Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Спеціальність 23.00.01 теорія та історія політичної науки

Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу

Беззуб'як Мирослав Йосипович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті програмних систем НАН України

Науковий керівник доктор політичних наук Зернецька Ольга Василівна Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Кирилюк Федір Михайлович Київський національний університет імені Тараса Шевченка завідувач кафедри політології кандидат політичних наук

Лісничук Олесь Володимирович Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України молодший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор політичних наук Ю.А. Левенець

Анотація

Беззуб'як М.Й. Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00. 01 - Теорія та історія політичної науки.

Захист дисертації відбудеться в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Дисертація присвячена розгляду умов використання методу контент-аналізу в політології міжнародних відносин. З'ясовано структурне місце розташування цього методу в предметно-методологічній базі політичної науки. Перевірено на сумісність і придатність його з основними теоретичними підходами і формалізмами політології міжнародних відносин. Окреслено перспективи застосування методу в політико-культурних та ідеологічних студіях.

З метою адаптації предметної галузі для подальшого дослідження розроблено п'ятискладову систему конститутивних категорій. Призначення кожної - адаптація певного фрагменту аналізованої реальності.

Запровадженням категорії “аналітичного потенціалу” з'ясовано роль і місце контент-аналізу в системі зовнішньої політики. Визначено політико-культурні детермінанти, організаційні передумови і механізми інтеграції методу в зовнішньополітичну практику.

Ключові слова: контент-аналіз, конститутивні категорії, аналітичний потенціал, міжнародні відносини, зовнішня політика, політична культура, ідеологія.

Аннотация

Беззубяк М.И. - Исследование политических отношений методом контент-анализа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.01 - Теория и история политической науки.

Защита диссертации состоится в Институте политических и этнонациональных исследований НАН Украины.

Диссертация посвящена анализу предпосылок применения контент-анализа в политологии международных отношений. Определено структурное месторасположение метода в предметно-методологической базе политической науки. Осуществлена проверка на совместимость контент-анализа с основными теоретическими подходами и формализмами политологии международных отношений. Определены перспективы его использования в сфере политико-культурных и идеологических исследований.

С целью адаптации предметной области для дальнейшего исследования разработана пятисоставная система конститутивных категорий. Назначение каждой адаптация определенного фрагмента анализируемой реальности.

Определены роль и место контент-анализа в системе внешней политики и сформулированы организационные предпосылки и механизмы его внедрения во внешнеполитическую практику.

Ключевые слова: контент-анализ, конститутивные категории, аналитический потенциал, внешняя политика, международные отношения, политическая культура, идеология.

Annotation

Bezzubjak M.J. Research of political relations by the method of content-analysis. - Manuscript.

The dissertation is for Candidate of Political Science under the specialization code 23.00.01 - Theory and History of Political Science

The defense of the thesis will take place in the Institute of Political and Ethno-national Researches National Academy of Sciences

The candidate dissertation Political relations as the object of content-analysis (Theoretical and methodological aspects) is devoted to the integration of this method into the theoretical and methodological structures of a politics of international relations, and further translation into the field of ideological and cultural studies. The new rationalist (Cant's and Weber's) paradigm of content-analysis is proposed and communicative theories are used to support and develop it. This new paradigm in a constellation with other two paradigms - quantitatively behavioural, which is mathematically calculative has being developed by processes and institutions of the modern political science; and the next one which is qualitative - dialectical, is represented by Marxist interpretation of history and society. It should be emphasized that in the field of content-analyses studies among different scientific theories the most useful are communicative ones.

The first stage is an interpretation of the structural composition of content-analysis in a whole theoretical and methodological edifice of social and political science. The three-levels structure for this edifice is proposed. The method of content-analysis occupies its structural place on the second level which is directed toward the meaningful interpretation of the facts collected and classified firstly (on a first level). The third level implied theory-building efforts. Thereby, from the point of view of content-analysis, the theoretical field of political science is structured in three leveled way: the level of gathering and classifying of social facts; the level of giving meanings (cognification) to this facts, where the content-analysis is situated, has been the mostly precisely presented by Weber's interpretation sociology as well as by sociology of knowledge; the theory-building level, where different theories arise around different paradigms.

The second stage is aimed at elaboration of the system of categories which makes possible the content-analysis of foreign policy. The system is composed of five main categories: “context” - “time” and “space” communicative spheres - “dialog conflict” - “operative code”. These five categories compose a constitutive system, which structures cognitively the world politics as a subject of the content-analysis's research. Each of this constitutive category interprets the certain part of international affairs' reality - globalisation, regional integration, social transformation, security, foreign policymaking. The five pairs of correlation can be formulated: globalisation - context; regional integration - space communicative sphere; social transformation - time communicative spheres; security building - dialog/conflict; foreign-policy making - operative code. All this pairs shape a system of content-analytical research, which requires next elaboration through composition of vocabularies, creation of operative systems to make this system more applicable.

This categorical structure can be also applied to cognitive structuring of the field of ideological and political-cultural studies.

