Механізми державного стимулювання розвитку відновлюваної енергетики в Україні

Аналіз ланцюга виробництва енергії з позиції створення цінності для споживача. Обґрунтування інвестиційної привабливості проекту сонячних електростанцій та його споживчої цінності. Пошук ефективних економічних моделей для розвитку "зеленої" генерації.

Рубрика Физика и энергетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.09.2022
Размер файла 176,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Чала Ніна Дмитрівна, доктор наук із державного управління,

професор, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом

Китаєв Андрій Сергійович, PhD-студент

Андросов Єгор Вадимович, PhD-студент

Анотація

Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку.

Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов'язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов'язання щодо придбання «зеленої» електроенергії.

Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обгрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обгрунтування інвестиційної привабливості проекту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проекту.

За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій.

Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.

Ключові слова: енергетика, енергетична безпека, ринок електроенергії, відновлювані джерела енергії, сонячні електростанції, економічні моделі, автономні енергетичні системи, електромобілі, зарядні пристрої, нічний тариф на електроенергію.

Annotation

сонячний енергія зелений генерація

THE MECHANISMS OF GOVERNANCE THE DEVELOPMENT RENEWABLE ENERGY IN UKRAINE

The sustainable development of the country requires reliable energy supplies at an affordable price, which have a low impact on the environment and low greenhouse gas emissions. However, 85% of primary energy demand is provided by conventional fossilfuel combustion. Attempts by countries to reduce dependence on fossil energy sources lead to government incentives for the introduction of renewable energy sources. Uncertainty in energy supply threatens the functioning of the economy and national security, so the issues of its production and supply are a priority in public policy, regardless of the level of development of the country. The developed energy market is able to regulate the sources of energy supply by the market mechanism. The rational behavior of market participants is aimed at purchasing energy at a lower price. In order to prevent monopolistic collusion on the market and ensure the preservation of the environment, the state intervenes in market mechanisms of energy market regulation.

The development of renewable energy in Ukraine is a definite priority of state policy, which corresponds to global energy development trends and the strategic demandfor strengthening the country 's energy sustainability. Meanwhile, the default crisis unfolding in 2020 in the electricity market against the background of the COVID-19 pandemic, creates a precondition for the default of a number of state-owned energy companies due to inflated financial obligations to buy green electricity.

The illustrated vulnerabilities of Ukraine 's energy system and its “green” componentforce us to reconsider our approaches to the economic models used in this sector. The updated economic approach was demonstrated on the example of a review and description of an improved model of consumer value creation, based on an analysis of the real market situation and the needs of stakeholders. The author 's ideas were illustrated on the example of substantiation of investment attractiveness of the SESproject and its consumer value, economic characteristics of the project are presented.

Under such conditions, the search for effective economic models for the development of green generation becomes one of the priorities for researchers and practitioners in the field of energy projects.

The purpose of the study is to systematize the problems of existing projects of solar power plants focused on the sale of electricity at a green tariff, and to develop criteria for developing economic models of autonomous solar power plants focused on meeting market demand of target audiences. In order to avoid crisis processes in the energy sector of Ukraine, state bodies should stimulate projects for the development of alternative energy for autonomous and sustainable local energy system.

Key words: energy, energy security, electricity market, renewable energy, solar power plants, economic models, autonomous energy systems, electric cars, chargers, night electricity tariff.

Актуальність та науково-практична цінність

Державне втручання на енергоринку має бути спрямоване на забезпечення стабільності поставок електроенергії, екологічності та доступної вартості для населення (домогосподарств).

У кожній країні залежно від кліматичних умов, наявності й доступності інших джерел енергії розробляється державна політика у сфері енергетики з фокусом на більш доступні та економічні джерела енергії [6; 8; 9]. А. Ятцев у своїй роботі зазначає, що «напруженість між силами енергетичного ринку та невдачами енергетичного ринку є не лише центральним пунктом найбільш актуальних енергетичних питань сьогодні, але вона також є центральним геополітичним наративом ХХ століття» [10].

