Флеш-моб як технологія політичного позиціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Флеш-моб як технологія політичного позиціонування

Олещук П.М

Актуальність дослідження флеш моб як технології політичного позиціонування зумовлена зростаючою роллю мережі Інтернет як засобу політичної комунікації.

За новітніх умов Інтернет стає не просто джерелом інформації, але і комунікативним середовищем, що забезпечує умови для спілкування індивідів, у тому числі і щодо політичних проблем. Новітні електронні засоби спілкування видозмінюють характер соціальної комунікації у напрямку її інтенсифікації та знеособлення, анонімізації. Відповідно, це впливає на характер публічної активності громадян, яка може бути організована не лише через традиційні інститути громадянського суспільства, але і завдяки новітнім електронним засобам комунікації. У всесвітній мережі утворюється автономне поле суспільно-політичного дискурсу, що функціонує на основі власних закономірностей. He зважаючи на віртуальний характер, Інтернет-комунікація впливає на політичний процес, у тому числі і через проведені у реальному світі акції, найпопулярнішим серед яких є саме флеш моб (з англ. - "миттєвий натовп"). Даний феномен позначає масову громадську активність, організовану через всесвітню мережу.

Проблема використання флеш мобів у політиці має нетривалу історію дослідження, що зумовлено недавнім зародженням даного феномену. Якщо у СІЛА, де було проведено перший флеш моб, наявна вже певна кількість наукових публікацій, що присвячені даній проблемі, то за умов української політичної науки проблема флеш мобів практично не досліджується. Наявні публікації, серед яких, зокрема, можна виокремити працю С. Коноплицького "Інтернет як предмет соціологічного аналізу" [1], розглядають флеш моб у контексті загальних закономірностей Інтернет-комунікації.

Водночас, саме у пострадянських країнах флеш моб все частіше стає явищем політичної боротьби. Зокрема, опозиційні рухи Росії та Білорусі все частіше організовують власні акції у вигляді флеш мобів, використовуючи, зокрема, комунікативний потенціал мережі Інтернет. За таких умов, флеш моб стає вже не просто формою громадської активності, алезасобом політичного позиціонування тих чи інших політичних сил, котрі використовують потенціал даної масової акції як засобу публічного донесення власної позиції.

Це зумовлює необхідність дослідження флеш мобу як засобу політичного позиціонування у сучасному світі. Дана мета передбачає визначення сутності флеш моб, основних закономірностей та правил організації даних акцій, політичного потенціалу флеш мобів.

Загалом, флеш моб (Flash Mob) - заздалегідь спланована масова акція, у якій група людей (мобберів) раптово з'являється у громадському місці. Протягом декількох хвилин люди із серйозним виглядом виконують заздалегідь заплановані дії абсурдного характеру (згідно до сценарію) і потім швидко розходяться в різні сторони, начебто нічого не трапилося... Від інших методів Flash Mob відрізняється тим, що група людей робить однотипні дії" [2].

Флеш моб (flash mob) - явище відносно нещодавнього походження. Перші прояви даної форми масових акцій зафіксовані на початку літа 2003 року у США. Згодом у надзвичайно стилі терміни організація флеш мобів охопила інші країни. Сутнісно флеш моб видається достатньо простим як у плані організації так і відповідно до змісту.

Зокрема, проведення флеш мобів передбачає самоорганізацію значної кількості людей за допомогою сучасних засобів комунікації (Інтернет, мобільний телефон), котрі збираються у певний час у певному місці і чітко (та синхронно) виконують заздалегідь обговорений раніше комплекс дій. Основна суть подібного заходу полягає у стихійності, одночасності

і, абсурдності дій.

Головний задум у даному випадку полягає у розриві структури повсякденності через внесення у неї елементів хаосу. Відповідно, коли випадковий глядач опиняється пасивним учасником акції, спостерігаючи довкола божевільні дії, це виводить його за межі традиційного, звичного та замкненого світу. Звичній уявлення про "правильні" соціальні дії ставляться під сумнів, тим самим завдається удару по звичній структурі оточуючого світу.

