Політико-системний вимір інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн (Швеція, Фінляндія, Норвегія)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

УДК 327+316.774(480+481+485)

Політико-системний вимір інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн (Швеція, Фінляндія, Норвегія)

Спеціальність 23.00.04 - політичні проблеми

міжнародних систем та глобального розвитку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Михайлюк Тетяна Сергіївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор

КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Зернецька Ольга Василівна,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

головний науковий співробітник

кандидат політичних наук, доцент

Бєлоусова Наталія Борисівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри міжнародної інформації

Захист дисертації відбудеться «08» червня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий «___» травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат політичних наук О.В.Сушко

суспільство політичний революція

АНОТАЦІЯ

Михайлюк Т.С. Політико-системний вимір інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн (Швеція, Фінляндія, Норвегія). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблем міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі досліджується актуальна проблема становлення інформаційного суспільства в реаліях глобалізації. Розглядається розвиток та формування інформаційного суспільства у скандинавських країнах, зокрема особливості розробки, прийняття і ефективного впровадження відповідних інформаційно-комунікаційних стратегій Швеції, Фінляндії та Норвегії. Системно досліджено основні чинники, якими обумовлювалися процеси вироблення та втілення в життя цих стратегій. Головну увагу зосереджено на з'ясуванні національної специфіки формування розглядуваних інформаційних суспільств.

В дослідженні зроблено спробу критично осмислити досвід Швеції, Фінляндії та Норвегії у справі використання ІКТ з метою запозичення його певних компонентів для вироблення інформаційно-комунікаційної стратегії України. На основі узагальнення досвіду скандинавських країн визначені головні складові кожної з цих стратегій. У Швеції, наприклад, це стрімке впровадження науково-технічних досягнень у виробництво, виділення коштів на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи; у Фінляндії варто запозичити принцип впровадження нових технологій в державне управління, а в Норвегії - принцип постійного навчання і можливість роботи в режимі он-лайн. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування ефективних механізмів розбудови інформаційного суспільства в Україні.

На результати здійсненого дослідження одержано позитивні відгуки (Національний авіаційний університет, Інститут міжнародних відносин, кафедра міжнародної інформації; Міністерство закордонних справ України).

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційна політика, інформаційно-комунікаційна стратегія, засоби масової комунікації, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Україна.

АННОТАЦИЯ

Михайлюк Т.С. Политико-системное измерение информационно-коммуникационных стратегий скандинавских стран (Швеция, Финляндия, Норвегия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем и глобального развития. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2010.

В диссертационной работе исследуется актуальная проблема становления информационного общества в реальностях глобализации. Рассматривается развитие и формирование информационного общества в скандинавских странах, в частности особенности разработки, принятия и эффективного внедрения соответствующих информационно-коммуникационных стратегий Швеции, Финляндии и Норвегии. Системно исследованы основные факторы, которыми обусловливались процессы выработки и воплощения в жизнь этих стратегий. Главное внимание сосредоточенно на выяснении национальной специфики формирования рассматриваемых информационных обществ. Для Швеции характерной стала гендерная политика (в соотношении 50% до 50%). Количественное гендерное равенство предусматривает равное распределение между женщинами и мужчинами во всех сферах общественной жизни: в образовании, труде, отдыхе и позициях власти; качественный аспект - опыт, знания и ценности как женщин, так и мужчин, даны им в равном соотношении, и должны использоваться для улучшения всех сфер жизни общества. Особенностью информационно-коммуникационной стратегии Финляндии является политика предоставления приоритетности развитию научно-технологического комплекса и расширения информационной инфраструктуры; для Норвегии - политика стимулирования постоянного образования и формирования специализированных информационных сетей. Одновременно ощутимым является стремление этих стран сохранить свою национальную идентичность, создать высокоразвитое общество.

В диссертации сделана попытка критически осмыслить опыт Швеции, Финляндии и Норвегии в использовании ИКТ с целью заимствования его определенных компонентов для выработки информационно-коммуникационной стратегии Украины. Разработаны практические рекомендации относительно применения эффективных механизмов построения информационного общества в Украине. Показано, что основными звеньями информационно-коммуникационной стратегии Украины должны быть: дистанционное образование и наука, телемедицина, телеработа, развитие электронной торговли и информационная безопасность страны.

На результаты осуществленного исследования получены позитивные отзывы (Национальный авиационный университет, Институт международных отношений, кафедра международной информации; Министерство иностранных дел Украины).

Ключевые слова: информационное общество, информационная политика, информационно-коммуникационная стратегия, средства массовой коммуникации, Швеция, Финляндия, Норвегия, Украина.

SUMMARY

Mykhailiuk T.S. Political and system sense of information and communication strategies of Scandinavian countries (Sweden, Finland, Norway). - Manuscript.

The thesis for a Candidate's Degree in political science on the specialty 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - Institute of World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

In the dissertation the actual problem of forming of information society in realities of globalization is researched. Development and forming of information society in Scandinavian countries are considered, in particular peculiarities of development, acceptance and effective implementation of proper information and communication strategies of Sweden, Finland and Norway. It is systematically examined main factors the processes of making and implementation of these strategies were caused by. Main attention is concentrated on finding out the national specific character of forming considered information societies.