The third stage is dedicated to the research the ways of the method of content-analysis to be integrated into analytical potential of foreign policymaking. This is a kind of national power studies carried out from a stand point of analytical dimension of national strength. Analytical resources are regarded as a part of the whole foreign policy resources' base. By the same manner, different analytical methods including that of content-analysis, are part of analytical ones. The method of content-analysis can be quite useful in the system of a foreign policymaking, enriching its potential. But its integration into the sphere of foreign policy requires special conceptual, organizational, methodological efforts. Otherwise it will stay outside of foreign-policy functioning, being just a method of social sciences or philology. This method should be thought and used by foreign-policy apparatus and beforehand accomodated to the needs and conditions of foreign-policy making. The third part of the dissertation is devoted to this accomodation, which is in a broad-meaning could be also regarded as a kind of integration. All conceptual and organizational devices, used by author for the accomodation of the method of content-analysis in the thesis, can be useful as well for other methods integration.

Key words: content-analysis, constitutive categories, analytical potential, international relations, foreign affairs, political culture, ideology.

1. Загальна характеристики роботи

політичний формалізм міжнародний відносини

Актуальність теми. Дослідження актуальне завдяки трьом основним аспектам - трансформаційному, національно-політичному, суто науковому.

Українське суспільство (разом із рештою посткомуністичних спільнот) переживає процес системної соціальної трансформації, успішне завершення якої залежить від глибини її розуміння самим суспільством, та одним з інститутів такого розуміння - політичною наукою. Щоб стати дієвим чинником позитивних суспільних змін, українська політологія має якомога більше наростити свій аналітичний потенціал, що великою мірою залежить від кількості і якості методів, до яких ця наука звертається. Використання такого ефективного методу як контент-аналіз сприятиме розвитку політології, зростанню її соціального значення. Це, у свою чергу, підвищить рівень політичної культури українського суспільства і сприятиме його гуманізації.

Відродження української державності ставить перед українським суспільством та українською політичною наукою нові завдання історичної ваги, адекватне розуміння, формулювання і розв'язання яких потребує застосування нових підходів і методів. Контент-аналіз є сучасним методом, використання якого в українській політичній науці сприятиме збільшенню її практичного значення, зокрема в таких важливих для нової незалежної держави сферах, як зовнішня політика, ідеологія, державотворення, політична культура.

Вже маючи певні здобутки, вітчизняна політична наука, перебуває, однак, ще в стані становлення. На цьому етапі особливого значення набувають питання теоретико-методологічного характеру, зокрема розроблення, розширення і якісний розвиток аналітично-інтерпретаційного потенціалу політології. Вивчення і творче застосування сучасних методів має стати першим вагомим кроком у цьому напрямі. Звернення української політології до методу контент-аналізу розширить її епістемологічні можливості, а отже, допоможе її становленню і розвитку. Це безпосередньо стосується і таких важливих галузей політичної науки як політологія міжнародних відносин, політико-культурні студії, дослідження структур і функціонування політичних інститутів, формування етнонаціональних відносин у сучасних суспільствах.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в рамках договору № 2/574 - 97 від 4.08.97 р. між Міністерством освіти і науки та Інститутом програмних систем НАН України “Розробка комп'ютерних засобів підтримки створення інтелектуальних інформаційних систем аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління”. Шифр проекту 06.02/01815, номер державної реєстрації 019U019063.

Мета дослідження:

вивчення можливостей та перспектив включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політичної науки, пристосування його до предметної галузі цієї науки, передусім підгалузей міжнародно-політичних і політико-культурних відносин, а також вивчення політичних інститутів і процесів та частково етнополітологічних досліджень.

Завдання дослідження:

з'ясування функціональної ролі і структурного місця методу контент-аналізу в теоретико-методологічній структурі політичної науки;

виокремлення і систематизація політико-культурних та ідеологічних умов включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної бази вітчизняної політичної науки;

визначення придатності і сумісності методу контент-аналізу з основними теоретичними підходами, формалізмами і методами політології міжнародних відносин;

розроблення відповідних категоріальних передумов застосування методу контент-аналізу у міжнародно-політичних дослідженнях, а в подальшому політико-культурних та ідеологічних студіях;

розгляд концептуальних та організаційних передумов і політико-культурних детермінант (передусім специфіки зовнішньополітичної культури) застосування методу контент-аналізу у сфері зовнішньої політики;

окреслення перспектив використання методу контент-аналізу у дослідженні політичної культури та ідеологій.

Об'єкт дослідження політологія міжнародних відносин (підгалузь сучасної політичної науки), яка розглядається і у власній теоретико-методологічній цілісності, і в предметній різноманітності, разом з усією сукупністю політико-культурних детермінант, ідеологічних впливів, суспільних зв'язків і функцій, міжфахової взаємодії (зокрема, з дослідженнями політичної культури та ідеологій, політичних інститутів і процесів, етнополітичних відносин).

Предметом дослідження є метод контент-аналізу з погляду характеру його компонентної належності до теоретико-методологічної структури політичної науки, відповідності теоретичній будові й предметній галузі політології міжнародних відносин і перспективи застосування в політико-культурних та ідеологічних студіях.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на таких базових методологічних положеннях:

здійснення цього дослідження потребує звернення до теоретичного підходу, який можна визначити як прикладну гносеологію політичної науки, спрямовану на дослідження системи політологічних знань у її взаємозв'язку з предметною галуззю; прикладна гносеологія невід'ємна частина самої політології (а не окрема наука), один із різновидів політико-культурної саморефлексії;

виокремлюються три базові парадигми контент-аналізу - кількісно-біґевіористська (найбільш поширена); якісна історико-діалектична (репрезентована передусім марксизмом); кантіансько-раціоналістична (вперше сформульована в теоретико-методологічних працях М. Вебера);

