Екологістські рухи в сучасному політичному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Договір про надання послуг у мережі інтернет

Аляб'єва Наталія Вікторівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Шишка Роман Богданович,

завідувач кафедри господарського права

та процесу Міжрегіональної фінансової

академії м. Ірпінь, академік Академії наук Вищої школи України

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Дзера Олександр Васильович,

Київський університет ім. Т. Г. Шевченка,

професор кафедри цивільного права

юридичного факультету, член-кореспондент

Національної академії правових наук України

кандидат юридичних наук, доцент

Майданик Наталія Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри права

Захист відбудеться «21» січня 2011 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27

Автореферат розіслано «20» грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. О. Серьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким поширенням новітніх комунікаційних та інформаційних технологій та потребою віднайти адекватні правові форми для регулювання відносин щодо набуття, зміни та припинення цивільних прав та обов'язків, які виникають під час укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет. Властиві останньому десятиліттю процеси глобалізації в економічних та інших сферах життя можуть бути реалізовані через комплекс заходів, зокрема й за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій. Особлива роль у цьому процесі належить глобальній мережі Інтернет, яка активно використовується в усіх сферах життя як специфічний інтерактивний засіб масової комунікації, у тому числі й у приватній сфері.

Використання можливостей мережі Інтернет у галузі приватного права призводить до швидкого зростання кількості договорів про надання послуг за допомогою комунікаційних технологій. Окремо слід виділити групу суб'єктів, яка надає специфічні послуги щодо укладання цивільно-правових договорів у мережі Інтернет (Інтернет-аукціони, Інтернет-казіно, Інтернет-магазини, платні інформаційні послуги тощо), тобто все, що охоплюється терміном e-commerce (електронна комерція). Відсутність позитивного регулювання цих договірних відносин забезпечує свободу здійснення підприємництва в цій сфері, але з іншого боку робить складним процес забезпечення захисту суб'єктивних прав споживачів.

Можливість укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет дозволяє реалізувати потенціал міжнародної мережі Інтернет, використати його інформаційні та інші ресурси щодо оперативного надання інформації користувачеві. Сучасні засоби електронного передання даних дають змогу фізичним особам вільно та оперативно вступати у цивільні правовідносини, реалізуючи при цьому свої права та обов'язки, а тому важливим є нормативно-правове регулювання електронної сфери цивільних відносин, зокрема договору про надання послуг у мережі Інтернет.

Автори чинного ЦК України спробували вирішити проблему можливості укладання договору із використанням мережі Інтернет. ЦК містить єдину статтю 207, яка, у найбільш загальному вигляді, закріплює потенційну можливість укладання договору за допомогою мережі Інтернет (передбачається можливість здійснення волевиявлення сторін із використанням електронних засобів зв'язку для укладання договору у письмовій формі).

Науково-теоретичною базою дисертації слугували теоретичні розробки та праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі римського (О. А. Підопригора), цивільного ( М. М. Агарков, Ч. Н. Азімов, С. М. Бервено, С. О. Бородовський, О. В. Дзера, І. В. Жилінкова, О. С. Йоффе, О. В. Кохановська, Н. І. Майданик, Є. О. Мічурін, М. В. Селіванов, Р. Б. Шишка, О. Р. Шишка та ін.), господарського ( О. А. Беляневич, В. К. Мамутов, О. С. Янкова та ін.), цивільно-процесуального (Ю. Д. Притика) права. Правові проблеми, що виникли у зв'язку з поширенням комп'ютерних технологій, і зокрема регулюванням договору про надання послуг у мережі Інтернет, у галузі цивільного права досліджувалися російськими вченими, які значно випереджають аналогічні дослідження в Україні за часом та охопленням різних аспектів. Досить цікавими є дослідження І. Л. Бачіло, А.В.Красикової, О. М. Макарової, С.В. Малахова, В. Б. Наумова, С.В.Петровського, В. П. Талімончик, А.Є.Шестобітова та ін.

В Україні щодо цієї проблеми відомі роботи О. В. Кохановської, Н.І.Майданик, О. М. Пастухова, А. А. Телестакової, О. Р. Шишки. Правову природу і правове регулювання доменних імен досліджували Д. В. Бойко, В.В.Бонтлаб. Однак фундаментального дослідження договору про надання послуг у мережі Інтернет проведено в Україні не було.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основним актом законодавства є Конституція України, цивільного ж законодавства - ЦК України, ЦПК України, ГК України, поточні закони України, укази Президента, декрети та постанови уряду, відомчі нормативні акти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної програми «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0186.0.070867); відповідно до п. 9.1 (Проблеми цивільного права і процесу у світлі інтеграційних процесів) «Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 - 2010 рр.», затверджених вченою радою ХНУВС 27.12.2005 (протокол № 13). Робота також спрямована на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України № 1072 від 14.09.2000, основних положень загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-ІV від 18.03.2004, відповідно до розділу 2 п.1.1. плану заходів щодо виконання у 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України станом на 20.01.2010.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є отримання нових науково обґрунтованих результатів дослідження особливостей договору про надання послуг у мережі Інтернет, встановлення його специфіки, розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері нових комунікаційних технологій, зокрема щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет.

Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації приділена розв'язанню таких завдань:

1) розглянути розвиток послуги в мережі Інтернет на основі поглядів вчених-юристів на категорію «послуга» та охарактеризувати договір про надання послуг у мережі Інтернет;

2) визначити порядок укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет та з'ясувати способи його укладання;

3) визначити порядок виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет та уточнити місце електронного документа під час виконання вказаного договору;

4) порівняти вітчизняне законодавство щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет із зарубіжним, вказати на недоліки в законодавстві України щодо регулювання зазначеного договору;

5) розглянути передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет;

6) надати правову природу окремим видам договорів про надання послуг у мережі Інтернет, зокрема договору про надання послуг електронної пошти, реєстрації доменних імен, послуг хостингу, та визначити їх зміст, правове регулювання тощо;

7) розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання договірних відносин, що стосуються надання послуг у мережі Інтернет, у відповідності з чинним цивільним законодавством та правозастосовною практикою. договір послуга інтернет

Об'єктом дослідження є договірні правовідносини, які виникають під час надання послуг у мережі Інтернет.

Предметом дослідження є зобов'язання, що постають у договорі про надання послуг у мережі Інтернет, законодавство України й інших країн, правозастосовна практика, зокрема щодо специфіки укладання і виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет.

Методологічна основа дослідження. Методологічною основою дослідження є система методів та прийомів наукового пізнання. Методи дослідження обрано, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням єдності об'єкта та поліаспектності предмета дослідження. На всіх етапах дисертаційного дослідження широко використовувалися такі методи, як діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження. Застосовано також історичний, формально-логiчний, порiвняльно-правовий, метафізичний методи, метод аналізу, метод моделювання та інші.

Діалектичний метод дозволив вивчити питання договору про надання послуг у мережі Інтернет всебічно, у взаємозв'язку із іншими договорами про надання послуг у системі цивільного права України, а системно-функціональний метод дав змогу автору виявити особливості договору про надання послуг у мережі Інтернет; визначити різновиди договорів про надання послуг у мережі Інтернет, їх правове регулювання тощо.

Історичний метод використовувався під час з'ясування витоків проблеми вчинення договору про надання послуг у мережі Інтернет, а також у процесі дослідження генези наукових поглядів на цей договір, а формально-логічний метод дозволив запропонувати визначення ряду дефініцій елементів у сфері договору про надання послуг у мережі Інтернет (поняття Інтернет-послуги, електронної форми договору про надання послуг у мережі Інтернет як різновиду письмової форми та ін.).

Порівняльно-правовий метод дав можливість виявити закономірності впливу законодавства і практики інших кран, зокрема Російської Федерації, Білорусі, Німеччини, Польської Республіки, США на законодавство України щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет. Висновки про можливість застосування у деяких випадках до відносин, які виникають під час укладання та виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет, норм окремих видів договору про надання послуг у мережі Інтернет були одержані з використанням методу моделювання. У ході дослідження судової та правозастосувальної практики, збору відомостей про спірні ситуації та їх аналізу й подальшого узагальнення було застосовано соціологічний і емпіричний методи. Сформульовані висновки і пропозиції стали результатом системно-структурного аналізу.

Метод аналізу допоміг дослідити ознаки договору про надання послуг у мережі Інтернет, а також визначити його особливості серед договорів про надання послуг в системі цивільного права. Метод моделювання допоміг сформулювати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням договору про надання послуг у мережі Інтернет. У роботі обґрунтовано та визначено основні напрямки вдосконалення чинного цивільного законодавства України щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є такі:

І. Уперше встановлено:

1) особливості надання Інтернет-послуги: а) наявність передумов укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет; б) зв'язок із ресурсами та формою доступу; в) специфіка програмного забезпечення;

2) правову природу договору про надання послуг у мережі Інтернет, який є окремим підвидом договору про надання послуг. Він за юридичною характеристикою є консенсуальним або реальним, оплатним, двостороннім, також є різновидом публічних договорів, договором про приєднання.

