Концепція режиму фіксованої металевої мікромішені для експерименту LHCB (CERN)

Дослідження концепції режиму фіксованої мікро-мішені на основі металевих смужок (стріпів товщиною 1 - 2 мкм в експерименті LHCb для фізичних досліджень при високих світностях ВАК. Прецизійна локалізація області зіткнень ядер мішені із пучком ВАК.

Рубрика Физика и энергетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.12.2024
Размер файла 3,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція режиму фіксованої металевої мікромішені для експерименту LHCB (CERN)

Чернишенко Сергій Борисович провідний інженер, відділ фізики високих енергій, Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ

Пугач Валерій Михайлович доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фізики високих енергій, Інститут ядерних досліджень НАН України, м. Київ

Добішук Василь Миколайович молодший науковий співробітник, відділ фізики високих енергій, Інститут ядерних досліджень НАН України, м. Київ

Анотація

Експеримент LHCb (ЦЕРН), був модернізований (UPGRADE- І) у 2019-2021 р.р. з метою подальших досліджень фізики важких ароматів на Великому адронному колайдері (ВАК) при енергії зіткнень протонів до 14 ТеВ (р-р с.ц.м.) та миттєвій світності зіткнень до 2Н033 см-2с-1. Після завершення третьої та четвертої серій фізичних вимірів (RUN3, 2022-2026 р.р., RUN4, 2026-2030) буде здійснено наступну модернізацію (UPGRADE-ІІ) експерименту для забезпечення функціонування вимірювальних систем в епоху високої світності ВАК (HL-LHC) в п'ятій та шостій серіях досліджень (RUN5, 6; 2031-2040 р.р.) при миттєвій світності зіткнень до 1.0П034 см-2с-1. Програма цієї модернізації включає також можливу реалізацію режиму фіксованої металевої мікромішені на доповнення введеного нещодавно в дію режиму фіксованої газової мішені.

В статті розглянуто концепцію режиму фіксованої мікро-мішені на основі металевих смужок (стріпів товщиною 1 - 2 мкм в експерименті LHCb для фізичних досліджень при високих світностях ВАК (2031 - 2040 р.р.). Такий режим забезпечить прецизійну локалізацією області зіткнень ядер мішені із пучком ВАК. Представлено дизайн конструкції мішенної системи та її очікувані функціональні характеристики, необхідні для управління мікро- мішенню та стабілізації частоти взаємодії її ядер із пучком ВАК.

Обґрунтовано доцільність такого режиму експерименту з точки зору розширення кола фізичних цілей, які, зокрема, включають оригінальну ідею реалізації потрійних ядерних зіткнень для дослідження властивостей матерії в нових умовах фазової діаграми квантової хромодинаміки при надвисоких густинах та температурах речовини. Широкий асортимент металевих мішеней надасть можливість раніше недосяжних досліджень закономірностей еволюції матерії в залежності від індивідуальних властивостей ядер (деформація, спін та ізоспін, наявність нейтронного гало, тощо). фіксована мішень великий адронний колайдер

Представлено різні прототипи мішенної системи, функціонуючої в гало пучка ВАК в умовах ультрависокого вакууму із субмікронною точністю позиціювання. Представлено конструкцію першого мішенного пристрою на основі п'єзоелектричних мікроелектромеханічних (MEMS) пристроїв для дослідження їх функціональних характеристик на тестових пучках в ЦЕРН.

Ключові слова: експеримент LHCb, висока світність ВАК HL-LHC, режим фіксованої мішені, металеві мікро-стріпові детектори, моніторингова система умов та безпеки експерименту.

Chernyshenko Serhii Borysovich lead engineer, High-Energy Physics Department, Institute for Nuclear Research, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

Pugatch Valery Mykhailovych Doctor of Physics and Mathematics, Professor, Corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, High-Energy Physics Department, Institute for Nuclear Research, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

Dobishuk Vasyl Mykolayovych junior researcher, High-Energy Physics Department, Institute for Nuclear Research, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

CONCEPT OF A FIXED METAL MICROTARGET MODE FOR THE

LHCB EXPERIMENT (CERN)

Abstract. The LHCb experiment (CERN) was upgraded (UPGRADE-I) in 2019-2021 in order to further study heavy flavor physics at the Large Hadron Collider (LHC) at a proton collision energy of up to 14 TeV (p-p c.m.s.) and an instantaneous luminosity of up to 2*1033 cm-2s-1. After the completion of the third series of physics measurements (RUN3, 2022 - 2026), the next upgrade (UPGRADE-II) of the experiment will be carried out to enable the operation of the measurement systems in the era of high luminosity LHC (HL - LHC) in the fifth and sixth series of studies (RUN 5, 6; 2031 - 2040) at an instantaneous luminosity of up to 1.0*1034 cm-2s-1. The program for this upgrade also includes the possible implementation of a fixed metallic microtarget mode in addition to the recently commissioned fixed gas target mode.

