Політична активність студентства в контексті трансформації суспільних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ І.Ф. КУРАСА НАН УКРАЇНИ

УДК 329.78(477)

ПОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТСТВА У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

23.00.02 - політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

БАСНІН Олександр Сергійович

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Соколов В'ячеслав Миколайович, Одеський державний економічний університет, професор кафедри політології.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Пахарев Анатолій Дмитрович, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім І.Ф. Кураса НАН України, головний науковий співробітник;

кандидат політичних наук, Старинець Олександр Георгійович завідуючий секретаріату комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Захист відбудеться „6” квітня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 у Інституті політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, за адресою: 01011, Київ 11, вул. Кутузова, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, за адресою: 01011, Київ 11, вул. Кутузова, 8.

Автореферат розісланий „5” березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.І. Зеленько



АНОТАЦІЯ

Баснін О. С. Політична активність студентства в контексті трансформації суспільних відносин в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ, 2010. політичний студент соціалізація

Дисертація присвячена політологічному дослідженню проблеми політичної активності студентства України в умовах трансформаційних змін в суспільстві в процесі його демократичного відновлення й побудови правової держави. Обґрунтовано поняття “політична активність” щодо такої групи молоді, як студентство. Деталізовані й обґрунтовані фактори, що впливають на політичну активність, виявлений зв'язок політичної соціалізації з формуванням у студентському середовищі громадянської позиції, патріотизму, виконання суспільного обов'язку. Представлені рейтингові параметри гуманістичних цінностей й життєвих пріоритетів студентства.

На основі вивчення даних різних соціологічних досліджень виявлені найбільш характерні риси сучасного українського студентства, що представляють у взаємозв'язку його соціально-політичний портрет.

Ключові слова: політична активність, політична соціалізація, студентство; громадянська позиція, молодіжна політика, студентські об'єднання.



АННОТАЦИЯ

Баснин А. С. Политическая активность студенчества в контексте трансформации общественных отношений в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02. - политические институты и процессы. - Институт политических и этнонациональных исследований им. И. Ф. Кураса НАН Украины, Киев 2010.

Диссертация посвящена политологическому исследованию проблемы политической активности студенчества Украины в условиях трансформационных изменений в обществе в процессе его демократического обновления и построения правового государства. В диссертации дается обоснование понятию “политическая активность” относительно такой социальной группы молодежи, как студенчество. Детализированы сущность, принципы и формы политической активности студенчества.

Детализированы факторы, характеризующие основы политической социализации молодежи, предшествующей ее политической зрелости и определяющей в немалой степени дальнейшую политическую активность. Политическая социализация представляется комплексом факторов, которые включают в себя масштабную общественную работу с подрастающим поколением, с молодежью, в том числе со студенчеством.

Политическая активность проявляется в различных направлениях и является результатом воспитания у студенчества чувства патриотизма, гражданственности, гуманизма. Эти составляющие политической активности рассмотрены в разделе, который завершается материалом, представляющим социально-политический портрет современного украинского студента.

На основе изучения данных различных социологических исследований, и в первую очередь тех, в которых непосредственно принимал участие диссертант, выявлены наиболее характерные черты украинского студенчества, его политические и идеологические приоритеты, степень информированности, жизненные критерии. Результаты социологических исследований способствовали более точному определению различных форм проявления политической активности студентами, их оценки общественно-политических событий в стране и за рубежом.

В диссертации раскрываются основные ее положения, характеризующие политическую активность, ее сущность, критерии, формы. Обращается особое внимание на политические институты, влияющие на формирование политической активности студенческой молодежи, в том числе на государственные и общественные институции.

В систему политических отношений студенчество включается, как и вся молодежь, в процессе социализации. В результате определяются его взгляды на систему норм ценностей, что позволяет быть не просто членами общества, а и активными общественными и политическими деятелями. Сквозь призму политических взглядов студенчество рассматривает и воспринимает политическую жизнь, практику управления со стороны властных структур, работу общественных организаций. Рассматриваются также конкретные направления участия студенчества в практических политических действиях, уровень которых зависит от качества политической культуры самой молодежи.

В диссертации охарактеризованы организационные структуры, объединяющие студенческую молодежь. На основе диссертационного исследования сделаны соответствующие выводы и даны рекомендации, касающиеся процессов формирования и реализации политической активности студенчества.

Ключевые слова: политическая активность, политическая социализация, студенчество, гражданская позиция, молодежная политика, студенческие объединения.

ANNOTATION

Basnin O. S. Political activity of students in the context of transformation of social relations in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the science degree of candidate in political sciences in speciality 23.00.02 - political institutes and processes. - I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to political science research of problem of political activity of students of Ukraine in the conditions of changes of transformations in society in the process of democratic renewal and construction of the legal state.

