Логістична дистрибуція енергетичних потоків з альтернативних джерел

Размещено на http://www.allbest.ru

ДДПУ

Логістична дистрибуція енергетичних потоків з альтернативних джерел

Крутогорський Я.В., к.е.н., ст. викл. кафедри менеджменту

Іванченко Б.Л., студент І курсу спеціальності 071 «Облік і оподаткування»

У статті доводиться значення дистрибуції альтернативної енергетики для економіки країни. Аналізуються країни-лідери за обсягом виробництва енергії з альтернативних джерел. Досліджується потенціал різних видів альтернативних джерел енергії у Донецькій області, пропонуються пріоритетні напрямки розвитку.

Ключові слова: альтернативні джерела енергії, вичерпне паливо, розподіл енергії, альтернативне та нетрадиційне паливо.

Вступ

Концепція низьковуглецевої економіки стала одним із напрямів реалізації світової стратегії сталого розвитку. Подальше посилення негативного впливу на довкілля з одно боку та обмеженість паливно-енергетичних ресурсів з іншого, спонукають сучасне суспільство шукати якісно нові шляхи ведення господарсько-економічної діяльності. Успіх країни залежить від швидкості усвідомлення владою та населенням необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, тому законодавча, економічна, соціальна підтримка розробок з використання та впровадження альтернативних джерел енергії, визначають подальший інноваційний розвиток енергетики, який покликаний якісно покращити життя та добробут суспільства.

Відсоток заміщення енергії, отриманої з традиційних джерел нетрадиційними, характеризує енергобезпеку країни та підвищує її економічний рейтинг серед інших країн.

Україна надто залежна від імпортованої сировини, оскільки не має достатньої кількості нафти та газу на видобутку. Економіка представлена здебільш енергоємними секторами - машинобудування, металургія, вугільна промисловість, електроенергетика, тому отримання енергії з альтернативних джерел значно зменшить навантаження на економіку у цілому.

Аналіз досліджень та постановка завдання. Стратегія сталого розвитку ґрунтується на консолідації економічної, соціальної та екологічної концепції розвитку людства. Питання узгодженості та збалансованості концепцій, а також пошук конкретних заходів та механізмів для ефективної реалізації стратегії привертає науковий інтерес дослідників. Серед вітчизняних та закордонних вчених необхідно виділити роботи A. Ансуатегі, З. Герасимчука, T. Джексона, Б. Кохена, Д. Пола [1-7]. Однак, за значної кількості публікацій, низка проблем залишається поза увагою науковців та потребує подальшого аналізу й вивчення.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності впровадження заходів “зеленої” економіки як дієвого механізму розвитку промислового регіону. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- проаналізувати рівень розвитку альтернативної енергетики у провідних країнах світу;

- дослідити існуючий потенціал нетрадиційних джерел енергії у Донецькій області;

- визначити економічно доцільні напрямки розвитку відновлювальної енергетики для промислового регіону.

2. Результати дослідження

Використання альтернативних джерел енергії, підвищення енергозбереження, ресурсозбереження, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізація, переробка і знищення відходів є частинами економічної складової стратегії сталого розвитку. Міжнародне енергетичне агентство опублікувало дані, з яких слідує, що один інвестований долар у енергозбереження заощаджує чотири долари на купівлю енергоресурсів. Приблизний термін окупності енергоефективних проектів різного обсягу сягає від 1 до 10 років, проте зростання вартості традиційних енергоносіїв значно прискорюють цей термін.

Основна умова, що пред'являється до альтернативної енергетики, це відновлення її ресурсів зі швидкістю не меншою, ніж швидкість їх споживання і виключення, в процесі застосування, нанесення шкоди навколишньому середовищу і шкоди здоров'ю людини.

Світові держави такі як Китай, Японія, США, країни Європейського Союзу вкладають значні кошти у розвиток виробництва енергії, зокрема електричної з альтернативних джерел.

Розвиток альтернативної енергетики в Україні має значний потенціал і оцінюється приблизно в 25 ТВт-год електроенергії на базі НВДЕ і близько 2 млн. т біопалив. Це сприяє підвищенню енергетичної безпеки держави завдяки зниженню використання традиційних джерел енергії, розвитку промисловості, зменшенню екологічного навантаження, створення нових робочих місць для населення у галузі використання НВДЕ. Економіка України в першу чергу визначається розвитком промислового сектору, тому подолання проблем нестачі ПЕР та забруднення довкілля є пріоритетними завданнями у підвищенні загального економічного розвитку держави.

Індустріальний центр України - Донецька область, лідер з виробництва продукції вугільної, металургійної та машинобудівної галузі. На її території зосереджена значна частка підприємств з екологічно н ебезпечним виробництвом. Висока щільність населення (166 чол. На 1 кв. км.) та концентрація виробничих підприємств зумовили техногенне та антропогенне навантаження на одиницю території області в 4 рази вище середньої позначки по країні. Найгостріше стоїть проблема із забрудненням повітряного басейну та поводженням із промисловими відходами. Така ситуація склалася внаслідок використання застарілих виробничих фондів, слабкого впровадження енергозберігаючих заходів та надто лояльною законодавчою базою з питань забруднення довкілля.

Структура виробництва Донецької області характеризується здебільшого технологіями виробництва енергоємних видів продукції, де частка енергоресурсів складає майже 40% у структурі собівартості. Недостатня кількість енергії та значна її вартість відкриває можливості для розвитку промислового регіону України завдяки використанню НВДЕ, оскільки область має значний потенціал.

