Електронна демократія як тенденція глобального політичного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронна демократія як тенденція глобального політичного розвитку

В умовах глобального переходу до інформаційного суспільства, громадяни розвинених країн світу отримали новітні інструменти впливу на політичну систему, використовуючи сучасні технології. Становлення нової моделі державного управління засноване на автоматизації двосторонньої комунікації держави та громадян, виходячи з взаємовигідних моделей співробітництва.

Міжнародні відносини зазнають суттєвих змін з точки зору організації систем офіційних комунікацій, котрі поєднують держави, організації та громадян. В умовах глобалізації та збільшення міждержавних контактів виникає суттєва необхідність в уніфікованих механізмах доступу до державної та персональної інформації. Зростання активності недержавних акторів в міжнародних відносинах та розширення транснаціональних зв'язків зумовлює тісний взаємозв'язок між заходами, спрямованими на автоматизацію взаємодії держави та суспільства, з одного боку, та збільшенням ефективності міжнародної співпраці та розширення стосунків між країнами, з іншого.

З того часу як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) підвищили ефективність публічних послуг, саме ІКТ були визначені основним засобом збільшення продуктивності урядової діяльності у більшості розвинених країнах світу. Адміністративні механізми електронної демократії та електронного врядування були включені до реформ моделей державного керування, що також суттєво вплинуло на форму міжнародних комунікацій. Національні послуги для громадян окремих країн стали доступними для громадян інших. Подібна модель міжнародних відносин носить значно прозоріший характер та є більш привабливою для політичних, економічних, культурних та соціальних зв'язків із країнами з розвиненими національними інформаційними сегментами.

Ця новітня перспектива відкриває новий технократичний шлях для урядування та офіційних міжнародних комунікацій, коли технології перетворюються у ефективні інструменти впливу, зближуючи громадян з державними лідерами. У відповідності до цієї формули, технології стають інструментом довгострокових системних трансформацій та демократизації багатьох суспільств світу.

Зміни в міжнародних комунікаціях відкривають нові можливості для наднаціональних об'єднань з різних країн, трансформуючи звичне уявлення про міжнародні організовані групи політичних, економічних чи культурних інтересів. Багато в чому явище глобалізації було уможливлено новітніми інструментами обміну інформації між країнами, що зробило систему міжнародних відносин прозорішою.

Процес інформаційної глобалізації у офіційних комунікаціях спричинив суттєве збільшення міжнародних потоків робочої сили та туризму. Розвинені країни запропонували електронні послуги не лише для своїх громадян, але й для представників інших країн, автоматизувавши відповідні канали комунікації. Це дало можливість переосмислити роль іноземних громадян у країнах перебування, зблизивши їх у правах з місцевими жителями.

Актуальність теми даної дисертаційної роботи на загальнотеоретичному рівні продиктована потребою політологічної науки у створенні комплексної моделі, що поєднувала б теорію та сучасну практику становлення міжнародних демократичних систем в умовах глобальних інформаційних тенденцій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у Європейські правові, політичні та економічні системи» (номер державної реєстрації 06БФ048-01), зокрема, її підрозділу 1 - «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин».

Актуальність теми визначає наукове питання, яке вирішується в роботі: з'ясування теоретичних та практичних аспектів становлення новітніх електронних систем демократії та інформаційного урядування у сучасній світовій системі.

Мета дослідження полягає у визначенні характеру та механізмів впливу глобальних офіційних інформаційних мереж в розвинених демократичних суспільствах на еволюцію транснаціональних відносин .

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- дослідити принципи організації комунікацій між державою та громадянином в сучасному глобалізованому суспільстві, визначити ключові інформаційні концепції, котрі застосовують у процесі трансформації сучасних демократичних систем;

- визначити історичні передумови формування сучасних електронних систем врядування у провідних країнах світу;

- узагальнити сучасну роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у транснаціональних демократичних системах;

- обґрунтувати взаємозв'язок виникнення новітніх форм політичної організації суспільства з міжнародним економічним зростанням;

- визначити характер впливу нових технологій на появу нових форм державного врядування на прикладі ЄС та США як лідерів впровадження сучасних механізмів офіційних електронних комунікацій;

- проаналізувати нинішній стан України у контексті світового розвитку систем електронного врядування та описати перспективи пришвидшеного розвитку електронного врядування в Україні.

Об'єктом дисертаційного дослідження є еволюція транснаціональних відносин.

Предметом дослідження є міжнародні системи електронної демократії та електронного врядування як елемент структури транснаціональних відносин.

