Вплив зовнішніх політико-інституційних чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний Університет імені Юрія Федьковича

УДК 327.8:2(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Вплив зовнішніх політико-інституційних чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних

систем та глобального розвитку

Гев'юк Андрій Миколайович

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: доктор політичних, професор Федуняк Сергій Георгійович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Докаш Віталій Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,завідувач кафедри соціології

кандидат політичних наук, доцент Юраш Андрій Васильович Львівський національний університет імені Івана Франка

Захист відбудеться «29» жовтня 2010 року о 10 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14, ауд. 18)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий «28» вересня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради П.М. Катеринчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На рубежі ХХ-ХХІ ст. зростає роль релігійного фактора у глобальних суспільних процесах, про що засвідчує активізація міжнародної діяльності релігійних організацій, рухів, орденів і партій, які поступово збільшують свою суб'єктність у системі міжнародних відносин. При цьому виникає політико-інституційна основа взаємовідносин міжнародної системи та суспільно-релігійної сфери окремих держав. Особливо це помітно на прикладі новоутворених держав з незавершеними процесами державного будівництва та духовно-культурної консолідації, чільне місце серед яких займає й Україна. Перебування впродовж тривалого часу в якості об'єкта зовнішньої експансії та частин тих чи інших державних утворень позначилося на духовно-культурних, зокрема, релігійних уподобаннях українського населення, зробивши його особливо сприйнятливим до зовнішніх духовно-релігійних впливів.

Це пов'язано з тим, що українська нація народжувалася і розвивалася на межі різних цивілізаційних світів, у результаті сформована нею сучасна українська держава постала не тільки як поліетнічна країна, що охопила різні за походженням і ступенем соціального розвитку етноси, а й як полікультурна і поліконфесійна з численним різноманіттям культурних та релігійних ознак. З іншого боку на суспільно-державотворчі процеси наклалася духовна криза з її відсутністю моральних авторитетів, а також відповідних (в тому числі) й релігійних інститутів, зважаючи на десятиліття свідомого і насильницького нав'язування атеїзму.

Основні тенденції та динаміка становлення і розвитку суспільних змін в Україні, починаючи з поч. 90-х рр. ХХ ст. свідчить, що розвиток духовної суспільно-релігійної сфери життя соціуму було постійним об'єктом втручання з боку третіх сторін. Геополітичне становище та наявність історичної спадщини різних віросповідань ставлять перед Україною ряд викликів та загроз, суттєво негативною у цьому аспекті виступає й тенденція зростаючого втручання в релігійну ситуацію, міжконфесійні відносини з боку зарубіжних центрів чи державних утворень, які замість пасторської роботи найчастіше намагаються закріпити свою духовно-культурну, політичну та економічну зверхність над українським суспільством завдяки релігійному чиннику, який свідомо чи несвідомо, але стає елементом духовного й політичного поневолення. Україна сьогодні значною мірою потерпає від того, що духовно-релігійна сфера життєдіяльності суспільства не повністю національна, а поділена між Москвою, Ватиканом та світовими центрами ісламу, буддизму й неорелігій.

Залежність найбільших релігійних православних, католицьких, протестантських та ісламських інституцій України від зарубіжних конфесійних центрів, які значною мірою є суто національними релігійними установами, а відтак і захищають виключно інтереси своїх держав, перетворює Україну на арену боротьби зовнішніх сил, які, зрозуміло, не переймаються проблемою консолідації українського суспільства, національною безпекою та захистом державних інтересів України. Для них важливо насамперед зберегти вплив на свою паству на території поширення відповідної конфесії і мінімізувати вплив супротивника-конкурента в межах сфери власного домінування. А це породжує штучні бар'єри, які десятиліттями перешкоджають веденню діалогу між представниками різних віросповідних напрямів, продукуючи у їхніх взаємовідносинах почуття нетерпимості та ворожості, що спричинює протистояння цілих регіонів. В результаті втручання третіх сторін у суспільно-релігійну сферу України виникає безпосередня загроза національній безпеці держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Проблеми історії, політології, та міжнародних відносин в сучасному світі» (номер державної реєстрації 0107U001235).

Актуальність даної теми та рівень її розробки обумовлюють мету дисертаційної роботи яка полягає у досліджені впливів зовнішніх політико-інституційний чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України.

Визначена мети зумовила постановку і вирішення наступних завдання:

- проаналізувати теоретико-концептуальні підходи аналізу сутності чинників впливу системи міжнародних відносин на розвиток суспільно-релігійної сфери України;

- оцінити ступінь наукової розробки проблеми, охарактеризувати її джерельне забезпечення;

- проаналізувати функціонально-інституційний стан суспільно-релігійної сфери України в контексті внутрішніх процесів, а також зовнішніх загроз та викликів;

- виявити характер та особливості політико-інституційного впливу міжнародної системи на суспільно-релігійну сферу України;

- визначити особливості діяльності окремих держав та зарубіжних релігійних центрів у контексті впливу на розвиток суспільно-релігійної сфери України.

Об'єктом дослідження є еволюція суспільно-релігійних сфери України в міжнародному контексті.

Предметом дослідження виступає політико-інституційний вплив діяльності міжнародних суб'єктів на суспільно-релігійну сферу України.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження має міждисциплінарний комплексний характер і проведене на стику політичних наук, академічного релігієзнавства, філософії, соціології та історії. Робота ґрунтується на базових загальнонаукових (системний підхід, структурно-функціональний аналіз, порівняльний метод, історичний); емпіричних (формалізації, гіпотетичності, використання статистики, вивчення документів, контент-аналіз, інтерв'ювання); логічних (аналіз та синтез, індукції і дедукції, моделювання) принципах і методах політичних наук та академічного релігієзнавства, а також інших методах, що застосовуються у дослідженнях з суспільних наук.