основними принципами дослідження є структурність і системність. Перший має на меті виокремлення та опис визначальних структур предмету дослідження (його будови). Другий - максимально комплексне і цілісне тлумачення предмету дослідження, в першу чергу його функціональної динаміки. Поєднання цих двох принципів дає можливість комплексно висвітлити ціннісний (політико-культурний та ідеологічний) контекст, архітектонічну статику, функціональну динаміку об'єкту дослідження;

авторський підхід також ґрунтується на прагненні максимальної диференційованості. Чіткі ціннісні, теоретичні, емпіричні розрізнення дають можливість предметно аналізувати, всебічно оцінювати і адекватно витлумачувати, об'єкт і предмет дослідження, будучи водночас, методологічною процедурою, яка передує структурному і системному описам;

один з керівних принципів дослідження є принцип, згідно з яким метод, ефективний в одних галузях науки, можна переносити в інші галузі. Зокрема, і в політичній науці немає “чистих політологічних” методів, оскільки всі вони, після належної адаптації, запозичені з інших наук.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що:

шляхом конструювання трирівневої структури суспільствознавчого і політологічного знання визначено місце в ній контент-аналізу;

простежено характер ціннісної (ідеологічної та політико-культурної) детермінованості й історико-гносеологічне коріння контент-аналізу, а також сформульована парадигма цієї аналітичної системи, яку умовно можна визначити як “кантіансько (веберіансько)-раціоналістичну”;

здійснено перевірку контент-аналізу на придатність і сумісність з основними теоретичними підходами, формалізмами і методами політології міжнародних відносин;

визначено категоріальні передумови контент-аналізу міжнародно-політичних відносин (з їх наступним перенесенням у сферу політико-культурних та ідеологічних студій і частково досліджень інститутів і етнополітичних досліджень);

окреслено основні шляхи (концептуальні та організаційні) використання методу контент-аналізу у сфері зовнішньої політики;

визначена перспектива застосування, сконструйованого і апробованого в рамках політології міжнародних відносин, методу контент-аналізу в політико-культурних та ідеологічних студіях;

з міждисциплінарних позицій підтверджено можливість використання методу контент-аналізу в міжнародних та політико-культурних, інституційних, етнічних студіях;

запропоновано авторський підхід до процесу інтегрування або перенесення методу контент-аналізу до політичної науки (зокрема політології міжнародних відносин), придатний і для методів інших наук, які довели свою ефективність;

запропоновано тристадійну процедуру використання методу в рамках політичної науки: перша стадія інтегрування методу до теоретико-методологічної структури політичної науки; друга адаптування предметної галузі політології міжнародних відносин до застосування контент-аналізу; третя включення до змодельованої автором системи зовнішньої політики.

Саме з метою такого тристадійного інтегрування методу контент-аналізу до політичної науки і виокремлюються опосердкувально-адаптаційні моделі. На першій стадії - трирівнева модель теоретичної структури суспільної і політичної наук; на другій - система конститутивних категорій, які становлять когнітивну модель предметної галузі міжнародних відносин; на третій пропонується модель категорії “аналітичного потенціалу” як складової національної могутності. Сформульовані автором теоретичні побудови це робочі моделі, головне завдання яких слугувати адаптаційною ланкою для застосування методу контент-аналізу у сфері міжнародних відносин.

Теоретичне значення дослідження полягає у всебічному розгляді теоретико-методологічної структури й предметної галузі політичної науки, і зокрема політології міжнародних відносин з метою інтегрування до цієї загальної структури методу контент-аналізу і подальшого застосування його у галузі політико-культурних та ідеологічних досліджень, а також політичних інститутів і процесів, тощо. Таким чином, поєднано гносеологічні, методологічні й прикладні аспекти політичної науки і політології міжнародних відносин задля створення контент-аналітичного комплексного підходу в дослідженнях політичної культури та ідеологій, політико-інституційних і етнополітичних студіях.

Розроблено процедури інтегрування методу загалом (а не тільки контент-аналізу) до політичної науки. Адже застосування методу, попередньо не адаптованого до “чужої” йому науки, предметної галузі і форм діяльності, не дасть бажаного результату. В науковому аспекті таке непідготовлене застосування методу контент-аналізу, наприклад у сфері політичних відносин, в кращому випадку, призведе до отримання банальних висновків, не принісши користі політології.

Практичне значення дисертації зумовлюється по-перше, перспективністю звернення до цього методу у вітчизняній зовнішньополітичній практиці; по-друге, можливостями застосування теоретично розробленого та емпірично апробованого методу для політико-культурних розвідок, дослідження політичних інститутів і процесів, а також етнополітологічних досліджень.

Здійснена теоретико-методологічна робота закладає фундамент для подальшого розвитку досліджень в означеному напрямі з наступним розробленням конкретних методик. Однак вирішення такого завдання, в свою чергу, вимагає виконання низки додаткових передумов, виклад і розгляд яких виходить за межі цього дисертаційного дослідження, оскільки стосується більше фінансово-організаційних аспектів контент-аналітичних досліджень.

Контент-аналітична система “е-Контент”, в розробці якої брав участь автор, створена фахівцями Інституту програмних систем НАН України згідно з договором № 2/574 - 97, експонувалась у складі експозиції НАН України 22 28 березня 2001 р. на всесвітній виставці інформаційних технологій СеВІТ 2001 в Ганновері (Німеччина), та, виставці присвяченій 10-річчю незалежності України, яка проводилася 2026 серпня 2001 р. в Національному експоцентрі в Києві.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на постійно діючих наукових семінарах Інституту програмних систем, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Основні результати дисертації автор виклав у своїй доповіді на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі державного управління”, яка відбувалася в Києві 1011 жовтня 2001 року та міжнародній науково-практичній конференції “УкрПрог' 2002” (Київ 2123 травня 2002 р.).

