Математична модель визначення параметрів теплоефективності турбіни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вступ

Парові турбіни як найбільш економічні теплові двигуни знаходять широке застосування на теплових електростанціях (ТЕС), електроцентралях (ТЕЦ) і атомних електростанціях (АЕС). Велика кількість промислових підприємств, наприклад, металургійні, нафтогазопереробні заводи, целюлозно-паперові комбінати та інші є теплоенергоємними, які забезпечуються теплотою і електроенергією в основному від власних ТЕЦ - тобто застосування парових турбін має відображення в різних галузях народного господарства. [1] В Україні основою турбінобудівної промисловості є ПАТ «Турбоатом» - одне з найбільших у Світі підприємств енергомашинобудування.

При проектуванні парової турбіни прагнуть до того щоб вона була високо технологічною у виробництві, високоекономічною, надійною в роботі, мала відносно невисокі вагові і вартісні показники. Її економічність при цьому визначається перш за все початковими і кінцевими параметрами пара - підвищення початкових параметрів пара є одним з основних способів збільшення ККД установки і вдосконалення теплового процесу турбіни.

З підвищенням початкових параметрів пари знижується вартість електроенергії, здешевлюється будівництво електростанції, скорочується число обслуговуючого персоналу. [1]

Проточна частина багатоступінчастої парової турбіни з сопловим регулюванням містить першу, регулюючу, і наступні нерегульовані ступені. При інших способах регулювання застосовуються тільки нерегульовані ступені.

Регулююча ступінь характеризується тим, що при зміні навантаження підведення пари до неї здійснюється через кілька відкритих регулюючих клапанів, кожен з яких відкриває доступ пара до самостійної (ізольованої) групі сопел. В силу цього прохідна площа сопел (направляючого апарату) регулюючої ступені турбіни може змінюватися, тобто регулюватися. У нерегульованих щаблях площа прохідних перетинів діафрагм залишається постійною, тобто не регулюється при зміні навантаження турбіни. [6]

Нерегульовані ступені сучасних конденсаційних парових турбін можна розділити на три групи:

а) ступені високого тиску, що працюють в області малих об'ємних витрат пари (в області підвищеного тиску);

б) ступені середнього тиску або проміжні ступені, в яких обсяги пара досить великі;

в) ступені низького тиску, що працюють, як правило, під вакуумом, де обсяги пари досягають дуже великої величини.

Цей поділ ступенів на групи є досить умовним, проте, при розрахунках і конструюванні цих ступенів є особливості, які треба враховувати, і це виправдовує таку їх класифікацію. [3]



1. Основні теоретичні положення --теплового розрахунку нерегульованих ступенів парової турбіни

Тепловий розрахунок нерегульованих ступенів парової турбіни є однією зі складових частин теплового розрахунку всієї турбіни в цілому, до якої також входять теплові розрахунки регенеративної схеми турбоустановки та регулюючого ступеня згідно із вказівками [1].

Як вже було зазначено у Вступі, однією з основних вимог до турбіни є її економічність. Економічність багатоступінчастої парової турбіни визначається в основному величиною відносного внутрішнього ККД. (), який залежить від об'ємної витрати і початкових параметрів пару, типу регулюючої ступені, а також від якості виконання проточної частини турбіни в цілому. Для отримання максимально можливого можна використовувати аеродинамічно відпрацьовані профілі соплових і робочих лопаток. Проточну частину турбіни виконують плавною, щоб забезпечити максимальне використання вихідної енергії пари попереднього ступеня в подальшій. Варто зазначити, що можливість використання підвищених початкових параметрів пару обмежується якістю використовуваних жароміцних матеріалів - гранична температура сучасних перлітних сталей становить 565С. [3]

Економічність парової турбіни визначається також величиною вихідної втрати в останній ступені, витоком пара через кінцеві лабіринтові ущільнення та ін.

