Механізми формування суспільно-політичних стереотипів та їхній вплив на свідомість громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми формування суспільно-політичних стереотипів та їхній вплив на свідомість громадян

Худолій А.О.

В умовах зростання ролі внутрішніх чинників на зовнішньополітичну діяльність державних діячів США набуває актуальності дослідження упереджень та стереотипів, що відіграють важливу роль у прийнятті політичних рішень.

Власне актуальним і раніше не досліджуваним виявляється аналіз вивчення суспільно-політичних стереотипів. У статті переслідуються такі завдання:

Описати механізми формування стереотипів;

Проаналізувати особливості стереотипів;

Виявити та описати стереотипи американського президента Дж. Буша, що вплинули на формування зовнішнього курсу країни за останні роки.

Людині притаманно створювати уявлення та образи того, чого вона боїться або чим вона захоплюється. Ці образи люди сприймають як живі об'єкти та приписують їм певні характеристики. Таки чином створюються стереотипи.

Стереотипізація та соціальна категоризація. Процес стерео типізації пов'язаний із категоризацією явищ світу. Під категоризація розуміють процес, у ході якого об'єкти / суб'єкти, у даному випадку людей відносять до певних категорій (соц. груп), зазвичай на основі виявленої подібності або відмінності [11,18]. З метою спростити сприйняття зовнішнього світу люди членують його на певні категорії, категоризують. Окрім категорій, люди мають і стереотипи, імовірні узагальнюючі репрезентації соціальних груп. Соціальні категорії та стереотипи активно використовують у пом'якшенні спілкування, як соціального так і політичного. Категоризуючи людей, відносячи їх до певних соціальних груп, ми тим самим категоризуємо природний світ. Дискусійним є питання щодо того чи стереотипи є корисними, необхідними та фундаментальними для процесів мислення, проте не викликає сумнівів ідея того, що вони збагачують людей інформацією, яку вони несуть. Процес стерео типізації є нормальним і типовим явищем, необхідним для мислення людини [11,19].

Із процесом категоризації пов'язані упередження, що перебільшують подібності та відмінності між категоріями. Припускають, що наявність стереотипів може вплинути на процес обробки та збереження інформації. Одне з ключових упереджень, що асоціюється зі стереотипами є внутрішньо-групове упередження. На відміну від природних категорій, ми належимо до певної соціальної групи, і ця приналежність має прямий вплив на наше відчуття ідентичності. Теорія соціальної ідентичності стверджує, що групова приналежність впливає на формування упередження щодо інших груп [19,26]. Ми вважаємо, що група до якої ми належимо є ліпшою ніж інші. Є внутрішня мотивація для позитивної самооцінки - почувати себе добре, комфортно. Зважаючи на те, що група є продовженням нас самих, то ідентифікуючи себе з групою, то ми маємо потребу почувати себе комфортно і в групі, отже, сприймати групу позитивно для того, щоб мати позитивну соціальну ідентифікацію. Це досягається шляхом пошуку шляхів щоб сприймати і вважати власну групу кращою у порівнянні з іншими групами. Людині притаманно перебільшувати подібності з певною категорією / групою та відмінності між категоріями та групами [14,72]. Стереотипізація є формою викривлення культурних відмінностей та показником рис групової диференціації. Стереотипи беруть свій початок із родоплемінних стосунків, коли логічним наслідком племінної єдності була ворожість до інших племен. Плем'я здобувало типову відмінність через протиставлення іншим групам, і ідея постійного ворога/ворожого племені є найлегшим шляхом для того, щоб підсилити суспільні зв'язки що об'єднують спільноту людей разом. Із розвитком спільноти, починаючи з племені мисливців-збирачів коренів, розвивалися кооперація та агресія. Взаємокооперація та процес соціального згуртування, який супроводжує його з'явився з потреби полювати ефективно. Нове відчуття солідарності та відданості сприяли появі напруження між двома сусідніми групами на основі двох причин. По-перше, коли їжі було обмаль, виникла потреба захистити угіддя для полювання від хижацької активності чужинців. Народилося територіальне відчуття власності. По-друге, для того, щоб утримувати і зміцнювати територіальну солідарність, напруження та фрустрацію слід було спрямувати назовні групи, а отже на інші групи. Суперництво з іншими племенами, з очевидних чи надуманих причин, сприяло формуванню колективного відчуття, національного духу [14,73].

