Ефективне використання та розвиток енергетичної інфраструктури України як надавача енергетичних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективне використання та розвиток енергетичної інфраструктури України як надавача енергетичних послуг

Письменна У.Є.

Стаття присвячена питанням використання економічного потенціалу держави з метою збільшення ступеня інтегрованості та розширення присутності на світових енергетичних ринках, а також посилення геополітичної ролі країни завдяки ефективному використанню наявних геополітичних переваг та інфра- структурного потенціалу. Проаналізовано і узагальнено основні види енергетичних послуг, що забезпечуються країнами в межах енергетичних об'єднань, а також між цими об'єднаннями і третіми країнами. Співвіднесено такі послуги з енергетичною політикою Європейського енергетичного співтовариства. Розроблено пропозиції щодо реалізації дієвої політики надання Україною послуг на інтегрованому енергетичному просторі Європи. Досліджено передумови ефективного і повномасштабного надання таких послуг Україною та розвитку енергетичної системи України у світлі глобальних енергетичних трансформацій.

Ключові слова: енергетичні послуги, енергетична інфраструктура, Європейське енергетичне співтовариство, сталі енергетичні трансформації, економічний потенціал в енергетичній сфері.

Статья посвящена вопросам использования экономического потенциала государства с целью увеличения степени интегрированности и расширения присутствия на мировых энергетических рынках, а также усилению геополитической роли страны благодаря эффективному использованию имеющихся геополитических преимуществ и инфраструктурного потенциала. Проанализированы и обобщены основные виды энергетических услуг, обеспечиваемых странами в рамках энергетических объединений, а также между этими объединениями и третьими странами. Соотнесено такие услуги с энергетической политикой Европейского энергетического сообщества. Разработаны предложения по реализации действенной политики предоставления Украине услуг на интегрированном энергетическом пространстве Европы. Исследовано предпосылки эффективного и полномасштабного предоставления таких услуг Украины и развития энергетической системы Украины в свете глобальных энергетических трансформаций.

Ключевые слова: энергетические услуги, энергетическая инфраструктура, Европейское энергетическое сообщество, стали энергетические трансформации, экономический потенциал в энергетической сфере. енергетичний інтегрованість економічний

The article is devoted to the issues concerning the unlock of the economic potential to increase the degree of integration and the presence in the world energy markets, as well as to strengthen the geopolitical role of the country through the effective use of existing geopolitical advantages and infrastructure potential. The main types of energy related services provided by countries within the energy associations, as well as between these associations and third countries, are analyzed and summarized. These energy related services have been correlated with the European Energy Community energy policy. The prerequisites for effective and full-scale provision of such services by Ukraine and the development of Ukraine's energy system in the light of global energy transformations are explored. Among the main energy related services that Ukraine is already providing or could provide are energy supply, energy transit, balancing services and auxiliary system services, implementation of projects of common interest, creation and sharing of emergency response systems, supply of power equipment, transmission of energy technologies, engineering. The prerequisites for effective and full-scale provision of such services by Ukraine in the pan-European space is the development of the energy system of Ukraine within global energy transformations. Acquisition and realization of Ukraine's strategic and economic benefits from the integration of the united power system and the coupling of the energy market with the European market ENTSO-E is of prime importance and needs to be optimized for energy balance, first of all, towards economically accessible fuels for high-maneuverable generation, consumption optimization to balance daily load and institutional improvement of energy market to improve the investment environment. It is also the creation of efficient mechanisms for securing investments in energy infrastructure, investment attraction mechanisms and incentive tariff setting for intensive renewal and development of energy infrastructure based on resource-efficient and environmentally sound energy technologies.

Keywords: energy related services, energy infrastructure, European Energy Community, sustainable energy transformations, economic potential in the energy sector.