Для підвищення використовують закручені лопатки, особливо у частинах середнього і низького тисків, а також лабіринтові ущільнення в місцях осьових і радіальних зазорів проточної частини турбіни і т.п. [6]

Тепловий процес в нерегульованих ступенях турбіни добре ілюструється на is-діаграмі. Початок теплового процесу турбіни з сопловим паророзподілом на is-діаграмі характеризується точкою В (Мал. 1).

Ізоентропійний теплоперепад, що припадає тільки на нерегульовані ступені, дорівнює . У перших ступенях , наступних за регулюючою, потрібно прагнути того, щоб отримати повне підведення пари (степінь парціальності ) при достатній висоті напрямних і робочих лопаток (25 - 40 мм). (показано на Мал. 2)

Мал. 1 - Тепловий процес в is-діаграмі турбіни з сопловим паророзподілом

Мал. 2 - Попередній тепловий процес в is-діаграмі (з урахуванням регулюючого ступеня) нерегульованих ступенів турбіни

Для отримання більш високого ступеня парціальності перші нерегульовані ступені повинні мати мінімальні кути б (11-12°) і невеликі діаметри. Часто у турбінах малої потужності (до 4 МВт) для отримання прийнятних висот лопаток при повному підводі пара в перших нерегульованих ступенях застосовують підвищене число обертів турбіни (до 5000-6000 об/хв). Це дає можливість зменшити діаметр ступенів при збереженні тієї ж окружної швидкості. [1]

Основними етапами теплового розрахунку нерегульованих ступенів є:

1) визначення основних геометричних розмірів проточної частини турбіни і вибір розрахункових величин;

2) поступеневий розрахунок проточної частини;

3) уточнення параметрів і геометричних розмірів проточної частини;

4) зведений тепловий баланс турбіни.

На першому етапі теплового розрахунку будується діаграма стану і визначаються коефіцієнт повернення тепла, діаметри і число нерегульованих ступенів турбіни; обирається форма проточної частини; проводиться розбивка теплового перепаду між окремими ступенями і вибираються вихідні дані для розрахунку проточної частини ступенів (б, в, , та ін.).

При поступеневому розрахунку визначаються геометричні розміри проточної частини і проводиться детальний тепловий розрахунок кожної ступені на нормальний режим; вносяться корективи по , d, і з тим, щоб отримати прийнятні геометричні розміри проточної частини турбіни.

Зведений тепловий баланс турбіни включає підрахунки сумарного теплоперепаду, сумарної потужності (суму потужностей всіх ступенів турбіни, включаючи і регулюючу ступінь) і ККД турбіни, які порівнюються з величинами, взятими із довідника. При розбіжностях, що перевищують допустимі, вносяться необхідні поправки на витрату пари і потужність ступенів. [2]

Тепловий процес в нерегульованих ступенях турбіни характеризується наступними вихідними параметрами пари: тиском = 42.8 бар (43,7 ата); температурою = 455; 3334.2 кДж/кг; кінцевий тиск пару за останнім ступенем= 0.0367 бар (0,0375 ата). На Мал.2 зображений тепловий процес турбіни в is-діаграмі із зазначеними на ньому тисками регенеративних відборів пари. [1]

Моделювання - метод експериментального вивчення моделі явища замість натурного явища. Модель вибирають так, щоб результати експерименту можна було поширити на натурне явище.

Моделювання як метод розпадається на два самостійних етапи: перший - створення моделі; другий - виміри і спостереження на моделі. Задля створення моделі спочатку потрібно досконало розібратися у досліджуваному процесі. [8]

В даній курсовій роботі шляхом розрахунку сумарної потужності всіх ступенів відсіку та сумарного теплоперепаду отримуємо зведений тепловий баланс та визначаємо ККД турбіни.

2. Математична модель задачі

Математичною моделлю задачі є зведений тепловий баланс по турбіні [1], що включає в себе:

1) рівняння сумарної потужності всіх ступенів турбіни разом з регулюючим

(2.1)

де уточнена внутрішня потужність регулюючої ступені, = 3417 кВт

сумарна внутрішня потужність нерегульованих ступенів від 1 до 20;

2) рівняння сумарного використаного теплоперепаду всіх ступенів турбіни:

(2.2)

де уточнений теплоперепад регулюючої ступені,

= 144,8 кДж/кг,

сумарний використаний теплоперепад нерегульованих ступенів від 1 до 20.