Це означає як можливість для учасників акції самостійно вийти за межі повсякденної рутини, розважитись так і засвідчити певну позицію оточуючому світу.

Потенційна анонімність спілкування в Інтернеті, "розчинення" себе в електронному просторі, де індивід - це набір технічних даних, зафіксованих в ір-адресі, накладається на реальний світ і виражається у нових формах соціальної взаємодії [ 1,с. 190]. Відповідно, це породжує нову соціальну структуру суспільства, що представлена у віртуальній реальності та вибудовується не на основі традиційних соціальних параметрів (вік, стратифікація, стать), а згідно до нових, заданих мережею (наприклад, приналежність до того або іншого Інтернет-співтовариства). Ця нова структура маніфестує себе у реальному житті через флеш моби.

Організація флеш мобів передбачає дотримання певного набору заздалегідь визначених правил. Зокрема, це: 1) Відсутність централізованого керівництва. Ніхто не може персоніфікувати владу у флеш мобі. І тому кожен може стати координатором акції. 2) Повна демократія. Акції проводяться шляхом голосування. Ніхто не зобов'язаний приходити на акцію, що йому не подобається. Кожен вільний проводити свої акції, якщо збере достатню кількість бажаючих взяти у ній участь. 3) Несумісність із політикою. Акції флеш мобу не можуть бути політичної спрямованості. 4) Повна відмова від будь-яких грошових відносин. Ніхто не може стягувати гроші за участь у флеш мобах і ніхто не може платити гроші за участь у флеш мобах. 5) Повна відмова від висвітлення акції у ЗМІ. Тому що основним завданням флеш мобу є бажання здивувати людей, якнайменше людей повинні знати про саме існування флеш мобу. Усі спроби ЗМІ вийти на зв'язок з мобберами закінчуються наполегливим проханням відмовитися від своїх намірів. 6) Повна деперсоніфікація. Учасники флеш мобу повинні якнайменше знати один одного [3]. інтернет флеш моб політика

Як бачимо, у даному випадку флеш моб виступає втіленням Інтернет-філософії вільного та позбавленого кордонів міжособистісного спілкування. Уже це виводить дані акції за межі проюву "мережевого гумору".

Організація флеш мобів передбачає розподіл ролей, зокрема, наступним чином: організатори натовпу; активісти; послідовники - люди, які рівняються на активістів; люди, які керуються цікавістю, та потрапили у натовп; люди, які потрапили у юрбу випадково - перехожі на вулиці.

Щоб бути справжнім лідером натовпу, потрібно мати не інтелект, а високу чутливість, щоб миттєво відчувати натовп [4,с. 129]. Загалом, не зважаючи на демократизм, організація флеш мобів (як і будь-яка інша організація) передбачає наявність людей з виразними лідерськими якостями. При чому, вони мають два ключові параметри: 1) "мережевий авторитет" - спроможність впливати на людей у віртуальній мережі; 2) реальне лідерство - спроможність організовувати великі маси для реалізації поставленої мети.

Залежно від форми прояву флеш моб може мати різний привід. Але цей привід обов'язково з'явиться у вигляді сценарію на спеціальному сайті. Другий етап - це обговорення сценарію. Третій - поява людей на місці проведення акції. Четвертий - дії лідерів, які повинні дати умовний знак, що акція почалася. П'ятий - це активізація натовпу лідером. Шостий - це групова активна дія, що може змінюватися залежно від форми флеш мобу [4,с. 12--131].

Першопочатково флеш моб не був передбачений, як політична або PR-Акція - усі учасники, як правило, були незнайомими людьми, необ'єднаними в які-небудь угруповання. Більше того, як було відзначено вище, використання акцій флеш моб з політичними цілями було заборонено правилами даних акцій. Передбачалося, що флеш моб є вільним самовираженням та мистецькою акцією, а не засобом для реалізації певних політичних цілей. Більше того, флеш моб був своєрідним засобом соціального протесту, через абсурдизацію.