3) що права та обов'язки сторін договору про надання послуг у мережі Інтернет виникають на підставі накопичувальних юридичних складів, елементи яких є послідовними та взаємозалежними і забезпечуються технічними, програмними та правовими засобами;

ІІ. Уперше визначено:

2) форму договору у мережі Інтернет (це спосіб фіксування волевиявлення осіб за допомогою техніко-математичної встановленої системи знаків на будь-яких носіях інформації, яка ідентифікує суб'єктів цих відносин);

4) поняття договору про надання послуг у мережі Інтернет, за яким виконавець зобов'язується за завданням користувача надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або реалізації певної діяльності, що не має упредметненого результату, а користувач зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, яка має корисний ефект для споживача;

ІІІ. Удосконалено:

1) теоретичне положення, згідно з яким під час укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет, якщо інше не встановлено домовленістю сторін, оферта та акцепт можуть вчинятися з використанням електронних документів чи електронного способу акцептування відкритої оферти;

2) визначення, за яким для договору про надання послуг у мережі Інтернет передбачена проста письмова форма;

3) теоретичне обґрунтування положення про те, що умови договору про надання послуг у мережі Інтернет повинні визначатися матеріальним правом, яке до нього застосовується, та повинні обов'язково містити такі додаткові елементи: домовленість сторін про використання електронних документів та обраний вид електронного підпису.

ІV. Набуло подальшого розвитку:

1) обґрунтування визнання електронного документа у договорі про надання послуг у мережі Інтернет електронним документом відправника, якщо він був відправлений: а) самим відправником; б) особою, яка мала повноваження діяти від імені відправника щодо цього електронного документа; в) за допомогою інформаційної системи, запрограмованою відправником функціонувати в автоматичному режимі;

2) визначення та законодавче закріплення поняття послуги як задоволення будь-яких потреб конкретного суб'єкта цивільно-правових відносин, яка споживається у процесі надання, не пов'язана із створенням речі або об'єкта інтелектуальної діяльності, не заборонена чинним законодавством.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані як аналітична та інформаційна основа для подальших наукових розробок у сфері дослідження договору про надання послуг у мережі Інтернет з позицій предмета і методу цивільного права.

Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості їх використання у таких сферах:

а) у науково-дослідній сфері можуть слугувати підґрунтям для подальшої розробки питань щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет;

б) у правотворчості можуть бути застосовані для модернізації вітчизняного законодавства, узгодженості його із сучасними міжнародними документами й національним законодавством провідних правових європейських систем, а також для подальшого вдосконалення законодавства України, приведення його у відповідність до норм міжнародного права, зокрема ЄС;

в) у правозастосуванні можуть сприяти становленню та вдосконаленню практики місцевих судів України з розгляду суперечок, що виникають під час розгляду договору про надання послуг у мережі Інтернет;

г) у навчальному процесі можуть використовуватись під час проведення лекцій та практичних занять зі студентами та курсантами з навчальних дисциплін: «Цивільне та сімейне право України», «Право інтелектуальної власності», із спецкурсу «Захист прав споживачів»; у підготовці підручників, навчальних посібників із зазначених дисциплін, навчально-методичної літератури для юридичних факультетів ВНЗ.

Окремі положення, які сформульовано у дисертації, мають дискусійний характер i можуть бути базою для подальшого наукового дослідження питань, пов'язаних із договором про надання послуг у мережі Інтернет.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри цивільного права та процесу Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Є. О. Дідоренка, кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Результати дослідження були оприлюднені: на міжвузівській науково-практичній конференції «Правові основи захисту комп'ютерної інформації від протиправних посягань» (22 грудня 2000 р., м. Донецьк); на міжвузівській науково-практичній конференції «Захист прав, свобод і захист інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності» (27 квітня 2001 р., м. Донецьк); на конференції «Приватне право: стан та перспективи розвитку» (28 - 29 жовтня 2005 р., м. Київ); на круглому столі «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі» (16 грудня 2005р., м. Харків); на І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (24 - 25 лютого 2006 р., м. Одеса); на міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Правосудие как институт обеспечения прав и свобод человека и гражданина» (7 - 8 квітня 2006 р., м. Новгород (Російська Федерація); на ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (30 - 31 березня 2007 р., м. Одеса), на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (14 листопада 2008 р., 27 листопада 2009 р., м. Донецьк); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологія. Економіка. Право», присвяченій пам'яті Є. О. Дідоренка (20 травня 2009 р., м. Луганськ); на науково-практичних конференціях, присвячених пам'яті професора О. А. Пушкіна (27 травня 2006 р., 23 травня 2009 р., 22 травня 2010 р., м. Харків).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковані автором у п'яти наукових статтях у фахових виданнях України, а також у дванадцяти тезах виступів та доповідей на науково-практичних конференціях та інших наукових форумах.

