Правий партійно-політичний спектр Донецької області: становлення та проблеми

Виявлення найбільших політичних сил Донецької області правого спрямування та визначення проблем, які заважають їх ефективній діяльності. Структурне оформлення Конгресу Українських націоналістів, Народного руху України та інших правих партій регіону.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2013
Размер файла 23,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правий партійно-політичний спектр Донецької області: становлення та проблеми

З проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року в Україні почалися значні зміни в усіх сферах життя суспільства, зокрема, в політичній. Ці зміни були викликані переходом від тоталітарної до демократичної держави. Наслідком цього процесу в політичному житті було встановлення ідеологічного плюралізму та формування багатопартійної системи. В цей час виникли політичні партії різного ідеологічного спрямування, в тому числи і правого. На сьогоднішній день праві партії України пройшли тривалий період розвитку, який виявив численні проблеми, що негативно впливають на їхні позиції на політичному полі країни та її регіонів. Так, актуальними питаннями для більшості правих сил є створення розвиненої мережі місцевих організацій, поповнення лав значною кількістю членів, залучення впливових та авторитетних осіб, створення потужної фінансової бази. Без комплексного вирішення цих завдань, жодна партія не може розраховувати на ефективну діяльність та підтримку населення під час виборів. В 2004-2007 роках праві сили країни намагалися відповісти на зазначені виклики шляхом об'єднання в єдині політичні сили та виборчі блоки, наприклад, партію «Народний Союз Наша Україна», блок «Наша Україна-Народна Самооборона». Саме до цих утворень увійшли найбільш потужні праві партії. Але чи є такі утворення стійкими? Зараз в парламенті пропрезидентська «Наша Україна» тріщить по швах і найближчим часом може розпастися. Такі об'єднання за умови наявності різних підходів до вирішення окремих питань розвитку країни ніяк не можуть бути міцними. Тому, якщо парламентська фракція НУ-НС розпадеться, перед партіями, що входять до неї знову можуть постати численні проблеми, вирішити які самотужки вони навряд зможуть.

Донеччина має важливе значення для України, оскільки дає 20% ВВП всієї країни, а на території цього регіону мешкає 10% усього її населення [1; 2]. Нагадаємо також, що праві ідеї, зокрема відверто націоналістичні ніколи не були особливо популярними серед населення Донецької області, і праві сили тут є досить слабкими і невпливовими. З огляду на це, проблема становлення та розвитку правих партій в цьому значному регіоні представляється нам дуже важливою.

Метою дослідження є виявлення найбільших політичних сил регіону правого спрямування та визначення проблем, які заважають їх ефективній діяльності.

Виходячи з мети, автор ставить завдання проаналізувати структурне оформлення Конгресу Українських націоналістів (далі КУН), Народного руху України (далі НРУ), «Народного Союзу Наша Україна» (далі НСНУ) та інших правих партій регіону, дослідити такі їх проблеми, як фінансування, людський та кадровий ресурс.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець 80-х років XX - початок XXI ст. Автор розпочав дослідження з 1989 року, оскільки саме в цей час на Донеччині була створена регіональна організація НРУ.

Історіографічну базу даної проблеми складають праці загальнотеоретичного характеру, роботи присвячені характеристиці політичної ситуації в Україні та безпосередньо в Донецькій області. До першої групи можна віднести праці О. Голобуцького, Т. Криворучко, В. Якушика, О. Бойко, В. Кипеня, О. Леонова та В. Лаги, в яких подана класифікація політичних партій України за ідеологічною приналежністю, а також окреслені проблеми відносин держави та партій [3; 4; 5; 6]. Такі автори, як В. Бала, О. Голобуцький, Т. Голобуцька, Я. Павловський приділили увагу аналізу політичної ситуації в Україні 2006-2007 років [7]. До третьої групи відносяться праці Т. Болбат, В. Ликова, А. Фіщука, В. Ковальського, Є. Пожидаєва та Н. Наталіної, в яких висвітлено створення окремих політичних сил регіону, проаналізовано їхні проблеми [8; 9; 10; 11]. Ці роботи мають безперечну цінність в розумінні політичної ситуації в Донецькій області в означений період, однак не дають розуміння особливостей становлення та розвитку тут правих партій.