Джерельна база. Визначальне місце в джерельній базі даного дослідження (відповідно до кантіансько-(веберіанських) пізнавальних установок посідають передусім, твори М. Вебера (йдеться головним чином, про його теорію суспільної науки). Автор дисертації спирався також на доробок ще одного із засновників класичної соціології Е. Дюркгейма. Праці інших учених у галузі політичної теорії, соціології, політології залучаються в порядку їх дотичності до цієї визначальної установки.

Класичні теоретичні праці сучасної суспільної і політичної наук (зокрема, з проблем політичної культури, та політології міжнародних відносин) також є суттєвим компонентом джерельної бази дослідження. Структурно-функціональна парадигма в дисертації представлена Т. Парсонсом, Р. Мертоном; структуралістська К. Леві-Стросом, М. Фуко, а також засновником структуралізму в мовознавстві Ф. де Соссюром; системна Д. Істоном і М. Капланом; компаративна Г. Алмондом і Дж. Пауеллом.

Важливим для здійснення контент-аналітичних досліджень є й такий напрям суспільної науки як соціологія знань. На увагу заслуговують праці таких представників цього напряму як: К. Мангейм, П. Бергер і Т. Лукман, А. Шютц, в теорії міжнародних відносин, зокрема, А. Вендта.

Визначальні теоретико-методологічні підходи політології міжнародних відносин - реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії взаємозалежності і світового суспільства репрезентовані в джерельній базі дисертації науковими працями Е. Карра, Г. Моргентау, К. Волтца, Дж. Кеннана, Р. Арона (реалізм); Т. Сміта, Ф. Фукуями, Дж. Моравчика (ідеалізм); Дж. Зінгера, К. Райта, Дж. Спеніера, Д. Паппа, К. Дойча, М. Каплана (модернізм); Х. Булла, Е. Валлерстайна, Р. Кеохейна, Дж. Ная (теорії взаємозалежності і світового суспільства).

Засадничо категорії “комунікативних сфер” розроблено на основі праць М. Догана і Д. Пелассі, К. Дойча, Е. Сміта, Дж. С. Міля, Р. Кеохейна і Дж. Ная, Зб. Бжезинського, П. Рікера.

Формулюванню і обґрунтуванню категорії “оперативного коду” прислужилися теоретичні доробки Дж. Спеніера, Г. Алмонда і Дж. Пауелла.

Дослідження аналітичного ресурсу зовнішньополітичної діяльності й визначення передумов інтеграції методу контент-аналізу до набору аналітичних методів зовнішньої політики ґрунтується на працях фахівців із міжнародних відносин і зовнішньої політики - британських дипломатів Г. Нікольсона, Е. Сатоу; канадських дослідників К. Носаля, М. Такера; фахівців з аналізу державної політики Л. Пала, М. Брауна; з питань стратегічної розвідки США В. Плетта; російсько-радянських фахівців з інформаційного забезпечення прийняття зовнішньополітичних рішень Р. Богданова і А. Кокошіна, а також становлення і розвитку національних дипломатичних служб країн В. Матвєєва і А. Панова.

До джерельної бази дослідження включено періодичні видання з проблем зовнішньої політики та міжнародних відносин (“World Politics”, “Foreign Policy”, “International Studies Quarterly”, “International Politics”, “Political Psychology”, “The Journal of Common Market Studies”, “International Studies Review”, “International Social Science Journal”); часописи суміжних з контент-аналітичними дослідженнями галузей: лінгвістики (“Journal of Pragmatics”), комунікативних та інформаційних технологій (“Intelligent SYSTEMS”, “Communications of the ACM”, “Computer”). Опрацьовано також видання країн Центральної і Східної Європи (“Polityka”, “Przegl№d Zachodni”; “Международная жизнь”); вітчизняні періодичні видання (“Дослідження світової політики”, “Політична думка”, “Політика і час”).

Окрім фундаментальних теоретичних праць з питань зовнішньої політики та міжнародних відносин, в роботі використовуються законодавчі і нормативно-правові матеріали ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО, Верховної Ради України, МЗС, Держстандарту України.

Дисертаційне дослідження значною мірою ґрунтується на досягненнях вітчизняної суспільної і політичної наук. Це, зокрема, науковий доробок українських фахівців: з теорії та історії вітчизняної політичної науки І. Кураса; цивілізаційних і світосистемних досліджень Ю. Пахомова; макроекономічних та глобалізаційних О. Білоруса; міжнародної політичної комунікації та глобальних інформаційних відносин О. Зернецької; теорії та методології досліджень засобів масової комунікації В. Іванова; філософії, аксіології, соціології інформаційних відносин Н. Костенко; інформаційної політики на теренах України В. Бебика; політичних технологій і комунікацій Г. Почепцова; філософії та методології політичної науки Ф. Кирилюка; політичної теорії та історії В. Солдатенка; зовнішньополітичних досліджень і дипломатичної служби Б. Гуменюка; інтеграційних, етнополітичних і теоретико-методологічних досліджень Л. Шкляра порівняльних історії, політології, регіонознавства В. Гури; теорії міжнародних відносин і стратегічних досліджень О. Гончаренка; теорії і методології політології міжнародних відносин С. Кононенка.

