Антиглобалістські організації в Західній Європі, порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

За останні кілька десятиліть рівень глобалізації в світі зокрема, та в країнах Західної Європи значно зріс. Це закономірно спровокувало паралельний розвиток так званих антиглобалістських організацій, що в тій чи іншій мірі не поділяють всезагального захоплення цим прогресивним явищем.

Поява антиглобалістів породила безліч суперечок як на ідейному рівні, так і на менш прозаїчних - економічному та політичному. Здавалося б, маючи спільну мету та сповідуючи більш-менш схожі погляди дані організації мали б якщо не співпрацювати, то прибійні лагодити між собою, одначе ні - на практиці виявляється, що й мови ні про яку співпрацю бути не може, адже кожен бореться за своє.

Першою в числі цих доволі неоднозначних структур виступає РГД (Рух за глобальну демократизацію). Доволі солідна та знана у світі організація, яку багато хто помилково, чи може навмисно зараховує до кагалу антиглобалістів. Однак чи є вона такою насправді?

Патовість ситуації полягає у тому, що самі РГД ніколи не позиціонували себе як антиглобалісти, радше навпаки - боролись за всезагальну демократизацію. Відтак приходимо до того, що РДГ виступає не проти «глобалізації» як такої, а проти тих форм, в яких транснаціональні корпорації (ТНК) нав'язують її людству. ТНК домоглися відкриття кордонів для вільного переміщення капіталів (зокрема, в офшорні зони, де можна ховати вкрадені мільярди), але різко утруднили в'їзд в розвинені західні країни ззовні. Тобто : свобода для капіталу - і відсутність свободи для пересічних громадян, у в'їзді в США, наприклад, відмовляють під будь-яким приводом (а іноді і без жодного приводу), якщо ви звісно не є банкіром або ж перспективним підприємцем з шістьма а краще дев'ятьма нулями на банківському рахунку.

Сьогодні в боротьбі проти «глобалізації по ВМФ» беруть участь вже сотні тисяч і навіть мільйони людей - і число учасників РГД росте з кожним днем. Мало того, РГД стало молодіжної модою. Перші великі вуличні заворушення розпочались у Сіетлі, де на вулиці вийшло 100 тис. чоловік (80 тис. приїжджих + 20 тис. місцевих). Для того, щоб прийняти, розмістити, нагодувати учасників, потрібні були чималі гроші. Акція в Сіетлі фінансувалася так : по Інтернету організатори закликали всіх співчуваючих надіслати на проведення акції по 1 долару. Що таке 1 долар для західної людини ? Копійки. Відгукнувся мільйон чоловік - і багато прислали не 1, а 5, 10, деякі - 50 доларів. Коли збирали гроші на Геную, відгукнулося вже понад 1,5 млн осіб !

РГД стало своєрідним поштовхом, тим ковтком повітря, якого всі давно потребували. Під своєю егідою рух зібрав багато антиглобалістських організацій, про які ми поговоримо нижче. Отже.

Фактично другою по величині організацією після САНО, є АТТАК. Ця доволі ефектна назва розшифровується наступним чином:: «Дія за податок Тобіна на допомогу громадянам». Тут йдеться про пропозицію відомого американського економіста, Джеймса Тобіна обкласти податком у 0,1 % всі спекулятивні фінансові операції і пустити отримані гроші на боротьбу з бідністю і голодом у всьому світі.

АТТАК виникла у Франції в 1998 р. як рух проти фінансових спекуляцій - і стрімко зросла до 50 тис. членів. АТТАК являє собою мережу місцевих комітетів, які виступають проти фінансових спекуляцій, офшорних зон, політики СОТ. АТТАК активно допомагає однодумцям в інших країнах. Створені та успішно функціонують філіали АТТАК Бельгії, Італії, Швеції, Бразилії, Аргентини та інших країнах.

Іще однією значною складовою РГД є Іншою організація «Direct Action Network» («Мережа прямої дії»). Аналізуючи склад організації, можемо сказати, що це переважно молодіжний, я б навіть сказала студентський рух, який власне і займався організацією вищезгаданого страйку в Сіетлі.

Зважаючи на специфіку, DAN бореться проти комерціалізації школи (у тому числі вищої), нав'язування ТНК своєї волі національним економікам, проти пограбування країн «третього світу», проти знищення тропічних лісів, проти платної медицини… Одним словом - організація має доволі максималістський підхід та доволі незрілий погляд на речі, намагаючись одним пострілом вбити не те що двох, двадцятьох зайців. Гадаю не варто говорити, що не в усіх галузях своєї боротьби «мереживці» досягли таких висот, як їм це вдалось зробити під час сіетльської демонстрації.

Наступною організацією-членом РДГ є «Reclaim the Street» («Повернемо собі вулицю»), що виникає спочатку в Англії та виступає на захист природи, проти поліцейського насильства, за розширення прав місцевого самоврядування, вимагає списання зовнішніх боргів країн «третього світу» (у тому числі і списання зовнішнього боргу Росії), раз вже ці зовнішні борги виникли через політику, нав'язаної цим країнам МВФ. Списання зовнішніх боргів є і основною метою руху «Drop the Debt», що також виник в Англії і швидко зростає. Як можемо побачити, інтереси даних організацій теж є доволі розпорошеними, вони хапаються за все, і ні за що конкретно. Їхні погляди та політику можна порівняти із течією «антифа», що, як ми знаємо, процвітає та активно множиться якраз на західноєвропейських просторах. Ці до речі, також позиціонують себе в якості антиглобалістів, виражаючи незадоволення як поліцейською системою в світі, так і державним устроєм в принципі.

