Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

ПЕТКОВА Ольга Володимирівна

Науковий керівник: кандидат політичних наук, доцент ВОЙТОВИЧ Олексій Іванович, Інститут соціальних наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, доцент кафедри міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор МАКАРЕНКО Євгенія Анатоліївна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

провідний науковий співробітник кандидат політичних наук, доцент ШЕВЧЕНКО Олена Володимирівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної інформації

Захист дисертації відбудеться «18» травня 2010 року о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий «___» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат політичних наук О.В. Сушко

АНОТАЦІЯ

Петкова О.В. Політичні імперативи позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут світової економіки та міжнародних відносин. - К., 2010. міжнародний політичний інформаційний іміджування

Дисертацію присвячено розгляду концептуальних і прикладних проблем глобального інформаційного ресурсу та становленню міжнародного інформаційного простору, дослідженню цілісних інформаційних систем, які класифікуються як інформаційні поля чи інформаційні простори, особливостям і новаціям зовнішньополітичного іміджування України як сучасного політичного актора, експертному оцінюванню іміджування України у глобальному інформаційному середовищі, що є важливим для вітчизняної політології і політичної діяльності держави в глобальному інформаційному середовищі.

У роботі систематизовано базові визначення інформації, виявлено генезу впливу інформації на міжнародні політичні відносини, проаналізовано становлення, розвиток і впровадження інформаційних технологій у цілому в суспільному житті й конкретно в міжнародній політиці. Сучасна інформаційна система розглянута в роботі на трьох рівнях. Глобальна інформаційна мережа виступає як замкнута система в масштабі глобального світу. Для інших інформаційних систем вона може розглядатися і як самостійна автономна система, і як надсистема, що включає їх у свою структуру як складові елементи або підсистеми. Міжнародна інформаційна система і інформаційні системи окремих держав, у порівнянні із глобальною системою, є відкритими системами, що частково входять у глобальну мережу, а частково функціонують поза її зоною компетенції. Зокрема для такого суб'єкта міжнародних відносин, як Україна, що переживає процес становлення державного суверенітету, особливо гострим є упорядковування різних інформаційних потоків як усередині країни, так і в міжнародному політичному просторі.

Досліджено одну з нових функцій інформаційного простору - імідж-функцію і показано специфіку цієї функції для України з урахуванням геополітичного положення та історичного розвитку держави.

Ключові слова: інформатизація політики, міжнародний інформаційний простір, інформаційний ресурс, глобальна інформаційна мережа, міжнародна інформаційна система, імідж-функція, позиціонування, політичні імперативи, Україна.

АННОТАЦИЯ

Петкова О.В. Политические императивы позиционирования Украины в международном информационном пространстве - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - Политические проблемы международных систем и глобального развития. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена рассмотрению концептуальных и прикладных проблем глобального информационного ресурса и становлению международного информационного пространства, исследованию целостных информационных систем, которые классифицируются как информационные поля или информационные пространства, особенностям и новациям внешнеполитического имиджирования Украины как современного политического актора, экспертному оцениванию имиджирования Украины в глобальной информационной среде, что является важным для отечественной политологии и политической деятельности государства в глобальной информационной среде.

В работе систематизированы базовые определения информации, выявлен генезис влияния информации на международные политические отношения, проанализировано становление, развитие и внедрение информационных технологий в целом в общественной жизни и конкретно в международной политике. Осмысление научной проблемы позиционирования Украины в международном информационном пространстве реализовано путем углубления представлений о сущности международного информационного пространства, о взаимосвязи таких элементов, как «глобальная информационная сеть», «международная информационная система» и «информационные системы отдельных государств», о функциях информационного пространства, которые классифицируются по составу (целевые и ролевые), по степени воздействия на внешнюю среду, характеру взаимодействия с другими системами (пассивные, обслуживающие, функции противостояния, поглощения, превращения и адаптации) и по последствиям для системы (конструктивные, деструктивные, нейтральные). Глобальная информационная сеть выступает как замкнутая система в масштабе глобального мира. Для других информационных систем она может рассматриваться и как самостоятельная автономная система, и как надсистема, включающая их в свою структуру как составные элементы или подсистемы. Международная информационная система и информационные системы отдельных государств, в сравнении с глобальной системой, являются открытыми системами, которые частично входят в глобальную сеть, а частично функционируют вне зоны ее компетенции. В частности для такого субъекта международных отношений, как Украина, которая переживает процесс становления государственного суверенитета, особенно острым является урегулирование разных информационных потоков как внутри страны, так и в международном информационном пространстве.

