Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОНІКИ

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВА ЕЛЕКТРОНІКА

Реферат

на тему: «Сучасне світове використання енергії. Забезпечення енергоефективності»

з курсу: «Енергозбереження та енергоефективність»

Виконав: студент IV курсу

групи ДС-61

Охмак В.М.

КИЇВ 2020



АНОТАЦІЯ

В даному рефераті розглядається процес збільшення енерговиробництва та споживання; вплив збільшення населення Землі на використання ресурсів; відповідність темпів зростання енергоспоживання експоненціальній кривій та Гауссова модель Хабберта щодо прогнозування енергоспоживання. Наведено способи забезпечення енергозбереження, що можуть бути застосовані на макро та мікро енергосистемах. Запропоновані методи зменшення енергоспоживання в побуті або збільшення ефективності використання енергії.



ANNOTATION

This essay discusses the process of increasing energy production and consumption; the impact of increasing Earth's population on resource use; the correspondence of the growth rate of energy consumption to the exponential curve and the Hubbert model of energy forecasting. Here are ways to ensure energy savings that can be applied to macro and micro systems. Methods for reducing energy consumption in the home or increasing energy efficiency are proposed.



1. РОЗРАХУНОК СВІТОВОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

Енергія є одним з ключових ресурсів, буд якої країни та регіонів. На рис.1.1 показано збільшення енерго виробництва на світовому рівні з 1980 до 2020 року[1].

Рис. 1.1 Світовий рівень виробництва енергії з 1980 по 2020 рік

Крива рідких речовин до яких відноситься нафта бензин показує як ціна продукту може вплинути на його споживання. Також можна підкреслити часову затримку між вимогами ринку та пропозицією. Важливо помітити, що виробництво бензину зросло після введення ембарго 1973 року, відповідно як і його ціна. В зв'язку з цим з'явилась низка організацій та норм присвяченим спостеріганню та контролю виробництва та споживання енергії. Також ринок почали заповнювати енергозберігаючі предмети побуту, як відповідь споживачів задля збереження енергії, тому виробництво бензину в середині 80х було зменшено, а от електроенергія від атомних електростанцій зазнала високого збільшення виробництва. Таким чином з 1970-1980 рр. світове виробництво енергії, через введення ембарго та збільшення цін на нафту, перейшло до спалювання газу та вугілля для виробництва енергії[2].

Світ зіткнувся з бажанням країн, що розвиваються, досягнути енергетичної рівності з розвиненими країнами, що відповідає поняттю рівня життя. Але такий сценарій призводить не тільки до збільшення рівня життя, а й до збільшення цін на продукти, а зі збільшенням індустрії, що допомагає зростанню економіки в країнах, що розвиваються, до забруднення навколишнього середовища. Такий сценарій вже можна прослідкувати в Азії, та Східній Європі[3. c.3-7;4].

Також важливим є той факт що Північна Америка, населення якої складає 7,5% від загального[5], споживає 21% всієї енергії світу[6]. Країни Азії населення яких складає близько третини населення Землі споживають 43% світової енергії, в той час як 20 років тому цей показник був 27%[6], що в свою чергу пов'язано з перетворенням Китаю на світову фабрику з виготовленню товарів[7].

Найкращим є репрезентація того що країни з високим ВВП мають найбільшу споживчу енергетичну одиницю на особу населення. Хоча до списку новаторів можна віднести Китай, що з високим рівнем споживання енергії щорічно збільшує свій ВВП, до того ж використовуючи переважно електроенергію для виробництв. Також країни з високим ВВП такі як: Канада, США та Японія, перемкнулись з виробництва товарів, до виробництва інформації, таким чином побудувавши сильну економіку, та зменшивши споживання енергії для виробництва на особу населення. Країни з високим ВВП та низьким енергоспоживанням, зазвичай є аграрними країнами де використовується дешева людська сила, а також багаті на корисні копалини та мають економіку що залежить від ресурсів.

Через такі економічні тонкощі та політичні зв'язки популярності набувають відновлювані джерела енергії, що не завдають шкоди навколишньому середовищу та забезпечують повну автономність. Не потребують підключення до мережі, можуть бути використаними як в промислових масштабах так і для приватного застосування. Є надзвичайно зручними для застосування в віддалених куточках планети для забезпечення зв'язку та електроенергії.

