Размещено на http://www.allbest.ru/

Політико-філософські засади дослідження публічної сфери в сучасних західних концепціях

Третяк О.А.

Теоретичне підґрунтя дослідження публічної сфери в сучасній західній політичній науці має низку підходів, які сконцентровані, в першу чергу, навколо трьох основних напрямків: по-перше, це теоретичний аналіз структури публічної сфери, який передбачає аналіз медіа, аналіз громадських структур, аналіз поведінки держави. Другий напрямок сконцентрований на нормативних вимогах до публічної сфери, які викладені у класичних трактовках публічної сфери запропонованими Юргеном Габермасом, Джоном Роулзом та Ханною Аренд. В межах цього напрямку пропонується розробка емпіричної апробації класичних та ідеальних форм. Третім напрямком, релевантним до сучасних досліджень публічної сфери, є емпіричні дослідження публічних дискурсів. В цих розробках розгортається панорама можливостей обговорень з конкретних питань у демократичному суспільстві, також аналізуються традиції громадських обговорень і можливості обговорення тих чи інших питань в межах демократичної політичної системи та різних інституційних публічних обговорень.

Для теоретико-методологічного дослідження публічної сфери політики демократичного суспільства необхідне представлення різних точок зору провідних напрямків. Дослідження публічної сфери в межах сучасної політичної науки є надзвичайно актуальним, оскільки публічна сфера представляє собою площину політичного, яка є альтернативою сучасному політико-інституційному напрямку розвитку політичної науки. Також публічна сфера виступає альтернативою соціологізаторській тенденції аналізу політики. В межах концепту публічної сфери знаходить свій розвиток фундаментальна політична теорія, успішному просуванню цього завдання має прислужитися інтеграція існуючих теоретичних підходів. В межах сучасної західної політичної науки публічна сфера активно вивчається, оскільки в межах розвинених демократій накопичений багатий матеріал обговорень в межах політики, які стосуються важливих суспільних проблем. В цій статті автор спирається на останні публікації вітчизняних вчених. Зокрема, у роботі В.В. Сукачова [1] з'ясовано, що ранні дослідницькі програми у галузі суспільної самоорганізації (перша генерація теорій колективної дії) не відображають соціальні процеси, ігноруючи специфіку владних відносин, а також культурних й ідеологічних обмежень, що зменшують можливості створення раціональної стратегії взаємодії.О. О. Полішкарова [2] дослідила розвиток теорії громадянського суспільства та підходи до структуризації його політичного простору в світовій та вітчизняній політичній думці. Вченою було також запропоновано періодизацію етапів становлення громадянського суспільства в перехідний період. Також дослідницею доведено, що становлення громадянського суспільства процес еволюційний, певний етап розвитку соціуму, зумовлений не лише економічними, а й соціокультурними чинниками. Українським політологом К.О. Ващенком [3] систематизовано демократичний досвід і механізми застосування теоретичних досягнень, методів і процедур політичного аналізу та прогнозування у контексті розвитку в Україні державотворчої практики та структурно-функціональних засад громадянського суспільства.

Метою цієї статті є викладення теоретичних засад публічної сфери в межах сучасної західної політичної науки та політичної філософії. Увага до цих аспектів спрямована на побудову цілісного бачення теоретичних підходів та вироблення нового методологічного інструментарію, який забезпечить концептуалізацію публічної сфери на новому рівні.

Розробки теоретико-методологічних засад дослідження публічної сфери політики ведуться за кількома магістральними напрямками, серед яких чільне місце посідає співвіднесення класичних філософських парадигм та сучасного політичного процесу. В роботі Пікі Іш-Шалом під назвою "Теорія як герменевтичний механізм: теза демократичного миру та політика демократизації" [4], розглядається вплив тези демократичного миру на політику через пропонування нового розуміння теорії як герменевтичний механізм осягнення змісту концептів. Герменевтичний механізм розуміється як трирівнева модель, в якій теоретичні конструкції трансформуються на публічні переконання і потім на політичні положення. Через використання аналізу теоретичний дискурс був трансформований на політичний дискурс і стаття досліджує два випадки в тезис демократичного миру відіграв політичну роль. Першим є випадок ізраїльських правих та їх критицизму щодо угод в Осло та випадок американських неоконсерваторів та їх політики на Близькому Сході.

