Україна проти валуївщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україна проти валуївщини

Новак Олексій Федорович

2012

З приходом до влади змосковщенної донецької кліки різко загострилися стосунки між російською національною меншиною і корінною українською нацією. Особливо розгорілися суперечки навколо мовного питання, які в парламенті переросли в позубовщину. Їх приховано розпалив Президент України В.Ф. Янукович і його промосковська більшість у Верховній Раді України. Чомусь інші нацменшини, окрім російської, так демонстративно не висувають мовних претензій.

Посилаючись на Європейську Хартію регіональних мов, депутати-антиукраїністи вважають, що в Україні обмежують вживання російської мови. Насправді ці нападки зовсім не обґрунтовані. Звертання до Європейської Хартії також безпідставне, бо вона передбачає захист мов, які природним чином зникають з ужитку (в Росії їх більше сотні). Щодо російської мови, то вона такого статусу в Україні не має.

Зберегти від занепаду маємо якраз українську мову й культуру, бо всі друковані видання (70%), телебачення, кіно в наш час перенасичені "рускоязичієм". Усе працює на користь колишньої колоніальної російської мови, яка витісняє українську зі всіх сфер користування на Сході і Півдні. Це тоді, як у Росії не видається українською мовою жодна газета, журнал, книга, не працює ні одна школа, бібліотека, мовчать ЗМІ, хоч українців там не менше, ніж росіян в Україні. Верховний суд Російської федерації нещодавно ліквідував навіть єдине об'єднання українців в Росії.

Пора покласти край спробам розчленити Україну за мовно-територіальною ознакою (мовна федералізація). Українофобів типу Ківалова, Колісніченка, Єфремова, Чечетова, Табачника та інших, які розпалюють це страхітливе дійство, слід негайно віддати під суд, передбачивши вищу міру покарання. Цю проблему під свій контроль мають взяти українські націонал-патріоти, бо правові і силові структури України підпорядковані розкольникам, які, як вірні пси-лакеї, служать Кремлю. У Верховній Раді України їм підзвітні різного роду перевертні і безіменні совки. Це, передусім, комуністи, литвинці і "тушки". Усі антиукраїнські політичні сили об'єдналися навколо В.Ф. Януковича і його Партії Регіонів. Діють за принципом "Розділяй і владарюй!"

Нацменшини, як етнічно-суспільне утворення, у наш час побутують на території всіх народів Європи, але їхня поява та політична роль, зовсім інші, ніж меншин в Україні. Тут - це людське стадо вандалів, яке прислали сюди ворожі Україні народи з метою асиміляції і цілковитого знищення автохтонів. Рвуться захопити її благодатні Землі, а самих українців надмірно експлуатувати. Вже Катерина ІІ з цих міркувань у ХХІІІ ст. заселяла Схід і Південь України маловартісним людом із росіян, сербів, болгар, греків. Згадаймо, як нашу славну Запорозьку Січ у 1775 році знищив російський генерал Текелія - сербський приблудник-лакей.

У 1932-33 і 1937 рр. на місце заморених голодом і масово розстріляних українців більшовики з Росії зігнали велику кількість злюмпенізованих покидьків, якими поповнили російську нацменшину. Після війни в Західну Україну допровадили багато російських лакуз "для укрєпленія совєтской власті", які принесли її народові масу горя. Складна ситуація виникла і в Криму, де на місце депортованих татар прислали російських переселенців, які зараз не ладять з автохтонним татарським народом.

Ця приблудна каста сьогодні прагне в Україні запровадити другу, рівноцінну державній мову, а то й створити нову народність (нацменшину) і відхопити собі частку українських історичних земель. Це - п'ята колона Росії. українська нація мова культура

Жахіття голодів, розстрілів, висилок на Сибір здійснювали озвірілі гегемони сталінської мафії Косіор, Чубар, Постишев руками вихідців із Росії та Ізраїлю, яких підтримувала частина української спролетаризованої черні. У наш час їхні нащадки (частково вони самі, хто ще живий) на все горло галасують, що їх національно, особливо мовно, утискують українці. Це несусвітне невігластво, неонацистський мізантропізм.