The concept “political activity” in relation to such strata of young people as a student is explained. Detailed and explained factors which influence on political activity are gone into detail, found out connection of political socialization with forming in the student environment of civil position, patriotism, public duty performance. The ratings parameters of values of humanisms and vital priorities of student are presented.

On the basis of study of information of different sociological researches found out the most personal touches of the modern Ukrainian students of, which present his socio-political portrait in intercommunication.

Key words: political activity, political socialization, student; civil position, youth policy, associations of students.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасній Україні студентська молодь становить важливу верству населення, яка в умовах нинішньої інформаційної епохи багато в чому визначає майбутнє суспільства. З огляду на це набуває чималого значення проблема політичної активності студентства, формування його громадської свідомості. Вивчення процесів політичної активності дає можливість визначити ставлення молоді до політичних інститутів, її погляди на політику в цілому.

Дослідження політичної активності молоді сприяє формуванню уявлень не лише про її безпосередню участь у громадсько-політичних діях, але і допомагає виявити інтереси, погляди молодого покоління, зрозуміти його позицію щодо чинної влади. Науковий і практичний інтерес представляє стратегія влади щодо молоді, яка носить соціально-політичний характер.

Перспективи розвитку українського суспільства залежать від розуміння молоддю механізмів функціонування дій всіх політичних інститутів. Тому проблема вивчення політичної активності студентства важлива і актуальна. Тим більше, що політична активність молоді може бути як конструктивно-реформаційною, так і деструктивною. Суспільство і держава впливають на формування свідомості студентської молоді через виховання її громадських позицій, засвоєння елементів політичної культури, що обумовлює суб'єктно-об'єктні відносини, які згодом визначають взаємовідносини в політиці, що необхідно для укріплення суспільства й держави. У свою чергу, політична активність студентської молоді сприяє високому рівню політичної соціалізації, що здійснюється в рамках державної молодіжної політики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в межах планового комплексного наукового проекту “Регіональна політика і її роль в демократичній перебудові суспільства” (держ. реєстр. № 01050008962), який розробляється кафедрою політології Одеського державного економічного університету.

Мета дослідження полягає в аналізі процесів формування політичної активності студентської молоді України в умовах сучасних соціально-політичних змін.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– обґрунтування теоретико-методологічних положень, які визначають політичну активність студентства;

– аналіз процесу формування гуманістичних цінностей у студентської молоді, її політичних орієнтацій, які впливають на рівень політичної активності;

– дослідження проблеми громадської активності студентства і видів її прояву в контексті політичної активності;

– розкриття взаємовідносин між суспільством і студентською молоддю, з опорою на історико-політичні традиції, факти, події, а також виділення основних, стрижневих напрямків політичної соціалізації студентства, його політичного виховання в цілому;

– проведення аналізу діяльності суспільно-політичних молодіжних організацій, в тому числі студентських, їх ідеологічного спрямування, політичних орієнтирів й, відповідно, їх впливу на участь студентської молоді в суспільно-політичній практиці;

– введення в науковий обіг даних, отриманих в результаті проведених соціологічних досліджень феномену політичної активності студентства;

– скласти соціально-політичний портрет сучасного українського студента, спираючись на отримані наукові матеріали, в тому числі на результати цієї дисертаційної роботи;

Об'єктом дослідження є українське студентство, різноманітні шляхи формування його політичної активності.

Предметом дослідження є закономірність процесів соціалізації молоді, її вплив на політичну активність студентів, набуття ними політичної свідомості, залучення до активної громадської діяльності в умовах трансформації суспільних відносин.

Методи дослідження, дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів пізнання, зокрема, історичного, принципі аналізу, що дозволило зв'язати досліджувані події в період становлення державності України. Використання діалектичного методу дало можливість проаналізувати положення українського студентства в умовах трансформації суспільних відносин, а також його участь в політичному житті держави. Методи аналізу і синтезу дали можливість використати емпіричний матеріал, в тому числі дані соціологічних опитувань, методів системності й об'єктивності, які створили передумови вирішення поставлених завдань, що визначають зміст, сутність і форми політичної активності студентства. Такий підхід дав можливість з'ясувати основні положення, що характеризують взаємозв'язок між політичною активністю та політичною соціалізацією, вихованням патріотизму та суспільною активністю.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у дослідженні феномена політичної активності значної специфічної соціальної групи молоді - студентства. В ході проведеної роботи отримані результати, що визначають наукову новизну:

