої апаратури , визначення струмів короткого замикання , вибір і місце установки компенсуючих пристроїв .

При розрахунках і виборі обладнання потрібно звертати увагу на новітні технології , сучасне обладнання . При розробці схем електропостачання підприємства або цеха потрібно вміти оцінювати особливості технологічного процесу, звертати увагу на встановлене обладнання і вплив його на якість електроенергії , і в відповідності до усього вище означеного робити висновки що до особливостей системи електропостачання .

Схеми систем електропостачання будують, виходячи з принципу максимально можливого наближення джерела електроенергії вищої напруги до електроустановок споживачів з мінімальною кількістю рівнів проміжної комутації і трансформації. Знижуючі підстанції розміщуються в центрах розташування основних споживачів електроенергії, тобто в центрах електричних навантажень. В результаті такого розміщення знижується втрата електроенергії, скорочується витрата матеріалів, зменшується число проміжних мережевих ланок, покращується режим роботи електроприймачів.

Надійність електропостачання залежить від вимог безперебійності роботи електроприймачів. Необхідна міра надійності визначається тим можливим збитком, який може бути нанесений виробництву при припиненні їх живлення. Існують 3 категорії надійності електроприймачів. До 1-ої категорії відносять ті, живлення яких забезпечують не менше чим 2 незалежних автоматично резервованих джерела. Такі електроприймачі необхідні на об'єктах з підвищеними вимогами до безперебійності роботи (наприклад, безперервне хімічне виробництво). Найкращі в цьому випадку схеми електропостачання з територіально роз'єднаними незалежними джерелами. Допустима перерва в електропостачання для деяких виробництв не повинен перевищувати 0,15--0,25 секунд , тому важливою умовою є необхідна швидкодія відновлення живлення. Для особливо відповідальних електроприймачів в схемі електропостачання передбачають додаткове третє джерело. До 2-ої категорії відносяться електроприймачі, що допускають перерву живлення на якийсь час, необхідне для включення ручного резерву. Для приймачів 3-ої категорії допускається перерва живлення до 1 доби, необхідне на заміну або ремонт пошкодженого елементу системи.

Погіршений стан розподільних електромереж призводить до аварійних ситуацій в регіонах країни. Брак фінансових ресурсів унеможливлює відновлення, модернізацію та реконструкцію діючих електричних мереж всіх класів напруги, а також будівництво нових ліній електропередачі. Значно зросла кількість об'єктів, які відпрацювали свій технічний ресурс.

У розподільних електричних мережах напругою 0,4 - 150 кВ підлягають реконструкції та заміні близько 140 тис.км електромереж, або 17% від їх загальної протяжності, та 19% трансформаторних підстанцій. Незадовільний стан електричних мереж, їх невідповідність діючим нормам і режимам електроспоживання, а також низький рівень приладів обліку призводить до значного зростання технологічних витрат під час транспортування електроенергії.

1. Розрахунок електропостачання об'єкту

Таблиця 1.1- Вихідні данні до курсового проекту

Номер цеха	Рном, кВт	Кп
1	2000	0,82
2	1100	0,83
3	1240	0,85
4	1080	0,86
5	2300	0,87
6	1300	0,88
7	1800	0,9
	10820

Таблиця 1.2- Додаткові вихідні данні

	L км
10820	7,6	0,09	190,40

1.2 Розрахунок графіків електричних навантажень

Для розрахунку електричних навантажень обираємо добовий графік навантажень.

Рисунок 1.1- Добовий графік навантажень

По графіку навантажень, який приведено на рисунок 2.1 , визначаємо енергію яка споживається за добу за формулою

,

де Pi- навантаження ступені графіка (кВт);

ti - тривалість цієї ступені (год.).

Wдоб=37,5•7+85•1+100•2+95•1+80•1+50•1+90•1+85•1+75•1+80•1+90•1+75•1+ 100•1+95•1+65•1+50•1=1557,5%•год.

Визначаємо середню потужність за добу за формулою

Pcep. = ,

Pсер. = = 64,89% .

Будуємо річний графік навантаження

100% - 3год•365=1095год.

95% - 2год.•365=730год.

90%- 2год.•365=730год.

85% - 3год•365=1095год.

80% - 2год•365=730год.

75% - 1год•365=365год.

70% - 1год•365=365год.

65%- 1год•365=365год.

50% - 2год•365=730год.

37,5%-7год•365=2555год.

Річний графік навантаження являє собою графік, на якому по осі ординат відкладені потужності в порядку зменшення P, %, а по осі абсцис - тривалість кожної ступені за рік Т, год., який приведено на рисунку 2.2

Рисунок 1.2- Річний графік навантажень

За допомогою річного графіка навантаження визначається енергія споживана за рік

, (1.3)

Wріч =1557,5•365=568487,5%•год. .

Визначається число годин використання максимуму навантаження

, (1.4)

де Рmax - максимальне навантаження підприємства за добовим

графіком навантажень.

Tmax = год.

За значенням кількості годин використання максимуму навантаження і коефіцієнтом потужності визначаємо час максимальних втрат max.

 max = , (1.5)

max = год.

1.3 Розрахунок електричних навантажень

1.3.1 Загальні положення по розрахунку електричних навантажень

Розрахунок електричних навантажень можна проводити за допомогою наступних методів:

- метод коефіцієнту попиту;

- метод коефіцієнта використання;

- метод питомого навантаження на одиницю площини;

- метод питомого навантаження на одиницю продукції;

- метод розрахункового графіку навантажень.

Розрахунок електричних навантажень цехів та заводу в цілому проводиться за допомогою метода коефіцієнту попиту.

1.3.2 Розрахунок силового навантаження цехів

Розрахунки будемо проводити методом коефіцієнта попиту.

Розраховуємо силове навантаження цеху №1

Розраховуємо активну потужність за формулою

, (1.6)

де - встановлена потужність електроприймачів цеха або ділянки цеха, кВт;

- коефіцієнт попиту, надається в довідковій літературі.

 2000•0,2=400 кВт.

Розраховуємо реактивну потужність цеха за формулою

, (1.7)

400\0,82=487,8 кВар.

Розраховуємо сумарну потужність цеха за формулою

, (1.8)

кВА .

