Політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХIX століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині хіх століття

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

ЄВТУШЕНКО Олександр Никифорович

Миколаїв - 2006

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Багмет Михайло

Олександрович, декан факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Цвих Володимир

Федорович, завідувач кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

кандидат історичних наук Левченко Лариса Леонідівна, директор Державного архіву Миколаївської області.

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет, кафедра політології, Міністерство освіти і науки України, м. Дніпропетровськ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Здійснювані в сучасній Україні реформи виявляють численні аналогії з періодом реформ у другій половині ХIХ століття. В минулому, як і сьогодні, реформи проводилися, при активній участі держави і були викликані економічними, соціальними, духовними, та політичними чинниками. Разом з тим як що в минулому земельний переділ здійснювався головним чином в інтересах вузького кола людей, обмежує права селян, то сьогодні селянам в сільському господарстві пропонують ринкові відносини. Однак як у цих умовах так ы сьогодні гарантом, запорукою, основним дієвим інструментом забезпечення реалізації інтересів селянства є держава.

Тому вивчення політики самодержавства під час проведення аграрної реформи, те як реалізувались правові основи реформи, яка роль відводилась общині, місцевому державному апарату буде сприяти підвищенню ступеня раціонально продуктивної політики держави в аграрно-промисловому секторі України.

Проблеми у сільському господарстві як і тоді так і сьогодні викликають дуже серйозну напругу і політичну боротьбу окремих політичних сил. Бо селянська реформа це не тільки рішення питання о землі, але це комплекс заходів направлених на організацію життєдіяльності селян у адміністративних, правових, освітянських, культурно-побутових, релігійних і інших напрямках, створення органів місцевого селянського самоврядування.

Актуальність теми дослідження посилюється й тим, що вивчення політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин у другій половині ХIХ століття дозволяє використати накопичений як позитивний, так і негативний досвід політики держави в розвитку селянської общини (громади).

Крім того дослідження допомагає створенню теоретичної концепції, за допомогою якої можна виробити практичні рекомендації щодо політики держави стосовно місцевих органів влади: адже саме місцеві органи влади повинні мати право вирішувати політичні, господарські, культурні проблеми селянства у межах своїх територій.

Політологічний аспект проблеми полягає у тім, що держава, в досліджуваний період для запобігання дестабілізації політичної системи, захищаючи інтереси дворянства, зміцнювала місцеве самоврядування, у якому зберігалися й місцеве селянське, і місцеве дворянське самоврядування.

Варто зазначити, що дана проблема в політологічному сенсі є мало вивченою й цілісного дослідження поки що не має.

Викладені аргументи спонукали дисертанта звернутися до комплексного політологічного аналізу державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації виконана в контексті тематики досліджень державотворчих політологічних проблем які розробляються кафедрою політичних наук і є складовою частиною комплексної теми Миколаївського центру політичних досліджень, що діє при Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили. Державний реєстраційний номер 0103U008821

Мета і основні завдання дисертації. Виходячи з актуальності теми, спираючись на доробки попередніх дослідників та враховуючи недостатній ступень її розробки у вітчизняній політологічній науці, метою дисертаційної роботи є: дослідження політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин, виявлення політико-правових інструментів, які регулювали політичне, господарське, майнове, побутове, обрядове, духовне життя селянської громади на півдні України в другій половині XIX століття.

Для реалізації мети дослідження автор визначає наступні завдання:

­ проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми;

­ охарактеризувати джерелознавчу базу й окреслити методологію дослідження;

­ розкрити еволюцію селянської общини як станового інституту феодального суспільства в системі державної політики;

­ показати особливості державного регулювання виробничо-економічних відносин у життєдіяльності селянської громади на півдні України в досліджуваний період;

­ охарактеризувати роль інституту опіки в упорядкуванні общинних відносин;

­ виокремити політичні аспекти специфічних форм взаємодії держави й селянської громади у південному регіоні;

­ визначити вплив держави на розвиток культурно-побутових умов життєдіяльності селян;

­ розглянути окремі специфічні форми державного регулювання общинних відносин в другій половині ХIX століття.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що склалися в аграрному секторі півдня України в другій половині ХIX століття як складова частина політичного процесу.

Предметом дослідження є політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України, історична динаміка розвитку взаємин селянської громади й органів державної влади Російської імперії в післяреформений період.

Хронологічні рамки роботи охоплюють другу половину ХІХ століття. Це обумовлено проведенням політичних, економічних та інших реформ у Російській імперії у 60-90-і роки ХІХ століття.

Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів застосовані як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні методи політичної науки, таки як соціологічний, нормативний, системний, інституціональний, психологічний, порівняльний, субстанціональний (онтологічний) і історичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації, на основі критичного аналізу законодавчих актів, архівних матеріалів, зроблена спроба узагальнити теоретичну науково-дослідну базу по темі, здійснити комплексне й системне дослідження політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХIХ століття.

В межах проведеного дослідження, наукова новизна конкретизована в наступних положеннях:

- доведено, що селянська громада на півдні України була збережена державою в результаті перетинання цілого ряду тенденцій у розвитку тогочасного суспільства, як специфічний інститут для проведення напівфеодальної, напівбуржуазної модернізації економіки сільського господарства при збереженні державного ладу Російської імперії;

- досліджена роль органів державного управління як центральних так і на місцевому рівні у зберіганні общини для регулювання селянського життя і виконанні адміністративних, фіскальних, правових, господарських, культурно-побутових функцій з метою виокремлення селянства у суспільно-політичному житті країни;

- з'ясована відмінність общинних відносини на півдні України від подібних селянських об'єднань в інших регіонах Росії;

- показано, що українська селянська громада була специфічним осередком з характерними укладами відносин цивільного суспільства в умовах жорсткої бюрократичної системи Російської імперії.

Крім того, наукова новизна отриманих результатів пов'язана із введенням в оборот нової групи джерел і маловідомих свідчень та методологією їхнього дослідження.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання матеріалів, положень і висновків у подальших дослідженнях, присвячених аналізу державного регулювання суспільних аграрних відносин в Україні.

Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці науково-методичної літератури, а також у процесі викладання таких дисциплін як: політологія, історія, теорія й історія державного управління, теорія держави та права, муніципальне, конституційне, адміністративне право, інших спецкурсів.

Здійснений у дисертації політологічний аналіз аспектів державного регулювання общинних відносин, по-перше, дає можливість осмислити й використати наявний досвід общинного управління на півдні України для розбудови сучасної демократичної, правової української держави;

по-друге, допомагає зрозуміти основні напрямки законотворчості при проведенні реформ: у агропромисловому секторі України і визначенні місця й ролі селянської громади в загальній системі влади в Україні;

по-третє, прикладне значення дисертації полягає в тому, що висновки й положення, які формулюються в роботі, можуть бути використані при визначення ролі громади в XXІ столітті.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Окремі наукові аспекти дисертаційного дослідження були представлені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології й культури” (Миколаїв, 2001) і “Політичні, соціально-економічні й етнонаціональні процеси в південному регіоні України” (Миколаїв, 2003); IV та V-ої Миколаївських обласних краєзнавчих конференціях (Миколаїв, 2002, 2004), “Могилянських читаннях” (Миколаїв, 2002, 2004, 2005).

Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри політичних наук і кафедри державного управління Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 13 наукових статтях обсягом 3,5 друкованих аркуші: із них 8 статей опубліковані в збірниках, які постановами президії ВАК України внесені до переліку наукових видань, у яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт з політичних наук.

Структура дисертації. Специфіка теми, формулювання мети, логіка рішення поставлених завдань визначили структуру дисертації, назву розділів та підрозділів. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи - 230 сторінок, з них - 183 основного тексту. Список використаних джерел включає - 347 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовані вибір теми та її актуальність, визначені предмет та об'єкт дослідження, методологічна основа, мета та завдання, сформульована наукова новизна, практичне значення отриманих результатів та особистий внесок дисертанта в розробку проблеми.

Першій розділ „Історіософія, джерелознавча база і методологія дослідження” присвячений розкриттю етапів наукової розробки теми та характеристиці джерельної бази, яка висвітлює політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин у другій половині XIX століття.

У першому підрозділі „Ступінь наукової розробки теми” показується, що аграрне питання було центральним політичним питанням, вихідним рубежем розмежування таких напрямків суспільно-політичної думок: охоронно-кріпосницького (консервативного), революційно-демократичного (радикального) і ліберально-буржуазного (прагматично-помірного).

Тут же доведено, що проведення реформи й збереження громади, общинної земельної власності підштовхнуло науковців к досліджуванню у напрямку вивчення такого явища як громада. Таки дослідники, як И. Енгельман, К. Качоровський, А. Кистяковський, П. Кованько, А. Корнілов, В. Постніков, В. Семевський, А. Скребицький, А. Титов, Е. Якушин почали звертати увагу на те, що селянська громада в післяреформений час впливала на політичну сферу життя суспільства, однак тільки з погляду загострення боротьби між селянами й поміщиками.