– вперше представлені порівняльні рейтингові параметри визначення студентами гуманістичних цінностей й життєвих пріоритетів, місце в них політичної складової, особистої участі молодої людини в практичній суспільно-політичній роботі;

– в науковий обіг вперше введені дані, отримані в результаті соціологічних досліджень в середовищі студентської молоді, в тому числі й ті, в яких дисертант брав особисту участь;

– подальший розвиток отримало та було обґрунтоване саме поняття - “політична активність” щодо студентської молоді України в умовах змін суспільного життя;

– деталізовані й узагальнені нові фактори, що впливають на політичну активність студентства в період риночних відносин, прослідкований зв'язок між процесами політичної соціалізації та формуванням в студентському середовищі суспільної активності, патріотизму, виконанням суспільного обов'язку;

– виявлені ряд закономірностей в процесі формування політичної активності студентства, його широка політична орієнтація в умовах багатомірного ідеологічного простору;

– на основі вивчення даних різних соціологічних досліджень з'ясовані найбільш характерні для сучасного українського студента риси і якості, які в сукупності формують його соціально-політичний портрет.

Практичне значення одержаних результатів запропонованої роботи визначається новизною її положень і висновків.

По-перше, враховуючи, що виховання підростаючого покоління в Україні має особливе значення, наведені дослідження набувають незаперечної цінності, зокрема в умовах адаптації української держави до нових глобальних змін.

По-друге, основні засади дисертаційного дослідження, сформульовані висновки, рекомендації можуть стати основою для подальшого поглибленого вивчення в політологічній науці політичної активності студентства та політичного виховання молоді.

По-третє, матеріали дисертації можна використовувати при підготовці учбових курсів з політології, політичної психології, соціології й інших гуманітарних дисциплін, які вивчаються в вищих та середніх спеціальних учбових закладах.

По-четверте, наведені в дисертації рекомендації формують методи роботи зі студентською молоддю, які повністю можуть бути використані органами місцевої влади і відповідними їх структурами, керівництвом вузів, а також молодіжними організаціями, особливо студентськими молодіжними об'єднаннями.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій застосовано авторський підхід до аналізу формування політичної активності студентства. У ній уперше представлені порівняльні, рейтингові параметри гуманістичних цінностей українського студентства на основі численних соціологічних досліджень, обґрунтовано поняття політичної активності студентської молоді в сучасних умовах розвитку українського суспільства.

Апробація результатів дисертаційного дослідження проводилася на численних наукових заходах, зокрема: на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (2004, 2005, 2006, 2007 р.); Четвертій Всеукраїнській науковій конференції “Інтелігенція і влада” (м. Одеса, 20-21 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ольвійський форум 2006: пріоритети України в геополітичному просторі” (м. Ялта, 7-10 червня 2006 р.); науково-методичній конференції “Могилянські читання - 2005” (м. Миколаїв, 31 жовтня - 6 листопада 2005 р.); науково-практичній конференції “Могилянські читання - 2007” (м. Миколаїв, 29 жовтня - 4 листопада 2007 р.); науково-практичній конференції молодих учених “Проблеми підвищення ефективності господарювання в умовах трансформації економіки” (м. Одеса, 12 квітня 2006 р.); IV Міжнародній конференції “Розвиток демократії і демократична освіта в Україні” (м. Ялта, 28-30 вересня 2006 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави й громадянського суспільства” (м. Одеса, 26-27 червня 2008 р.); Міжнародному науковому симпозіумі ”Физическое воспитание и спортивное совершенствование студентов: современные инновационные технологи” (м. Одесса, 23-25 сентября 2008 г.); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданського общества” (м. Одеса, червень 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 15 публікаціях, 11 з яких, опубліковані у фахових наукових виданнях, в тому числі в монографії “Студентство і сучасне українське суспільство” (м. Одеса, 2008, особисто автору належить V- VІІІ розділи - 5,8 др. а.).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що вміщують вісім підрозділів, висновку, двох додатків, списку використаної літератури (231 найменування на 21 сторінці). Повний обсяг дисертації складає 195 сторінок, в тому числі 171 сторінка - основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, його мета і завдання, наукова новизна, показано теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - “Теоретико-методологічні основи дослідження політичної активності студентства” - присвячений науковій розробці проблеми, визначенню об'єкта і предмета дослідження - політичної активності студентства.

В першому підрозділі - “Ступінь наукової розробки і джерельна база дослідження” - насамперед висвітлюється ступінь наукової розробки теми. На основі аналізу літератури зроблено висновок, що історіографія проблеми базується на класичних положеннях політичної науки. Дослідження молодіжних проблем завжди належало до сфери творчих інтересів багатьох відомих мислителів, філософів, суспільних діячів. Про це свідчить зміст творів Аристотеля, Платона, Сократа, покоління вчених епохи Відродження.