Основною і найважливішою характеристикою ефективної роботи турбіни є відносний внутрішній ККД турбіни , який визначається як:

= (2.3)

де загальний теплоперепад на нерегульовані ступені.

Вибраний метод розрахунку є доцільним у використанні через те, що дає змогу визначити усі необхідні характеристики нерегульованих ступенів і зрозуміти їх вплив на теплову ефективність турбіни.

3. Алгоритм

Розрахунок виконується у наступній послідовності [1]

1) Вибір основних розрахункових значень

1. Приймаємо орієнтовне значення числа ступенів турбіни

= 19

2. Знаходимо = 1306,8 кДж/кг згідно Mал. 2

3. Визначаємо б - коефіцієнт повернення тепла для нерегульованих ступенів

б = ( - )/



4. Визначаємо загальний теплоперепад для усіх ділянок нерегульованих ступенів

= (1 + б)*

5. Знаходимо діаметр першої нерегульованої ступені

= 16 мм (попередньо задаємося), / = 0,49 (попередньо оцінюємо)

d1 =

6. Діаметр останньої нерегульованої ступені

згідно попередніх розрахунків турбіни [1]

d2 =

2) Визначаємо число ступенів і розподіл теплоперепаду між ними

1. Будуємо діаграму для визначення кількості нерегульованих ступенів (мал. IV-16, [1])

2. За діаграмою знаходимо значення діаметрів та відношення /

3. Будуємо мал. IV-17, [1]

4. Згідно малюнку знаходимо середні теплоперепади (кДж/кг)

= 35,8; = 64;

= 37,8; = 87;

= 45,5; = 114;

5. Середній теплоперепад на ступінь

=



6. Визначаємо число ступенів у відсіку

=

7. Округляємо до цілого значення

8. Криві зміни d, , / переносимо з мал. IV-16 на мал. IV-17 [1]

9. З мал. IV-17 знаходимо суму наявних теплоперепадів 20 нерегульованих ступенів [1]

= 1295,6 кДж/кг

10. Перевіряємо умову відповідності рівнянню

= *(1 + б)

11. Знаходимо поправку до наявного теплоперепаду на нерегульовані ступені

= *(1 + б) -

3) Поступеневий тепловий розрахунок нерегульованих ступенів

1. Уточнюємо вихідні дані для поступеневого теплового розрахунку

d = 0,82 м = 8%

= 32,2 кДж/кг = 42,8 бар

= 11 = 37,24 бар

3. Теплоперепад, що припадає на соплову решітку

= *(1 - )



4. Теплоперепад, що припадає на робочу решітку

= *

5. Користуючись діаграмою стану пари та is-діаграмою визначаємо параметри пара

= 42,8 бар, = 455 = 0,08224 /кг

= 37,88 бар, = 441 = 0,0868 /кг

= 37,24 бар, = 440 = 0,088 /кг

6. Визначаємо відношення тиску

7. Теоретична швидкість пара на виході з сопел

= 44,72*

8. Дійсна швидкість пари на виході з соплового каналу

=

9. Відносна швидкість пари на вході робочої решітки

=

10. Кут входу потоку пари до робочої решітки

= arcsin

11. Кут виходу потоку пари з робочої решітки

= - 3

12. Теоретична швидкість пари на виході з робочої решітки

=

13. Дійсна відносна швидкість пари на виході з робочої решітки

=

14. Абсолютна швидкість пари на виході з робочої решітки

=

15. Кут напряму абсолютної швидкості

= 180- arcsin

16. З трикутнику швидкостей знаходимо проекції швидкостей на окружний та аксіальний напрями

= *

= )

= *

= *)

4) Розрахунок втрат та ККД ступеню

1. Втрата в сопловій решітці

=

2. Втрата в робочій решітці

=

3. Втрата з вихідною швидкістю

=

4. Використаний теплоперепад, віднесений до венців робочої решітки, для першого ступеня