Постановка проблеми. В енергетичній сфері України намітились критичні точки, інтенсивне проходження яких здатне підняти енергетичний сектор України на новий якісний рівень, а саму країну - на потужного гравця європейського енергетичного простору. Це, насамперед, упровадження повномасштабного електроенергетичного ринку, єдиного з ЄС ринку природного газу, виконання технічних та організаційних вимог для інтеграції ОЕС України з об'єднаною енергосистемою Європи ENTSO-E, залучення крупних гравців європейського енергетичного ринку для інвестиційної, транзитної, торгової (створення енергобірж і хабів) участі в енергетичних ринках України, становлення і розвиток вітчизняного енергомашинобудування, розвиток ринку енер- гоефективних технологій і послуг та навіть їхній експорт. І навпаки, пригальмовування цих процесів призведе до втрати стратегічних можливостей, консервації нинішнього стану та зростаючої залежності від зовнішніх постачань енергоресурсів. Оскільки сьогодні, із пришвидшенням гло- балізаційних та інтеграційних процесів, Україна постала перед необхідністю визначення і посилення своєї геополітичної ролі на Євразійському континенті, необхідно максимальне спрямування економічного потенціалу країни на використання стратегічних переваг і реалізацію політики надання послуг на енергетичному просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтеграція в європейський енергетичний ринок в якості факторів посилення енергетичної безпеки держави, а також енерготранзитний потенціал країни розглядаються у дослідженнях С. Бевза, Д. Волошина,

О.Закревського [1], Є. Боброва [2], Р. Подольця [3], Т. Блудової [4], В. Мухіна [5] та інших. А. Черп та Дж. Джевелл [6], аналізуючи складові енергетичної безпеки, роблять висновки про важливу роль інтегрованості регіональних енергетичних систем до глобальних при оцінці ступеня вразливості і стійкості енергетичної системи.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Дотепер присутність і участь України у міжнародних ринках розглядалась із точки зору здебільшого постачальника енергоресурсів. Потенціал країни як постачальника енергетичних послуг, реалізація якого надає виключні переваги на геополітич- ному просторі та на міжнародному та регіональному енергетичних ринках, окремо не розглядався.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення напрями набуття переваг України в енергетичній сфері для економічного розвитку на пан'європейському просторі та визначення на основі світового досвіду та вітчизняних особливостей паливно-енергетичного комплексу сильних і слабких сторін економічного потенціалу країни в енергетичній сфері, виокремлення напрямів і перспектив використання економічного потенціалу з надання послуг на регіональному енергетичному ринку.

Виклад основного матеріалу. Згідно зі Стратегією енергетичної безпеки Європейської комісії (ЄК) [7], яка спрямована на забезпечення стабільних та постачань енергоресурсів у достатньому обсязі громадянам та економіці країн ЄС, довгостроковими цілями політики посилення енерго- безпеки ЄС є зокрема такі:

- збільшення виробництва енергоресурсів у ЄС та диверсифікації країн-постачальників та маршрутів постачання;

- завершення формування внутрішнього енергетичного ринку та спорудження відсутніх ланок інфраструктури з метою швидкого реагування на переривання постачань та перенаправлення енергетичних потоків через територію країн ЄС там, де це потрібно;

- провадження єдиної зовнішньої енергетичної політики, зокрема раннє повідомлення ЄК краї- нами-членами ЄС щодо запланованих угод з країнами - не членами ЄС, що можуть вплинути на безпеку постачань ЄС;

- зміцнення механізмів надзвичайного реагування і солідарності та захист критичної інфраструктури, що включає посилення координації між країнами ЄС у використанні існуючих систем зберігання енергії, розробці реверсних потоків, оцінки ризиків, реалізації планів безпеки постачань на регіональному рівні та рівні ЄС.

Дані цілі передбачають не лише провадження діяльності з видобутку, виробництва, перетворення та постачання основних видів енергоресурсів, а й також надання певних послуг у сфері енергетики. Такі енергетичні послуги можуть забезпечуватися країнами як у межах енергетичних об'єднань, так і між цими об'єднаннями і третіми країнами. На основі аналізу практик провадження енергетичної політики країнами світу [8] нами узагальнено основні види енергетичних послуг, які подано у табл. 1.