Такі системи можуть бути підключеними не тільки для використання в побутових цілях, а й для систем що теж побудовані для забезпечення енергозбереження, що в свою чергу допоможе мінімізувати енерговитрати[8].

1.1 Експоненціальне зростання

Експонентне зростання, найбільш знайоме інженеру електрику з рівняння діода, в якому розглядається відношення напруги та струму.

,

де та струм та напруга діода, зворотній струм насичення, дорівнює при .

Хоча це рівняння є фундаментальним для роботи фотоелектричних елементів, багато інших фізичних процесів також характеризуються ростом за експонентою.

На рис. 1.2 показано світове споживання нафти починаючи з 1980 по 2012 рік. На рис. 1.3 показано виробництво енергії різних ресурсів з 1998 по 2018 рік.



Рис. 1.2 Світове споживання нафти

Також експоненціальне зростання зазвичай називають складним відсотком. Майже всі чули про це, але мало хто розуміє наслідки постійного щорічного відсоткового збільшення кількості, будь то гроші, населення або попит на енергію. Одним з перших, хто попередив про небезпеку експоненціального зростання, був Мальтус в 1798 році [9]. Він попередив, що зростання населення перевищить можливості прогодувати населення. Мальтузіанська теорія часто піддається насмішкам[10].

Рис. 1.3 Виробництво відновлюваної енергії в світі з 1998 до 2018 року



Мета цієї дискусії полягає не в тому, щоб підтримати або спростувати пророцтва Мальтуса, а лише в тому, щоб проілюструвати важливий математичний принцип, який інженери часто випускають з уваги. Застосування принципів експоненційного росту широко поширене в суспільстві, тому принципи експоненціального зростання повинні бути настільки ж важливі для інженера, як і другий закон термодинаміки. Для тих, хто, можливо, пропустив другий закон термодинаміки в класі хімії або термодинаміки, він говорить, що в кожному процесі виділяється менша кількість енергії, ніж та, що потрібна для створення процесу.

1.2 Складні відсотки

Що стосується складних відсотків то - це процес складання простих відсотків. Якщо кількість N, підпорядковується процентній ставці , i виражається у вигляді дробу (тобто = % / 100), то кількість буде збільшуватися (або зменшуватися, якщо < 0) за певний періоду часу, до значення:

Якщо кількість N, що встановилась після певного періоду часу або періоду, може залишатися і продовжувати накопичуватися з тією ж швидкістю, то кількість N підлягає обрахуванню складного відсотку, і сума, яка після n періодів часу, буде дорівнювати:

Щоб показати, що ця формула є формою експоненціальної функції, потрібно тільки згадати що:

,

звідси:

Тепер можна розглянути деякі спеціальні властивості експоненціальної функції.

Однією важливою характеристикою є час подвоєння кількості N.

Щоб визначити час -- D, який буде потрібно для подвоєння вихідної величини, потрібно лише встановити і вирішити за n:

Для малих значень i, в можна апроксимувати як в , . В результаті спрощень можна отримати формулу що є досить популярною серед фінансистів:

Отже, при процентній ставці 7% річних (i = 0,07) час подвоєння складе 10 років. При процентній ставці 10% термін подвоєння складе приблизно 7 років. Однак, оскільки процентна ставка перевищує 10%, апроксимація стає не релевантною тому для отримання точних результатів слід використовувати точну формулу. У разі негативної процентної ставки є очевидним, що ніякого подвоєння не відбудеться.

Також, широкого застосування набуло правило 70, що є логічним висновком з попередньої формули для часу подвоєння:

,

де процентна ставка виражена, безпосередньо, у відсотках[11].

Важливою властивістю експоненціальної функції є те, що процес подвоєння триває весь час. Отже, якщо час подвоєння становить 10 років, то кількість знову подвоїться через 10 років, так що воно не буде в 4 рази більше свого первісного значення. Через 10 років він знову подвоїться і буде в 8 разів перевищувати своє первісне значення. Через 40 років ця кількість буде в 16 разів більше його первісної вартості. На рис. 1.4 показано це експоненціальне збільшення[3].

Коли споживання енергії безупинно зростає, час подвоєння набуває все страшнішого значення: за час подвоєння, використання ресурсів є більшим ніж за всю історію до цього часу. Так наприклад, сума бактерій що є живою на даний момент є більшою суми всіх бактерій що жили до цього часу.