=

5. Наявна енергія ступеня

=

6. Коефіцієнти втрат в сопловій і робочій решітці, та з вихідною швидкістю в частках наявної енергії

=

=

=

7. Відносний лопатковий ККД ступеня

=

8. Перевіряємо ККД, визначивши його за швидкостями

=

9. Різниця ККД

=

. Визначимо втрати на тертя та вентиляцію в ступені, = 1,1; = 11,5 кг/м³

= 1,07***(

11. В теплових одиницях

=

12. В частках від наявної енергії

=

5) Втрати теплоти в діафрагмових ущільненнях

1. Площа кільцевого зазору діафрагмового ущільнення: = 0,56 м; = 0,3 мм

= **

2. Коефіцієнт витрати пари в сопловій решітці = 0,97

3. Площа вихідного перерізу соплової решітки

=

4. Кількість ущільнювальних гребінців на діафрагмі = 4

=

5. Абсолютна величина втрати теплоти в діафрагмових ущільненнях

=

6) Втрати на витік пари в радіальних ущільненнях робочих лопаток

1. Приймаємо коефіцієнт витрати пари в радіальних ущільненнях згідно мал. III-14 [1] = 0,79

2. Площа кільцевого зазору радіального ущільнення, при = 0,5 мм

= *+ )*

3. Кількість ущільнювальних гребінців приймаємо = 2

4. Степінь реактивності на периферії ступеню

= *(

5. Втратa на витік пари в радіальних ущільненнях робочих лопаток

= *

6. Абсолютна величина втрати витік пари в радіальних ущільненнях робочих лопаток

= *

7. Відносний внутрішній ККД ступені

=

8. Корисно використаний теплоперепад ступеня

=

9. Внутрішня потужність ступеню

= *

7) Розрахунок розмірів проточної частини

1. Відношення тиску пари на виході зі ступеню до тиску на вході

2. Швидкість поширення звуку в прохідному перерізі, k = 1,337

= 316,2*

3. Число Маха для соплової решітки

=

4. Висота соплової решітки, = 89



=

5. По таблиці II-4 обираємо профіль соплової лопатки, інші геометричні розміри приведені на мал. IV-1 та в таблицях до малюнку [1]

Профіль ТС-1А; величина відносного кроку соплових лопаток = , b = 62,5 мм - хорда профілю соплової лопатки

6. Крок соплової решітки

= 0,8* b

7. Кількість соплових (напрямних) лопаток

=

8. Округлюємо кількість лопаток до цілого значення

9. Уточнюємо крок соплових лопаток

=

10. Площа вихідного перерізу робочих каналів

=

11. Розрахункова вихідна висота робочої решітки

=

12. Вхідну висоту приймаємо такою ж самою як і вихідну (наближене значення)

13. Число Маха для робочої решітки

=

14. По таблиці II-5 обираємо профіль робочої лопатки, інші геометричні розміри приведені на мал. IV-21 та в таблицях до малюнку [1]

Профіль ТР-2А; величина відносного кроку робочих лопаток

= , b = 25,612 мм - хорда профілю робочої лопатки

15. Крок робочої решітки

= 0,65*

16. Кількість робочих лопаток

=

17. Округлюємо до цілого значення

18. Остаточна величина кроку

=

19. Аналогічно розраховуються інші нерегульовані ступені турбіни

Усі результати зведено в таблиці IV-6, IV-8.

На мал. IV-22 і IV-23 зображені трикутники швидкості для нерегульованих ступенів турбіни [1]

8) Зведений баланс турбіни

1. Сумарна внутрішня потужність всіх ступенів турбіни, разом з регулюючим

2. Електрична потужність турбогенератора,

3. Сумарний використаний теплоперепад всіх ступенів турбіни, разом з регулюючим

4. Відносний внутрішній ККД турбіни

=

5. Питомі витрати пари на турбіну

=

4. Блок-схема



НіТак

НіТак



НіТак

математичний тепловий проточний баланс турбіна



Висновки

Аналіз отриманих результатів

У курсовій роботі розроблена математична модель визначення параметрів теплоефективності турбіни К-50-90 шляхом побудови її зведеного теплового балансу, що включає в себе сумарний використаний теплоперепад та сумарну внутрішню потужність всіх ступенів турбіни, а також знайдено відносний внутрішній ККД турбіни, електричну потужність турбогенератора, питомі витрати пари на турбіну, та інші важливі геометричні, термодинамічні характеристики.

