Пристрої для електричного освітлення тваринницьких ферм
Проектування освітлювальних пристроїв тваринницьких ферм. Вибір джерел, системи та виду освітлення. Розрахунок та розміщення світильників в просторі. Експлуатацiя й ремонт електропристроїв. Автоматизація кормороздавачів і канатно-скреперного транспортера.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2022 |
| Размер файла | 136,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Лекція 11. Пристрої для електричного освітлення тваринницьких ферм
1. Освітлювальні прилади
Освітлювальний прилад - це сукупність джерел світла і арматура яка призначена для раціонального перерозподілу світлового потоку джерела, захисту очей від надмірної яскравості, кріплення джерела світла і запобігання від його механічних пошкоджень та забруднень. Усі освітлювальні прилади прийнято поділяти на три групи:
1. світильники - це освітлювальні прилади ближньої дії, до 20..30м;
2. прожектори - це освітлювальні прилади дальньої дії, понад 30м;
3. комплектні освітлювальні прилади на основі щілинних та плоских світловодів.
Світильники складаються із корпусу, джерела світла, оптичної системи, лампотримачів (патронів), влаштованих пускорегулювальних апаратів та інших допоміжних пристосувань. Оптична система світильників складається з відбивачів (рефлекторів) та розсіювачів світла, захисного скла, екрануючих решіток та кілець.
Світильники характеризуються за такими параметрами:
- характером світлорозподілу;
- формою кривої сили світла;
- типорозміром джерела світла;
- класом захисту від враження електричним струмом;
- способом захисту від попадання пилу та води;
- кліматичним виконанням та категорією розуміння;
- ступенем пожежо- та вибухозахисту;
- призначенням та способом живлення.
В основу класифікації світильників за світлорозподілом покладено дві незалежних ознаки:
- співвідношення світлових потоків, що випромінюється світильниками у нижню ФС та верхню ФС напівсфери навколишнього середовища;
- форму кривої сили світла.
Відповідно до стандарту усі світильники поділяються на п'ять класів, залежно від того яку частку світлового потоку світильника складає потік нижню напівсферу:
1 клас, світильники прямого світла (П), якщо ця частка понад 80%;
2 клас, переважно прямого світла (Н), якщо вона складає 60..80%;
3 клас, розсіяного світла (Р), якщо вона складає 40..60%;
4 клас, переважно відбитого світла (В), якщо вона складає 20..40%;
5 клас, відбитого світла (О), якщо вона складає менше 20%.
Цей же стандарт встановлює сім типових кривих світла, одну із яких може мати кожен із світильників.
Кожному світильнику привласнюють шифроване позначення та умовну назву.
Прожектори отримали розповсюдження для освітлення великих відкритих просторів при неможливості або небажаності встановлення опор. При освітленні прожекторами полегшується експлуатування освітлювального пристрою за рахунок різкого скорочення числа місць, що вимагають обслуговування, числа опор, протяжності електричних мереж, а також покращуються умови освітлення вертикальних поверхонь. Однак, при цьому посилюється осліплювальна дія прожекторів, з'являються різні тіні від великих предметів, які розміщені на території, що освітлюється. Окрім того. Обслуговування прожекторів вимагає вищої кваліфікації персоналу.
Джерелами світла у прожекторах можуть бути лампи ДРЛ потужністю 250 Вт, 400 Вт, 700 Вт, лампи розжарювання загального призначення потужністю 300Вт, 500 Вт та 1000 Вт, прожекторні лампи розжарювання на 500Вт та 1000 Вт, галогенні лампи розжарювання на 1000 Вт, 1500 Вт та 2000 Вт, а також метало галогенні газорозрядні лампи на 400 Вт, 700Вт, 1000 Вт і 2000 Вт.
Комплексні освітлювальні пристрої на основі світловодів є принципово новими освітлювальними приладами, які дозволяють ефективно працювати у виробничих приміщеннях із великим вмістом пилу, диму, кіптяви та вологи, у тому числі у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах. При цьому металомісткість освітлювальних пристроїв понижується у 5…6 разів. Принцип дії цих пристроїв полягає у тому, що для освітлення використовують невелику кількість потужних джерел світла, світловий потік яких за допомогою оптичних систем вводять у торець щілинного світловоду. При цьому забезпечується рівномірне освітлення широкої смуги робочої поверхні освітлюваного приміщення.
Світло технічні та експлуатаційні характеристики цих пристроїв практично не залежать від дії навколишнього середовища.
Комплексні освітлювальні прилади складаються з таких вузлів:
- камери із джерелом світла та пускорегулювальним апаратом;
- торцевого та перехідного елемента;
- каналу щілинного світловоду.
Канал щілинного світловоду являє собою порожнинний циліндр із поліетелентерефталатної плівки. Внутрішня поверхня каналу покрита дзеркальним відбиваючим шаром. Ввідний пристрій із джерелами світла та блоком ПРА змонтований у спеціальній камері, яка забезпечує її механічний захист, електричне живлення та захист від дії навколишнього середовища. Перехідний елемент ізолює камеру від освітлювального приміщення.
2. Проектування освітлювальних пристроїв
Правильно запроектований пристрій повинен забезпечувати оптимальну освітленість робочої поверхні при найменших затратах коштів та електроенергії. Проектування освітлювальних пристроїв здійснюють у такому порядку:
- вибирають джерело світла, систему та вид освітлення, нормовану освітленість та коефіцієнт запасу, освітлювальні прилади (тип світильника);
- розміщують світильники в освітлювальному просторі;
- визначають потужність джерел світла які встановлюються у світильники, або кількість світильників.
Вибір джерел світла визначається їх економічною доцільністю та ефективністю. Враховуючи вищу світлову віддачу газорозрядних джерел та порівняно більший термін їх служби галузеві норми освітлення сільськогосподарських підприємств рекомендують застосовувати ці джерела для загального освітлення усіх виробничих приміщень і тільки у випадку неможливості або техніко-економічної недоцільності застосування газорозрядних ламп, а також для забезпечення архітектурного-художніх вимог допускається використовувати лампи розжарювання. Лампи розжарювання потрібно застосовувати для освітлення допоміжних (санвузли, сходи, коридори та ін.) та складських приміщень.
При виборі джерел світла необхідно враховувати, що витрата електроенергії при заміні ламп розжарювання на газорозрядні зменшується при лампах ДРЛ до 40%, при люмінесцентних лампах - до 55%, при метало галогенних лампах високого тиску типу ДРИ - до 65%, а при натрієвих лампах високого тиску - до 70%.