З іншого боку категоризація та стереотипізація є універсальними інструментами адаптації, що використовують для сприйняття суспільного середовища. Хоча, з іншого боку стереотипи є глибоко упередженими уявленнями і досить часто призводять до ігнорування індивідуальних с особливостей та очорнення інших груп [11,19]. Стереотипізація визначає поведінкові норми для групи, що є відмінним від опису індивідуальної поведінки. Стереотипи є корисними тільки за певних умов: на них свідомо опираються, вони приписують певні норми поведінки, вони є точними і вони діють як перше припущення або допомога у ході пошуку виходу за певних умов у чужій культурі. Вони зменшують культурний шок, і зрештою можуть зазнати модифікації у ході набуття достатнього досвіду. У іншому випадку, вони блокують точну оцінку, завдають шкоди коли людина помилково попадає в іншу групу, неточно описують групові норми і/або формують хибні уявлення про норми даної групи. Проте, дослідження свідчать, що люди покладаються на стереотипи навіть у тих випадках, коли факти свідчать про інше [18,156].

Стереотипи відображають набір ментальних уявлень про світ. Вони є втіленням такого потрібного людині відчуття відмінності від інших, відмінності між собою та об'єктом, який у ході формування стереотипних ментальних уявлень стає іншим [12,40]. Стереотипи виникають тоді, коли з'являється загроза цілісності власного Я. Отже, вони є частиною нашого способу справитися з нестабільністю нашого сприйняття навколишнього світу. Тому, не варто вважати, що вони є позитивними, радше вони є необхідними [12,40].

Джон Моріс під стереотипом розуміє когось або щось, хто / що відповідає усталеному зразку або процесу [17,48]. ЗМІ відіграють не останню роль у формуванні нових стереотипів.

Когнітивні аспекти стереотипів. Стереотипи можна розглядати як когнітивні структури, що вміщують знання, вірування та сподівання реципієнта стосовно певних соціальних груп [16,42]. Вони виникають унаслідок процесу категоризації. Вони необхідні людині для орієнтації у складному світі, тобто виконують функцію орієнтира. На думку Д. Маскі, з ними не варто воювати. Проте, на відміну від інших узагальнень, вони є обмеженими і спрощеними, і до того ж часто ґрунтуються на плітках, анекдотах, клішованих образах, створених ЗМІ або на недостатньо обґрунтованих свідченнях [15,125].

Сандер Гілман стверджує, що стереотипи відіграють важливу когнітивну роль у категоризації світу. Водночас, вони є інструментом влади, що спрямована на обмеження страху, який виникає у ході спілкування / зіткнення з іншими / чимось чужим. Більше того, ця когнітивна функція є необхідною, оскільки допомагає сприймати себе як особистість. Вони сприяють появі ілюзії про абсолютну відмінність між однією та іншою людиною [10,18]. Стереотипи виникають тоді, коли з'являється загроза цілісності людини. Вони є результатом хвилювання, стурбованості, спроектованих на іншого/іншу, свідченням / виявом втрати власного контролю [10,20]. І ця втрата контролю проектується на іншого, який на відміну від цієї людини, робить все правильно і ніколи не втрачає самовладання. Категорії відмінності членують світ людини, допомагають категоризувати власну особистість, і водночас навести лад який насправді є ілюзією порядку / ладу у світі [10,25].

Стереотип є зручним інструментом у ситуації тривоги, оскільки допомагає перебороти її. Як тільки тривога пройшла, від стереотипу звільняються. Стереотип є прихованим бажанням контролювати інших [13,189].

Суспільно-політичні стереотипи. Дослідження феномену маніпуляції показують, що одним з головних «матеріалів «, з яким працює маніпулятор, є суспільно-політичні стереотипи як невід'ємні компоненти індивідуальної та масової свідомості [6;4].

У радянській психології стереотипам були присвячені роботи Агєєва В.С., Бодальова О.О., Куніциної В.М., Панфьорова В.М. та ін. [1; 2; 3]. При визначенні поняття стереотип в одних випадках підкреслюють цілісність, яскраво виражене оціночне та ціннісне забарвлення. В інших випадках акцентують на його динамічних характеристиках - стійкість, ригідність, консерватизм, які свідчать про здатність стереотипу з успіхом чинити опір будь-якій інформації, що спрямована на його зміну.