Дана курсова робота виявилася з деякими особливостями. По-перше, розрахунок нерегульованих ступенів є складовою частиною загального теплового розрахунку усієї турбіни в цілому, як єдиного комплексу (разом із розрахунком регенеративної схеми турбоустановки, регулюючого ступеня та розрахунком закрутки робочих лопаток останнього ступеню). З цього витікає та особливість, що деякі значення потрібно було брати з попередніх обчислень, що ускладнило процес обчислень. По-друге, доволі велика кількість початкових даних і розрахункових формул зумовила той факт, що розрахунок на ПЕВМ є дещо громіздким.

По результатам математичної моделі можливо зробити висновки, щодо шляхів підвищення теплової ефективності турбіни (зокрема нерегульованих ступенів), внутрішнього ККД турбіни.

Отже пропонуються наступні заходи:

1. Підвищення початкових параметрів пари;

2. Введення промислового пароперегріву;

3. Збільшення єдиної потужності, що подається на турбіну;

4. Збільшення кількості гребінців в радіальних і діафрагмових ущільненнях соплових і робочих решітках, для зменшення теплових втрат.

5. Зменшення вентиляційного пропуску пари в ступенях, для зменшення втрат на вентиляцію.

Усі запропоновані заходи можна практично здійснювати лише за умови

чіткого виконання усіх технічних та експлуатаційних вимог до промислового використання турбіни.

Основні отримані результати

1. Сумарний використаний теплоперепад всіх ступенів разом з регулюючим Н_і = 1320 кДж/кг;

2. Сумарна внутрішня потужність всіх ступенів разом з регулюючим

N_i = 22 980 кВт;

3. Відносний внутрішній ККД турбіни

= 0,918;

4. Електрична потужність турбогенератора

N_ел = 22 207 кВт;

5. Питомі витрати пари на турбіну (якщо брати середнє значення витрати пари через ступінь G₀ = 23,6 кг/с)

d_ел = 3,85 кг/(кВт год);

Для перевірки математичної моделі на адекватність отримані значення обчислень було порівняно з результатами розрахунку взятими з посібника [1].

В цілому відхилення результатів є незначним.

1. Розбіжність між отриманим сумарним використаним теплоперепадом (1320 кДж/кг) і взятим з посібника (1178,1 кДж/кг) становить:

₁* = (Н_і - Н*_і ) Н_і = (1320 - 1178,1) 1320 = 0,108 (10,8%)

2. Розбіжність між отриманим внутрішнім ККД ( 0,918) і взятим з посібника (0,819) становить:

₂* = ( - *) = (0,918 - 0,819) 0,918 = 0,108 (10,8%)



Такі розбіжності спричинені тією обставиною, шо математична модель була побудована для перших 9 нерегульованих ступенів, а інші враховувалися додатково, з деякими спрощуючими характеристиками. Що стосується ККД, то він прямо залежить від сумарного використаного теплоперепаду, що й спричинило цю розбіжність.

Для оцінювання отриманих результатів обчислень доцільно побудувати графічні залежності.

За Мал. 3 і Мал. 4 можливо судити про розподілення теплового навантаження і використаної потужності за нерегульованими ступенями турбіни.

Мал. 3 - Змінення використаного тепло перепаду за нерегульованими ступенями турбіни, Де Ні - використаний теплоперепад, кДж/кг; z - число ступенів (від 1 до 20)

Мал. 4 - Змінення використаної потужності на нерегульовані ступені турбіни, Де NiT - використана потужність, кВт



Література

1. Семенов А.С., Шевченко А.М. Тепловой расчет паровой турбины. - К.: Выща школа, 1975. - 207 с.