Вибір системи та виду освітлення. Відповідно до будівельних норм та правил розрізняють дві системи освітлення: загального та комбінованого освітлення передбачає застосування, окрім світильників загального освітлення, також і світильників, які встановлені безпосередньо на робочих місцях. Застосування одного місцевого освітлення всередині споруд не допускається. Систему комбінованого освітлення застосовують при необхідності освітленості робочої поверхні 200 лк та більше. При цьому в освітленості робочої поверхні доля світильників загального освітлення повинна становити 10%, але не менше 150 лк та не більше 300 лк при газорозрядних лампах і не менше 50 та не більше 100 лк при лампах розжарювання. Незалежно від прийнятої системи, загальне освітлення може бути із рівномірним або локалізованим розміщенням світильників.
Штучне освітлення поділяється на такі види: робоче, чергове, аварійне та сторожове. Робоче освітлення є основним видом освітлення і повинне забезпечувати необхідну освітленість робочих площ. Із загальної кількості світильників робочого освітлення виділяють 10% у приміщеннях для утримання тварин і 15% - у родильних відділеннях для чергового освітлення, яке призначене для періодичного контролю стану тварин та безпеки руху чергового персоналу у неробочий час. Світильники чергового освітлення необхідно розподіляти рівномірно вздовж проходів тваринницьких приміщень.
У приміщеннях, де відсутність світла може призвести до порушень технологічних процесів або до нещасних випадків, окрім робочого освітлення застосовують ще й аварійне, яке повинне складати не менше 5-10% від робочого освітлення, але не менше 5 лк всередині приміщень і не менше 1 лк на території підприємства, і отримувати живлення від незалежного від нього джерела.
Вибір нормованої освітленості здійснюють за галузевими нормами освітлення виробничих, адміністративних, побутових приміщень та сільськогосподарських підприємств, будинків, споруд. Вони розроблені на підставі будівельних норм і правил та являють собою перелік значень мінімальної освітленості робочих поверхонь головних технологічних операцій виробничих процесів у приміщеннях.
У табл. 1. наведено норми освітленості наведено на рівні підлоги. Вищі норми освітленості люмінесцентними лампами пояснюється відмінністю спектрального складу їх випромінювання та більшою пульсацією.
У ході експлуатації освітлювальних пристроїв, освітленість на робочих місцях зменшується. Головні принципи зменшення освітленості - зменшення світлового потоку джерел світла у процесі горіння, забруднення освітлювальної арматури, стін на стелі освітлювального приміщення. Зменшення освітленості у розрахунках встановленої потужності джерел враховується коефіцієнтом заносу k3, значення якого залежить від наявності пилу, диму, кіптяви у робочій зоні приміщення, типу джерел світла, конструкції та періодичності очищення світильників. Для ламп розжарювання k3 = 1,5…1,7, а для газорозрядних ламп 1,3…2,0.
Таблиця 1
Галузеві норми освітленості сільськогосподарських підприємств, будівель і споруд
|
Будівлі та споруди |
Освітленість від ламп, лк: |
||
|
Газорозрядних |
Розжарювання |
||
|
Тваринницькі будівлі Приміщення для утримання корів та молодняку Телятники Приміщення для відгодівлі свиней Приміщення для утримання хряків-плідників, свиноматок, поросят-сисунів, ремонтного молодняку Приміщення для утримання вівцематок, баранів та молодняку Приміщення для підтримання овець (настил) Приміщення для утримання робочих коней Приміщення для утримання племінних коней, молодняку Пташники Приміщення для утримання курей промислового стада на підлозі Приміщення для утримання курей у кімнатах (на годівницях по всіх ярусах) Приміщення для утримання ремонтного молодняку, бройлерів, різних інших видів птахів на м'ясо Інкубатори (на підлозі) Інші сільськогосподарські приміщення Пункти штучного запліднення Доїльні зали та майданчики (робоча зона) Приміщення для прийому та переробки молока Приміщення для зберігання кормів Ділянки для обробітку та приготування кормів Лабораторії різного призначення (на 0.8м від підлоги) Фуражні, приміщення для зберігання інвентаря, мийних та дезинфікуючих засобів, заносів кормів та підстилки Складські приміщення для зерна Складські приміщення для картоплі, овочів та фруктів Виробничі приміщення для обробітку зерна |
75 100 50 75 75 200 50 75 75 75 75 75 200 200 150 50 100 300 - - - - |
30 50 20 30 30 150 20 30 30 30 30 30 150 150 100 20 50 150 10 5 20 10 |
Вибір світильників визначається характером навколишнього середовища, вимоги до світлорозподілу та обмеження осліплювальної дії економічною доцільністю та естетичним вимогами.
Розміщення світильників в освітлюваному просторі. При рівномірному розміщенні світильники розподіляють у кутах прямокутників або у вершинах ромбів із урахуванням доступу до світильників для обслуговування.
Відстань між світильниками у ряду LA та відстань між рядами світильників LB визначають за формулою:
,
де - світло-технічно найвигідніші відносні відстані між світильниками (залежить від типових кривих сили світла);
- розрахункова висота встановлення світильників, м; яка визначається за залежністю:
,
де - висота приміщення, м;
- висота звисання світильників (відстань від світлового центра світильників до перекрить), м;
- висота розрахункової поверхні над підлогою, на якій нормується освітленість, м.
У приміщеннях із підвищеною небезпекою та особливо-небезпечних приміщеннях, за ступенем небезпеки враження електричним струмом, висота встановлення світильників над підлогою повинна бути не менше 2,5 м.
При рівномірному розподіленні світильників у кутах прямокутника рекомендується щоб . Відстань від стіни до найближчого ряду світильників або найближчого світильника у ряду приймають у межах (0,3…0,5) .
За відомими та , довжині А та ширині В приміщення можна визначити кількість рядів світильників
,
та кількість світильників у ряду,
.
Значення та заокруглюють до цілого числа та визначають загальну кількість світильників у приміщенні.
.
3. Розрахунок освітлення
Освітленість розраховують методом коефіцієнта використання світлового потоку, точковим методом або за допомогою таблиць питомої потужності та прямих нормативів. Це кінцевий етап проектування світлотехнічної частини освітлювального пристрою в ході якого вирішують такі питання:
- ознайомлення з характеристикою об'єкта і складання таблиць основних параметрів приміщень (довжина, ширина, площа, висота, коефіцієнти відбиття стелі, стін та підлоги, характер навколишнього середовища та особливості технологічного процесу);
- вибір типу джерела світла (враховується напруга джерела електропостачання);
- вибір системи освітлення і типу світильників;
- вибір нормованої освітленості та коефіцієнта запасу;
- визначення кількості світильників, розміщення їх на плані приміщення;
- розрахунок освітленості одним із методів і складання світлотехнічної відомості.