Багато робіт цього періоду характеризувалися осмисленням не лише питань політики, але й етики, моралі, що безпосередньо стосувалися виховання, освіти молоді, розуміння її місця в соціальній структурі держави. Такі ідеї знайшли своє відображення в книгах І. Гердера, М. Ковалевського, Н. Михайловського, Ж.-Ж. Руссо, Г. Спенсера. Теоретичні положення висвітлені в працях М. Вебера, К. Маркса, Е. Тромма.

Т. Парсонс, пропонуючи теорію структурного функціоналізму, передбачав активну участь мас у підтримці соціального порядку, й, насамперед, активну участь у цьому процесі молоді. Й. Шумпетер розвинув концепцію, основою якої, на його думку, повинна стати політична активність людини. Взаємовідносинам людини й держави присвятили свої праці Х. Аренд, А. Грамші, Г. Маркузе й інші.

В новітні часи вивченню молодіжних проблем свої дослідження присвятило чимало політологів, філософів, істориків. Слід виділити роботи В. Павловського, який розробив концепцію нового розуміння молоді, як єдиного соціального цілого; українських авторів - зокрема, В. Бебика, Н. Головатко, В. Головенько, А. Корнієвського, В. Рябіки й інших, які, аналізуючи різноманітні проблеми життя молоді, торкаються й питань політичної активності молодого покоління.

Аналіз політологічних робіт, присвячених політичній соціалізації, дав можливість виділити роботи авторів вказаного напрямку. В їх числі О. Вашутін, Ю. Загородній, М. Катаєва, В. Курило, М. Остапенко, С. Савченко, С. Сергейчик, Н. Юрій.

Феномен “активність” розглядається автором в поєднанні підходів, які представляють його сутність і соціально-політичний зміст. В цьому напрямку варто звернути увагу на роботи Л. Алексєєвої, С. Грабовської, Г. Д'яконова, монографію В. Хайкіна й ін. Слід підкреслити, що значний акцент зроблено безпосередньо на соціальній активності молоді, а вона не завжди ототожнюється із активністю політичною.

У безпосередньому зв'язку з темою, знаходяться роботи, присвячені вивченню питань громадянськості, громадської позиції молодого покоління, а також інституту політичного лідерства. До таких належать праці С. Біленко, В. Красноголова, О. Кудіна, А. Пахарєва й ін. Також слід відзначити роботи М. Добрускіна, М. Катаєва, М. Клочко, В. Лоли, й П. Ордещука, Н. Паніна та дисертації В. Климончука, Л. Панченка, Ф. Селянченка, Л. Сорокіної, В. Ярошенко.

Студентські об'єднання вивчали В. Барабаш, А. Булавін, В. Даниленко, А. Єригін, К. Іванов. Але в цих роботах лише констатується процес формування студентських організацій, а механізм їх створення, структура, а головне - політичні й інші особливості - розкриті недостатньо.

Ряд положень, близьких до проблеми політичної активності студентства, викладені в дисертаціях з політичних наук, авторами яких були М. Остапенко, М. Перепелиця, В. Рябика, О. Старинець, Н. Юрій, В. Ярошенко.

У другому підрозділі - “Наукові підходи і політологічний аналіз” - наголошується, що в основу теоретичного підходу до теми дисертаційного дослідження покладені важливі наукові концепції, які визначають: 1) місце молоді в суспільстві; 2) характеристики політичної, соціальної, психологічної та інших її рис; 3) об'єктивні й суб'єктивні фактори молодіжної політики; 4) проблеми соціалізації (політичної); 5) загальні напрямки виховної роботи з молоддю (формування патріотизму, громадянськості, сприйняття гуманістичних цінностей). Такі підходи теоретико-методологічного характеру визначили головні напрямки дисертації.

Підкреслюємо, що важливою позицією, яка визначає науковий підхід до проблеми, став аналіз суспільно-політичних процесів, що розвиваються, та в яких проявиться політична активність суб'єктів. Найбільш яскраві і масштабні прояви політичної активності індивіда, групи, маси зв'язані з процесами революційного характеру. Але прояв політичної активності у студентства в наші дні набуває своїх специфічних форм. У зв'язку з цим підхід до вивчення проблеми потребує комплексного дослідження. Слід взяти до уваги сукупність існуючих ідейних напрямків, соціальних рухів. Молодь вимушена жити в тих умовах, які склалися в українському суспільстві. Звідси - політична активність молодих, в тому числі студентів, проявляється при вирішенні найрізноманітніших проблем - економічних, професійних, національних, релігійних і т.п. Політична активність студентства проявляється у безпосередній участі (або неучасті) у виборчому процесі.