Зауважимо, що якщо функція будується за лінійними координатами, то з'являється знайома експоненціальна крива, як на рис. 1.4.а) якщо взяти логарифм кожної зі сторін, то результат буде наступним:

Отже, якщо log y будується як функція x, то графік буде лінійним з нахилом b log e, як показано на рис. 1.4.б).

Рис 1.4 Приклад експоненційної функції в а) лінійному та б) логарифмічному масштабі

На рис. 1.4.б) показано, що побудова log y в порівнянні з x є зручним способом перевірити наявність експоненціального зв'язку між двома змінними.

Ще однією важливою властивістю експоненційної функції є величина накопичення (або виснаження) кількості за час подвоєння. Наприклад, один відомий політичний діяч одного разу помітив, що в Сполучених Штатах все ще існує стільки ж нафти під землею, скільки було видобуто з моменту початку відкачування, більше 140 років тому, рис. 1. Це було в той час, коли видобуток нафти збільшувалася приблизно на 7% у рік. Якби видобуток продовжував збільшуватися на 7% в рік, що має період подвоєння приблизно в 10 років, то протягом наступного періоду подвоєння вся залишена нафта була б вилученою. Багато інших важливих громадських діячів робили подібні заяви, які схильні приписувати експоненціальної функції лінійний характер [12].

Насправді видобуток не продовжував зростати такими темпами. Що стосується використання ресурсів, то Хабберт [13] розробив модель, що включає Гауссову функцію виснаження, яка, мабуть, має більшу достовірність, ніж експоненціальна модель. Кинг Хабберт, американський дослідник, що є піонером написання теорії про пік видобутку мінеральних ресурсів в своїй публікації 1956 року передбачив пік видобутку нафти в 1960-х роках, але після «сланцевої революції» цей прогноз виявився не релевантним.

Формула накопичення, звичайно, може бути застосовна і до розгортання нових технологій. З початку 1990-х років виробництво фотоелектричної енергії зростає вражаючими темпами, і в свою чергу є необмеженим, на відміну від природних ресурсів.

Попередній опис експоненціального зростання був заснованим на загальному представленні про складні відсотки в будь-який даний момент часу. Якщо взяти похідну за часом від експоненціального виразу для кількості N, то виходить швидкість зміни кількості N. Оскільки похідна від експоненти також є експоненціальною, до похідної застосовуються ті ж правила, що і до функції. При визначенні терміну служби ресурсу важливо проводити відмінність між наявним обсягом і швидкістю використання (або збільшення). Отже, при розгляді експоненціального виразу ніхто не може встановити, чи відноситься воно до барелів або барелів/день, або, можливо, до мегават або мегават/рік фотоелектричного вироблення або споживання.

Кінцевим поняттям для дослідження, що відносяться до експоненціальної функції, є час життя ресурсу в умовах експоненціального збільшення. Зазвичай прогнозують термін служби ресурсу при поточному рівні споживання. Пов'язано це з простою арифметикою, тому що якщо є (кількість) речовини, яку можна використовувати, і якщо ми використовуємо (швидкість використання її в рік, то речовина буде тривати протягом років, де . Але що станеться з очікуваним часом життя речовини, якщо використовувати її з зростаючою швидкістю в рік? Цю проблему можна вирішити, припустивши, що являє собою поточну норму споживання ресурсу, а -розрахунковий термін служби ресурсу при поточній нормі споживання. Потім, якщо споживання збільшується на 100% на рік, то норма споживання в будь-який момент часу, задається за формулою

Накопичене споживання за період m років, TOT можна знайти з попередньої формули або, більш формально, шляхом обчислення:

Потім після встановлення загальної суми, рівної розрахунковій сумі залишку (,) для m періоду часу, що дасть кількість років для загального споживання, що дорівнює сумі, яка залишилася. В результаті виходить:

Прикладом використання цього результату можна навести той факт, що споживання того чи іншого ресурсу може знижуватися на постійній процентній ставці в рік. Це може статися, наприклад, якщо ресурс буде замінений іншим ресурсом. У попередньому прикладі при років і щорічне зниження на 0,5% (тобто ) новий термін служби складе 139 років, а якщо , то вироблення та використання ресурсу буде тривати майже вічно, в залежності від його природи.