The article examines the concept of a fixed microtarget mode based on metallic strips (1-2 ^m thick) in the LHCb experiment for physical studies at high LHC luminosities (2031 -2040). Such a mode will provide precise localization of the target luminous region with the LHC beam. The design of the target system construction and its expected functional characteristics necessary for controlling the microtarget and stabilizing the interaction rate of its nuclei with the LHC beam are presented.

The expediency of such an experiment mode is justified in terms of expanding the range of physical goals, which in particular include the original idea of implementing triple nuclear collisions to study the properties of matter under new conditions of the phase diagram of quantum chromodynamics at ultra-high densities and temperatures of matter. A wide assortment of metallic targets will provide an opportunity for previously inaccessible studies of the patterns of matter evolution depending on the individual properties of nuclei (deformation, spin and isospin, presence of a neutron halo, etc.).

Various prototypes of the target system functioning in the LHC beam halo under ultra-high vacuum conditions with sub-micron positioning accuracy are presented. The design of the first target device based on piezoelectric microelectromechanical (MEMS) devices is presented for studying their functional characteristics on test beams at CERN.

Keywords: LHCb experiment, high luminosity HL-LHC, fixed target mode, metal micro-strip detectors, experiment conditions and safety monitoring system.

Постановка проблеми

Експеримент LHCb [1], форвардний спектрометр на Великому Адронному Колайдері (ВАК) в ЦЕРН (Женева), з 2010 року здійснює дослідження закономірностей утворення та еволюції розпаду важких В-мезонів та баріонів. Серед найголовніших завдань - пошук причин асиметричної розбудови Всесвіту, рідкісні моди розпаду як свідки існування процесів Нової фізики, дослідження фазової діаграми Квантової Хромодинаміки (КХД), тощо. Результати виконаних досліджень LHCb, представлені в численних публікаціях, створили підґрунтя необхідності наступної модернізації експерименту (UPGRADE II,) [2]) для вимірювання даних з багатократно підвищеною світністю в процесах через стадії утворення нової матерії при надвисоких температурах та густинах речовини, включаючи кварк-глюонну плазму, зокрема в потрійних ядерних зіткненнях [3].

В статті на основі Монте-Карло симуляцій аргументовано доцільність та представлено дизайн прототипу мішенної системи для досліджень зіткнень ядер в режимі фіксованої мішені на основі супер-тонких мікростріпових детекторів. Представлена концепція та дизайн конструкції металевої мікро- стріпової мішенної системи та її функціональні характеристики для управління рухом мішені та стабілізації частоти взаємодій її ядер із прискореними ядрами пучка ВАК.

Концепція режиму фіксованої мішені на основі металевих мікростріпових мішеней ґрунтується на можливості прецизійної локалізації області взаємодії експерименту в межах кількох мікрометрів, що створює унікальну можливість селекції фізичних подій та дослідження їх еволюції в точно фіксованих просторових та часових характеристиках. Асортимент металевих мішеней значно більший за газові мішені нинішнього мішенного комплексу SMOG2 [4]. Детальний розгляд цих та інших особливостей режиму фіксованої металевої мікромішені здійснено в Монте-Карло симуляціях для одно- стріпової мішені в експерименті LHCb.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Режим фіксованої мішені, характерний для експериментів з ядерної фізики низьких та середніх енергій, виявився «міцним горішком» для реалізації на високоенергетичних колайдерах. Можливість його здійснення продемонстровано в експерименті HERA-B, в якому пучок протонів розсіювався на 8-ми мішенях, введених в його гало, одночасно [5]. Тривають робочі наради з обговоренням проектів реалізації режиму фіксованої мішені в експериментах на Великому адронному колайдері [6, 7]. Наразі, це вдалося здійснити лише в експерименті LHCb, щоправда для обмеженого кола ядер, в основному інертних газів [4]. В цій статті розглянуто аргументи можливості впровадження режиму фіксованої мішені на основі супертонких металевих стріпів [8].

Мета статті - робота спрямована на створення концепції нового режиму фіксованої мішені експерименту LHCb на основі надтонких металевих мікро-мішеней з описанням дизайну конструкції мікромішені та її функціональних характеристик.

Виклад основного матеріалу

З метою оцінки можливості реалізації режиму фіксованої мішені з використанням металевої мікро-мішені виконано Монте Карло симуляції фізичних подій зіткнень для умов експерименту LHCb в триваючій серпії вимірів фізичних даних RUN3 (2022 - 2026 р.р.) з відповідними параметрами пучків та геометрії для зіткнень протон-протонних пучків, а також пучка протонів з ядрами мікро-мішені у вигляді вузенької полоски (стріпу),виготовленої із нікелю товщиною 2 мкм, довжиною 20 мм, розташованої у центрі пучка та на відстані 5о (250 мкм) від осі пучка. Мішені розташовані у вертикальній площині (Х - У), перпендикулярної до осі пучка.