За допомогою системного методу проаналізовано суспільно-релігійну сферу України як складну багаторівневу систему, яка зазнає інституціоналізованого впливу з боку зовнішнього середовища, тобто, міжнародної системи.

Структурно-функціональний метод допоміг виокремити основні елементи структури релігійних інституцій, розкрити суть та зміст функцій, які вони виконують в українському суспільстві.

Використання порівняльного методу дозволило здійснити порівняльний аналіз спільних й відмінних рис релігійних організацій, представлених як в Україні, так і в країнах свого основного перебування, а також характер їхнього впливу на суспільно-релігійну сферу.

Історичний метод дає змогу простежити витоки та основні етапи й особливості розвитку релігійних інституцій в Україні та закордоном, визначити перспективу їх розвитку за допомогою екстраполяції сучасних тенденцій на майбутнє.

Інституційний метод дозволяє здійснити аналіз діяльності релігійних інститутів як невід'ємних елементів суспільно-релігійної сфери України.

Важливою методичною основою, яка дозволила розкрити суть, зміст та відмінність ідеологічних цінностей різноманітних зовнішніх носіїв та внутрішніх об'єктів, став ціннісно-нормативний метод.

Нормативно-ідеологічний метод сприяв з'ясуванню особливостей стратегічних ідеологічних ідей та інтересів різноманітних зовнішніх суб'єктів по відношенню до України.

Нормативно-гіпотезотворчий метод допоміг подолати дефіцит емпіричного та теоретичного матеріалу для шляхом побудови на базі релігієзнавчих, філософських та соціологічних тих або інших концепцій політологічних гіпотез.

Наукова новизна одержаних результатів визначається метою та завданнями дослідження, засобами їх розв'язання і полягає в наступному:

Вперше:

- в сучасній українській політичній науці здійснено загальний системний аналіз стану релігійного середовища України в контексті розвитку міжнародних відносин;

- проведено цілісний аналіз впливу зовнішніх політико-інституційних чинників на суспільно-релігійну сферу України;

З'ясовано:

- особливості характеру і форм політико-інституційного впливу зовнішніх чинників на суспільно-релігійну сферу України;

Уточнено:

- форми та методи роботи міжнародних релігійних та громадських інституцій в Україні;

- зміни, що відбуваються в духовно-релігійному та суспільно-політичному середовищі України під впливом різноманітних зарубіжних центрів.

Отримало подальший розвиток:

- дослідження основних напрямів та принципів діяльності зовнішніх та внутрішніх різноманітних суб'єктів по відношенню до України;

Теоретичне й практичне значення. Основні положення дисертації, зібраний і проаналізований матеріал, запропоновані висновки і узагальнення можуть бути використані як теоретико-методологічна база поглиблення досліджень як загальнотеоретичних аспектів розвитку системи міжнародних відносин та суспільно-релігійних процесів. Сформульовані в дисертації основні теоретичні положення й висновки можуть доповнити зміст навчальних курсів з політичних наук, релігієзнавства, соціології, зовнішньої політики України та безпеки держави. Їх можна використати також при підготовці спецкурсів з міжнародних відносин, політології, релігієзнавства та історії для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, наукових праць з проблем міжнародних відносин, національної безпеки, релігієзнавства, національного духовно-культурного руху, науково-популярних видань у практичній викладацькій роботі тощо.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася у процесі участі дисертанта у міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних й науково-практичних конференціях, зокрема: V Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 130-річчю Чернівецького національного Університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, 29 вересня 2005 р.); міжнародної наукової конференції «Релігія і суспільство: нові преференції» (Чернівці, 27-28 квітня 2006 р.); VI Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-річю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці 12-13 жовтня 2007 р.); науково-практичній конференції «Релігія і Церква в сучасній Україні: стан, проблеми, перспективи» (Київ 21 вересня 2007 р); ХІІ Всеукраїнській науковій конференції Моральні дилеми бізнесу (Львів. 3-4 квітня 2009 р.); науково-практичній конференції «Іслам у сучасному світі та Україні» (Київ 16 грудня 2009 р.), ХІІI Всеукраїнській науковій конференції для студентів і молодих науковців «Зцілення ран минулого крізь призму релігійного досвіду» (Львів 16-17 квітня 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковані в 6 фахових виданнях ВАК України та матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Мета і завдання дисертаційної роботі визначили її структуру, яку складають: вступ, три розділи, поділених на дев'ять підрозділів, висновки, список використаних джерел - 359 позицій, загальний зміст дисертації становить - 211 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі автор обґрунтовує актуальність дисертаційної теми, показує ступінь її наукової розробки, визначає мету, завдання, предмет і об'єкт, а також методологічну основу дослідження, наукову новизну, практичне значення, розкриває зв'язок дисертації з науковими програмами та темами, апробацію результатів дослідження, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти проблематики дослідження» розглядається понятійно-категоріальний апарат дослідження, аналізуються теоретико-концептуальні підходи та методологічні основи досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців щодо зовнішніх політико-інституційних впливів на суспільно-релігійне життя народів.