In the work an attempt to comprehend critically the experience of Sweden, Finland and Norway in ICT using for adopting its certain components for making of information and communication strategy of Ukraine is done. Basing on generalization of Scandinavian countries experience the main components of the strategies are defined. In Sweden, for example, this is a swift implementation of scientific and technical achievements in industry, allocation of funds to R&D; in Finland it is worth adopting the principle of introduction of new technologies in public administration, and in Norway it is worth adopting the principle of life long learning and possibility of work on-line. Practical recommendations for using effective mechanisms of information society building in Ukraine are developed.

Positive references on the results of research are gotten (National Aviation University, Institute of International Relations, Department of International Information; Ministry of Foreign Affairs of Ukraine).

Keywords: information society, information policy, information and communication strategy, mass communication media, Sweden, Finland, Norway, Ukraine.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Друга половина XX століття характеризується глибинною трансформацією суспільства, пов'язаною з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), яка в сучасній науковій літературі кваліфікується як інформаційна революція. Її безпосередній вплив особливо позначився на становленні інформаційних суспільств, в яких створення, розповсюдження, поширення, використання, інтеграція і маніпулювання інформацією набули пріоритетного економічного, політичного і культурного значення.

Привертає увагу успіх в цій царині скандинавських країн, котрі, хоч і не належали до економічно високорозвинутих великих держав, змогли завдяки використанню досягнень ІКТ значно посилити свої позиції у світовому господарстві. Саме їхній досвід стрімкого інформаційного розвитку за останні 20 років отримав назву «дива», що ґрунтується на виваженій інформаційній політиці в усіх найважливіших сферах життя. Такі скандинавські країни, як Швеція, Фінляндія та Норвегія, успішно формують і реалізують цілеспрямовану державну інформаційну політику, в основі якої - інформаційно-комунікаційна стратегія, орієнтована на зміцнення геополітичної та економічної ролі цих держав у XXI столітті.

Досвід скандинавських країн не має аналогів у світі і може бути творчо адаптований до проблеми становлення та розбудови інформаційного суспільства в Україні. Сьогодні наша держава опинилася приблизно в ситуації, в якій перебували скандинавські країни наприкінці 1980-х років. Швеція, Норвегія і Фінляндія переживали економічний спад, були змушені визначатися з майбутнім розвитком в нових реаліях. Пріоритетом було обрано розробку та впровадження інформаційно-комунікаційних стратегій, в першу чергу - спрямування інвестицій в науку та наукові розробки передових інформаційних технологій.

Сьогодні відбувається глобалізація всієї міжнародної інформаційно-комунікаційної інфраструктури світу, де інфокомунікаційна галузь - сукупність телекомунікаційної, програмно-обчислювальної та інформаційно-комунікаційних технологій (способи і методи цих засобів використовуються для виконання функцій збирання, зберігання, обробки, прийому та передачі інформації кожної країни) - стає невід'ємною частиною всесвітньої глобальної мережі, основною ланкою процесу цивілізації. В цьому контексті у створенні національної інформаційно-комунікаційної стратегії України, ґрунтованої на врахуванні світового розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, може прислужитися, зокрема, досвід, набутий у цій сфері скандинавськими країнами.

Таким чином, актуальність теми дисертації зумовлена зростаючою роллю інформаційно-комунікаційного чинника в міжнародних відносинах та у створенні державної інформаційної політики; цінністю досвіду скандинавських країн щодо розробки та втілення інформаційно-комунікаційної стратегії в усіх сферах життя суспільства; потребою активного використання інформаційного ресурсу, зокрема, в зовнішній політиці держави; необхідністю розробки ефективної інформаційно-комунікаційної стратегії України.

Теоретичні аспекти інформаційного суспільства розробляли провідні дослідники еволюційного розвитку людства (Д. Белл, А. Тоффлер, Е. Масуда, Т. Стоуньєр, М. Кастельс та інші). Тему інформаційної політики активно досліджують вітчизняні науковці. Серед них варто зазначити О. Білоруса, О. Зернецьку, І. Каленюк, Є. Камінського, Б. Канцелярука, І. Кисарець, К. Корсака, Є. Макаренко, Г. Несвіт, Є. Ожевана, В. Парфенюка, Г. Почепцова, О. Сосніна, А. Чічановського, С. Чукут, А. Шинкарука та ін. Серйозну увагу зазначеній тематиці приділяють зарубіжні дослідники: Л. Бабиніна, Н. Беліцер, Й. Бернхардсен, І. Бразіс, О. Бурнаєва, О. Вартанова, О. Волков, К. Воронов, Н. Захарова, О. Краснова, П. Ліппонен, І. Мелюхін, О. Оффердал, У. Рісте, А. Робертсон, П. Сайпел, А. Сендберг, П. Сергєєв, Н. Сорокіна, К. Холкері. Слід зазначити, що дослідження інформаційної політики скандинавських країн в Україні розрізнені (мають переважно оглядово-історичний характер). Відсутній системний, комплексний підхід до вивчення проблеми формування державної інформаційно-комунікаційної стратегії цих країн.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах планової державної тематики відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2005-2007 рр. «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку» (державний реєстраційний номер 0105U002591) та 2008-2011 рр. «Порівняльні виміри глобальних стратегій США, Росії і ЄС у контексті міжнародно-політичних інтересів України» (державний реєстраційний номер 0107U011797).

Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової роботи є системна оцінка державної політики інформаційно-комунікаційного розвитку, успішно реалізованої у скандинавських країнах (Швеція, Фінляндія та Норвегія) з позицій її ефективності, адекватності національним особливостям та імперативам глобалізації, з метою адаптації окремих елементів та механізмів в умовах України для вироблення засадничих принципів формування інформаційного суспільства.