Рис. 1 Зображення положення мікростріпової мішені (Ni, ширина та товщина 2 мкм, довжина - 20 мм) у вертикальній площині (Х - У), перпендикулярної до осі пучка (вісь Z - вздовж осі пучка). Ліворуч - мішень - по центру пучка протонів, праворуч - мішень на відстані 5о від кору пучка.

На Рис. 1 наведено зображення положення мікростріпової мішені (Ni, ширина та товщина 2 мкм, довжина - 20 мм/ На лівій панелі - мікро-стріпова мішень(№, товщина 2 мкм), розміщена в центрі пучка (ox = оу = 50 мкм) протонів ВАК в області точки взаємодії IP-8 LHCb ( z = 0) , на правій - ця ж мішень на відстані 250 мкм (5 о) від осі пучка. Миттєві світності експерименту, очікувані при номінальному заповненні протонами 2500 банчів (згустків) (1011 протонів в кожному банчі) пучка ВАК, становлять 2*1033 в p - p зіткненнях та 4*1029 см-2с-1 в режимі фіксованої мішені.

Були розраховані розподіли первинних вершин подій зіткнень, реконструйованих із використанням точок взаємодії заряджених частинок у вершинному детекторі LHCb у площинах (X - Y), (X - Z) та Y - Z) для р-р та р-Ni зіткнень (рис. 2.2). Для фіксованої мікро-мішені взаємодії в (Х - Z) площині локалізовані в області 2-х мікрометрів, що визначається відповідною товщиною мішені. В (Y - Z) площині довжина мішені - 20 мм.

Однією з переваг металевої мікро-мішені в порівнянні з газовою мішенню є прецизійно визначена область локалізації взаємодій ядер мішені з ядрами пучка. На рис. 2 для прикладу наведено реконструйовані первинні вершини при p-p зіткненнях(ліва панель) та при зіткненнях протонів пучка ВАК з ядрами одно-стріпової мікро- мішені товщиною 2 мкм і довжиною 20 мм (права панель).

Рис. 2 Монте Карло симуляції просторового розподілу реконструйованих первинних вершин (у площині (Х -У) при протон-протонних зіткненнях (p-p, ліворуч) та пучка протонів з ядрами фіксованої мікро-мішені у вигляді стріпа шириною 2 мкм та довжиною 20 мм (праворуч).

На правій панелі рис. 2 чітко видно область високої світності, яка визначається перетином протонних пучків ВАК із мікростріповою мішенню. Орбіти протонних пучків спеціально розведені у вертикальній площині для забезпечення номінальної світності експерименту LHCb з використанням так званої процедури “levelling” [9].

Програма триваючої серії фізичних вимірів RUN3 (2022 - 2026) включає план досліджень в режимі фіксованої мішені з використанням мішенного комплексу SMOG2 [4] при енергіях від 0.07 ТеВ до 0.115 ТеВ в с.ц.м. пари нуклонів. Мішений комплекс SMOG2 концептуально являє собою накопичувальну комірку ( a storage cell), яка може бути наповнена різними ( He, Ne, Ar, Kr, Xe, H2, D2, N2, O2) газами, площинна концентрація яких очікується в області 1013 атомів/см2 [4].

Концепція режиму фіксованої мішені на основі металевих мікромішеней була також розглянута та схвалена спеціальною комісією LHCb (FITPAN LHCb) [10], як така, що може суттєво збагатити діапазон досліджуваних ядер, при деяких ексклюзивно виграшних характеристиках експерименту (прецизійна локалізація області взаємодій, можливість дослідження властивостей нових ядерних систем великого розміру при реалізації потрійних ядерих зіткнень [3], залежності еліптичних потоків від форми ядра [11] тощо) .

Принципи функціонування ВАК включають ряд вимог, щодо внутрішньої мішені, пов'язаних як з безпечною експлуатації ВАК, так і фонових умов усіх одночасно функціонуючих експериментів, визначених в [7]. Зокрема, розглядається вплив на колімацію та захист надпровідних магнітів ВАК, вплив на імпеданс та стан вакууму в прискорювачі,, сумісність кожного виду мішені з умовами ВАК, сумісність елементів управління та блокування пучка, фон, індукований в інших експериментах, тощо. Необхідно досліджувати такі аспекти:досягнення світності, що не перевищує номінального значення в колайдерному режимі за прийнятний термін роботи мішені, швидка і точна система управління положенням мішені, портативність пристрою та сумісність з існуючою інфраструктурою або з мінімальними змінами до неї, тощо. Мішений пристрій має бути бути легким (<10 г), оснащений тонкими мішенями (кілька мкм), сумісним з ультрависоким вакуумом. Важливими є характеристики системи управління мішенями. По- перше, необхідно забезпечити номінальне робоче положення у гало пучка на відстані від осі пучка біля 300 мкм (~ 5о). Механічний рух повинен забезпечувати також швидке переміщення мішеней у безпечне вихідне положення , за ~ 5 мм від осі пучка (в тіні коліматорів ВАК).. По-друге, рух мішені повинен виконуватися із прецизійною точністю ( крок ~ 0.1 мкм) та достатньо швидко контрольованим (~100 мкс) і динамічно регульованим. Необхідно забезпечити також управління в багатомішенному режимі роботи.