Хоча метод контент-аналізу ще не посів належного місця у вітчизняній політичній науці, помітним науковим внеском до теорії і методології цієї аналітичної системи стали монографії Н. Костенко “Ценности и символы массовой коммуникации” та В. Іванова “Контент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК”.

Зважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, автор не раз звертається до наукового доробку вітчизняних і зарубіжних фахівців з теорії інформації, теорії систем, теорії інтелектуальних агентів.

Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових статтях (з яких 8 у фахових виданнях) загальним обсягом 11,54 д. а.

Структура та обсяг роботи Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 246 стор., обсяг основного тексту дисертації 204 стор.; список використаних джерел становить 254 найменування.

2. Основний зміст дисертації

В першому розділі “Контент-аналіз в теоретико-методологічних структурах політичної науки і політології міжнародних відносин” визначається структурна ніша досліджуваного методу в теоретико-методологічній архітектоніці політичної науки; здійснюється перевірка його на сумісність та придатність з існуючими в цій науці основними теоретичними підходами і вже використовуваними методами; вказуються шляхи включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної бази політології міжнародних відносин; визначаються пріоритетні сфери його застосування (зокрема, політичної культури та ідеології); здійснюється попередня оцінка ефективності та продуктивності його використання в зовнішній політиці. Визначені також можливості методу в політико-культурних дослідженнях, для аналізу політичних інститутів і процесів, а також в етнополітології.

Перенесення методу з однієї галузі знань в іншу це не простий механічний акт, а послідовний багатоступеневий процес. Для того, щоб метод став ефективним у політичній науці, необхідне виконання низки умов. З'ясуванню цих передумов і присвячене дисертаційне дослідження.

Першим кроком до вирішення проблеми “адаптації методу” є розроблення трирівневої моделі теоретико-методологічної структури політичної науки (факторно-проблемний аналіз, контент-аналіз, теоретико-побудовчий рівень), а сам механізм політологічного аналізу (пізнання) розглядається як послідовність встановлення фактів політичного життя, пошуку їх смислового навантаження, конструювання політологічних теорій за базовими теорієпобудовчими парадигмами (системною, структурно-функціональною).

На другій стадії, керуючись виокремленими та обґрунтованими С. Кононенком положеннями про теоретико-методологічний плюралізм політології міжнародних відносин та існування в ній чотирьох пізнавальних формацій, дисертант зіставляє систему контент-аналізу з кожною з цих формацій. Означений теоретико-методологічний плюралізм передбачає можливість розробки різноманітних систем контент-аналізу. Таким чином, контент-аналітична діяльність неминуче матиме не лише складний предмет (адже саме таким є політика), але й комплексну теоретико-методологічну базу. Отже контент-аналіз є посутньо плюралістичним, що додає йому об'єктивності і робить менш залежним від різноманітних одномірних ідеологем. Контент-аналітик враховує різноманітні ціннісні аспекти політичних відносин, однак сам від них є менш залежним.

Дослідження перспектив контент-аналізу в політичній науці провадиться у три стадії: це, по-перше, визначення місця контент-аналізу в структурній будові суспільної і політичної наук, з'ясування його ролі в суспільному й політичному пізнанні і характеру політико-культурної та ідеологічної детермінованості; по-друге, перевірка контент-аналізу на сумісність з основними традиціями та ідейними течіями (ідеалізм, реалізм, позитивізм, теорії “світового суспільства” і “взаємозалежності”), формалізмами (макроформалізм, мікроформалізм, мезоформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний) та образами-моделями політології міжнародних відносин і специфікаційне визначення його структурного місця та функціональної ролі уже у рамках політології міжнародних відносин; по-третє, окреслення перспективи застосування методу контент-аналізу в політичній науці загалом та її спеціалізованих напрямах зокрема. Метод контент-аналізу є “відкритим” в теоретико-методологічному сенсі. Він може поєднуватись, комбінуватись і залучати різноманітні теоретичні підходи і бачення, тобто має надвеликий комбінаторний теоретико-методологічний потенціал, підтверджуючи власну максимальну пізнавальну універсальність та мінімальну ідеологізованість.

Отже, розкривається сенс “дослідження методу” загалом. Метод не лише знаряддя, а й об'єкт пізнання. Таке “дослідження методу” не менш прикладне, ніж дослідження будь-якого іншого конкретного об'єкту. Мається на увазі прикладна гносеологія, що є частиною тієї науки, теоретико-методологічна структура якої досліджується. Крім того, оскільки наука це одна з форм культури, то дослідження методу (хай і опосередковано) є водночас і дослідженням суспільної, зокрема політичної культури. Оскільки сама наука є ще й інститутом, то її дослідження (зокрема у випадку політики) є дослідженням політичних інститутів та процесів.

Здійснене прикладне гносеологічне дослідження політології дає можливість зрозуміти сучасний стан вітчизняної політичної науки і передусім стан її теоретико-методологічної бази та аналітичного потенціалу. По суті це розвідка в рамках прикладної політології та наукознавства.

У другому розділі “Конститутивні категорії контент-аналізу політичних, зовнішньо - і міжнародно-політичних відносин” за допомогою розроблення і запровадження системи конститутивних категорій здійснюється адаптація методу контент-аналізу для дослідження зовнішньо- і міжнародно-політичних відносин (з метою подальшого застосування цього методу для дослідження політико-культурних та ідеологічних детермінант).