Науковою і прикладною доцільністю зумовлено вибір методів дослідження. Наукове дослідження логічно поділене на три основні етапи у відповідності до структури роботи, кожному з яких притаманні свої методи та принципи. Перший етап спрямований на вивчення історичної доцільності розвитку демократії та синтезу необхідних елементів у процесі сучасного проектування державних механізмів. Другий етап націлений на висвітлення механізмів дії систем автоматизації державного управління. Третій етап пов'язаний з систематизацією переліку елементів для гармонійного входження України до єдиного європейського інформаційного простору, зокрема у контексті автоматизації взаємодії держави та громадянина США та ЄС.

В роботі застосовувались загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження: історико-логічний (для оцінки особливостей історичного розвитку демократичної теорії та аналізу особливостей сьогодення); індукції і дедукції та наукового абстрагування (при аналізі причинно-наслідкових взаємозв'язків мікро- та макросередовища внутрішнього і зовнішнього владного поля), логічного моделювання (для дослідження особливостей електронного врядування у контексті існуючої системи врядування у ЄС та США), а також порівняльний підхід (для співставлення провідних зразків впровадження електронної демократії в контексті створення рекомендацій для України).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні інформаційного виміру офіційних комунікацій у міжнародній та локальній перспективі. Наукова новизна полягає також в:

- на основі критерію прямого народного волевиявлення систематизовано основні тенденції демократизації глобального суспільства, які впливають на розвиток електронних механізмів офіційних комунікацій;

- визначено, що завдяки залученню новітніх інформаційних систем, в міжнародних політичних системах відбувається еволюція можливостей персонального залучення громадян до офіційних процесів;

- визначено, що основою інформаційної доктрини ЄС є максимально широке залучення всіх членів суспільства до систем багатосторонніх електронних комунікацій;

- доведено, що розповсюдження електронних систем визначає формування нового інформаційного порядку та трансформацію демократичних суспільств завдяки уможливленню контролю офіційних даних національного та транснаціонального рівнів;

- визначено, що основними проблемами впровадження систем електронної демократії в Україні є низький рівень графічної та змістової реалізації каналів офіційного інформаційного обміну та запропоновано авторську модель врядування, в основі якої лежать принципи гарантування існуючих демократичних прав кожному громадянину.

Наукове та практичне значення дисертаційного дослідження визначається його актуальністю та науковою новизною. Автором здійснена спроба дослідити основні принципи та тенденції становлення нових моделей реалізації демократичних систем у міжнародному вимірі. Науково-дослідний аспект полягає в тому, що його основні положення можуть бути використані в діяльності зовнішньополітичного відомства, інших міністерств та державних установ, науково-дослідних інститутів і центрів України для використання теоретичного та практичного досвіду ЄС у процесі розробки стратегії інтеграції України до офіційного міжнародного інформаційного простору.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження було викладено автором на засіданнях кафедри Міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених, які проводились Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Шевченківська весна”, на ряді зовнішніх науково-практичних конференцій, а саме: круглому столі “Електронне урядування в системі національної безпеки України” в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ (НІПМБ), науково-практичному семінарі „Роль міських Інтернет-ресурсів в інформаційному забезпеченні розвитку міських громад в Україні”, організованого Інститутом трансформації суспільства, круглому столі “Влада та бізнес - партнери?”, організованого “Асоціацією підприємств інформаційних технологій України”, мобільних тренінгах для державних службовців, організованого IREX/IATP в Україні, конференцією “Інтернет, як шлях до демократії” при підтримці Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 4 публікаціях у наукових виданнях, які відзначені ВАК України, як фахові зі спеціальності 23.00.04.

Структура та обсяг роботи. Внутрішня логіка концепції дисертації зумовлена метою і завданнями й складається з вступу, трьох розділів, розділених на десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (159 найменувань). Основний зміст викладено на 179 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність проведення дослідження, викладено зв'язок із науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету дисертаційного дослідження та його завдання, визначено об'єкт, предмет та методологічну основу дослідження, обґрунтовано наукову новизну роботи, показано її теоретичне та практичне значення, надано відомості про апробацію результатів дисертації та структуру роботи.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження електронної демократії у глобальному політичному розвитку” викладені концептуальні засади дослідження, наведено огляд джерельної бази, присвяченої тематиці інформаційних стосунків влади і держави у 20 сторіччі, з'ясовано стан наукової розробки теми, сформульовано концептуальні підходи дослідження.