В підрозділі 1.1. «Теоретико-концептуальні підходи та методологічні основи дослідження» висвітлюються багатогранні філософські, релігійні, богословські та політичні наукові традиції які репрезентують всю різносторонність суспільно-духовної сфери розвитку різноманітних суспільств. Відповідно до них, відправною точкою аналізу ролі і місця сталого розвитку суспільства є існуюче розуміння духовності як взаємодії розумово-споглядальних та вольових процесів, що проявляються в матеріальних суспільних явищах та процесах. Тобто поняття духовності як процесу виражає тісний взаємозв'язок ідеального і діяльнісного, результатом якого є духовна культура, відображена в ідеологічних та матеріальних цінностях. Трансляційними каналами духовно-культурної сфери є мова, звичаї, мораль, світогляд, освіта і наука, виховання, ідеологія, історія та релігія.

В світовій політичній, соціологічній, релігієзнавчій думці, в залежності від спрямування свого наукового інтересу і методологічних позицій, загалом виокремилося декілька концептуальних напрямів розуміння суті розвитку релігійних процесів, а саме функціональний, марксистський, та неомарксистський, неоліберальний й постмодерністський, феноменологічний (розуміючий), соціально-філософський, системний та цивілізаційний.

В сучасній політичній думці найбільш комплексно суспільно-релігійні процеси досліджуються у межах таких теорій міжнародних відносин як концепція цивілізаційного та системного підходу, теоріях конфліктів ідентичності, взаємозв'язку зовнішньої та внутрішньої політики, державного суверенітету в контексті глобалізаційних процесів.

В даних концептуальних теоріях проблеми функціонування духовно-релігійних факторів розглядаються через призму таких дискурсів як: релігія як індивідуальне і соціальне явище та феномен духовної культури буття народів; соціально-політичні концепції католицизму, православ'я, ісламу та буддизму; релігійна експансія та конфесійні конфлікти як виклики та загрози безпеці держави; роль та місце релігійного фактора у міжнародних відносинах тощо.

Серед багатьох концептуально-теоретичних засад дослідження релігійного фактора у міжнародних відносинах в праці головна увага зосереджена на використанні концептуальних теорій цивілізаційного підходу та системного аналізу.

У параграфі 1.2. «Джерельна база дослідження» дисертант спирається на досить широку джерельну базу, яка включає в себе насамперед документальні матеріали (закони, статути, соціальні і політичні концепції, заяви, звернення та послання) як вітчизняних так і закордонних суб'єктів (релігійних організації, міжнародних політичних та культурних інституцій, окремих держав); соціологічні опитування, політичні та релігієзнавчі наукові дослідження, державні звіти; а також праці українських та зарубіжних релігієзнавців, політологів, соціологів і філософів які займаються проблемами політичного та релігієзнавчого дослідження духовного і культурного розвитку країн в контексті національної безпеки.

Серед робіт дослідників, що займалися вивченням взаємовпливу міжнародних релігійних чинників та суспільного життя необхідно виділити праці Ю. Борункова, М. Вебера, Г. Гегеля, Т. Гоббса, М. Данилевського, Г. Доусона, Е. Дюркгейма, Є. Дулумана, Г. Зіммеля, О. Конта, К. Маркса, Ф. Енгельса, Ш. Монтескє, Т. Парсонса, П. Сорокіна, Г. Спенсера, А. де Токвіля, К. Франка, О. Шпенглера та інших.

Концептуально-теоретичні засади сучасних міжнародних відносин закладено в роботах провідних представників міжнародно-політичної науки, зокрема, З. Бжезинського, М. Олбрайт, А. Тойнбі, Е. Тоффлера, Ф. Фукуями, С. Хантінгтона та інших.

Роль і місце релігійного чинника в розвитку світових та регіональних політичних, соціально-економічних, духовно-культурних і інших суспільних процесах ми знаходимо в працях таких релігійних дослідників як М. Бердяєв, П. Флоренський, B. Соловьев та інші.

Яскраве практично-концептуальне розмаїття релігійних поглядів, теорій та месіанських ідей, відображено в промовах таких релігійних діячів, як К. Гундяев, Іван Павло II, А. Мень, А. Кураєв, Й. Рацінгер та інших.

Окремі аспекти культурно-цивілізаційної ідентичності націй та держав відображені в дослідженнях Т. Горічєвої, М. Жданова, В. Іноземцева, А. Малашенко, Д. Малишева, A. Панаріна, В. Тишкова.

Важливі цікаві аспекти ролі і місця духовних елементів як окремих релігійних організацій, так і окремі наукові аспекти розвитку релігійних елементів міжнародних відносин знаходимо в працях А. Булатова, В. Гайдука, Н. Жданова, Т. Зоноваї, М. Ковальского, Н. Мітрохіна, М. Мчедлова, А. Панаріна, К. Буса, С. Сміта, А. Уткіна, С. Філатова, П. Циганкова, Х. Чатрі, О. Четвєрікова та інших.

Характеризуючи стан вітчизняних наукових розробок з проблематики дисертаційного дослідження, вважаємо за доцільне зазначити, що, на жаль, у вітчизняній політичній науковій думці дослідженню зовнішніх впливів релігійного фактора як на світові, так і на українські політичні процеси приділяється недостатньо уваги. В основному, це наукові доробки таких українських авторів як Ю. Павленко, О. Коппель, О. Пархомчук, Н. Балицької, Р. Кісь, Ю. Седляр, М. Мальський, М. Мацях, А. Камінський, Ю. Пахомов та інші. Вони присвячені загальним концептуальним соціокультурним проблемам цивілізаційного розвитку міжнародних відносин та глобальних систем з врахуванням українського фактору.