Американський дослідник М. Фріден [5] аналізує ідеологію. ДляФрідена ідеологія є однією з форм політичної думки і політичні думки поєднуються разом у концепти. Концепти є будівельними блоками для будь-якої політичної думки, таких форм її, як політична філософія, політична теорія та ідеологія. Осердям аналізу Фрідена є функціональність, якою є функція політичної думки і що представляє політичну думку. Положенням Фрідена є те, що функція кожної політичної думки є мотивувати людей до політичних акцій через просування значення політичної концепції. Політичні концепти за своєю природою є змагальними, вони охоплюють велику кількість гнучких значень, які перебувають у змінах і процесі інтерпретації.

Результатом мігрування наукових теорій до публічної та політичної сфер є розпадання академічної культури постановки питань і це веде до некритичної та необдуманої віри до теорії як істини. Іншими словами теоретичні конструкції стають публічними переконаннями.

Що відбувається з теорією під час її мігрування до політичної сфери? Теорія політизується та спрощуються. Політизація теорії призводить до втрати ними по-перше, уваги та змісту критицизму, на яких побудований академічний дискурс, по-друге, теорії втрачають свою імовірнісну природу та стають абсолютними, подібними до законів твердження. По-третє, по закону логіки та умовностей, які постулюють, що є справжніми в тій чи іншій формі теорії, а якщо ні, перестають бути необхідними у публічній та політичній сферах. Наприклад, із теорії, що демократи рідко, або ніколи не вступають у боротьбу між собою, ми можемо зробити висновок, що інші політичні сили, які протистоять демократам є протилежними їм. Такими, наприклад, як недемократичні сили, з необхідністю є войовничими і цей феномен має прояв під час спрощеного прочитання політизованих наукових теорій.

Робота Мартіна Дюрама "Аборти, права геїв та політика в Британії і Америці: порівняння" [6] представляє інтерес через представлення ключових дискусій, які є компонентом тематизації публічної сфери у США з другої половини XX століття. В цій роботі вказуються відмінності між ключовими суспільними дискусіями, які відбувалися у Сполучених Штатах та Великобританії і яким чином вони набували популярності та громадського значення.

У статті Брайана Джонса "Обмежена раціональність та політична наука, уроки з державного управління та публічної політики" [7] вказується, що можливо побудувати зв'язок між людською поведінкою та макрополітикою. Ця теорія має відповідати трьом критеріям: по-перше, вона не повинна вводити в оману; по-друге, вона повинна встановлювати специфіку руху між індивідуальними та організаційними процесами в динамічній формі; по-третє, вона повинна бути ефективною, ефективною в тому сенсі що не повинна висвітлювати вплив специфічної людської поведінки на процес вироблення політик.

Обмеженою раціональністю вчений називає концепцію, яка піддала критиці уявлення про повністю раціоналізоване прийняття рішень.

У праці А.В. Рахіла та П. Дж. Камоеса "Що є прихованим, політичні напрямки розвитку системи державних заслуг" [8] розглянуті способи зміни публічної сфери в умовах впровадження державних політик. Автори звертають увагу на процес прийняття рішень, у якому оцінка певних особливих заслуг перед державою є суб'єктивним чинником просування нових ідей та правил.

Стаття Вільяма Бено та Таміра Шефера "Функціональна теорія та політичний дискурс: телевізійні дебати в Ізраїлі та Сполучених Штатах" [9] зосереджує увагу на практиці публічних обговорень, опосередкованих ЗМК. В цій статті застосована функціональна теорія, яка була апробована на матеріалі політичної кампанії у Сполучених ІНтатах, шести телевізійних дебатах у Ізраїлі та порівнянні дебатів в обох країнах. В обох країнах змагання у публічних обговореннях були досить функціональними та полягали у певному комунікаційному напрямі та захисті певної політики. Також у статті було встановлено, що кандидати, які мусили обиратися на державні посади, використовували одні й ті самі дискурсивні практики, які переходили національні кордони.

Робота Петра Друлака "Рух, зміст, еквілібрум, та рівновага, метафори дискурсу про Європейський Союз" [10], досліджує метафори політичного дискурсу, які дають можливість застосувати дискурсивний аналіз до теорії європейської інтеграції та міжнародних відносин. У статті подається методологічна мережа аналізу, вивчення метафор у літературі. По-перше, стаття пов'язує концепти, які містяться у міжнародних відносинах, концепти макро, мікро структур та інтернаціоналізації з аналогічними концептами, метафоричними виразами, які використовується метафорично. По-друге, аналізується дискурс щодо майбутнього Євросоюзу, який відбивається у метафорах руху змісту та рівноваги змістів.