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання:

конкретизувати категоріально-понятійний апарат дослідження проблематики формування інформаційного суспільства, зокрема з'ясувати діалектику розвитку категорії інформаційного в сучасному політичному процесі та узагальнити існуючі підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до оцінки ролі та значення інформаційно-комунікаційних технологій на сучасному етапі розвитку політичних систем;

визначити політичну функцію засобів масової комунікації в контексті інформаційно-комунікаційної революції;

виявити загальні рушійні сили та специфічні чинники формування інформаційно-комунікаційних стратегій на європейських теренах;

дослідити та узагальнити особливості програми інформаційно-комунікаційної стратегії Швеції;

виокремити інформаційно-комунікаційні складові державної політики Фінляндії, що створили політико-економічні передумови для так званого «фінського феномену»;

з'ясувати вплив інформаційного чинника на програму дій уряду Норвегії щодо розвитку економіки та суспільства країни;

встановити особливості формування національної інформаційно-комунікаційної стратегії України та її реалізації, визначити стан і перспективи реагування держави на сучасні політико-інформаційні виклики та виробити рекомендації щодо імплементації апробованих в рамках досвіду державного управління у скандинавських країнах елементів та інструментів інформаційно-комунікаційної стратегії в державній політиці України, зокрема в інформаційно-комунікаційній сфері.

З урахуванням зазначеної мети та завдань, об'єктом дослідження є інформаційно-комунікаційні стратегії скандинавських країн наприкінці ХХ - на початку ХХІ століть.

Предметом дослідження є особливості формування та політичного спрямування інформаційно-комунікаційних стратегій Швеції, Фінляндії і Норвегії.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації стало поєднання наукових підходів та принципів, які дали змогу комплексно і всебічно дослідити проблему формування та використання інформаційно-комунікаційних стратегій для ефективної державної політики. Зокрема, авторка творчо використала методи системного, історичного, компаративного та структурно-функціонального аналізу, які уможливили здійснення цілісного дослідження поставлених проблем. Дисертаційна робота базується на діалектичному методі пізнання, що дає можливість вивчати інформаційні процеси в досліджуваних країнах у розвиткові та взаємозалежності. У дисертації також використані емпіричні методи наукового аналізу: термінологічний аналіз, аналіз документів.

Вивчення передумов формування інформаційних стратегій скандинавських країн здійснено історичним методом. Історичний та компаративний методи поєднані із системним та структурно-функціональним, застосування яких уможливило спробу показати сукупну дію об'єктивних та суб'єктивних чинників розвитку інформаційного суспільства в скандинавських країнах, окреслити його перспективи в процесі політичної модернізації.

Комплексний характер роботи зумовив потребу залучення різноманітних джерел. Вони складаються з чинних законів, також законопроектів, що перебувають у стадії розгляду, з офіційних матеріалів організацій, даних соціологічного характеру та численних джерел, зосереджених у довідниках, монографіях, дисертаціях, статтях, матеріалах наукових збірників.

Аналіз зазначеного джерельного масиву дав змогу дисертантці виокремити малодосліджені й зовсім не досліджені аспекти проблеми інформаційного суспільства та відповідної політики в інформаційно-комунікаційній сфері. Ці аспекти не були предметом спеціальних політологічних досліджень, а лише принагідно розглядалися в контексті проблематики становлення інформаційного суспільства чи питань інформаційної безпеки країн. Спеціальні теоретичні монографічні дослідження відсутні. Це й зумовило необхідність політологічного аналізу цих проблем, вирішення яких, на нашу думку, сприятиме запозиченню Україною досвіду скандинавських країн (зокрема Швеції, Фінляндії та Норвегії), розробленню відповідної стратегії та втіленню її на законодавчому рівні.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тім, що воно є одним із перших в українській політичній науці комплексних досліджень проблеми інформаційного розвитку скандинавських країн та спробою екстраполювати певною мірою їхній досвід на українські реалії. Наукову новизну дисертації визначають такі основні положення:

вперше:

здійснено комплексне дослідження офіційних документів Швеції, Фінляндії, Норвегії, а також заяв, виступів політичних та громадських діячів, політичних документів, які раніше не піддавалися аналізові з погляду їх важливості для обґрунтування інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн;

виявлено, на основі узагальнення досвіду скандинавських країн (Швеції, Норвегії та Фінляндії), стратегії політичного, економічного та культурного розвитку кожної країни залежно від її специфічних умов;

визначено можливості адаптування України до нинішніх політико-інформаційних викликів шляхом розробки рекомендацій для формування інформаційно-комунікаційної стратегії нашої держави;

дістали подальшого розвитку:

поглиблене розуміння ролі аудіовізуального чинника засобів масової комунікації у виробленні інформаційно-комунікаційної стратегії країни;

положення про визначення впливу європейського шляху розвитку та переходу до інформаційного суспільства на подальший інформаційно-комунікаційний розвиток скандинавських країн;

дослідження зв'язків між особливостями розвитку інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн та їх політичним і економічним зростанням, зокрема було встановлено, що основні відмінності їхнього «дива» пов'язані зі стрімким впровадженням науково-технічних досягнень у виробництво, виділенням значних коштів на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи (НДДКР);

удосконалено:

теоретичні підходи до визначення подальших напрямів розробки основних складових інформаційно-комунікаційної стратегії для створення концепції державної інформаційної політики України.