Подальші розрахунки цехових навантажень зводимо до таблиці 1.3

Таблиця 1.3 - Силове навантаження цехів

Назва цеху	, кВт				, кВт	, кВар	Sрозр, кВА
Механічний цех №1	2000	0,2	0,82	0,68	400	272	487,8
Інструментальній цех №2	1100	0,3	0,83	0,66	330	221	397,5
Слюсарний цех №3	1240	0,2	0,85	0,61	248	153	291,7
Цех металоконст. №4	1080	0,25	0,86	0,7	270	190	319,7
Ремонтно мех.. цех №5	2300	0,2	0,87	0,56	460	259	528,7
Склад №6	1300	0,2	0,88	0,53	260	140	295,4
Блок допоміжних цехів№7	1800	0,35	0,9	0,48	630	305	700

1.3.3 Розрахунок освітлювального навантаження підприємства

Розраховуємо освітлювальне навантаження цеху №1

Розраховуємо активне освітлювальне навантаження за формулою

 , (1.9)

де - коефіцієнт який залежить від ламп якими виконується освітлення

k - 1,1 для люмінесцентні лампи;

k - 1,2 для дугових ртутних лам;

k- 1 для ламп розжарювання;

F - площа цеху, ;

Kп.о. - коефіцієнт питомого освітлення, в курсовому проекті приймається 0,8;

- питоме розрахункове навантаження освітлення;

= 13-17 , приймається по довідниковій літературі.

=36,2кВт.

Розраховуємо реактивне освітлювальне навантаження за формулою

, (1.10)

36,2 1,7=61,5кВар.

Розраховуємо сумарне освітлювальне навантаження цеха за формулою

(1.11)

кВА

Подальші розрахунки освітлювального навантаження цехів зводимо до таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Освітлювальне навантаження цехів

1.3.4 Розрахунок навантаження цехів та підприємства в цілому

Розраховуємо сумарне навантаження цеху №1

Розраховуємо сумарну активне навантаження за формулою

, (1.12)

= 400+36,2=436,2кВт.

Розраховуємо сумарне реактивне навантаження цеха за формулою

, (1.13)

=272+61,5=333,5кВар.

Розраховуємо сумарне навантаження цеха за формулою

 , (1.14)

=487,8+71,3=559,1 кВА.

Подальші розрахунки сумарного навантаження цехів зводимо до таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Сумарне навантаження цеху

1.4 Розрахунок і вибір пристроїв, що компенсують реактивну потужність

Під реактивною потужністю розуміється навантаження, яке створюється коливаннями енергії магнітного поля. На відмінність від активної потужності, реактивна, циркулюючи між джерелами і споживачами, не виконує корисної роботи. Прийнято рахувати, що реактивна потужність споживається (QL), якщо навантаження носить індуктивний характер (струм відстає по фазі від напруги) і генерується (QС) при ємнісному характері навантаження.

Реактивна потужність запасається в вигляді магнітного і електричного полів в елементах електричної мережі, електроприймачах, які мають індуктивність і ємність.

Основними електроприймачами реактивної потужності на промислових підприємствах є асинхронні двигуни - на їх долю припадає 60- 65 % споживаної реактивної потужності, 20- 25% приходиться на трансформатори, 10- 15 % - на інші електроприймачі (перетворювачі, реактори, газорозрядні джерела живлення) і лінії електропередач.

Під компенсацією реактивної потужності розуміють зниження реактивної потужності, яка циркулює між джерелами струму та електроприймачами, а таким чином, й зниження струму в генераторах і мережах.

Проведення заходів по компенсації реактивної потужності дає значний техніко-економічний ефект, який заключається в зниженні втрат активної потужності, в кращому використанні основного обладнання, в збільшенні пропускної здатності елементів мережі по активній потужності.

В нових електричних мережах, що проектуються,компенсація реактивної потужності дозволяє знизити кількість і потужність силових трансформаторів, перерізи проводів і габарити апаратів розподільчих пристроїв.

Компенсувати реактивну потужність економічно доцільно до визначених, нормативних значень, встановлених для характерних вузлів електричної мережі.

Основним нормативним показником, що характеризує споживану реактивну потужність, є коефіцієнт потужності cos ц.

Рисунок 1.3 -

Існують два шляхи зниження реактивних навантажень:

а) зниження реактивної потужності без вживання засобів компенсації, не вимагає великих матеріальних витрат, яке повинно проводитись в першу чергу;

б) встановлення спеціальних компенсуючих пристроїв.

До природної компенсації відносяться:

- створення раціональної схеми електропостачання за рахунок зменшення кількості ступенів трансформації;

- вирівнювання графіка навантаження і покращення енергетичного режиму роботи електрообладнання;

- заміна, переставлення чи відключення трансформаторів, які завантажено в середньому менше, ніж на 30 %;

- вірний вибір електродвигунів за потужністю і типу;

- заміна малозавантажених двигунів (менше 45 %) двигунами меншої потужності;

- перемикання статорних обмоток асинхронних двигунів напругою до 1000 В з трикутника на зірку (при навантаженні до 40 %);

- покращення якості ремонтів електродвигунів;

- обмеження тривалості холостих ходів двигунів та зварювальних трансформаторів;

- заміна асинхронних двигунів синхронними, де це можливо за техніко- економічними показниками.

До спеціальних компенсуючих пристроїв відносяться:

1) синхронні компенсатори (СК);

2) конденсаторні батареї (КБ);

3) статичні джерела реактивної потужності (ИРМ).

Найбільше використання в мережах знайшли КБ, які й пропонується обрати для компенсації реактивної потужності.

Розрахунок і вибір пристроїв, що компенсують реактивну потужність зводиться до розподілу їх за цехами, та підрозділяють електроприймачами. Спочатку проводиться вибір низьковольтних КП до 1000В, цей вибір проводиться одночасно з вибором цехових силових трансформаторів.

Потужність цехових трансформаторів обирають і розраховують за умовою

де N - кількість трансформаторів;

- коефіцієнт завантаження трансформаторів, для однотрасформаторних ТП приймається 09 - 1,0 , а для двотрансформаторних підстанцій 0,5 - 0,75.

кВА,

З довідника /8/, стор. 121 обираються силовий трансформатор типу ТСЗ-630 з напругою 6 кВ, а потім розраховується їх реальний коефіцієнт завантаження

Розраховуємо коефіцієнт завантаження цехових трансформаторів

, (1.16)

де - номінальна потужність трансформатора

.

, (1.17)

де - номінальна каталожна потужність трансформатору

.

Визначається найбільша потужність, яку доцільно передавати з сторони вищої напруги (ВН) в мережу НН

, (1.18)

кВар.