Проблеми розвитку суспільно-релігійних відносин в аспекті національної духовної безпеки, особливості взаємодії різноманітних суб'єктів політики і релігійних організацій за появи нових викликів і загроз глобалізації, a також їх етнорелігійний конфліктогенний потенціал ґрунтовно досліджуються у працях О. Білоруса, В. Горбуліна, В. Горлинського, О. Данільян, О. Дзьобань, М. Панова, В. Журавського, С. Здіорука, А. Зінченко, М. Кирюшка, С. Кримського, О. Кубеліуса, І. Кураса, О. Литвиненко, В. Ліпкана, Г. Ситника, С. Сьоміна, О. Лановенко, та інших.

Теоретичні аспекти аналізу релігійних процесів в українському суспільному середовищі містяться у публікаціях таких провідних українських вчених-релігієзнавців як А. Арістова, М. Бабій, І. Богачевська, В. Бодак, В. Бондаренко, І. Гаюк, І. Гречко, В. Гринько, Б. Ґудзяк, В. Докаш, В. Єленський, С. Кияк, Л. Коваленко, А. Колодний, Н. Кочан, В. Любащенко, М. Маринович, В. Марчук, О. Недавня, А. Річинський, М. Рибачук, О. Уткін, М. Кирюшко, Ю. Решетніков, О. Саган, Н. Стоколос, О. Турій, Л. Филипович, О. Шуба, А. Юраш, П. Яроцький, та інші. Вони досліджують різноманітні суспільні аспекти духовно-культурно релігійного розвитку, що спричинені перехідним станом українського суспільства часів незалежності України.

Важливими джерелами дослідження є також періодичні видання релігійних організацій світових конфесій і відповідних наукових інституцій у сфері релігієзнавства і міжнародних відносин.

Обсяг літератури, в якій розглядаються різноманітні аспекти функціонування релігійної як самобутньої суспільної сфери надзвичайно великий і нараховує сотні праць. Однак проблемам впливу зовнішніх чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери не приділялося належної уваги. На наш погляд, сучасні наукові політичні розвідки можуть бути найбільш плідними лише тоді, коли розглядатимуть ту чи іншу конфесію як самодостатнє духовно-культурне явище в соціально-історичній і політичній динаміці їх розвитку.

У другому розділі «Зовнішні аспекти викликів та загроз безпеці України в суспільно-релігійній сфері» досліджується становлення та розвиток суспільно-релігійної сфери України на тлі ускладнення та урізноманітнення процесів у міжнародній системі, що полягають у суттєвому збільшенні впливу конфесійно-культурних та цивілізаційних чинників на політичні інститути та окремі суб'єкти міжнародних відносин.

У параграфі 2.1. «Становлення та розвиток суспільно-релігійної сфери України в контексті міжнародних відносин» аналізується сучасний суспільно-релігійний комплекс України, який являє собою складну систему взаємодій та взаємовпливів, організаційно структурованих різноманітних конфесійних інституцій, і виступає невід'ємною складовою суспільного життя населення України, чутливо реагуючи на утвердження в громадській свідомості демократичних цінностей, світоглядних і національних ідей, морально-етичних принципів, власних позицій у трактуванні національної та церковної історії.

Аналіз проблематики становлення та розвитку суспільно-релігійної сфери України в контексті міжнародних відносин показує наявність у суспільно-політичному та духовно-релігійному житті країни принаймні декількох тенденцій. По-перше, це збільшення питомої ваги населення, що не лише декларує власну релігійність, а й інтегрованого в різні види церковної діяльності. По-друге, це динамічне зростання кількості діючих в Україні різноманітних світових релігійних інституцій, що свідчить, що свідчить про її поліконфесійний характер з широкою структурою віросповідань. По-третє, розвиток релігійного середовища України відбувається за активної присутності світових релігійних організацій, які мають різноманітні напрямки впливу на міжконфесійну релігійну ситуацію держави. По-четверте, вплив центрів світових релігій як певних ідеологічних систем, через втручання керівництва місцевих релігійних організацій в політичне життя шляхом впливу на суспільні погляди віруючих, що стало використовується для розхитування політичної, економічної та духовно-релігійної стабільності країни. По-п'яте, кількість спроб та проявів зовнішнього впливу на Україну постійно зростає.

Серед найбільш зацікавлених суб'єктів впливу можна виокремити чотири групи: по-перше - це такі світові православні центри, як Руська Православна Церква, Константинопольська Православна Церква та Румунська Православна Церква; по-друге - це як новітні світові релігійні організації, так і традиційні протестанські течії, що представлені в основному США та Європейськими країнами; по-третє - це Святий Престол; по-четверте - це ісламський фактор у своєму духовному та суспільно-побутовому протиставленні християнству. Зазначені процеси небезпечні своєю здатністю посилити соціальну напругу в суспільстві не тільки на релігійному, а й на політичному ґрунті. При цьому виникає загроза перенесення релігійної конфронтації на політичний та етнонаціональний ґрунт.

Таким чином, релігійна ситуація в Україні була й залишається достатньо непростою та неоднозначною і являє собою складну систему взаємовідносин. Складаючи важливу частину суспільного життя України, з одного боку, вони є сукупністю універсальних загальносвітових процесів, а з іншого боку є елементом специфічних регіональних та національних ознак і особливостей.

У параграфі 2.2 «Виклики національним інтересам та загрози безпеці України на сучасному етапі розвитку суспільно-релігійних відносин» аналізуються старі та виявляються нові виклики і загрози національній безпеці держави зокрема, так й людства в цілому.

Особливе розташування України на перехресті різних політичних, економічних та культурно-цивілізаційних світів, у тому числі й релігійному, створюють виклики та несуть певні загрози. На сучасному етапі розвитку основними реальними та потенційними загрозами національній суспільно-політичній та культурно-духовній безпеці держави та стабільності в суспільстві, у зовнішньополітичній сфері, є спроби втручання у її внутрішні справи з боку інших держав та міжнародних організацій. Внаслідок активної діяльності державних, громадських та релігійних діячів зарубіжних держав відбувається деформація і поступове витіснення різноманітних етнічних культурно-духовних цінностей населення України та насадження інших світоглядних орієнтирів.