В дисертації проаналізовані важливі риси та різнопланове бачення ролі й місця общини. Народники, як наприклад І. Бєляєв а також український історик О. Єфименко, приділяли багато уваги селянській громаді, тому що бачили в ній особливий уклад народного життя. Вони, як і прихильники революційно-демократичного (радикального) табору О. Герцен, М. Чернишевський, ідеалізували селянську громаду, обґрунтовував ідею “селянського соціалізму”.

Збереження общинної системи землекористування вимагало історичного обґрунтування походження селянської громади, її взаємин з державною владою, ролі й значенні в житті села. Тому в другій половині ХIХ століття розгорілася теоретична суперечка з проблеми й долі сільської громади. 60-і роки ХIХ століття характеризуються появою на сторінках газет і журналів публіцистичних нарисів, як російських, так й українських авторів (П. Чубинського, В. Тарновського, К. Кавеліна), що описують общинні порядки, сімейний побут, звичаї, традиції народу.

В даному підрозділі висвітлюється вплив публіцистичних матеріалів на теоретичну розробку питань, пов'язаних із дослідженням общин. Мова йде про наукові статті, монографії 70-80-х років ХIХ століття підготовлені А. Гакстгаузеном, А. Енгельгардом, С. Пахманом, А Постніковим, В. Тарновським, И. Тютрюмовим, Е. Якушіним та іншими авторами, а також праці Географічного і Вільного-економічного товариства, статистичні дослідження селянського господарства й землеробства видані повітовими й губернськими земствами.

Вагомий внесок у дослідження ролі „громади”, як об'єднання людей для виконання виробничих функцій і вирішення суспільних справ у 90-х роках XIX століття зробили такі українські суспільно-політичні діячі, письменники й публіцисти як Т Зінківський, М. Драгоманов, С. Подолинський, І. Франко. На їх думку громада повинна була залишитися основою майбутньої демократичної української держави.

Наприкінці XIX століття інтерес до громади зростає ще тому що вона як територіальне об'єднання, яке припускає певну автономію, відособленість у системі державної влади, стає гаслом політичних рухів і правових реформ в Європі. З'являються наукові роботи суспільствознавців, правознавців, істориків, таких як В. Алексєєв, Є. Вишнякова, В. Дроздов, К. Качоровскій, В. Пичет, А. Ріттіх, И. Соловьйов, А. Титов, та інших

У радянські часи питання селянської громади розглядалась фахівцями такими як В. Александров, А. Анфімова, В. Бонч-Бруевич, Н. Дружинін, Є. Дужиніна, П. Зайончковський, Л. Захарова, М. Найдьонов, И. Ковальченка та В. Федоров через призму марксистської ідеології й тісно поєднувалася із суспільно-політичною боротьбою. Наприклад монографія В. Александрова “Сільська громада в Росії (XVII - поч. XIX в.) була присвячена історії селянської громади та селянської родини, їх внутрішній організації й ролі в житті суспільства.

Нинішній розвиток політичної науки спричинив появу цікавих методологічних робіт підготовлених М. Кармазиною, І. Курасом, Ю Левенецом, Л. Нагорною. Окремі аспекти селянських громад висвітлюють й такі авторі, як А. Волощенко, О. Гриневич, Е. Димо, А. Костін, В. Майснер, И. Сакур, О. Сидорчук, Н. Сугацька, И. Шайкін, В. Щукін.

З'явились й нові аналітичні матеріалі сучасних українських політологів, істориків, етнографів, правознавців, опубліковані М. Багметом, Б. Біликом, Я. Бойком й Н. Даниловою, Я. Грицаком, М. Рибачуком, В. Цвихом та іншими.

Однак проблема політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин окремо системно не вивчалася й не має цілісного вигляду й залишається поза увагою дослідників. Все це дозволяє стверджувати, що дисертаційне дослідження заповнює певний пробіл в сучасній українській політичній науці.

У другому підрозділі „Джерелознавча база проблеми” зазначається, що з метою ретельного і детальнішого дослідження політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині XIX століття залучено широке коло опублікованих і неопублікованих джерел, які умовно поділені на декілька груп.

Це - документи російського законодавства та інші державотворчі акти, опубліковані в повному зібранні законів Російської імперії, цивільні закони, Укази Його Імператорської Величності самодержця Всеросійського, Укази Сенату.

Вагому цінність складають архівні документи виборних органів селянського і волосного управління, матеріали волосних судів, книги для запису договорів, угод і реєстрації духівниць, переписка сільських сходів з волосним правлінням яки зберігаються у архівах Миколаївської, Херсонської, Одеської та інших південних областей України.