Проте, очевидно, що подібна форма вираження ідей не могла опинитися поза увагою політичних сил, що стояли перед задачею донесення тих чи інших ідей громадськості. Флеш моб мав цілий ряд виразних переваг, що посилювали значення даних акцій для політичного процесу. Зокрема це: 1) наочність та виразність; 2) ємність форми вираження; 3) потенціал для залучення значної кількості представників громадськості.

Відповідно, акції, організовані за принципом флеш мобу почали проводитися ще на початку XXI ст. Зокрема, перший флеш моб на Аптаї був організований політичною партією. На центральній площі зібралися 50 Дідів Морозів, "щоб відсвяткувати Новий Правий Рік" (це була акція УПС). Незвичайний сценарій політичного флеш мобу був знайдений на одному білоруському сайті: "П'ятнадцять членів революційної групи переодягаються у "каторжників" і надягають сірі пальто. За допомогою SMS вони призначають зустріч на головній вулиці столиці у момент, коли там багатолюдно. У призначений час вони знімають пальто і стають схожими на каторжників. Вони викрикують по кілька разів: "Я голосую за Х!>>; X, зрозуміло, є місцевим політиком, якого потрібно дискредитувати. Потім маніфестанти надягають пальто і швидко розходяться" [5].

Проте, виникає питання, чи можна подібні акції розцінювати як справжні флеш моби, оскільки у даному випадку дотримується лише критерій масовості, але відсутні засади анонімності, випадковості, демократичності та некерованості. Фактично, у даному випадку мова йде швидше про певну форму політичного мітингу, структуровану відповідно до зовнішнього вигляду флеш мобу.

У випадку політичного використання, флеш моб втрачає беззмістовність, але одночасно втрачає і незаангажованість [6,с.44]. Це вже не прояв мережевої самоорганізації, а організація мережевого співтовариства згідно до визначеної політичної мети.

Російський політолог Ілля Яшин пропонує на позначення подібних до флеш мобу за формою, але сутнісно відмінних політичних заходів термін "проривна акція", що являє собою "нетривале за часом (миттєве) театралізоване політичне дійство, спрямоване на залучення суспільної та медійної уваги до тієї або іншої суспільно значимої проблеми, що полягає у появі у певний час та у певному місці деякого числа політичних активістів, що роблять заздалегідь погоджені дії з політичним підтекстом" [7].

Модель організованої "проривної" акції протесту передбачає: 1) генерацію ідеї; 2) визначення плану дій, підготовку та інструктаж учасників;

3) оповіщення преси (анонс без уточнення суті і подробиць заходу); 4) поява у певний час у певному місці деякого числа політичних активістів, що роблять заздалегідь погоджені дії; 5) Після фіксування представниками ЗМІ "картинки", активісти розбігаються по заздалегідь наміченому маршруті таким чином, щоб не бути затриманими міліцією; 6) На місці проведення "проривної" акції в якості "спікера" (особи, уповноваженої спілкуватися з пресою) з'являється представник організації, що проводить акцію, і дає представникам ЗМІ необхідні коментарі, відповідає на питання.

За такого розуміння, "проривна акція" близька до так званого "смарт мобу" (smart mob - розумний натовп), яким Ю. Tакер називає технологію доцільного зібрання людей для реалізації певного соціально-художнього замислу [8,с.84--85]. Якщо флеш моб керується критеріями випадковості, миттєвості та абсурдності, то смарт моб є проявом цілком продуманих намірів.

Відповідно, проривна акція у даному випадку виступає різновидом медіа-акцій, що проводяться виключно із розрахунку на висвітлення у мас-медіа.

