Політика, преса, влада: проблеми співіснування

Размещено на http://www.allbest.ru/

НаУ «Острозька академія»

Політика, преса, влада: проблеми співіснування

Максимчук Алла Борисівна,

студентка гуманітарного факультету,

У статті подається короткий огляд стосунків трикутника: політика, преса, влада, проблеми з цим пов'язані та їх можливий розв'язок. Наводяться приклади взаємодії цих елементів.

Ключові слова: політика, преса, влада, цензура, вплив.

В статье изложено краткое описание отношений треугольника: политика, пресса, власть, проблемы свьязаные с этим и их возможное решение. Наведены примеры взаимодействия этих элементов.

Ключевие слова: политика, пресса, власть, цензура, влеяние.

The article gives a brief relationship triangle: politics, media, power, problems associated with it and their possible solution. Examples of the interaction of these elements.

Keywords: politics, media, power, censure, influence.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що сьогодні в Україні реформуються владні структури і законодавство. Це безумовно вплине на всі галузі життя, в тому числі і інформаційну. Метою дослідження є показати стосунки між владним апаратом та засобами масової інформації, та навести можливості уникнення між ними конфліктів в майбутньому. Для досягнення мети ключовими завданнями є:

- звернення до коріння проблеми, до професійних джерел, історичних прикладів;

- якомога більше описати проблеми пов'язані з конфліктами влади та ЗМІ (цензура, вплив);

- навести приклади розв'язання цих конфліктів.

Основною джерельною базою дослідження є Закони України та Конституція України. Найбільше уваги приділено думкам дослідника В. Шкляра. Цитовано його книгу в співавторстві ? Чічановський А., Шкляр В. «Політика, преса, влада». Текс дослідження спирається на курс лекцій з спеціальності «Журналістика» та дослідження В. Шкляра.

Владний вплив у демократичній країні здійснюється трьома гілками: законодавчою, виконавчою і судовою. Але поза цими нормами існує ще четверта владна структура, від якої найбільше залежить рівень демократії - журналістика. Співпраця між собою цих ланок протягом багатьох років є проблемним питанням. Адже ЗМІ орієнтується на інтереси суспільства, які можуть не збігатися з інтересами влади. Звичайно, що формально журналістика як четверта влада не засвідчена, але практично її вплив на соціум не менший, ніж трьох інших. Якщо законодавча, виконавча і судова влада діє на законному рівні, то журналістика більше на моральних засадах. Вона визначає та формує думку суспільства та, безумовно, впливає на його життя.

Історично склалося, що преса залежить від пануючої влади. Адже через неї здійснюється вплив на суспільство. Преса, як і в загальному ЗМІ, є головним засобом керування соціальною думкою. Професор Шкляр каже: «В політичній структурі суспільства преса -- автономний політичний інститут. Як самостійний елемент політичної системи вона виконує бінарну функцію: репродуктивну і продуктивну, тобто і реалізує, і творить політику. За своїм політичним значенням в життєдіяльності суспільства преса виходить за межі рядового елементу внутріпартійного життя. Для кожної держави питання про пресу -- питання насамперед політичне.»[2;8] В 2004 році під час «Помаранчевої революції» саме через пресу поширювались агітаторські заклики йти на майдан. Так часто пресу використовують для заклику вступу в політичну партію, кампанію тощо. Як правило, це роблять олігархи, які тримають телеканали, газети, радіо. Це є однією з проблем сьогоднішньої журналістики. Адже мало зараз журналістів справді незалежних, вони залежать або від держави, а значить і від політичної ситуації (державні структури ЗМІ); або від грошей. Ці олігархи, які тримають інформаційні поля, як правило, також є прихильниками якоїсь політичної сили, тому політика інформаційного органу залежить від влади тут також, як і в державних медіа-структурах. Але є і винятки. Одним із них, з недавнього часу, став телеканал «Інтер». На початку революції в листопаді 2013 року він старався не висвітлювати події майдану, чого ми не могли не помітити. Але вже з середини лютого 2014 було зрозуміло, що власник і змінився, бо змінилась політика телеканалу і, навіть, в певній мірі мова ведучих. «Інтер» почав показувати події революції та змінив російську мову на українську. Навіть не те, що б змінив, як зробив більшим обсяг національної мови.