Хронологічні рамки дослідження обумовлені його специфікою: 80-90-ті роки ХХ століття - ХХІ століття. Таким чином, охоплюється період становлення інформаційного суспільства у скандинавських країнах, зростання ролі інформації та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в умовах глобалізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні основних положень дисертації до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій, які можна враховувати при розробці інформаційно-комунікаційної стратегії розвитку України.

Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані в рамках навчального процесу у вищих навчальних закладах України: при підготовці підручників, навчальних посібників, науково-методичних рекомендацій. Теоретичні узагальнення, матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів: «Інформаційне суспільство», «Міжнародні інформаційні системи і технології», «Сучасні засоби телекомунікації», «Сучасні міжнародні відносини» тощо. Одержано позитивні відгуки організацій на впровадження результатів дослідження (Національний авіаційний університет, Інститут міжнародних відносин, кафедра міжнародної інформації - довідка №15/10-51 від 29.04.2010р.; Міністерство закордонних справ України - довідка №201/36-919-961 від 28.04.2010р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані у виступах на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Шевченківська весна» (1-2 березня 2007 року, м. Київ); ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Построение информационного общества: ресурсы и технологии» (6-7 червня 2007 року, м. Київ); Міжнародній конференції «European Student's Week in Lodz» (9-15 вересня 2007 року, м. Лодзь (Польща); ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації» (27-28 вересня 2007 року, м. Луцьк); Міжнародній науковій конференції «Права людини у контексті політичної глобалізації» (9-10 грудня 2008 року, м. Рівне); Міжнародній конференції «Міжнародна інформація: історія, теорія, практика» (7 листопада 2009 року, м. Київ); VIII Міжнародному науковому семінарі «Представлення світу в гуманітарних дискурсах ХХІ століття» (23-25 квітня 2009 року, м. Луганськ); Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (27-30 квітня 2009 року, м. Суми), а також на засіданні відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 7 статтях, з них 5 опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, із них обсяг основного тексту - 175 сторінок. Список використаних джерел складається з 255 найменувань українською, англійською, російською, німецькою, шведською та норвезькою мовами і займає 27 сторінок. Додатки розміщені на 7 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сутність наукової проблеми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об'єкт та предмет дослідження, методи аналізу, розкрито наукову новизну, вказані хронологічні рамки, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження і авторських публікацій, подано загальну характеристику роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження інформаційної політики» представлено політико-теоретичний аналіз становлення і розвитку інформаційного суспільства, показано роль і місце аудіовізуального фактора у становленні інформаційного суспільства.

У першому підрозділі «Концептуальні виміри проблеми інформаційної політики» розглядається проблема формування інформаційного суспільства та вироблення інформаційної політики як необхідної умови функціонування держави на світовій арені. Зокрема, зазначається, що, незважаючи на досить широке вживання понять «інформація», «інформаційне суспільство», «інформаційна політика», виявлено неоднозначність у підходах до розуміння і трактування цих термінів.

Аналіз існуючих концептуальних підходів та понять допоміг з'ясувати рольову функцію інформаційного чинника у становленні інформаційного суспільства та досягненні державою відповідного рівня розвитку. Основою становлення інформаційного суспільства, з одного боку, є інформація та знання, а також інформаційні технології, а, з іншого - цілеспрямована інформаційна політика країни (уряду). Це два чинники, без яких, на нашу думку, взагалі неможливий розвиток країни в умовах сучасної глобалізації світу, держави, суспільства.

Зазначене дало можливість виробити авторський підхід до оцінки розглядуваної проблеми, який базується на узагальненні специфічних аспектів інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн з метою можливого адаптування їх до українських реалій.

Другий підрозділ «Джерельна база дослідження» присвячено аналізові джерельної бази, на якій ґрунтується дисертаційна робота. Зокрема, показано, що на протязі останніх десятиліть в політичній теорії виокремився новий напрямок, орієнтований на концентрацію уваги на переосмислення ролі інформації в житті суспільства та держави. Розвиток досліджень в рамках цього напрямку обумовив появу поняття інформаційної політики як особливого підходу до оцінки розвитку суспільно-економічних та суспільно-політичних відносин.

Інформаційно-комунікаційні стратегії покликані забезпечувати систематичні публічні взаємодії між суспільством та владою, що становлять та формують сферу публічної політики. При цьому слід особливо підкреслити, що публічна політика не є сферою боротьби за завоювання політичної влади і вживання владно-примусових повноважень державної влади: в даному випадку термін «політика» використовується в значенні англійського терміну «policy» - лінія поведінки, курс, установка, стратегія.

Сьогодні інформаційна політика та інформаційно-комунікаційні стратегії Швеції, Фінляндії та Норвегії не випадково привертають пильну увагу вчених: адже протягом декількох десятків років вони змогли перетворитися у високорозвинуті, самодостатні держави, посівши чільне місце серед успішних країн світу.

У третьому підрозділі «Аудіовізуальний чинник в контексті глобалізації» аналізуються засоби масової комунікації (ЗМК) як необхідна умова існування та розвитку інформаційного суспільства.

Основне завдання засобів масової комунікації полягає в тім, щоб бути джерелом до певної міри об'єктивної та достовірної інформації і масовим інформаційним посередником між людьми, інституційними структурами громадянського суспільства та державною владою. Слід зазначити, що сьогодні ЗМК виступають самодостатнім суб'єктом інформаційної політики, відіграють значну роль у складних процесах формування суспільної думки та масової свідомості.