Таблиця 1

Основнівидиенергетичнихпослуг та співвідношення з п'ятьмастовпамиЄвропейськогоенергетичного союзу

Джерело: укладено авторами

Консолідація ресурсів при реалізації проектів у сфері енергетики та взаємне надання енергетичних послуг між країнами-членами ЄС зарекомендували себе дієвими інструментами посилення енергетичної безпеки та рівня енергетичної сталості. Нижче розглянемо види енергетичних послуг, а також досвід щодо їхнього надання в країнах ЄС та перспективи України як надавача певних видів послуг.

а. Постачання та реверсне постачання енергоресурсів

Електроенергія та біопаливо - два енергетичні продукти, які Україна постачає до країн Європи.

Постачання електроенергії. Ступінь взаємовпливу кон'юнктур ринків електроенергії сусідніх країн обмежений пропускною спроможністю міждержавних перерізів ліній електропередач. Експорт електроенергії здійснюється до 4 країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина і Румунія) та Молдови в обсязі близько 6 млрд кВт*год щорічно. Запровадження повномасштабного конкурентного ринку електроенергії та інтеграція енергосистеми України до ЕНТВО-Е дозволять збільшити як кількість суб'єктів з експорту-імпорту електроенергії на ринку, так і їхню якість (учасники з країн ЄС, трейдери, транснаціональні енергетичні компанії, енергетичні біржі). При цьому на ступінь фактичної ринкової інтеграції буде впливати взаємодія трьох видів ринкової кон'юнктури: кон'юнктури ринків двосторонніх договорів, на добу наперед і внутрішньодобових ринків та кон'юнктури балансуючого ринку.

Постачання біопалива. Найбільш поширеним енергоносієм з ВДЕ, що дозволяє отримати теплову енергію, є біомаса. Україна має значний потенціал біомаси (табл. 2), значну частку якого складають відходи сільськогосподарських культур, кукурудза (вирощувана в енергетичних цілях), а також енергетичні культури.

Міжнародне Енергетичне Агентство у 2017 р. оприлюднило звіт щодо розвитку ринку пелет у 40 країнах світу, включаючи Україну, яку названо основним виробником агро-пелет для Європи з виробництвом пелет на рівні 0,98 млн тонн у 2014 р. та 1,3 млн тонн у 2015 р. (рис. 1) Для половини виробників пелети - основний вид діяльності, в той час як інші виробники поєднують виробництво пелет з деревообробкою, переробкою насіння соняшника тощо.

До 2016 р. внутрішнє споживання пелет зростало і практично зупинилось на рівні 2014 р. (рис. 2), проте, істотне зростання цін на тепло у 2016-2017 рр. переорієнтувало частину споживання на внутрішньому ринку. Пелети експортуються з України переважно до Польщі (33% від експорту у 2015 р.), Італії (18%), Чехії (10%), Німеччини (10%), Угорщини (4%) та інших країн ЄС [9]. Протягом 2018 р. в Україні було вироблено близько 380 тис тонн твердого біопалива (пелети, брикети), експортовано з якого було половину.

Рис. 1. Виробництво пелет з різних видів сировини в Україні у 2015 р.

Джерело: [10]

Із соломи щорічно виробляється 600-2000 тонн гранул на рік [10].

Основною сировиною для виробництва біо- дизелю залишається ріпак. Біодизель в Україні протягом 2017-2018 рр. в Україні взагалі не вироблявся через встановлену у 2014 р. ставки акцизу на біодизель, що мала такий самий розмір, як і акциз на дизельне пальне. Зважаючи на неприбутковість виробництва біодизелю, низка підприємств перепрофілювалися на виробництво хімічної продукції зі схожими властивостями (олії для фарб тощо), тобто зупинились близько 60 відповідних проектів.