Етнографічні матеріали, яки дозволили зробити висновки про роль і значення звичаїв і традицій у формуванні громади в України.

Данні джерела дозволили показати роль держави в регулюванні общинних відносин, організації селянського самоврядування, відстежити складний механізм перетворення звичаєвого права в позитивне, зрозуміти роль таких інститутів як шлюб та опіка.

Для розуміння суті політики держави стосовно життєдіяльності існування німецьких, болгарських, білоруських, сербських, єврейських й інших громад національних меншин використані щорічні збірники Херсонського земства, статистико-економічні огляди губернії і її окремих повітів, військово-статистичний огляд Російської імперії, результати перепису 1897 р., а також дослідження довідкового характеру підготовлені К. Арсеньєвим, Д Багалієм, А Веліциним, А. Клаусом, Л. Падалкою, А. Скальковским, А. Шмідтом.

Цікавим різновидом джерел з політичної історії даного періоду є також спогади й щоденники державних діячів Н. Астирєва, П. Валуєва, С. Вітте, П. Столипіна.

Окрему групу складають нинішня документи, таки як Конституція України, закони, укази Президента України, урядові рішення виступи політичних діячів і т.д., а також роботи сучасників які друкувалися окремими виданнями у вигляді монографій, наукових збірників.

Використані джерела далі можливість чітко окреслити основні підходи по вивченню політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині XIX століття:

У третьому підрозділі „Теоретико-методологічна основа дослідження” розглядаються наукові принципи і методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні в політичній науці (соціологічний, нормативний, системний, інституціональний, психологічний, порівняльний, субстанціональний, історичний), застосування яких дозволили викласти матеріал у послідовній і логічній завершеній формі та об'єктивно відобразити політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття.

Крім того, у роботі з нормативними актами автор користувався такими допоміжними інструментами як лінгвістичний, логічний, телеологічний і функціональний аналіз текстів.

Залучення опублікованих і неопублікованих джерел, розробка методики їхнього використання дозволили висвітити роль держави у житті селянської громади південного регіону України в другій половині XIX століття.

У другому розділі „Аналіз державного регулювання життєдіяльності селянської громади в південному регіоні України в другій половині XIX століття” розкриваються об'єктивні і суб'єктивні чинники впливу держави на життєдіяльність селянської громади.

Перший підрозділ „Характеристика селянської громади як станового інституту політичної системи феодального суспільства” містить аналіз такого інституту як селянська громада з урахуванням особливості розвитку селянської громади у південному регіоні України.

Аналізуючи селянську громаду, як становий інститут політичної системи феодального суспільства, звертається увага на те, що вона в дореформений період не ставила перед собою яких-небудь нових суспільних завдань, вона могла боротися за своє існування, відбиваючи при цьому інтереси лише сільського населення, окремих своїх членів й їхніх родин.

На послідуючих сторінках дисертації показано як трансформувавшись у становий інститут політичної системи феодального суспільства, громада повністю “вписалася” у його структуру. Таким чином, громада на всіх етапах своєї історії для держави представляла становий інститут політичної системи, а для селянина - індивідуального виробника - організацію, силою свого існування перешкоджаючу крайнім проявам поміщицької влади. Крім того, громада як соціальний інститут політичної системи феодального суспільства, відбивала організацію селянства, що з метою самозбереження пристосувалося до системи сформованих суспільних відносин.

Для прикладу можна послатися на сторінки 60-61 де розглядаються функції сільської громади: адміністративні, фіскально-податкові, поліцейські, які підтримували встановлений соціальний правопорядок і далі впроваджували феодальну ренту. Ці функції сільської громади протягом тривалого часу підсилювалися в міру зростання державних повинностей, збільшуючи станову відособленість селянства і розвиваючи негативні риси общинного укладу. На подальших сторінках показано, що селянська громада, будучи становим органом, завжди мала певну автономію, усередині якої всі відносини будувалися на демократичній основі.

У другому підрозділі „Особливості державної політики регулювання господарських відносин у селянській громаді півдня України” знайшли відображення теоретичні аспекти особливостей державної політики стосовно общини.

У даному підрозділі відзначається, що саме через інститут громади держава одержала можливість як управляти, так і контролювати економічною й виробничою життєдіяльністю селянської громади, тому що селяни й після викупу земельних наділів мали обмежені права у порівнянні з іншими верствами населення.