Процес глобалізації світового соціуму надає унікальну можливість прискіпливого вивчення досвіду провідних країн світу у становленні їх демократичних систем з метою уникнення помилок та синтезування інноваційної системи державного управління, котра б залучала кожного члена суспільства до процесу прийняття владних рішень та гарантованого вирішення особистих проблем. Комплексна автоматизація існуючих методів державного управління та надання принципово нових важелів гарантування кошику демократичних прав, виходячи з тисячолітньої історії демократичної теорії є єдиним можливим шляхом розвитку. Взаємовідносини державних установ, підприємств та громадян мають розглядатися у світлі розвиненої практики реалізації ідентичних завдань на теренах країн ЄС та США. Процес становлення демократичних систем можливо аналізувати через поєднання, систематизацію й узагальнення типологій демократії у класичних політологічних теоріях, проектуванням їх на існуючі теорії інформаційного суспільства, детальним аналізом практик сучасного врядування провідних світових демократій сьогодення, а також враховуючи перспективи та можливості України у контексті провідної світової практики. Мова йде про збереження й подальший гармонійний розвиток системи врядування України у контексті сучасних інформаційних можливостей та урахуванням їх розвитку протягом найближчого часу з метою надання громадянам важелю впливу на владні процеси.

Процеси транскордонного співробітництва, особливо між сусідніми країнах, значно поглиблюються та полегшуються шляхом запровадження автоматизованих моделей контролю інформаційного обміну. Збільшується об'єм міжнародних контактів шляхом запровадження більш відкритих та прозорих комунікацій, що досягається шляхом узгодження та уніфікації принципів міждержавної взаємодії.

В процесі дослідження доведено, що саме демократичні країни мають найвищий рівень економічного розвитку. Це пояснюється підвищеною ефективністю здійснення державного управління та постійним процесом комунікацій. 21 сторіччя відкрило новий електронний шлях реалізації демократичного процесу. В свою чергу було вкотре доведено економічну доцільність удосконалення демократичної моделі, оскільки зростання благополуччя країн було очевидним.

Країни, котрі розробили та впровадили системи електронного врядування мають високий рівень доходів через відсутність корупційних механізмів, що визначає рівень цивілізованості суспільства. В свою чергу недемократичні країни в основній більшості представляють найбіднішу частину населення планети, що красномовно свідчить у підтримку інноваційного підходу до державного управління.

Питання гарантування демократичних прав для кожного члена суспільства була актуальною для людства в усі часи і залишається такою й понині. Існує потреба у формуванні інструментарію в руках владних установ та громадян, задля забезпечення сталого демократичного розвитку наступних поколінь. За умов конфліктних взаємовідносин у політичній системі, гостро постає питання реалізації позиції громадян з різних питань, котрі мають бути у компетенції громадськості, але відсутність адекватних механізмів для цього спричиняють лише поглиблення політичних криз та розпорошеність політичних позицій.

На загальнотеоретичному рівні політологічна наука потребує створення комплексної теорії, що поєднувала б теорію та сучасну практику становлення демократичних систем, крім того надавала б рекомендації щодо ефективності владної системи в мінливих умовах глобалізованого світу та блискавичного розвитку технологічних можливостей.

Становлення демократичних систем є предметом дослідження великої кількості авторів у всіх країнах світу. Перші спроби пояснити демократичну теорію у противагу до монархії та олігархії було зроблено у Стародавній Греції Платоном та Арістотелем. Нову управлінську еру було започатковано при першому обраному парламенті Де Монфорта у Великій Британії у 13 сторіччі. Інші культури також зробили значний внесок у еволюцію демократичної теорії, включно з виборною системою гетьманату Запорізької Січі у 16-17 сторіччі. Значного розвитку демократична теорія набула у системі західної європейської представницької демократії завдяки її теоретичним основоположниками, серед яких Жан Жак Руссо, Джон Локк , Монтеск'є і Боден. Неоціненний внесок було зроблено “батьками-засновниками” США з концепцією республіки Джеймса Медісона, ідеями законних обмежень Джона Адамса, а також конституцією США Бенджаміна Франкліна, котрі з часом перевтілились у так звану демократію Джефферсона та Джексона, що розвиваються і понині. Також важливо згадати маркіза Лафайетта, автора “Декларації прав людини та громадянина” революційної Франції, котра стала логічним втіленням вищезазначених теоретиків.

У другій половині 20 сторіччі спостерігається становлення сучасної міжнародної системи з розвитком упевненості, що ліберальні демократичні країни стануть універсальною стандартною формою існування людського суспільства. Ці твердження зустрічаються у передбаченнях Френсіса Фукуями, погляди котрого тісно переплітаються з теоріями “глобального села” Маршала Маклюена, “третьою хвилею” Елвіна Тофлера, теорією інформаційного розвитку Рея Курцвейла та теорією сингулярності Вернора Вінжа.

