Місце та роль конституційно-судової гілки влади в демократичному політичному процесі

У висновках підведені підсумки проведеного дослідження.

Головним завданням демократичної політичної системи є забезпечення права людини та суспільства на життя. Будь-яке відхилення від цього принципу означає відхід від демократичної моделі політичної системи. Для запобігання розгортання політичного процесу в антидемократичному напрямку інститути конституційного контролю зобов'язані керуватися не тільки буквою конституції (правовою моделлю політичної системи), але і її духом (соціально-філософськими, гуманістичними принципами, на яких ґрунтується ця модель). Підтримка останнього особливо важлива в модернізаційний період, коли порушення прав людини часом носять масовий характер; у стійких же демократичних системах пріоритет може віддаватися букві конституційної моделі політичної системи. Однак, для здійснення цього необхідно, щоб інститут Суду мав незаперечну політичну легітимність.

З усіх галузей державної влади судові інститути мають найвищий ступінь децентралізації і спеціалізації, вони, на відміну від парламенту і уряду, перебувають на мінімальній відстані від соціальних груп і громадян, а значить - щонайкраще втілюють горизонтальну схему політичного управління. На відміну від парламенту, суд, діючи від імені всього суспільства, може реалізувати законну волю широкого діапазону політичних і економічних агентів - від окремого громадянина до держави, як цілісності.

Суди здатні швидко реагувати на порушення правової норми і відновлювати її. У той же час варто визнати, що суди, які входять до системи судів загальної і спеціалізованої юрисдикції самостійною гілкою державної влади можна визнати лише досить умовно, у тому розумінні, що вони мають монопольне право вершити правосуддя, тому що власних ресурсів володарювання і системи панування вони не мають. Закон, як ресурс судової влади, це похідне парламенту, а виконання рішень судів крім виконавчої влади неможливо.

Дія законів вертикальної і / або горизонтальної комунальності може привести до зниження стійкості демократичної (що модернізується) політичної системи. Легітимна судова система, у силу того, що вона прямо не причетна до розподілу і перерозподілу ресурсів може виконувати функцію блокування як олігархізації, так і анархізації політичної системи. Зазначену функцію виконують інститути, що мають право на роль владного суб'єкту стосовно інших державних інститутів як до об'єктів.

Інститут політичного конституційного контролю значно підвищує статус конституційного суду в ПС. Він означає визнання принципу розподілу влади, побудови демократичної системи держави, де пріоритет віддається загальнолюдським цінностям, природним правам і бажанням громадян.

Конституційний суд, як і інші галузі влади, не може стояти осторонь від політичного процесу. Однак особлива роль Конституційного Суду полягає в тому, що він здатний не тільки брати участь, але й визначати границі й мету цього процесу, причому це відбувається тим сильніше, чим більший вплив на політику має конституція і чим менше конституція обмежує способи політичного волевиявлення. Внаслідок цього роль конституційного суду в політичних процесах неухильно росте, а його функції адаптуються до національних умов перехідних співтовариств.

ПС незалежної України, у результаті реалізації вторинної модернізаційної моделі, формується як результат переходу від соціально-консервативної до ліберально-демократичної, а від неї - до національно-консервативної конституційної конструкції. У країні сформована ПС, заснована на жорсткій правій економічній лінії. Однак політичний курс, як ще раз підтвердили події жовтня-грудня 2004 року, є нестійким і потребує корінних змін. У цій ситуації Конституційний Суд може відігравати роль легального стабілізатора політичної системи. Однак на перехідному етапі української державно-політичної динаміки від Конституційного Суду, як інституту концептуальної влади, виконання ролі одного тільки балансира в механізмі стримування та противаг явно недостатньо.

Посилення судової влади в Україні й зміцнення її незалежності в структурі системи поділу державної влади, повинні розглядатися як частини комплексу заходів по зміцненню всієї демократичної системи й передбачати наступні політико-правові дії всіх учасників політичного процесу:

1) проведення політики національної інтеграції, тобто зближення інтересів всіх політичних акторів з наданням їм можливості впливати на процес прийняття й реалізації політичних рішень;

2) ця політика повинна супроводжуватися демократичною політико-правовою соціалізацією громадян, забезпечуючи тим самим підтримку судової системи з боку громадянського суспільства; необхідне залучення громадян у процес виконування судової влади, наприклад, присяжних засідателів, спочатку нехай і в масштабах експерименту.

Таким чином, успіх вирішення проблем конституційно-судової влади, забезпечення того місця, яке їй належить у реальному політичному житті держави, визначається подальшим просуванням України до тих орієнтирів, які сформульовані в ст. 1 Конституції України, де Україна проголошується як “суверенна й незалежна, демократична, соціальна, правова держава”.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

конституційний судовий влада демократичний політичний

1. Туркина И.Е. Судебная ветвь власти в становлении демократической политической системы Украины // Вестник СевГТУ. Вып. 42: Политология: Сб. науч. тр. / Редкол.: Ю.А. Бабинов (отв. ред.) и др.: Севастоп. нац. техн. ун -т. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2002. - С. 154-160.

2. Туркіна І.Є. Судова гілка влади: її природа і сутність // Політологічний вісник: Зб. наук. праць: № 12. - К.: Знання України, 2002. - С. 46-50.

3. Туркіна І.Є. Напрямки розвитку судової влади в Україні //Політологічний вісник: Зб. наук. праць: Вип. 14. - К.: Знання України, 2003. - С. 104-109.

4. Туркина И.Е. К вопросу о роли и месте судебных институтов в политической системе общества // Вестник СевГТУ. Вып. 50: Политология: Сб. науч. тр. / Редкол.: Ю.А. Бабинов (отв. ред.) и др.: Севастоп. нац. техн. ун -т. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2003. - С. 125-135.

5. Туркина И.Е. Политический процесс как социодинамика политической системы: современные концепты // Вестник СевГТУ. Вып. 52: Политология: Сб. науч. тр. / Редкол.: Ю.А. Бабинов (отв. ред.) и др.: Севастоп. нац. техн. ун -т. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2004. - С. 160-167.

6. Туркіна І.Є. Концептуально-владні функції Конституційного Суду в демократичних політичних системах // Політологічний вісник: Зб. наук. праць. № 16. - К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2004. - С. 68-75.

7. Туркина И.Е. Роль и место конституционной модели государственной власти в политической системе демократического общества // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2004. - Том 17(56). - № 2. Политические науки. - С. 80-87.

8. Туркина И.Е. Роль политики национальной интеграции в формировании судебной власти на этапе демократической политической модернизации общества // Государственная власть и политическое участие: Материалы международной научной конференции / Редкол.: Ю.А. Бабинов и др. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2003. - С. 154-157.

Размещено на Allbest.ru