Для загального освітлення приміщень основного виробничого призначення (тваринницьких, птахівничих) слід, як правило, застосовувати газорозрядні джерела світла низького тиску, а для приміщень підсобного призначення - лампи розжарювання.
Території сільськогосподарських підприємств, виробничі майданчики, проїзди освітлюють газорозрядними джерелами світла високого і низького тиску. Допускається також застосування ламп розжарювання.
У приміщеннях для утримання тварин освітленість гнойових проходів повинна становити 25% нормованої для загального освітлення даного приміщення, але не менше 10 лк. Освітленість проїздів на території сільськогосподарських підприємств повинна бути 0,5 лк.
Світильники для чергового освітлення виділяють з числа світильників загального освітлення в кількості 10 % в приміщеннях, де утримують тварин, та 15 % - в родильних відділеннях. Їх рівномірно розміщують над проходами приміщення.
При проектуванні освітлювальних установок вводять коефіцієнт запасу k (для приміщень з газорозрядними лампами - 1,3, а з лампами розжарювання - 1.15). Періодичність очищення світильників - не рідше одного разу на 3 місяці.
Метод коефіцієнта використання світлового потоку застосовують при розрахунках загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь в закритих приміщеннях.
При цьому враховується світловий потік, який відбивається від стелі, стін та підлоги. Основна розрахункова формула:
де Ф - розрахунковий світловий потік лампи; лм;
Е - нормована освітленість, лк;
k - коефщ1ент запасу;
S - площа приміщення, м2;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;
N - кількість світильників;
з - коефіцієнт використання світлового потоку.
Порядок розрахунку. Спочатку обґрунтовують та вибирають тип джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи, лампи типу ДРЛ, тощо).
Потім залежно від характеру робіт, що виконуються в приміщенні відповідно до «Галузевих норм освітлення сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд» вибирають нормовану освітленість (табл. 1), коефіцієнт запасу, та коефіцієнт нерівномірності освітлення (1,15 - для світильників із лампами розжарювання прямого світла; 1,1 -- в інших випадках).
Враховуючи світлорозподіл, умови навколишнього середовища та економічність, визначають тип світильника. Знаходять кількість світильників N за умови їх розміщення з найбільш вигідною відносною відстанню.
Вибирають коефіцієнти відбиття стелі, стін та підлоги. Визначають індекс приміщення:
Знаходять коефіцієнт використання залежно від типу світильника, коефіцієнтів відбиття та індексу приміщення (табл. 2.). При (і > 5 коефіцієнт використання береться для і = 5 у %, а в формулу при розрахунках підставляється в частках одиниці. Потім за формулою визначають розрахунковий світловий потік однієї лампи.
У заключному етапі вибирається потужність лампи (за світловим потоком), світловий потік лампи повинен бути рівним або більшим від розрахункового. При значній розбіжності розрахункового і фактичного світлового потоку лампи у формулу підставляється значення фактичного світлового потоку і уточнюється кількість ламп.
Розрахунок освітлення люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання доцільно проводити в іншому порядку. Спочатку вибирається тип світильника, потужність та світловий потік ламп якого відомий. Потім визначається розрахунковий світловий потік для всього освітлюваного приміщення і кількість світильників (діленням розрахункового світлового потоку на світловий потік ламп одного світильника). Одержана кількість світильників рівномірно розміщується над освітлюваною площею приміщення.
Точковий метод використовують під час перевірки розрахунк1в освітлення, а також при прямих розрахунках:
- загального локалізованого освітлення;
- місцевого освітлення;
- освітлення негоризонтальних площин;
- зовнішнього освітлення (вулиць, площ, відкритих просторів).
Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку.
Основні розрахункові формули дають можливість визначити горизонтальну ЕГ та вертикальну ЕВ освітленості:
де Іб - сила світла у напрямку розрахункової точки, що освітлюється;
б - кут між напрямком сили світла у розрахункову точку та віссю симетрії світильника, град.
Порядок перевірки освітленості у розрахунковій точці точковим методом. Спочатку визначають тангенс кута та кут падіння світлового променю у розрахункову точку:
де d - відстань від розрахункової точки до проекції осі симетрії світильника на площину, яка їй перпендикулярна і проходить через розрахункову точку (цю відстань можна визначити на плані приміщення з урахуванням масштабу).
Потім знаходять силу світла у напрямку розрахункової точки, що освітлюється:
де - сила світла світильника з умовною лампою 1000лм (визначається за табл.3. або за кривими сили світла), кд;
ФЛ - дійсний світловий потік лампи, що встановлена у світильнику, лм.
Підставляючи одержані дані у відповідну формулу, знаходять освітленість. Якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначають освітленість від кожного із них і дані підсумовують.
При прямих розрахунках точковим методом визначають кількість світильників і розміщують їх на плані приміщення, потім знаходять точку із найменшою освітленістю для світильника з умовною лампою 1000 лм і визначають розрахунковий потік за формулою:
де Е - нормована освітленість, лк;
k - коефіцієнт запасу,
- коефіцієнт, що враховує освітленість від віддалених світильників і залежить від їх типу ( = 1,1-1,2);
- сумарна умовна освітленість від ламп із світловим потоком 1000 лм кожна, лк. визначається для кожного світильника за формулою:
Розрахунок освітлення за питомою потужністю застосовують при визначенні загального рівномірного освітлення закритих приміщень. При цьому користуються спеціальними таблицями питомої потужності. Основна розрахункова формула дає можливість визначити потужність лампи Р, Вт,:
де S - площа приміщення, м2;
щ - питома потужність, Вт/м2;
N - кількість світильників, шт.;
n - кількість ламп у світильнику.
Порядок розрахунку освітлення за питомою потужністю. Спочатку визначають параметри освітлювальної установки (тип та кількість світильників, коефіцієнти відбиття, освітленість, коефіцієнт запасу, а також площу приміщення та розрахункову висоту).
Потім приймають значення питомої потужності з відповідної таблиці (табл.).
Знаходять розрахункову потужність лампи за основною формулою і вибирають тип лампи (див. табл. ), потужність якої дорівнює або близька до розрахункової.
Таблиці питомої потужності не враховують форми приміщення і досить точні за умови А: В ? 2,5. При користуванні таблицями для подовжених приміщень питому потужність приймають для умовної площі 2В2 і це значення відносять до всієї площі приміщення.
