Перспективи розвитку енергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ЧОРНОМОРСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Реферат

з Енергетики

ТЕМА: «Перспективи розвитку енергетики»

Виконала

Антошків А.

Чорноморськ 2021

Зміст

Вступ

1. Основні положення Енергетичної стратегії України до 2030 року

Список використаної літератури

Вступ

Усі енергетичні ресурси на Землі, що є продуктами безперервної діяльності Сонця, можуть бути поділені на дві основні групи:

1) акумульовані природою й, у більшості випадків, непоновлювані (нафта, кам'яне та буре вугілля, сланці, торф і підземні гази, а також термоядерна і ядерна енергія);

2) неакумульовані, але постійно поновлювані (сонячне випромінювання, вітер, потоки рік, морські хвилі та припливи, внутрішнє тепло Землі).

енергетичний економіка паливний транспортер

Таблиця 1. Потенціальні запаси джерел енергії на Землі

Поновлюваними джерелами енергії називаються ресурси енергії, що постійно циклічно поновлюють енергетичну цінність і можуть бути перетворені на корисну роботу. Іншими словами, поновлювані джерела енергії поновлюються постійно, без часових обмежень, тоді як використання традиційних палив обмежене наявними запасами. Переваги поновлюваних джерел енергії порівняно з традиційними є:

- вони практично невичерпними;

- не забруднюється навколишнє середовище;

- відпадає необхідність у добуванні, переробці та доставці палива;

- немає потреби використовувати воду для охолодження, вилучати залові відходи або продукти розпаду;

- немає необхідності у дефіцитних високотемпературних матеріалах, за винятком сонячних концентраторів тепла;

- можуть працювати без обслуговування;

- немає потреби в транспортуванні енергії.

Основним недоліком більшості поновлюваних джерел енергії є непостійність їхнього енергетичного потенціалу.

Необхідність використання поновлюваних джерел енергії визначається такими факторами:

- швидким зростанням потреби в електричній енергії, споживання якої через 50 років, за деякими оцінками, зросте в середньому в 3-4 рази, а в розвинутих країнах - в 5-6 разів;

- вичерпуванням у найближчому майбутньому розвіданих запасів органічного палива;

- забрудненням навколишнього середовища оксидами азоту та сірки, вуглекислим газом, пилоподібними останками від згорання видобувного палива, радіоактивним забрудненням і тепловим перегрівом при використанні ядерного палива. Необхідність і можливість розвитку енергетики України на базі поновлюваних джерел зумовлені такими причинами:

- дефіцитом традиційних для України паливно-енергетичних ресурсів;

- дисбалансом у розвитку енергетичного комплексу України, орієнтованого на значне виробництво електроенергії на атомних електростанціях (до 25-30%) за фактичної відсутності виробництв 1 отримання ядерного палива, утилізації та переробки відходів, а також виробництв з модернізації обладнання діючих АЕС (ядерних реакторів, котельного обладнання тощо);

- сприятливими клімато-метеорологічними умовами для використання основних видів поновлюваних джерел енергії;

- наявністю промислової бази, придатної для виробництва практично всіх видів обладнання для поновлюваної енергетики.

Ресурси поновлюваних джерел енергії в Україні, їхній енергетичний потенціал, обсяги використання наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Ресурси поновлюваних джерел енергії України

1. Основні положення Енергетичної стратегії України до 2030 року

Відповідно до макропоказників, що існують у світовій статистиці 2005 року, - душовому споживанню первинної енергії (4,34 т у.п./особу), електроенергії (3248 кВт*год/особу), середньому душовому доходу (960 дол. США/особу, з урахуванням паритету купівельної спроможності - ПКС) на душу населення, - Україна належить до категорії індустріальних країн світу з перехідною економікою.

Країна має значний потенціал подальшого соціально-економічного розвитку і сприятливі умови його забезпечення енергією. Вона займає вигідне геополітичне і географічне положення і є одним з найбільших транспортерів паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) до Європи. Запаси вугілля й урану, наявні потужності для транспортування енергоносіїв, розвинена інфраструктура нафтових, газових, електричних і теплових мереж, установлені потужності електростанцій загалом достатні для забезпечення майбутніх потреб економіки країни в усіх потрібних видах первинної енергії. Власними ресурсами нафти й газу Україна забезпечена лише частково, але вона є основним транспортером цих ресурсів до Європи, маючи всі можливості їх імпорту наявними газо- і нафтогонами з Росії та країн Східної Азії - регіонів з найбільшими світовими запасами природного газу і другими за обсягами запасами нафти. Правда, імпорт вуглеводнів здійснюється практично з одного джерела - території Росії. Однак країна має певні можливості диверсифікації їх поставок.