Джерела з даного дослідження теж складаються з декількох груп. Найголовніше значення мають закони України. Перш за все Основний закон України, 36 стаття якого надає громадянам право на створення політичних партій, закон України «Про політичні партії в Україні», який встановлює порядок створення та діяльності партій [12,10; 13] До другої групи належать партійні документи та матеріали, як загальнонаціонального, так і місцевого значення. Зокрема, базовим для всіх партій документом є Статут, який визначає їх структуру та керівні органи на всіх рівнях. Третю групу складають статистичні дані щодо кількості політичних сил, зареєстрованих на Донеччині обласним управлінням юстиції та їх місцевих організацій.

Однією з найбільш відомих правих партій регіону до свого розколу був Народний Рух України. Установча конференція обласної організації НРУ відбулася 20 серпня 1989 року [9,21]. Вона була зареєстрована управлінням юстиції 11 січня 1994 року [14,1]. Структурне оформлення партії відбувалося протягом тривалого періоду. В 1992 році вона нараховувала в області 19 міських та районних організацій [9,21]. В 1998 році партія мала вже 21 місцеву організацію, з яких 16 були міськими і 5 - районними [15]. В 2002 році їх кількість не змінилася.

Кількісний склад ДОО НРУ є незадовільним. В 1992 році членами обласного осередку було 357 осіб [9,21]. В 1993 році - 380 [9,21]. На початку XXI ст. кількість членів партії залишається в регіоні не значною, і впливових та авторитетних осіб серед них не має. Не додав НРУ популярності розкол, який відбувся в 1999 році, в результаті якого з партії вийшли Юрій Костенко та його прихильники, які заснували Український Народний Рух, на базі якого потім була створена Українська Народна Партія (далі УНП). Обласна організація УНП була зареєстрована відповідним управлінням юстиції 15 березня 2000 року [14,2]. В 2002 році партія нараховувала в області 24 місцеві організації, з яких 17 були міськими та 7 - районними [16]. В цілому і НРУ, і УНП мають на Донеччині погано розвинену партійну структуру.

Ще однією правою силою регіону є обласна організація Конгресу українських націоналістів, яка була зареєстрована 17 листопада 1993 року [14,1]. Створення місцевих організацій партії відбувалося досить довгий час. Так, на передодні виборів 1998 року КУН нараховував в області 25 партійних організацій, з яких 19 були міськими, а 6 - районними [17]. В 2002 році їх кількість не збільшилась і залишалась такою ж самою. А, вже в 2003 році новообраний голова партії Олексій Івченко в інтерв'ю виданню «Столичные новости» повідомляв про існування в Донецькій області 45 місцевих організацій КУН [18]. Найбільшими проблемами партії є кадрове питання та не чисельність її лав. Представники бізнесової та політичної еліти Донеччини не виявляють бажання вступати до неї, або фінансувати її діяльність. Кількість членів обласного осередку КУН є незначною. В 1994 році вона становила 420 осіб [9,17]. На сьогоднішній день суттєвого збільшення лав партії не відбулося.

Крім того, до правих сил Донецької області відносяться і такі партії, як Українська християнсько-демократична партія (далі УХДП), Християнсько-демократична партія України (далі ХДПУ) та Християнсько-демократичний союз (далі ХДС). На всеукраїнському рівні УХДП була створена 13 січня 1989 року у Львові і до 1990 року мав назву Українського християнсько-демократичного фронту [9,36]. Але, в 1992 році з партії вийшли деякі члени незгодні з її позицією по певних питаннях і заснували ХДПУ. На цьому розмежування серед християнських демократів не завершилося. В березні 1994 року був заснований ХДС, який об'єднав християнських демократів Сходу та Півдня країни [9,36]. Після цього почалася структурна розбудова цих партій на регіональному рівні. На Донеччині обласна організація ХДПУ була зареєстрована 12 вересня 1996 року, а обласна організація ХДС - 13 жовтня 1997 року [14,1]. В 1998 році ДОО ХДПУ мала лише п'ять місцевих організацій - 4 міських та 1 районну [19]. В 2002 році їх кількість не збільшилась. Ситуація з ХДС була не кращою. В 1998 році він мав в регіоні 9 міських організацій і жодної районної [20]. В 2002 році їх кількість залишалася такою самою 26 грудня 1997 року була зареєстрована обласна організація Партії реформи і порядок (далі ПРП), після чого почалося створення її місцевих організацій [14, 2]. Вже в 1998 році партія нараховувала в регіоні 26 місцевих організацій, з яких 18 були міськими і 8 - районними [21]. В 2005 році ДОО ПРП мала 62 місцеві організації, членами яких були майже 2000 осіб [11,56].