Відома дослідниця О. Зернецька обґрунтовує тезу про політичний вплив засобів масової комунікації на світові процеси, зовнішньополітичну діяльність окремих держав та забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі, висвітлює роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародного співробітництва в галузі масової комунікації, аналізує стан і перспективи розвитку медіасфери в Україні та шляхи інтеграції держави в європейський та світовий медіапростори.

Проблеми політичної участі ЗМК в контексті інформаційно-комунікаційної революції висвітлюють у своїх працях також скандинавські дослідники: П. Деглгрен, П. Ліппонен, К. Місгельд, Ю. Осмо, О. Оффердал, А. Робертсон, П. Сайпел, А. Сендберг, Х. Стіг, Р. Улав, К. Холкері.

На використання засобів масової комунікації у передвиборчих цілях слушно вказує фінський дослідник Юссіла Осмо. ЗМК, а надто телебачення, використовують можливість впливати на результати виборів через організацію численних досліджень громадської думки. Інший фінський дослідник Рантанен переконаний, що процес глобалізації не може вивчатися без врахування ролі медіа, оскільки не може бути ніякої глобалізації без медіа та комунікацій.

Шведський дослідник Хаденіус Стіг розкриває характер висвітлення політичних новин у Швеції. Він вважає, що журналісти стали учасниками політичного процесу і, таким чином, здійснюють контроль та аналіз дій головних діючих осіб та структур політичної влади. Вони, як і політики, вирішують, які питання доцільніше виносити на порядок денний.

Здійснений в першому розділі аналіз дає підстави для висновку, що теоретичні положення щодо проблеми інформаційно-комунікаційного розвитку країни розкривають сутність такого розвитку як необхідної умови успішності країни та проведення інформаційної політики.

Другий розділ «Особливості інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн» містить всебічний аналіз основних інформаційно-комунікаційних стратегій та програм скандинавських країн (Швеції, Фінляндії, Норвегії), зокрема акцентується увага на зіставленні спільного та відмінного в них.

У першому підрозділі «Теоретичне підґрунтя проблеми становлення інформаційного суспільства» висвітлюються проблеми, пов'язані з переходом європейської спільноти до інформаційного суспільства та впровадженням перших програм на цьому шляху. Охарактеризовано та зроблено спробу оцінити європейський шлях становлення інформаційного суспільства.

Перед високорозвинутими країнами постала потреба розробки власних інформаційних стратегій розвитку, побудови інформаційного суспільства та здійснення адекватної інформаційної політики як всередині країни, так і на міжнародній арені. З цією метою у 2002 році було засноване Глобальне партнерство з питань участі у формуванні політики. Основна мета - розширення та зміцнення діяльної й ефективної участі країн, які розвиваються, у міжнародних заходах, присвячених питанням формування такої політики. Також була створена Глобальна мережа ресурсів для використання електронних технологій у сфері політики (ePol-NET), що має на меті мобілізацію глобальних зусиль на підтримку національних стратегій використання електронних засобів для сприяння розвиткові.

Швидке поширення мереж мобільного телефонного зв'язку, поява нових можливостей у сфері бездротового та супутникового зв'язку, які дають змогу отримати доступ до Інтернету за незначну ціну, а також зростаюча тенденція до конвергенції, свідчать про те, що революція у сфері інформаційно-комунікаційних технологій перебуває ще на початковому етапі і далека від завершення.

У другому підрозділі «Швеція: гармонізація цілей національної та європейської інформаційної політики» здійснено аналіз політики Швеції на шляху формування нею власної інформаційно-комунікаційної стратегії. Національна стратегія становлення інформаційного суспільства цієї країни ґрунтується на десяти цілях: інформаційні технології для зростання; інформаційні технології для зайнятості населення; інформаційні технології для регіонального розвитку; інформаційні технології для правосуддя та демократії; інформаційні технології для якості життя; інформаційні технології для гендерної рівності; інформаційні технології для поліпшення громадського врядування; інформаційні технології для забезпечення стійкого розвитку суспільств; інформаційні технології для навчання; інформаційні технології для глобального суспільства.

Зокрема, особливістю шведської інформаційно-комунікаційної стратегії є рівність чоловіків та жінок. Про це свідчить навіть те, що частка жінок у парламенті становить 45%. Це найвищий відсоток за всю парламентську історію Швеції. Жодна з країн світу не має сьогодні такого значного відсотку жінок серед міністрів.

Водночас, Швеція має високий рівень електорального зібрання: стабільно більше 80% населення приходить на виборчі дільниці. Шведи отримали можливість голосування через пошту, що розпочинається за 24 дні до початку голосування. Нині приблизно третина всіх голосів на виборах надходить через пошту. Таким чином, голосувати можна як очно, так і заочно (через пошту та Інтернет). Крім того, характерно, що при голосуванні поштою в день голосування можна прийти на виборчу дільницю та змінити своє рішення.

Отже, інформаційні технології можуть стати фактором залучення людей з обмеженими можливостями до активного суспільного життя.

У третьому підрозділі «Фінляндія: власна модель розвитку інформаційного суспільства» проаналізовано основні складові інформаційно-комунікаційної стратегії Фінляндії. Розглянуто визначальні ознаки «фінського дива», тобто характерні особливості становлення інформаційного суспільства у Фінляндії: поєднання державних та приватних інтересів у сфері економіки з метою створення конкурентоспроможної на світовому ринкові держави та вкладання значних коштів у розвиток науки (зокрема, з метою створення нових технологій); створення сприятливого правового режиму з високим ступенем захисту власності (як результат - фінська економіка є надзвичайно привабливою для іноземного капіталу); запровадження принципу постійної освіти. Встановлено, що запорукою успіхів Фінляндії є чітке розуміння поняття «суспільство знань», з акцентом на таких фундаментальних рисах: конкурентоспроможність господарства (поєднання розвитку наукового потенціалу з виробничо-технологічними можливостями); зростання людського потенціалу країни (фахова підготовка населення); знання як основа розвитку освіти та культури, а також як незамінний фактор виробництва.