Дослідження, показує, що держава на півдні України до кінця XIX в. використовувала норми звичаєвого права у порядку володіння землею, купівлі-продажу нерухомого майна й пов'язаних із цим окремих злочинів і покарань. Крім того, російська держава, прагнучи уніфікувати правові звичаї різнорідного етнічного населення півдня України, проводило асиміляційну русифікаторську політику. державний община селянський побут

Політологічний аналіз особливостей державного регулювання економічних відносин селянської громади на півдні України, дозволило зробити висновок про те, що протягом XIX століття втручання держави у виробничо-господарське життя селянської громади на півдні України було мотивовано тим, що через громаду держава прагнула до встановлення тотального контролю над кожним домохазяїном, щоб обмежити індивідуалізацію селянського хуторського господарства.

Третій підрозділ „Роль інституту опіки в соціальній політиці держави й зміцненні общинних відносин” присвячений функціонуванню такого інституту як опіка, тобто охорони особистих і майнових прав й інтересів недієздатних громадян.

Насамперед в роботі доведено, як інститут опіки на півдні України сприяв зміцненню общинних відносин, тому що зберігав селянина як податну одиницю. Що правда й громада, керуючись звичаєвим правом, вирішувала через опіку свої общинні проблеми. Аналіз проблем пов'язаних з існуванням інституту опіки зроблений в дисертації на сторінках 107-114 обумовив висновок про те, що вдосконалювання інституту опіки є показником удосконалювання цивільних правовідносин у Російському суспільстві й наочно ілюструє стирання станових розходжень.

У третьому розділі „Політичні аспекти специфічних форм взаємодії держави й селянської громади на півдні України в другій половині XIX століття” розглянуте та проаналізоване політичне життя селянського суспільства, специфічні особливості його суспільної свідомості, духовної культури й суспільної психології, які формувалися не тільки під впливом особливостей історичного розвитку, традицій, звичаїв, але й тому, що явища духовного життя селянського суспільства пов'язувалися із релігійною ідеологією, пануючою в суспільстві.

Перший підрозділ „Роль церкви в нормалізації державно-общинних відносин” присвячений соціально-політичним діям російської православної церкви серед селян її особливому привілейованому положенню в порівнянні з іншими конфесіями в таких специфічних питаннях, як релігійна обрядовість, оформлення шлюбу, релігійне навчання, проведення релігійних торжеств.

Другій підрозділ „Державне впорядкування культурно-побутових умов життєдіяльності селянських громад” присвячений впливу держави на розвиток культурно-побутових умов, сімейно-шлюбних і шлюборозлучних відносин, родильне-хрестильних і похоронно-поминальних обрядів і виникаючі на цій основі структури й відносини.

В роботі на чисельних фактах висвітлюється процеси як політичне, соціальне поводження людей багато в чому визначається культурно-побутовими умовами, у яких живе та або інша родина. Порівняльні та інші наукові методи пізнання надали змогу обґрунтувати доводи того, що саме сімейно-побутове життя селян зберігало й передавала з покоління в покоління елементи культурної спадщини. Українські переселенці на Південь України саме завдяки родинним традиціям зберегли свою етнічну, національну приналежність. І при певних обставинах могли зробити й робили більш сильний вплив на формування поводження українських селян, ніж реальні економічні фактори й пов'язані з ними потреби.

У третьому підрозділі „Специфічні форми державно-правового регулювання сімейних відносин у селянських громадах південної України” доводиться про постійний вплив органів державної влади на регулювання любих аспектів общинних відносин яки стали невід'ємною частиною складного, багатогранного процесу взаємодії політичних, соціальних, економічних, психологічних факторів тогочасної держави. Насамперед мова ведеться проте, як держава за допомогою правових норм, закріплених у законах і суспільство - шляхом вироблення й застосування моральних норм, правил, звичаїв і традицій впливали на родину.

Далі в підрозділі зосереджувана увага на специфічні форми державного регулювання общинних відносин такі як: державне втручання в сімейно-правові відносини що виникають із шлюбу (споріднення, особливості спадкування майна і т.д.), господарські і внутрісімейні відносини (взаємини чоловіка, дружини, батьків і дітей), контроль через громаду за моральним станом селянського суспільства й схоронністю родини.

Викладений матеріал надав змогу зробити узагальнення про те, що державне втручання в життя селянської громади в сімейно-правові, господарські, внутрісімейні відносини було викликано необхідністю, по-перше, забезпечити стабільність держави, по-друге, забезпечити впорядковану взаємодію всіх елементів державної політичної системи.

У висновках по дисертації зроблені узагальнення і підсумовані результати дослідження та сформульовані рекомендації.