Г. Теджфел узагальнив головні висновки досліджень у галузі соціального стереотипу: 1) люди з легкістю виявляють готовність характеризувати великі групи людей (чи соціальні категорії) недиференційованими, грубими і пристрасними ознаками; 2) така категоризація відзначається стабільністю протягом дуже довгого часу; 3) соціальні стереотипи певною мірою можуть змінюватися залежно від соціальних, політичних чи економічних змін, але цей процес відбувається дуже повільно; 4) соціальні стереотипи стають більш виразними і ворожими, коли виникає соціальна напруга між групами; 5) вони засвоюються дуже рано і використовуються дітьми задовго до виникнення уявлень про ті групи, до яких вони належать; 6) соціальні стереотипи не являють собою великої проблеми, коли не існує відвертої ворожості у відносинах груп, але в умовах конфлікту ними дуже складно управляти [20,146].

Часто у визначеннях соціального стереотипу наголошується на його переважно негативному характері, що перешкоджає повному, адекватному взаєморозумінню між людьми. З цього приводу В. Агеєв зазначає, що процес стереотипізації з психологічної точки зору нерелевантний етичній антиномії «добре - погано «. Сам процес не є поганим чи добрим. Стереотипізація виконує об'єктивно необхідну функцію в загальній психічній регуляції діяльності, дозволяючи швидко, просто і достатньо надійно категоризувати, спрощувати, схематизувати бачення соціальної реальності. Стереотипізація є своєрідним «грубим « механізмом, тоді як у сфері соціального сприйняття діють й такі гнучкі механізми як ідентифікація, емпатія, соціально-психологічна рефлексія тощо [1,98].

Суспільно-політичні стереотипи - це стійка сукупність уявлень, що утворюються у свідомості як на основі особистого життєвого досвіду, так і з допомогою різноманітних засобів масової інформації. Крізь призму стереотипів сприймаються реальні предмети, стосунки, події, особи. Завдяки їм відбувається скорочення сприйняття інформаційних та ідеологічних процесів у свідомості. Жодна людина не може обійтись без «автоматизмів « у сприйнятті та мисленні - обдумувати заново кожну ситуацію у неї не вистачить ні психічних сил, ні часу. Таким чином, стереотипи, як необхідний для людини інструмент сприйняття і мислення, наділені стійкістю. Вони можуть бути виявлені, вивчені і використані як мішені для маніпуляції. Оскільки їх користь для людини полягає в тому, щоб сприймати і оцінювати швидко, не думаючи, маніпулятор може їх застосовувати як фільтри, через які його жертви бачать дійсність [5,100].

На магічній силі стереотипів базується політика. Якщо вдасться підштовхнути великі маси людей бачити якесь явище суспільного життя через призму стереотипу, який необхідний маніпулятору, то переконати їх потім у протилежному дуже важко. С. Кара-Мурза зазначає, що стереотипів-мішеней існує порівняно небагато, особливо в інтелігенції, що просякнута раціональним мисленням. Таке мислення відкладає у свідомості дуже невелику частину людського досвіду, і ця частина осідає у вигляді стереотипів як завчених і легко пізнаваних сентенцій типу «якщо А, то Б» [6,195].

Уніфікація способів мислення, оцінок і реагувань великих мас населення призводять до де індивідуалізації, де персоніфікації людей, перетворення їх у вразливих об'єктів маніпулювання [4,116]. Для масових почуттів характерні явища, яких немає в індивідуальній психіці - зараження, стихійне розповсюдження. Тому загальною принциповою установкою в маніпуляції масовою свідомістю є попереднє «розхитування « почуттів емоційної сфери. Головним засобом для цього слугує створення чи використання кризи, аномальної ситуації, що справляє сильний вплив на почуття. Це може бути великий політичний скандал, різке збідніння великих груп населення, релігійний конфлікт тощо. Як мішень маніпулятивного впливу часто використовуються низькі або агресивні людські потяги: вороже ставлення до несхожих на нас, нетерпимість до якогось типу людей, вразливість перед спокусою грошей, слави, влади. Як правило, маніпулятори експлуатують потреби, які повинні діяти безвідмовно: потреба в безпеці, в їжі, у соціальній ідентифікації.