Ерлан Бьюкакінчі у роботі "Неокомуністичні партії та влада Центральної та Східної Європи, зміна політичних дискурсів та позиції зовнішньої політики" [11] обговорює трансформацію політичного дискурсу під час процесу переходу Центральної та Східної Європи. В цьому переході від моноідеологічного дискурсу до вільного виразу думок громадськими групами, увага дослідника сфокусована на ідентифікації процесів адаптації політичних партій які стали наступниками комуністичних партій до нових реалій та умов, яка проявилася у зміні акцентів у політичному дискурсі.

Також представляє істотний інтерес для теоретичного дослідження публічної сфери стаття М. Дарела, С. Майзел та Б. Кліфтона під назвою "Вплив реформи кампаній на політичний дискурс" [12]. У статті досліджується ефективність реформ, які були спрямовані на підвищення якості американських виборчих кампаній. Аналізуючи новини, дебати, літературу кампаній, розсилку політичних сил та інші форми комунікацій, під час кампаній до палати представників та сенату, автори вказують, що реформи кампаній не вплинули на якість політичного дискурсу під час ведення кампаній.

Стаття Томаса Кетлоу "Конституція як виконавчий порядок, адміністративна держава та політична онтологія лозунгу "Ми народ!" [13] пропонує нову стратегію дослідження питання легітимності у державному управлінні та представницькому урядуванні. Також в статті представлена генеалогія політичного дискурсу, яка історично була заснована на конституційному виключенні. Конституція США та адміністративні акти штатів описуються як ліберальні політичні технології, які були використані для представництва та слогану "Ми народ!", який привніс до реальності механічну тотальність, яка передбачалася онтологічно.

Дослідження Майкла Дугласа "Локальне місто, столичне місто, або світове місто? Громадянське суспільство, держава пост розвитку та глобалізація міського простору у азійсько-тихоокеанському регіоні" [14] є актуальним з точки зору побудови макротеорії публічної сфери, яка б охоплювала широке коло географічних ареалів. Стаття розглядає ситуацію планування американських міст, для якої характерні практичні приклади активності громадянського суспільства в публічній сфері є вирішальним для встановлення та відтворення нової спільноти та громадського простору в контексті тенденцій впливу глобальних фінансових процесів та маргіналізації національного соціального та політичного життя.

Цікавою як приклад емпіричного аналізу є робота Катерін Снайдер "Матері на марші: іракські жінки племені "Іраку" (Iraqw) домовляються у публічній сфері у Танзанії" [15]. Стаття Катерін Снайдер представляє роль маршів жінок племені "Іраку" у сільських районах Танзанії. Увага авторки сфокусована на ролі жінок та материнства у тендерній ідентичності та питанні, як ця роль дає жінкам моральний авторитет для колективних дій. Вона показує, що тендерні ролі були деформовані і визначені у колоніальну та постколоніальну еру. Цей практичний випадок концентрує увагу на ефектах зміни місцями приватної та публічної сфер та переоцінки соціальної ролі жінок, а особливо матерів. Також досліджено, як матері народності "Ірак" через культурні інституції маршу протесту встановлюють свою роль у публічній сфері.

В статті Девіда Кетлера "Питання політичної теорії в політичній науці в період з 1956 до 1967 років" [16], вказується, що незважаючи на після воєнне зростання біхевіоризму в політичній науці, вплив традиційної політичної теорії, у американському журналі політичні науки, був досить сильний і, також, був сильний вплив Лeo Шрауса. І стаття пояснює, чому ця теоретична політико-філософська перспектива домінувала у американській політичній думці в той час.

Робота Kpic Вебстер "Права власності, публічний простір та планування міст" [17] присвячена проблемі балансу відповідності між вимогами до публічного простору в містах та співвідношення попиту та пропозиції у містах щодо публічного простору. Аналізується також вплив вимог громадськості щодо розширення місця під громадські будівлі у Сполучених Штатах та інших країнах.

Теоретичну орієнтацію має й дослідження Джеймса Ботчера "Повага, визнання та громадський розсудок" [18]. В ній автор вказує, що ліберальна ідея громадського розсудку є важливим принципом ліберального розуміння публічної сфери. Вона вказує, що вимога щодо поваги один до одного та свободи та рівності громадян зобов'язує громадян і дає їм змогу шукати політичні обґрунтування. І ця філософська стратегія вказує, що повага є одним з найбільших чинників обговорень у публічній сфері політики.

Стаття Трістана Ханта "Реальність, ідентичність та емпатія, змінюване обличчя соціальної історії телебачення" [19] є прикладом соціально-психологічного аналізу на предметному полі сучасної масової комунікації. В статті вказується, що соціальна історія телебачення є досить контраверсійною дисципліною, вказується що уявлення про історію британського телебачення трансформується час від часу.