В якості прикладу прототипу мішенного пристрою на рис.3 наведено ескіз конструкції прототипу мікромішені. На обертальний стрижень закріплено вісім виделко-подібних утримувачів мікро стріпових мішеней з різних матеріалів.

Рис. 3 Ескіз конструкції прототипу мікромішені (справа зображена несуча конструкція для мікростріпових мішеней.

Рух такої системи забезпечує кроковий двигун ,електричні сигнали якого забезпечують також управління системою накопичення фізичних даних, для сепарації їх потоків відповідно до номеру мішені (різні матеріали). Розрахунки показують , що мішені не згорятимуть при взаємодії з гало пучка при обертанні з кутовою швидкістю 1 с-1. Планується застосувати мікро- електронні мікро-механічні пристрої (MEMS технології [12]) для руху мішеней. Серед основних чотирьох типів MEMS пристроїв (електростатичні, електромагнетичні, п'єзоелектричні та термальні) нами вибрано п'єзоелектричні MEMS, які забезпечують високоточні зміщення (до кілкох нм).

Саме мішені, керовані такими MEMS пристроями, буде представлено в наступній главі цієї статті.

Зазвичай, для експерименту треба розглядати можливість досліджень з мішенями, виготовленими з різних матеріалів [11]. Переваги та недоліки кожного з матеріалів є окремою темою обговорення та не розглядається у цій статті. Але важливо розглянути спосіб реалізації, при якому декілька мішеней будуть одночасно функціонувати, як це було здійснено у експерименті HERA- B [5]. Нижче представлено дизайн прототипу мішенного вузла із надтонкими металевими мікро-мішенями із застосуванням MEMS технологій (рис. 4) для забезпечення руху мішеней в гало пучка в діапазоні кількох мікронів з нанометровою точністю, та крокових двигунів, що забезпечуватимуть рух в міліметровому діапазоні з мікронною точністю.

Рис. 4 П'єзоелектричний МЕМS пристрій, утримувач мішеней та самі мішені.

На рис. 4 представлено схему механічної частини мішенного вузла на основі MEMS технології з п'езоелектричним кристалом, який може розширюватись з коефіцієнтом 5-10 мікрон/вольт з нанометровою точністю. На краю кристала прикріплюється утримувач, на якому розташовуються мішені у вигляді мікростріпових мішеней товщиною та шириною 1 мікрометр та довжиною до 1 см. Надтонкі мікростріпові мішені виготовляються за технологією металевих мікро-стріпових детекторів (ММД) [13]. Принцип управління мішенною системою представлений на рис. 5.

Рис. 5 Загальний принцип системи управління рухом мікромішеней

Рух системи здійснюється кроковими двигунами та МЕМS пристроєм під управлінням моніторингової системи умов та безпеки експерименту LHCb RMS-R3 [14] або зарядових інтеграторів (сполучених із металевими мішенями) у лінії зворотнього зв'язку для стабілізації частоти ядерних взаємодій пучка ВАК із ядрами металевих мікро-мішеней шляхом корекції положення мішені в гало пучка. Окрім вказаних вище деталей мішенного комплексу, крокові двигуни повинні бути придатними для безперервної роботи в умовах ультрависокого вакууму (біля 10-10 торр); з високим крутним моментом і частотою кроків (кут кроку 1,8°) та толерантністю до радіаційних навнтажень до 106 Гр. На початковій стадії планується застосувати у системі позиціонування лінійну модель мішенного пристрою, представленого на рис. 6.

Рис. 6 Схема лінійної моделі мішенного пристрою з мікро-стріповими мішенями.

В цій моделі кроковий двигун загальними розмірами до 10 см відповідає за рух утримувача мішеней до осі (або від осі) пучка ВАК. При такій конструкції розміри мішеней (довжина до 1 см при ширині та товщині 1х1 мкм2) значно перевищують поперечний переріз пучка (десятки мікрон). Однак, лише система з кроковими двигунами не може забезпечити надвисоку (нанометрову) точність руху, тому буде використовано гібридну систему з MEMS пристроями та кроковими двигунами.