Сьогодні ЗМІ виступають не просто передавальною ланкою, вони визначають соціальний сенс подій, що відбуваються, програмуючи тим самим поведінку громадян. Мас-медіа, конструюючи реальність, препарують цілісну реальність і оформлюють її у певні поняття, символи, образи. Сучасний етап розвитку досліджень ролі ЗМІ у політиці характеризується відсутністю єдиної моделі. У 1940-і роки багато американських і західноєвропейських аналітиків вважали, що преса і радіо контролюють думки людей у суспільній сфері. Ця модель дістала назву моделі максимального ефекту. Після Другої світової війни і до початку 1970-х років панівним був протилежний погляд - вплив ЗМІ на формування позицій, ставлення до суспільства дає мінімальний ефект. Дослідники стереотипів звернули увагу на феномен опору публіки. Висновок, який вони зробили, полягає в тому, що: неможливо змінити стереотип, боротьбу можна вести тільки за тих, хто ще не прийняв остаточного рішення [7,445].

Завдяки телебаченню політики отримали надзвичайно ефективний інструмент впливу на суспільство, що відкриває небачені раніше можливості формування політичних орієнтацій, а також маніпулювання громадською думкою.

Стан політичної свідомості. Залежно від специфіки відображення політичних явищ у структурі суспільної свідомості виокремлюють політичну ідеологію. Ідеологія виступає як вищий науково-теоретичний рівень духовних цінностей. Вона формується насамперед шляхом політичної освіти, політичних наукових досліджень. Політична ідеологія є системою правових ідей, поглядів, ідеалів, принципів, понять. Підкреслюється позитивна і негативна роль різних стереотипів при ідеологічному впливі. Пропаганда можлива лише шляхом налагодження соціально-психологічних контактів, за допомогою механізмів, що здатні подолати бар'єри і вкорінювати ідеологію у свідомість людей, перетворювати знання в переконання. Соціально-психологічні механізми впливу ідеології на особистість, на погляди людей здійснюється переважно за допомогою механізмів навіювання та переконання [8,174].

Стан політичної свідомості, як зазначає В. Щегорцов, є ланкою, що з'єднує свідомість як процес відображення і усвідомлення дійсності та практичну діяльність людей. Стан політичної свідомості справляє суттєвий вплив на поведінку людей, мотиви прийняття ними певних рішень. Він включає в себе наявність у свідомості групи, індивіда певного установочного ставлення до сприйняття тієї чи іншої суспільної інформації, до вироблення певного ставлення до різних політичних явищ. Стан політичної свідомості - це не просто сукупність тих чи інших ідей, поглядів, уявлень і почуттів, а таке їх місце в цій сукупності, коли одні з них займають домінуюче становище і пронизують весь її зміст. Залежно від того, які ідеї, почуття, уявлення, оцінки, думки переважають в той чи інший відрізок часу, можна робити висновок про спрямованість стану політичної свідомості в даний момент [9, 25]. Все, що виражається свідомістю, так чи інакше торкається потреб, інтересів людей і викликає у них переживання, певні емоційно-вольові ставлення до явищ і фактів дійсності.

Сучасний стан американської суспільної свідомості можна охарактеризувати як деформований та нестійкий. У ній багато як застарілих стереотипів, так і найновіших поглядів. Соціологічні дослідження засвідчують, що багатьом громадянам США притаманне відчуття впевненості, віри в те, що все можна змінити у власному житті й в країні в цілому.

У поданій нижче таблиці узагальнено базові небезпеки, зазначені в промовах президента США Дж. Буша (молодшого) за період з 2001 по 2008 роки. Для аналізу було використано 10 ключових промов.

стереотип політичний свідомість буш

Рис. 1

До застарілих стереотипів ми віднесли агресію, боротьбу зі злом у світі, напади на американців, тиранію, війни, ворогів, зброю масового знищення, загрози, оскільки подані поняття зазначають усі американські політики, починаючи з Г.С. Рузвельта і закінчуючи Дж. Бушем. До нових стереотипів відносяться наступні: війна з тероризмом, радикальний Іслам, ісламські терористи, тероризм в образі Аль Каеди і загалом терористи. Найбільшу небезпеку створюють ТЕРОРИСТИ, оскільки президент Дж. Буш згадав їх 104 рази у своїх основних промовах, виголошених в Конгресі, інавгураційних виступах, зверненнях до американського народу тощо. ЗАГРОЗИ та ВОРОГИ поступаються кількісно, проте знаходяться на другому та третьому місцях. Зазначені вище небезпеки існували в минулому, і вони залишилися актуальними і тапер, що свідчить про те, що стереотипи не зникають. Менш численними є терористи Аль Каеди та війна з тероризмом. Найменш численними є поняття АГРЕСІЯ, РАДИКАЛЬНИЙ ІСЛАМ та ІСЛАМСЬКІ ЕКСТРЕМІСТИ. Порівнюючи загрози для США перед 11 вересням 2001 року, ми добігаємо висновку, що стереотипи, пов'язані з безпекою країни, виживання є домінуючими у політичному світосприйнятті американського президента Дж. Буша. Напружена міжнародна ситуація, швидкі зміни на політичній арені, нестабільність на Близькому Сході спричиняє закріпленню існуючих та формуванню нових стереотипів у свідомості американців, що знаходить відбиток у політичній діяльності американських політиків, формуванні зовнішньополітичного курсу країни.