Застосування певного методу в рамках окремої науки потребує не лише з'ясування його структурного місця та функціональної ролі в теоретико-методологічній базі цієї науки, а й відповідної підготовки (до застосування такого методу) самого предмету цієї науки. Інакше кажучи, об'єкт дослідження має відповідати методові дослідження, адже вони взаємозв'язані.

Сенс адаптації специфічного предмету політології міжнародних відносин для використання методу контент-аналізу полягає у розробленні системи категорій, яка склала б “когнітивне ядро” об'єкту власне, контент-аналітичного дослідження. Йдеться про створення загальної “когнітивної картини”, окреслення “когнітивних контурів” міжнародної та зовнішніх політики з погляду і для контент-аналізу. Оскільки останній логічно і фактично пов'язаний з комунікацією, то адаптацію предмету дослідження є сенс здійснювати на основі комунікативних парадигм, з яких і варто висновувати категоріальний апарат.

Загальна (попередня і адаптована) “когнітивна картина” зовнішньополітичного та міжнародно-політичного об'єктів контент-аналітичного дослідження за своєю суттю є комунікативною і складається з п'яти конститутивних категорій: категорія “контексту”, категорії “просторової комунікативної сфери” та “часової комунікативної сфери”, категорія “діалог - конфлікт”, нарешті, категорія “оперативного коду”. Разом вони утворюють одну конститутивну систему (“когнітивний кістяк”) наукового дослідження політичних, міжнародно-політичних та зовнішньополітичних відносин (а в перспективі й політико-культурних відносин) як предмету контент-аналізу, розташовуючись на чотирьох рівнях, корелюючи, взаємодіючи і чергуючись між собою як послідовність закритих і відкритих смислових комунікативних сфер. Кожна з цих категорій адаптує певний фрагмент аналізованої реальності, знаходячи своє застосування в тих чи інших її аспектах: глобалізація (категорія “контексту”), регіональна інтеграція (категорія “просторової комунікативної сфери”), соціальна трансформація (категорія “часової комунікативної сфери”), міжнародна безпека (категорія “діалог-конфлікт”), системи зовнішньої політики (категорія “оперативного коду”).

Така категоріальна система цілком придатна і для пізнавального структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень. Категорія “контексту” когнітивно охоплює політичну культуру загалом як контекстуальну ціннісну структуру, що всеосяжно визначає моделі політичної поведінки суб'єктів політики. Категорія “просторової комунікативної сфери” дозволить адаптувати для контент-аналізу такий аспект політико-культурних відносин як цивілізації та історико-культурні типи чи ідеологічні ареали, тобто терени поширення певних ціннісних систем - географію цінностей. Категорія “часової комунікативної сфери” в рамках контент-аналітичного дослідження охоплює періоди культурної еволюції, етапи й епохи духовного розвитку, цикли громадської думки. Категорія “діалог-конфлікт” адаптує такий аспект відносин політичної культури як політико-культурний консенсус та політико-культурний антагонізм (розкол), ідеологічне протистояння, конфлікт і діалог культур. Категорія “оперативного коду”, в рамках контент-аналітичного дослідження охоплює такі аспекти політичної культури та ідеології як ціннісна матриця мотивацій політичної поведінки, політико-культурні коди, суб'єктивна політична культура.

Слід наголосити, що йдеться хоча й про вирішальний, але тільки про перший крок у розробленні методологічного апарату контент-аналізу. Наступні кроки полягатимуть у розробленні системи операційних категорій, формуванні словників, пошуку індикаторів.

Нині в світі існує 34 комп'ютерні контент-аналітичні системи; 16 систем якісного аналізу даних; 15 систем управління текстовими ресурсами (з яких контент-аналітики активно використовують не більше шести); одна система контент-аналізу зовнішньополітичних подій (розроблена винятково для аналізу коротких повідомлень агентства Рейтерз).

Всі ці контент-аналітичні системи самодостатні, вони не мають спільної та уніфікованої теоретико-методологічної бази, що унеможливлює формування нових подібних систем, перетворюючи кожну з них на унікальний витвір ситуаційного аналізу. Формування єдиної теоретико-методологічної бази дасть можливість створювати нові контент-аналітичні системи, водночас предметно специфіковані і морфологічно споріднені. Таким чином, спільна теоретико-методологічна база, формуванню якої присвячена більша частина дисертації, слугуватиме підґрунтям для появи багатьох прикладних контент-аналітичних систем.

В третьому розділі “Контент-аналіз в теорії і практиці зовнішньополітичної діяльності” розглядаються проблеми включення методу контент-аналізу до системи аналітичного апарату зовнішньої політики та пропонуються методи вирішення деяких з них.

В теоретичній площині йдеться про зіставлення і ситуативний синтез теорії міжнародних відносин з теорією зовнішньої політики. Слід мати на увазі таке розрізнення між двома формаціями в рамках будь-якої науки, яка займається дослідженнями міжнародних відносин. Подібним чином можна характеризувати й теорії зовнішньоекономічних і міжнародно-економічних відносин, чи, скажімо суб'єктивно-національне міжнародне право і об'єктивне міжнародне право.