Не цю меншевартісну людську подобу має на увазі Європейська Хартія, заявляючи про зникаючі мови нацменшин, а народи, які в минулому природним шляхом опинилися на чужій землі, утворивши анклав, чи шукаючи, як українці, кращої долі. Ці люди толерантні, працелюбні, ніколи не показують роги народові, який великодушно їх прийняв на свої терени. Щодо московитів в Україні - то це залишки завойовників-ординців, імперіалістичні симптоми яких не зникли за останні двадцять років, а посилилися. Ототожнювати їх з нацменшинами, в яких немає історичної батьківщини, мова яких зникає, безпідставно. Окрім того, росіяни вважають себе не меншиною, а ще панівною нацією.

Треба знати: навіть якби на своїй землі українці складали мізерну меншість (не 76,7%), то й тоді б вони мали право називати Україну тільки своєю Батьківщиною, а українську мову державною. Бо це споконвічна земля їхніх предків, які тисячоліттями заселяли її невідлучно, любили й берегли її для наступних поколінь.

Президент В.Ф. Янукович і його посткомуністичне московсько-шовіністичне оточення прагнуть будувати не національно-демократичну державу, яких більшість у світі, а безлику громадянську з монархічною формою правління. Щось подіне в 1918 році вже дехто будував. Обійшлося це втратою третини українського генофонду. Може, ще раз повторимо цей експеримент? Тоді пропаде не тільки українська мова, а й ми всі до одного.

Незалежні держави, що сформувалися на уламках імперії СРСР, будують національні держави (виняток - Білорусь). Добитися свободи й упорядкованості в економіці їм посприяло те, що з тріском витурили зі своїх одвічних земель московських наїзників. Тільки азербайджанці їх депортували близько 650 тисяч. Українці не пішли цим доленосним шляхом і зараз гірко розплачуються за необачність, відчуваючи невлаштованість у власній державі. Отож, маємо вигнати в Росію на свої історичні поселення всіх до одного московських україножерів. Інакше ніколи не матимемо спокою й економічних здобутків, а буде постійне міжнаціональне взаємопоїдання, на зразок того, що зараз коїться у Верховній Раді. Хто з росіян, пошановуватиме корінний український народ, державність і вважатиме Україну своєю Батьківщиною, може залишитися в Україні.

Комуністичну партію України треба негайно заборонити: вона зараз братається з російськими олігархами. Це переважно залишки колишніх КПРС і КДБ. Тих з них (це старше покоління), у кого руки в крові українців, без суду відправити на довічне ув'язнення. Комуністи, як прислужники Кремля, зневажають українську мову й духовність. У парламенті спілкуються по-московськи. Цей мотлох зараз при владі править козацькою Україною, служачи "старшому братові". Чи по Божому це?

Українським патріотам вихідці з-за Хутора закидають, що вони боронячи рідну мову, сповідують фашизм і нацизм. Чому ж ці "ангелята" не докоряють США, де робітникам, що прибули на заробітки, якщо вони не опанували англійську мову, видають меншу зарплатню. Ніхто США не звинувачує за це в порушенні прав людини або нацизмі. Також не дорікають французам за такі незрозумілі для нас заходи: якщо проживаючи у Франції, за півроку не вивчив французьку мову, його виганяють з цієї країни; якщо на вулиці хтось говорить по-чужинськи, його штрафують. Якщо депутат парламенту, виступаючи, вжив іноземне, нефранцузьке слово, на нього накладають штраф у тисячу франків, якщо припуститися такої помилки вдруге, то штраф збільшують до десяти тисяч франків; на третій раз на такого народного обранця чекає Бастилія. Чомусь ніхто в світі не звинувачує французів у націоналізмі чи шовінізмі.

Крім росіян, також нехтують українською мовою ті народи, які занедбали свою рідну мову. Це, передусім, євреї, які не тільки далекі від української духовності, але не бажають бодай орієнтовно порозумітися з українством, хоча віддавна живуть в Україні. Частина їх уже залишила наш край, де за ними не плачуть. Також півмільйона виїхали з Донбасу в Росію московитів, які зараз (не всі) просять повернутися назад.