Исследована одна из новых функций информационного пространства - имидж-функция и показана специфика этой функции для Украины с учетом геополитического положения и исторического развития государства. Представлено эмпирическое исследование зарубежного и украинского экспертно-аналитического мнения об имиджировании Украины в глобальной информационной среде. Показано, что имидж Украины формируется в условиях высокотехнологического информационного обмена одновременно со всеми элементами ее государственности, поэтому имидж государства пока не имеет устойчивых черт. Имидж Украины, в отличие от имиджа стран с длительным опытом суверенности, практически не имеет «ядра» в соответствии с внутренней структурой социальных стереотипов, а потому и основывается на информации во внешнеполитическом информационном пространстве и в значительной степени зависит от нее.

Ключевые слова: информатизация политики, международное информационное пространство, информационный ресурс, глобальная информационная система, международная информационная система, имидж-функция, позиционирования, политические императивы, Украина.

ANNOTATION

O. Petkova. Political Imperatives of Ukraine's Positioning in International Information Space. - Manuscript.

Dissertation submitted for the scientific degree of Candidate of political sciences in specialty 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - Institute of World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Dissertation is dedicated to the examination of conceptual and applied problems of global information resource and of international information space forming, to the research of holistic information systems that are classified as information fields or information spaces, to the peculiarities and novations of Ukraine's foreign-policy imaging as of a modern political actor, to the expert estimation of Ukraine's imaging in global information space, which is very important for national politology and state's political activities within global information environment.

The work systematizes the basic definitions of information, educes the genesis of information impact on international political relations, and gives the analysis of information technologies forming, evolution and implementation in social life in general and in international politics in particular. The current information system is examined on three levels. Global information web acts as the closed system all over the global world. For other systems it may be considered both as an independent autonomous system, and as a supersystem that includes into its structure other elements or subsystems. International information system and information systems of distinct states, compared to the global system, are open systems which are partly comprised into global system, and partly function beyond its cognizance. In particular for such subject of international relations, as Ukraine which is experiencing the process of state sovereignty development, the regulation of various information flows both within the country, and in international political space is especially sensitive.

One of the new information space functions, the image-function, had been researched, and its special nature for Ukraine had been shown considering geopolitical position and historical evolution of the state.

Key words: informatization of politics, international information space, information resource, global information web, international information system, image-function, positioning, political imperatives, Ukraine.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Дослідження політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі визначається суперечливою низкою чинників внутрішнього і зовнішнього характеру, які суттєво, іноді вирішальним чином, впливають на сприйняття незалежної української держави як сучасного актора міжнародної системи і формують відповідне інформаційне середовище для позиціонування держави в світі. У сучасних теоріях міжнародних відносин та глобального розвитку концепт інформаційного простору вважається одним зі складових чинників трансформації політичного середовища задля досягнення стратегічних переваг у відносинах з іншими державами та суспільствами, тому іміджування України розглядається в контексті системно-функціонального підходу до формування міжнародного інформаційного простору та імідж-функції міжнародної інформаційної системи. Розгляд теоретико-методологічних засад формування інформаційного простору, з'ясування потенціалу інформаційного ресурсу та ґенези його впливу на сучасне суспільство свідчить про наявність нових інструментів реалізації державної політики в умовах становлення інформаційного суспільства.

Потреба комплексного дослідження політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі також випливає з реалій зовнішньополітичної діяльності української держави та формування відкритого інформаційного суспільства, необхідності розробки концептуальних і прикладних аспектів іміджування національних інтересів на міжнародній арені. Вибір дослідження наукової проблеми зумовлений і фрагментарністю програмно-інституціонального забезпечення імідж-функції України в міжнародній інформаційній системі та частковою реалізацією національної програми формування позитивного міжнародного іміджу України.

Для України як суб'єкта міжнародних відносин особливо гострим є упорядковування й регулювання внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків, про що свідчить ціла низка законів і законопроектів, спрямованих на забезпечення адекватних інформаційних процесів, зокрема, щодо інформатизації українського суспільства, зміцнення інформаційної безпеки, входження України в глобальний інформаційний простір, оскільки інформаційна забезпеченість держави відіграє важливу роль у позиціонуванні України в міжнародних інформаційних потоках і є одним з першочергових завдань української внутрішньої й зовнішньої політики.

Таким чином, дослідження є спробою обґрунтування доцільності творчого, але критичного запозичення зарубіжного досвіду позиціонування держави в міжнародному інформаційному просторі, тобто у визначенні сутності функціональних характеристик сучасного інформаційного простору та особливостей іміджування України в ньому.