Прототип мішенного пристрою із декількома незалежними мікро- мішенями з гібридною системою лінійного механічного приводу на основі мініатюрних крокових двигунів та MEMS пристроїв на основі п'єзокристалів представлено на рис. 7. Розглядається встановлення компактного пристрою в іонопровід ВАК як його конструкційного елементу або його продовження у вакуумній камері вершинного детектора LHCb на виході накопичувальної комірки газової мішені (SMOG2).

Needle Targets at the halo of the LHC beam

Рис. 7 Ілюстрація дизайну лінійної моделі мішенного пристрою з мішенями голко-подібного типу (в правому нижньому кутку -фото крокового двигуна, придатного для роботи в умовах надвисокого вакууму [14]. Металеві «голки» можуть рухатись «до осі» або «від осі» пучка індивідуальними п'єзоелектричними ( MEMS) мікро-двигунами для підтримки заданої частоти ядерних взаємодій відповідної мішені з пучком ВАК.

Металеві «голки» можуть рухатись «до осі» або «від осі» пучка в залежності від величини заряду, спричиненого емісією вторинних електронів, вимірюваного високочутливими зарядовими інтеграторами для підтримки заданої частоти ядерних взаємодій відповідної мішені [5]. Така композиція мішеней (рис. 7) націлена на дослідження в зіткненнях з ядрами пучка ВАК залежності спостережуваних величин (еліптичні потоки, мульти-диференційні поперечні перерізи) від деформації початкових станів ядер, їх ізоспіну, наявності нейтронного гало тощо [8, 11].

Наразі триває підготовка серії тестів прототипів мікро-мішенних пристроїв на тестових платформах в ЦЕРН: лінія SPS NA H8 (пучок первинних протонів з інтенсивністю макс. 107/період та енергією 400 ГеВ), PS EA T8 (пучок первинних протонів з інтенсивністю макс. 5 х10п/період та енергією 24 ГеВ) та на установці HiRadMat (максимально доступна інтенсивність протонного пучка становить 3,46*1013 з енергією 440 ГеВ, поперечний розмір пучка ~0,5 мм2). Перші дослідження будуть виконані з прототипом лінійної моделі мішенного пристрою з мікро-стріповими мішенями (рис. 6).

Висновки

Розвинуто концепцію режиму фіксованої мікро-мішені на основі надтонких (1 - 2 мкм) металевих смужок (стріпів) в експерименті LHCb для фізичних досліджень при високих світностях ВАК (HL-LHC, 2029 - 2040 р.р.).

Монте Карло симуляції ілюструють ексклюзивні особливості такого режиму з прецизійною локалізацією області зіткнень ядер мішені із пучком ВАК.

Мотиваційні фактори доцільності такого режиму з точки зору фізики включають оригінальну ідею реалізації потрійних ядерних зіткнень для дослідження властивостей матерії в екстремальних умовах надвисоких густин та температур, великий вибір металевих мішеней, зокрема для досліджень залежності вимірюваних спостережуваних характеристиках від індивідуальних властивостей ядер, тощо).

Представлено прототипи мішенної системи, функціонуючої в гало пучка ВАК в умовах ультрависокого вакууму та методи позиціювання її мішеней із субмікронною точністю. Найбільш оптимальною визначено конструкцію на основі п'єзоелектричних MEMS пристроїв.

Подяки. У статті представлено результати досліджень, виконаних за грантової підтримки за проектом EU #3014 “RMS beam and background online monitoring system in the LHCb experimental environment” стипендіальної програми EURIZON (грантова угода № 871072 з Європейською Комісією) а також Національного фонду досліджень України в рамках конкурсного проекту 2020.02/0257.

Література:

1. Alves Jr A. A. et al. The LHCb detector at the LHC //Journal of instrumentation. - 2008. - Т. 3. - №. 08. - С. S08005.

2. High-Luminosity Large Hadron Collider (HL-LHC) : Preliminary Design Report. G Apollinari (Fermilab)(ed.), I Bejar Alonso(CERN)(ed.), O Bruning (CERN)(ed.), M Lamont (CERN)(ed.), L Rossi (CERN)(ed.). CERN Yellow Reports: Monographs. Dec 17, 2015, - 285 pages. DOI: 10.5170/CERN-2015-005, 10.2172/1365580

3. Oleksandr V. Vitiuk, Valery M. Pugatch, Kyrill A. Bugaev, Nazar S. Yakovenko, Pavlo P. Panasiuk, Elizaveta S. Zherebtsova, Vasyl M. Dobishuk, Sergiy B. Chernyshenko, Borys E. Grinyuk,

Violetta Sagun, and Oleksii Ivanytskyi. Colliding and Fixed Target Mode in a Single Experiment--A Novel Approach to Study the Matter under New Extreme Conditions. - Particles 2022, 5, 245-264. URL: https://doi.org/10.3390/particles5030022

4. LHCb Collaboration. LHCb SMOG Upgrade Technical Design Report [Electronic resource] // LHCB TDR. - 2019. - 20. - Mode of access: URL https://cds.cern.ch/record/2673690/ files/LHCB-TDR-020.pdf. - Date of access: 01.08.2021.