На початку 21 сторіччя сучасні технології проектуються на історичну спадщину у офіційних документах Європейського Союзу з метою гарантування демократичних цінностей кожному громадянину - оновленій Лісабонській стратегії, програмах eEurope 2003, eEurope 2005, eEurope 2005+, i2010, MODINIS, проекту eGovRTD2020, а також значній кількості директив в рамках виконання Лісабонських цілей. Важливий внесок зокрема було зроблено головою Комітету інформаційного суспільства Європейської Комісії Вів'єн Редінг. У США основоположним документом став Акт свободи інформації, котрий поклав початок широкомасштабним діям по розширенню прозорості урядової діяльності. ООН робить щорічне дослідження по всім країнам світу, щодо їх готовності до електронного врядування по широкому спектру параметрів. Багато іноземних авторів заклали підвалини національних програм ЄС та США - проф. Стівен Холдінг, Дженін Хіллер, теоретики мобільного врядування Ай-Мей Чанг та Пітер Каннан, а також багато інших.

В результаті дослідження еволюційного процесу глобального демократичного розвитку стає зрозумілим, що насправді демократичні суспільства почали більш активно шукати шляхів до вивчення позиції своїх громадян. Це ілюструється надзвичайно високими темпами зростання рівня референдумів у 20 сторіччі, що можна пояснити все зростаючою технологічною міццю розвинених країн. У 21 сторіччі найстабільніші суспільства розробили механізми постійних комунікацій з громадянами, що реалізуються у вигляді електронних засобів взаємодії.

Також протягом 20 сторіччя значна кількість теоретиків вказувала на все зростаючу роль інформації у всіх сферах людського життя. Сьогодення підтверджує теорії науковців інформаційної сфери та ставить нові виклики до державної моделі управління, котра має базуватися на відкритості, повноті та ефективності офіційних взаємодій.

Технологія в даному випадку стає лише новим інструментом в руках людства у продовження еволюційної спадщини індустріальної та доіндустріальних епох. В процесі дослідження стає чітко зрозуміло, що людство стоїть на порозі нової ери, де пануватимуть інформаційні технології. З іншого боку демократичний розвиток довів свою доцільність у численних прикладах успішних держав та суспільств. Саме тому основним фактором державної еволюції має стати поєднання найсучаснішого технологічного потенціалу з демократичною спадщиною людства, що закладе підвалини до виникнення нового типу людських стосунків.

Електронне врядування забезпечить гарантовану підзвітність обраної влади за умови створення відповідного інформаційного поля у державі. Також важливим елементом стає переосмислення процесу формування політичних еліт, що матиме суттєву залежність від реальної громадської позиції. Держава матиме змогу замкнути цикл інформаційної взаємодії у системі влада - громадяни - юридичні особи.

Важливо розуміти, що автоматизація процесів державних взаємодій дає потенціал для вільного розвитку на багато поколінь вперед. Саме цим визначається довготерміновий ефект, котрий уже спостерігається в багатьох країнах світу, але також в процесі дослідження теоретиків інформаційного розвитку можливо зрозуміти, що у світі існує значний запас інформаційного розвитку і ми знаходимось лише на його початку. В цьому контексті Україна отримує унікальний шанс зайняти своє місце у світовому еволюційному процесі та запропонувати своїм громадянам новий механізм реалізації їх прав та потреб.

У другому розділі - “Розвиток електронної демократії на сучасному етапі глобального політичного розвитку” проаналізовано механізми розвитку інформаційного суспільства та програми розвитку електронного врядування у ЄС та США.

Аналізуючи особливості побудови легальної системи електронної реалізації процесу державного врядування у ЄС слід звернути увагу на обрані шляхи вирішення регіональної проблематики, оскільки ЄС є децентралізованою структурою з майже повною незалежністю всіх країн-членів. З метою універсалізації підходів до розвитку електронного врядування у всіх цих країнах було створено Європейську комісію з електронних комунікацій, котра взяла на себе функції планування розвитку нових електронних систем інформаційної взаємодії на всіх рівнях. Це дозволило сконцентрувати діалог між країнами навколо єдиного ідеологічного підґрунтя та забезпечити сталий розвиток всіх сегментів громадянської діяльності.

Комісією було закладено необхідний фундамент для розвитку низки первісних послуг електронного врядування - починаючи з лібералізації процесів розподілу радіочастотного ресурсу, що є життєво важливим в контексті подолання цифрового розриву, закінчуючи питаннями регулювання ринку аудіовізуального контенту, включно з низкою заходів, щодо забезпечення фізичної безпеки систем та гарантування інформаційного захисту молодших поколінь від певних типів контенту. Також розроблювалися заходи сприяння телекомунікаційним операторам до розширення покриття широкосмугового доступу на пільгових засадах у відповідності до пріоритетних зон інформаційного долучення.

Подібний комплексний підхід є надзвичайно важливим, оскільки широке поширення інформаційних мереж дає доступ не лише до офіційних ресурсів, але й відкриває нові можливості для ринку загалом. Подібний підхід забезпечує зворотній ефект для уряду, коли суспільство стає надзвичайно зацікавленим у приєднанні до інформаційних процесів і первісним чинником зацікавленості стає не бажання долучитись до процесів електронного врядування, а швидше бажання реалізувати свої особисті чи корпоративні інтереси. В цьому випадку завдання офіційних адміністрацій значно полегшується, оскільки їх робота вже не передбачає реалізацію жодних інфраструктурних завдань.