Науковий підхід до оцінки політичної активності передбачає її різноманітність, яка пов'язана зі специфікою прояву самої активності. Вона може проявлятися в різних формах: а) участь у голосуванні чи ігнорування його; б) участь у різноманітних політичних кампаніях; в) вплив на прийняття політичних рішень владними органами на різних рівнях; г) робота в партійних й інших політичних структурах; д) підтримка ЗМІ (творча, організаційна, матеріальна і т.п.). Але, зважаючи на різноманітність форм прояву політичної активності, все ж можна говорити про їх визначну універсальність.

Таким чином, дослідження активності студентства полягає в такому: 1) визначення політичної активності потребує фіксації її наявності, загальної оцінки, а також масштабності; 2) уявлення про причини виникнення й формування в умовах сучасності; 3) уточнення головних функцій політичної активності в якості комплексу, за допомогою якого вона проявляється; 4) якісні і кількісні параметри активності, залежність прояву одних форм від інших, можлива послідовність, необхідні обмеження; 5) результативність прояву політичної активності, вплив на конкретну ситуацію, на ухвалення рішень, виконання поставлених завдань, захист інтересів.

Другий розділ - “Формування політичної активності українського студентства” - присвячений вивченню елементів, які в сукупності визначають зародження й подальший розвиток політичної активності.

Перший підрозділ - “Політична активність: сутність, критерії, форми” - розкриває основні положення, що стосуються активності взагалі й політичної активності, зокрема. Політична активність складається із активності членів суспільства. Політичні інститути повинні працювати над єдиним формуванням активності молоді та діяльністю державних і суспільних інституцій.

У другому підрозділі - “Політична соціалізація як включення студентської молоді в систему політичних відносин” - наголошується на значенні соціалізації в цілому та її складової частини - політичної соціалізації - у процесі формування поглядів, оцінок, критеріїв у підростаючого покоління. У ході соціалізації хлопці і дівчата засвоюють систему знань, норм, цінностей, які дозволяють їм в подальшому виступати в якості рівноправних членів суспільства. Політична соціалізація є похідною загальної політизації суспільства. У цих умовах студентство, як і решта громадян, сприймає всі події соціально-політичного, економічного й іншого характеру через призму власних поглядів, знань, настроїв, в процесі чого розвивається політична соціалізація.

Разом з тим, в дисертації наголошується, що існують визначальні фактори впливу політичної соціалізації на студентство. Мають значення: вік, соціальний стан, рівень матеріального забезпечення, загальний рівень культури й засвоєний набір знань, місце проживання, сімейні традиції, релігійність і т.п.

Політична активність складає феномен суспільного життя. Вона проявляється, насамперед, у співвідношенні зі способом життя, який веде індивід; по-друге, активність повинна відповідати його принципам, критеріям і оцінкам політичної дійсності; по-третє, активність пов'язана з можливістю отримання відповідної і різносторонньої інформації, знань про предмет, який викликає необхідність бути політично і соціально активним. Політична активність, яку проявляють громадяни, є значним показником демократичності суспільства. Такий тезис підкреслюється в працях політологів-теоретиків: П. Бурдьє, Р. Даля, Ю. Габермаса, Й. Шумпетера й інших.

Політична активність студентства має чималий ресурс для свого розвитку. По-перше, студентство складає найбільш організовану групу молоді, по-друге, українське студентство може використати (і використовує) досвід своїх “побратимів” - студентів інших країн. По-третє, активність молоді в цілому викликає дедалі сильніше суспільне визнання і поповнюється новими елементами в умовах суспільно-політичних процесів, які проходять в Україні.

У третьому розділі - “Прояви політичної активності студентства в умовах сучасних суспільних змін” - розглядаються основні напрямки політичної активності студентства.

У першому підрозділі - “Місце гуманістичних цінностей в процесі політичної соціалізації” - розглядається конкретна участь студентської молоді в політичному житті, що визначається ставленням до подій, що відбуваються, сприйняттям і розумінням їх політичного змісту. Безпосередні дії студентства пов'язані з рівнем його політичної культури, стану політичної і соціальної зрілості, яка йому притаманна.

Особливе місце в такому процесі займає розуміння молоддю сутності цінностей в політиці, які формують в людині стереотипи ідеологічного пізнання, що, в свою чергу, дозволяє оцінити політичну ситуацію і орієнтуватися в ній. Цінності віддзеркалюють погляди й переконання, що лежать у основі всього світогляду. Тому змістовна складова цінностей повинна складатися із гуманістичних ідеалів. Маючи особисті інтереси і переваги, студентська молодь сприймає ціннісні критерії, у тому числі цінності політичного характеру.