Таким чином, з формули тривалості життя випливають два важливих спостереження:

1. Якщо річне споживання ресурсу зростає експоненціально, то не важливо, скільки його залишиться; воно буде споживатися набагато швидше, ніж можна собі уявити.

2. Якщо річне споживання зменшується експоненціально, то можна продовжити термін обігу ресурсу до нескінченності.

1.3 Гауссова модель Хабберта

У 1956 році М. Кінг Хабберт, який працював в нафтовій компанії "Шелл", опублікував свою відому теорію виснаження ресурсів [13]. Простіше кажучи, Хабберт міркував, що експлуатація або використання ресурсу підпорядковується Гауссовій кривій, що описується рівнянням, часто званим функцією помилки або нормальної кривої,

,

де є нормою споживання в даний момент часу, t,

є максимальним нормальним споживанням,

являє собою коефіцієнт форми кривої, зазвичай відомий як стандартне відхилення.

Він також зазначив, що видобуток нафти відстає від відкриття приблизно на 40 років. На рис. 1.5 показаний графік рівняння а на рис. 1.6 -криві Хабберта 1971 року, що відносяться до видобутку нафти.

Рис. 1.5 Гауссова крива Хабберта споживання нафти

Початок функції являє собою майже експоненційну функцію, поки вона не наблизиться до піку кривої, де відбувається вирівнювання, а потім майже експоненційне загасання. Оскільки крива на рис. 1.5 зображує рівень споживання, відповідно до теорії Хабберта, коли споживається половина ресурсу, споживання вирівнюється до свого максимального значення, а потім починається його експоненційне зменшення. Згідно моделі Хабберта, внутрішнє виробництво нафти в Сполучених Штатах досягне піку приблизно в 1970 році, а світове виробництво нафти досягне піку на рубежі століть, на рис. 6. зображено відповідною діаграмою.

За прогнозами агентства енергетичної інформації, Міністерства енергетики США, видобуток нафти, США та Аляски, продовжуватиме знижуватися протягом усього 2015 року [14].

Рис. 1.6 Гаусова крива Хабберта споживання нафти, світовий показник та показник США

Досить цікаво, що з допомогою теорії Хабберта також виявляється, що якщо допустити помилку в оцінці кількості присутнього ресурсу, то пік кривої не буде зміщений на значну величину. Однак, можливо, найважливіший висновок теорії Хабберта полягає в тому, що споживання ресурсу є плавною кривою, а не різкою, яка включає в себе безперервне споживання до тих пір, поки раптово не залишиться ресурсів. Також потрібно відмітити, що для того аби не створювати дефіцит того чи іншого продукту, попит якого описується кривою Хабберта, його потрібно замінювати еквівалентним, саме коли крива досягає свого піку і дещо вирівнюється. Проблема вичерпності ресурсів буде актуальною завжди, поки основними джерелами енергії не стануть невичерпні джерела енергії, так як їх використання не відтворює закону спадності для виробництва, тобто при збільшенні попиту на них, будуть збільшуватись об'єми виробництва. Збільшення об'ємів виробництва, або видобутку відновлюваних джерел енергії, як не інакше, позитивно впливатиме на стан навколишнього середовища.



2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

В попередньому розділі було описано збільшення виробництва та споживання енергії як наслідок збільшення кількості населення Землі. Тобто, іншими слова, рівень споживання енергії пропорційний збільшенню кількості людей. Таким чином, забезпечення енергоефективності є вкрай важливим, оскільки, населення Землі безперервно збільшується та за прогнозами експертів продовжить експоненційне зростання, як і споживання енергії, відповідно[15].

Розглядаючи виробництво та споживання енергії в планетарних масштабах, важливо пам'ятати про те що ці позитивні зміни складаються не тільки від політ-економічних відносин між країнами, а й від великої кількості мінімальних покращень а повсякденному житті кожної людини.

Забезпечення ефективного енергоспоживання є важливим аспектом розвитку та становлення соціально-економічних відносин суспільства. Для того аби детальніше розібратись з питанням забезпечення ефективного енергоспоживання на мікро- та макро- рівнях споживання, доцільним буде розділити його на складові що описують способи забезпечення енергоефективності в залежності від цільового призначення.

Для того аби зменшити витрати на використання енергії застосовують енергоменеджмент та методи зменшення витрат на енергію, що найчастіше також пов'язані і зі зменшенням використання енергії. Але результатами економії витрат може бути негативний вплив на навколишнє середовище.