Структура дисертаційного дослідження зумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг дисертації - 196 сторінок машинописного тексту, із них основного тексту - 174 сторінки, список використаних джерел складається з 208 найменувань, додаток - 3 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначається мета і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, методи дослідження, формулюється наукова новизна отриманих результатів, зазначається їх практичне значення, наводяться відомості щодо апробації та вказуються публікації результатів за темою дисертаційного дослідження.

Розділ 1. «Договір про надання послуг у мережі Інтернет» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Розвиток та загальна характеристика договору про надання послуг у мережі Інтернет» автор дисертації аналізує ступінь дослідження питання стосовно договору про надання послуг у мережі Інтернет, зокрема щодо розвитку договору про надання послуг та різних підходів до категорії «послуга», у науковій літературі. Акцентується увага на властивості послуги, зокрема на виділенні особливостей надання Інтернет-послуги: : 1) наявності передумов укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет; 2) зв'язку із ресурсами та формою доступу; 3) специфіці програмного забезпечення.

Дисертантом запропоновано авторське визначення послуги та необхідність закріплення визначення поняття послуги, якого не містить чинний ЦК України, з урахуванням усіх її основних ознак. Запропоновано визначення поняття «послуга» як задоволення будь-яких потреб учасника цивільно-правових відносин. Послуга споживається у процесі надання, не пов'язана із створенням речі або об'єкта інтелектуальної діяльності, не заборонена чинним законодавством. Ознаками послуги як об'єкта цивільно-правових відносин, є: а) наявність результату діяльності, її невід'ємність від діяльності послугонадавача, ексклюзивність, невичерпність; б) наявність дії, яка повинна призводити до результату діяльності; в) гарантованість досягнення результату; г) одночасність надання і споживання послуги; д) наявність суб'єкта та об'єкта цивільно-правових відносин.

У підрозділі 1.2. «Укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет» автор акцентує увагу на теоретичному обґрунтуванні положення про те, що договір про надання послуг у мережі Інтернет є проявом одностадійної концепції укладання договору. В одностадійній моделі укладання договору імперативно визначено умови участі однієї із сторін у договорі. Здебільшого у договорі про надання послуг у мережі Інтернет пропозиція про укладання договору (оферта) є настільки імперативною, що не припускає альтернативи за умови її прийняття. Автором з'ясовано: якщо оферта є імперативом, то укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається лише через акцепт наперед відомої імперативної оферти.

У роботі також визначено способи укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет: 1) закриті двосторонні договори, котрі укладаються сторонами, які раніше домовилися, що договори, укладені через Інтернет, будуть мати таку ж юридичну силу, як і документи, оформлені на папері; 2) закрите колективне користування групи контрагентів, які мають стійкі ділові зв'язки; 3) закрите користування мережею Інтернет через посередника.

У підрозділі 1.3. «Виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет» дисертант наголошує, що виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається за допомогою надання доступу до електронних документів. Автор вважає, що сторони договору про надання послуг у мережі Інтернет повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, яка дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. Під час зберігання електронних документів обов'язковою умовою є додержання таких вимог: 1) розміщена в електронних документах інформація повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, у якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

У підрозділі 1.4. «Форма договору про надання послуг у мережі Інтернет у вітчизняному та зарубіжному законодавстві» автор аналізує вітчизняне та зарубіжне законодавство щодо позитивного регулювання договору про надання послуг у мережі Інтернет та доходить висновку, що форма договору про надання послуг у мережі Інтернет - це спосіб фіксування волевиявлення осіб за допомогою техніко-математичної встановленої системи знаків на будь-яких носіях інформації, яка ідентифікує суб'єктів цих відносин.

Дисертант стверджує, що запропоноване визначення письмової форми договору не суперечить загальному закріпленню письмової форми договору, яке міститься у ч. 1 ст. 207 ЦК України. Так, відповідно до неї, договір вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Договір є таким, що укладений у письмовій формі, якщо воля сторін висловлена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. У такий спосіб законодавець розширює можливості укладання договорів, зважає на невичерпність переліку технічних засобів зв'язку.