Наступний номер нашого списку - «Tute bianche» («Білі халати») виникли в Італії. Вони спеціалізуються на захисті прав хворих і незаможних, іммігрантів, жінок, дітей. «Tute bianche» влаштовують «соціальні центри допомоги» бездомним і безробітним, об'єднують їх у групи взаємодії, вчать боротися за свої права, захоплювати сквоти, влаштовувати місцеве самоврядування, домагатися рівноправності, іншими словами - нічого конкретного не роблять. Такий собі «гурток за інтересами» для юних анархістів, якщо бажаєте.

Йдемо далі. «Movimiente de resistencia global» («Рух глобального опору», виникло в Іспанії) і «Globalize Resistance» («Глобалізуем опір», виникло в Англії) - молодіжні рухи, що об'єднують групи сквоттерів, борців за права молоді (зокрема, за право на культуру, незалежну від офіційної вестернізованій «поп- культури»), за обмеження влади монополій (за обкладання ТНК прогресивним «соціальним податком»), за списання зовнішніх боргів країн «третього світу». З цими також все зрозуміло, так би мовити «див. попередній пункт».

І нарешті, в РГД активно беруть участь такі об'єднання, як Focus for the Global South, в яке входять різні громадські організації країн Азії (сумарно понад 12 млн осіб). Ці антиглобалісти більш радикальні у своїх поглядах та вимагають не більше-не менше - знищити СОТ, МВФ, Світовий банк і взагалі замінити міжнародні інститути (включаючи ООН), на нові, більш прогресивні на їхню думку. Тут я взагалі від коментарів утримаюсь - і так все зрозуміло. рух демократизація антиглобалістський маріонетка

Нарешті ми досягли організації, на мою думку, більш-менш поміркованої та конкретної організації. Рух «Via campesina» (він же «Селянський шлях») об'єднує селянські організації 60 країн (сумарно 50 млн чоловік), включаючи дуже радикальні (такі, як «Рух бідняків Таїланду» і «Рух безземельних Бразилії»). «Via campesina» виступає за екологічно чисте і безпечне сільськогосподарське виробництво, за справедливий розподіл земель, проти захоплень сільськогосподарських угідь західними монополіями і пролетаризації сільських жителів, а також за створення «союзу народів» - міжнародних низових організацій, які повинні протистояти «союзу багатіїв і урядів» (включаючи ООН і НАТО).

Важко не помітити, що практично за кожною організацією, заснованою у Західній Європі, стоять голодуючі діти Індонезії, арабські біженці або ж (пробачте мені мій сарказм) профспілка тайландських трансвеститів. Виникає закономірне запитання - для чого, а вірніше для кого стараються прогресивні антиглобалісти з країн «першого світу»: для стражденних вище перелічених категорій населення чи все таки для себе, вміло маніпулюючи ними та прикриваючись наче ширмою? І якщо ж все таки моя правда - навіщо їм все це? Спробую відповісти.

Дефіцит фінансів спричинив напружені протиріччя і навіть пряму боротьбу за грошові кошти руху, а останнім часом - і серію фінансових скандалів (нехай дрібних і приватних) і навіть випадки корупції (чого неможливо було уявити в минулому). Відсутність нових ідей і боязнь нових організаційних рішень спричинили засилля (в першу чергу, звичайно, в «першому світі») в РГД прихильників «антиавторитаризму» і противників «ієрархічних структур» - в основному з кіл «постмодерністських лівих». Оскільки протистоять «антиглобалістам» сили не лише розташовують грандіозними фінансовими можливостями і активно вдаються до «юридично виправданого» насильства, то по-перше, широко використовують спецслужби у боротьбі з РГД (у тому числі і масово впроваджуючи в ряди «антиглобалістів» свою агентуру), по - друге, а по-третє, щосили користуються практичними перевагами ієрархічних і авторитарних організацій (такими, як розподіл праці і фронту робіт, підпорядкування нижчих структур вищим, виконання наказів під загрозою репресій, механічне заміщення елементів). Відтак «антиглобалісти» - особливо в «першому світі»- все відвертіше перетворюються на нешкідливу і безпечну для Системи» карнавальну» псевдо опозицію, що в свою чергу негативно впливає на країни «третього світу», що стоять за ними.

Таким чином, підсумовуючи можемо сказати, що як завжди перемогли гроші. ТНК набагато дешевше пересварити РГД-дистів поміж собою, аніж боротись із кожним окремо. Дана тактика прекрасно спрацьовує та виправдовує себе якщо не на 100%, то на 85%-90% точно.

Залишає бажати кращого і політика самого РГД руху, який, як би це не було прикро, залишається поки сліпим, до подій, що відбуваються, не помічаючи, що став маріонеткою в руках сили набагато потужнішої та досвідченішої. Отож нам поки залишається спостерігати, як щурі, посаджені в банку самі пожиратимуть себе, навіть не намагаючись із неї вибратись. А власники ТНК, спостерігатимуть за цим із поблажливою посмішкою, періодично підкидаючи псові нову кістку. Їх теж можна зрозуміти: міліардери, навіть із прекрасним почуттям гумору, люди дуже зайняті, а світ сам себе не глобалізує…

Размещено на Allbest.ru