Ріпак втрачає свої позиції як потенційне джерело сировини для виробництва біодизелю, оскільки не відповідає критеріям по викидів парникових газів, передбачених Директивою 2009/28/ЄС “Про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел, якою вносяться зміни і надалі скасовуються Директиви 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС” [11] (далі - 28 Директива). Більше того, вже зараз ЄС має намір заборонити використання пальмової олії для виробництва біодизелю, тож аналогічна ситуація може очікувати біодизель з ріпакової олії [12]: у біодизелю з пальмової олії скорочення викидів парникових газів приймається на рівні 19-36%, а у біодизелю з ріпакового насіння - на рівні 38-45%. Незважаючи на це, Україна експортує практично увесь вирощений ріпак, а на країни ЄС припадає 90% експорту. Так, протягом липня-грудня 2018 р. було експортовано 2,3 млн т ріпакового насіння, що на 14% перевищує показник аналогічного періоду 2017 р. Це максимальний обсяг за останні десять роківУ липні-грудні 2018/19 маркетингового року експорт насіння ріпаку з України склав близько 2,3 млн тонн, що на 14% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону. [13].

Рис. 2. Виробництво та споживання пелет в Україні у 2015 р., тис. тонн

Джерело: [10]

Тенденція продовження експорту біоенергетичних культур (товарів) до ЄС буде укріплюватись [14] завдяки зростанню кількості біомаси, що вирощується в Україні, зростання кількості сертифікованих її виробників та потенційне створення паливної біржі в Україні при відповідному паритеті цін між українським і європейським ринками.

Ь. Транзит енергоресурсів

Транзит електроенергії. Заходи з інтеграції з ЕМТ8О-Е у частині розширення Бурштинськогоенергоострову шляхом пуску в експлуатацію повітряної лінії Хмельницька АЕС - Ржешув (Польща) та зміцнення системних і міжсистем- них зв'язків у напрямку енергосистеми Угорщини дозволять створити транзитний коридор потужністю 12 ТВт*год на рік для постачання профіцит- ної електроенергії з Північної Європи до дефіцитних зон Південно-Східної Європи (рис. 2).

Рис. 3. Перспективний транзитний коридор ОЕС України - ENTSO-E

Джерело: НЕК «Укренерго»

Транзит природного газу

Згідно з Директивою ЄС 2009/73/ЕС, умови виконання якої передбачаються для України після її вступу до Європейського енергетичного Співтовариства, діє принцип солідарності, зокрема «обмеження доступу до систем транспортування компаній-монополістів з третіх країн, диверсифікація джерел і шляхів постачання газу, розбудова сполучних трубопроводів». Це є прикладом вторинності економічних інтересів країн-транзитерів енергоресурсів перед інтересами ЄС, зокрема перед інтересами країн-споживачів енергоресурсів.

Транзит природного газу через ЄГТС (Єдину газотранспортну систему) України залежить від геополітичних чинників, зокрема від фактичної реалізації використання альтернативних транспортних коридорів, зокрема «Північного потоку - 2». ВАТ «Газпром» має ряд довгострокових контрактів на поставки природного газу для споживачів країн ЄС. Зокрема, умовами таких контрактів передбачаються гарантовані мінімальні обсяги поставок природного газу. У разі запуску на повну потужність газопроводів «Північний потік - 1», «Південний потік» та «Північний потік - 2» належне виконання зазначених вище контрактів буде невід'ємним від транзиту природного газу через територію України. Запуск цих газопроводів позначатимемо для Україна втрату переважної більшості обсягів транзиту російського газу, суттєве зменшення загальної потужності, погіршення технічного стану та конкурентоспроможності ЄГТС України. Вигідне географічне розташування в західному регіоні України основної частини підземних сховищ газу (ПСГ) держави створює природні економічні можливості сполучення транскордонних газопроводів для створення енергетичних запасів для страхування роботи ринків газу Західної і Центральної Європи, країн Балканського півострову. У зв'язку із наявність лише в Україні необхідної потужності ПСГ, які забезпечують надійність транзиту природного газу російського походження до ЄС, після 2020 р. Україна продовжить надавати наступні енергетичні послуги: регулювання сезонної нерівномірності споживання (транспортування) природного газу; резервування обсягів газу для здійснення комплексного реагування та подолання наслідків кризової ситуації з надходження природного газу; транзит газу під час регламентних або аварійних ремонтних робіт транзитних газопроводів до ЄС з інших країн; сезонне комерційне та стратегічне зберігання природного газу. Україна історично надає енергетичні послуги, які відповідно до головних принципів енергетичного законодавства ЄС не шкодять конкуренції на європейському ринку газу та одночасно посилюють безпеку поставок газу в середині співтовариства. Нові положення Газової директиви ЄС щодо застосування єдиного права Євросоюзу до газопроводів всередині та із третіх країн покликані забезпечити конкуренцію та захистити права споживачів співтовариства. Поширення нових вимог Газової директиви ЄС на «Північний потік-2» забезпечуватиме затримання його введення в експлуатацію або взагалі зупинку. Партнерські поступки з боку Російської Федерації для ЄС у контексті застосування нової газової директиви в обмін на використання газопроводу «Північний потік - 2» забезпечать зміни регіональної позиції України щодо гарантування стабільності обсягів транзиту «блакитного палива» через територію нашої країни. Ефективне використання та розвиток газотранспортної інфраструктури України як надавача енергетичних послуг визначатиме процес трансформації системи роботи ЄГТС України. Перехід ЄГТС України від спеціалізації на транспортуванні газу до забезпечення функціонування регіонального ринку природного газу інтегрованого з енергетичними ринками континентальної частини Європи.