Більшість рішень державної політики у сфері енергетики спрямовані на впровадження тарифного регулювання і фінансового стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії [7]. М. Бурке та Дж. Стефенс розглядають відновлювальну енергетику як шлях до децентралізації, посилення демократії та вирішення проблем зміни клімату [5]. Аналіз наукового доробку в цій сфері [4] показує, що вчені фокусуються на обґрунтуванні заходів державної політики щодо максимального поширення використання сонячних, вітрових станцій, водночас проблемам енергоринків та втручанню держави в ринкові механізми приділяється мало уваги. Важливими аспектами, на які спрямовуються наукові дискусії, є пошук найкращої моделі функціонування енергоринку, розкриття інформації та межі державного втручання задля регулювання поведінки учасників ринку. У роботах Д. Брауна та А. Ескерта [1] досліджено поведінку учасників ринку та приклади спекулятивної змови на енергоринку Альберти.

Мета і завдання

Метою представленої роботи є аналіз ситуації на енергетичному ринку України та причин виникнення катастрофічної кризи неплатежів у 2020 році у фокусі державного регулювання енергоринку та поведінки споживачів на ньому, опис інвестиційної моделі для підтримки рентабельності об'єктів альтернативної енергетики.

Відповідно до поставленої мети мають бути розв'язані такі завдання:

1) аналіз ситуації на енергетичному ринку України в 2020 році;

2) аналіз чинної економічної моделі для сонячних електростанцій в Україні;

3) обґрунтування інвестиційної моделі для будівництва СЕС, яка базується на ланцюзі створення споживчої цінності.

Аналіз ситуації на енергетичному ринку України в 2020 році. Вплив пандемії COVID-19 у 2020 році відбився на показниках діяльності всіх галузей економіки. Показовим є той факт, що єдиним джерелом енергії, яке продемонструвало збільшення відпуску на 3% під час карантинних заходів у світі, була відновлювана енергетика, насамперед завдяки новим проєктам вітрової та сонячної енергетики, завершеним за минулий рік (2020), та через те, що відновлювані джерела енергії зазвичай завершуються перед іншими джерелами електроенергії. Незважаючи на знижений попит на електроенергію, електромережам вдалося збільшити частку вітрових та сонячних електростанцій [2]. На українському енергоринку впродовж 2020 року спостерігалися схожі тенденції: стрімке зростання будівництва сонячних електростанцій, зміна структури національної економіки внаслідок дії пандемії COVID-19 та скорочення попиту на електроенергію під час карантину.

Оскільки стратегічною метою у сфері енергетики в Україні визначено забезпечення в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року 11% ВДЕ [22], а у первинному енергопостачанні до 2035 року - 25% ВДЕ [21], механізми державного управлення цією галуззю спрямовано на стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії. Основними інструментами державної політики стимулювання розвитку українського сектора ВДЕ є встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел, та заохочувального тарифу на теплову енергію з ВДЕ [15]. Додатково для стимулювання розвитку сектора передбачено можливість укладання довгострокових договорів на закупівлі електроенергії, виробленої за «зеленим» тарифом, до 2030 року [13], а також низку податкових пільг [12; 14]. Проте чинна законодавча база не здатна врегулювати проблему накопичення критичної заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ, що показано нижче.

Упродовж 2020 року в Україні на фоні пандемії COVID-19 розгортається криза неплатежів на ринку електричної енергії, що пов'язано зі зниженням попиту на електроенергію під час карантину; зміною структури національної економіки та застосуванням «зеленого» тарифу, який значно збільшує вартість енергії, виробленої з ВДЕ [3]. Зростання заборгованості було настільки критичним, що прем'єр-міністр України змушений був домовлятися з інвесторами у відновлювану енергетику [19] щодо добровільного зниження гарантованого державою прибутку через зниження тарифу на вироблену електроенергію в обмін на зобов'язання держави забезпечити вчасні розрахунки з реструктуризацією заборгованості, що виникла [16]. Станом на 1 серпня 2020 року борги за вироблену «зелену» електроенергію становили 22,4 млрд грн, причому 40% цієї суми (9 млрд грн) уряд зобов'язався виплатити до кінця 2020 року, решту 60% (13,4 млрд грн) - протягом наступного року, по 15% загальної суми боргу щоквартально.