Розділ 2. «Окремі види договору про надання послуг у мережі Інтернет» складається із 4-х підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет» автором досліджено передумову виникнення безпосередньо договору про надання послуг у мережі Інтернет, якою фактично є договір про надання послуг доступу до мережі Інтернет. Встановлено, що за договором про надання послуг доступу до мережі Інтернет оператор зв'язку зобов'язується надати послуги щодо підключення кінцевого устаткування, що належить споживачеві, послуги щодо права власності або іншого права до мережі Інтернет, а споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладання, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

У підрозділі 2.2. «Договір про надання послуг електронної пошти» подано авторське визначення поняття «договір про надання послуг електронної пошти». За договором послуг електронної пошти виконавець (Інтернет-провайдер) зобов'язується присвоїти замовнику (абоненту) IP-адресу і приймати спрямовані на цю адресу дані через мережу Інтернет, а також зберігати й відправляти такі дані за дорученням замовника послуги на зазначені ним адреси, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги й використовувати їх відповідно до договору, закону та інших правових актів.

Автором доведено, що договір про надання послуг електронної пошти зазвичай укладається одночасно з договором на підключення абонента до мережі електрозв'язку загального користування для передачі даних. Він містить зобов'язання щодо прийняття, передачі, зберігання й видачі електронних повідомлень (даних), що надійшли через канали мережі електрозв'язку на певну адресу абонента. У такому договорі повинні бути зазначені або передбачені умови для одержання інформації: про адресу електронної пошти, яка надана абонентові; про пароль і умовне ім'я користувача (логін) для захисту його й оператора зв'язку від користування послугою третіми особами; про обсяг збереженої кореспонденції, що надійшла на адресу користувача і його відповідальність за умови перевищення цих обсягів. Іноді можуть бути передбачені строки зберігання повідомлень або строки анулювання адреси у разі тривалого її не використання.

У підрозділі 2.3. «Договір про надання послуг реєстрації доменних імен» дисертантом висвітлюється правова природа договору, також аналізується судова практика щодо використання доменних імен.

Вказаний договір є консенсуальним або реальним, двостороннім, оплатним, публічним, договором про приєднання. Автор звертає увагу на реєстрацію доменів, яка являє собою занесення інформації про домен та його адміністратора до центральної бази даних для забезпечення унікальності використання доменного імені, а також отримання прав на адміністрування домену адміністратором.

У підрозділі 2.4. «Договір про надання послуг хостингу» автор доводить, що ринок хостингу в Україні є доволі молодим, практично всі суб'єкти підприємницької діяльності, які пропонують послуги такого характеру у мережі Інтернет, надають однаковий набір послуг та відрізняються тільки технологічністю, надійністю та кваліфікацією співробітників. Далі запропоновано авторське доктринальне визначення поняття «договір про надання послуг хостингу». За договором про надання послуг хостингу виконавець зобов'язується розмістити на інформаційно-технічних ресурсах web-сторінки та інші дані, надані замовником у цифровому вигляді, а замовник зобов'язується прийняти послуги, надані виконавцем, і оплатити їх у порядку і на умовах, визначених цим договором. Виконавець має право залучати третіх осіб для виконання прийнятих на себе за цим договором зобов'язань.

ВИСНОВКИ

У дисертації подається теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, пов'язаного з визначенням адекватного правового режиму регулювання відносин за договором про надання послуг у мережі Інтернет відповідно до сучасних засад господарювання та наявних потреб практики у цій сфері послуг. Основними науково-теоретичними результатами проведення дослідження порядку укладання та виконання, встановлення окремих видів договору про надання послуг у мережі Інтернет є такі положення:

Подальший розвиток комп'ютерних технологій так чи інакше торкається сфери приватних відносин, які потребують упорядкування із урахуванням загальних підходів до регулювання цивільних правовідносин. Особливо це стосується мережі Інтернет.

Нова технологія, що застосовується у віртуальному просторі, утворює нові ситуації, які чинний закон не може врегулювати, а іноді навіть гальмує розвиток нових правовідносин. Мережа Інтернет дозволяє взаємодіяти учасникам електронних цивільних правовідносин, які не знають, і в більшості випадків не можуть знати, про місцезнаходження іншого суб'єкта. Отже, правову природу віртуального простору та відносин, які в ньому виникають між автономними їх учасниками, започатковано на системі цивільних правовідносин її структури, що потребує розробки стосовно самостійного методу та механізму правового регулювання.

За договором про надання послуг у мережі Інтернет виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або реалізації певної діяльності, що не має упредметненого результату, а користувач зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, яка має корисний ефект для споживача. Характер самої послуги і мета укладання договору зумовлюють різновиди цих договорів, зокрема інформаційного, пошукового, комерційного, розважального та іншого спрямування.

Порядок укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет складається із послідовних дій на основі програмного забезпечення з приводу змісту надання та прийняття пропозиції згідно з вимогами закону про оферту та акцепт, які спрямовані на встановлення договірних відносин, визначення змісту договірного зобов'язання та підтверджують досягнення домовленості.