Студентство сприймає гуманістичні цінності, характерні для людської діяльності в умовах, відповідних стану суспільства, існуючих суспільних відносин. Звідси - необхідність участі суспільних структур у формуванні цінностей, які визначаються та пропонуються молоді для сприйняття. При цьому важливо, щоб в основі цінностей, що існують у суспільстві, лежали критерії громадянства, гуманізму, ідеали високої культури.

Другий підрозділ - “Громадська свідомість як форма прояву політичної активності” - присвячений вивченню виховання громадянської позиції у студентства, що визначається активною і свідомою участю кожної людини в справах політики, розумінням і сприйняттям свого ставлення до суспільства, здібністю і готовністю діяти як громадянин власної держави. Крім того, громадянська позиція передбачає безпосередню участь індивіда в суспільно-корисних діях, в соціально-політичній практиці. Тому вагомий вплив на молодь призводить до її особистої участі в значних суспільно-політичних подіях: масових виступах протестного характеру, участі в демократичних, революційних рухах.

Громадянська позиція українського студентства за останні два десятки років змінилась: дедалі більше набувають важливості основи ринкових відносин, глибше засвоюються ліберальні принципи поведінки. Виховання патріотизму, розуміння національних інтересів у студентства вимагають сьогодні значної роботи, яка визначається багатьма факторами. Загальне ж завдання держави - активне залучення молодого покоління до будівництва правової держави, громадянського суспільства.

Третій підрозділ - “Молодіжні спільноти - фактор організації та політизації студентства України” - присвячений вивченню існуючих і діючих молодіжних (студентських) організацій, їх взаємодії, структурі, особливостям політичної орієнтації. Аналіз діяльності молодіжних організацій показує, що більшість із них репрезентують інтереси різних соціальних груп молоді. Дається характеристика найбільш великих молодіжних об'єднань сучасної України, таких як УНКМО (Український національний комітет молодіжних організацій), НРМОУ (Національна рада молодіжних організацій України), УМФ (Український молодіжний форум). Вивчаються й суто студентські структури, створені в Україні протягом останніх двох десятиліть.

Студентські громадські формування, що існують в Україні, формуються за кількома напрямками. По-перше, організації, які будують свою діяльність безпосередньо за регламентами Міністерства освіти та науки, Міністерства у справах молоді та спорту, учбових закладів. По-друге, суспільні структури, покликані працювати для соціального захисту студентства відповідно до чинного законодавства. По-третє, участь студентів в різноманітних екологічних, культурологічних, спортивних, науково-технічних та інших суспільних організаціях. Лише зовсім невелика частина студентства бере участь у роботі різноманітних політичних та політизованих структур.

Четвертий підрозділ - “Соціально-політичний портрет українського студентства” - представляє методи політичного виховання студентства в загальному процесі становлення молодої людини, майбутнього спеціаліста. Акцент робиться на особливостях процесу отримання освіти залежно від факторів, що існують в українському суспільстві (правовий, фінансовий, соціальний й інші) , що впливають на отримання освіти.

Наголошується, що освіта передбачає досить об'ємне сприйняття різних ідеологічних тенденцій, які існують в суспільстві. Форми державного контролю в освіті дають можливість маніпулювання з метою формування потужних соціальних політизованих тенденцій.

Соціально-політичний портрет українського студентства суттєво відрізняється від іміджу (зображення, образу), присутнього в науковій літературі, в тому числі в політологічній науці. Загальний “портрет” студентства - величина непостійна, яка змінюється залежно від часу. Модель (портрет) студентства, що пропонується до сприйняття, має декілька рівнів, від кожного із яких залежить конкретна оцінка, сприйняття і уява. Існуючі спотворення залежать не лише від природи суб'єкта (особисто студентства), але й від політичної (ідеологічної позиції автора та початкової інформації про студентство).

У висновках підведені підсумки проведеного дослідження:

1. Політичну активність студентства, як і всієї молоді, слід вважати важливим фактором суспільного розвитку. Політична, а також соціальна активність студентства (або його пасивність) проявляється неоднорідно. Розглядаючи політичну активність як сукупність певних елітарних, професійних, вікових, національних, релігійних та інших груп, слід відзначити, що певні дії проявляються, насамперед, у боротьбі за владу, а точніше - участі в процесі боротьби за владу. А в подальшому - в осмисленні взаємодії між владою та суспільством, що певною мірою визначається рівнем відповідальності влади перед народом, перед законами, які існують в країні.