Протягом 2020 року будівництво СЕС зростало стрімкими темпами та всупереч індикативним показникам державного регулювання досягло 150% запланованого у Плані розвитку генерації з ВДЕ до 2020 року [22], водночас ВЕС та електростанції на біопаливі будувалися повільно. У результаті було досягнуто 50% передбачених Планом показників для ВЕС, 20% Плану для електростанцій на біопаливі. Енергетичний ринок України у 2019 році становив 153,967 млрд кВт*год на суму 245,453 млрд грн із долею всіх ВДЕ - 22,487 млрд грн (9% платежів ринку) за вироблені 3,6% електроенергії. За підсумками 10 місяців 2020 року встановлена потужність ВЕС та СЕС дорівнює ГВт та 5,98 ГВт, а фактичне виробництво - 2,57 млрд кВт*год та 5,78 млрд кВт*год відповідно.

З 1 квітня 2020 року «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва, встановлені Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - на рівні від 2,1954 до 15,807 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто середній «зелений» тариф становить грн/кВт*год (із ПДВ) [18]. Водночас вартість «зеленої» електричної енергії в країнах ЄС становить близько 4,15 грн/кВт*год (з усіма податками).

Отже, середній «зелений» тариф в Україні значно вищий, ніж у країнах ЄС. Це зумовлює інвестиційну привабливість галузі. За три квартали 2020 року у сектор альтернативної енергетики надійшло інвестицій на суму 1,2 млрд доларів США [11]. На будівництво СЕС встановленою потужністю 12 ГВт буде залучено інвестицій на суму 7,2 млрд доларів, переважно від іноземних компаній. Побудова в найкорот- ший термін та введення в експлуатацію СЕС такою потужністю приведе до річної виробітки сонячної електроенергії в обсязі 14,4 млрд кВт*год із подальшим виникненням відповідно до законодавчого регулювання [13] гарантованих державою зобов'язань з її викупу на суму 66,240 млрд грн на рік. В умовах державного регулювання галузі це означає зростання ціни на електроенергію для споживачів. Зменшення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, спроможне вирішити проблему критичних неплатежів у галузі, але призведе до невиконання державою власних зобов'язань перед іноземними інвесторами.

Отже, у рамках чинної економічної моделі функціонування енергетики в Україні розвиток відновлюваної енергетики обмежений такими сценаріями:

- балансування на межі беззбитковості компаній відновлюваної енергетики через обмеження їхніх доходів;

- суттєве збільшення ціни на електроенергію - у 2,5 раза, за умов 100-відсоткового переходу всіх споживачів українського ринку на «зелену» енергію.

Обидва сценарії ведуть до виникнення конфлікту в трикутнику відносин «державне регулювання - споживач - виробник енергії ВДЕ». За таких обставин вкрай гостро постає проблема розробки економічних моделей для розвитку альтернативної енергетики. Вирішення цієї проблеми може полягати у площині скорочення ланцюгів створення споживацької цінності та створення вертикально інтегрованих систем локальної генерації для сталого розвитку. На прикладі аналізу економічних моделей господарювання СЕС обґрунтуємо це рішення.

Чинна економічна модель для сонячних електростанцій в Україні. Проаналізуємо типовий для ринку України проєкт промислової СЕС із встановленою потужністю 800 кВт у Миколаївській області. Реалізація проєкту потребувала від інвестора вкладення власного капіталу в обсязі 100 000 євро та залучення кредитного ресурсу в обсязі 500 000 євро. При розрахунку інвестиційної привабливості й термінів окупності генерацію електроенергії інвестиційного проєкту було розраховано в обсязі 960 000 кВт*год/рік із подальшим продажем на загальному ринку за «зеленим» тарифом. На початку 2019 року «зелений» тариф становив 0,16 євро за 1 кВт*год [20], що дало змогу прогнозувати отримання валового прибутку від реалізації електроенергії в обсязі 153 600 євро/рік. Після сплати податків та з урахуванням операційних витрат компанії-оператора проєкту чистий прибуток інвестора становив до 130 000 євро/рік. За таких умов компанія українського інвестора мала протягом 10 років заробити 1 300 000 євро, з яких 500 000 євро мало бути витрачено на повернення кредиту, 250 000 євро сплачено як відсотки за залучення коштів, а 100 000 євро - повернення власних інвестицій. У такому разі чистий дохід інвестора за 10 років мав скласти 450 000 євро. Отже, інвестор, вкладаючи в проєкт будівництва СЕС власний капітал у обсязі 100 000 євро, отримував би на нього доходність 22,5%.