Якщо інше не передбачено законом, договір про надання послуг у мережі Інтернет є укладеним з моменту, коли користувач пристав на чинні умови шляхом приєднання до стандартних умов послугонадавача.

Предметом виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет є Інтернет-послуга, а об'єктом - вчинення конкретних зобов'язальних дій виконавцем договору на користь замовника договору. Місцем виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет є місце, встановлене в договорі, або інше місце, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Договiр про надання послуг у мережі Інтернет доцiльно визнати таким, що є різновидом договору у письмовій формі, а не окремою формою договору. Це пояснюється тим, що договір укладається в літеральній формі і з неї може бути переведений в цифрову та навпаки. Форма договору про надання послуг у мережі Інтернет - це спосіб фіксування волевиявлення осіб за допомогою техніко-математичної встановленої системи знаків на будь-яких носіях інформації, яка ідентифікує суб'єктів цих відносин.

Договір про надання послуг у мережі Інтернет є проявом одностадійної концепції укладання договору. В одностадійній моделі укладання договору імперативно визначено умови участі однієї із сторін у договорі. Здебільшого у договорі про надання послуг у мережі Інтернет пропозиція про укладання договору (оферта) є настільки імперативною, що не припускає альтернативи за умови її прийняття. Якщо оферта є імперативом, то укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається лише через акцепт наперед відомої імперативної оферти.

Виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається за допомогою надання доступу до електронних документів та / або на їх основі передання товарів (за умови укладення договору купівлі-продажу через Інтернет-магазини). Сторони договору про надання послуг у мережі Інтернет повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. Під час зберігання електронних документів обов'язковою умовою є додержання таких вимог: 1) розміщення в електронних документах інформації, яка повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) забезпечення можливості відновлення електронного документа у тому форматі, у якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності зберігання інформації, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Врегулювання договору про надання послуг доступу до мережі Інтернет як передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет повинно полягати: 1) у чіткому визначенні предмета договору; 2) у закріпленні імперативного правила, що зобов'язувало б провайдера надавати абонентові мережі Інтернет послуги відповідної якості; 3) у встановленні фіксованих цін на провайдерські послуги. 

Договір про надання послуг реєстрації доменних імен є домовленістю, відповідно до якої реєстратор зобов'язується на замовлення та за завданням реєстранта надати послуги щодо делегування та технічного супроводу доменних імен, а реєстратор зобов'язується надати необхідні для делегування матеріали, оплатити роботу реєстранта та виконувати інші вимоги, встановлені адміністратором українського національного домену. Цей договір за правовою природою є консенсуальним або реальним, двостороннім, оплатним, публічним, договором про приєднання.

Правовідносини, пов'язані із реєстрацією доменних імен, визначено у Правилах домену UA, який не є нормативно-правовим актом законодавства України, тому доцільно було б прийняти вказані Правила як підзаконний нормативно-правовой акт та ратифікувати його.

Договір про надання послуг хостингу набуває все більшого поширення в Україні, надаючи все більш широкий спектр послуг у сфері хостингу. У мережі Інтернет відповідно до договору про надання послуг хостингу виконавці пропонують своїм користувачам послугу хостингу як для фізичних, так і для юридичних осіб.

За договором про надання послуг хостингу виконавець зобов'язується розмістити на інформаційно-технічних ресурсах web-сторінки та інші відомості, подані замовником у цифровому вигляді, а замовник зобов'язується прийняти послуги, надані виконавцем, і оплатити їх у порядку і на умовах, визначених цим договором.

У мережі Інтернет наразі укладається значна кількість договорів про надання послуг щодо яких, за відсутності правового регулювання цих відносин, виникає на практиці багато неточностей та застосовується свавільне тлумачення, що сприяє кіберзлочинності. Врегулювання цих відносин у позитивному праві, з одного боку, сприятиме їх упорядкуванню і переведенню із програмно-технічного рівня на нормативний, а з іншого - сприятиме активізації інших функцій законодавства та підвищенню рівня захищеності споживачів Інтернет-послуг.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Карягіна Н. В. Дещо про комп'ютерні угоди / Н. В. Карягіна // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. - Донецьк: ДІВС, 2003. - № 1.- С. 177 - 185.

2. Карягіна Н. В. Питання вдосконалення підготовки працівників ОВС з метою підвищення ефективності боротьби з комп'ютерною злочинністю / Н.В. Карягіна // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. - Донецьк: ДІВС, 2003. - № 2. - С. 169 - 174.