Можна виокремити деякі особливості флеш мобу у порівнянні із "проривною акцією": 1) люди, що приймають участь в акції флеш моб, незнайомі один з одним, не є членами однієї громадської або політичної організації; 2) сценарій флеш мобу не має якої-небудь конкретної мети;

4) флеш моб розрахований, у першу чергу, на людей, які є безпосередніми свідками акції, і не ставить як самоціль появу у ЗМІ матеріалів про проведену акцію; 5) несподіванка і спонтанність появи учасників на місці проведення акції [7].

Тобто, у даному випадку, різниця флеш мобу у порівнянні з іншими масовими акціями полягає у цілях та формах організації. Tакож ключовою особливістю флеш мобу як громадської акції є те, що її учасників поєднує виключно знайомство у мережі Інтернет.

Навряд чи можна казати, що флеш моб як акція є безцільною. Коректніше зауважити, що цілі флеш мобів є неочевидними та не про- пагандуються безпосередньо. Тобто, за удаваною безцільністю можна знайти значний та змістовний пласт інформації. Зокрема, позбавлений смислу на перший погляд перформанс (масове театралізоване дійство) може завдавати потужного удару по базовим суспільним цінностям через доведення до абсурду або висміювання.

He зважаючи на те, що флеш моб зародився як аполітична акція, у ньому можна віднайти значний політичний потенціал. Насамперед, він полягає у реалізації через флеш-моб механізму позиціонування тієї чи іншої політичної сили.

Як відомо, позиціонування являє собою механізм маркетингових комунікацій, зміст якого Дж. Траут визначав як не створення чогось нового (ідей, концепцій, пропозицій), а у маніпулюванні уже наявними у суспільній свідомості образами [9,с. 15].

Тобто, позиціонування виходить із необхідності оперування особливостями соціально-психологічного сприйняття та мислення. Наявні ідеї використовуються як базис для впливу на суспільну свідомість. Відповідно, сам процес впливу за такого підходу виглядає як вивчення форм суспільної свідомості та їх використання для реалізації власних цілей.

Флеш моб має значний потенціал у політичному позиціонуванні, оскільки він передбачає використання форм самоорганізації громадянського суспільства.

Механізм проведення політичного флеш мобу з метою позиціонування передбачає активного використання мережі Інтернет як бази для моніторингу суспільних настроїв та безпосереднього майданчика для організації активістів.

У даному випадку, проведення політичного флеш мобу не передбачає безпосереднього впливу. Необхідно лише вірно оцінити загальний хід суспільної думки, визначити його потенціал для власних цілей, запустити ідею з метою перевірки потенційної реакції аудиторії, сформувати сценарний план акції та опублікувати його.

Якщо флеш моб реалізується відповідно до вимог позиціонування та враховує загальні закономірності розгортання громадської думки, то він цілком може бути успішним.

Флеш моб набув особливого поширення серед опозиційних політичних сил, що є цілком зрозумілим та обґрунтованим. Влада не може позиціонувати себе через флеш моби як відверто несерйозні політичні акції, які можуть негативно позначитись на іміджі влади.

Іноді можна відзначити деякі винятки із загального правила. Зокрема, можна згадати акцію під назвою "патріотичний флеш моб", яку напередодні Дня Перемоги провела у Волгодонську громадська організація "Молода гвардія Єдиної Росії" (молодіжна організація правлячої партії). "У переддень Дня Перемоги " травня в 22:00 на площі Перемоги активна молодь Волгодонська запалила сотні свіч на пам'ять про загиблих у ВВВ. Утворивши спочатку величезне коло, як символ єдності, учасники з палаючими свічами в руках у лічені секунди перешикувалися в "живі" слова "Я пам'ятаю". Настала хвилина мовчання, а після над площею, як гуркіт грому, пролунало: "Я пам'ятаю! Я пишаюся!" - це 500 чоловік у єдиному пориві сім разів прокричали головне гасло акції. Весь захід тривав кілька хвилин і закінчився тим, що сотні свіч були поставлені у підніжжя стели Перемоги" [10].