2. Гончаренко В.Н. Методичні вказівки до розділу «Тепловий розрахунок нерегульованих ступенів парової турбіни» курсового проекту з курсу «Парові та газові турбіни». - Львів: ЛПІ, 1991. - 31 с.

3. Щегляев А.В. Том 1 - Теория теплового процесса и конструкции турбин. - М.: Энергоатомиздат, 1993. - 384 с.

4. Беляев Н.М. Термодинамика. - К.: Выща школа, 1987. - 344 с.

5. Баринберг Г.Д., Бродов Ю.М., Гольдберг А.А., Иоффе Л.С., Кортенко В.В., Новоселов В.Б., Сахнин Ю.А. Паровые турбины и турбоустановки Уральского турбинного завода. - Екатеринбург: Априо, 2010. - 488 с.

6. Бойко А.В. Оптимальное проектирование проточной части осевых турбин. - Харьков: Выща школа, 1982. - 131 с.

7. Костюк А.Г., Фролов В.В. Турбины тепловых и атомных электрических станций. - М.: МЭИ, 2001. - 488 с.

8. Кафаров В.В., Глебов М.Б. Математическое моделирование основних процессов химической технологии (химических производств). - М.: Высшая школа, 1991. - 368 с.

9. Голдаев С.В., Ляликов Б.А. Основы математического моделирования в теплотехнике. - Томск: ТПУ, 1999. - 106 с.

10. Мигай В.К. Моделирование теплообменного энергетического оборудования. - Л.: Энергоатомиздат, 1987. - 264 с.



Додаток

Список ідентифікаторів

v1t - питомий об'єм пари на виході з решітки, м³/кг;

G0 - витрата пари через ступінь, кг/с;

sumh0 - сума ізоентропійних теплоперепадів 19 ділянок, визначених за is-діаграмою, кДж/кг;

h01 - загальний ізоентропійний теплоперепад на нерегульовані ступені, кДж/кг;

alfa - коефіцієнт повернення тепла;

H0 - загальний теплоперепад, із врахуванням коефіцієнту повернення тепла, кДж/кг;

d1 - діаметр першого нерегульованого ступеня, м;

d2 - діаметр останнього нерегульованого ступеня, м;

e - степінь парціальності ступеня;

l1 - висота сопла на виході, м;

n - частота обертання ротора турбіни, ;

alfa1 - кут виходу парового потоку із соплової решітки, град;

uc1 - відношення швидкостей;

g - витрата пари через останній ступінь, кг/с;

v2 - питомий об'єм пари на виході з робочих лопаток останнього ступеня, м³/кг;

dzlz - відношення, що характеризує пропускну здатність ступеня;

h06 - сума середніх теплоперепадів на нерегульовані ступені, кДж/кг;

hsr - середній теплоперепад на ступінь, кДж/кг;

z2 - число ступенів;

hosum - сума теплоперепадів усіх ступенів турбіни після коригування, кДж/кг;

Delta1 - поправка до наявного тепло перепаду, кДж/кг;

pr - правка теплоперепаду за ступенями, dsr - середні діаметри для кожного з відсіків, м;

ussr - середнє відношення швидкостей для кожного з відсіків;

h0sr1 - середній оптимальний теплоперепад на ступінь, кДж/кг;

z2ot - кількість ступенів у кожному відсіку;

p0 - тиск пари перед ступенем (перед сопловою решіткою), бар;

p1 - тиск пари за сопловою решіткою, бар;

v - середній питомий об'єм пари, м³/кг;

d - діаметр ступеня, м;

h0 - ізоентропійний теплоперепад, кДж/кг;

r0 - степінь реактивності, %;

p1p0 - відношення тисків;

u - окружна швидкість диску, м/с;

hrr - теплоперепад робочої решітки, кДж/кг;

hsr - теплоперепад соплової решітки, кДж/кг;

c1t, с1 - теоретична, та дійсна швидкість пари на виході з сопел, м/с;