5. Vassiliev, Yu. et al. Multi-target operation at the HERA-B experiment. AIP Conf. Proc. 512, 359 (2000). URL: http://dx.doi.org/10.1063/n29M60.

6. Barschel, C. et. al. LHC fixed target experiments: Report from the LHC Fixed Target Working Group of the CERN Physics Beyond Colliders Forum [Electronic resource] // CERN Yellow Reports: Monographs. - 2020. - 4. - Mode of access: DOI: https://doi.org/10.23731/ CYRM-2020-004. - Date of access: 01.08.2021.

7. L. Massacrier et al.. Physics perspectives with AFTER@LHC (A Fixed Target ExpeRiment at LHC) [Electronic resources] // EPJ Web Conf. 171 (2018) 10001. - Mode of access: URL: doi: https://10.1051/epjconf/201817110001. - Date of access: 01.08.2021.

8. Pugatch, V. Physics and Techniques of the Fixed Metal Microstrip Target for the LHCb Experiment. International Conference “CERN-Ukraine co-operation: current state and prospects”: proceedings. - Kharkiv. 15-May-2018. - Mode of access: URL: https://drive.google.com/drive/ folders/1O4592-WohIPrDLAmWpx1l3vZxL81xK_V,LHCb-TALK-2018-557. - Mode of access: URL: https://cds.cern.ch/record/2658000. - Date of access: 01.08.2021.

9. J. Wenninger, A.A. Gorzawski, IMPLEMENTATION OF LUMINOSITY LEVELING BY BETATRON FUNCTION ADJUSTMENT AT THE LHC INTERACTION POINTS. TUPRO022 Proceedings of IPAC2014, Dresden, Germany

10. V. Pugatch. Heavy-Ion and Fixed-Target Physics in LHCb. Ukrainian Journal of Physics, 64(7), 619.

11. Jean-Paul Blaizot. Imaging nuclei on "yoctosecond" time scale. " Apr 15 - 27, 2024. https://indico.ihep.ac.cn/event/20877/timetable/

12. 2024 IEEE 19th International Conference on Perspective technologies and methods in MEMS design. Zozuli (Lviv region), Ukraine, 16 - 19 May, 2024. Conference Proceedings ISSN: 2573-5357.

13. V. M. Pugatch,O. A. Fedorovitch, A. G. Borisenko, E. G. Kostin, M. P. Kruglenko, B. P. Polozov, L. I. Tarasenko. Plasma technologies for manufacturing of micro-strip metal detectors of ionizing radiation. Problems of Atomics Science and Technology. Ser. Plasma Physics 13(1) (2007) 173. https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2007_1/article_2007_1_173.pdf

14. S. B. Chernyshenko,*, V. M. Dobishuk, O. Yu. Okhrimenko, F. Alessio, H. Schindler, V. O. Kyva, V. M. Pugatch, G. Corti. RMS-R3 - THE SYSTEM FOR MONITORING THE REGION OF INTERACTIONS AND BACKGROUND AT THE LHCb EXPERIMENT (CERN), JNPAE. Vol. 24, issue # 2, 2023, pages 148-1537

References:

1. Alves Jr A. A. et al. The LHCb detector at the LHC //Journal of instrumentation. - 2008. - Т. 3. - №. 08. - С. S08005.

2. High-Luminosity Large Hadron Collider (HL-LHC) : Preliminary Design Report. G Apollinari (Fermilab)(ed.), I Bejar Alonso(CERN)(ed.), O Bruning (CERN)(ed.), M Lamont (CERN)(ed.),

L Rossi (CERN)(ed.). CERN Yellow Reports: Monographs. Dec 17, 2015, - 285 pages. DOI: 10.5170/CERN-2015-005, 10.2172/1365580

L Rossi (CERN)(ed.). CERN Yellow Reports: Monographs. Dec 17, 2015, - 285 pages. DOI: 10.5170/CERN-2015-005, 10.2172/1365580

3. Oleksandr V. Vitiuk, Valery M. Pugatch, Kyrill A. Bugaev, Nazar S. Yakovenko, Pavlo P. Panasiuk, Elizaveta S. Zherebtsova, Vasyl M. Dobishuk, Sergiy B. Chernyshenko, Borys E. Grinyuk, Violetta Sagun, and Oleksii Ivanytskyi. Colliding and Fixed Target Mode in a Single Experiment--A Novel Approach to Study the Matter under New Extreme Conditions. - Particles 2022, 5, 245-264. URL: https://doi.org/10.3390/particles5030022

4. LHCb Collaboration. LHCb SMOG Upgrade Technical Design Report [Electronic resource] // LHCB TDR. - 2019. - 20. - Mode of access: URL https://cds.cern.ch/record/2673690/ files/LHCB-TDR-020.pdf. - Date of access: 01.08.2021.