Розраховується потужність низьковольтних компенсуючих пристроїв для даного цеху

, (1.19)

.

По /1/, стор.233-235 обираються 2 низьковольтні конденсаторні установки типу УКРП 0,4-260-60У3, потужністю 260 квар кожна.

Подальші розрахунки зводяться до таблиць 2.6, 2.7

Таблиця 1.5 - Вибір цехових трансформаторів та розрахунок компенсуючих пристроїв

Таблиця 1.6 - Вибір конденсаторних батарей

Таблиця 1.7 - Вибір низьковольтних конденсаторних батарей

Після розрахунку низьковольтних КБ, розраховують потужність високовольтних конденсаторних батарей

Qкп,кВ=QрозУ- QкпУ

Qкп,кв=2069,8-500=1569,8

графік електропостачання діаграма

Обираємо дві високовольтні конденсаторні батареї УКЛ - 10,5 - 450УЗ, дві штуки С=14000грн/шт.

Основною задачею компенсації реактивної потужності (КРП) системи є підвищення її косинусу потужності cos , тому завершаючим етапом розрахунку КП є визначення коефіцієнту потужності системи після проведення компенсації - cosкп

, (1.22)

Коефіцієнт потужності після встановлення конденсаторних батарей

,

Техніко - економічна доцільність установки КБ

Розраховуються капітальні витрати на КБ

, (1.23)

де n1, n2,..., nn - кількість батарей;

c1, c2,..., cn - вартість батарей грн.



Визначається вартість втрат в КП

, (1.21)

де Рк =0,003 кВт/кВар

Тmax - число годин використання максимуму навантаження;

грн.

Визначається потужність амортизаційних відрахувань

,

де % - процент амортизаційних відрахувань ( в курсовому

проектуванні приймається рівним 6,3 %).

грн.

Визначаються річні витрати на утримання і експлуатацію електроустановки

(1.23)

грн.

Визначається річна економія за рахунок зниження втрат,

, (1.24)

де ке - економічний коефіцієнт дорівнює 0,05 кВт/квар.

грн.

Висновок. Таким чином річна економія від встановлення конденсаторних батарей більше, ніж затрати на них, що доказує доцільність їх встановлення.

1.4 Розрахунок центра електричних навантажень та визначення місця розташування головної понижуючої підстанції

Для визначення місця розташування головної понижуючої підстанції (ГПП) потрібно розрахувати центр електричних навантажень (ЦЕН). Координати центра електричних навантажень розраховуються за формулами

, (1.25)

. (1.26)

де Хі, Уі - координати окремого цеху

Рі - розрахункове навантаження цього цеху

Координати цехів заносяться до таблиці 1.7



Координати центра електричних навантажень це точка з координатами (183,7;308,9)

Висновок: так як розташувати ГПП в ЦЕН немає можливості, змінюємо точку її розташування в бік джерела живлення(50;350)

Подальші розрахунки зводимо в таблицю 1.7

Таблиця 1.7 - Координати цехів, радіуси навантажень та потужності цехів та підрозділів підприємства

№	Рр , кВт	Х, м	У, м
1	436,2	120	220
2	369	205	220
3	278,4	315	220
4	322,7	355	220
5	524,6	515	220
6	328,4	490	115
7	640,8	210	110

1.5 Розрахунок і вибір силових трансформаторів, та ГПП

1.5.1 Загальні положення по вибору силових трансформаторів

Вибір числа та потужності силових трансформаторів на підстанціях визначається величиною та характером електричних навантажень, надійністю електропостачання, територіальним розміщенням навантажень і перспективною їх зміною і виконується при необхідності достатнього обґрунтування на основі техніко- економічних розрахунків.

Як правило, в системах електропостачання використовуються одно- та двох трансформаторні підстанції. Використання трьох трансформаторних підстанцій викликає додаткові капітальні затрати і підвищує річні експлуатаційні ви трати. Трьохтрансформаторні підстанції використовуються рідко, як вимушене рішення, при реконструкції, розширенні підстанції, при системі роздільного живлення силового та освітлювального навантаження, при живленні різко змінних навантажень.

Однотрансформаторні підстанції використовуються при живленні навантажень, які допускають перерву в електропостачанні на час не більше 1 доби, необхідний для ремонту чи заміни пошкодженого елемента (ЕП ІІІ категорії надійності), а також, для живлення ЕП ІІ категорії надійності, за умови резервування потужності по перемичках на вторинній напрузі чи при наявності складського резерву трансформаторів.

Двохтрансформаторні підстанції використовуються при перевазі ЕП І т а ІІ категорії. При цьому потужність трансформаторів обирається такою, що при виході з роботи одного, другий трансформатор з врахуванням допустимого перевантаження прийняв би на себе навантаження всіх споживачів (в цій ситуації допускається відключення ЕП ІІІ категорії). Такі підстанції бажані і незалежно від категорії споживачів при наявності нерівномірного добового чи річного графіка навантаження.

В системах електропостачання промислових підприємств найбільше використання знайшли наступні одиничні потужності трансформаторів - 630; 1000; 1600 кВА. Практика проектування і експлуатації показала необхідність використання однотипних трансформаторів однакової потужності (зменшення ускладнень при обслуговуванні , зменшення додаткових затрат на ремонт).

В загальному випадку вибір потужності трансформаторів виконується на підставі наступних вихідних даних:

- розрахункового навантаження об'єкту електропостачання;

- тривалості максимуму навантаження;

- темпів росту навантажень;

- вартості електроенергії;

- навантажувальної здатності трансформаторів та їх економічного завантаження.

1.5.2 Вибір силових трансформаторів ГПП

Силові трансформатори ГПП обираються в залежності від категорії надійності електроприймачів, розрахункового навантаження на шинах 6(10) кВ, способу встановлення трансформаторів та технікоекономічних розрахунків. Розрахункова потужність трансформатора визначається за формулою

, (1.28)

де - сумарне навантаження заводу з урахуванням Ко

кВА.

Обираємо два варіанта по потужності трансформатора

І варіант - 2 х ТМН- 2,5/35

ІІ варіант - 2 х ТМН- 4000/35

Силові трансформатори обираються по довідниковій літературі довідкові дані трансформаторів заносяться до таблиці 1.8

Таблиця 1.8 - Довідкові дані трансформаторів

Розраховуємо коефіцієнт завантаження кожного варіанта трансформатора

, (1.29)

І в.

ІІ в.