В цілому, більшість правих партій Донецької області була створена у 1990-х роках. На початку XXI ст. були лише поодинокі випадки їх реєстрації.

На сьогоднішній день найбільш відомою правою силою області є «Народний Союз Наша Україна», створений на всеукраїнському рівні в 2005 році переважно партіями, які 2002 року входили до виборчого блоку В. Ющенка «Наша Україна». Вже 5 березня 2005 року відбулася Установча конференція НСНУ, щоправда не всі члени блоку висловили бажання входити до складу єдиної партії. Так, до НСНУ не увійшли Українська народна партія Юрія Костенка та Народний Рух Бориса Тарасюка. Деякі дослідники пов'язують це з тим, що зазначені партії могли втратити самостійну політичну діяльність [22]. Не увійшли до єдиної партії ЛПУ та ПРП. Але, інші члени блоку погодилися вступити до об'єднаної партії, і НСНУ була створена на всеукраїнському рівні. Після цього почалося заснування регіональних відділень нової партії по областях України. Результатом такого партійного будівництва було створення і донецьку обласну організацію НСНУ.

Слід зазначити, що у 2005 році всі партії, які у свій час входили до блоку «Наша Україна», мали свої обласні осередки у Донецькій області, і деякі з них існували тут вже досить довго.

Установча конференція ДОО НСНУ відбулася 23 квітня 2005 року у Донецьку. Від центральних органів партії були присутні голова центрального виконавчого комітету Юрій Єхануров, голова політради партії Віталій Бонзик. Установча конференція працювала у складі 516 осіб [23]. Її завданням було обрання кандидатури голови обласного осередку партії, а також його керівних органів - Ради та Контрольно-ревізійної комісії. Слід зауважити, що зазначені структури були важливими для діяльності обласного осередку партії згідно зі Статутом НСНУ, який було прийнято 5 березня 2005 року на установчому з'їзді партії [24]. Проте, обрання голови не обійшлося без скандалів. По-перше, не всім учасникам конференції надали можливість висловити свою думку та внести пропозиції. По-друге, дуже активно своє незадоволення проявив кореспондент газети «Острів» Сергій Фурманюк. Він почав вимагати визнати цю конференцію недійсною, а потім почав роздавати листівки з назвою «Майдан закінчився?», у яких говорилося, що НСНУ будується як партія влади [23]. Деякі дослідники вважають, що причину таких дій Сергія Фурманюка слід бачити у тому, що він сам претендував на посаду голови ДОО НСНУ і тому вступив у конфлікт з Антоном Кліменком - головним претендентом на цю посаду, який мав підтримку центральних органів партії [11; 21]. Незважаючи на цю конфліктну ситуацію, більшість все ж таки взяла участь у голосуванні і обрала А. Кліменка головою ДОО НСНУ кількістю 259 з 376 голосів [23].

Установча конференція обрала керівні органи обласного осередку - Раду у складі 15 осіб і Контрольно-ревізійну комісію у складі 7 осіб [23]. ДОО НСНУ була зареєстрована головним управлінням юстиції у Донецькій області і отримала реєстраційне свідоцтво за №98 5 травня 2005 року [14,5]. Таким чином, квітень - травень 2005 року можна вважати початком структурного оформлення НСНУ в Донецькій області.