d. Проекти спільного інтересу Інфраструктурні проекти. Застосування схеми «година наперед» важливе для вітрової і сонячної енергетики, потужність яких варіює протягом доби. При цьому Велика Британія має можливість експортувати надлишок «зеленої» електроенергії, що стало можливим завдяки прокладенню кабельної лінії BritNedпотужністю 1000 МВт між Британією і Нідерландами. Бельгія, Нідерланди та Німеччина також транспортують надлишок до Франції, країн Скандинавії та знов Британії. Також можливість оптимізувати завантаження генеруючих потужностей з'явилась у Скандинавських країн із прокладанням другої кабельної лінії NorNedміж Нідерландами та Норвегією.

Спільні проекти енергобірж. поєднання енер- горинків та синхронізація енергосистем. Енергетичні біржі є невід'ємними суб'єктами ринкової кон'юнктури на Європейських електроенергетичних ринках. У 2010 році 6 енергобірж(APX-Endex, Belpex, EPEXSpot, GME, NordPooLSpot, OMEL) оголосили про утворення «регіону об'єднаної єдиної ціни», що охоплює Північну, Західну і Південну Європу (Іспанія, Португалія, Італія, Франція, країни Балтії), разом приблизно 80% Європейського ринку. При цьому вільне використання транскордонних передаючих потужностей без обмежень та регуляторні можливості будь-якого суб'єкта ринку посилило поєднання ринків, що вперше було представлене на ринках Nordic. «Поєднання» створило єдиний ринок, на якому контрагенти можуть торгувати електро- енергієюе через кордони без обмежень. Торгівля здійснюється на біржах, що діють на таких єдиних ринках: NordPooLна ринку Nordic, та Belpex, PowernextiAPX-Endexна триєдиному ринку Бельгії, Франції та Нідерландів. Результат поєднання - зменшення цінової волатильності, більша прогнозованість цін, оптимальне завантаження енергетичних потужностей і міждержавних перерізів. Результат поєднання Бельгії, Франції та Нідерландів: зниження на третину цін та повне завантаження потужностей. На цьому ринку діє схема «година наперед», як і на всіх об'єднаних ринках, у той час як розділені функціонують за схемою «доба наперед».

Реалізація спільних проектів між енергобір- жами: консолідація ринків Nord Pool та польської PolPX, а також ініціативи PolPX та EEX в інших державах. На австрійській біржі EXAA ведеться торгівля між енергокомпаніями та трейдерами 14 держав. Об'єднання EuroPEX створене для консолідації роботи та кооперації між усіма європейськими енергобіржами.

Балтійський регіон поєднаний із енергоринком Європи побудованими лініями електропередачі з Польщею (LitPol), Швецією (NordBalt) та Фінляндією (Estlink1 та 2). Заходи, що уможливлюють поєднання енергоринків - це не лише будівництво ліній, але й синхронізація з Європейською континентальною енергосистемою [15].