Основною проблемою економіки країни є її низька енергоефективність внаслідок наявності енергомісткого промислово-аграрного виробництва і енерговитратного житлово-комунального сектора (мал. 4.1). Енергомісткість ВВП України в 2005 році становила 0,89 кг умовного палива на 1 долар США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності. Це в 2,6 раза перевищує середній рівень енергомісткості країн світу, але є типовим для країн з перехідною економікою. 

Мал. 1. Енергомісткість ВВП країн світу, кг у.п./дол. США (ПКС)

Мал. 2. Прогноз динаміки валового внутрішнього продукту (ВВП) за трьома сценаріями

Для забезпечення максимально ефективного розвитку економіки й підвищення якості життя населення країни потребують невідкладного вирішення такі проблеми:

* зниження енергомісткості економіки та витрат енергії на соціальну сферу;

* зниження енергетичної залежності шляхом підвищення рівня забезпечення власними паливно-енергетичними ресурсами, диверсифікації джерел імпорту енергетичних ресурсів, створення резервних запасів паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР);

* оновлення основних фондів паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і підвищення надійності, економічності та екологічної чистоти роботи його підприємств і промисловості.

Прогноз розвитку енергетики виконаний на основі прогнозованого збільшення обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) з урахуванням зниження його енергомісткості, конкурентних можливостей ПЕР в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін на них та вимог енергетичної безпеки країни.

З огляду на те, що прогнозоване зростання світових цін на нафту і природний газ відбуватиметься в умовах відносно стабільних цін на вугілля та ядерне паливо, і враховуючи достатні запаси вугілля й урану в Україні, перевага в структурі палива буде віддана власному вугіллю та урану з одночасним зниженням споживання й імпорту природного газу.

На підставі прогнозу розвитку вітчизняної економіки, виконаного провідними економічними інститутами (Інститутом економіки Мінекономіки, Радою з вивчення продуктивних сил України НАНУ, Інститутом економіки і прогнозування НАНУ) розроблено три сценарії зростання ВВП країни на період до 2030 року. Базовий сценарій передбачає зростання ВВП майже в 3 рази (мал. 4.2).

Стратегією розвитку енергетики країни за базовим сценарієм прогнозується:

* збільшення обсягів споживання первинних енергоресурсів з 200,6 млн т у.п. в 2005 році до 302,7 млн т у.п. в 2030 році (на 51%). Випередження темпів економічного розвитку порівняно з темпами споживання енергоресурсів буде забезпечено за рахунок масштабного впровадження технологічного та структурного енергоощадження, що дозволить знизити майбутній рівень споживання ПЕР більше ніж в 2 рази (мал. 4.3).

* зростання споживання електроенергії в 2,2 рази до 395,1 млрд. кВт·год в 2030 році. Крім того, прогнозується можливість експорту електроенергії в обсязі 25 млрд. кВт·год в 2030 році; збільшення споживання вугільної продукції майже в 2 рази (до 130,3 млн. т); зростання споживання нафти для внутрішніх потреб на третину - до 23,8 млн. т; зменшення споживання природного газу майже на 36% (до 49,5 млрд. м³).

* за рахунок пріоритетного розвитку вугільної та ядерної промисловості, нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії з одночасним зниженням енергомісткості продукції прогнозується майже п'ятиразове зниження рівня енергетичної залежності країни - з 54,5% в 2005 р. до 11,7% в 2030 році (мал. 4.4).

Мал. 3. Збільшення обсягів споживання первинних енергоресурсів за базовим сценарієм, млн. т у.п.

Мал. 4. Прогнозоване зниження рівня енергетичної залежності країни

Список використаної літератури

1. Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. -- Д.: Донбас, 2004.

2. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє: в 5-ти кн. / Автор ідеї Світлана Григорівна Плачкова; Вступ. сл. І. В. Плачков.

3. Теоретичні основи електрохімічної енергетики: Підручник / М. Д. Кошель. -- Д.: УДХТУ, 2002.

Размещено на Allbest.ru