3. Аляб'єва Н. В. Місце зобов'язань з надання послуг в цивільному праві України / Н. В. Аляб'єва // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Є. О. Дідоренка. Науково-теоретичний журнал.- Луганськ: ЛДУВС, 2007. - Вип.4. - С. 34 - 42.

4. Аляб'єва Н. В. Європейський досвід цивільно-правового захисту прав користувачів Інтернету / Н. В. Аляб'єва // Вісник ЛДУВС ім. Є.О.Дідоренка: матеріали круглого столу «Захист прав людини: соціально-правовий аспект» в рамках міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 16-ти річчю від дня створення ЛДУВС України ім. Є.О.Дідоренка «Екологія. Економіка. Право» (20 - 21 травня 2009 р., м. Луганськ). Спец. вип. № 3: у 2-х ч. - Луганськ.: Вид-во ЛДУВС ім. Є.О.Дідоренка, 2010. - Ч. 2. - С. 190 - 196.

5. Аляб'єва Н. В. Договір про надання послуг електронної пошти: поняття, зміст, цивільно-правове регулювання / Н. В. Аляб'єва // Юридична Україна. - 2009. - № 9. - С. 50 - 54.

6. Карягіна Н. В. Деякі питання укладання угод комп'ютерним способом / Н. В. Карягіна // Правові основи захисту комп'ютерної інформації від протиправних посягань: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (22 грудня 2000 року). - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ, 2001. - С. 118 - 123.

7. Карягіна Н. В. Деякі питання захисту прав автора сайту / Н. В. Карягіна // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. Донецьк. 27 квітня 2001 року / Гол. ред. І.Г.Кириченко. - Донецьк: ДІВС, 2001. - С. 316 - 321.

8. Аляб'єва Н. В. Правові проблеми, пов'язані з наданням Інтернет-послуг / Н. В. Аляб'єва // Приватно-правовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку: Збірник тез Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (25 - 26 листопада 2005 року). - Київ-Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2005. -

С. 191 - 193.

9. Аляб'єва Н. В. Проблеми забезпечення інтересу користувачів при наданні Інтернет-послуг / Н. В. Аляб'єва // Матеріали круглого столу «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі» (16 грудня 2005 року). - Харків: ХНУВС, 2006. - С. 79 - 82.

10. Аляб'єва Н. В. Послуга як об'єкт цивільних правовідносин / Н. В. Аляб'єва / Збірник тез наукових робіт учасників І Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів (24 - 25 лютого 2006 р.) / Упорядн.: В. В. Денисюк, О. Є. Степановський, А. Р. Чанишева, М.В. Матійко // Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2006. - С. 4 - 5.

11. Алябьева Н. В. Правовое регулирование сделок, заключаемых с помощью Интернет / Н. В. Алябьева // Правосудие как институт обеспечения прав и свобод человека и гражданина: Сб. статей и тезисов Междунар. Науч.-практ. конф. студ., асп. и молодых ученых, 7-8 апреля 2006 г. / Отв. ред. А. В. Гусев; НовГУ имени Ярослава Мудрого. - Великий Новгород, 2006. - C. 114 - 115.

12. Аляб'єва Н. В. Загальна характеристика зобов'язань з надання Інтернет-послуг / Н. В. Аляб'єва // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (27 травня 2006 р., м.Харків). - Харків.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр.справ, 2006. - С.249 - 252.

13. Alabyeva N. V. Transnational transaction / Н. В. Аляб'єва // Збірник тез наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнської цивілистичної конференції студентів та аспірантів / Упорядн.: А. Р. Чанишева, А. А. Мкртичян, З.А.Мкртичян, М. І. Карпенко, М. В. Матійко // Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 7 - 10.

14. Аляб'єва Н. В. Цивільно-правове регулювання договору на розміщення інформаційного ресурсу (сайту) у мережі Інтернет (послуги хостингу) / Н.В.Аляб'єва // Господарсько-правове, цивільно-правове та економіко-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: Збірник доповідей та тез повідомлень цивільно-правової секції всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 14 листопада 2008 р.) / ред. кол. С. Г. Кузьменко, О. І. Антонюк. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Є.О.Дідоренка, 2008. - С. 112 -115.

15. Аляб'єва Н. В. Актуальні питання форми правочинів / Аляб'єва Н. В. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора О. А. Пушкіна (23 травня 2009 р., м. Харків) / Харків: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр.справ, 2009. - С. 155 - 157.

16. Аляб'єва Н. В. Цивільно-правове регулювання захисту прав споживачів при здійсненні купівлі-продажу через Інтернет-магазини / Н. В. Аляб'єва // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України в період економічної кризи: Збірник доповідей та тез повідомлень учасників цивільно-правової секції всеукраїнської науково-практичної конференції ( м. Донецьк, 27 листопада 2009 р.) / Ред. кол. С. Г. Кузьменко, Є. В. Петров. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Є. О. Дідоренка, 2009. - С. 104 - 107.