Історично склалося так, що більшість українських конфесій перебувала під впливом центрів, які знаходилися за межами країни. З проголошенням Україною самостійності ситуація практично не змінилася, і центри багатьох релігійних організацій, які діють в Україні, і далі де факто знаходяться за кордоном. Оскільки часто зарубіжні релігійні організації та їхні центри пов'язані з певними політичними та економічними силами тих держав, у яких вони знаходяться, то часто вони стають інструментом зовнішньополітичного впливу на суспільну ситуацію в Україні. Крім того, напруження в стосунках між релігійними організаціями, між ними та органами державної влади всередині країн позначається й на міждержавних відносинах. міжнародний релігійний інституційний

За таких обставин існує необхідність підвищення ефективності державної політики по нейтралізації зовнішніх політичних впливів під релігійним прикриттям з метою забезпечення національної безпеки України та захисту іі суспільно-релігійної сфери.

У параграфі 2.3. «Вплив зовнішніх державних факторів на суспільно-духовні процеси в Україні» досліджується позиції різноманітних держав стосовно України та їх присутність в українському суспільстві.

Кожна держава так чи інакше до певної міри маніпулює свідомістю своїх громадян, але коли країна намагається впливати на свідомість чужих громадян - то це вже можна вважати інформаційно-політичною агресією. Тому визначені й захищені від негативних зовнішніх державних впливів життєві інтереси в суспільній духовній сфері будь якої країни є її підґрунтям до сталого розвитку внутрішньої та зовнішньої державної політики.

Захищеність життєво важливих історичних, політичних, економічних, культурно-духовних, морально-етичних цінностей та інтересів людини і громадянина, суспільства та держави забезпечують не лише сталий розвиток суспільства, а є й природними для будь якої країни. Щоб успішно конкурувати в геополітичній та геоекономічній площині, необхідне насамперед забезпечити захист духовно-релігійних засад функціонування соціуму. Духовні цінності суспільства становлять фундамент первинних сенсів суспільного буття і є найвищим рівнем регуляції етносоціальних процесів, що формують усталену систему громадських відносин країн. Тому визначені й захищені від негативних зовнішніх державних впливів життєві інтереси в суспільній духовній сфері будь якої країни є підґрунтям для її сталого розвитку внутрішньої та зовнішньої державної політики.

У третьому розділі «Роль та місце світових релігійних інституцій в суспільно-духовній сфері України» висвітлюється різноманітна діяльність зарубіжних релігійних інституцій в суспільній сфері України.

Так у параграфі 3.1. «Вплив Вселенського Православ'я на міжконфесійну ситуацію в Україні» виявляються особливості та характер впливу Вселенського православ'я на суспільно-релігійне життя населення України. З одного боку, відбувається зміцнення православного християнського ядра суспільно-релігійної сфери країни. Водночас, з іншого боку існуюча конкуренція між окремими православними інституціями несприяє стабільному розвитку країни.

Упродовж всієї української історії православ'я сформувалося як специфічний культурно-релігійний феномен із такими рисами як соборноправність, демократизм, націоналістичність, побутовість, відкритість та толерантність. Воно було найважливішою складовою релігійного життя та засобом зміцнення національної ідентичності українського народу. Проте, на протязі століть православні релігійні центри, яким підпорядковувалися українські церкви, знаходилися поза її межами. Отже, весь могутній арсенал православ'я особливо протягом останніх десятиліть, використовувався не просто для асиміляції українців, а й для зміни їх духовних, морально-етичних, культурних, історичних, цінісно-ментальних засад та структур. Тому здебільшого таким суперечливим і водночас болісним для Української нації є процес визначення ролі православних зовнішніх чинників впливу на українське суспільство.

Зовнішні православні впливи на сучасному етапі розвитку України необхідно розглядати здебільшого крізь призму можливостей розвитку конфліктів у сфері міжконфесійних і міжетнічних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад, проявів моральної та духовної деградації суспільства.

У параграфі 3.2. «Роль та місце католицьких інституцій в суспільних процесах України» йдеться про помітний вплив на суспільні процеси в країні, особливо на регіональному рівні, різноманітних католицьких інституцій, що організаційно підпорядкуванні Святому Престолові.

Сучасне становище католицизму на українських землях розглядається і оцінюється в контексті не тільки українських, а й європейських суспільних процесів діяльності Святого Престолу. При цьому враховується не лише конфесійний та етноконфесійний, а політичний та культурний аспекти історичної присутності, адже починаючи з княжої доби і майже до кінця XVIII ст., а подекуди і в ХІХ ст. і навіть ХХ ст., частина українських земель не просто зазнавала постійних конфесійних наступів з боку Католицької Церкви, а перебуваючи в складі держав, де Римо-Католицька Церква була панівною релігією.

Внаслідок ідеологічно-соціальної легалізації в суспільному просторі релігійних структур Української Греко-Католицької Церкви відбувся процес протистояння між католиками і православними, а в конфесійному вимірі між РПЦ, УПЦ та УГКЦ. Важливим аспектом конфліктності є те, що досить тривалий час в публічній пропаганді в самодержавно-православній Російській імперії і в комуністично-атеїстичному Радянському Союзі активно використовувалися антикатолицькі стереотипи, з метою осудження католицизму як ворожої православ'ю та радянській владі течії.