1. Починаючи із другої половини XIX століття, окремі питання досліджуваної теми були предметом вивчення науковців, однак проблема політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині XIX століття системно не вивчалося й у цілісному виді залишилася поза уваги дослідників. Використана джерельна база дала можливість авторові окреслити основні підходи по вивченню даної проблеми, а також дозволила зробити висновок про те, що державне регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині XIX століття було складовою частиною стратегічної політики російської держави яка мала на меті: створення тотального державного контролю за всіма сферами общинного життя.

2.Теоретико-методологічною основою дослідження послужила система наукових принципів і методів пізнання, спрямованих на об'єктивне, всебічне висвітлення фактів й явищ, зв'язаних зі становленням і розвитком общинних відносин на півдні Україні в другій половині XIX століття. Проаналізовані опубліковані й неопубліковані джерела, розробка методики їхнього використання, дозволили розширити джерелознавчу базу при реконструкції ролі держави в процесі регулювання общинних відносин у південному регіоні України в другій половині XIX століття.

3. Дослідження еволюції селянської громади як станового інституту феодального ладу в системі державної політики дозволило констатувати те, що селянська громада, збережена державою й підлегла органам державного управління, стала гарантом виконання селянами своїх обов'язків стосовно держави й поміщиків. В той же час в роботі на чисельних фактах відмічається те як селянська громада півдня України її общинні відносини, відрізнялися від общинних відносин у Росії.

4. До особливостей державного регулювання економічних відносин життєдіяльності селянської громади на півдні України можна віднести те, що протягом усього XIX століття втручання держави в життя селянської громади було мотивовано тим, що через громаду держава прагнула встановити тотальний контроль над кожним господарством, звідси й постійне втручання сільського сходу в господарський побут селян. Тому як виробниче об'єднання, селянська громада до кінця XIX століття з початком процесу соціального розшарування в українському селі, появою індивідуальних подвірних господарств, перетворилася у фактор, що стримує подальший розвиток селянського господарства.

5. Характеризуючи роль інституту опіки у політиці уряду, в роботі відзначається, що система органів опіки в Російській імперії будувалася чітко на становому принципі під контролем органів державної влади й переслідувала одну важливу мету - зберегти селянина як податну одиницю й тим самим зміцнити общинні відносини.

6. Специфічною формою взаємодії держави й селянської громади на півдні України було те, що російська держава використала православну церкву, як провідника своєї політики й ідеології та інструмент утримання підданих у покорі й повазі до імперії. Православна релігія в Російській імперії була спрямована не на перетворення суспільства на християнських канонах, а на рішення сугубо внутрішніх соціально-політичних проблем, тому що залежала від існуючого суспільного ладу.

Держава всіляко підтримувала соціально-політичні дії православної церкви, надаючи їй особливе привілейоване положення в порівнянні з іншими конфесіями в таких специфічних питаннях, як релігійна обрядовість, оформлення шлюбу, освіта й т.д. В то же час православна церква зміцнювала духовну єдність країни, несла в суспільство дух смиренності й вірності існуючому ладу, й стала міцною ідеологічною опорою самодержавства.

7. Культурно-побутова життєдіяльність селян через православну церкву, та інші конфесії, також була під контролем держави. Церква регулювала такі специфічні сторони селянського побуту: сімейно-шлюбні відносини, родильне-хрестильне й похоронно-поминальні обряди. Всі здійснювані церквою культові дії спрямовувались на зміцнення існуючої політичної системи.

8. Іншими специфічними формами державного регулювання общинних відносин були: втручання в сімейно-правові, господарські, внутрісімейні відносини, контроль через громаду за моральним станом селянського суспільства й родини. Ці та інші форми державного регулювання общинних відносин дозволяли державі втручатися в життя громади, родини, слідкувати за поводженням членів селянського суспільства.

В кінці роботи відзначено, що методи державного регулювання сільськогосподарської праці, селянського побуту, власності мають як позитивний так і негативний історичний досвід. Використання якого в сучасної моделі сільського суспільства, дозволить уникнути минулих помилок і врахувати наявний як позитивний так і негативний досвід.

Вивчений досвід вказує що реформи в аграрному секторі в сучасній України необхідно проводити комплексно разом з адміністративно-територіальною реформою яка повинна передбачать адміністративні, правові, освітянські, культурно-побутові, релігійні і інших напрямки.

Крім того реформування на селі мають відбуватись в умовах гласності й громадського контролю ураховуючи інтереси селян і суспільства.

На основі проведеного дослідження автор висловлює пропозиції про доцільність запровадження у ВНЗ для спеціальностей „державне управління”, „політологія” спеціального курсу: „Політологічні аспекти державного регулювання в агропромисловому секторі України: історія й сучасність”.