w1 - відносна швидкість пари на вході робочої решітки, м/с;

beta1 - кут входу витоку пари в робочу решітку, град;

beta2 - кут виходу витоку пари з робочої решітки, град;

w2, w2' - теоретична, та дійсна швидкість пари на виході з робочої решітки, м/с;

c2 - абсолютна швидкість пари на виході з робочої решітки, м/с;

alfa2 - кут напряму абсолютної швидкості, град;

c1u, c2u, c1l, c2l - проекції швидкостей пари на виході з соплової та робочої решіток на окружний та аксіальний напрями, м/с;

hc - втрата в сопловій решітці, кДж/кг;

hl - втрата в робочій решітці, кДж/кг;

hvc - втрата з вихідною швидкістю, кДж/кг;

hu - використаний теплоперепад, кДж/кг;

E0 - енергія пари, що припадає на ступінь, кДж/кг;

cv - швидкість для визначення лопаткового ККД, м/с;

dzetac, dzetal, dzetavc - коефіцієнти втрат в сопловій та робочій решітках, і з вихідною швидкістю в частках наявної енергії;

kpdol, kpdol' - відносний лопатковий ККД ступеня, вирахований стандартно, і за швидкостями;

proverkaKPDol - перевірка ККД;

ntv - втрата на тертя та вентиляцію ступеня, кВт

htv - втрата на тертя та вентиляцію в теплових одиницях, кДж/кг;

dzetav - втрата на тертя та вентиляцію в частках від наявної енергії;

dup, delta1 - діаметр ущільнення, та зазору відповідно, м, мм;

miy1up - коефіцієнт використання вихідної швидкості;

f1, f1up - площа кільцевого зазору діафрагмового ущільнення, і вихідний переріз соплової решітки відповідно, м², см²;

dzetaup - втрата в діафрагмових ущільненнях;

hut - абсолютне значення втрати в діафрагмових ущільненнях, кДж/кг;

delta2 - діаметр зазору радіального ущільнення,

rosr - середнє значення степеню реактивності, %;

str - степінь реактивності на периферії ступеня;

z3 - число ущільнювальних гребінців;

f2up - площа кільцевого зазору радіального ущільнення, м²;

lsr - середнє значення вихідної висоти робочої решітки, м;

dzeta2ut - втрата в радіальних ущільненнях робочих лопаток;

h2ut - абсолютне значення втрати в радіальних ущільненнях, кДж/кг;

kpdoi - відносний внутрішній ККД ступеня;

hi - корисно використаний теплоперепад в ступеню, кДж/кг;

Ni - внутрішня потужність ступеня, кВт;

A1 - швидкість поширення звуку в вихідному перерізі, м/с;

M - число Маха для соплової решітки;

l1' - розрахункова вихідна висота соплової решітки, мм;

t1 - крок соплової решітки, мм;

z1 - кількість соплових (напрямних) лопаток;

f2k - вихідний переріз каналів робочої решітки, ;

lrr1 - розрахункова вихідна висота робочої решітки, мм;

t2 - крок робочої решітки, мм;

M2 - число Маха для робочої решітки;

zrl - кількість робочих лопаток;

Ni', hi' - внутрішня потужність та використаний теплоперепад регулюючих ступенів, відповідно, кВт, кДж/кг;

Ni920 - сумарна внутрішня потужність нерегульованих ступенів турбіни з 9 по 20 включно, кВт;

Hi920 - сумарний використаний теплоперепад нерегульованих ступенів турбіни з 9 по 20 включно, кДж/кг;

NT - сумарна внутрішня потужність усіх ступенів турбіни, кВт;

HT - сумарний використаний теплоперепад усіх ступенів турбіни, кДж/кг;

Nel - електрична потужність турбогенератора, кВт;

Del - питомі витрати пари на турбіну, кг/(кВт год);

kpdm, kpdg - механічний та гідравлічний ККД турбіKPD - відносний внутрішній ККД корисної дії турбіни;

Розрахунок через ПЕВМ

Код програми



Размещено на allbest.ru

...