Для визначення перевантажувальної можливості трансформатора необхідно перевірити виконання нерівності

(1.30)

де - коефіцієнт допустимої аварійної перенавантаження трансформатора, дорівнює - 1,4. ПУЕ допускає переван- таження на протязі двох годин на 140%

І варіант

ІІ варіант

Так як, з технічної точки зору обидва варіанти підходять, то для обох варіантів проводиться техніко - економічне порівняння показників.

Проводимо техніко - економічне порівняння.

Визначаємо капітальні витрати на трансформатори

К = n•С , (1.31)

де С - вартість одного трансформатора

n - кількість трансформаторів

І варіант К1 = 2•1900000=3800000грн.

ІІ варіант К2 = 2•2500000 =5000000 грн.

Визначаємо вартість втрат електроенергії в трансформаторі за рік

Сп = (1.32)

І варіант Сп1 =

= 395332 грн.

ІІ варіант Сп2 =

= 298927 грн.

Визначаємо амортизаційні відрахування

Са = , (1.33)

де - відсоток амортизаційних відрахувань = 6,3%

Са1 = 0,063•395332= 24905 грн.

Са2 = 0,063•298927= 18832 грн.

Визначаємо експлуатаційні витрати

Се = Сп + Са , (1.34)

Се1 = 395332+24905= 420237 грн.

Се2 = 298927+18382= 317759 грн.

Зрівнюємо трансформатори за капітальними витратами та амортизаційними відрахуваннями

Так як , в результаті порівнянь K1 та K2 і Ce1 та Ce2 ,вигідний другий варіант, а саме K2 та Ce2 ,отже затрати менше, то обираємо два трансформатори :

ТМН- 6,3/35, потужністю 4000кВА

1.7 Розрахунок струмів короткого замикання

1.7.1 Загальні відомості

Струми короткого замикання (КЗ) розраховується для перевірки обладнання та провідників на термічну та динамічну дію та розрахунку уставок спрацьовування релейного захисту. Термічна дія струмів КЗ - це температурний вплив на струмоведучі частини обладнання. Електродинамічна дія струмів КЗ - це дія на удар , тобто на механічні напруження при КЗ.

Розрахунок струмів КЗ проводиться в відносних одиницях.

Порядок розрахунку наступний:

1. Складається розрахункова схема, на якій вказуються всі точки, де потрібно розрахувати струми короткого замикання

2. Складається схема заміщення

3. Задаються базисними умовами: базисна потужність та напруга.

4. Розраховується базисний струм

, (1.39)

де базисна потужність;

Uб - базисна напруга;

5. Відносно прийнятих базисних значень розраховуються опори елементів схеми заміщення

Опір трансформатора т визначається за формулою

т. = ,

де - напруга к.з. .

Опір лінії L визначається за формулою

L. =,

де - питомий опір лінії;

L - довжина лінії.

6 . Схема заміщення перетворюється до елементарного виду. Потім визначаються повні опори до точок короткого замикання

Визначаються значення струму к.з. в кожній точці к1

к = , (1.42)

1.7.2 Розрахунок струмів КЗ

Рисунок 1.4 - Розрахункова схема

В проекті розраховується струм трифазного КЗ для схеми на рисунку 1.4.

Задаємося базисними умовами

- базисна потужність - = 100 МВА

- базисні напруги ,

Так як струми розраховуються в мережах вище 1000В, то активним опором нехтуємо.

Складаємо схему заміщення.

Рисунок 1.5 - Схема заміщення

Основний ступінь напруги - 110кВ.

Розраховуємо опори схеми заміщення за формулами 2.40 та 1.41

екв(б)1 =, (1.38)

екв(б)1 == 0,122.

 екв(б)2 = ,

екв(б)2 == 0,081

екв(б)3 =

екв(б)3 == 0,032

екв(б)4 =

екв(б)4 = 0,081+0,032=0,113

До точки короткого замикання К1

екв.К1(б) = (1.40)

екв.К1(б) = = 0,409

До точки короткого замикання К2

екв.К2(б) =, (1.46)

екв.К2(б) =0,409+1,18=1,589

Складаємо еквівалентну схема заміщення.

Рисунок 1.6 - Еквівалентна схема заміщення

Розраховуємо базисний струм за формулою

, (1.47)

кА.

кА.

Розраховуємо струми к.з. в точках к.з.

, (1.48)

кА.

кА.

Розраховуємо ударні струми к.з. за формулою

, (1.49)

де Куд - коефіціент ударного струму, приймається рівним 1,8

кА.

кА.

1.8 Вибір обладнання ГПП

1.8.1 Загальні умови вибору електричних апаратів напругою вище 1000 В

Для захисту електричного обладнання виконання комутації, вимірювання електричних величин на підстанціях встановлюються наступні види обладнання: вимикачі, роз'єднувачі, вимірювальні трансформатори струму та напруги. В схемі електропостачання на стороні 35 кВ встановлено роз'єднувачі , вимикачі , вимірювальні трансформатори струму зовнішнього встановлення, на стороні 10 кВ встановлено закритий розподільчий пристрій (ЗРП) - комірки КРУ з високовольтними вимикачами та вимірювальні трансформатори струму та напруги. Для вибору вище переліченого обладнання використовуються наступні умови:

1. По номінальній напрузі

2. За номінальним струмом

,

3. По струму відключення

,

де Івід - струм відключення високовольтного вимикача.

4. Перевіряється за термічною стійкістю

, (1.53)

де - струм та час термічної стійкості апарата

- струм трьохфазного короткого замикання

- приведений час дії релейного захисту. В КП приймається рівним 0,6

5. Перевірка на динамічну стійкість

, (1.54)

де - струм динамічної стійкості апарата

- ударний струм короткого замикання

Але, слід зазначити, що роз'єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі не перевіряються на струм відключення короткого замикання. Короткозамикачі та відокремлювачі, також, не обираються за номінальним струмом.

1.8.2 Вибір високовольтного вимикача та роз'єднувача, напругою 110кВ

Вибір обладнання проводиться в табличній формі.

Таблиця 1.10 - вибір обладнання на стороні ВН

1.8.3 Вибір обладнання закритого розподільчого пристрою

Таблиця 1.10 - Вибір обладнання на стороні 6кВ

1.8 Вибір провідників напругою вище 1000В

1.8.1 Загальні положення по вибору провідників напругою вище 1000 В

Провідники напруги вище 1000 В обираються за економічною густиною струму.

Для визначення перерізу лінії потрібно знати розрахунковий робочий струм

,

де Sном - номінальна потужність трансформатора,

Uном - номінальна напруга.