Із початком роботи повномасштабного конкурентного ринку електроенергії в Україні не можна одразу очікувати ефекту оптимізації завантаження потужностей та зниження цін. Навпаки, як показує європейський досвід, на початковому етапі через зростаючі транзакційні витрати ринкові ціни зростають (за деякими оцінками, вартість інституційних змін - 600 млн євро) [16], і лише згодом, через декілька років, через зростаючу кількість учасників ринку, а отже, конкуренцію, оптимізацію потужностей та появу нових більш ефективних потужностей і технологій, ціни мають тенденцію до зниження.

є. Створення та спільне користування системами надзвичайного реагування, участь у спільних системах надзвичайного реагування

Здатність наддержавних енергетичних утворень координувати і посилювати міжнародні системи надзвичайного реагування, і здатність країн-членів підтримувати рівень готовності на національному рівні - запорука енергетичної безпеки, яка стосується не лише безпеки постачань вуглеводнів, але й управління попитом. Системи ERSскладаються з 4 компонент: формування та управління запасами, збільшення виробництва/ видобутку енергоресурсів, управління попитом та перехід на інші види палив.

Табл. 3 характеризує перспективи надання Україною енергетичних послуг на Європейському регіональному енергетичному ринку.

Передумовами ефективного і повномасштабного надання таких послуг Україною на пан'європейському просторі є розвиток енергетичної системи України у світлі глобальних енергетичних трансформацій. Для цього необхідно виконати низку заходів технологічного та інсти- туційного характеру. Насамперед, це - інтенсифікація виконання зобов'язань перед Європейським енергетичним співтовариством у частині модернізації електростанцій і передаючих мереж для забезпечення технічних вимог ENTSO-E з метою якнайшвидшої інтеграції ОЕС України з ENTSO-E, а також приведення рівнів викидів ТЕС у відповідність до Директиви 2010/75/ЕС. Набуття та реалізація стратегічних та економічних переваг України від інтеграції ОЕС України та поєднання енергоринку з європейським ринкомENTSO-E є першочерговим і потребує опти- мізації енергобалансу, перш за все, в бік економічно доступних палив для високоманевреної генерації, оптимізації споживання для вирів- нення добового навантаження та інституційного вдосконалення енергоринку для покращення інвестиційного середовища. Це також створення дієвих механізмів забезпечення безпеки інвестувань в об'єкти енергетичної інфраструктури, механізмів залучення інвестицій та стимулюючого тарифоутворення для інтенсивного оновлення і розвитку енергетичної інфраструктури на основі ресурсоефективних та екологічно безпечних енерготехнологій.

Висновки і пропозиції

На основі світового досвіду та вітчизняних особливостей паливно- енергетичного комплексу визначено сильні та слабкі сторони політики реалізації економічного потенціалу країни в енергетичній сфері та виокремлено напрями і перспективи використання економічного потенціалу України з надання послуг на регіональному енергетичному ринку. Сильні:переваги, які надасть упровадження повномасштабного конкурентного ринку електроенергії, конкурентного ринку природного газу, потенціал виконання технічних та організаційних вимог для інтеграції ОЕС України з ENTSO-E, залучення крупних гравців європейського енергетичного ринку для інвестиційної, транзитної, торгової (створення енергобірж і хабів) участі в енергетичних ринках України, становлення і розвиток вітчизняного енергомашинобудування, розвиток ринку енергоефек- тивних технологій і послуг та їхній експорт. До слабких можна віднести такі: оперативна і балансова надійність роботи ОЕС, у т.ч. забезпечення належного обсягу готових до роботи маневрених потужностей для регулювання добового графіку навантаження ОЕС, достатність енергетичних резервів, паритет між видами енергогенерації та паритет у паливовикористанні, обмеженість платоспроможного попиту споживачів енергоресурсів, мультиплікативних ефект впливу цін на енергоресурси в економіці, «фіаско ринку», або неповна спроможність ринкових механізмів спрямувати інвестиційні ресурси для розвитку певних видів енергетичних потужностей, що необхідні для посилення рівня надійності і безпеки енергопостачання.