Однак завдяки присутності, діяльності та зростанню кількості різноманітних католицьких релігійних та світських організацій ставлення серед українського населення до католицизму в ХХІ ст. істотно змінилося. Важливим методом впливу католицизму на населення стала культурно-освітня та інформаційно-пропагандистська діяльність через ЗМІ та релігійні організації. При проведенні місіонерської діяльності священицька католицька спільнота не обмежується лише духовно-моральною проблематикою, але й намагається пояснювати суспільно-політичні процеси та явища. Таким чином слід зауважити, що сфера інтересів Святого Престолу не обмежується лише суто церковними питаннями.

У параграфі 3.3. «Суспільна діяльність представників протестантських деномінацій та релігійних організацій нетрадиційної релігійності» розглядаються суспільні перетворення, що відбуваються в сучасній Україні під впливом нових для країни релігійних течій та рухів.

Після падіння «залізної завіси» українські терени перетворилися на своєрідний неосвоєний духовний простір для божого служіння різноманітних нових для України різноманітних релігійних течій та рухів неохристиянського, неоорієнталістського, неоязичницького, синкретичного, сайєнтологічного, езотеричного та іншого напрямків.

Поява нових для України різноманітних представників протестантських деномінацій та релігійних організацій нетрадиційної релігійності, зініціювало підвищення уваги суспільства до релігійних проблем. Люди які почали інтенсивніше цікавитися проблемами віри, основними віросповідними положеннями тієї чи іншої релігії, почали чіткіше себе релігійно ідентифікувати тощо.

Переважна більшість нових релігійних течій набула популярності в Україні саме внаслідок місіонерства закордонних церков та відомих проповідників, однак значні зусилля всіх місіонерів світу не призвели б до появи нових релігій в Україні, якби не існувало об'єктивних умов і причин, що сприяли їх поширенню. До відповідних причин необхідно віднести насамперед державну політичну та економічну нестабільність, що сприяла поглибленню духовної та ціннісної кризи суспільства, а також кризу традиційних релігій, які не змогли протидіяли проникненню зовнішніх впливів.

На відміну від західних країн, де новітні релігійні рухи та явища постали певною альтернативою існуючим традиційним релігіям, на теренах України вони виникали не тільки як рухи релігійного протесту, але й як альтернатива усталеному загально світоглядному порядку, пропонуючи нові конструктивні, хоч і специфічні, шляхи подолання кризових станів людини, сім'ї й суспільства.

У параграфі 3.4. «Вплив зовнішніх факторів на розвиток ісламу в Україні» аналізується діяльність мусульманських центрів в Україні через розповсюдження ісламських течій різноманітного характеру та створення ними відповідних структур в середовищі українських мусульман.

Демократизація України як поліконфесійної держави, стимулює самоідентифікаційні процеси різних етнічних спільнот в значній мірі і через релігійні аспекти. Проблеми пошуку українськими мусульманами свого місця в українському суспільстві, збереження своєї релігійної та культурної ідентичності в іншорелігійному соціокультурному середовищі досі залишається складним явищем. У своїх ідентифікаційних пошуках шляхів духовно-культурного самовизначення мусульмани України в значній мірі підпадають під різноманітні зовнішні впливи різних за своєю ідеологією міжнародних ісламських рухів та організацій.

Відсутність організаційної єдності українських мусульман, а також практика невтручання держави в регулювання процесів відродження ісламу призвели до того, що ініціатива опинилася в руках закордонних релігійних центрів. В результаті, сьогодні, характер і зміст цього процесу багато в чому визначають кілька зовнішніх джерел релігійного впливу: по-перше, це ряд таких країн мусульманського світу як Туреччина, Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Лівія, Єгипет, Йорданія, Пакистан; по-друге, це такі світові центри сили як Сполучені Штати Америки (США), Російська Федерація (РФ), та країни Європейського Союзу (ЄС); по-третє, міжнародні ісламські організації різного спрямування. Україна здебільшого розглядається ними не тільки в якості об'єкту посилення впливу і тиску один на одного, а й як сфера розширення та поширення своїх геополітичних, економічних та культурних експансійних інтересів.

Аналіз геополітичних інтересів вищезазначених держав на міжнародній арені дає можливість говорити, про те, що мусульманське населення України як для західних, так і східних держав є переважно знаряддям просування своїх політичних і економічних національних інтересів у східноєвропейському регіоні. Об'єктами інтересів даних країн в Україні крім духовно-культурного життя мусульман є й політична і економічна сфери.

У висновках узагальнюються основні положення і результати дослідження політико-інституційного впливу діяльності міжнародних суб'єктів на суспільно-релігійну сферу України.

1. Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження впливу зовнішніх чинників на релігійну сферу українського суспільства засвідчує комплексний та міждисциплінарний характер даної проблематики у рамках політичних наук, міжнародних відносин та релігієзнавства, а також її загалом адекватність та достатню розробленість. Вітчизняні дослідження концентрують свою увагу на різноманітних аспектах розвитку суспільно-релігійної сфери у контексті різноманітних загроз та викликів, що постають перед української державою внаслідок особливостей формування та розвитку даної сфери. Зарубіжні публікації зосереджуються на аналізі причин та наслідків зростання ролі релігійного чинника в трансформації сучасної системи міжнародних відносин, при цьому загалом залишаючи поза увагою його вплив на національні держави та їх суспільно-релігійну сферу.