У практичній площині йдеться про аналітичне, концептуальне і навіть культурне збагачення зовнішньої політики новими методами, а отже, нарощення її потенціалу. Таке збагачення не може відбуватися стихійно та неорганізовано, а передбачає виконання низки передумов. Будь-яка теорія і методологія, навіть абстрактна, потребує відповідної організації (яку, зокрема, досліджує соціологія науки). Це стосується й політології (а також прикладної політології, що є частиною самої цієї науки). Саме на цій стадії дисертаційного дослідження відкриваються певні можливості знаходження взаємозв'язку між контент-аналізом зовнішньої політики та аналізом політичних інститутів і процесів, оскільки перша є одним із основних національних політичних інститутів, жорстко детермінованих політичними процесами, що відбуваються в національному суспільстві.

Необхідно зробити цей метод надбанням не лише науки, а й відповідної політичної діяльності. Інтегрування контент-аналізу до підсистеми політики відбувається у дві стадії: по-перше, через запровадження категорії “аналітичного потенціалу” - спроможності національного актора осмислити джерела національної могутності і стан міжнародного середовища задля максимально ефективного використання першої щодо другого (тут концептуально з'ясовується роль і місце контент-аналізу в системі зовнішньої політики); по-друге, визначаються дві групи передумов, виконання яких необхідне для успішного запровадження методу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства: нормативно-методичні - розроблення методичних матеріалів контент-аналітичних досліджень, вироблення нормативно-правової бази їх здійснення; організаційно-технологічні - формування структурної мережі системи контент-аналітичних досліджень (і в самому зовнішньополітичному відомстві, і у взаємодії з науковими закладами, які мають досвід розроблення методичних матеріалів контент-аналітичних досліджень, з інформаційними агентствами та аналітичними центрами, які використовують цей метод). Слід також визначити процедури і механізми використання методу у зовнішньополітичній практиці.

Суто прикладна проблема включення методу контент-аналізу до аналітичного апарату зовнішньої політики має очевидні політико-культурні аспекти і прямий стосунок до політико-культурних та ідеологічних досліджень. Зовнішньополітична культура як ціннісно поєднувальна ланка між системою зовнішньої політики та політичною культурою визначає методи і форми зовнішньополітичної діяльності (це робить її одним із ширших предметів і, водночас, детермінант контент-аналізу). Через дослідження чи навіть врахування зовнішньополітичної культури контент-аналітичне дослідження переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.

Практичний ефект від застосування методу контент-аналізу в зовнішньополітичній практиці України полягатиме в одержанні ефективного засобу вивчення громадської думки щодо тих чи інших нагальних питань зовнішньої політики, ступеню суспільної підтримки певного зовнішньополітичного курсу (наприклад, євроатлантичного) і. т. ін. В цьому суто прикладному аспекті система контент-аналізу стане однією із з'єднувальних ланок між державою та громадянським суспільством, офіційною та народною дипломатією свого роду зворотнім зв'язком і засобом взаємокорекції. Ще більшого практичного значення метод контент-аналізу набуває в рамках процесу політичного реформування українського суспільства. В цьому випадку контент-аналіз є одним з найефективніших засобів вивчення ставлення громадськості до тих чи інших проектів реформування національної політики. Існує гостра практично-політична потреба у розробці на підставі вже наявних технологій та новосформованої теоретико-методологічної бази окремих прикладних контент-аналітичних систем для аналізу найнагальніших проблем зовнішньої та внутрішньої політики.

Нарешті, слід наголосити, що розвиток теоретико-методологічної бази контент-аналізу дасть можливість максимально розширити спектр контент-аналітичних технологій, надавши практичного значення навіть найабстрактнішим теоретичним студіям.

Висновки

Галузеві гносеології як невід'ємна частина кожної суспільної науки, в тому числі й політичної, існують поряд із загальною теорією пізнання, що є частиною філософії. Розвиток теоретико-методологічної структури політичної науки завдання суто політичної галузевої гносеології. В ширшому, політико-культурному сенсі теоретико-методологічний розвиток є ознакою і складовою загального процесу ускладнення і диференціації політичної культури - появи нових стилів політичного мислення як продовжень нових політико-культурних стилів та відповідників нових політичних інститутів.

Перспектива розвитку і становлення політичної науки в Україні значною мірою залежить від попереднього з'ясування і вирішення низки теоретико-методологічних завдань. Одним із них є нарощення інтерпретаційно-аналітичного потенціалу власне науки. Розширення спектру методів, які використовує політологія безпосередньо впливає на цей процес. Розроблення та включення контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політології загалом і політології міжнародних відносин зокрема, безперечно, сприятиме нарощенню інтерпретаційно-аналітичного потенціалу політичної науки.

Структура і форма контент-аналізу в політології визначаються (особливо форма) політичною культурою та ідеологічними впливами. Така ціннісна детермінованість прямо випливає зі статусу науки в політичній культурі, її пріоритетності як однієї з форм цієї культури. Технократичні політичні культури постіндустріальних суспільств мають вочевидь більшу схильність звертатися до методів на взірець контент-аналітичного.

Звернення до контент-аналізу (методу, розробленого й апробованого в рамках інших наук - соціології, лінгвістики, теорії обчислювальних систем) знаменує прихід міждисциплінарної парадигми в політичну науку, що властиво технократичним політичним культурам з високим статусом наукового знання. Слід також підкреслити і міжфаховий характер дисертації, коли метод, структурно розвинений і функціонально апробований в рамках політології міжнародних відносин, переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.