Важливість і значущість дослідження проблеми політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі зумовлює науково-практичний інтерес до неї з боку багатьох вітчизняних і зарубіжних політологів, дослідження яких присвячено аналізу постіндустріального розвитку та теоріям інформаційного суспільства в умовах глобалізації міжнародної політичної системи. Особливий внесок в осмислення концепту інформаційного суспільства та впливу глобального інформаційного середовища на міжнародні відносини і зовнішню політику належить таким науковцям, як Д.Белл, Зб.Бжезинський, О.Голобуцький, П.Дракер, О.Зернецька, Д.Іванов, В.Іноземцев, М.Кастельс, Р.Катц, Б.Кормич, Є.Макаренко, М.Маклюен, Н.Малаховська, О.Маруховський, Й.Масуда, Ф.Махлуп, Т.Стоуньєр, Е.Тоффлер, Т.Умесао, О.Флюр, Ф.Фукуяма, О.Шевчук, А.Шинкарук; генезі інформаційного розвитку від новітніх технологій до мережевої теорії суспільства присвячено роботи Д.Андерсена, О.Баранова, О.Барда, Л.Белянської, Н.Вінера, Я.Зодерквіста, Р.Клотца, О.Кучмій, Л.Мельника, В.Мунтіяна, О.Скаленка, О.Сосніна, Дж.Стігліца, О.Старіша, А.Урсула, Т.Фрідмана та ін. Дослідження ролі інформації в політиці та міжнародних відносинах належать Б.Бімберу, Д.Дубову, В.Карпенку, Ю.Кашлєву, І.Кисарець, Т.Крамаренку, А.Крутських, М.Кунцику, О.Литвиненку, А.Манойлу, В.Набруску, Дж.Наю, І.Панаріну, Н.Піпченко, С.Расторгуєву, В.Сеідову, В.Соколенку, М.Теграняну, А.Чонгу та ін.

Дослідження феномену іміджування та брендінгу держав у міжнародному інформаційному просторі належать зарубіжним науковцям - Д.Аакеру, С.Анхольту, У.Бронфенбреннеру, Е.Галумову, Є.Єгоровій-Гантман, Д.Замятіну, І.Кисельову, Ф.Котлеру, М.Ліндстрому, В.Олінсу, А.Панкрухіну, М.Портеру, Р.Сондерсу, А.Федякіну, К.Хачатурову, П. Ван Хему, та вітчизняним дослідникам - В.Корольку, Г.Почепцову, Є.Тихомировій, В.Бебику, М.Пашкову, В.Чалому, О.Шевченко, Г.Шевченко, О.Гребініченку, Ю.Щегельській, О.Яловій, О.Прохоренку, О.Войнич та ін. Результати досліджень та висновки згаданих фахівців були враховані в дисертаційній роботі.

Водночас аналіз зарубіжної і вітчизняної наукової думки засвідчив фрагментарність досліджень політичної ролі міжнародного інформаційного простору, які б охопили сучасні теоретичні і прикладні підходи до іміджування держави в умовах трансформаційних зрушень. Тому комплексне дослідження базових засад зазначеної наукової проблеми, в якому проаналізовано концептуальні та прикладні проблеми глобального інформаційного ресурсу та становлення міжнародного інформаційного простору, досліджено цілісні інформаційні системи, які класифікуються як інформаційні поля чи інформаційні простори, з'ясовано специфіку зовнішньополітичного іміджування України як сучасного політичного актора, охарактеризовано оцінювання зарубіжних експертів щодо іміджування України у глобальному інформаційному середовищі, що є важливим для вітчизняної політології і політичної діяльності держави в глобальному інформаційному середовищі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Мiжнароднi вiдносини i полiтика держав в умовах глобальних трансформацiй: концептуальнi вимiри та зовнiшньополiтична практика» (номер державної реєстрації 0107U012509).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в політологічному аналізі генези та імідж-функції міжнародної інформаційної системи, дослідженні цілісного наукового концепту позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:

· узагальнити та поглибити концептуальні підходи до сутності міжнародного інформаційного простору;

· систематизувати базові визначення інформації та виявити генезу її впливу на міжнародно-політичні відносини;

· проаналізувати становлення, розвиток і впровадження інформаційних технологій у всі сфери життєдіяльності світової спільноти;

· визначити основні функції міжнародного інформаційного простору як системи і його складових елементів (підсистем);

· з'ясувати особливості функціонування сучасного інформаційного простору в контексті зовнішньополітичної діяльності України;

· дослідити імідж-функцію міжнародної інформаційної системи та з'ясувати типологію іміджів у міжнародних політичних відносинах; представити авторський підхід до іміджування України в міжнародному інформаційному просторі як визначального чинника її міжнародного статусу.

Реалізація завдань здійснюється шляхом дослідження основних загальнотеоретичних концепцій позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі в умовах сучасного політичного розвитку та аналізу практичного досвіду іміджування держави у глобальному інформаційному середовищі.

З урахуванням зазначеної мети та завдань об'єктом дослідження виступає інформація й інформаційний простір як система засобів міжнародних комунікацій, які суттєво впливають на міжнародні політичні відносини, а предметом дослідження є позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі в умовах формування глобального інформаційного суспільства.