Важливим завданням стало дослідження шляхів забезпечення взаємосумісності регіональних систем на загально-європейському рівні. Задля цього було вивчено особливості організації місцевих адміністрацій та ініційовано процес універсалізації послуг, котрі пропонуються громадянам спільно з загальними для всіх принципами, заснованих на праві доступу до інформації.

Окремим питанням стало покращення життя старіючих поколінь за допомогою сучасних технологій, розвиток електронних бібліотек та заходи подолання цифрового розриву.

Загалом ЄС систематизував всі вищезазначені та багато інших принципів у програмі “і2010”, котру було прийнято першою в рамках оновленої Лісабонської стратегії. Основними завданнями було визначено необхідність швидкого економічного зростання та збільшення кількості та якості робочих місць.

Системи електронної демократії в ЄС дозволили переосмислити рівень персоналізації офіційних послуг, котрі доступні громадянам та організаціям. Формування загальнодоступних транснаціональних баз даних дозволило перейти на принципово новий етап співробітництва державного та приватного сектору, забезпечивши встановлення нового стандарту офіційних гарантій у всіх сферах громадської діяльності.

Передбачено відкритість новостворених систем на основі вільного для громадського доступу коду, що забезпечує повну інтеграцію громадськості до процесу побудови системи реалізації владних повноважень нового покоління. Саме відкриті стандарти реалізації нових послуг дали відповідь на виклики взаємопов'язаності пропонованих систем для всіх країн-членів ЄС. Але слід також зазначити, що так і не вдалося остаточно синхронізувати процес впровадження механізмів електронного врядування у всіх країнах з ідентичною ефективністю і на даний момент в ЄС все ще зберігаються зони підвладні інформаційному розриву.

На сучасному етапі ЄС досягнув високого рівня транс-європейських послуг та створив потужну систему регулювання власного інформаційного простору. Було досягнено основних завдань по синхронізації розвитку сегменту ІКТ зі США та Японією. Більше того було закладено підвалини для довготермінового сталого розвитку, що принесло значні результати навіть у короткочасній перспективі. Ключовою причиною успіху стала гібридна модель розвитку з залученням суспільства до розбудови інфраструктури та дозволило зосередити державні інвестиційні ресурси на принципових організаційних змінах.

Зважаючи на надшвидкий розвиток електронного врядування в ЄС, а також розглядаючи ті неймовірні результати, котрі були досягнуті у політичній та економічній системах, розгляд легальних аспектів існування ЄС набуває істотного значення.

У третьому розділі - “Місце електронної демократії у еволюції глобальних політичних систем” досліджується роль електронної демократії у глобальних еволюційних процесах, оцінюються механізми практичної реалізації у провідних країнах ЄС, Росії у порівнянні з Україною. На основі отриманих даних пропонуються принципи впровадження більш прогресивних систем у нашій державі.

Нинішній етап розвитку глобального політичного простору визначає нові стандарти аналізу офіційних інформаційних потоків та їх взаємозв'язків з домінуючої позицією громадськості. Інтеграція національної інформаційної системи до транснаціональних демократичних формувань передбачає в першу чергу створення офіційних інструментів персонального надання та підтримки державних послуг нового покоління.

Структурованість офіційних комунікацій у взаємопов'язаних країнах дозволяє їм забезпечувати стабільність міжнародного співробітництва у всіх сферах діяльності. Доступ до офіційної інформації та послуг є ключовим фактором відкритості держави для транснаціональних економічних та соціальних систем. Стандартизація всіх офіційних комунікацій в рамках цих систем дозволяє переосмислити потенціал багатьох напрямків розвитку окремих країн та міжнародної спільноти.

Сучасна структура глобального політичного простору визначається інформаційним рівнем розвитку різноманітних регіонів. Розбудова стандартизованих внутрішніх інформаційних систем дозволяє проводити їх інтеграцію та забезпечувати повну взаємосумісність на зразок країн ЄС. Створення розвинених транснаціональних інформаційних мереж на офіційному рівні надає можливості для розбудови нових каналів міжнародної співпраці, завдяки доступності надійних джерел доступу до необхідних даних та послуг.

Поєднуючи тисячолітню історію становлення світової демократії та технологічний розвиток останніх років, людство здатне отримати принципово нове покоління систем державного управління. Первісним завданням таких систем є гарантування збереження демократичних цінностей, а також автоматизація всіх взаємостосунків між державою, громадянами та підприємцями. Подібні починання закладуть підвалини для стабільної еволюції протягом багатьох поколінь.