Серед основних енергетичних послуг, які вже надає або могла б надавати Україна, є наступні: постачання енергоресурсів, транзит енергоресурсів, послуги з балансування та допоміжні системні послуги, реалізація проектів спільного інтересу (PCI), створення та спільне користування системами надзвичайного реагування (ERS), постачання енергетичного обладнання, передача енергетичних технологій, інжиніринг. Передумовами ефективного і повномасштабного надання таких послуг Україною на пан'європейському просторі є розвиток енергетичної системи України у світлі глобальних енергетичних трансформацій.

Список використаних джерел

1. ЗабезпеченняенергетичноїбезпекиУкраїни / Бевз С.М. та ін. Київ : НІПМБ, 2003. 264 с.

2. Бобров Є.А. Енергетичнабезпекадержави. Київ : ВНЗ "Університетекономіки та права "Крок", 2013. 308 с.

3. Подолець Р.З. Ринковічинникиенергозабезпеченняекономіки. Економіко, та прогнозування. 2010. № 2. С. 129--144.

4. Блудова Т.В. Розвиток транзитного потенціалуУкраїни: проблемиекономічноїбезпеки :дис. д-ра екон. наук : 21.04.01. Київ :Національнийінститутпроблемміжнародноїбезпеки, 2006.

5. Мухін В.В. Газотранспортна система України як фактор енергетичноїбезпекикраїнЄвропи. Економіко і прогнозування. 2014. № 2. С. 49-62.

6. Cherp, A., Jewell, J. The concept of energy security: Beyond the four As. Energy , 2014. URL: http://dx.doi.org/10.1016/_j. enpol.2014.09.005 (датазвернення: 10.04.2019).

7. European Energy Security Strategy. Eur-Lex : web-site. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CEL EX:52014DC0330&qid=1407855611566 (датазвернення: 10.04.2019).

8. International Energy Agency : web-site. URL: https://webstore.iea.org/policy-pathways(дата звернення: 15.04.2019).

9. Thran, D., Peetz, D., Schaubach, K. Global Wood Pellet Industry and Trade Study. International Energy Agency. 2017. URL: http://task40.ieabioenergy.com/wp-content/uploads/2013/09/IEA-Wood-Pellet-Study_final-2017-06.pdf (датазвернення: 15.04.2019).

10. Звіт про стан альтернативноїенергетики та ефективністьзаходівстимулюванняїїрозвитку за 2018 рік / Державне агентство з енергозбереження та енергоефективностіУкраїни. АпаратВерховноїРадиУкраїни. 02.04.2019 р.,вхідний № 65199.

11. Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC. Eur-Lex : web-site. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A32009L0028 (датазвернення: 10.04.2019).

12. European Parliament 2014-2019. Amendments 1 - 67. Draft opinion TizianaBeghin (PE592.301v01-00) Palm oil and deforestation of rainforest. European Parliament :web-site. URL: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc. do?type=COMPARL&reference=PE-595.650&format=PDF&language=EN&secondRef=01> (датазвернення: 10.04.2019).

13. Експортукраїнськогоріпаку досягнув десятирічного максимуму. Agravery: веб-еаит.URL: https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-ripaku-dosagnuv-desatiricnogo-maksimumu (дата звернення: 15.04.2019).

14. Трипольська Г.С., Киризюк С.В. Розвиток біоенергетики України в контексті орієнтирів ЄС. Економіко та прогнозування. № 3. 2018. C. 138-159.

15. European solidarity on Energy: Synchronisation of the Baltic States' electricity network with the European system strengthens security of supply / De NederlandseGrondwet : web-site. URL: https://www.denederlandsegrondwet.nl/id/ vkplj52h2jux/nieuws/european_solidarity_on_energy (датазвернення: 15.04.2019).

16. Карел Хірман. Ринокчи контроль: як країни ЄСвпливають на енергетичнітарифи. Економічно Правда : веб-еаит. URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/01/18/7091674/(дата звернення: 18.04.2019).

Размещено на Allbest.ru