Проте з 1 квітня 2020 року «зелені» тарифи на закупівлю електроенергії у промислових СЕС із встановленою потужністю до 10 МВт було знижено до 0,112 євро за 1 кВт*год [18], а після підписання Меморандуму про взаєморозуміння - ще на 15%, до 0,0952 євро за 1 кВт*год [19]. Такі зміни суттєво вплинули на показники інвестиційної привабливості та прибутковості проєкту. Зокрема, отримання чистого прибутку інвестором у нових умовах зменшувалось до 75 000 євро/рік (після сплати податків та скорочення операційних витрат). За таких умов компанія-оператор проєкту протягом 10 років отримає 750 000 євро, з яких 500 000 євро буде витрачено на повернення кредиту та 250 000 євро буде сплачено як відсотки за залучення коштів.

Таким чином, дії державного регулятора призвели до кардинальної зміни умов на ринку та його інвестиційної привабливості. Український інвестор у результаті реалізації проєкту понесе збитки, хоча спочатку проєкт був прибутковий.

Підбиваючи підсумки, перелічимо інвестиційні ризики, з якими стикаються інвестори будівництва СЕС в Україні:

- збільшення початкових інвестиційних витрат (зміна вартості комплектування, коруп- ційна рента під час розмитнення або підключення до мереж, затримка під час будівництва тощо);

- зменшення операційного прибутку (ламання обладнання, вимушені простої, підвищення оплати персоналу, зміна ставок на оренду земельної ділянки, зміна тарифу на «зелену» електроенергію, несплата за відпущену електроенергію, витрати на юристів та суди);

- кардинальна зміна державного регулювання галузі (зміна закупівлі електроенергії за «зеленим» тарифом на закупівлю в межах «зелених» аукціонів).

...

Подобные документы

  • Переваги та недоліки сонячних електростанцій різних типів, перспективні технології для покращення роботи як сонячних елементів, так і сонячних електростанцій. Аналіз розвитку малої енергетики у світі та в Україні на основі відновлюваних джерел енергії.

    статья [635,5 K], добавлен 22.02.2018

  • Альтернативні джерела енергії: вода. Енергія води, приливів, гідроенергія. Біологічні і фізичні наслідки будівництва приливних електростанцій. Перспективи вітрової енергетики в Україні. Сонячна енергія та її використання. Перспективи сонячної енергетики.

    реферат [21,5 K], добавлен 07.12.2010

  • Використання ядерної енергії у діяльності людини. Стан ядерної енергетики України. Позитивні та негативні аспекти ядерної енергетики. Переваги атомних електростанцій перед тепловими і гідроелектростанціями. Екологічні проблеми атомних електростанцій.

    презентация [1,7 M], добавлен 29.04.2015

  • Розгляд класифікації палива (природне, штучне, тверде, рідинне), його властивостей та цінності. Характеристика видів енергії (сонячна, світлова, теплова, хімічна, електрична, механічна, ядерна) та електростанцій для її видобування (ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС).

    реферат [193,2 K], добавлен 28.05.2010

  • Історія виникнення і розвитку вітроенергетики як галузі енергетики енергії повітряних мас, що спеціалізується на перетворенні, в енергію для використання в народному господарстві. Вітровий потенціал України. Напрями розвитку української вітроенергетики.

    реферат [56,3 K], добавлен 08.02.2011

  • Основні способи отримання електрики з сонячного випромінювання. Стан і перспективи розвитку сонячної енергетики. Значення і перспективи реалізації проектів по організації виробництва сонячних батарей в Україні. Найбільша у світі сонячна електростанція.

