Український націонал-комунізм: витоки, сутність, еволюція

Українська Робітничо-Селянська Спілка на чолі з Л. Лук'яненком, С. Караванський, М. Брайчевський, І. Дзюба, В. Чорновіл підкреслювали важливість правильного вирішення національного питання для побудови соціалізму, виступаючи за перегляд національної політики в СРСР та використовуючи в якості теоретичної основи своїх вимог марксизм або марксизм-ленінізм.

На відміну від окремих представників націонал-комунізму 20-30-х рр., більшість шістдесятників не дозволяли собі прямо виступати за вихід України з СРСР, але вказували на необхідність врахування такого варіанту у політиці центру відносно України, фактично використовуючи можливість такого розвитку подій в якості аргументу для лібералізації режиму. У своїй діяльності вони орієнтувалися на документи українського націонал-комунізму 20-30-х рр. ХХ ст., хоча відрізнялись демократизмом своїх поглядів та гуманістичною спрямованістю. Так само як і їх попередники, національне питання вони розглядали як багатоаспектне, тобто таке що охоплює економічну, культурну, освітню сфери життя суспільства, тісно пов'язане з питаннями державного будівництва.

Суверен-комунізм 90-х рр. став відповіддю на загрозу відродження і посилення тоталітарного режиму. Український суверен-комунізм 90-х рр. не можна розглядати як однопорядкове явище з націонал-комунізмом 20-30-х та 60-70-х років. Хоча його представники насправді повторювали національні ініціативи українських націонал-комуністів 20-х рр., проте, враховуючи той факт, що перехід їх на платформу націонал-комунізму був викликаний кризою комуністичної ідеології в СРСР, адекватною оцінкою політичної ситуації, що склалася, комуністами більшість з них можна визначити здебільшого з огляду на партійну приналежність. До особливостей українських суверен-комуністів можна віднести відсутність ідеологічних ілюзій та реалістичний прагматизм, в чому полягала їх істотна відмінність від представників українського націонал-комунізму 20-30-х рр. - відданих комуністичній ідеї революціонерів, перехід яких на націонал-комуністичні позиції був зумовлений усвідомленням різниці між теоретичною та практичною політикою російських більшовиків стосовно України.

Протягом майже сторіччя саме український націонал-комунізм був формою національно-визвольної боротьби в умовах соціалістичної країни, таким чином з 20-х до 90-х рр. ХХ ст. він розвивався саме як “захисний” націонал-комунізм на противагу агресивному російському комуністичному націоналізму.

Відсутність сил націонал-комуністичного спрямування, принаймні відсутність їх активної участі у політичному житті України з початку 90-х рр. минулого століття, можна пояснити тим, що після розпаду СРСР та реалізації однієї з цілей українського націонал-комунізму - ствердження України як незалежної суверенної держави - було знято потребу саме у національно-визвольній складовій цього політичного напряму. А оскільки український націонал-комунізм розвивався за моделлю захисного націонал-комунізму, зміни середовища його розвитку: усамостійнення держави, демократизація політичного життя, багатопартійність та ін. висунули перед ним вимоги адаптації до сучасних умов суспільно-політичного життя у світі. Наслідком став перехід більшості представників цього напряму на позиції соціал-демократії, та в окремих випадках - націоналізму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Камянська А. В. Український націонал-комунізм: зміст та особливості / А. В. Камянська // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. -2006. - Вип. 81 - 83. - С. 173-176.

2. Камянська А. В. Проблема становлення України як самостійного національно-господарського організму у поглядах українських націонал-комуністів 20-30-х рр. ХХ ст. / А. В. Камянська // Альманах “Грані” Центру соціально-політичних досліджень Дніпропетровського державного університету. - 2007. -№ 4 (54). - С. 126-130.

3. Камянська А. В. Витоки українського націонал-комунізму / Камянська А. В. // “Нова парадигма”: Журнал наукових праць. - Вип. 68. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 173-185.