Отже, стереотипи є компонентом широких стосунків дихотомії влада - знання, які продукують і організовують правдиві знання про ІНШИХ. В цьому сенсі вони приносять користь групі, що їх формує, оскільки вони характеризують цю групу більше ніж групу, яка спричинила їхнє утворення. Проведений аналіз стереотипів дає змогу виявити ключові поняття, які проектують політики, існуючі та сформовані уявлення та риси, що суспільна свідомість приписує ІНШИМ в інтересах формування само ідентичності.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо в детальному аналізі стереотипних уявлень решти американських політиків з метою виявлення їхньої ролі у формуванні зовнішньополітичного курсу країни.

Література

1. Агеев В.С. Психологическое исследование социальных стереотипов // Вопросы психологии. - 1986. - № 1. - С. 95 - 102.

2. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы - М.: Наука, 1990. - 250 с.

3. Бодалев А.А. О социальных эталонах и стереотипах и их роли в оценке личности / А.А. Бодалев, В.Н. Куницына, В.Н. Панферова // Человек и общество: (ученые записки НИИКСИ). - Л.: Изд-во ЛГУ. - Вып. 9. - 1971. - 148-162.

4. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита.

5. М.: «ЧеРо», «Юрайт», 2000. - 344 с.

6. Каламаж Р.В. Психологічні аспекти формування правової культури виборців: Дис.... канд. психол. наук: 19.00.06. - К., 2004. - 205 с.

7. Кара-Мурза С.Г. Власть манипуляции. - М: Академический Проект, 2007.

8. 384 с.

9. ПочепцовГ.Г. Теория коммуникации. - М.: «Реал-бук», К.: «Ваклер», 2001. 656 с.

10. Уледов А.К. Общественная психология и идеология. - М.: Мысль, 1985. - 268 с.

11. Щегорцов В.А. Социология правосознания. - М.: Мысль, 1981. - 174 с.

12. Gilmann, L. Sander. Difference and Pathology: stereotypes of Sexuality, Race and Madness. - Ithaka, NY: Cornell University Press, 1985. - 185 p.

13. Greenland Katy. `Can't live with them, can't live without them': stereotypes in international relations // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations / ed. by Reiner Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 15-30.

14. Grossman Alan. Stereotypes and projective mechanisms: forging links between psyche and culture // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations / Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 31-46.

15. Herbrehter Stefan. Cosmopolitanism and Europe: translating the other // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations / Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 187-201.

16. Husemann Herald. We will fight them on the beaches // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations / Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 58-79.

17. L^chmann Martin. With literary texts against stereotypes: stereotypes in language learning // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations / Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 123-136.

18. Macki D.M. Social psychological foundations of stereotype formation // C.N. Macrae, Charles Staugor and Miles Hewstone (Eds.). Stereotypes and Stereotyping.

19. London: Routledge, 1996. - P. 41-78.

20. Morris A. John. Stereotypes, language and the media: plus 3a change? // Stereotypes in contemporary Anglo-German Relations // Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 47-57.

21. Price Susan. A view from a bridge: stereotypes of the German in business and higher education // Ed. by Rainer Emig. - New York: St. Martin's Press, 2000. - P. 155-162.

22. Tajfel, H. and Turner, J.C. An integrative theory of intergroup conflict // In W.G. Austin and S. Worschel and W.G. Austin (Eds.). Psychology of intergroup relations. - Monterey, CA: Brooks/Cole, 1979. - P.29-42.

23. Tajfel H. Social stereotypes and social groups / Turner J.C., Giles H. (eds.) Intergroup behavior. - Oxford: Basil Blackwell, 1981. - P. 144-167.

Размещено на Allbest.ru