Методи дослідження. Для розгляду наукової проблеми були використані методи політичного аналізу і синтезу, оскільки в дисертації вивчається явище та практичні засоби іміджування держави в умовах асиметричності розвитку міжнародного інформаційного поля. У роботі переважно використовуються загальнонаукові методи дослідження - описовий, системний, структурно-функціональний, історично-порівняльний; загальнологічні - емпіричний, статистичний, прогностичного моделювання та аналізу; спеціальні методи політології, найбільш ефективні для пізнання політичної та комунікативної сфери, зокрема, політологічний нормативно-ціннісний метод, який було використано з метою оцінки впливу інформаційного чинника на позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі. Для емпіричного дослідження було використано методику соціологічного опитування (вибіркове анкетування, експертне опитування) і контент-аналізу документів і текстів експертних інтерв'ю. Емпірична база дисертаційної роботи ґрунтувалася на аналізі офіційних документів, особистих документів (інтерв'ю експертів) і на результатах анкетування, проведеного в місті Одесі згідно з репрезентативною квотною вибіркою.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є системним дослідженням проблеми політико-інформаційного виміру позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі, яке містить аналіз новітніх тенденцій, теорії і практики імідж-функції держави як політичного актора міжнародних відносин.

Результати, які були одержані під час дослідження та найповніше визначають його наукову новизну, розкриваються у таких положеннях:

· узагальнено та поглиблено на основі залучення широкого кола оригінальних джерел, зарубіжної та вітчизняної політологічної літератури теоретичні підходи до сутності поняття «міжнародний інформаційний простір»; безпосередньо для даного дослідження міжнародний інформаційний простір визначено як сукупність інформації й інформаційних технологій, що забезпечують діяльність міждержавних служб та інститутів, а також транслюються державами одна на одну й забезпечують основну частину міжнародних політичних відносин;

· систематизовано базові визначення інформації та з огляду на існування різнобічних тлумачень цього феномену і для подальшого застосування в розробці концепту міжнародного інформаційного простору представлено авторський підхід до розуміння інформації як певної реальності, що формує вчинки людей і матеріальний світ за допомогою алгоритму: надходження повідомлень - формування розуміння, задуму - вироблення установки на діяльність; виявлено постійно зростаючу роль інформаційної складової в світовій політиці й ускладнення структури інформаційного впливу на неї;

· встановлено, що інформатизація міжнародних політичних відносин призвела до активного впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності світової спільноти, у зв'язку з чим в організації різних міжнародних політичних акцій необхідно враховувати поінформованість суспільства, особистісні контакти, трансформацію інформації через персональні комунікації тощо; показано, що в сучасних умовах інформація трансформується у самостійну міжнародну систему;

· набуло подальшого розвитку розуміння основних функцій системи міжнародного інформаційного простору, на підставі чого структуровано простір у складі таких елементів, як «глобальна інформаційна мережа», «міжнародна інформаційна система» та «інформаційні системи окремих держав»; визначено, що за складом, характером прояву, характером дії, часовими детермінаціями та спрямованістю всі складові системи міжнародного інформаційного простору виконують однакові функції; з'ясовано, що основні відмінності між системами простежуються у виконанні функцій, класифікованих за змістом (цільові та рольові), за ступенем впливу на зовнішнє середовище, характером взаємодії з іншими системами (пасивні, обслуговуючі, функції протистояння, поглинання, перетворення й адаптації) та за наслідками для системи (конструктивні, деструктивні, нейтральні);

· вперше виявлено й описано особливості функціонування інформаційного простору України як підсистеми міжнародного інформаційного простору, які обумовлюються її специфічним геополітичним положенням України, що описується та досліджується через використання метафори розколу;

· досліджено одну з нових функцій інформаційного простору - імідж-функцію і показано специфіку цієї функції для України з урахуванням геополітичного положення та історичного розвитку держави; набуло подальшого розвитку та удосконалено методи дослідження іміджування України, заснованого на основі аналізу експертної оцінки фахівців з питань міжнародної політики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні висновки дисертації можуть бути використані для подальших досліджень політичного позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі; прикладні розробки - для удосконалення державних програм формування позитивного іміджу держави в контексті реалізації національних інтересів. Результати дослідження також можуть бути використанні в практично-політичній діяльності урядових установ, політичних та суспільних інститутів, громадських організацій та рухів.