Три критерії політики: законодавча, виконавча і судова по своїй суті якось утримують, цензурують, контролюють діяльність ЗМІ. Законодавча - створює закони щодо діяльності засобів масової інформації. Виконавча влада - нерідко стримує дію тих законів. А судова «все більше займається позовами до ЗМІ і нерідко її рішення протирічать законності».[2;10]

«На переконання журналістикознавця, професора Володимира Шкляра, в Україні правди шукати марно - «рівнобедрений трикутник» розвернутий таким чином, що «влада» стоїть над «пресою» і «суспільством». Тобто влада диктує. З офіційним скасування цензури тиск на свободу слова в Україні не зменшився, він навіть увиразнився, набув вишуканіших форм.»[9;11]. І хоча на законному рівні ліквідований тиск на ЗМІ, ми можемо бачити прояви контролю. Ще від СРСР ми отримали норми і правила, які суперечать демократії. Тоді залежність преси від влади була звичайно набагато більшою, ніж зараз, і нерідко журналісти потерпали від репресій. Звичайно, порівнювати українську напівавторитарну систему із тодішньою тоталітарною не дуже доречно, адже коли при тоталітаризмі основою є ідеологія, то при авторитарності - особа лідера. Та і сама роль цензури при таких системах різна: в тоталітарній - ліквідувати будь-які посили проти влади, а в авторитарній - відстежити інформацію, яка може бути небезпечною для правління лідера. В демократичні країні цензура повинна бути заборонена. Право на свободу слова декларовано в ст.. 15 Конституції України, а гарантування свободи слова зареєстровано в інших законах: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення та радіомовлення, «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» тощо. Але це все діє тільки на формальному рівні (згадаємо історію з вбивством журналіста Гонгадзе!). Тому у влади із ЗМІ частіше складаються конфліктні стосунки, ніж компромісні. журналіст політика влада преса

При будь-яких обставинах при стосунках із владою важливу роль відіграє сам журналіст. «Професіоналізм сучасного українського журналіста повинен втілюватися у схемі, де важливим чинником загальної культури та політичної культури журналіста виступають такі категорії: духовність, моральність, патріотизм у чисельнику та професіоналізм і відповідальність у знаменнику:

Духовність + моральність + патріотизм

Високий професіоналізм + відповідальність.

Духовність і моральність у цій формулі різні категорії. До категорії моральності зараховуємо такі риси журналістської особистості: чесність, порядність, повага до опонентів.»[1;9]. До духовності можна зарахувати: традиції та менталітет. Високо професійний журналіст повинен дотримуватись тих трьох понять, що в чисельнику. А відповідальність взагалі окремий критерій. Адже це найголовніше в роботі журналіста. Бо якщо він не розуміє наслідків своїх вчинків або не може відповісти за них, то він не заслуговує звання журналіста. Високо професійний журналіст має знайти підхід до влади. Це прийде з часом та стажем. А на початках кар'єри журналісти повинні керуватись етичним кодексом і законами(!).

Отже, контроль над засобами масової інформації є і буде десь в більшій, а десь в меншій мірі. Але ЗМІ повинні слідкувати за інформацією, яку вони подають і розуміти наслідки своєї праці. Самі журналісти повинні фільтрувати свою інформацію, для того щоб потім не потерпати від цензури. Вони повинні бути високоморальними громадянами своєї країни та робити такими інших. Загальноприйняті моральні норми сформувались давно, так як і стосунки між владою і ЗМІ, які частіше будуються на конфліктах, ніж співпраці. Але на сьогоднішній день в Україні почалась зміна законодавства і журналістських норм також, тому надія на практичне застосування законів, а не тільки формальне залишається. В Польщі на це пішло 18 років, побачимо чого досягне Україна.

Використані джерела

1. Павлюх М. Соціально-політична комунікація в сучасних польських медіа. Кандидатська дисертація. [електронний ресурс]. - назва з екрану. ? Соціально-політична комунікація в сучасних польських медіа. ? режим доступу: http://pawluchmari.blogspot.com/.

2. Чічановський А., Шкляр В. Політика, преса, влада./А.А. Чічановський , В.І. Шкляр/ К.-М.: Слов'янський діалог, 1993. - 68 с. [електронний ресурс]. - назва з екрану. - Політика, преса. - режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-2225.html.

3. Шкляр В. Формування моделі «влада - преса - суспільство». [електронний ресурс]. - назва з екрану. ? Формування моделі «влада - преса - суспільство». - режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1365.

4.Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». [електронний ресурс]. - назва з екрану. - Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12.

5. Закон України « Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». [електронний ресурс]. - назва з екрану. - Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80.

6. Закон України «Про інформаційні агентства». [електронний ресурс]. - назва з екрану. - Закон України «Про інформаційні агентства». - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80.

7. Закон України «Про телебачення та радіомовлення». [електронний ресурс]. - назва з екрану - Закон України «Про телебачення та радіомовлення». - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3759-12.

8. Конституція України [електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

9. Курс лекцій для студентів спеціальності «журналістика». [електронний ресурс]. - назва з екрану. - Курс лекцій для студентів спеціальності «Журналістика». - режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-22336.html?page=3

Размещено на Allbest.ru