Крім того дисертант відзначає назрілу необхідність:

- вивчення психологічного аспекту общинних відносин на півдні України після проведення Великої реформи для розуміння їх впливу на ставлення селян до влади, громади у південному регіоні України;

- дослідження процесу впливу на звичайно-правову практику в сфері землекористування дрібних типів співтовариств усередині громади;

- опублікувати в окремій роботі де б були б проаналізовані релігійно - етнічні уявлення, що лежать в основі відносин народів які населяють південний регіон України до праці, землі, сусідам, тобто, того, що становить господарсько-етичне життя селянського миру;

- підготовки спеціальної узагальнюючої праці, де би системно досліджувався процес общинних відносин в Україні окреслювалися основні його напрями, тенденції та перспективи.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Й РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1) Євтушенко О.Н. Державно-правове забезпечення сімейно-шлюбного обряду селянської родини на півдні України в першій половині XIX століття // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 23. Вип. 10. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 82-87.

2) Евтушенко А.Н. Государственное регулирование процесса крестьянского самоуправления в период великой реформы на юге Украины // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах (м. Дніпропетровськ). - 2004. - № 1. - С. 64-68.

3) Євтушенко О.Н.Урядове регулювання земельних відносин на півдні України напередодні столипінської аграрної реформи //Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Вип. 5. - Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 79-83.

4) Євтушенко О.Н. Особливості виборчої кампанії з виборів у ІІІ Державну Думу в центральних і південних губерніях Російської імперії // Людина і політика: Український соціально-гуманітарний науковий журнал (м. Київ). - 2004. - № 3. - С. 93-96.

5) Євтушенко О.Н. Опіка та піклування в російському законодавстві в другій половині XІX століття (на прикладах селянської громади південного регіону України)// Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 33. Вип. 20. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 96-99.

6) Євтушенко О.Н. Політика державного реформування місцевого поліцейського апарату напередодні реформи 1861 р. (на прикладах південного регіону України)//Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах (м. Дніпропетровськ). - № 4. - 2004. - С. 130-133.

7) Євтушенко О.Н. Регіонально джерелознавча база по дослідженні політичних проблем (на прикладах державного регулювання общинних відносин півдня України) // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Вип 7. - Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - С.179-187.

8) Євтушенко О.Н. Особливості державного регулювання життєдіяльності селянської общини на півдні України в другій половині XIX століття // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 44. Вип. 31. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили. 2005. - С.147-151.

9) Евтушенко А.Н. К вопросу о механизме межпоколенной трансляции морально-правовых категорий (историко-социологический контур)//Українська державність: проблеми історії, права, економіки, політології та культури”, Т. ІІ. Миколаїв-Одеса: Тетра, 2001. - С. 378-385.

10) Євтушенко О.Н. Правове регулювання селянського самоврядування в період великої реформи на півдні України//Краєзнавчий альманах. Історія. Культура. Освіта. - Миколаїв: ОІППО. - № 2. - 2003.- С. 16-21.

11) Євтушенко О.Н. Повітова поліція Херсонської губернії напередодні проведення великої реформи// Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Наука. Культура. - Миколаїв: ОІППО. - № 2, - 2004. - С.79-83.

12) Евтушенко А.Н. Родильно-крестильные и похоронно-поминальные обряды в личностном самосознании крестьян юга Украины во второй половине XIX века.// Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. - Миколаїв: Атол, 2004. - С.251-255.

13) Євтушенко О.Н. Соціально-політична структура суспільства і державне регулювання сімейно-побутових відносин селянського світу на півдні України в другій половині XIX століття.//Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Наука. Культура. - Миколаїв: ОІППО. - № 1. - 2006. - С.74-82.

АНОТАЦІЯ

Євтушенко О.Н. Політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. -Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття. У роботі окреслена ступінь не розробленості проблеми та визначені подальші напрямки її дослідження.

На основі широкої джерелознавчої бази вивчена політика держави відносно селянської громади, дана характеристика селянської громади, як станового інституту політичної системи феодального суспільства. Показано, що селянська громада була використана самодержавством для регулювання всіх сторін селянського життя.

Проаналізовані особливості державної політики регулювання господарських відносин у селянській громаді південного регіону України. Особлива увага приділена політичним аспектам специфічних форм взаємодії держави й селянської громади на півдні України в другій половині XIX століття. Виділена роль православної церкви в нормалізації державно-общинних відносин. Розглянуто специфічні форми державно-правового регулювання сімейних відносин у селянських громадах, такі як державне втручання в сімейно-правові, господарські, внутрісімейні відносини, контроль через громаду за моральним станом селянського суспільства.