4. Камянська А. В. Теорія азіатського ренесансу у творчій спадщині М. Хвильового / А. В. Камянська // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. -2007. - Вип. 87 - 88. -- С. 28-31.

5. Камянська А.В. Зміст та особливості українського націонал-комунізму / А.В. Камянська // Матеріали міжнар. наук. конф. [“Дні науки філософського факультету - 2005”], (Київ, 26-27 квітня 2005 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Ч. V - С. 94-96.

6. Камянська А.В. Радянська соціалістична державність: співвідношення елементів інтернаціоналізму та націоналізму / Камянська А.В. //Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. [“Науковий потенціал світу - 2005”], (Дніпропетровськ, 19-30 вересня 2005 р.).- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 2. - С. 50-52.

7. Камянська А.В. Витоки українського націонал-комунізму / А.В. Камянська // Дні науки філософського факультету - 2006: міжнар. наук. конф., (Київ, 12-13 квітня 2006 р.): матеріали доп. та виступів / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - Ч. VІ. - С. 109-111.

8. Камянська А.В. Українські партії націонал-комуністичного напряму початку ХХ ст. / Камянська А.В. // Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. [“Динаміка наукових досліджень - 2006”], (Дніпропетровськ, 17-28 липня 2006).- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 4. - С. 96-98.

9. Камянська А.В. Проблема становлення України як самостійного національно-господарського організму у поглядах українських націонал-комуністів / А.В. Камянська // Дні науки філософського факультету - 2007: міжнар. наук. конф., (Київ, 18-19 квітня 2007): матеріали доп. та виступів / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Ч. ІV. - С. 13-14.

АНОТАЦІЯ

Кам'янська А.В. Український націонал-комунізм: витоки, сутність, еволюція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 - теорія та історія політичної науки. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена з'ясуванню основного змісту українського націонал-комунізму, витоків націонал-комуністичних ідей в Україні та еволюції цього напряму політичної думки на різних етапах його становлення. На основі здійсненого аналізу встановлено, що український націонал-комунізм був і наступником громадівського соціалізму, і продовженням традиції “суверенного марксизму” перших українських політичних організацій, а частково - наслідком російського більшовицького впливу. У роботі доведено, що попри відсутність організаційної та тактичної єдності, основні ідейні засади українського націонал-комунізму 20-30-х рр. ХХ ст. були спільними: його представники обґрунтовували можливість власного українського шляху побудови соціалізму, спрямовуючи свою діяльність на досягнення дійсного політичного суверенітету, територіальної цілісності, економічної незалежності УРСР, українського національного культурного відродження. Встановлено, що 30-ті рр. ХХ ст. не можна вважати останнім етапом існування цього політичного напряму та визначено відмінності світоглядно-теоретичних конструкцій українського націонал-комунізму 20-30-х, 60-70-х та 90-х рр. ХХ ст.

Ключові слова: націонал-комунізм, український націонал-комунізм, соціалізм, більшовизм, політичний суверенітет, територіальна цілісність, економічна незалежність, національне культурне відродження.

АННОТАЦИЯ

Камянская А. В. Украинский национал-коммунизм: истоки, сущность, эволюция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.01 - теория и история политической науки. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена определению основного содержания украинского национал-коммунизма, истоков национал-коммунистических идей в Украине, а также эволюции этого направления политической мысли на разных этапах его становления. Украинский вариант национал-коммунизма развивался в условиях социального и национального притеснения, отсутствия политического оформления нации, соответственно, как национал-коммунизм оборонного типа.

На основе осуществленного анализа установлено, что украинский национал-коммунизм стал идейным преемником драгомановства, продолжением традиции “суверенного марксизма” первых украинских организаций, а отчасти - результатом влияния русского большевизма, который сначала стал причиной формирования большевизма в Украине, но в результате своей практической реализации призвел к политической переориентации украинких большевиков.