Проте, у даному випадку мова на справді йде не про флеш моб, а про особливу форму мітингу чи, точніше, перформансу (масового театралізованого дійства), який було організовано з метою позиціонування правлячої партії як сили, що зберігає пам'ять про Велику Вітчизняну війну. Очевидно, що подібна організація не стала б організовувати справжній флеш моб через не прогнозований потенціал подібних акцій. Адже організація флеш мобу передбачає використання ресурсів мережі Інтернет, де, зокрема, представлені прихильники не лише владних політичних сил. Відповідно, вони могли б цілком втрутитися у процес, нівелювавши її зміст.

Тому на пострадянському просторі флеш моб, переважно, є інструментом позиціонування опозиційних сил.

Причини цього є очевидними: 1) оскільки часто опозиційні сили не можуть організовуватися у традиційних формах, то громадська активність переноситься у мережу Інтернет, де потенційні активісти гуртуються і утворюють свої об'єднання; 2) анонімність та знеособленість учасників флеш моб, котрі часто не знають один одного, дозволяє зменшувати потенціал переслідування учасників акції владними структурами; 3) про- вокативний та неочевидний зміст акцій дозволяє приховувати справжній смисл та проводити серйозні заходи під виглядом несерйозних; 4) за умови заборони на висвітлення акцій опозиційних сил, що може негласно існувати у преси та телебачення, саме флеш моби мають найвищий потенціал привернути увагу ЗМІ.

За умов Білорусі подібні акції набули поширення ще з початку XXI ст. Спочатку вони проводилися як класичні флеш моби - зненацька люди збиралися і одночасно робили однакові дії, що не мають ніякої іншої мети, крім як несподіванка та синхронність, та розходилися.

У період політичної активізації 2004-2006 років, флеш моби стали перетворюватися у форму прояву політичної активності. Разом з тим, специфіка флеш мобів була поступово втрачена, але були освоєні і перейняті деякі прийоми та технології.

На думку білоруських дослідників: "політичні флеш моби це модернізовані пікети, які спочатку увібрали в себе риси політичного перформансу, а потім і деякі організаційні та зовнішні риси флеш мобів. Природа політичного пікету проявлялася в тематиці і цілях проведених акцій і в тому, що розрізнені акції набували організованих форм. Процес цілеспрямованої організації спонтанних флеш мобів у загальний рух, з метою використання даної технології для підтримки громадської активності, ми будемо розглядати як громадську ініціативу: "політичний флеш-моб рух"[11].

У даній ситуації скоріше підходять автономістські моделі, що трактують WWW як засіб реалізації радикальної політики, опозиційної діяльності, поза централізованими ієрархічними структурами. Досить згадати широко відомі білоруські флеш моби, організатори і ідейні натхненники яких активно пручалися інкорпорації в рух А. Мілінкевича, акцію "Подаруй Лукашенко його Лунет!" (www.fromlu.net) і багато інших "автономних вільних зон" в WWW [12,с.11].

Часто флеш моб може бути єдиною можливою формою соціального протесту. Tак, усіх розчарованих скасуванням мітингу 20 березня калінін- градців опозиція закликала влаштувати флеш моб на міському ярмарку. Як повідомляє агентство "Інтерфакс" з посиланням на свого кореспондента в Калінінграді, по місту поширюються листівки наступного змісту: "Будинок Рад 20 березня 13.00. Громадяни йдуть на ярмарок тому, що мітинг заборонили! А ти?" Кореспондент агентства також передає про появу в Інтернеті закликів влаштувати "протестний і мовчазний флеш моб, що по масовості повинен перевершити всі попередні мітинги". Акція, що пройшла в Калінінграді ЗО січня 2010 року, викликала загальноросій- ський резонанс, тому що в ній взяли участь близько 10 тисяч чоловік, що зажадали відставки уряду країни на чолі з Володимиром Путіним [ 13].