Теоретичні узагальнення, матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, зокрема, таких як «Теорія міжнародних відносин», «Соціологія міжнародних відносин», «Інформаційна політика держав», «Міжнародні інформаційні відносини», «Зв'язки з громадськістю», «Іміджелогія», «Сучасні комунікативні технології» тощо. Дані, отримані під час вивчення позицій іноземних експертів щодо України та її іміджу, використані автором в курсі лекцій з «Крос-культурного менеджменту» для студентів спеціальностей «Менеджмент організацій», «Міжнародні економічні відносини» та «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса). Одержано позитивні відгуки організацій на впровадження результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження було апробовано на міжнародних наукових, всеукраїнських та студентських науково-практичних конференціях, зокрема: «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м.Полтава, 18-19 травня 2005 р.); «Толерантність та інтолерантність у сучасному суспільстві: загальне і відмінне» (м.Санкт-Петербург, 26-28 квітня 2006 р.); «Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави й громадянське суспільство» (м.Одеса, 23-24 червня 2006 р.); «Інновації в технології та методології наукового пізнання» (м. Одеса, 26-27 жовтня 2006 р.); «Людина у сучасних філософських концепціях» (м.Волгоград, 28-31 травня 2007 р.); «Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави й громадянське суспільство» (м.Одеса, 26-27 червня 2008 р.); «Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні» (м.Сімферополь - м.Ялта, 24 квітня 2009 р.), а також на засіданнях міського методологічного семінару з теорії, історії та історіографії міжнародних відносин.

Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 182 сторінки, із них обсяг основного тексту - 158 сторінок, список використаних джерел складається з 248 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, сутність наукової проблеми і сучасний стан її дослідження, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт та предмет, методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, ступінь та характер апробації і подано загальну характеристику роботи.

У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні засади дослідження генези міжнародного інформаційного простору» обґрунтовано концептуальні засади наукової проблеми політичного позиціонування в міжнародному інформаційному просторі; подано критичний аналіз сучасної політичної думки щодо впливу високих технологій на міжнародні політичні відносини; з'ясовано специфіку політичних процесів, явищ і понять, що характеризують сферу дослідження.

З огляду на різні підходи науковців до спеціальної термінології, у дисертаційній роботі систематизовано базові визначення інформації та подано авторський підхід до розуміння інформації у контексті сучасних теорій глобалізації, за яким «інформація» тлумачиться як певна реальність, що формує матеріальний світ і вчинки людей за допомогою алгоритму: надходження повідомлень - формування розуміння, задуму - вироблення установки на діяльність. Простежено формування різних концепцій інформації (генетичної, нейрофізіологічної, психологічної, кібернетичної тощо), теорії «інформаційного суспільства» та її сучасної моделі - теорії мережевого суспільства. Встановлено, що інтенсивний розвиток науково-технологічного і кібернетичного процесів суттєво вплинув на створення глобальної інформаційної мережі Інтернет і тим самим змінив пріоритети й функції в багатьох системах (підсистемах) відносин, в тому числі й на міжнародному рівні.

Також визначено поняття «міжнародний інформаційний простір», який розуміється як сукупність інформації й інформаційних технологій, що забезпечують діяльність міждержавних служб та інститутів, транслюються державами одна на одну і забезпечують основну частину міжнародних політичних відносин. «Іміджування держави» тлумачиться як процес позиціонування актора міжнародних відносин у міжнародному інформаційному просторі за допомогою сукупності емоціональних та раціональних уявлень, що випливають із визначальних характеристик країни, досвіду суспільства та неформальних комунікацій, тобто генеза поширення феномену іміджу пов'язана з активним залученням інформаційних технологій у сферу зовнішньої політики. «Імідж-функція» розуміється як складова основних функцій міжнародної інформаційної системи та її підсистем, що забезпечує політичні пріоритети держави та її позиціонування в міжнародному інформаційному середовищі.

У розділі розглянуто підходи зарубіжних і вітчизняних науковців до сутності інформаційного ресурсу та його впливу на сучасне суспільство, концепції постіндустріального та інформаційного глобального розвитку, теорії політичного позиціонування та іміджування у системі міжнародних відносин, зокрема, підкреслено специфіку інноваційних змін, які відбуваються у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Осмислення наукової проблеми політичного позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі реалізується через поглиблення уявлень про сутність міжнародного інформаційного простору, про взаємозв'язок таких елементів, як «глобальна інформаційна мережа», «міжнародна інформаційна система» та «інформаційні системи окремих держав», про функції інформаційного простору, які класифікуються за змістом (цільові та рольові), за ступенем впливу на зовнішнє середовище, характером взаємодії з іншими системами (пасивні, обслуговуючі, функції протистояння, поглинання, перетворення й адаптації) та за наслідками для системи (конструктивні, деструктивні, нейтральні).

У політичній науці уявлення про суперечливу природу інформаційного ресурсу відображають зростання обсягу, ускладнення й впливу інформаційних технологій, зокрема, всеохоплюючої інформатизації всіх сфер життєдіяльності світової спільноти на міжнародну політику та політичне позиціонування держав у глобальному інформаційному середовищі. Показано, що основними ознаками сучасного високотехнологічного суспільства є: заміна інформацією, інформаційними потоками й технологіями реальних товарів, грошей; одним з основних видів зайнятості в такому суспільстві стає робота з обслуговування інформації в усіх її проявах; у соціальній організації акценти зміщуються з виробничої й економічної сфери в культурну й сферу інформаційної оснащеності, доступності не тільки інформації, але й знань; політика трансформується у рольову форму, у сферу телекомунікацій; зростають загрози різних соціальних патологій, зумовлених маніпуляціями з інформацією.