5. Vassiliev, Yu. et al. Multi-target operation at the HERA-B experiment. AIP Conf. Proc. 512, 359 (2000). URL: http://dx.doi.org/10.1063/U291460.

6. Barschel, C. et. al. LHC fixed target experiments: Report from the LHC Fixed Target Working Group of the CERN Physics Beyond Colliders Forum [Electronic resource] // CERN Yellow Reports: Monographs. - 2020. - 4. - Mode of access: DOI: https://doi.org/10.23731/ CYRM-2020-004. - Date of access: 01.08.2021.

7. L. Massacrier et al.. Physics perspectives with AFTER@LHC (A Fixed Target ExpeRiment at LHC) [Electronic resources] // EPJ Web Conf. 171 (2018) 10001. - Mode of access: URL: doi: https://10.1051/epjconf/201817110001. - Date of access: 01.08.2021.

8. Pugatch, V. Physics and Techniques of the Fixed Metal Microstrip Target for the LHCb Experiment. International Conference “CERN-Ukraine co-operation: current state and prospects”: proceedings. - Kharkiv. 15-May-2018. - Mode of access: URL: https://drive.google.com/drive/ folders/1O4592-WohIPrDLAmWpx1l3vZxL81xK_V, LHCb-TALK-2018-557. - Mode of access: URL: https://cds.cern.ch/record/2658000. - Date of access: 01.08.2021.

9. J. Wenninger, A.A. Gorzawski, IMPLEMENTATION OF LUMINOSITY LEVELING BY BETATRON FUNCTION ADJUSTMENT AT THE LHC INTERACTION POINTS. TUPRO022 Proceedings of IPAC2014, Dresden, Germany

10. V. Pugatch. Heavy-Ion and Fixed-Target Physics in LHCb. Ukrainian Journal of Physics, 64(7), 619.

11. Jean-Paul Blaizot. Imaging nuclei on "yoctosecond" time scale. " Apr 15 - 27, 2024. https://indico.ihep.ac.cn/event/20877/timetable/

12. 2024 IEEE 19th International Conference on Perspective technologies and methods in MEMS design. Zozuli (Lviv region), Ukraine, 16 - 19 May, 2024. Conference Proceedings ISSN: 2573-5357.

13. V. M. Pugatch,O. A. Fedorovitch, A. G. Borisenko, E. G. Kostin, M. P. Kruglenko, B. P. Polozov, L. I. Tarasenko. Plasma technologies for manufacturing of micro-strip metal detectors of ionizing radiation. Problems of Atomics Science and Technology. Ser. Plasma Physics 13(1) (2007) 173. https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2007_1/article_2007_1_173.pdf

14. S. B. Chernyshenko,*, V. M. Dobishuk, O. Yu. Okhrimenko, F. Alessio, H. Schindler, V. O. Kyva, V. M. Pugatch, G. Corti. RMS-R3 - THE SYSTEM FOR MONITORING THE REGION OF INTERACTIONS AND BACKGROUND AT THE LHCb EXPERIMENT (CERN), JNPAE. Vol. 24, issue # 2, 2023, pages 148-1537

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Пример расчета механических характеристик для исполнительного двигателя постоянного тока с независимым возбуждением. Указание на графиках области, соответствующей двигательному режиму работы, генераторному режиму и режиму электромагнитного тормоза.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 08.01.2011

  • Суть процесу формування верхнього шару металу в умовах пружної і пластичної деформації. Дослідження структурних змін і зарядового рельєфу поверхні при втомі металевих матеріалів. Закономірності формування енергетичного рельєфу металевої поверхні.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 30.06.2010

  • Загальна характеристика електричного струму і основної мішені його впливу - м'язів. Застосування в медицині теплового ефекту для прогрівання тканин. Розгляд дії інфрачервоного і найбільш значимих типів іонізуючого випромінювання на організм людини.

    реферат [356,4 K], добавлен 27.01.2012

  • Графік вольт-амперної характеристики нелінійного елемента. Визначення режиму роботи елементів нелінійного ланцюга при заданій напрузі джерела живлення, параметрів нелінійного елементу в робочій точці. Лінеаризована схема для режиму малих сигналів.

    курсовая работа [4,5 M], добавлен 10.05.2013

  • Вплив упорядкування атомів на електроопір сплавів. Вплив опромінення швидкими частинками на впорядкування сплавів. Діаграма стану Ag-Zn. Методика експерименту. Хід експерименту. Приготування зразків. Результати досліджень сплаву AgZn методом електроопору.