Доробок JIeo Кейсі "Громадяни у бесіді" [20] спрямований на аналіз неформальної комунікації, яка становить значну не досліджену раніше площину публічної сфери. Американський дослідник вивчає як у публічних бесідах афроамериканці виключаються із суспільно значущих обговорень інших етнічних груп.

Робота Елісон Мардах "Реторика прямої практики" [21] представляє спробу розглянути роль та місце риторики в публічній сфері. В цьому дослідженні йдеться про те, як політична риторика використовується в різних галузях соціальної політики та прийнятті державних рішень.

Люк Кілі в статті "Макро виміри та механіка соціального капіталу" [22] вказує, що увага під час аналізу публічної сфери має приділятися рівню соціального капіталу як середовищу формування громадських спільнот, заснованих на міжособистісних відносинах довіри.

Завершуючи огляд американських та європейських публікацій, які висвітлюють окремі аспекти функціонування публічної сфери політики, необхідно зазначити, що політологічна теорія публічної сфери має охоплювати різноспрямовані та тематизовані за різними принципами політичні факти та напрямки політичної рефлексії. Всебічна розробка Юргеном Габермасом проблеми співвідношення моральних норм та практики щоденного дискурсу спричинила до появи ще однієї імплікації, що визначає зміст та природу політичної аргументації у контексті її впливу на раціональну природу комунікації у сфері політики.

У властивостях публічного практичного дискурсу, який ведеться з метою обґрунтування моральних норм апробовано важливе правило, яке також має підсилити раціоналізаторський потенціал публічної сфери як однієї із багатьох сфер загального практичного обговорення. Дане правило є додатковим до принципу безсторонності, зміст та значення якого було викладене раніше. Це правило можна умовно позначити як правило забезпечення автономії суб'єкта мовлення. Його наслідком має бути ще більш широке розуміння рівноправ'я усіх можливих сторін, що актуально беруть або імовірно будуть брати участь у дискурсі. Це рівноправ'я позбавляється небезпеки порушення з боку найпотужнішої загрози суспільного або соціального статусу аргументуючої особи. Чинення впливу під час комунікації, як засобу втілення статусно-владних переваг корумпує процес вільного та неупередженого, орієнтованого на істинність та повагу до співрозмовника чи адресата повідомлення, спілкування у політичній сфері. Тому властивості публічної форми як такої, висвітлені на прикладі дискурсу стосовно обґрунтування універсально значущих моральних норм, є надзвичайно актуальними для концептуалізації раціональної політичної комунікації.

Сучасна політико-філософська думка дослідників Сполучених Штатів та Європейського Союзу дає змогу усвідомити, що дослідження публічної сфери ведеться переважно за емпіричними проявами публічної мовленнєвої активності громадян. Дослідження таких аспектів, як застосування фундаментальних філософських положень у політичній практиці підтверджує думку про те, що емпіричні приклади, їх аналіз на основі аналізу змісту є провідною основою розвитку теорії публічної сфери. Визначення особливостей та співвідношення впливу державної політики на публічні обговорення дає змогу усвідомити, що явище публічної сфери є багатогранним та таким, що підлягає поглибленому дослідженню. Тенденцією дослідження є визначення багатоманітної структури чинників впливу на розвиток публічної сфери. Тобто, жоден з чинників не є домінантним. Соціологічні дослідження показують, що поширення тих чи інших тенденцій, які визначаються соціальним статусом громадян, які беруть участь у публічних обговореннях, закріплюються на ситуативному рівні. Аналіз мовних засобів публічної сфери, таких як риторика, або застосування метафор, свідчать про пошук стійких ознак публічного дискурсу як комунікаційного явища. Увага до історичних моментів розвитку публічної сфери експлікує потребу деяких науковців затвердити у науковій свідомості усталеність та тривалий характер існування публічної сфери як соціального та політичного явища. Перспективними напрямками розробки теми, порушеної в даній статті є розгляд творів українських вчених, в яких розглядається проблематика публічної сфери.

публічна сфера політична наука

Список використаних джерел

1. Ващенко К.О. Теоретико-методологічний інструментарій і засоби забезпечення політичного аналізу і прогнозування в сучасній Україні: автореф. дис. д-ра політ, наук: 23.00.01 /К.О. Ващенко; Нац. пед. ун-тім. М.П. Драгоманова. - K., 2009. - 36 с.