    реферат [843,1 K], добавлен 06.05.2015

  • Швидкий розвиток енергетики на відновлюваних і невичерпних джерелах. Вітрова, сонячна, водна енергетика та енергія приливів. Вітрові електростанції в Україні. Перспективні регіони країни для розвитку сонячної енергетики. Гідравлічна енергія річок.

    презентация [195,6 K], добавлен 24.05.2012

  • Основні види альтернативних джерела енергії в Україні, технології їх використання: вітряна, сонячна та біогазу. Географія поширення відповідних станцій в Україні. Сучасні тенденції та оцінка подальших перспектив розвитку альтернативних джерел енергії.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.05.2015

  • Роль і місце сонячної енергетики сьогодення та перспективи її розвитку в світі та в Україні. Будова та принцип дії сонячних елементів, їх можливе застосування у сучасному побуті і промисловості. Фотоелементи та практичне застосування фотоефекту.

    курсовая работа [157,9 K], добавлен 05.11.2010

  • Значення теплових електростанцій в регіонах України. Місце гідроелектростанції в електроенергетиці країни. Використання нетрадиційних джерел енергії. Технічний стан електроенергетики. Структура та обсяги виробництва електроенергії в енергосистемі держави.

    презентация [3,3 M], добавлен 02.12.2014

  • Стан і перспективи розвитку геотермальної енергії. Схема компресійного теплового насоса, його застосування. Ґрунт як джерело низько потенційної теплової енергії. Аналіз виробничого процесу та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій.

    научная работа [2,1 M], добавлен 12.10.2009

  • Історія розвитку атомної енергетики та особливості експлуатації атомних електростанцій. Характеристика та будівництво Чорнобильської АЕС. Хронологія аварії, її вплив на фізичне та психологічне здоров’я людей, етапи ліквідації наслідків катастрофи.

    презентация [4,0 M], добавлен 28.04.2012

  • Вивчення світової ситуації з енергоносіями. Аналіз розвитку науково-технічної бази виробництва альтернативних видів палива. Загальна характеристика виробництва етанолу. Потреба людства у використані етанолу. Світова геополітика у використані біопалива.

    реферат [22,5 K], добавлен 24.12.2013

  • Місце та значення енергії в житті людини. Типи електростанцій, їх функціональні особливості. Оцінка та показники енергоефективності в Україні. Дослідження споживання електроенергії однією сім’єю за тиждень. Пропозиції щодо сталого споживання ресурсу.

    контрольная работа [15,6 K], добавлен 12.03.2010

  • Джерела енергії та фактори, що визначають їх вибір, опис ланцюга перетворення. Види палива та шкідливі викиди при його спалюванні. Етапи отримання палива та його підготовка до використання. Постачання і вартість кінцевого споживання енергоносія.

    лекция [49,2 K], добавлен 26.09.2009

  • Аналіз сучасного становища трубопровідного транспорту природних газів й оцінка перспектив його подальшого розвитку. Теоретична робота стиснення в компресорі. Утилізація теплоти відхідних газів. Технічні характеристики газотурбінних електростанцій.

    курсовая работа [374,7 K], добавлен 14.08.2012

  • Будова та принцип дії атомної електричної станції. Характеристика Південноукраїнської, Хмельницької, Рівненської, Запорізької, Чорнобильської та Кримської атомних електростанцій. Гарні якості та проблеми ядерної енергетики. Причини вибуху на ЧАЕС.

    презентация [631,7 K], добавлен 15.04.2014

  • Створення електричного освітлення, розвиток генераторів і електродвигунів. Передача електроенергії на відстань. Технічний прогрес в теплоенергетиці. Підвищення економічності електростанцій. Електричні мережі і системи. Зростання вживання електрики.

    реферат [55,2 K], добавлен 26.04.2011

  • Сутність, властивості та застосування електроенергії. Електромагнітне поле як носій електричної енергії. Значення електроенергії для розвитку науки і техніки. Передачі та розподіл електричної енергії. Електростанції, трансформатори та генератори струму.

    реферат [20,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Ознайомлення із дією сонячних електростанцій баштового типу. Визначення сонячної радіації та питомої теплопродуктивності установки. Оцінка показників системи гарячого водопостачання. Аналіз ефективності використання геліоустановки й визначення її площі.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 30.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.