2. Суспільно-релігійна сфера України являє собою складну систему відносин, що включені в загальну структуру громадського життя та розвиваються під впливом соціально-економічних і політичних процесів. Тому релігійне життя як складова частина громадського життя, з одного боку, є сукупністю універсальних, а з іншого боку - специфічних регіональних ознак і особливостей. Загальнодержавні й регіональні компоненти в одних випадках, взаємодіючи між собою, формують систему гармонійного взаємозбагачуючого існування, а в інших - вступають у протидію, призводять до відчуження й розмежування в релігійному середовищі.

3. Міжнародна система справляє суперечливий політико-інституційний вплив на формування і розвиток суспільно-релігійної сфери України, який може суттєво і негативно позначитися на рівні безпеки країни у таких найважливіших сферах життєдіяльності суспільства як політична, економічна, військова, інформаційна та інші. У політичній сфері це відбувається через ідеологічну підтримку і забезпечення діяльності проінозмних організацій; втручання інших держав через засоби духовно-релігійного впливу на внутрішні справи України; наявність сепаратистських тенденцій, зокрема на релігійному ґрунті, в окремих регіонах та у певних політичних сил України; порушення прав громадян, зокрема свободи совісті та віросповідання в Україні та за її межами; загострення міжетнічних та міжконфесійних відносин. Економічний вплив здійснюється через неконтрольований приплив в Україну іноземної валюти і матеріальних цінностей під виглядом підтримки екуменічної і місіонерської діяльності; діяльність тіньових економічних структур під прикриттям релігійних та місіонерських центрів. У соціальному сенсі вплив відбувається у вигляді культового пригнічення соціальної активності громадян, звуження їх світоглядних орієнтирів, руйнацію усталених родинних і суспільних зв'язків; релігійне забарвлення суспільно-політичних протистоянь окремих соціальних верств населення та регіонів України; через пряму загрозу життю і здоров'ю населення з поширенням різноманітних форм «нетрадиційного лікування», знахарства, окультизму тощо; поширення новітніми релігійними течіями та культами різноманітних форм моральної та духовної деградації у суспільстві, особливо серед молоді тощо. Нарешті, в інформаційній сфері відбувається гальмування міжнародними релігійними центрами входження України до світового інформаційного простору, поширення ними необ'єктивної інформації щодо держави; інформаційну експансію з боку інших держав через релігійно-духовні канали тощо.

4. Аналіз основних тенденцій та динаміки становлення і розвитку суспільних змін в Україні, починаючи з поч. 90-х рр. ХХ ст. свідчить, що суспільно-релігійна сфера життя держави була постійним об'єктом втручання з боку третіх сторін. Специфічне геополітичне становище та наявність історичної спадщини різних віросповідань ставлять перед Україною ряд викликів та загроз. Суттєво негативною у цьому аспекті виступає тенденція зростаючого втручання в релігійну ситуацію і міжконфесійні відносини з боку зарубіжних центрів чи державних утворень, які найчастіше намагаються нав'язати українському суспільству чужі цінності, закріпити в ньому відчуття меншовартості, перешкоджаючи, тим самим, консолідації суспільства і держави.

5. Історично територія України в цілому, як і окремі її частини зокрема, здавна були полем перехрещення та зіткнення не лише економічних, політичних, національних, але й релігійних інтересів різноманітних країн. З отриманням в 1991 р. незалежності Україна не перестала бути як об'єктом так і предметом зацікавлення як з боку різних держав так і релігійних центрів світу. Сучасна геополітична реальність міжнародної політики свідчить про наявність викликів та загроз безпеці України як на глобальному так і на регіональному рівнях з боку насамперед від таких світових центрів сили, як Сполучені Штати Америки (США), Російська Федерація (РФ), Європейський Союз (ЄС) в цілому, так і окремих його членів.

Так, Росія має змогу впливати на внутрішню і зовнішню політику України через Українську православну церкву, підпорядковану Московському патріархату, Ватикан та Варшава - через Українську греко-католицьку і Римсько-католицьку церкви. Частина православних Буковини тяжіє до Румунської православної церкви, болгар України - до Болгарської православної церкви. Проблемами послідовників Німецької євангелічно-лютеранської церкви значною мірою опікуються одновірці з Німеччини, реформати Закарпаття тяжіють до Угорщини та Словаччини, українські іудеї орієнтуються на ізраїльські релігійні традиції, мусульмани - на Туреччину та інші країни ісламу, свідки Єгови, послідовники Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, методисти, пресвітеріани - на відповідні релігійні центри США, прихильники Вірменської апостольської церкви в Україні - на Вірменію, буддисти, даосисти, кришнаїти, віруючі інших східних релігій - на Індію, Китай та інші держави Сходу.

6. Факт залежності найбільших релігійних православних, католицьких, протестантських та ісламських інституцій України від зарубіжних конфесійних центрів, які в значній мірі є суто національними релігійними установами, а відтак і захищають виключно інтереси своїх держав, перетворює країну на арену боротьби за інтереси між третіми сторонами, які, зрозуміло, не переймаються проблемою консолідації українського суспільства, національною безпекою та захистом державних інтересів України. Для них важливо насамперед втримати свою паству на підконтрольній території, мінімізувавши тут вплив супротивника-конкурента. Все це породжує штучні бар'єри, які десятиліттями перешкоджають веденню діалогу між представниками різних віросповідних напрямів, продукуючи у їхніх взаємовідносинах почуття нетерпимості та ворожості, що спричинює протистояння цілих регіонів і як наслідок - виникає безпосередня загроза цілісності держави.

Таким чином, сьогодні без урахування впливу зовнішнього чинника вже неможлива розробка й ефективне функціонування як державно-церковної політики, так і усієї системи національної безпеки України загалом.