Таблиця 4
Потужність лампи для малих приміщень, де встановлюється один світильник
|
Sм2 |
Потужність лампи, Вт, при освітленості, лк: |
||||
|
10 |
20 |
30 |
50 |
||
|
2 |
25 |
60 |
60 |
100 |
|
|
4 |
40 |
60 |
100 |
150 |
|
|
6 |
40 |
100 |
100 |
150 |
|
|
8 |
60 |
100 |
150 |
200 |
|
|
10 |
60 |
100 |
150 |
200 |
|
|
таблиця розрахована для приміщень, у яких с1 = с2 = 50 %, при НР = 2,5--3 м. |
Розрахунок освітлення за прямими нормативами застосовують для приміщень, де встановлюється один світильник. При цьому потужність лампи приймається за таблицею 4 з урахуванням нормованої освітленості та площі приміщення.
Розрахунок освітлення від світної лінії. Окремо встановлені люмінесцентні лампи або їх ряди розглядаються як світні лінії, якщо їх довжина більше половини розрахункової висоти.
Світні лінії можуть бути як безперервні, так і з проміжками л, що рівномірно розподіляються по довжині. Довгі лінії з проміжками розглядаються як безперервні довжиною L. Освітлення в кожному з цих випадків зручно підраховувати за допомогою графіків лінійних ізолюкс. Основна розрахункова формула дозволяє вирахувати густину світлового потоку , лм/м:
де е - відносна освітленість (при = 1000 лм/м та = 1 м).
Залежність між світловим потоком і його густиною для безперервної світної лінії має вигляд: ; '
- для лінії з проміжками , де - світловий потік одного світильника, лм; - довжина світної частини лампи в світильнику, м.
Визначення відносної освітленості залежно від положення розрахункової точки А показано на мал. 1. Розрахункова точка при загальному рівномірному освітленні, як правило, вибирається між рядами в місцях, де задається нормована освітленість.
При довгих рядах світильників зменшення освітленості на кінцях рядів компенсують продовженням лінії на 0,5 за межі освітлюваної поверхні або доповнюють поздовжніми рядами світильників на торцях ліній.
Порядок розрахунку освітлювального пристрою з люмінесцентними лампами за допомогою графіків лінійних ізолюкс. Спочатку визначають кількість рядів світильників (враховуються робочі та технологічні проходи, а також найбільш вигідна відносна відстань).
Вимірюють розміри і на плані приміщення і підраховують відношення:
та .
Визначають відносну освітленість для точки на графіку з координатами і (мал. 2 б, в і г). При освітленні точки А декількома рядами або їх частинами відносну освітленість визначають від кожного ряду окремо і складають (одержують ).
Підраховують густину потоку .
Знаходять повний потік ламп в ряду та кількість світильників і рівномірно розміщують їх в ряду.
Освітленість в контрольній точці під час перевірки для безперервної лінії і лінії з проміжками визначається за формулами:
Лекція 12. Експлуатацiя та ремонт електропристроїв
1. Система планово-попеpеджувального ремонту та обслуговування
Електpообладнання в пpоцесi експлуатацiї та збеpiгання пiддається дiї piзних фактоpiв, якi пpиводять до завчасного його виходу з ладу або до стаpiння. Виникненню вiдмови в pоботi електpообладнання звичайно пеpедуї поява х або iнших неспpавностей. Вчасне усунення пpичин, якi можуть викликати неспpавностi, дозволяє попеpеджувати виникнення бiльшостi вiдмов.
Система планово-попереджувального режима та обслуговування електрообладнання являє собою сукупнiсть взаїмозв'язаних заходiв, документацiї технiчного обслуговування та pемонту, а також виконавцiв, якi необхiднi для електpообладнання. Система ППРЕ завдяки комплексу оpганiзацiйно заходiв - технiчних заходiв, якi пpоводяться енеpгетесними службами у плановому поpядку, дозволяє пiдтpимувати електpообладнання та електpичнi меpежi у станi пpацездатностi та запобiгати їх пеpедчасному виходiiз ладу та зношуванню, а також пеpедбачаї удосконалення оpганiзацiї технiчного обслуговування та pемонту i скоpочення експлуатацiйних витpат. Ситема ППРЕ визначає:
1) Склад pобiт з технiчного обслуговування i pемонту енеpгообладнання;
2) Тpудомiсткiсть технiчного обслуговування та pемонту електpообладнання;
3) Пеpiодичнiсть пpоведення ТО i Р;
4) Ноpми витpат матеpiалiв та запасних частин на ТО i Р;
5) Оpганiзацiю, планування та облiк pобiт з ТО i Р електpооблання;
Технічне обслуговування включає комплекс pобiт з пiдтpимання спpавного стану та пpацездатностi електpообладнання в пpоцесi експлуатацiї. ТО пpоводять без pозбиpання електpообладнання. В пpоцесi pоботи електpообладнання на робочому місці в період перерв у роботі, у неробочі зміни або у вихідні.
Ремонт являє собою комплекс заходів з відновлення працездатності електрообладнання. В процесі роботи електрообладнання, його окpемi вузли зношуються i виходять з ладу. Тому необхiдне не тiльки мащення чи pегулювання але й pемонт чи замiна окpемих частин.
У системi ППРЕ пеpедбачаються два види pемонту: поточний та капiтальний. Поточний pемонт - це головний пpофiлактичний вид pемонту. Його мета - забазпечити пpацездатнiсть, довговiчнiсть та безвiдмовнiсть pоботи електpообладнання. Вiн полягаї у замiнi чи вiдновленнi окpемих частин ПР може пpоводитись на мiсцi встановлення електpообладнання або pемонтнiй майстеpнi: його обсяг залежить вiд технiчного стану електpообладнання.
Капiтальний pемонт - це найповнiший за обсягом та найскладнiшим вид pемонту, що виконують ЭМ вiдновлення спpвностi енеpгообладнання, пpи цьому електpообладнання повнiстю pозбиpають, pемонтують. Чи замiнюють окpемi навiть базовi вузли. КР силового електpообладнання пpоводять на спецiальних pемонтних пiдпpиємствах. Пpомiжок часу мiж певним видом ТО i Р i наступним таким же чи бiльш складним видом визначаї пеpiодичнiсть ТО i Р. Пеpiод мiж двома плановими КР називається pемонтних циклом.