Економічний переріз визначаємо за формулою

 , (1.52)

де jек - економічна густина струму, визначається по довіднико- вій літературі в залежності від виду провідника та .

За економічним перерізом обирається по /8/ стор. 356 стандартний переріз провідників. Обрані провода перевіряються на допустимий нагрів, а кабелі додатково на термічну стійкість.

, (1.53)

. (1.54)

де Ік - струм короткого замикання;

с - коефіцієнт теплопровідності; для кабелів з алюмінієвими жилами становить 94.

1.8.2 Вибір повітряної лінії електропередачі

Економічний переріз

= 66 мм2.

Обирається провід АС - 70. Обраний провід перевіряється на допустимий нагрів

210 А 1,466 = 92,4 А

1.8.3 Вибір кабелів до цехових ТП

Кабель обирається за вище вказаними формулами. Розрахунок проводиться на прикладі ТП№1. Подальші розрахунки зводимо до таблиці 1.11.

.

.

.

Обирається кабель марки АСБ - 10 (3 х 50) з допустимим струмом 140А

.

.

Обирається кабель марки АСБ - 10 (3 х 50) з допустимим струмом 140А

.

.

Обирається кабель марки АСБ - 10 (3 х 50) з допустимим струмом 140А

Таблиця 1.11 - Вибір кабельних ліній до цехових ТП

В розділі обґрунтовано вибір схеми електропостачання об'єкту.

Проводився розрахунок електричних навантажень методом коефіцієнту попиту. Освітлення заводу проводиться люмінісцентними, дугорозрядними та лампами накалювання. Розраховано активні, реактивні та повні навантаження цехів та заводу в цілому з врахуванням навантаження від освітлення.

Було проведено розрахунок графіків електричних навантажень (добового та річного). По добовому графіку визначено:

- максимум і мінімум навантаження;

- енергію споживану за добу;

- середню потужність за добу;

- коефіцієнт завантаження.

По річному графіку, який представляє собою сходи в порядку спадання на протязі року, визначили:

- енергію спожиту за рік;

- число годин використання максимуму навантаження;

- час максимальних втрат.

Було розраховано центр електричних навантажень та обрано оптимальне місце розташування ГПП.

Було обрано компенсуючі пристрої на стороні ВН та НН типу УКЛ та УКРП для компенсації реактивної потужності з врахуванням реактивної потужності, що генерують синхронні двигуни.

В заводі було обрано трансформатори цехових ТП типу ТМЗ відповідної потужності, трансформатори ГПП типу ТМН-4000/35.

Було розраховано струми трьохфазного короткого замикання на стороні 35 та 10 кВ, розраховано ударні струми к.з.

В відкритому розподільчому пристрої встановлено вимикачі типу РНД-35/1000У1, роз'єднувачі ВР35-20/630

В закритому розподільчому пристрої встановлено комірки КРУ з вимикачами типу ВВ/TEL-10-12.5/630

Для підключення приладів обліку електроенергії та релейного захисту встановлено трансформатори струму ТФНД-110М-50/5 та ТПОЛ-10-1000/5 (на стороні 110 кВ), ТПЛ-10 (на стороні 6 кВ) та напруги НТМИ-6-66.

Завод отримує живлення за допомогою двопровідної лінії, яку виконано проводом марки АС-70, з допустимим струмом 265А. На ГПП живлення комірок проводиться алюмінієвими шинами AL-50х5. Цехові ТП отримують живлення за кабельними лініями марки АВВГ -6, прокладеним в землі в траншеях.

Для заводу розглянуто аналіз можливих шляхів енергозбереження в виробництві.

2.Економічний розділ

2.1 Опис капітального ремонту високовольтного вимикача

графік електропостачання діаграма

Умови праці та заходи безпеки

Перед початком ремонтиних робіт зняти запобіжники в силових і оперативних цепях приводу. При регулювальних роботах включення і відключення, вимикача робити тільки вручну: (домкратом)

При роботах на вимикачі, що перебуває у включеному положенні у випад кових відключень запрети вимикаєму собачку приводу запобіжним болтом.

1 Оформлення наряду, допуск бригади.

2 Зовнішній огляд вимикача (виявлення дефектів, уточнення обсягу робіт)

3 Слив масла з баків, перевірка роботи масла покажчиків, розтин люків

4 Внутрішній огляд вимикача (виявлення дефектів, уточнення обсягу робіт)

5 Демонтаж дугогасильних пристроїв

6 Ремонт дугогасильних пристроїв;

- розбирання і ремонт дугогасильних камери

- збірка, перевірка правильності установки контактів за допомогою шаблону;

- вимір зазорів регулювання.

- ремонт шунтуючій опір.

7 Ремонт рухомих контактів ізолюючих штанг (зачистка контактів, заміна дефе ктних деталей, підтяжка кріплень)

8 Ремонт баків (ремонт газовідводів, клапанів на провідних пристроєм, мастило вказівника, перевірка стану і підтяжка кріплень лакової ізоляції, очищення і промивання баків, маслоспускного труб)

9 Ремонт вводів (огляд, очищення ізоляції, перевірка стану армировочних швів і ущільнень, заміна масла в гідрозатвори, вимірювання)

10 Ремонт механізму вимикача (перевірка роботи, огляд, очищення і змащення тертьових частин, заміна дефектних деталей; регулювання)

11 Ремонт приводу вимикача (перевірка праці, огляд, очищення і змащення рухомих частин, заміна дефектних деталей; регулювання)

12 Ремонт електронагрівальних приладів.

13 Збірка вимикача.

14 Регулювання вимикача без масла, зняття характеристик.

15 Заливка масла в баки і відбір проби масла.

16 Вимір перехідного опору струмів їде контуру і швидкісних характеристик.

17 Фарбування вимикача.

18 Випробування роботи вимикача і здача його в експлуатацію.

19 Оформлення закінчення робіт.