Основний зміст та висновки дисертації висвітлено в наступних публікаціях

1. Гев'юк А. М. Окремі аспекти співпраці християнських організації з мас-медіа // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. - Чернівці «Рута» 2006. - Т.12-13 - С. 167-172.

2. Гев'юк А. М. Діяльність міжнародних католицьких чернечих орденів в Україні // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей - Чернівці: Рута. 2008. - Т. 17-18. - С. 199-203.

3. Гев'юк А. М. До питання про єпархіальний конфлікт між Румунським та Московським Патріархатами в Україні // Історія. Політичні науки. Міжнародні відносин. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 380-381 - С. 118-123.

4. Гев'юк А. М. Зовнішні духовно-релігійні чинники як виклик виклик культурно-духовній безпеці України // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей - Чернівці: «Рута» 2009. - Т. 19-20. - С. 244-249

5. Гев'юк А. М. Росія, ЄС та США як чинник впливу на культурно-духовні процеси в Україні // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей - Чернівці: Рута. 2010. - Т. 21-22. - С. 220-224.

6. Гев'юк А. М. Дипломатична діяльність святого престолу в сучасних міжнародних відносинах // Науковий вісник. Ужгородського університету. Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. - Випуск 14. - 2010. - С. 161-165.

Анотація

Гев'юк А.М. Вплив зовнішніх політико-інституційних чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу зовнішніх політико-інституційний чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України. В роботі проаналізовано суспільно-релігійну сферу України як складну багаторівневу систему, яка зазнає інституціоналізованого впливу з боку як внутрішнього середовища, так і міжнародної системи. Виокремлено основні елементи структури релігійних інституцій, розкрито суть та зміст функцій, які вони виконують в українському суспільстві. Охарактеризовано політико-інституційний вплив діяльності міжнародних суб'єктів на суспільно-релігійну сферу України. Проаналізовано функціонально-інституційний стан суспільно-релігійної сфери України в контексті внутрішніх процесів, а також зовнішніх загроз та викликів. Здійснено порівняльний аналіз спільних й відмінних рис релігійних організацій, представлених як в Україні, так і в країнах свого основного перебування, а також характер їхніх впливів на суспільно-релігійну сферу. Визначено та проаналізовано характер, основні напрями та принципи діяльності зовнішніх та внутрішніх різноманітних суб'єктів по відношенню до України. Проаналізовано форми та методи роботи міжнародних релігійних та громадських інституцій в Україні. Виявлено зміни, що відбуваються в духовно-релігійному та суспільно-політичному середовищі України під впливом зарубіжних центрів.

Ключові слова: зовнішні впливи, політико-інституційний чинники, суспільно-релігійна сфера України.

Аннотация

Гевьюк А.М. Влияние внешних политико-институциальних факторов на развитие общественно религиозной сферы Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук за специальностью 23.00.04 - Политические проблемы международных систем и глобального развития. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

Диссертация посвящена исследованию влияния внешних политико-институциональных факторов на развитие общественно-религиозной сферы Украины. Проанализирована общественно-религиозная сфера Украины как сложная система, которая испытывает институциональное влияние как со стороны внутренней среды, так международной системы. Выделены основные элементы структуры религиозных учреждений, раскрыта суть и содержание функций, которые они выполняют в украинском обществе. Охарактеризовано политико-институциональное влияние деятельности международных субъектов на общественно-религиозную сферу Украины.

Проанализировано функционально-институциональное состояние общественно-религиозной сферы Украины в контексте внутренних процессов, а также внешних угроз и вызовов. Осуществлен сравнительный анализ общих и отличительных черт религиозных организаций, представленных как в Украине, так и в странах своего основного пребывания, а также характер их влияния на общественно-религиозную сферу. Определен и проанализирован характер, основных направлений и принципов деятельности внешних и внутренних разнообразных субъектов по отношению к Украине. Проанализированы формы и методы работы международных религиозных и общественных институтов в Украине. Выявлены изменения, происходящие в духовно-религиозной и общественно-политической среде Украины под влиянием зарубежных центров.

Анализ проблематики становления и развития общественно-религиозной сферы Украины в контексте протекания современных процессов в системе международных отношений свидетельствует о наличии в общественно-политической и духовно-религиозной жизни страны вызовов и угроз безопасности Украины прежде всего со стороны разных политических и религиозных мировых центров силы.

Ключевые слова: внешние влияния, политико-институциональные факторы, общественно-религиозная сфера Украины.

Summary

Gevyuk A. The impact of external political and institutional factors on the development of socio-religious sphere of Ukraine - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Sciences degree in political science 23.00.04 - Political problems of international systems and global development. - Yuri Fedkovych Chernovtsi National University, Chernovtsi, 2010.

The thesis examines the impact of external political and institutional factors on the development of socio-religious spheres of Ukraine. Analysis of socio-religious sphere of Ukraine as a complex multi-level system that that is under the institutionalized impact of both internal environment and international system is made.

The main elements of the structure of religious institutions determined out as well as the essence and content of there functions in Ukrainian society is determined. Political and institutional impact of international actors in the socio-religious sphere of Ukraine is characterized. Functional and institutional status of the socio-religious spheres of Ukraine in the context of internal processes and external threats and challenges is analyzed. The comparative analysis of common and distinctive features of religious organizations represented in Ukraine and in countries of their main residence and the nature of their impacts on socio-religious spheres is made. The nature, main directions and principles of various external and internal actors with regard to Ukraine is identified and analyzed. The forms and methods of international religious and public institutions in Ukraine are analyzed. Changes that are taking place in the spiritual-religious and socio-political environment of Ukraine under the influence of foreign centers are determined.

Key words: external influences, political and institutional factors, socio-religious sphere of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...