Перетворення демократичних прав у набір гарантовано доступних послуг для кожного громадянина є ключовим завданням систем електронного врядування. Завдяки автоматизації будуть виключені численні елементи корупції, а громадяни зможуть переосмислити свою роль в системі взаємостосунків з бюрократичним державним апаратом.

Україна здатна надзвичайно швидко влитися до лав провідних інформаційно розвинених країн світу, надавши своїм громадянам широкі можливості та зробивши владу відкритим та прозорим інструментом здійснення волі народу. Для цього необхідно прискіпливо вивчити світову практику впровадження систем автоматизованого державного управління та адапатувати її згідно з вимог існуючої пострадянської системи. Ключем до успіху є поєднання існуючих на території практик врядування з найінноваційнішим досвідом сучасності. В результаті такого поєднання можливо стати прикладом еталонної демократії для багатьох інших країн світу.

Важливим є також перетворення існуючої системи з майже повним збереженням робочих місць. Єдиним важливим критерієм для держслужбовця має стати рівень персональної професійної підготовки задля ефективної роботи з новими системами, а також виборча ротація.

В розвинених країнах світу, громадяни вже звикли до використання каналів електронного врядування (телефон та інтернет) та розглядають інтернет, як основний канал доступу до послуг для взаємодії з урядом. Цей процес супроводжується зниженням персональних контактів між урядовцями та громадянами, що виключає можливості черг, чи фальсифікацій.

Підвищення доступності послуг електронного врядування через розширення фізичних каналів доступу та підтримки ринку телекомунікаційних операторів, усуває бар'єри між урядовими службами та громадянами. Це також питання нейтралізації існуючого цифрового розриву та створення нових можливостей для сільських та віддалених регіонів, що є питанням далекоглядних державних стратегій.

Зручність використання послуг є ключовим моментом у заохоченні громадян до участі у державних взаємодіях. В свою чергу громадян приваблює природа електронного врядування у розвитку та зростанні, що є персональною потребою кожної людини. Потенціал для розвитку систем електронного управління є також надзвичайно широким, а державні ініціативи можуть в надзвичайно короткий термін ставати ринковими стандартами.

Досвід розвинених країн показує, що впровадження новітніх технологій відбувається швидко та безболісно, а з часом технології дають простір до подальшого розвитку послуг. Бар'єри між викликами для уряду та можливостями технологічного розвитку стають майже непомітними.

Уряд має визнати важливу роль зручності надання послуг своїм громадянам, включаючи можливості літніх людей. Комерційні стандарти надання послуг мають бути також релевантними для кожного державного чиновника.

Україна є готовою до змін, але існує величезна кількість питань, котрі неможливо вирішити без універсального підходу. Саме електронне врядування є інструментом універсалізації та гарантією позитивних змін.

Аналізуючи перспективи та можливості можливо дійти висновку, що рівень готовності України до запровадження систем електронного врядування є доволі високий. Про це свідчить в першу чергу дослідження готовності країн до запровадження електронного врядування, котре провадиться ООН.

В дослідженні представлено нове бачення ролі уряду у розширенні публічних послуг, підвищуючи ефективність та продуктивність урядових процесів та систем.

Результати дослідження показали, що уряди рухаються уперед до поширення електронного врядування по всьому світі. Але зважаючи на ті високі вимоги, котрі існують в основоположних вимогах до державної системи, котрі включають передумови розвитку інфраструктури, відповідної державної політики, розвитку ємкості каналів даних, впровадження нових ІКТ-програм і розвиток релевантного контенту, то прогрес все ще доволі повільний. Лише деякі уряди зробили необхідні інвестиції для просування від звичайних програмних додатків до етапу більш інтегрованого й взаємопов'язаного урядування. На даний момент “UN e-Government Survey” (“Опитування ООН з електронного врядування”) є найбільш масштабним документом свого роду та дає надзвичайно цікаву інформацію для порівняння.

В свою чергу, інтернет за останні роки, став невід'ємною частиною щоденного життя багатьох українців. Через комп'ютери та телефони ми можемо спілкуватися один з одним та споживати будь-яку інформацію. Ті хто користуються інтернетом на регулярній основі, поступово сформували особливе бачення та потребу у рівні надання інформаційних послуг та комунікацій. У влади виникає необхідність залучення нового каналу комунікацій до спілкування з громадськістю.

Висновки

Аналіз глобальних демократичних процесів показав, що електронне врядування є загальновизнаним шляхом еволюції демократичних систем на міжнародному рівні.