Після цього почалося створення місцевих організацій НСНУ в Донецькій області. Особливістю партійного будівництва НСНУ в регіоні було те, що більшість його місцевих організацій була створена за дуже короткий час. Якщо у червні та липні 2005 року не було зареєстровано жодної партійної організації НСНУ, то вже наприкінці вересня того ж року їх налічувалося 68 [11,22]. Сам процес створення місцевих організацій НСНУ в регіоні відбувався в порядку, встановленому партійним Статутом. Крім того, 23 травня 2005 року ДОО НСНУ прийняла рішення, яке затверджувало чітку схему створення її місцевих організацій, згідно з яким члени партії в окремих територіально-адміністративних одиницях створили власні ініціативні групи, представники яких подали до Виконавчого комітету ДОО НСНУ звернення про створення організаційних комітетів з підготовки та проведення установчих конференцій місцевих партійних організацій. У відповідності з цим, Рада ДОО НСНУ створила організаційні комітети, голови яких спрямували до Ради обласного осередку заяви бажаючих вступити до партії. Установчі конференції, проведені по області, подали до Виконавчого комітету ДОО НСНУ заяви про постановку на облік створених місцевих партійних організацій. Рада ДОО НСНУ розглянула ці заяви і зареєструвала місцеві партійні осередки, які одразу почали свою діяльність [25].

Таким чином, процес створення місцевих партійних осередків НСНУ в Донецькій області проходив виключно згідно статутних вимог, завдяки чому виникла досить розгалужена централізована структура місцевих партійних організацій ДОО НСНУ. Партія має місцеві організації у більшості міст та районів Донецької області, що дозволяє їй проводити активну роботу в регіоні.

НСНУ в регіоні не має особливих проблем з фінансуванням, принаймні під час виборчих кампаній, на відміну від інших правих партій. Її спонсорами тут є представники середнього бізнесу, які є членами партії і навіть очолюють її місцеві організації. Одним з них був колишній голова обласного осередку партії А. Кліменко, який разом із своїм братом Олександром є співвласником групи кампаній «Анталекс», яка займається виробництвом та торгівлею паперовими та картонними виробами [26]. Є також у А. Кліменко проекти у видавничій справі та експорті алкогольних виробів [26]. Взагалі, його можна вважати досить успішним бізнесменом. Необхідно, відмітити і голову Маріупольської міської організації партії О. Толстенко, який є власником «Торгового дому Максим». Отже, НСНУ в регіоні прямо пов'язана з представниками середнього бізнесу, які одночасно є членами партії і мають можливість надавати обласному осередку певну фінансову підтримку. Крім того, члени партії сплачують членські внески. Згідно зі статутом це є їхнім обов'язком [24]. Але сума членських внесків дуже символічна і становить лише 1 гривню. Тому їх не можна розглядати серйозно в якості джерела фінансування обласного осередку НСНУ.

Актуальним для ДОО НСНУ є кадрове питання, адже впливові посадовці та представники великого бізнесу регіону перебувають в лавах Партії регіонів і не мають намірів змінювати партійний квиток. Серед членів партії не має гучних прізвищ, які могли б привернути симпатії виборців. Навіть на посаду голови ДОО партії під час її створення в 2005 році не знайшлося кращої кандидатури ніж А. Кліменко, який займав цю посаду до літа 2008 року. Він народився 28 листопада 1978 року у місті Макіївка. У 1995 році поступив на історичний факультет Донецького національного університету зі спеціальності політологія, який закінчив у 2000 році. Наприкінці 1990-х років він починає займатися підприємницькою діяльністю, і в 1998 році разом з братом Олександром засновує власне підприємство ТОВ «Східноукраїнські виробничо-інформаційні системи» [27]. У 2000 році підприємство перетворюється у компанію «Анталекс», а в травні 2004 року на «Групу компаній Анталекс» [27]. Головою правління цього підприємства на сьогоднішній день і є А. Кліменко.

Публічною політикою він починає займатися у 1999 році, коли після пропозиції кандидата у президенти О. Мороза очолює його виборчий штаб у Донецькій області. Під час парламентських виборів 2002 року він був одним з керівників виборчої компанії блоку В. Ющенко «Наша Україна» в регіоні, а з листопада 2002 року очолював Раду Донецького обласного громадського об'єднання «Наша Україна». Під час президентських виборів 2004 року А. Кліменко був довіреною особою кандидата у президенти В. Ющенка по 42 виборчому округу (центр міста Донецьк) [27].

Отже, на момент обрання головою обласного осередку А. Кліменко вже шість років займався політичною діяльністю і мав досвід партійної роботи. Крім політичної діяльності, він також досить успішно займається бізнесом. Тому на нашу думку, він невипадково мав підтримку центральних органів партії на установчій конференції.