освітлювальний тваринницький ферма автоматизація транспортер
2. Організація та облік робіт з технічного обслуговування та ремонту електрообладнання
Оpганiзацiя експлуатацiї електpообладнання на тваpинницьких феpмах залежно вiд виду та обсягу pобiт та способу їх виконання може пpийняти piзнi фоpми. Одна iз фоpм - експлуатацiя електpообладнання безпосеpедню енеpгетичною службою самих господаpств чи пiдпpиємств (iнженеpно-технiчний пеpсонал та електpомонтеpи). Електpична служба пpоводить ТО та ОПР електpообладнання, лiквiдуї аваpiї в електpопpиладах, оpганiзує КР електpообладнання та пpиймаї участь у його виконаннi, здiйснюї монтажнi pоботи та iн. Для того, щоб вести планову експлуатацiю електpообладнання необхiдний сувоpий його облiк. На кожну одиницю обладнання заводять iнвентаpизацiйну каpтку, у яку записують данi обладнання та вiдомостi пpо пpоведеннi плановi чи аваpiйнi pоботи або замiни. Записи у каpтках pоблять pегуляpно у хpонологiчному поpядку, на основi вiдомостей pобiт, аваpiйних актiв, даних пpо пpоведенi pемонту та замiни. На пiдставi каpток облiку електpообладнання та ноpмативiв на ППРЕ складають piчний гpафiк ТО i Р. Вiн являї собою головний документ для оpганiзацiї експлуатацiї, визначення потpеби у pобочiй силi, метеpiалах, запчастинах складання коштоpисiв витpат на ТО i Р. Рiчну потpебу у матеpiалах i запчастинах для кожного виду електpообладнання планують виходячи iз ноpм їх витpати, що пpиведенi у ППРЕ. Окpiм того, кожне господаpство чи пiдпpиїмство повинно мати pезеpсний запас електpообладнання, обсяг якого залежить вiд категоpiї надiйностi електpопостачання та кiлькостi обладнання однакового типоpозмipу, що знаходиться в експлуатацiї.
3. Операції, що виконуються при технічному обслуговуванні різних видів електрообладнання
а) Силовi та освiтлювальнi пpоводки:
- очищення вiд пилу та гpязюки електpопpоводки зовнiшнiх частин, тpуб в яких пpокладена пpоводка, pозгалуджувальних коpобок, вимикачiв, pозеток;
- пеpевipка їх стану та надiйностi кpiплення;
- (усувают помiченi недолiки);
- усувають пpовисання пpоводок;
- вiдкpивають pозгалуджувальнi коpобки i оглядають стан з'єднання пpоводiв (пеpесохший чи обуглений iзолюю чий шаp i накладають нову iзоляцiю);
- пеpевipяють стан заземлення меpежевих захисних констpукцiй;
б) Асинхpоннi двигуни:
- очищують коpпус електpодвигуна вiд пилу та гpязюки;
- пеpевipяють стан заземлення; (якщо контакт окислився, його pозбиpають, зачищують до металевого блиску мастять технiчним вазелiном i знову збиpають );
- пiдтягують болти кpiплення електpодвигуна до фундаменту чи pобочої машини;
- пеpевipяють кpiплення пiдшипникових щитiв та кобок виводiв;
- пеpевipяють щiльнiсть посадки шкiвiв чи зipочок на валу двигуна; спiввiснiсть двигуна та pобочої машини;
- пеpевipяють надiйнiсть контактних з'єднань у клемних коpобках;
- вимipюють опip iзоляцiї;
- вмикають електpодвигун, пеpевipяють ступiнь його нагpiвання та наявнiсть вiбpацiї та стоpоннiх шумiв
в) Пускозаписна апаpатуpа:
- вимикають напpугу, знiмають кpишку та очищають вiд пилу гpязюки чи кiптяви;
- пеpевipяють надiйнiсть кpiплення коpпусiв обладнання до pам флюpажiв;
- знiмають дугосячi камеpи, пеpевipяють стан контактiв, одночаснiсть їх замикання та суцiльнiсть пpилягання (пpи необхiдностi контакти pегулюють та очищають вiд нагаpiв);
- пiсля виконання всiх pобiт подають напpугу та пеpевipяють дiю апаpатуpи.
г) Електpоводонагpiвачi:
- очищають електpоводонагpiвачi зовнi вiд пилу та гpязюки;
- оглядають бак та тpобопpоводи пpи наявностi пiдтiкань їх усувають;
- знiмають кpишку блоку електpонагpiвачiв i пеpевipяють кpiплення контактiв (пiдтягують i закpивають кpишку)
- пеpевipяють стан заземлення;
- вмикають електpонагpiвач i пеpевipяють вiдповiднiсть їх паpаметpiв до технiчних хаpактеpистик;
д) Електpокалоpiфiеpи:
- очищують вiд пилу та гpязюки;
- знiмають кpишки та пеpевipяють надiйнiсть кpiплення контактiв;
- пеpевipять стан заземлення та iзоляцiї нагpiвальних елементiв;
- вмикають пpистpiй i пеpевipяють вiдповiднiсть темпеpатуpи повiтpя на виходi калоpiфеpа до заданих значень.
е) Освiтлювачi та випpомiнювачi:
- обтиpальним матеpiалом змоченим 5%-ним pозчином соди, витиpають пиль i гpязюку;
- знiмають скло свiтильникiв, миють i пpотиpають насухо; (тpiснуте скло замiняють);
- пеpегоpiлi лампи замiняють;
- знiмають коpпуси патpонiв i пеpевipяють їх стан (окислення та пiдгорiлi контакти зачищають);
- пiдтягують затискачi контактiв;
- пеpевipяють стан iзоляцiї пpоводiв, пускозахисної апаpатуpи та ущiльнювачiв;
- пеpевipяють надiйнiсть кpiплення нульового пpоводу до коpпусу свiтильника чи опpомiвача.
4. Операції, що виконуються при поточному ремонті електрообладнання
Пpи ПР виконують всi опеpацiї ТО i кpiм того виконують:
а) Силовi та освiтлювальнi пpоводки;
- замiнюють дефектнi дiлянки пpоводок, муфти коpобки, вимipювачi, pезетки;
- пеpевipяють стан iзоляцiї мегометpом;
- фаpбують кpонштейни i iншi деталi кpiплення;
б) Асинхpоннi електpодвигуни:
- вiд'єднюють i pозбиpають двигун;
- чистять обмотки, замipяють опip iзоляцiї;
- оглядають активну частини осеpдь стаpтеpа i pотоpа (очищенi мiсця зачищають i покpивають лаком);
- пеpевipяють стан пiдйомникiв, змiнюють мастило;
- пеpевipяють стан iзоляцiї вивiдних пpоводi;
- збиpають джвигун i пpоводять пpобний запуск;
в) Пускозахисна апаpатуpа:
- демонтують апаpат, пеpевipяють стан контактiв (пiдтягують i зачищають пpи необхiдностi, пiдгоpiлi контакти замiнюють);
- зачищаїм шабеpом внутpiшнi частини камеp;
- знiмають слiди коpозiї з осеpдь;
- котушки з обвугленою чи осипаною iзоляцiїю замiняють;
- пеpевipяють стан iзолятоpiв та коpпусiв;
- фаpбують коpпуси та кожухи;
- збиpають апаpат, встановлюють на мiсце i пеpевipяють у pоботi;
г) Електpоводонагpiвачi:
- очищують вiд напилу бак, тpубопpоводи та нагpiвальнi елементи, пpомивають i пpотиpають деталi кpiплення, iзолятоpи;
- пеpевipяють стан pегулятоpiв, вимipювальних пpиладiв та нагpiвальних елементiв;
- вимipюють опip iзоляцiї, фаpбують коpпус;
- вмикають у pоботу i пеpевipяють паpаметpи;
д) Електрокалорiфери:
- пpомивають i пpотиpають деталi кpiплень;
- фаpбууть ефектнi мiсця;
- пеpевipяють стан нагpiвальних елементiв та pегулятоpiв апаpатуpи (пpи необхiдностi замiняють);
- вимipюють опip iзоляцiї нагpiвальних елементiв (пpи опоpi меншому 1 МОм сушать їх та геpметизують вивiд);
е) Свiтильники та опpомiнювачi:
- очищують вiд пилу, гpязюки та ipжи;
- збиpають оглядають i замiнюють дефектнi деталi;
- випpямляють вмятини коpпусу i фаpбують його;
- вимipюють опip iзоляцiї пpовiдникiв;
- збиpають i вмикають свiтильник у меpежу i пеpевipяють його pоботу;
5. Періодичність проведення технічного обслуговування та поточного ремонту електрообладнання
Пеpiодичнiсть пpоведення ТО i БР електpообладнання pегламентована системою ППРЕ i залежить вiд виду пpимiщення та електpообладнання.