Студентство України з кожним роком перетворюється на спільноту, дедалі зрілішу політично, а самі студенти набувають громадянської зрілості. У найближчій перспективі це зробить студентство ще більш значущим суб'єктом в політичному житті країни. Зрозуміло, що цей процес потребує значних зусиль всього суспільства, держави з усіма її складовими. Важливо усвідомити, що студентські проблеми абсолютно взаємопов'язані з проблемами вдосконалення суспільних відносин в цілому. До них належать економічний розвиток країни, соціальне забезпечення населення, вдосконалення демократичних перетворень, зміцнення державності, законності й права.

Студентство є однією із суспільних структур, від якої значною мірою залежать процеси демократизації суспільства, побудова правової держави, до якої прагне Україна. Таке суспільство повинне формуватися на принципах активної участі громадян, особливо молоді, в управлінні державою, в контролі за її діяльністю. Ці процеси передбачають участь студентства.

2. Формування гуманістичних цінностей у молоді, в тому числі у студентства - найважливіше завдання в системі суспільно-політичного й соціального розвитку. Гуманістичні ідеали виступають головними у складі загальнолюдських цінностей і саме цей напрямок повинен бути основним в усьому процесі виховання підростаючого покоління.

Зразки й критерії, що визначають життєві цінності, сучасним студентством сприймаються по-різному - або відкидаються, або приймаються за основу в усьому світогляді. Так, молодь не сприймає диктату суспільного над особистісним. Серед студентів розвивається відчуження від соціального цілого, дедалі сильніше відчувається втрата колишніх молодіжних орієнтирів, на які рівнялися їхні батьки, й поступове набуття нових. За даними соціологів, більше двох третин студентів в Україні сьогодні вважають пріоритетними свої особисті інтереси, а не суспільні.

3. Політична активність студентства визначає можливості його безпосередньої політичної діяльності. Але активність індивіда пов'язана не лише з намаганням брати участь у політичних діях, а й у прагненні відстояти особисті права й інтереси, які, звісно, різняться у людей.

Українське студентство має власну думку, судження, оцінки, які формують і його інтереси. Специфіка їх відповідає віковому, психологічному, моральному рівню індивіда. В цілому ж неоднозначність сучасних концепцій і доктрин, які лунають з боку політичних структур, ставить молодь перед вельми скрутним вибором економічних, ідеологічних, політичних, національних, релігійних та інших пріоритетів. В свою чергу, така багатовекторність створює і складну морально-психологічну та соціально-політичну атмосферу в суспільстві, зокрема і серед студентської молоді.

4. Політична соціалізація, яка є складовою частиною загальної соціалізації, формує в молодої людини ставлення до суспільних проблем, до існуючої політичної системи, до держави як політичного інституту. Політична соціалізація складається з теоретичної і практичної складової. На політичні пристрасті і вибір позиції конкретного студента впливає його сім'я, соціальне походження в цілому, матеріальне становище, національно-сімейний устрій, пріоритетні морально-етичні принципи і т.п. Студентство не слід вважати єдиною політичною силою, що має однополюсний ідеологічний напрямок.

Протягом останніх п'ятнадцяти років політична й соціальна активність українського студентства розвивалась достатньо нерівномірно, епізодично, пов'язана з певними подіями. Значною мірою цьому сприяли виборчі кампанії (1994, 1998, 1999, 2002, 2004, 2006, 2007 років). Особливо значна активність студентства проявилась під час так званої “помаранчевої революції”. Активність, в такому разі, проявляється в конкретній суспільно-політичній діяльності, відповідній поведінці, пов'язаній з виконанням конкретних завдань. У випадку “помаранчевої революції” активність студентства не можна назвати масовою політичною активністю. Виконання ролі політичних статистів знижує рівень прояву зі сторони студентства особистих політичних ініціатив.

5. Період студентства - це час розвитку особистості, формування переконань. Завдяки самому існуванню студентської спільноти за роки навчання виникає прагнення до самоорганізації. Проте цей процес може бути хаотичним, некерованим, тим більше, що студентство переважно схильне до різнобічних базових соціальних цінностей, які мають різну політичну орієнтацію.

На жаль, різноманітні студентські суспільні об'єднання, якщо вони не організовані якою-небудь політичною силою (партією, політичним блоком), як правило, не структуровані, особливо в масштабі країни. Низка досить активних студентських організацій (наприклад, Український студентський союз) малочисельні, не мають власних підрозділів в регіонах, навіть у великих областях та містах. Певна частина студентів потрапляє у різноманітні асоціальні структури, орієнтовані на задоволення потреб лише членів цієї групи (хіпі, панки, рокери, брейкери, металісти й т.п.). Разом з тим, саме студентство представляє найбільш значний “матеріал” для організації насамперед власних структур, в тому числі таких, які б представляли та відстоювали інтереси студентства.