    реферат [32,3 K], добавлен 29.04.2002

  • Отримання швидкісних і механічних характеристик двигуна в руховому та гальмівних режимах, вивчення його властивостей. Аналіз експериментальних та розрахункових даних. Дослідження рухового, гальмівного режимів двигуна. Особливості режиму проти вмикання.

    лабораторная работа [165,5 K], добавлен 28.08.2015

  • Визначення поняття сцинтиляційного спектрометра як приладу для реєстрації і спектрометрії частинок. Основні методи спостереження та вивчення зіткнень і взаємних перетворень ядер і елементарних частинок. Принцип дії лічильника Гейгера та камери Вільсона.

    презентация [975,1 K], добавлен 17.03.2012

  • Загальний опис Зуєвської ТЕС, характеристика основного й допоміжного устаткування блоку 300 МВт. Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки. Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу. Усунення забруднень у трубках конденсатора.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 01.02.2011

  • Визначення параметрів синхронної машини. Трифазний синхронний генератор. Дослід ковзання. Параметри обертання ротора проти поля статора. Визначення індуктивного опору нульової послідовності, індуктивних опорів несталого режиму статичним методом.

    лабораторная работа [151,6 K], добавлен 28.08.2015

  • Вивчення процесу утворення і структури аморфних металевих сплавів. Особливості протікання процесу аморфізації, механізмів кристалізації та методів отримання аморфних і наноструктурних матеріалів. Аморфні феромагнетики. Ноу-хау у галузі металевих стекол.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 09.05.2010

  • Изучение строения атомов и их ядер. Исследование постулатов Борна и выявление преимуществ и недостатков планетарной модели атома Резерфорда. Процесс деления тяжелых ядер и раскрытие понятия радиоактивности. Неуправляемая и управляемая цепная реакция.

    контрольная работа [35,7 K], добавлен 26.09.2011

  • Виды бета-распад ядер и его характеристики. Баланс энергии при данном процессе. Массы исходного и конечного атомов, их связь с массами их ядер. Энергетический спектр бета-частиц, роль нейтрино. Кулоновское взаимодействие между конечным ядром и электроном.

    контрольная работа [133,4 K], добавлен 22.04.2014

  • Принцип роботи, конструкція та галузі використання просвітлюючих електронних мікроскопів. Дослідження мікроструктурних характеристик плівкових матеріалів в світлопольному режимі роботи ПЕМ та фазового складу металевих зразків в дифракційному режимі.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 25.01.2013

  • Изучение деления ядер, открытие цепных реакций на деление ядер урана. Создание ядерных реакторов, ядерной энергетики и оружия. Термоядерный синтез легких ядер в звездах. Что должен знать физик-ядерщик. Общие клинические проявления лучевой болезни.

    реферат [16,7 K], добавлен 14.05.2011

  • Вивчення фізичної сутності поняття атомного ядра. Енергія зв’язку і маса ядра. Електричні і магнітні моменти ядер. Квантові характеристики ядер. Оболонкова та ротаційні моделі ядер. Надтекучість ядерної речовини. Опис явищ, що протікають в атомних ядрах.

    курсовая работа [50,2 K], добавлен 07.12.2014

  • Види оптичних втрат фотоелектричних перетворювачів. Спектральні характеристики кремнієвих ФЕП. Відображення в інфрачервоній області спектру ФЕП на основі кремнію. Вимір коефіцієнта відбиття абсолютним методом. Характеристика фотометра відбиття ФО-1.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 17.11.2015

  • Вивчення основних фізичних закономірностей, визначаючих властивості та параметри фототранзисторів, дослідження світлових характеристик цих приладів. Паспортні дані для фототранзистора ФТ-1К. Вимірювання струму через фототранзистор без світлофільтра.

    лабораторная работа [1,3 M], добавлен 09.12.2010

  • Динамічна характеристика за постійним та змінним струмом. Вибір положення робочої точки за умови реалізації режиму класу А та амплітуди сигналів. Визначення вихідної корисної потужності. Розрахунок підсилювального каскаду у режимі малого сигналу.

    контрольная работа [371,1 K], добавлен 16.01.2011

  • Характеристика потребителей цеха по режиму нагрузки, категории бесперебойности. Подбор двигателей, защитной аппаратуры для электроприемников. Расчёт электрических нагрузок цеха и сопротивлений элементов сети, выбор мощности цеховых трансформаторов.

    курсовая работа [603,5 K], добавлен 14.01.2018

  • Розрахунок теплових втрат приміщенням свинарника-відгодівельника поголів’ям в 1000 голів. Вибір калориферних установок для забезпечення необхідного теплового режиму в тваринницькому приміщенні. Розрахунок котельні і необхідної кількості палива на рік.

    дипломная работа [178,4 K], добавлен 08.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.