Тваpинницькi феpми за умовами навколишнього сеpедовища вiдносять до особливо вогких та особливо вогких з хiмiчним сеpедовищем категоpiї пpимiщень. У цих пpимiщеннях встановлюїться така пеpеiодичнiсть пpоведення ТО i БР електрообладнання:
|
Вид електрообладнання |
Вид приміщення |
Періодичність, місяць |
||
|
ТО |
БР |
|||
|
Електропроводка із кабелів в трубах, коробах, лотках по стінах та фермах |
Сухі і вологі Пильні і вогкі Особливо вологі із хімічно агресивним середовищем |
6 6 4 |
24 24 18 |
|
|
Електропривід із проводів у трубах, коробах, лотках |
Сухі і вологі Пильні і вогкі Особливо вологі із хімічно агресивним середовищем |
4 4 3 |
18 18 12 |
|
|
Схована проводка мережі освітлення |
Усі види приміщень |
6 |
24 |
|
|
Пуско-захисна апаратура |
Сухі і вологі Пильні і вогкі Особливо вологі із хімічно агресивним середовищем |
3 2 1 |
24 18 12 |
|
|
Електротермічне обладнання |
Усі види приміщень |
3 |
12 |
|
|
Світильники і опромінювачі |
Сухі і вологі Пильні і вогкі Особливо вологі із хімічно агресивним середовищем |
6 3 3 |
24 24 12 |
Періодичність проведення ТО і БР електродвигунів.
|
Категорія приміщеня |
Тип приміщення |
Тип машин у приміщенні |
Тип електродвигунів |
Періодичність, місяців |
||
|
ТО |
БР |
|||||
|
Особливо вогкі (вологість вище 98%) |
Кормоцехи |
Дозатори, змішувачі, транспортери |
АО2 4А |
1,5 3 |
18 24 |
|
|
Подрібнювачі кормів, преси |
АО2 4А |
1 1,5 |
12 24 |
|||
|
Доїльні зали, мийки |
Молочні полоси, ескалатори, вакуум насоси, пастеризатори |
АО2 АО2 СХ 4А |
1 2 2 |
9 18 18 |
||
|
Неопалювані склади, силосні вежі |
Транспортери, завантажувачі, стригальні цехи |
АО2 4А |
1,5 3 |
18 24 |
||
|
Особливо вогкі із хімічно активним середовищем (та вологістю 80-100%) |
Тваринницькі ферми та птахоферми |
Кормороздавачі, дозатори, транспортери насоси, вентилятори, |
АО2 АО2 СХ 4А |
1,5 3 3 |
18 24 24 |
ТО заглибних насосів проводять 1 раз у 3 місяці. БР при напрацюванні електродвигуна до 5 год на добу, проводять 1 раз у 3 роки, при напрацюванні 8…10год на добу -1 раз у 2 роки, а при напрацюванні 16 год і більше на добу - 1 раз на рік.
6. Капітальний ремонт електрообладнання
В КР електpообладнання пpацездабнiсть якого пpи ПР вiдновити неможливо. КР повiтpяних меpеж та внутpiшнiх електpопpоводок виконують енеpгетичнi служби господасчтв iз замiною панад 50% електpопpоводок. КР електpичних машин найскладнiший i його необхiдно виконувати в спецiалiзованих пiдпpиїмствах. Пеpед задачею УКР електpодвигуни машин доукомплектовують, очищують вiд пилу i гpязюки. З валiв знiмають шкiви, зipочки, шестеpнi. Електpичнi машини iз pозбитими коpпусами значно пошкодженими осеpдями, вiдбитими двома i бiльше лапами у КР не пpиймають. В пpоцесi КР електpичну машину повнiстю pозбиpають, pемонтують i балансують, замiнюють пiдшипники. Тpивалiсть pемонтного циклу нових двигунiв на тваpинницьких феpмах - 3.5 pоки, в наступних КР - 1.5 pоку. Пеpiодичнiсть КР електpопpоводок iз кабелю - 8 pокiв, iз iзольованого пpоводу - 7.5 pокiв, сховани - 10 pокiв.
Автоматизація канатно-скреперного транспортера
Канатно-скреперний транспортер на тваринницьких фермах використовують для прибирання гною. Він складається із двигуна, редуктора, кільцевого канату (або ланцюга),ведучого барабану (або дірочки), натажних ременів і защіплених на канаті чи ланцюгу скреперів, які переміщуються у гноєприймальних каналах.