Але, після свого переобрання А. Кліменко недовго залишався головою ДОО НСНУ. На початку липня 2008 року він залишив посаду і вийшов з партії. Журналістам він повідомив, що зробив це на знак протесту проти політики центрального керівництва, в якому перемагають авторитарні тенденції та кумівство, відбуваються численні порушення статуту [31]. За його словами, обов'язки голови ДОО НСНУ до вересня 2008 року мав виконувати заступник голови обласної державної адміністрації С. Зікеєв [31].

Щодо чисельності членів ДОО НСНУ, то вона є найбільшою серед інших правих сил регіону. Станом на березень 2006 року вона становила 8908 осіб [32]. Проте, вже через рік на звітно-виборчій конференції А. Кліменко заявив, що кількість члені ДОО партії складає 5186 осіб [32]. Таким чином, майже за рік, що минув з часу парламентських виборів 2006 року лави партії скоротилися більш ніж на 40%. Це відбулося внаслідок партійної чистки. Так, лише з Маріупольської міської організації партії (далі ММО) були виключені 1200 осіб [32]. За словами голови обласного осередку причиною цього стало те, що керівні органи ММО ухилялися від якісної перевірки обліку членів партії [32]. Крім того, члени ММО невчасно платили членські внески та не брали активної участі у виборчій кампанії 2006 року. До того ж за ініціативою А. Кліменко була проведена перереєстрація членів ДОО, яка також вплинула на зменшення їх чисельності. Не зважаючи на суттєве скорочення своїх лав ДОО НСНУ залишається найбільшою правою партією Донеччини.

Отже, становлення правих сил Донецької області відбувалося наприкінці 80-х років ХХ - на початку XXI ст. Більшість з них має погано розвинену структуру. Крім того, загальними проблемами правих партій області є незадовільне фінансування, незначна кількість прихильників та відсутність у їх лавах впливових та авторитетних осіб. Політична та бізнесова еліта регіону не підтримують ці сили. Не володіючи належним фінансовим, людським та кадровим ресурсом на Донеччині, який би дозволяв їм вести активну діяльність, праві партії не можуть тут розраховувати на якусь підтримку населення. На сьогоднішній день найбільшою правою силою області є ДОО НСНУ, яка має широку мережу місцевих партійних організацій, досить значну кількість членів. Але і перед НСНУ стоїть кадрова проблема, оскільки навіть керівництво її обласного осередку маловідоме серед населення. Втім, вирішення зазначених питань ще не гарантує правим партіям значний успіх в регіоні. Єдиною можливістю для них покращити свої позиції є об'єднання та виступ єдиним фронтом на виборах та після них. Проте, цей шлях може бути ефективним лише за умови відсутності суперечок в середині такого об'єднання, адже це доводить сумний досвід Нашої України - Народної Самооборони на загальнонаціональному рівні.

політичний націоналіст рух партія

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія та основні етапи виникнення політичних партій на Україні. Напрями діяльності перших українських партій початку XX ст., тенденції їх розвитку. Основні причини та шлях становлення багатопартійності. Діяльність політичних сил після розпару СРСР.

    реферат [33,6 K], добавлен 04.09.2009

  • Політичні партії та їх роль в політичній системі суспільства. Функції політичної партії. Правові основи створення і діяльності політичних партій. Типологія політичних партій і партійних систем. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.

    реферат [28,9 K], добавлен 14.01.2009

  • Причини занепаду лівого руху сучасної України. Розгляд аспектів діяльності політичних партій лівого руху, які потребують модернізації. Запропоновано модель оновлення і відродження лівого руху України в умовах олігархії та деідеологізації суспільства.

    статья [31,4 K], добавлен 31.08.2017

  • Політичні партії та їх класифікація. Основне призначення партії. Статус та особливості діяльності політичних партій. Історія становлення багатопартійності в Україні. Провідні принципи у партійній політиці. Соціальні функції партій.