Загальний енергетичний потенціал НВДЕ у Донецькій області складає 3,34 млн. т умовного палива. Частка заміщення ПЕР за рахунок НВДЕ складає 9,88%.

Найбільший теоретичний потенціал альтернативної енергії криється у тепловій енергії ґрунту та ґрунтових вод, а також низько потенційної енергії стічних вод. Відбір теплової енергії від ґрунту може здійснюватись за допомогою ґрунтових теплообмінників різних типів. Температура теплоносія в ґрунтовому теплообміннику становить від мінус 5-7 до плюс 10-12 °С. За допомогою теплових насосів ця енергія може використовуватися для виробництва теплоносія з температурою до 40-70°С, економічно доцільні обсяги заміщення традиційного палива за рахунок використання енергії грунту та ґрунтових вод становлять 327 тис. т у.п./рік. Основними джерелами низько потенційної скидної теплоти техногенного походження є вентиляційні викиди та охолоджувана вода технологічного та енергетичного обладнання підприємств, промислові та комунально-побутові стоки. Досвід провідних країн свідчить, що найбільш ефективним є використання теплової енергії стічних вод за допомогою теплових насосів. Однак, утилізація за допомогою теплових насосів можлива лише у випадках, коли джерело концентрованого скиду знаходиться поряд із споживачем теплової енергії невисокої температури. (35 -95 °С). Однак, слід констатувати відсутність техніки та ефективної технології, а також достатнього фінансування для реалізації цих заходів, тому цей напрям хоч і має значний потенціал, фактичного розвитку у найближчі роки навряд чи знайде.

Автори дослідження вважають, що для Донецької області використання шахтного газу метану стане пріоритетним напрямком розвитку нетрадиційної енергетики, адже резерви, які є в наявності (табл.1), дозволять замістити значну частину традиційних паливно енергетичних ресурсів.

Табл._1 Запаси шахтного метану на шахтах Донецької області

Наявність у Донецькій області найбільшої кількості вугільних шахт в Україні зумовлює значні запаси шахтного метану. За оцінками фахівців ресурси його налічують 11-13 трлн. куб. м. За кількістю викидів метану вугільних шахт в атмосферу Україна посідає п'яте місце в світі. В результаті роботи вугільної промисловості країни виділяється близько 1,2 мільярда кубометрів метану на рік. Приблизно 15% обсягу каптується (тобто вловлюється) системами дегазації шахт, 4% утилізується, а використовується не більше половини каптованої кількості, тому більша частина шахтного газу викидається в атмосферу.

Наведені дані свідчать про значні запаси шахтного газу на шахтах Донецької області. Впровадження технологій збору газу та збільшення рівня його використання надає змогу вирішити проблеми пов'язані з негативним впливом на довкілля та отриманням електро - та теплової енергії нетрадиційним шляхом, заощаджуючи традиційні види енергоресурсів, що позитивно позначиться на економіці регіону.

Висновки

альтернативний енергетика імпортований

У ході дослідження було проаналізовано рівні розвитку альтернативної енергетики у світових державах. Найпрогресивніші результати були виявлені у Норвегії, Нової Зеландії, Бразилії, Німеччині та інших. У цих країнах частка вироблення електроенергії з альтернативних джерел сягає від 40% до 80 %, порівняно з країнами східної Європи, де частка вироблення енергії становить майже 15% та спостерігається глибокий занепад у сфері розвитку нетрадиційних джерел енергії взагалі.

Досліджено потенціал нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії у Донецькій області. Регіон має велику кількість гірничодобувних підприємств та значні запаси шахтного метану, який досі не використовується. Завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам існують можливості для розвитку геліо-. та вітроенергетики.

Розвиток промисловості зумовив значні енергозатрати для регіону та країни вцілому, тому пошук нових шляхів забезпечення промислового регіону енергоресурсами є пріоритетним питанням для ефективного розвитку держави.

Таким чином, розвиток та використання НВДЕ, як заходів енерго- та ресурсозбереження у промисловому регіоні, стане підґрунтям для:

• зменшення техногенного впливу промислових підприємств на навколишнє середовище;

• підвищення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки регіону;

• покращення ефективності використання природних ресурсів;

• зменшення рівня споживання імпортованих енергоносіїв;

• забезпечення нарощування обсягів виробництва без підвищення рівня забруднення довкілля;

• впровадження інноваційних технологій;

• формування ринку альтернативної енергетики;

• розвитку наукових досліджень у галузі енергетики.

Список використаних джерел

1. Альтернативные источники. Мировая энергетическая статистика 2016.

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://yearbook.enerdata.ru/energy- intensity-GDP-by-region.html#renewable-in-electricity-production-share-by- region.html

2. Герасимчук, З., Поліщук, В. Стимулювання сталого розвитку регіону: теорія, методологія, практика: монографія. Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. 516 с.

3. Ansuategi, A., Greno, P., Houlden, V. The impact of climate change on the achievement of the post-2015 sustainable development goals. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://cdkn.org/wp-content/uploads/2015/05/Impact-of-climate-on- SDGs-technical-report-CDKN.pdf

4. Cohen, B., Winn, M. Market imperfections, opportunity and sustainable entrepreneurship. Journal of Business Venturing, 2007. P. 29-49.

5. International Energy Agency. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iea.org/

6. Jackson, T. Prosperity without Growth. Retrieved from http://www.sd- commission.org.uk/data/files/publications/prosperity_without_growth_report.pdf

7. Paul, J., Liam, M., Andy, S., Manfred, S. Urban Sustainability in Theory and Practice: Circles of Sustainability. London: Routledge, 2015.

Размещено на Allbest.ru