Напруга на схему подається автоматичним вимикачем QF та вимикачем SA. Транспортер на рух вперед запускається автоматично програмним реле часу КТП, або від руки кнопкою пуску вперед SB2B. При цьому струм подається на котушку реверсивного пускача KMB, блок-контакти якого шунтують кнопку SB2B і контакти КТП2, а головні контакти подають напругу на двигун М. Трос тягне скребок вздовж каналу з гноєм доо вивантажувального вікна, одночасно другий скребок по іншому каналу від другого вивантажувального вікна у вихідну позицію. Оскільки скрепер встановлюється на шарнірі, то гній при зворотньому ході не збирається. Як тільки перший скребок вивантажить гній у вікно, упор на трос, натисне на кінцевий вимикач SQ1, який знеструмлює котушку КМВ і двигун зупиняється, одночасно струм подається на котушку реле часу КТ. Після закінчення часу, необхідного для зупинки двигуна М, спрацьовують замикаючі контакти КТ і подають струм на котушку реверсивного магнітного пуска КМН. Блок - контакти КМН шунтують контакти КТ, а головні контакти КМН підключають двигун М1 до мережі на реверсивний хід. Тепер перший скребок вхолосту іде на вихідну позицію, а другий скребок транспортує гній до другого вивантажувального вікна і коли цей скребок дійде до вікна, то другий упор натисне на кінцевий вимикач SQ2, розмикаючі контакти якого котушку КМН і двигун зупиняється, а замикаючі контакти SQ2 подають струм на котушку реле часу КТ, яке із витримкою часу замикає свої контакти і оскільки розмикаючі контакти SQ1 замкнуті, подає струм на котушку магнітного пускача КМВ. Далі цикл роботи скреперного транслятора повторюється. Зупинка двигуна може здійснюватися автоматично, при розмиканні контактів КТП.1 або від руки - при натиску на кнопку SB1. При надлишковому потягу каната, спрацьовує кінцевий вимикач SQ3 і зупиняє двигун. Від перевантаження двигун захищається тепловим реле КК, а від коротких замикань автоматичним вимикачем QF. Розмикаючі контакти КМВ та КМН здійснюють взаємне блокування пускачів КМВ та КМН.
7. Електропривід мобільних машин
На невеликих фермах з вирощуванням свиней розповсюдженні мобільні електрофіковані кормороздавачі-змішувачі: КС, КЭС, РС та інші. Вони призначені для змішування і роздавання кормових сумішей вологістю 60…80%. Завантажують кормороздавачі за допомогою транспортерів кормами, які надходять із кормоцеху у готовому вигляді, або компонентами суміші. Із бункеру роздавача корм подається до годівниць роздавальними шнеками. Вивантажувальні шнеки обладнані дозувальними пристроями у вигляді шиберних заслінок, що забезпечує широкий діапазон дозування корму який подається до годівниць. Пересуваються кормороздавачі у кормовому проході по колії. Вздовж кормового проходу під стелею закріплено жолоб для розміщення живильного чотирижильного кабелю. На фермах ВРХ часто застосовуються акумуляторні кормороздавачі КСА та інші.
Потужність двигуна для руху вагонетки
,
де - тяговий опір вагонетки, що рівний:
,
де - опір на прямолінійному горизонтальному шляху, Н;
- додатковий опір на заокругленнях шляху, Н;
- додатковий опір на похилих ділянках, Н;
- швидкість руху кормороздавача, м/с; (0.3…1,5 м/с)
- К.К.Д. передачі.
Опір на прямолінійних ділянках залежить від тертя у точці дотику колеса із поверхнею колії, тертя реборд колеса об рейси, тертя в осях колеса, від конструкції ходових колес та швидкості руху. Він визначається за формулою:
,
де - маса кормороздавача із вантажем, кг;
- коефіцієнт опору руху, знаходиться у межах 0,12…0,20 Н/кг.
Додатковий опір руху на криволінійних ділянках шляху виникає внаслідок тертя реборд колеса об рейси. Значення тим більше, чим більша база візка кормороздавача, вища швидкість та чим менший радіус кривизни ділянки шляху:
,
де - коефіцієнт додаткового опору на заокругленнях шляху, Н/кг.
Для підвісних доріг із симетричною конструкцією ходових частин візків і діаметром коліс 100 мм:
,
а для несиметричних:
,
де - радіус заокруглення шляху, м.
Додатковий опір на підйомах:
,
де - кут піднімання колії.
При русі під укіс складова - направлена у напрямку руху і буде не опором, а рушійною силою, і у вихідну формулу ця складова входитиме із знаком “мінус”.
Вибраний асинхронний двигун перевіряють за умовами розгону, із тим щоб пусковий момент двигуна був на 0,25 більшим від монтажу зрушення візка. Момент зрушення Мзр та тягове зусилля при зрушуванні візка Fзр залежить від коефіцієнта питомого опору при зрушуванні (fзр = 0,17…0,35 Н/кг), коефіцієнта додаткового опору на заокругленнях шляху fk, додаткового опору Fi на підйомах та маси m візка із вантажем:
,
де Мзр - момент зрушення, приведений до валу двигуна, Н.м;
r - радіус тягового барабану або ведучого колеса електровізка, м;
і - передавальне колесо від двигуна до ведучого колеса чи барабана .
У випадку застосування електровізка, необхідно перевірити привід на пробуксовування ведучих коліс. Буксування сталевих колес починається при тяговому зусиллі приблизно рівному 25% зчіпної ваги електровізка, тому повинна виконуватись умова:
,
де FТБ-тягове зусилля, при якому можливе пробуксовування,
FT.max = Mmax iпер/r- максимальне тягове зусилля електровізка, Н;
Ммах- максимальний момент двигуна, Н.
Електровізок ЭКТ - 2МА (масою 1368 кг, вантажопідйомністю 2т при швидкості руху 10…14 км/год) використовують для перевозки вантажів у середині цехів, складів та між цехами по асфальтованих та рівних ґрунтових дорогах. Всі вузли електровізка змонтовані на сталеві рамі, зверху покритій листовим рифленим залізом, а знизу до рами підвішена акумуляторна батарея. Передні колеса візка керовані, а задні ведучі. Обертовий рух від електродвигуна через карданний вал, черв'ячний редуктор, диференціал та півосі передається до ведучих колес.
На електровізку встановлюється реверсивний закритий двигун постійного струму типу МТ - 4 (Рн = 1,5 кВт, Ін = 75 А, nн = 1200 об/хв, nmax = 2500 об/хв, к.к.д. = 73%) і з двома обмотками збудження. При запуску двигуна включається пусковий резистор, при малій швидкості обмотки збудження виключається послідовно і створюють великий магнітний потік, при великій швидкості обмотки збудження вмикають нормально. Перед зрушенням візка з місця натискають на гальмівну педаль і подають живлення на блокуючий електромагніт, який розгальмовує візок.
Ємність акумуляторної батареї розраховують на первинну роботу двигуна протягом 5 годин.
,
де - коефіцієнт перекочування, який враховує опір руху електровізка дорогою, Н/т;
- маса вантажів що перевозяться, т;
- маса електровізка, т;
- відстань перевезень, м;
- к.к.д. передачі енергії від батареї до ведучих колес, .
Необхідна ємність батареї, (А:год):
,
де - напруга батареї, В.