Варто зазначити, що інтелектуальним лідером тріади (наука, промисловість та сукупність інститутів і засобів управління та розвитку) є сектор фундаментальних і прикладних наук, який включає державні ВНЗ (недержавних немає); провідні фірми і підприємства, які у своєму складі мають науково-дослідницькі підрозділи; державні установи та інстанції, які відповідають за політику наукового і технологічного розвитку.

У четвертому підрозділі «Норвегія: формування спеціалізованих інформаційних мереж» розглянуто специфіку формування інформаційно-комунікаційної стратегії Норвегії. Уряд цієї країни заявив, що має намір досягти мети інформаційного суспільства та суспільства знань за трьома основними вимогами, які повинні бути гарантовані: доступ - компетенція - впевненість. Для впровадження цих трьох складових з 2002 року Програма була перетворена у нову версію «2.0», згідно з якою поліпшується інфраструктура отримання освіти як у школах і вузах, так і безперервне навчання та перепідготовка трудових ресурсів протягом всього життя.

Слід зауважити на разі, що швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження їх у життя супроводжувався у Норвегії й низкою негативів: тотальна комп'ютеризація і автоматизація суспільного життя спричинили зменшення потреби в найманих працівниках, відповідно зросла кількість безробітних; екологічна проблема (незважаючи на спроби зробити виробництво нешкідливим для довкілля і людини); погіршення стану здоров'я; економічна проблема - втрата значної частки відрахувань до бюджету, відповідно зменшення соціальних виплат населенню; негативний вплив на норвезьку культуру і традиції внаслідок масового поширення і нав'язування американської культури.

Таким чином, у норвезькій програмі становлення і переходу до інформаційного суспільства робиться акцент на тому, що мета уряду - навчання протягом усього життя, і воно має бути інвестовано у сферу освіти та наукових досліджень.

Отже, аналіз основних компонентів інформаційно-комунікаційних стратегій Швеції, Норвегії та Фінляндії дає підстави зробити висновок про те, що, попри наявні відмінності, рівень їх інформаційно-комунікаційного розвитку є достатнім для здійснення успішної державної інформаційної політики та залучення громадян брати безпосередню участь у цьому процесі.

Третій розділ «Формування інформаційно-комунікаційної стратегії розвитку України» присвячено питанням становлення інформаційного суспільства в Україні, зокрема спробам створення власної інформаційно-комунікаційної стратегії.

У першому підрозділі «Україна на шляху до інформаційного суспільства» показано, що специфіка України щодо вироблення і впровадження інформаційно-комунікаційної стратегії та переходу до інформаційного суспільства полягає у наступному. Україна відносно молода держава на міжнародній арені (згідно із проголошенням незалежності у 1991 році). Сьогодні унікальність ситуації обумовлена складним періодом переходу країни до ринкової економіки, а також до «суспільства знань». Для подолання труднощів необхідно вжити відповідних заходів, зокрема докласти немало зусиль для збереження наукового потенціалу держави. Слід на разі виходити з того, що Україна як держава повинна мати міцну економіку, низький рівень безробіття та високий рівень інфокомунікаційних мереж зв'язку для того, щоб інформаційно-комунікаційна стратегія могла зреалізуватися, тобто не залишилася лише на папері як більшість із прийнятих у цій сфері відповідних документів.

Серед найважливіших законодавчих документів, які є свідченням невпевнених спроб України розробити власну інформаційно-комунікаційну стратегію, є закон України «Про Національну програму інформатизації», закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», розпорядження Кабінету Міністрів України про створення Координаційної ради з питань підготовки та проведення Міжнародного конгресу «Інформаційне суспільство в Україні - стан, проблеми, перспективи», загальнодержавна програма «Електронна Україна», закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжгалузевої ради з питань розвитку інформаційного суспільства» тощо.

У другому підрозділі «Досвід скандинавських країн для інформаційно-комунікаційної стратегії України» показано напрямки та можливості України щодо переходу до інформаційного розвитку, становлення інформаційного суспільства, здійснення відповідної інформаційної політики та створення й реалізація адекватної інформаційно-комунікаційної стратегії розвитку країни. Тим часом на шляху створення зазначеної стратегії України є низка перешкод, серед яких варто зазначити: перехід до ринкової економіки, нестабільність ситуації в країні, недостатність відповідних ресурсів для ефективного впровадження стратегії, небажання певних владних сил у реалізації цього проекту.

Дослідження реалій України показує, що ситуація щодо створення власної інформаційно-комунікаційної стратегії дещо поліпшується: ухвалюються відповідні законопроекти, постанови вищих органів влади, проте більшість з них не виконуються повною мірою, що, у свою чергу, викликає нарікання з боку громадськості та впливає не тільки на внутрішній стан розвитку країни, а й на її місце на світовій арені.

Досвід Швеції у впровадженні в життя інформаційно-комунікаційної стратегії може прислужитися використанням інформаційних технологій для регіонального розвитку країни та зростання зайнятості населення, зокрема поглибленням зв'язків між компаніями та науково-дослідницькими інститутами, створенням умов для полегшення доступу до знань, виділенням значної частки бюджету на інноваційні проекти.