Деякі незнайки з числа українців іноді заявляють, що вони глаголять російською мовою, бо вона, бачте, зачислена до п'ятірки міжнародних мов. А чому тоді поляки говорять польською мовою, греки - грецькою, турки -турецькою і т.д.? Адже тоді всі на світі мали б знати лише одну з п'яти міжнародних мов, а свою ігнорувати? Тоді на планеті функціонувало б п'ять, а не три тисячі різних мов. український нація мова культура

Якщо юнак не володіє українською мовою, то як йому стати офіцером Українських збройних сил або служити в них, якщо там послуговуються українським словом. Крім того, рідна мова приносить нормальній людині, а не перевертню, велику душевну радість, збагачуючи її духовно. Народи завжди берегли й захищали свою мову, як найцінніший скарб.

Так, у 1918 році у Фінляндії фінською мовою розмовляло тільки 4% населення країни. На це, як і в нас, були історичні причини. В добу сучасності по-шведськи говорять менше 4%, а рідною фінською - понад 96%. Така ж сама світла перспектива очікує українську мову.

Скрутна ситуація з мовою склалася в Латвії. Після розколу СРСР там залишилося всього 40% латвійського населення, решта - чужоземці, переважно росіяни. Уряд Латвії витурив частину їх зі своєї території, зокрема ту людність, яка поводилася з корінним народом зверхньо, по-імперськи. Лояльним, доброзичливим по відношенню до латишів росіянам відкрили спеціалізовані школи латвійської мови. Кожен московин, який не склав екзамен на знання латвійської мови, виселявся з Латвії. Для вигнанців в Росії навіть будували будинки, квартири в яких заселяли ними.

Із середньої Азії і Закавказзя в більшості випадків росіян гнали під мітлу. Тому зараз середньоазійські народи не знають громадянського неспокою від міжнаціональних розладів усередині країни. Внутрішні ресурси народ концентрує на економічних проблемах, а не на етнічних міжусобицях. Тому ці народи стрімко підносяться з колін, гамують біди совєтських часів.

Сучасні російські шовіністи пориваються відновити як свою колонію Совєтський Союз. Цю безперспективну оргію, вони починають з України, яку безпардонно русифікують: віднявши в народу мову, посіявши мовний нігілізм, і духовність, легше його загнати в імперські кліщі. Покоривши Україну, Росія легко загнала б у ярмо менш численні народи. Екс-президент Азербайджану Алієв у свій час далекоглядно заявив, що сучасні незалежні держави, які утворились як наслідок розпаду СРСР, існують тільки тому, що є незалежна Україна - щит колишніх совєтських народів проти московської метрополії. Надумана русофілами в Україні мовна проблема, що зараз будоражить усю державу - це спроба Росії посіяти в Україні розбрат на національному ґрунті, щоб її розколоти, а тоді остаточно поневолити. Ці політичні провокації можуть викликати громадянську війну.

Заяви русофобів, що Україна багатонаціональна держава непереконливі. У наш час в Україні проживає лише п'ять народів, що перевершують 100-тисячний бар'єр: росіяни, поляки, білоруси, євреї і татари. Серед них лише росіяни становлять 17% населення країни, інші приблизно по 0,75% кожний. Українці - природний гегемон: їх обсяг складає майже 77%. Інші народи становлять ледь помітну меншість, караїмів, наприклад, усього 600 чоловік. Відносити їх до національних меншин безглуздо. В останні роки частина росіян залишила Україну, інша - частково (природним шляхом) асимілювалася українцями та іншими народами. Майбутній перепис (2013 р.) засвідчить, що росіян у нас не більше 6-7 мільйонів, а не 11, про що вигукують колісніченки. Генетично чистих росіян і того менше.

Луганські русаки нещодавно утворили комітет, який піклуватиметься збереженням у своїй області російської мови, якій там ніщо не загрожує. Українська влада має заборонити його діяльність. Натомість утворити ефективно діючий комітет захисту української мови.

Размещено на Allbest.ru