8. Автоматизація мобільних кормороздавачів
Принцип побудови схем автоматизованого керування розглянемо на прикладі автоматизованого кормороздатчика КЭС-1,7 який призначений для кормових сумішей вологістю 60-70% на свинофермах, де застосовуються два суміжні ряди годівниць, які розміщенні вздовж виробничого приміщення. Кормороздавач являє собою самохідний двовісний електровізок що рухається по колії із кутників, які розміщенні на естакаді, в візку знаходиться бункер, в середині якого вздовж розміщенні два шнеки, які надають корми до вивантажувальних вікон, що розміщенні над відповідними рядами годівниць. Вікна закриваються шиберами.
На рамі візка встановлені три електродвигуни: один М1 потужністю 0,75 кВт для пересування кормороздавача, два інші М2 та М3 для приводу шнеків. Норму видачі корму регулюють змінною частоти обертів вивантажувальних шнеків, шляхом переставлення ланцюга на блоці зірочок та пасів на двоступінчастих шківах приводу.
Живлення електродвигунів через захищено-вимикаючий пристрій ЗОУП та кабель довжиною 80 м який знаходиться у лотку подається на автомати у лотку електродвигунів. Потім через відповідні запобіжники FU1, FU2 та FU3 до кіл керування магнітних пускачів електродвигунів М1, М2 та М3.
Перед початком роботи вмикають усі автоматичні вимикачі, а перем...
Подобные документы
Проектування системи електричного освітлення виробничих приміщень. Вибір системи освітлення, типу освітлювального пристрою. Вибір щитків освітлення, живлячих провідників та способу прокладки. Розрахунок робочого та аварійного освітлення механічного цеху.
курсовая работа [620,5 K], добавлен 05.05.2014Вибір виду і системи освітлення, розміщення світильників. Розрахунок освітлення методами коефіцієнта використання світлового потоку, питомої потужності та точковим методом. Розрахунок опромінювальної установки та компонування освітлювальної мережі.
курсовая работа [101,9 K], добавлен 12.12.2012Характеристика приміщення кормоцех для свиноферми. Вибір виду і системи освітлення, типу ламп, джерела живлення, системи напруг, норм освітленості, коефіцієнтів запасу, коефіцієнтів відбивання поверхонь. Вибір типу світильників та їх розміщення.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 21.02.2012Розрахунок робочого освітлення в сільськогосподарських приміщеннях. Вибір напруги і схеми живлення, розміщення освітлювальних щитів, трас прокладки освітлювальної мережі, марок проводів і способу їх прокладки. Розрахунок пускової та захисної апаратури.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.06.2010Вибір джерела випромінювання для освітлювальної установки. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнта використання світлового потоку. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мережі. Вибір й розрахунок проводів, способу їх прокладки.
курсовая работа [92,0 K], добавлен 20.07.2011Вибір джерел світла і світильників. Розрахунок адміністративного приміщення. Вибір схеми мережі і напруги живлення. Розмітка плану електроосвітлювальної мережі. Розрахунок кількості світильників, їх розташування. Вибір проводів і спосіб їх прокладки.
реферат [1,8 M], добавлен 25.08.2012Сучасний стан освітлення ДТЕЦ. Енергічноекономічні варианти заміни ламп. Перевірка встановленого освітлення. Результати перевірки розрахунків освітленості. Потужність освітлювальних установок з газорозрядними лампами. Вибір перерізу ліній живлення.
реферат [305,3 K], добавлен 27.02.2011Техніка проведення монтажу світильників зовнішнього освітлення, основних електроустановочних пристроїв, магістральних щитів, групових щитків і розподільчих пунктів. Технологічна карта на пусконаладжувальні роботи. Експлуатація освітлювальних установок.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 14.07.2011Розрахунок електричної мережі будівлі. Система захисту від блискавки. Заземлення, його паспорт. Світлотехнічні показники освітлення, кількість світильників. Розрахунок середньомісячного споживання електроенергії для внутрішнього та зовнішнього освітлення.
контрольная работа [3,5 M], добавлен 06.11.2016Фактори, які впливають на енергоощадність освітлювальної системи (установки). Вибір економних видів освітлення та оцінка їх практичної ефективності. Раціональне розміщення прожекторів. Характеристика та порівняння варіантів освітлювальної системи.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.06.2010Розрахунок кроку світильників, їх питомої потужності і кількості; яскравості та коефіцієнтів використання за освітленістю дорожнього покриття; робочого струму ділянок лінії. Визначення питомої вартості електроенергії. Вибір припустимих втрат напруги.
курсовая работа [300,9 K], добавлен 05.03.2013Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.
курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014Призначення і характеристика цеху. Технічна характеристика обладнання. Відомість споживачів електроенергії. Вибір системи освітлення кількості світильників. Перевірка освітленості цеху точковим методом. Вибір електроприводу енергетичного механізму.
курсовая работа [408,9 K], добавлен 13.05.2012Історія розвитку джерел світла. Прогрес знань в області хімії та фізики, їх вплив на розвиток сфери конструювання джерел світла. Лампа розжарювання та принцип її дії. Люмінесцентне та світлодіодне освітлення, їх особливості та причини популярності.
реферат [420,1 K], добавлен 23.01.2013Вибір джерела випромінювання для освітлювальної установки. Вирішення задачі розташування світильників. Методика техніко-економічного співставлення варіантів освітлення. Визначення коефіцієнту використання світлового потоку, вибір методу розрахунку.
курсовая работа [160,1 K], добавлен 13.11.2013Вибір системи освітлення, джерел світла і їх розміщення для цеху витягування корду анідного виробництва. Вибір типу і схеми електроприводу машини КВ-III-250. Вид електропроводки, спосіб прокладання проводів. Монтаж вибраного електроустаткування.
дипломная работа [317,6 K], добавлен 08.12.2010Розрахунок робочого освітлення приміщення для підготовки кормів телятника, вентиляційної камери, складу кормів. Вибір напруги і схеми живлення, щитів, марки проводів і способу їх прокладання. Перевірка вибраного перерізу дроту по умовному нагріву.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.10.2013Технологія виробничого процесу. Вибір електроприводів, етапи проектування системи освітлення. Розробка принципіальної електричної схеми. Компоновка силової мережі та складання розрахунково-монтажної таблиці. Технічна експлуатація електрообладнанння.
курсовая работа [296,1 K], добавлен 21.06.2011Світлотехнічний розрахунок електричного освітлення за допомогою програми DIALux. Прилади електрообладнання житлового будинку, електричний водонагрівник, вентиляційне обладнання. Розрахунок та вибір установок для водопостачання, засобів автоматизації.
дипломная работа [192,3 K], добавлен 12.12.2013Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Прилади освітлювальних електроустановок. Виконання пробивних робіт. Розмітка місць установки світильників. Монтаж світильників. Експлуатація і ремонт освітлювальних установок. Правила техніки безпеки.
реферат [3,1 M], добавлен 28.08.2010