Загальна оцінка за результатами аналізу представлених у розділі наукових праць щодо сутності політичного позиціонування в міжнародному інформаційному просторі визначається у таких положеннях: чітко простежується превалювання наукових поглядів щодо техноцентричного підходу до розуміння специфіки формування глобального інформаційного суспільства та функціонування міжнародного інформаційного простору.

Перший розділ постановкою проблеми, аналізом та обґрунтованими висновками доводить, що теоретичні положення щодо проблеми політичного позиціонування держави в міжнародному інформаційному просторі розкривають сутність суперечливої природи міжнародного інформаційного простору, який водночас є фактором розвитку сучасної міжнародної політичної системи та інструментом здійснення політичної діяльності в умовах глобалізації.

Другий розділ «Системно-функціональний аналіз формування міжнародного інформаційного простору» присвячений дослідженню інформатизаційних змін, що відбулися в цілому в соціально-політичній сфері. Аналіз здійснювався на трьох рівнях: на макрорівні, на мезорівні та на мікрорівні. Макрорівень висвітлено у контексті соціальної диференціації (у рамках окремої держави) і диференціації країн у світі за матеріальним і науково-технічним потенціалом - у контексті так званої «цифрової нерівності». На мезорівні інформатизація політики логічно співвідноситься з процесами у сфері соціально-політичних технологій, що зумовлює збільшення й посилення інформаційної складової у політичних технологіях. Мікрорівень аналізується з урахуванням впливу інформатизації політичної сфери на особистість, оскільки інформатизація міжнародних політичних відносин привела до активної участі в них широких верств населення (перш за все, завдяки Інтернет); в сучасних умовах в організації різних міжнародних політичних акцій слід враховувати поінформованість суспільства, особистісні контакти, трансформацію інформації через персональні комунікації тощо.

Практично всі відокремлені напрямки міжнародних політичних відносин, що залежать від інформованості й інформаційних технологій, мають неоднозначний (амбівалентний) характер, зокрема, у сучасних політичних процесах вплив інформації (інформатизації) може мати нейтральний, позитивний або негативний характер з деструктивними або провокативними наслідками.

Процес інформатизації політики й життя в цілому зумовив істотні трансформації міжнародного інформаційного простору. Якщо до створення глобальної інформаційної системи Інтернет, що завершила процес інформатизації, інформація входила практично в усі сфери життя на правах їхньої складової, то в сучасних умовах можна говорити про створення нової інформаційної системи, до якої раніше самостійні галузі життєдіяльності почали входити як складові елементи. Такою системою в даному дослідженні власне і виступає міжнародний інформаційний простір.

Застосування системного аналізу дозволило встановити наступне співвідношення: глобальна інформаційна мережа виступає як замкнута система в масштабі цілої планети; для інших інформаційних систем вона може розглядатися і як самостійна автономна система, і як надсистема, що включає їх у свою структуру як окремі елементи або підсистеми. Міжнародна інформаційна система та інформаційні системи окремих держав, у порівнянні із глобальною системою, є відкритими системами, що частково входять у глобальну мережу, а частково функціонують поза зоною її компетенції.

Застосування системно-функціонального аналізу уможливило встановлення сучасної ролі й місця України в системі міжнародного інформаційного простору, оскільки функції системи - це призначення елементів системи, виражене в їх повторюваних стійких діях. Відтак інформаційний простір України представлено як цілісну відкриту систему, складовими елементами якої є держава Україна як суб'єкт міжнародних відносин і міжнародної інформаційної системи; джерела інформації, які постачають інформацію про державу в міжнародну інформаційну систему і інтерпретують інформацію, що надходить від інших її суб'єктів (президент, уряд, дипломатичні представництва, громадяни України, українські й іноземні ЗМІ та інформаційні агентства, що перебувають безпосередньо в Україні, і українські ЗМІ за кордоном); система інформаційної політики держави, що включає інститути інформатизації, інформаційної безпеки, інформаційного законодавства; інститути дослідження й формування громадської думки; інформаційні ресурси, до яких належать не тільки будь-які технічні засоби та відомості на інформаційних носіях, але й людина як зберігач і носій інформації.

Сучасне геополітичне положення України характеризується через домінування в ньому метафори «розколу», оскільки подвійність українського політичного життя залежить від того, як різні внутрішньо- і зовнішньополітичні сили позиціонують себе в українському інформаційному просторі, за допомогою яких інформаційних технологій вони беруть участь у політичних процесах. Значної ваги набувають і характеристики основних інформаційних ресурсів, каналів та учасників інформаційного простору.