Одним з найкращих способів зменшити негативний вплив на навколишнє середовище від використання енергії, є заміна невідновлюваних джерел енергії -- відновлюваними. Що не дивно такий спосіб забезпечення ефективного енерго використання може бути описаним також і енергоменеджментом.

Також, не менш важливим є розглянути практичні методи енергозбереження в повсякденному житті людей, що допомагають мінімізувати наслідки збільшення використання енергії.

2,1 Енергоменеджмент

Енергоменеджмент - це сукупність знань, принципів, можливостей та форм керування енерго збереження в цілях зниження затрат на енергетичні ресурси; спосіб керування енергоспоживанням на підприємствах, що дозволяє оптимізувати об'єми енергозатрат[16].

Світова практика є свідченням того, що підвищення енергоефективності досягається більшою частиною за рахунок організаційних змін в системі керування енергогосподарством, тобто за рахунок покращення системи енергоменеджменту.

В НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» з 2004 року працює служба енергоменеджменту основними завданнями якої є зниження споживання енергетичних ресурсів у навчальних корпусах та гуртожитках університету.

Робота організації характеризується в першу чергу обробкою та систематизацією інформації стосовно енергоспоживання в університеті. Одним з найбільших реалізованих проектів є «Термомодернізація будівель НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»», в таблиці наведено інформацію про споживання енергоносіїв та холодної води НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» у 2006-2010 рр.[17].

Споживання енергоносіїв та холодної води НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» у 2006-2010 рр.[17]

Рік	Теплова енергія, тис. Гкал	Холодна вода, млн. м3	Електрична енергія, млн. кВт/год
2006	88,68	2,19	20,12
2007	83,58	2,13	19,33
2008	71,88	1,98	19,62
2009	68,18	1,95	19,72
2010	75,61	1,63	21,62



Таким чином, для того щоб забезпечити зменшення енергоспоживання або більш продуктивне використання наявних ресурсів може бути використаним енергоменеджмент.

2.2 Відновлювана енергія як спосіб забезпечення енергоефективності

Одним з важливих критеріїв розвитку світової спільноти стало використання відновлюваних джерел енергії.

Відновлювана енергетика - це екологічно чисте невичерпне джерело енергії, яке не змінюючи функціональну структуру Землі надає можливість зменшити навантаження на ресурсну базу та знизити загальну ресурсо затратність. При зазначеному мінімальному втручанні в природні функціональні процеси використання відновлюваних джерел енергії мінімально впливає на зміну клімату та забезпечує збереження екології на відміну від природних ресурсів, які мають здатність вичерпуватися, забруднювати атмосферу шкідливими викидами[18]. Що не мало важливо така енергіє може бути дуже просто інтегрованою для приватного використання, не підключаючи домівки до ліній електропередач, а також використовуватись у віддалених районах Землі.

Таким чином, енергію від альтернативних джерел енергії можна охарактеризувати та віднести до одного із методів забезпечення енергоефективності, адже її використання не забруднює навколишнє середовище, а ємність ресурсів є майже нескінченною.

Хоча навіть від використання відновлюваних джерел енергії можна простежити негативний вплив на довкілля. Для прикладу, сонячні панелі займають великі земельні ділянки як і вітряки, через зіткнення з якими помирають пташки, а шум не дозволяє встановлювати їх близько до осель[19]. Звичайно, можна виділити плюси та мінуси використання будь яких ресурсів, але енергія Сонця та вітру в будь-якому випадку мають набагато більше позитивних характеристик аніж негативних.

Тому важливо підсумувати, що відновлювана енергія є одним з найкращих способів забезпечити енергоефективність, та навіть незважаючи на всі переваги, може розвиватись і надалі.

2.3 Практичні методи забезпечення енергозбереження

Задля забезпечення енергоефективності не менш важливим є впровадження побутових покращень, що допоможуть зменшити енергоспоживання або забезпечити його ефективне розподілення. Основними напрямками енергозбереження в повсякденному житті можуть бути: енергозбереження в домівках, транспорт та побутові дрібниці[20].