В работе показано, что несмотря на отсутствие организационного и тактического единства, идейные ценности украинского национал-коммунизма в 20-30-х гг. ХХ ст. были общими. Обосновывая возможность собственного украинского пути построения социализма, его представители направляли усилия на достижение политического суверенитета, территориальной целостности, экономической независимости УССР, украинского национального культурного возрождения. При этом украинские национал-коммунисты обращали внимание на необходимость адаптации марксистской теории к специфичной социальной структуре украинского общества, ориентируясь на украинское крестьянство, рабочих и интеллигенцию.

Установлено, что 30-е годы не были последним периодом существования этого политического направления. Показаны основные отличия мировоззренческо-теоретических конструкций украинского национал-коммунизма в 20-30-х, 60-70-х и 90-х гг. ХХ ст.

Одной из основных причин возрождения украинского национал-коммунизма в 60-70-гг. ХХ ст. было усиление национального притеснения после относительной либерализации, осознание частью общества факта игнорирования национальных потребностей украинцев. В отличие от многих представителей этого направления политической мысли в 20-30-х гг. ХХ ст., шестидесятники открыто не выступали за выход Украины из СССР, однако указывали на необходимость учета такого варианта, используя возможность подобного хода событий в качестве аргумента для либерализации режима. В своей деятельности они ориентировались на документы украинского национал-коммунизма 20-30-х, однако отличались демократичностью взглядов и гуманистической ориентацией. Как и их предшественники, национальный вопрос они рассматривали как многоаспектный, касающийся экономической, культурной, образовательной сфер общественной жизни, а также государственного строительства.

Суверен-коммунизм 90-х стал ответом на угрозу возрождения тоталитарного режима. Его нельзя рассматривать как явление единого порядка с национал-коммунизмом в 20-30-х и 60-70-х гг. ХХ ст. Особенностью его представителей стало отсутствие политических иллюзий и реалистичный прагматизм. Следует учитывать то, что их переход на национал-коммунистические позиции был вызван, прежде всего, кризисом коммунистической идеологии в СССР.

После распада СССР неактуальной стала потребность национально-освободительной составляющей этого политического направления. В связи с изменением среды его развития (обретением государством независимости, демократизацией политической жизни, многопартийностью) украинский национал-коммунизм был вынужден адаптироваться к новым условиям социально-политической жизни, большинство его представителей перешли на позиции социал-демократии, а в некоторых случаях - национализма.

Ключевые слова: национал-коммунизм, украинский национал-коммунизм, социализм, большевизм, политический суверенитет, территориальная целостность, экономическая независимость, национальное культурное возрождение.

Annotation

Kamianska A. Ukrainian national-communism: ideological origins, essence, evolution. - Manuscript.

The thesis on obtaining candidate's degree on political sciences, speciality 23.00.01. - theory and history of political thought. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the definition of content and basic characteristics, ideological origins of Ukrainian national-communism and its evolution. As it came out from analysis, Ukrainian national-communism was the successor of brand of socialism, expressed by Mykhailo Dragomanov, the sequent of traditional sovereign Marxism of earliest Ukrainian political organizations and the result of influence Russian bolshevism. It was confirmed, that main ideological values of Ukrainian national-communism representatives of 20-30s years were common, although different trends of this variant of communism had no general tactics and organization. Ukrainian national-communists proved the possibility of Ukrainian way to communism. They attempted to obtain sovereignty of Ukrainian State, territorial integrity, to establish the Ukraine as the national independent nationally-economic organism, to resuscitate Ukrainian national culture. The research issued, that 30s years of XX century should not be considered as final period of Ukrainian national-communism being. The basic distinctions between theoretical constructions of this political trend of 20-30s, 60-70s and 90s years of XX century were defined.

Key words: national-communism, Ukrainian national-communism, socialism, bolshevism, political sovereignty, territorial integrity, nationally-economic organism, renascence of national culture.

Размещено на Allbest.ru