Ключові слова: державна політика, державне регулювання виробничо-економічних відносин, політичні аспекти, селянська громада (община), общинні відносини, общинна власність, селянське самоврядування, інститут опіки, специфічні форми державного регулювання.

Евтушенко А.Н. Политологические аспекты государственного регулирования общинных отношений на юге Украины во второй половине ХІХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Николаевский государственный гуманитарный университет имени Петра Могилы, Николаев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию политологических аспектов государственного регулирования общинных отношений на юге Украины во второй половине ХІХ века. В работе аргументирована степень не разработанности проблемы, определенны направления требующие изучения.

На основе широкой источниковедческой базы изучена политика государства в отношении крестьянской общины, дана характеристика крестьянской общины, как сословного института политической системы феодального общества. Показано, что крестьянская община была использована самодержавием для регулирования всех сторон крестьянской жизни: административной, хозяйственной, фискальной, культурно-бытовой.

Проанализированы особенности государственной политики регулирования хозяйственных отношений в крестьянской общине южного региона Украины. Показан хозяйственный дуализм крестьянской общины, которая с одной стороны, играла роль защитника и помощника каждого крестьянского двора, а с другой, выступала, угнетателем беднейших слоев, и тормозила экономическое развитие зажиточных дворов. Отмечено, что общинные отношения на юге Украины отличались от общинных отношений в России, так как украинские крестьяне и переселенцы на юг Украины стремились к созданию хозяйств хуторского типа.

Раскрыты особенности института опеки на юге Украины в укреплении общинных отношений и сохранении крестьянина как плательщика налогов, что явилось показателем совершенствования гражданских правоотношений в российском обществе.

Особое внимание уделено политическим аспектам специфических форм взаимодействия государства и крестьянской общины на юге Украины во второй половине XIX века. Выделена роль православной церкви в нормализации государственно-общинных отношений. Показано, что все осуществляемые церковью культовые действия (церковные обряды, связанные с браком, рождением и смертью), были направлены на укрепление существующей политической системы и упорядочение культурно-бытовых условий жизнедеятельности крестьянских общин

Рассмотрены специфические формы государственно-правового регулирования семейных отношений в крестьянских общинах южной Украины, такие как государственное вмешательство в семейно-правовые, хозяйственные, внутрисемейные отношения, контроль через общину за нравственным состоянием крестьянского общества и сохранностью семьи.

Доказано, что государственное вмешательство в жизнь крестьянской общины во внутрисемейные отношения было вызвано необходимостью, во-первых, обеспечить стабильность государства, во-вторых, упорядочить взаимодействие всех элементов государственной политической системы.

Основные результаты, положения и выводы исследования могут быть использованы политическими деятелями, учеными в целях дальнейшего решения теоретических и практических задач связанных с развитием украинского села, а также при разработке специального курса: „Политологические аспекты государственного регулирования в агропромышленном секторе Украины: история и современность” для специальностей „государственное управление” и „политология”.

Ключевые слова: государственная политика, государственное регулирование производственно- экономических отношений, политические аспекты, крестьянская община, общинные отношения, общинная собственность, крестьянское самоуправление, институт опеки, специфические формы государственного регулирования.

Evtyshenko O. N. Politological aspects of state regulation of communal relations in the south of Ukraine in the second half of the ХІХ century. - Manuscript.

Scientific degree dissertation for candidate of political sciences; speciality 23.00.02 - political institutes and processes. - Mykolayiv State Humanitarian University named after Petro Mohyla, - Mykolayiv, 2006.

The dissertation is devoted to рolitological aspects of state regulation of communal relations in the south of Ukraine in the second half of the ХІХ century. In this work the problems which are not developed are discussed and the main directions to be studied are defined.

On the basis of the wide source study the policy of the state concerning the country community is investigated, the characteristic of the country community, as the class institution of the political system of the feudal society is given. It is shown that the country community has been used by autocracy for regulation of all sides of peasant life.

The main features of the state policy of regulation of economic relations in the country community of the southern region of Ukraine are analyzed. Special attention is given to political aspects of specific forms of interaction of the state and a country community in the south of Ukraine in the second half of the XIX century. The role of Orthodox Church in normalization of state-communal relations is pointed out. Specific forms of the state-legal regulation of family relations in peasant communities of southern Ukraine, such as the state intervention in family - legal, economic, intrafamily relations, the control over a community with the help of moral condition in the country society.

Key words: state policy, state regulation of industrial - economic relations, political aspects, a country community, communal relations, the communal property, country self-management, the institution of trusteeship, specific forms of state regulation.

Размещено на Allbest.ru

...