2.3.1 Енергозбереження в домівках

В приватних будинках до методів покращення енергоефективності можна віднести такі ключові напрямки:

а) Оновлення основних систем енергії домашнього господарства та систем енергозабезпечення. Моніторинг енергоспоживання та проведення теплового аудиту. Заміна застарілих котлів, труб, насосів та подібних елементів будинку.

б) Забезпечення теплової ізоляції будинку, встановлення вікон та дверей, що не пропускають протяги.

в) Електроприлади використовувати лише за їх необхідності, зменшення користування тепловими приладами влітку.

г) Заміна застарілих електроприладів та використання енергозберігаючих аналогів, таких як енергозберігаючі лампочки з таймерами та датчиками руху.

д) Використання сонячних панелей, вітряків, енергії біомаси, як одних із джерел енергії підтримки роботи будинку[21].



2.3.2 Транспорт та засоби пересування

Для того аби забезпечити енергоефективність під час поїздок можна скористуватись декількома простими ідеями. Наприклад, відмовитись від автомобілів з двигунами внутрішнього згорання та користуватись електрокарами, або ж взагалі обмежитись громадським транспортом. Та, звичайно, планувати поїздки та подорожі заздалегіть, що дозволить зменшити кількість поїздок та витрати на пересування[20].

енергоефективність побутовий транспорт

2.3.3 Побутові покращення задля забезпечення енергоефективності

Економія та раціональне використання ресурсів також можна віднести до одних з методів енергозбереження, як не дивно, це одні з найпростіших способів споживати менше енергії.

Зменшення використання гарячої води вирішує одразу два питання таких як використання води та її підігрів.

Вимикати світло та електричні прилади, коли вони не використовуються, не завадить в боротьбі з впровадженням енергоефективності[20].

В загальному, можна відмітити, чим менше ресурсів ви використовуєте, тим краще, та в погоні за низькими показниками лічильників, потрібно пам'ятати, що ефективне використання набагато важливіше за економію енергії.



ВИСНОВКИ

Світове використання енергії набуває все більших та більших розмірів, як відповідь на збільшення кількості людей на Землі та їх активної діяльності. Як показують спостереження такий ріст не просто збільшується щорічно, а має експоненційний характер, а це, відповідно, означає, що видобуток та споживання енергії зростають з приголомшливою швидкістю.

Для того аби порівняти теоретичні прогнози з реальними показниками для видобутку та споживання Гауссова крива Хабберта майже ідеально описує використання вичерпних джерел енергії, і не може бути прямо застосовуваною до відновлюваних джерел енергії, потрібно відмітити, що найбільше зростання у виробництві енергії саме серед альтернативних джерел енергії.

Говорячи про світове використання енергетичних ресурсів та збільшення темпів росту показників, слід підкреслити і способи забезпечення енергозбереження. Для того аби досягнути позитивних показників, важливим є надавати увагу деталям, проводити постійні спостереження та моніторинг.

Серед основних методів енергозбереження слід виділити: енергоменеджмент, відновлювані джерела енергії та побутові покращення, разом ці підходи можуть забезпечити неперевершені результати, що не мають негативного впливу на довкілля та гарантують ефективне використання енергії.

Отже, споживання енергії постійно збільшується, такі зміни не мають позитивного відображення для навколишнього середовища. Та не менш важливим є те що застосування методів енергозбереження може змінити ситуацію на краще, якщо, принаймні кожен буде застосовувати способи на практиці.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Valeriia Okhmak, Smart heater control system/ Сучасні тенденції розвитку освіти й науки: проблеми та перспективи/ Том 2, №4 /Львівський навчально-науковий центр професійної освіти/ Львів - 2019, с. 288-291.

2. Malthus T. R., An Essay on the Principle of Population, as It Affects the Future Improvement of Society, with Remarks on the Speculations of Mr. Godwin, M. Condorcet, and Other Writers, printed for J. Johnson in St. Paul`s Church-Yard, London, 1798.

3. Bahr, H. M., Chadwick, B. A., and Thomas, D. L., Eds., Population. Resouces, and the Future: Non-Malthusian Perspectives, Brigham Young University Press, Provo, UT, 1974.

4. Bartlett, A.A., Forgotten fundamentals of the energy crisis, Am. J. Phys., Vol. 46, No. 9, September 1978, 876-888.

5. Hubbert, M. K., The energy resources of the Earth, Scientific Am., Vol. 225, No. 3, September 1971, 60-70.

Размещено на Allbest.ru

...