Технологічні вказівки

Контролювати за допомогою шаблонів правильність установки контактів за розмірами, мм:

- пвіжних контактів 113+-0,5

- нижнього контакту 200+-0,5

- середнього контакту 194

Опір постійному струму токоведущего контуру кожної камери, мкОм 400

Опір постійному струму шунта, Ом 750+20

Перевірити шаблон включене положення важелів механізму вимикача -перетяг, мм, не більше 2

Перевірити і відрегулювати у дугогасильних камер:

- хід рухомих контактів після їх замикання, мм 7-9

- повний хід штанги, мм 83+-1

- равновременность замикання (розмикання) контактів, мм. 1

Повний хід траверси вимикача, мм 500-20

Перевірити у включеному положенні механізму вимикача наявність зазорів, мм:

- між провідними важелем і бічним упором 1,5-2

- між верхнім торцем штанги і верхнім стопором на коробці 4-5

Опір постійному струму токоведущего контуру, мкОм

- полюса без вводів 880

- рухомих контактів 50

Опір ізоляції з органічних матеріалів, мОм

Перевірити і відрегулювати на приводі наступні регулювальні розміри мм:

- зазор між засувкою і віссю відключає собачки 1-2

- западіння відключає собачки 3-5

- зазор між матуюча собачкою і включає рамка механізму (при повністю знятій штоку) 1-2

- зазори між собачками і храмовим швидко чинним контактів для КБВ: не ввімкнений 2-5

у включеному положенні 2-3

для КБО: не ввімкнений 2-3

у включеному положенні 1-2

По закінчення регулювання вимикача встановити зазор між запобіжним болтом і відключає з собачкою, мм. 13-15

Приймально-здавальні випробування

Власний час відключення, с, не більше при напрузі на затискачах електромагнітів, % Uп: 65 - 0,075, 100-0,05, 120-0,05

Власний час включення, з, не більше при напрузі на затискачах електромагнітів, U н: 80-0,75, 100- 0,6, 110-0,55

Номінальний час АПВ (від подачі команди на відключення до повторного замикання контактів головного ланцюга), с: 0,7-0,8

Швидкість руху рухомих контактів (Траверси) при підключенні, м / с:

- при розмикання внутрішніх контактів камери.1,5

- при розмиканні рухомих контактів камери з зовнішніми. 2,7

- найбільша. 3,7

Швидкість руху рухомих контактів при включенні м / с:

- в момент замикання внутрішніх контактів камери напруга на затискачах електромагнітів, % Uн: 80 3,9

100 3,7

110 4,0

- момент замикання рухомих контактів зовнішніми при напрузі на затискачах електромагнітів.% Uн: 80-3,9, 100-3,7, 110-4,0

Здатність, яка відключає напругу, В

не більше 60/120

Найменша включає напругу В

не більше 75/150

Опір постійному струму токоведущего контуру полюса, мкОм 1 200

Опір постійному струму однієї секції обмотки котушок, Ом:

включення 0.45 ± 4%

відключення 22 ± 8%

Примітка. Норма приведена для випробування вимикачів без масла.

Інструмент

Гайкові ключі 7-36 мм 1комп.

Гайковий ключ 46 мм 1шт.

Ключ розвідний 2шт.

Трубний ключ 2шт.

Пасатижі 6шт.

Викрутки (різні) 1комп.

Напилки (різні) 1комп.

Молоток слюсарний 3шт.

Зубило 1шт.

Монтерский ніж 2шт.

Вибивання з мідним наконечником 1шт

Керн 1шт.

Лінійка металева довжиною 300мм 2шт.

Рулетка металеві 2шт.

Кисть КФ-25 і КФ-6 4шт.

Металева щітка 4шт.

Електродриль 1шт.

Свердла (різні) 1комп.

Слюсарні лещата 2шт.

Лупа ЛП 1-7 1шт.

Схил довжиною 200мм 1шт.

Набір щупів 1комп.

Штангенциркуль ШЦ-1 1шт.

Прилади та пристрої і захисні средст

Мегаомметр 1000В 1шт.

Мегаомметр 2500В 1шт.

Мікроамперметр 1шт.

Міст постійного струму ММВ 1шт.

Пульт для налагодження вимикача 1шт.

Віброграф 1шт.

Пристосування для зняття віброграми 1шт.

Шаблон для перевірки правильності встановлення

нерухомих контактів 1шт.

Шаблон для перевірки правильності встановлення

контактів перемичок 1шт.

Шаблони для регулювання механізму відключення 1шт.

Ручний домкрат 1шт.

Шнур подовжувач 1шт.

Захисна каска 6шт.

Плакати по ТБ 1комп.

Діелектричні рукавички 2пари

Штанги заземлення 2комп.

Ємності для зливу масла з полюсів

Маслонасос 1шт.

Цеолитовая установка 1шт.

Телескопічна подмости ПТ-5,6 1шт.

Аптечка 1шт.

Матеріали і запасні частини

Мастило циатім-221 1кг.

Технічний вазелін 0,2кг.

Графіт 0,2кг.

Бензин Б-70 5л.

Бакелтиловий лак 0,2кг.

Міткаль 8м.

Обтирочная ганчір'я 10кг.

Пакля 0,2кг.

Смлмкгель 3кг.

Кальцириновая сода 1кг.

Шліфована шкура 1м2.

Емаль пф-115 3кг.

Клей 88Н 0,2кг.

Масляний лак 0,3кг .

Запасні частини поставляються заводом-виробником 1комп.

2.2 Визначення чисельності робітників для ремонту. Організація бригад

Створення бригад оформлюється наказом ( розпорядженням) керівника підприємства або структурного підрозділу. При комплектації бригад ураховується принцип добровільності.

Бригада несе колективну відповідальність за виконання встановленого завдання та якість роботи.

Бригади бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності, але різної кваліфікації.

До складу комплексних бригад входять робітники різних професій.

Бригаду очолює бригадир - передовий кваліфікований робітник, що володіє організаторськими здібностями і користується авторитетом у членів бригади, не нижче четвертого розряду, який склав іспит на четверту кваліфікаційну групу за правилами техніки безпеки .

Не звільнений від виконання робіт в якості робітника бригадир разом із знаннями, які передбачені за його професією і розряду в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (далі - ЄТКД), додатково повинен знати: технологію та організацію виробництва і праці, правила виконання робіт, норми витрат матеріалів, порядок оплати праці, облік робочого часу, вимоги, що висуваються до якості виконуваної роботи, а також до використовуваних сировини і матеріалів, правила експлуатації закріпленого за бригадою інструменту та обладнання, інструкції з охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки при виконанні робіт, що доручаються бригаді, інші питання, пов'язані з діяльністю бригади.