На нашу думку, з фінського досвіду втілення інформаційно-комунікаційної стратегії та здійснення відповідної інформаційно-комунікаційної політики для України можна творчо використати практику реформування структур держуправління, які надають послуги населенню й бізнесові, а також впровадження високошвидкісних мереж передачі даних і стандартів взаємосумісності, стимулювання постійної освіти.

Безперечно заслуговує уваги й норвезький досвід: «вчитися, щоб використовувати - використовувати, щоб вчитися». Таким чином, в інформаційно-комунікаційній програмі Норвегії робиться наголос на необхідності «щоденного навчання», що може мати, втім, й негативні наслідки: у зв'язку з швидким поширенням інформаційно-комунікаційних технологій у старшого населення виникає дискомфорт та неспроможність відразу осягнути ті навички, якими з легкістю оволодіває молодь.

Попри національну специфіку, відмінності у політичних пріоритетах, економічних можливостях й громадській думці щодо інформаційних процесів, розглядувані скандинавські країни мають такі спільні цілі та напрями здійснення інформаційної політики: впровадження нових технологій в системи державного управління й ефективне здійснення політичної влади - забезпечення доступу широкої громадськості до урядової інформації.

Для створення та реалізації інформаційно-комунікаційної стратегії України ми пропонуємо наступні заходи:

розробка, координація та здійснення відповідної державної політики на національному рівні та координація її на регіональному і міжнародному рівнях;

заохочення наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, вироблення ефективних механізмів впровадження результатів таких розробок;

сприяння вільному доступу до послуг у сфері ІКТ;

стимулювання розвитку ІКТ (активна пропаганда стратегії, моніторинг перебігу реалізації стратегії, здійснення перевірок виконання програм і проектів, цільового і ефективного використання засобів, створення дієвого механізму залучення інвестицій, акумулювання, координування та розподіл ресурсів);

можливість доступу до мережі; доступна вартість і належна якість інформаційно-комунікаційних технологій, мереж, сервісу та обслуговування;

навчання інформаційним технологіям (інтеграція їх у процес навчання, наявність тренінг-програм для підготовки фахівців у галузі ІКТ).

На основі дослідження зроблено висновок про те, що розробка адекватної інформаційно-комунікаційної стратегії України повинна відповідати сучасним інформаційним викликам та українським реаліям.

У Висновках підбито основні підсумки дослідження, наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні, на основі узагальнення досвіду скандинавських країн (зокрема виявлення закономірностей формування та реалізації інформаційно-комунікаційної політики Швеції, Фінляндії та Норвегії), тих елементів та механізмів втілення інформаційно-комунікаційної стратегії, які можуть бути успішно адаптовані до потреб побудови інформаційного суспільства в Україні.

Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Сучасний етап розвитку глобальної соціально-політичної системи характеризується формуванням нової парадигми еволюції глобального інформаційно-комунікаційного суспільства, в основі якої - розвиток та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах життя. Проте в даний час весь той потенціал, який мають інформаційно-комунікаційні технології з точки зору обслуговування й розвитку нової парадигми, використовується далеко не повністю, чималою мірою через брак ефективних механізмів реалізації. Такі скандинавські країни, як Швеція, Фінляндія та Норвегія успішно формують і реалізують цілеспрямовану державну інформаційну політику, ґрунтовану на інформаційно-комунікаційних стратегіях, орієнтованих на зміцнення геополітичної та економічної ролі цих країн у XXI столітті.

Проблема ролі інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні інформаційних суспільств країн та їхнього впливу на трансформацію нової системи міжнародних відносин набула розвитку в політичній думці на початку 90-х років ХХ ст., імпульсом до чого став швидкий розвиток інформаційних технологій та їхнє активне проникнення у всі сфери життєдіяльності суспільства, особливо в політичну.

Використовуючи сучасні ІКТ, скандинавські країни застосовують якісно нові можливості інфокомунікаційної взаємодії у реальному часі, при цьому створюючи можливість не тільки чути, але одночасно й спостерігати за діями співбесідника, зокрема у державному секторі.

2. Технологічним фундаментом розвитку засобів масової комунікації стала світова інформаційно-комунікаційна революція, яка розпочалася у 1960-ті роки з появою перших ЕОМ та набула подальшого розвитку наприкінці 1980-х - на початку 90-х років ХХ століття. Основним її наслідком у сфері суспільних комунікацій стала поява медіа-корпорацій з можливістю глобального проникнення у найвіддаленіші куточки світу за допомогою систем супутникового зв'язку, використання мережі Інтернет, можливості прямого ефіру та відео- і аудіотрансляції безпосередньо з місця події. Забезпечуючи процес моментального обміну знаковою інформацією, нові комунікаційні технології зблизили людей всього світу, різних країн, різних культур та різних континентів. Змінилася й роль засобів масової комунікації у політичному процесі в контексті цієї революції: ЗМК стали джерелом до певної міри об'єктивної та достовірної інформації (за умови використання альтернативних джерел інформації), масовим інформаційним посередником між людьми, структурами громадянського суспільства та державною владою. Проте це не виключає можливості використання засобів масової комунікації для маніпулювання суспільною свідомістю та громадською думкою з певною політичною метою.