Запропоновано загальну трирівневу модель структури соціального і політичного аналізу та визначено місце і роль у ній контент-аналізу. Виокремлено кантіанську (веберіанську) парадигму контент-аналізу, максимально аксіологічно, політико-культурно детерміновану, альтернативну кількісно-біхевіористській та якісно історико-діалектичній.

Звернення до веберіанського варіанту контент-аналізу відбувається в контексті повернення в сучасну суспільну науку “парадигми осмисленості”, що передбачає зростаючий дослідницький наголос на мотиваційно-смисловому аспекті досліджень суспільних і, зокрема, політичних відносин.

За критеріями сумісності і придатності встановлено характер взаємодії контент-аналізу з основними пізнавальними конструкціями теоретико-методологічної площини політології міжнародних відносин - базовими теоретичними підходами (реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії “світового суспільства” і взаємозалежності), базовими формалізмами (макро-, мезо- та мікроформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний).

Визначено і розроблено систему конститутивних категорій, які когнітивно структурують предмет контент-аналітичного дослідження. Запропоновано, апробовану на дослідженні окремих політичних і міжнародно-політичних проблем (глобалізація, регіональна інтеграція, соціальна трансформація, безпека, функціональні аспекти зовнішньої політики) п'ятискладову систему категорій, які розташовані на чотирьох структурних рівнях і чергуються як послідовність відкритих і закритих смислових сфер: контекст часова комунікативна сфера та просторова комунікативна сфера діалог-конфлікт оперативний код. Окреслюється шлях подібного структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень, коли кожній із уже вичленованих і систематизованих у рамках політології міжнародних відносин категорій відповідатиме інший аспект іншого предмету політологічного дослідження - політико-культурних та ідеологічних відносин. Формулюється така категоріально-фактична кореляція: “контекст” - політико-культурний (ціннісний) контекст політичних відносин; “просторова комунікативна сфера” - геополітична сфера (ареал поширення) певної ідеології, географічно локалізована цивілізація чи історико-культурний тип; “часова комунікативна сфера” - цикли громадської думки, етапи політико-культурної еволюції; “діалог-конфлікт” - політико-культурний консенсус, політико-культурний конфлікт, ідеологічний мир/ворожнеча; “оперативний код” - ціннісні структури впорядкування мотиваційних комплексів політичної поведінки.

З'ясовано, що за умов інтеграційної сучасності особливого значення набуває аналітична складова національної могутності - аналітичний ресурс зовнішньої політики. Використання аналітичного ресурсу відбувається у формі вироблення і здійснення зовнішньополітичних стратегій та аналізу наслідків їх здійснення. Серед факторів успішності цього використання одним з вирішальних є розмаїття аналітичних методів, залучених до зовнішньополітичної сфери. Контент-аналіз є одним з таких аналітичних методів сучасної зовнішньої політики і призначений переважно, для аналізу суб'єктивно-мотиваційних умов зовнішньополітичної діяльності та міжнародно-політичної взаємодії. Така суб'єктивно-мотиваційна спрямованість цього методу робить його незамінним в аналізі політико-культурної детермінованості та ідеологічних впливів на систему зовнішньої політики, тобто пріоритетним методом аналізу зовнішньополітичної культури.

Вказано необхідні умови для застосування контент-аналізу в системі зовнішньої політики: його розробленість, поширеність і “популярність”, професійне володіння ним, що передбачає не лише знання про існування такого методу, а й знання його формально-теоретичної структури та вміння застосовувати контент-аналіз.

Визначено основні передумови запровадження контент-аналізу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства України (нормативно-методичні та організаційно-технологічні).

Контент-аналіз один із найефективніших інтелектуальних засобів прискорення і успішного завершення трансформаційних процесів в Україні; розвитку її зовнішньої політики. Це інструмент удосконалення політичної культури і водночас функція її диференційованості. Україна потребує дієвішої політичної науки, яка, щоб стати насправді продуктивною силою українського суспільства, сама потребує теоретико-методологічного вдосконалення.

Мистецтво політики є високим гуманістичним мистецтвом, насправді далеким від макіавеллізму (принаймні в його вульгарних інтерпретаціях). Знати політику - це розуміти мотивації і поважати прагнення. Знати політику - це знати людей. З-поміж усіх суспільних наук політична найближче до антропології, що робить контент-аналіз незамінним, а його використання конче потрібним. Це надзвичайно перспективна аналітична система, водночас технічно досконала і глибоко гуманістична.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 1999. Вип. 7. - С. 14-19.

2. Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. Київ: ІСЕМВ НАНУ. 1999. Вип. 8. - С. 55-61.

3. Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. Вип. 9. - С. 38-46.

4. Соціальна детермінованість контент-аналізу політичних і міжнародно-політичних відносин // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. Київ: ІСЕМВ НАНУ. 2000. Вип. 10. - С. 89-96.

5. Діалогічно-конфліктна динаміка в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин. // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. Київ: ІСЕМВ НАНУ. 2000. Вип. 11. - С. 47-54.

6. Форми концептуалізації оперативного коду як об'єкту контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. 2000. Вип. 12. - С. 111-117.

7. “Розуміюча” політика. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. 2000. Вип. 13. - С. 97-112.

8. Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. Київ: ІСЕМВ НАНУ. 2001. Вип. 16. - С 125-139.

9. Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи. // Проблемы программирования. 2002. № 1-2 (Специальный выпуск). С. 404-408. (Матеріали конференції “УкрПрог' 2002”). Размещено на Allbest.ru

...