    контрольная работа [16,4 K], добавлен 04.08.2007

  • Загальна характеристика та особливості діяльності основних партій та політичних організацій соціалістичної, ліберальної та консервативної орієнтацій в Бессарабії в період революції 1905-1907 рр. Аналіз організаційних мереж політичних партій в Бессарабії.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 11.11.2010

  • Сутність, функції та різновиди, закономірності та особливості політичних систем зарубіжних країн та України. Партійно-політичний спектр сучасної України, етапи розвитку української багатопартійності. Порівняльний аналіз партійних систем різного типу.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 17.01.2010

  • Прототипи сучасних політичних партій в умовах кризи феодалізму, ранніх буржуазних революцій і формування капіталізму, в час виникнення парламентів. Політична весна народів. Зв’язок між трансформацією політичних партій та реформою виборчого права.

    реферат [20,8 K], добавлен 17.09.2013

  • Політична наука про загальну теорію політичних партій та партійних систем. Особливості думки теоретиків про визначення партій та їх необхідність. Розвиток загальної теорії політичних партій, партійних систем та виборчої системи сучасною політологією.

    курсовая работа [27,1 K], добавлен 04.09.2009

  • Поняття, структура і функції політичної системи. Основні ознаки, функції, генезис політичних партій. Тенденції розвитку партій і партійних систем в країнах Західної Європи та США на сучасному етапі. Етапи правового розвитку російської багатопартійності.

    дипломная работа [85,2 K], добавлен 04.02.2012

  • Становлення та розвиток лівої ідеології в Україні, еволюція теоретичної думки. Соціально-економічна політика в програмах партій соціалістичного спрямування. Проблема духовної політики, особливості позицій щодо шляхів національно-державного будівництва.

    дипломная работа [79,0 K], добавлен 04.01.2011

  • Напрями політичних партій України: комуністичний; соціально-ліберальний; націоналістичний. Юридичний статус українських партій. Характерні риси української партійної системи. Національно-державницький напрям в українській історико-політичній науці.

    контрольная работа [26,5 K], добавлен 16.05.2010

  • Формування іміджу політичних діячів. Компаративний аналіз іміджів політичних діячів України. Специфічні риси іміджу Віктора Ющенка і Віктора Януковича. Дослідження суспільної думки України відносно іміджу політичних діячів В. Ющенка та В. Януковича.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 02.06.2009

  • Типологія політичного лідерства. Осмислення суті політичної еліти в теоріях філософів та істориків. Періоди формування і діяльності власної еліти в українському суспільстві. Типи політичних лідерів сучасної України, розташування сил і перспективи партій.

    реферат [24,1 K], добавлен 10.03.2010

  • Проблема "політичного темпераменту" партій як одна з головних у політичних науках. Мета політико-пропагандистського, ідеологічного впливу. Український лібералізм як світоглядна концепція. Еліта (аристократія) в історичному контексті В. Липинського.

    контрольная работа [2,0 M], добавлен 13.02.2011

  • Політичний лідер як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху. Загальне поняття про пуналуальну, парну та моногамну сім'ю. Шлях суспільства до створення держави. Аналіз розвитку Афінської держави. Римська організація управління.

    контрольная работа [33,4 K], добавлен 04.01.2014

  • Типологія політичних партій. Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи. Сутність та типи партійних систем. Функції громадсько-політичних організацій та рухів. Основні причини виникнення партій та ефективність їх впливу на суспільство.

    реферат [24,3 K], добавлен 13.06.2010

  • Визначення теоретичної основи та методологічного інструментарію аналізу впливу партій на політичні пріоритети місцевих еліт в постсоціалістичних суспільствах Центральної та Східної Європи. Проблеми становлення та еволюції партій та партійних систем.

    статья [42,5 K], добавлен 20.08.2013

  • Суть, класифікація та типи суспільно-політичних рухів як своєрідної форми вияву політичної активності людських мас. Порівняльний аналіз рухів та політичних партій, їх специфіка. Значення політичних рухів для подолання авторитарних і тоталітарних режимів.

    реферат [22,3 K], добавлен 01.07.2011

  • Класифікація політичних партій. По характері доктрин. По місцю і ролі партій у політичній системі. За критерієм організаційної структури. По виду партійного керівництва. Чотири типи партійних систем.

    реферат [8,2 K], добавлен 07.06.2006

  • Історія зародження і розвитку політичних ідей з часів Київської Русі до XIX ст. Роль Кирило-Мефодіївського товариства у становленні суспільно-політичної думки країни XIX - початку ХХ ст. Визначення проблем державності в українській політичній думці ХХ ст.

    реферат [23,6 K], добавлен 13.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.