Бригадир як керівник бригади має право:

- вимагати від адміністрації своєчасного забезпечення всім необхідним для нормального ходу виробничого процесу і виконання встановленого бригаді плану (завдання);

- давати робітникам бригади необхідні вказівки щодо виконання робіт, що мають для них обов'язковий характер, вимагати від них своєчасного і якісного виконання доручених робіт, дотримання технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки, трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;

- отримувати роз'яснення адміністрації щодо трудового законодавства, нормування та умов оплати праці, нарахованої заробітної плати та інших питань, що стосуються бригади;

- готувати і вносити з урахуванням думки майстра на затверджен-

ня колективу бригади пропозиції щодо встановлення розмірів КТУ членам бригади, подати їх з урахуванням думки колективу бригади до заохочення;

- представляти інтереси бригади на виробничих нарадах, зборах, засіданнях громадських органів і т.д.

Призначення бригадира проводиться за рекомендацією майстра з урахуванням думки усіх членів бригади наказом (розпорядженням) керівника підприємства, цеху або іншого структурного підрозділу.

Бригадир підпорядковується майстру, а при його відсутності - іншому керівнику.

Бригаді встановлюються виробничі завдання (річні, квартальні, місячні) за об'ємом робіт, видами послуг, завданням щодо зниження трудомісткості та підвищення якості робіт.

За бригадою закріплюється виробнича площа та обладнання, бригада забезпечується технічною документацією, інструментом, матеріалами , запасними частинами та ін

До складу бригади згідно технологічної карти 6 осіб:

- Електромонтер 5-го розряду-1

- Електромонтер 4-го розряду-2

- Електромонтер 3-го розряду-2

- Електромонтер 1-го розряду-1

2.3 Розрахунок заробітної плати бригади електромонтерів, керівників та спеціалістів

Переважно заробітна плата нараховується і виплачується індивідуально кожному працівнику. Разом з тим існує колективна форма організації праці, яка застосовується в бригаді. При бригадній формі організації праці заробіток кожного члена бригади визначається на підставі загальних результатів роботи бригади. Загальний колективний заробіток бригади розподіляється між членами бригади відповідно до їх кваліфікації (К), відпрацьованого часу (Тф) і коефіцієнта трудової участі (КТУ) .

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій , рівня кваліфікації.

Коефіцієнт трудової участі (КТУ) теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

КТУ підвищується за :

- якість виконаних робіт;

- творчу активність робітника;

- виконавчу дисципліну;

- інтенсивність праці в порівнянні з іншими членами бригади;

- передачу досвіду іншим робітникам.

КТУ знижується за :

- не виконання планових завдань;

- за допущений брак у роботі;

- порушення дисципліни та техніки безпеки;

- не виконання розпорядження бригадира та майстра.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані по бригаді

Тарифна заробітна плата Зтар. розраховується за формулою

Зтар. = Т · Сг , (2.1)

де Т - кількість відпрацьованих годин робітником бригади

впродовж місяця, год;

Сг - годинна тарифна ставка розряду робітника, грн.

Зтар 5роб= 58,19 · 165 = 9601,35 грн.

Зтар 4роб= 51,34 · 157 = 8060,38 грн.

Зтар 4роб= 51,34 · 160 = 8214,4 грн.

Зтар 3роб= 46,21 · 160 = 7393,6 грн.

Зтар 3роб= 46,24 · 155 = 7126,55 грн.

Зтар 2роб= 37,65 · 158 = 5948,70 грн.

? Зтар. = 46344,98 грн.

Загальна сума приробітку бригади Пбр розраховується за формулою:

Пбр = Збр - ? Зтар , (2.2)

Збр = ? Зтар + 0,4 ? Зтар , (2.3)

де Збр - загальна заробітна плата бригади, грн.;

?Зтар - загальна сума тарифної зарплати бригади, грн.

Збр = 46344,98 + 0,4· 46344,98= 64882,97грн.

Пбр = 64882,97 - 46344,98 = 18537,99 грн.

Кількість коефіцієнтобалів Нкт розраховується за формулою:

Нкт = Н · Кт , (2.4)

де Н - кількість балів за місяць, одержаних кожним робітником;

Кт - тарифний коефіцієнт розряду робітника.

Нкт 5роб= 90·1,7 = 153

Нкт 4роб= 85·1,5 = 127,5

Нкт 4роб= 75·1,5 = 112,5

Нкт 3роб= 87·1,35 = 117,45

Нкт 3роб= 80·1,35 = 108

Нкт 2роб= 82·1,10 = 90,2

?Нкт =708,65

Приробіток на один коефіцієнтобал Пк-б розраховується за формулою:

Пк-б = Пбр / ? Нкт , (2.5)

де Пбр - загальна сума приробітку бригади, грн.;

? Нкт - загальна сума коефіцієнтобалів.

Пк-б = 18537,99/ 708,65 = 26,159

Приробіток робітника розраховується за формулою:

П роб. = Пк-б Нкт , (2.6)

де Пк-б - приробіток на один коефіцієнтобал, грн.;

Нкт - кількість коефіцієнтобалів.

П роб.5= 26,159 · 153 = 4002,33грн

П роб.4= 26,159 · 127,5 = 3335,27 грн

П роб.4= 26,159 · 112,5 = 2942,89 грн

П роб.3= 26,159 · 117,45 = 3072,37 грн

П роб.3= 26,159 · 108 = 2825,17 грн

П роб.2= 26,159 · 90,2 = 2359,54 грн

? П роб.= 18537,57 грн.

Заробітна плата робітника розраховується за формулою:

Зроб. = Зтар + П роб , (2.7)

де Зтар - тарифна заробітна плата робітника, грн.;

П раб - приробіток робітника, грн.

Зроб5 = 9601+ 4002,33 =13603,33 грн.

Зроб4 = 8060 + 3335,27 =11395,27 грн

Зроб4 = 8214,4 + 2942,89 =11156,67 грн.

Зроб3 = 7393 + 3072,37 =10465,37 грн.

Зроб3 = 7162 + 2825,17 =9987,17 грн.

Зроб2 = 5948,7 + 2360,5 =8308,24 грн.

? Зраб.=64916,05 грн.

Основу організації оплати праці керівників, спеціалістів складають схеми посадових окладів, а також діючі форми і системи заробітної плати. Величина окладу залежить від посади.

Розмір заробітної плати за посадовими окладами регулюється затвердженою урядом схемою посадових окладів з урахуванням значення тієї чи іншої галузі, залежно від особливостей виробництва, умов праці, обсягу та складності роботи, рівня відповідальності, кваліфікації працівників тощо.