У Північній Європі інформаційно-комунікаційна революція мала певну специфіку. Проблеми політичної участі ЗМК в контексті інформаційно-комунікаційної революції висвітлюють у своїх працях скандинавські дослідники. ЗМК Швеції відіграють політичну роль, яка полягає в тім, що вони забезпечують інформацію про соціальні проблеми, а також слугують як сайти для обговорення. За допомогою забезпечення суспільного простору, в якому актори з різними думками можуть зустрітися та обговорити проблеми, що мають значення для суспільства та/або державного устрою, аудіовізуальні засоби пропонують громадянам спектр поглядів про те, як політичні події і процеси можуть інтерпретуватися та оцінюватися. ЗМК та інформаційно-комунікаційні технології використовуються політиками Фінляндії та Норвегії для створення свого іміджу та отримання перемоги на дебатах, виборах тощо.

3. У скандинавських країнах (Швеція, Норвегія, Фінляндія) розробку державних інформаційно-комунікаційних стратегій було ініційовано на початку 1990-х років ХХ ст. Передумовою для їх формування й реалізації стали здійснені ще у 1980-тих роках економічні та соціальні заходи, коли уряди цих країн виділили значні кошти на НДДКР (особливо у сфері інформаційних технологій), результати яких успішно впроваджувалися у виробництво. Головним рушієм формування інформаційно-комунікаційних технологій скандинавських країн стало об'єднання зусиль всіх сфер суспільства: виробництва, науки (наукових винаходів), уряду і людських ресурсів (поліпшення рівня освіти за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій) та їх спрямування на суспільний добробут громадян. Показово, що ці стратегії були власним доробком кожної з цих країн, а не ініціативою в рамках Європейського Союзу чиінших установ. Так, скажімо, Швеція, прийнявши у 1994 році власну інформаційно-комунікаційну стратегію, в подальшому брала активну участь у розробці відповідних документів в ЄС (наприклад, у розробці програми «Електронна Європа»).

4. Специфіка інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн полягає в їх автентичності та адекватності особливостям організації суспільно-політичного життя (процесу) в конкретній країні. У Швеції наріжним принципом інформаційно-комунікаційної стратегії стало завдання забезпечення рівності чоловіків та жінок - досягти співвідношення 50% до 50% як у політиці, так і в інших сферах діяльності. Шведський парламент прийняв рішення навесні 2006 року про новий національний план дій щодо ґендерної рівності. Для того, щоб досягнути суспільства з рівними можливостями, ґендерна політика має бути впроваджена в усіх сферах життя. Це означає, що всі пропозиції та рішення повинні аналізуватися з точки зору ґендерної рівності, щоб визначити всі можливі результати для чоловіків та жінок як на національному, так і на регіональному й місцевому рівнях.

5. Особливістю інформаційно-комунікаційного розвитку та втілення власної інформаційно-комунікаційної стратегії у Фінляндії є запровадження принципу постійної освіти. Так, було створено віртуальний Університет Фінляндії - загальний проект всіх університетів країни (їх 20) з метою підсилити співробітництво, розвинути можливості дистанційного навчання й зробити міждисциплінарні дослідження доступнішими. Саме за допомогою знань ця країна сподівається залишатися серед найбільш конкурентоспроможних економік й надалі. Важливий напрямок становлять державні фонди підтримки науки й розробки технологій «Текес» і «Сітра», а також Академія наук. У той час як Академія наук зосереджує свої зусилля на фундаментальних дослідженнях, «Текес» став основним каналом фінансування державних розробок, орієнтованих на бізнес, а «Сітра» відіграє роль «державного мозкового центру», фінансуючи оригінальні й сміливі ідеї.

6. Норвезька інформаційно-комунікаційна стратегія, на відміну від Швеції та Фінляндії, має на меті формування спеціалізованих інформаційних мереж (наприклад, дистанційна освіта з доступом до міжнародних мереж для всіх університетів та інших освітніх установ). Наслідком такої політики є запровадження методу телероботи для того, щоб вчасно і якісно виконати поставлену перед працівником роботу за допомогою інформаційно-комунікаційних послуг, наприклад, через електронну пошту чи візуально через аудіовізуальний зв'язок з роботодавцем. З цією метою інформаційно-комунікаційні технології повинні бути інтегровані у всі освітні інституції Норвегії і всі громадяни повинні мати рівний доступ до них. Норвезькі інформаційні технології орієнтовані на пошук рішень, вигідних користувачеві. Їх метою є задоволення потреб користувача і полегшення комунікації між людьми.

7. Інформаційна революція, що відбулася в розвинутих країнах Європи наприкінці ХХ ст., поставила перед Україною питання щодо розробки і впровадження власної інформаційно-комунікаційної стратегії розвитку та інтеграції у світову спільноту. Проте недостатність ресурсів, опір традиціоналістично налаштованих суспільних кіл, незацікавленість інститутів державної влади в інтересах суспільства (зростанні інформованості суспільства), зокрема у розвиткові інформаційної інфраструктури, не дали змоги розробити та втілити у життя інформаційно-комунікаційну стратегію розвитку України.

На нинішньому етапі розвитку України доцільним є використання окремих елементів досвіду скандинавських країн щодо інформаційної інфраструктури, державного управління інформаційними процесами тощо. Зокрема, серед рекомендацій щодо імплементації апробованих у скандинавському досвіді державного управління елементів варто зазначити наступні: розробка та ухвалення законів, положень й стандартів; сприяння створенню потенціалу у сфері ІКТ; заохочення наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок у сфері технологій; заохочення вільного доступу до послуг у сфері ІКТ.

...