2. Полішкарова О.О. Політична структуризація в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: Автореф. дис. канд. політ, наук: 23.00.02/О.О. Полішкарова; Чернів. нац. ун-т ім.Ю. Федьковича. - Чернівці, 2002. - 18 с.

3. Сукачов В.В. Політична довіра як складова соціального капіталу громадянського суспільства: Автореф. дис. канд. політ, наук: 23.00.01/В.В. Сукачов; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 17 с.

4. Ish-Shalom P. Tlieory as a Hemieneutical Mechanism: The Deniocratic-Peace Thesis and the Politics of Democratization/ P. Ish-Shalom // European Joumal of Intemational Relations. London: Dec 2006. Vol.12, Iss.4; pg.565, 35 pgs

5. Freeden M. Ideologies and Political Theory: A ConceptualApproach. / M. Freeden Oxford: Clarendon Press, 1996.346 p.

6. Durham M. Abortion, Gay Rights and Politics in Britain and America: A Comparison/M. Durham // ParlamentaryAffairs-Vol.58. - #I. - 2005. - p.89100.

7. Jones B. Boimded rationality and political science lessons from public administration and public policy/Jones B. // Journal of public administration research and theory Vol

8. #4. - P.395-412.

9. RuhilA., Camoes P. Wliat lies beneath the political roots of state merit system/A.ruhil, P. Camoes/AToimial of public administration research and theory - Vol 13# I. p.27-42

10. BenoitW., SheaferT. FimctionalTheoryAndPoliticalDiscowse: TelevisedDebatesIn IsraelAnd The United States/ W. L Benoit, T. Sheafer // Journalism and Mass Conmiunication Quarterly. Columbia: Summer 2006. Vol.83 Iss.2; pg.281, 17 pgs

11. Dmlak P. Motion, Container and Equilibrium: Metaphors in the Discourse about European Integration /P. Dmlak // European Journal of Intemational Relations. London: Dec 2006. Vol.12. Iss.4; p.499 533.

12. Biiyiikakmci E. The Neo-Communist Parties And Power In Central And Eastern Europe: Change In Political Discourses And Foreign Policy Positions/E. Btiytikakinci. // East European Quarterly Boulder: Fall 2005. Vol.39Iss.3. p.367 - 403.

13. West D, Maisel S, Clifton B. The Impact of Campaign Refonn on Political Discourse/D. West, S. Maisel, B. Clifton. // Political Science Quarterly. New York: Winter 2005/2006. Vol.120Iss.4. p.246 252.

14. Catlaw T. ConstitutionAs Executive Order: The Administrative State and the Political Ontology of "We the People"/T. Catlaw. // Administration & Society. Beverly Hills: Sep2005. - Vol.37,-Iss.4. - p.146-152

15. Douglass M. Local City, Capital City or World City? Civil Society, the (Post-) Developmental State and the Globalization of Urban Space in Pacific Asia/M. Douglass. // Pacific Affairs. Vancouver: Winter 2005/2006. Vol.78, Iss.4. p.336 352.

16. Snyder K. Motliers on the March: Iraqw Women Negotiating the Public Sphere in Tanzania/ K. Snyder. // Africa Today. Bloomington: Fall 2006. Vol.53 Iss. Ip.76 82.

17. Morgan K. School Food and the Riblic Domain: The Politics of the Public Plate /K. Morgan // The Political Quarterly. - 2006Vol.77 No.3,. Tuly-Septeniber. p.86-92.

18. Kettler D. Tlie Political Theory Question in Political Science, 1956-1967 /D. Kettler. // TheAniericanPolitical ScienceReview. - Menasha: Nov2006. Vol.100. - Iss.4. - p.121-132.

19. Webster Ch. Property rights, public space and urban designl/Ch. Webster. // The Town Planning Review. Liverpool: 2007. Vol.78 Iss.I. p.61 72.

20. James W. BoettcherRespect, Recognition, and Public Reason/J. Boettcher. // Social Theory and Practice. Tallahassee: Apr 2007. Vol.33 Iss.2. - p.31 42.

21. Himt T. Reality, Identity And Empathy: The Changing Face Of Social History Television/T. Hunt. // Journal of Social History Fairfax: Spring 2006. Vol.39 Iss.3. p.45-56.

22. Murdach A. Rlietoric for Direct Practice/A. Murdacli // Social Work New York: Oct 2006. - Vol.51. - Iss.4. - p.35-46.

23. Luke K. Macro Mesures and Mechanics of Social Capital/К. Luke // Political Analysis. - 2005. - Vol.13. - p.139-156.

Размещено на Allbest.ru