На основі розв'язаних завдань встановлено, що існує прямий зв'язок між рівнем демократизації країни та рівнем залучення сучасних ІКТ до процесів державного управління. Комунікації між державою та громадянином переносяться на новий автоматизований рівень, що виключає затримки, спричинені людським фактором та надає принципово нові можливості реалізації персональних та економічних інтересів всім членам суспільства. В умовах глобалізації забезпечується прозорий обмін офіційною інформацією на міжнародному та локальному рівні, що визначається комплексом державних інформаційних ініціатив політичного та економічного характеру. Завдяки цьому, на регіональному рівні створюються транснаціональні системи обміну офіційною інформацією, що забезпечує сталий розвиток всіх галузей людської життєдіяльності.

Розкривши зміст ключових демократичних течій у провідних іноземних джерелах у контексті вивчення громадської позиції було визначено суттєву тенденцію до збільшення кількості референдумів, що в значній мірі було викликано новими технологічними можливостями збору та обробки інформації. Провідні демократичні уряди намагалися отримати максимально повні дані про позицію громадян задля корелювання владних дій. Ця тенденція зберігається і понині, що виражається в синхронізації офіційних інформаційних комунікаційних каналів провідних країн світу з можливостями ІКТ.

Типологізація сучасних форм і типів демократій показала, що модель демократичного ладу напряму залежить від рівня розвитку комунікаційних інструментів та способу проектування платформи надання державних послуг громадськості. Також спостерігається процес зменшення персональної ролі чиновників аж до повної її відсутності у контексті переадресації процесу прийняття державних рішень до її відповідності домінуючій громадській позиції.

ІКТ забезпечують стабільні транснаціональні комунікації між різноманітними об'єднаннями та індивідуальні взаємодії на новому рівні. Підвищення ефективності подібних комунікацій визначається рівнем стандартизації офіційних контактів. Об'єднання державних мереж відбувається не шляхом їх фізичного об'єднання, а завдяки уніфікованому підходу до надання послуг у різноманітних країнах світу. Це забезпечує прозорість обміну інформацією зі збереженням національних особливостей організації комунікаційних процесів на міждержавному рівні.

В результаті аналізу системи комунікацій між державою та громадянином через призму демократичних принципів було визначено низку стійких комунікаційних зв'язків, котрі є типовими для всіх членів суспільства. В демократичних суспільствах вони, зокрема, потрапляють в так званий кошик демократичних прав, гарантування якого є основоположним завданням владних інституцій шляхом організації ефективного інтерактивного діалогу та спільної діяльності з громадянами.

Визначаючи ключові інформаційні концепції, котрі можливо застосувати для фундаментального планування демократичної системи нового покоління, було отримано низку переконливих доказів здійснившихся прогнозів у сфері розвитку ІКТ, як з технологічної так і з філософської точки зору. Саме тому слід поглиблювати симбіоз владних процесів та новітніх засобів комунікації, зважаючи на тенденції розвитку і моделюючи систему, котра була б ефективною навіть у далекосяжному майбутньому.

Вивчення історичних передумов формування сучасних електронних систем врядування у провідних країнах світу вказало на існування жорсткої конкуренції між владою та комерційним сектором, котрий надавав послуги на значно вищому рівні. Саме це й спонукало провідні уряди світу переосмислити свою роль та стати на чолі інформаційної революції, надавши в свою чергу громадянам та приватному сектору інструменти державної взаємодії нового покоління, а також знявши всі обмеження з розвитку телекомунікаційного сектору. В процесі еволюції електронного врядування було досягнуто інвестиційного балансу, коли держава спонукає приватні інституції до розвитку технологічного сегменту, зосередивши бюджетні ресурси майже повністю на організаційних змінах.

Систематизація філософських підходів до технологічного розвитку людства в найближчі десятиріччя у контексті автоматизації людинно-машинного зв'язку відкрила додаткові аспекти розвитку комунікацій у найближчий період, що є важливим з точки зору ефективності планування систем. Держава здатна зіграти на випередження новітніх технологій, отримавши значні дивіденди локального та глобального рівня. Ідеологія випередження має бути закладена у стратегію та тактику довгострокового державного планування, що буде високо оцінено найближчими поколіннями.

Визначення легальних рамок регулювання інформаційного суспільства в ЄС вказує на існування серйозного законодавчого підґрунтя функціонування систем електронного врядування. Також європейські законодавці запропонували для використання відкриті інформаційні системи та систематизували доступ до різних типів інформації, зокрема аудіовізуального. Закладено законні підвалини до гібридної моделі прийняття рішень в котрій громадяни мають більш значну вагу, аніж офіційні представники.

Аналіз системи державних послуг, доступних для пересічних громадян ЄС, з точки зору демократичних цінностей показав, що урядові інституції всіх країн-членів зосереджені на соціальних, культурних, економічних потребах громадян, включаючи їх до політичних процесів на всіх рівнях. Створено комплексну систему забезпечення всієї низки цих потреб з можливостями подальшого удосконалення самими громадянами.