Відповідно, політичний флеш моб стає, за таких умов, основною формою громадської активності. Влада має можливості і повноваження для забороним мітингів, однак заборонити флеш моб (якого формально і не існує) влада de facto не може.

Підсумовуючи усе вищесказане, необхідно відзначити, що флеш моб являє собою масову акцію, що організовується через мережу Інтернет та передбачає участь не пов'язаних у реальному житті людей та спрямована на провокативний вплив на суспільну свідомість.

Першопочатково флеш моб, як мистецька та культурна акція, протиставляв себе політиці. Проте, як форма громадянської самоорганізації, він містив у собі значний політичний потенціал, який останніми роками починає активно використовуватися.

Насамперед, флеш моб є засобом політичного позиціонування, що дозволяє певній соціальній групі організуватися у мережі та виразити власну позицію. Часто, за умов тиску влади на опозиційний рух, саме флеш моб (як анонімна, віртуальна та "несерйозна" акція) є єдиною можливістю заявити про себе.

Список використаних джерел

1. Коноплицкий С. Интернет как предмет социологического анализа / Сергей Коноплицкий // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2005,- №3. - С.186-193.

2. Тропак М. Партизанский маркетинг в В2В. Применять или не применять? [электр. ресурс] / Марина Тропак // Бизнес энтропия. - режим доступа: http://bizentropy.biz/ articles/30-partizanskij-marketing-v-v2v-primenyat-ili-ne.html

3. Беспалов М. Флэшмоб как метод художественного сознания [электр. ресурс] / Максим Беспалов // Флэшмоб -- феномен управляемой толпы. - режим доступа: http://mobs.alfamoon.com/flashmob-articles/ flashmob-as-art.html

4. Почебут Л.Г. Социальная психология толпы / Л.Г. Почебут. - Спб.: Речь, 2004. - 240 с.

5. Карнишина Н. Флэш-моб: цель в бесцельности [электр. ресурс] / Надежда Карнишина // Флэш-моб. - режим доступа: http://flashmob. od.ua/target.html

6. Лелетко Е.А. Политический флеш-моб: от мифа к реальности / Л елетко Елена Александровна // Материалы международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Ломоносов-2008". Секция "Журналистика". - М.: изд-во МГУ. - 2008. - С.43-44.

7. Яшин И. Формы проведения уличных акций протеста [электр. ресурс] / Илья Яшин // Российская объединенная демократическая партия "Яблоко". - режим доступа: http://www.yabloko.ru/Publ/Book/ Yashin/protest 004.html

8. Такер Ю. Биофилософия для XXI века [пер. с англ. А. Смирнова] / Юджин Такер // Логос. - 2006. - № 4(55). - С.80-92.

9. Райс Э„ Траут Дж. Позиционирование: битва за узнаваемость / [пер. с англ. подред. Ю. Н. Каптуревского] / Э. Райс, Дж. Траут. - СПб: Питер, 2001. - 256 с. - (Серия "Деловой бестселлер"), - ISBN: 5-318-00282-Х.

10. Патриотический флэш-моб в Волгодонске [электр. ресурс] / Молодая гвардия. - режим доступа: http://www.molgvardia.ru/ mg_regions/2009/05/13/6595

11. Водолажская Т. Гражданские инициативы в Беларуси / Татьяна Водолажская, Оксана Шелест, Андрей Егоров. - Минск-Вильнюс:: Агентство Гуманитарных Технологий, Центр информации и поддержки неправительственных организаций, 2007. - 72 с.

12. Соколова М. WWW как политическая публичная сфера/ Марина Соколова // Постсоветская публичность: Беларусь, Украина. Сборник научных трудов под редакцией М. Соколовой, В. Фурса. - Вильнюс : ЕҐУ, 2008. -С.92-119.

13. Калининградская оппозиция вместо митинга устроит протестный флеш-моб [электр. ресурс] // Лента.ру. - режим доступа: http://www. lenta.ru/news/2010/03/16/Kaliningrad /

Размещено на Allbest.ru