17. Аляб'єва Н. В. Укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет / Н. В. Аляб'єва // Проблеми цивільного права та процесу: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора О. А. Пушкіна, Харків, 22 травня 2010 р. - Харків: ХНУВС, 2010. - С. 133 -135.

АНОТАЦІЯ

Аляб'єва Н. В. Договір про надання послуг у мережі Інтернет. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2010.

Дисертація є першим системним дослідженням, яке присвячене договору про надання послуг у мережі Інтернет. Робота містить комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов'язаних із договором про надання послуг у мережі Інтернет, зокрема укладання, виконання, визначення форми договору про надання послуг у мережі Інтернет, категорії «послуга» та природи Інтернет-послуги у науковій літературі. Розглядаються різновиди договору про надання послуг у мережі Інтернет. Дисертантом на основі тлумачення поняття «послуги» та її ознак встановлено особливості надання Інтернет-послуги: 1) наявність передумов укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет; 2) зв'язок із ресурсами та формою доступу;

3) специфіка програмного забезпечення. Запропоновано договiр про надання послуг у мережі Інтернет визнати укладеним у письмовій формі. Приділено увагу особливостям укладання, виконання, форми договору про надання послуг у мережі Інтернет. Виділено різновиди договору про надання послуг у мережі Інтернет: договору про надання послуг електронної пошти, договору про реєстрацію доменного імені, договору про надання послуг хостингу.

У роботі теоретично обґрунтовано і сформульовано пропозиції щодо удосконалення механізму правового врегулювання відносин, що виникають стосовно договору про надання послуг у мережі Інтернет.

Ключові слова: послуга, Інтернет-послуга, доменне ім'я, хостинг, договір про надання послуг, електронний документ.

АННОТАЦИЯ

Алябьева Н.В. Договор о предоставлении услуг в сети Интернет. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2010.

Диссертация является первым системным исследованием, которое посвящено договору о предоставлении услуг в сети Интернет. Работа содержит комплексный анализ теоретических и практических вопросов, связанных с договором о предоставлении услуг в сети Интернет, в частности заключения, исполнения, определения формы договора о предоставлении услуг в сети Интернет, категории «услуга» и природы Интернет-услуги в научной литературе, также рассмотрены разновидности договора о предоставлении услуг в сети Интернет. Диссертантом на основе толкования понятия «услуги» и ее признаков установлены особенности предоставления Интернет-услуги: 1) наличие предпосылок заключения договора о предоставлении услуг в сети Интернет, 2) связь с ресурсами и формой доступа, 3) специфика программного обеспечения. Предложено договор о предоставлении услуг в сети Интернет признать заключенным в письменной форме. Уделено внимание особенностям заключения, исполнения, формы договора о предоставлении услуг в сети Интернет. Выделены разновидности договоров о предоставлении услуг в сети Интернет: договор о предоставлении услуг электронной почты, договор о регистрации доменного имени, договор о предоставлении услуг хостинга. В работе теоретически обоснованы и сформулированы предложения по совершенствованию механизма правового регулирования отношений, возникающих относительно договора о предоставлении услуг в сети Интернет.

Ключевые слова: услуга, Интернет-услуга, доменное имя, хостинг, договор о предоставлении услуг, электронный документ.

ANNOTATION

Alyab'eva N.V. Contract for the provision of services on the Internet. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.03 - civil law and civil litigation, family law, private international law. - Kharkov National University of Internal Affairs, Kharkov, 2010.

The thesis contains a comprehensive analysis of theoretical and practical issues related to the provision of services on the Internet. The degree of the study of contract for services on the Internet, including the categories of service in the scientific literature and different points of view about the nature of Internet services are considered in the thesis. The specific features of Internet services based on analysis of the interpretation of «services» and its symptoms are determined as follows: 1) the existence of the preconditions of the contract to provide Internet services; 2) the relation with resources and with the form of access; and 3) the specificity of the software.

The contract for the provision of services on the Internet is proposed to be official concluded in written form. The form of contract for services on the Internet as a way to fix the will of the people with the established system of signs on any media, which identifies the subjects of these relations, should be enshrined in the doctrine of civil law.

The thesis work devotes considerable attention to the peculiarities of the contract to provide Internet services, including variations of those treaties, namely: the agreements to provide e-mail service, the contract for domain name registration, a contract for hosting services.

Key words: service, Internet service, domain name, hosting, service agreement, an electronic document.

Размещено на Allbest.ru

...