В свою чергу базові принципи формування концепцій взаємопов'язаного уряду у ЄС підвищують рівень залученості як громадян, так і нових країн до європейської системи електронного врядування. Реалізація цих завдань на міждержавному рівні отримала своє втілення у програмних системах з відкритим кодом. Щодо громадської участі у електронних комунікаціях з державою у ЄС проводиться постійна робота з удосконалення інтерфейсів, котрі пропонуються громадянам на офіційних веб-представництвах та інших електронних комунікаціях з метою долучення людей літнього віку, дітей та загального подолання цифрового розриву. В процесі виникнення нових технологій з'являється ефект впливу на появу нових форм державного врядування. Еволюція систем врядування постійно визначає нові сфери, котрі потребують автоматизації. Існує дві основні причини виникнення нових форм надання послуг громадянам - необхідність розширення соціальних гарантій, а також завдання до збільшення самоокупності органів державної влади.

Загалом підходи до феномену електронного врядування є окремим для кожної країни, що напряму залежить від форми державного устрою та рівня фахової підготовки спеціалістів, котрих залучають до проектування та впровадження систем електронного врядування. Доповідь ООН про електронну готовність країн світу дає можливість оцінити різні підходи з точки зору якісних показників.

Еволюція виникнення програм розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування в ЄС бере свій початок ще у 90-ті роки. Відомості про позицію ЄС, щодо розвитку систем електронного врядування можна знайти у офіційних документах Європейського Союзу, котрі розроблялися з метою гарантування демократичних цінностей кожному громадянину. Також було проаналізовано низку документів, котрі мають на меті прискорення розвитку конкретних галузей господарства та конкретних дій, щодо подолання цифрового розриву.

Завдяки забезпеченню уніфікованих підходів до здійснення офіційних комунікацій на транснаціональному рівні, спостерігається значне пожвавлення економічної, культурної та соціальної діяльності. Політична прозорість є гарантом стабільності для міжнародних економічних організацій, котрі збільшують об'єми своєї діяльності в умовах більш сприятливого офіційного інформаційного поля. Можливість встановлення контрольованих офіційних зв'язків є надзвичайно важливим фактором для створення нових форм організації транснаціональних економічних утворень. При цьому форма подібних комунікацій є унікальною для кожної країни світу, хоча принципи їх побудови є майже ідентичні.

Зокрема, ЄС та США мають доволі схожі задачі, щодо надання послуг своїм громадянам, але обрали різні шляхи реалізації. Порівнюючи передумови виникнення програм побудови систем автоматизованого державного управління у ЄС та США було визначено першість США у впровадженні конкретних кроків та послуг громадянам. При цьому ЄС має набагато ширшу задачу, оскільки до його складу входять незалежні країни, що призвело до розробки більш глобальної системи підходу до остаточної реалізації, що матиме всій розвиток у найближчі роки.

В контексті проведеного дослідження було також зроблено аналіз стану України у контексті світового розвитку систем електронного врядування та прогнозування перспектив пришвидшеного розвитку для нашої держави. Було відзначено невисокий рівень реальної реалізації послуг громадянам, котрі ще не вийшли далеко за рамки звичайних інформаційних веб-сайтів. При цьому визначено фактори, котрі забезпечать швидкий та гармонійний розвиток новітніх систем електронних комунікацій з державою на відміну від багатьох інших країн постсоціалістичного табору. На основі отриманих даних було також запропоновано теоретичну модель виборів в Україні, котра могла б стати основою для впровадження повністю електронної моделі аналізу волевиявлення населення.

Загалом у роботі було проведено широке дослідження теоретичних та практичних даних про розвиток електронного врядування, як інструменту впровадження електронної демократії, що показало незворотність еволюційного шляху демократичних систем у напрямку впровадження електронних каналів комунікації між громадянами та державою.

електронний демократія держава

Список опублікованих автором праць

1. Бойчун С.О. Порівняльна характеристика розвитку електронного врядування в ЄС та США // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 81. ч. ІІ. К.: Вид-во ІМВ, 2008. - с. 71-79

2. Бойчун С.О. Передумови налагодження комунікаційних механізмів держави шляхом надання послуг громадянам // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 79. ч. І. К.: Вид-во ІМВ, 2008. - с. 202-209

3. Бойчун С.О. Проблеми інформаційного залучення країн четвертої хвилі розширення Європейського Союзу (безпековий аспект) // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 65. ч. І. К.: Вид-во ІМВ, 2006. - с. 91-97

4. Бойчун С.О. Політика світового інформаційного випередження ЄС як приклад для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин - Вип. 64. ч. ІІ. К.: Вид-во ІМВ, 2006. - с. 172-179

Размещено на Allbest.ru