6. Одним із завдань дисертаційного дослідження стала необхідність визначення соціально-політичного портрету сучасного українського студента. Виконати це, враховуючи такі обставини, було непросто. По-перше, загальна чисельність студентів, що навчаються в навчальних закладах. По-друге, соціальне розшарування студентства має досить значний діапазон, якщо врахувати, що більше половини громадян України живе за межею бідності чи близькі до цього рівня. По-третє, регіональна структура країни безумовно наклала свій відбиток на матеріальний стан, соціальні й політичні орієнтири студентства різних вузів. Молодь не може залишитися осторонь політичних баталій, які відбуваються у західній та східній частинах країни, а також на півдні України, зокрема у Криму. По-четверте, слід відзначити, що в студентському середовищі поки що відсутня належна організаційна робота. Нарешті, по-п'яте, за даними соціологів, кожен четвертий студент після закінчення учбового закладу мріє виїхати за кордон назавжди, а кожен третій хотів би виїхати, але на деякий час. Іншими словами, патріотизм окремої частини студентства виражений достатньо слабо, а національна ідея не отримала серед студентства масового розповсюдження. Таким чином політичний портрет середньостатистичного українського студента може бути достатньо багатоплановим (при цьому слід ще врахувати, що в учбових закладах України навчаються представники більше ста національностей).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баснін О. Студенчество и современное украинское общество : Монография / [Соколов В. Н., Баснин А. С., Листопад А. А. и др.]. - Одесса : Астропринт, 2008. - 176 с.

(Особисто дисертанту належить гл V-VIII обсягом 5,8 др.а.).

2. Баснін О. Закономірність і особливості масових суспільно-політичних явищ в Украхні 90-х років ХХ сторіччя / Олександр Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2004. - № 2 (10). - С. 74-83.

3. Баснін О. Політична активність молоді в умовах демократизації українського суспільства / Олександр Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2004. - № 3 (11). - С. 65-71.

4. Баснін О. Політична орієнтація молоді (на прикладах соціологічних досліджень) / Олександр Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2004. - № 4 (12). - С. 240-245.

5. Баснін О. Деякі елементи соціально-політичної трансформації молоді сучасної України / Олександр Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2005. - № 6 (18). - С.102-107.

6. Баснін О. Державна молодіжна політика : джерела і реалізація / Олександр Баснін // Наукові праці : наук.-метод. журнал. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - Т. 54, вип. 41 “Політичні науки”. - С. 169-172.

7. Баснін О. С. Политическая и социальная активность как фактор общественного развития / О. С. Баснін // ГРАНІ. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006. - № 2 (46), вип. 2 “Політологія”. - С. 140-143.

8. Баснін О. С. Вивчаючи проблеми молоді / О. С. Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2006. - № 2 (22). - С. 154-156.

9. Баснін О. С. Політична орієнтація молодого покоління України / О. С. Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2006. - № 5 (25). - С. 112-118.

10. Баснін О. С. Громадянська активність українського студентства як важлива складова політичної культури / О. С. Баснін, В. М. Соколов // Наукові праці : наук.-метод. журнал. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - Т. 54, вип. 41 “Політичні науки”. - С. 22-26.

11. Баснін О. С. Права і гарантії студента / О. С. Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2006. - № 8 (28). - С. 206-207.

12. Баснін О. С. Проблеми студентської молоді як відображення кризових явищ в українському суспільстві (за матеріалами соціологічних досліджень) / О. С. Баснін, В. М. Соколов // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні : матер. V міжнар. наук. конф., 28-30 верес. 2006 р. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - С. 153-157.

13. Баснин А. С. Политическая активность : сущность и критерии / А. С. Баснин // Украина в системе современных цивилизаций : трансформации государства и гражданського общества : матер. междунар. науч. конф., (Одесса, июнь 2008 г.). - Одесса : ВМВ, 2008. - С. 249-250.

14. Баснин А. С. Социальный портрет студенчества и его гуманитарные ценности (на примере студенчества Украины) / А. С. Баснин // Физическое воспитание и спортивное совершенствование студентов : современные инновационные технологии : матер. междунар. науч. симпозиума. - Одесса : Наука и техника, 2008. - С. 58-62.

15. Баснін О. Формирование гуманистических ценностей у студенческой молодежи / Олександр Баснін // Науковий вісник ОДЕУ. - 2008. - № 2 (58). - С. 157-162.

Размещено на Allbest.ru

...