При розрахунку фонду оплати керівників та спеціалістів слід урахувати, що їх фонд зарплати не містить додаткового фонду, так як їх праця оплачується за встановленими окладами відповідно до штатного розкладу. Виплата премій рекомендується з додаткової заробітної плати (від 30 % до 40 % посадового окладу). Всі інші розрахунки виконуються так, як і у робітників.

Сума основної і додаткової заробітної плати називається фондом оплати праці ( Фопл ).

Фонд оплати праці керівників і спеціалістів розраховується за формулою:

Фопл. (керівників та спеціалістів ) = О · ч ·12 ·(1+П%/100 %), (2.8)

де О - посадовий оклад, грн. ;

ч - чисельність керівників та спеціалістів, люд. ;

12 - кількість місяців у році;

П - відсоток премій, % .

Фопл. керівників= 6500 • 1• 12 •(1+0,35)=105300 грн.,

Фопл. спеціалістів = 6000• 1 •12•(1+0,35) =97200 грн.

Таблиця 2.2 - Фонд оплати керівників та спеціалістів

Середньомісячна заробітна плата керівників та спеціалістів розраховується за формулою:

 (2 .9)

де Фопл - загальний фонд оплати керівників та спеціалістів,грн.;

?Ч - чисельність керівників та спеціалістів, люд;

12 - кількість місяців у році.

Зср.м.= 202500/2•12 = 8437 грн/місяць

2.4 Визначення єдиного соціального внеску

(2.10)

де Фопл. - загальний фонд оплати праці керівників та спеціалістів , грн.; бвідр. - відсоток ЄСВ, % .

2.5 Визначення кошторису на електромонтажні роботи високовольтного вимикача

Зм = ?Ці · Nі , (2.11)

де Ці - ціна матеріалу, грн.; Nі - кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт,м2, пог.м.

Зм =1616 грн,

Основна заробітна плата виробничих робітників - Зо розраховується за формулою:

Зо = Тшт · Сгсер · Кп , (2.12)

де Тшт - час на електромонтаж одного виду робіт, год

Сгсер - середньогодинна тарифна ставка виробничих робітників, грн.;

Кп - коефіцієнт роботи під напругою.

Він набуває значень від 1,3 до 1,5.

Зо = 136 · 34,23 · 1,5=6982,92 грн,

Середньогодинна тарифна ставка Сгсер розраховується за формулою:

Сгсер = Сг І · Ктср , (2.13)

де Сг І - годинна тарифна ставка І розряд, грн. ;

Ктср - середній тарифний коефіцієнт.

Сгсер = 34,23· 1,41=48,26 грн./ год,

Середній тарифний коефіцієнт Ктср розраховується за формулою:

(2.14)

де Кт - тарифний коефіцієнт відповідного розряду робітника;

Ч - чисельність робітників відповідного розряду , люд.;

?ч - загальна чисельність робітників, люд.

Додаткова заробітна плата - З дод. розраховується за формулою:

Здод. = (Зо · бдод.)/100% , (2.15)

де Зо - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

бдод - відсоток, який враховує додаткову заробітну плату, %.

Він набуває значень від 6 % до 24 %.

Здод. = (6982,92 · 0,20)=1396,58 грн,

Єдиний соціальний внесок ЄСВ розраховується за формулою:

ЄСВ = [(Зо +Здод.)· бвідр.] / 100%, (2.16)

де Зо - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

Здод - додаткова заробітна плата,грн.;

бвід - відсоток ЄСВ, %.

ЄСВ = [(6982,92 +1396,58)· 22.] / 100=1843,49грн,

Витрати на паливо та енергію З пал. розраховуються за формулою:

Зпал. = (Зо • б пал.)/ 100%, (2.17)

де Зо - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.; бпал - відсоток витрат на паливо та електроенергію,% .

Він набуває значень від 70 % до 80 %.

Зпал. = (6982,92 • 80)/ 100=5586,33 грн,

Загальновиробничі витрати - Звир. розраховуються за формулою:

Звир. = (Зо · бвир.)/100% , (2.18)

де Зо - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

бвир - відсоток загальновиробничих витрат, % .

Він набуває значень від 15 % до 40 %.

Звир. = (6982,92· 30)/100=2904,87 грн,

Виробнича собівартість Свир. розраховується за формулою:

Свир. = Зм + Зо+ Здод + ЄСВ + Зпал + Звир , (2.19)

Свир. = 1616 + 6982,92+ 1396,58 +1843,49 + 5586,33 +2904,87=20330,19 грн,

Адміністративні витрати - Задм. розраховуються за формулою:

Задм. = (Свир · бадм.)/100%, (2.20)

де Свир - виробнича собівартість, грн.;

бадм - відсоток адміністративних витрат, %.

Він набуває значень від 20 % до 40 %.

Задм.= (20330,19·40)/100=8132,07 грн,

Витрати на підготовку та освоєння виробництва - Зпід.(демонтаж обладнання , розбирання вузлів тощо) розраховуються за формулою:

Зпід. = (Свир·бпід.)/100%, (2.21)

де Свир - виробнича собівартість, грн.;

бпід. - відсоток витрат на підготовку робіт, %.

Він набуває значень від 1 % до 2 %.

Зпід.= (20330,19·2)/100=406,60 грн,

Витрати на збут - Зком. (комерційні витрати містять транспортування продукції, витрати на маркетинг та рекламу, ремонт та утримання основних засобів, на пакувальні матеріали тощо) розраховуються за формулою:

Зком.(збут )= (Свир·бком.)/100%, (2.22)

де Свир. - виробнича собівартість, грн.;

бком - відсоток комерційних витрат, % .

Він набуває значень від 1 % до 5 %.

Зком.збут = (20330,19·5)/100=1016,50 грн,

Повна собівартість Сповна розраховується за формулою:

Сповна = Свир+ Задм+ Зпід +З(ком.)збут , (2.23)

Сповна = 20330,19+8132,07+406,60+1016,50=29885,36 грн,

2.6 Розрахунок ціни та прибутку на електромонтажні роботи високовольтного обладнання

Визначення оптово - договірної ціни для електромонтажних робіт Цопт розраховується за формулою:

Цопт. = Сповна + Пн. , (2.24)

де Сповна - повна собівартість, грн.;

Пн - нормативний прибуток, грн.

Цопт. = 29885,36 + 1696,16=31581,52 грн,

Нормативний прибуток на електромонтажні роботи Пн розраховується за формулою:

(2.25)

де Сповна - повна собівартість, грн.;

ЗМ - витрати на сировину і матеріали, грн.;

Р - відсоток рентабельності, ...