Таким чином, системно-функціональний аналіз проблеми інформатизації політичної сфери на сучасному етапі глобального розвитку світу свідчить про суттєві трансформації концептуальних, доктринальних та прикладних підходів до позиціонування національних інтересів держави у міжнародному інформаційному просторі, що зумовлюються особливостями функціонування інформаційного простору України як підсистеми міжнародного інформаційного простору та її геополітичним положенням, який досліджується через використання метафори «розколу».

У третьому розділі «Імідж-функція міжнародної інформаційної системи» розглянуто політичні детермінанти іміджування України у глобальному інформаційному просторі, досліджено одну з нових функцій інформаційного простору - імідж-функцію і показано специфіку цієї функції для України з урахуванням історичного і сучасного розвитку держави. Набуло подальшого розвитку та удосконалено методи дослідження іміджування України, які ґрунтуються на аналізі експертної оцінки фахівців з питань міжнародної політики.

З'ясовано, що політична діяльність припускає не стільки кількісне поширення інформації, скільки використання її якісного впливу на суб'єктів і об'єктів політичних відносин. У цьому зв'язку однією з основних форм використання інформації є технології створення іміджів (образів, репутацій), що набувають особливої актуальності у сучасних умовах та засвідчують високу взаємообумовленість розвитку імідж-технологій та інформації. Доведено, що інформація, яка тією або іншою мірою впливає на імідж країни, визначається наступними параметрами: джерела інформації (газета, журнал, веб-сайт, прес-агентство, телевізійний канал тощо) зі своєю репутацією; авторство інформації (держава, політичний або державний лідер, посадовець, відома особистість у мистецтві, спорті, шоу-бізнесі); зміст інформації; значеннєва або цільова спрямованість інформації. Оскільки процеси, пов'язані з інформацією, прямо впливають на образотворення, то зазначено, що процесу поширення інформації до глобального рівня відповідає укрупнення масштабів іміджів (іміджі країн, регіонів, геополітичних блоків).

У дисертаційній роботі представлено емпіричне дослідження зарубіжної та української експертно-аналітичної думки щодо іміджування України у глобальному інформаційному середовищі. Дослідження здійснювалося комбінованим методом: на етапі збирання інформації застосовано метод експертного опитування (анкетування або інтерв'ю), на етапі обробки отриманої інформації застосовано метод контент-аналізу, що дозволяє одержати не тільки якісні характеристики об'єкта, але й побачити кількісну перевагу властивостей, що характеризуються. При складанні інструментарію опитування (або «путівника» інтерв'ю) в основу покладено питання, розроблені українським відділенням телерадіокомпанії ВВС у рамках проекту «Україна очима іноземців».

Проведене експертне опитування дозволило встановити такі основні характеристики іміджу України: образ України має як позитивні, так і негативні риси; приводів для негативних оцінок у експертів виявилося більше, ніж для позитивних. Серед негативних переважають відгуки про бюрократію, корумпованість і відсталий сервіс, зокрема, із ситуацій негативного плану з огляду на події початку 2009 року, виділено корупційні скандали, конфлікти в газовій сфері, відбір учасників на Євробачення тощо; серед позитивних оцінок - орієнтація України на демократичні зміни, вага природних ресурсів та ментальні й поведінкові характеристики суспільства.

На авторський погляд, імідж України формується в умовах високотехнологічного інформаційного обміну одночасно з усіма елементами її державності. Водночас процес трансформації та інновацій у міжнародному політичному просторі для України пов'язаний з наявністю «спроб і помилок», тому й імідж держави поки що не має стійких обрисів; імідж України, на відміну від іміджу країн із тривалим історичним досвідом суверенності, практично ще не має «ядра» відповідно до внутрішньої структури соціальних стереотипів, тому й ґрунтується на інформації в зовнішньополітичному інформаційному просторі і значною мірою залежить від неї; з огляду на геополітичне положення України, її імідж формується «нестандартно». Під нестандартністю, у випадку з Україною, розуміється різновекторність внутрішніх політичних прагнень і відповідний вплив ззовні конфронтуючих одна з одною політичних сил, держав, блоків.

На основі дослідження зроблено висновок про те, що іміджування України здійснюється за активної участі діючих у міждержавному політичному просторі суб'єктів - перших осіб держави, політиків, дипломатів, громадських та культурних діячів, а інструментарієм політичного позиціонування можна вважати високі технології, що впливають на зміцнення становища України у світовому інформаційному просторі, підвищення рівня її здатності протистояти зовнішнім загрозам і викликам, збереження і вдосконалення ціннісно-моральних імператив українського суспільства.

У Висновках представлено основні підсумки дослідження.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі, що виявляється в оцінці ефективності політичної діяльності держави на сучасному етапі міжнародного розвитку. Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути теоретико-методологічні підходи до формування міжнародного інформаційного простору та місця України в ньому, з'ясувати імідж-функцію міжнародної інформаційної системи та охарактеризувати особливості іміджування України в міжнародному інформаційному просторі, проаналізувати оцінки зарубіжних експертів щодо забезпечення позитивного іміджу України в глобальному інформаційному середовищі.

Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Аналіз концептуальних засад зарубіжних та вітчизняних політологічних досліджень засвідчив еволюцію політико-інформаційної парадигми позиціонування акторів міжнародних відносин від теорій інформації (генетична, нейрофізіологічна й психологічна, фізична, кібернетична і філософська), в яких зосереджено увагу переважно на змісті інформації, до теорій постіндустріального, ноополітичного, інформаційного суспільства, в яких визначальну роль відведено інформаційним технологіям, здатним за допомогою інформаційного ресурсу впливати на управлінські й соціально-політичні процеси.

На основі залучення широкого кола оригінальних джерел, зарубіжної та вітчизняної політологічної літератури узагальнено та поглиблено теоретичні підходи до сутності поняття «міжнародний інформаційний простір», в концептуалізації якого враховано також сучасний стан розвитку інформації та інформаційних технологій і вплив мережі Інтернет на політичні процеси в цілому і на міжнародні, зокрема. Безпосередньо для даного дослідження «міжнародний інформаційний простір» визначено як сукупність інформації й інформаційних технологій, що забезпечують діяльність міждержавних служб і інститутів, а також транслюються державами одна на одну й забезпечують основну частину міжнародних політичних відносин.

У контексті зазначених теорій та підходів, в яких позиціонування держави розглядається на основі геополітичних, брендінгових, іміджевих та маркетингових підходів, стверджується, що така диференціація зумовлюється міждисциплінарним характером дослідження, а політичний дискурс позиціонування держави виходить за межі внутрішньополітичної та суспільної взаємодії; він пов'язаний із діяльністю національних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій як опосередкованих акторів політичної взаємодії.

В основі методологічного підходу до з'ясування проблеми політичного позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі лежить структурно-функціональний підхід та методика соціологічного опитування (вибіркове анкетування, експертне опитування) і контент-аналізу документів і текстів експертних інтерв'ю, що уможливило висновок: позитивний імідж держави є значимим ресурсом, який сприяє зміцненню її внутрішньої стабільності та підвищенню політичного статусу на світовій арені, захисту й просуванню національних інтересів.

2. Систематизація базових визначень інформації з огляду на існування різних тлумачень цього феномену зумовила авторський підхід до розуміння інформації як певної реальності для подальшого застосування в розробці концепту міжнародного інформаційного простору, що формує матеріальний світ і вчинки людей за допомогою алгоритму: надходження повідомлень - формування розуміння, задуму - вироблення установки на діяльність; виявлено постійно зростаючу роль інформаційної складової в світовій політиці й ускладненні структури інформаційного впливу на неї.

Осмислення ролі глобального інформаційного ресурсу та його впливу на міжнародну політичну систему уможливило висновок про те, що інформаційна домінанта стала явищем планетарного масштабу, яке значною мірою визначає місце країн у світовій ієрархії, виступає чинником міжнародних впливів, інструментом влади та виробленням такої політики держави, яка б забезпечувала національні інтереси й суспільний прогрес в цілому. Відтак, процеси соціального управління та тенденції суспільного розвитку потребують комплексних, міждисциплінарних науково-аналітичних досліджень, визначення критеріїв управління інформаційними ресурсами держави як цілісної системи, формування національних пріоритетів та концепцій в умовах переходу до інформаційного суспільства. Концепція постіндустріального суспільства розглядається в роботі, передусім, як аналітична конструкція, яка дала змогу всебічно розкрити ті трансформаційні процеси, які відбуваються на підґрунті глобалізації комунікацій.

3. Становлення, розвиток та впровадження інформаційних технологій у суспільному житті в цілому підвищило роль інформації та змінило її статус у міжнародній політичній системі. Якщо до створення глобальної інформаційної мережі Інтернет, що завершувала процес інформатизації, інформація входила практично в усі сфери життя на правах їхньої складової частини, то в сучасних умовах встановлено створення нової інформаційної системи, до якої раніше самостійні галузі життєдіяльності увійшли як складові елементи.

Сучасний світ переживає складний і комплексний процес модернізації на основі впровадження високих технологій у всі сфери життєдіяльності держав, що зумовлює вплив формування інформаційного суспільства на міжнародні відносини та розв'язання низки проблем політичного, економічного, технологічного та правового характеру для пошуку оптимальних варіантів адаптації міжнародної політичної системи до процесів глобальної інтеграції.

Оригінальний підхід до розуміння концепцій політичного позиціонування в міжнародному інформаційному просторі зумовив аналіз інтерактивних політичних процесів, остаточні політичні наслідки яких можна лише прогнозувати, а дослідження ситуації на різних рівнях ієрархічної міжнародної системи та взаємодії політичних стратегій виявило особливості інформаційного розвитку та формування надсистем, систем і підсистем інформаційного простору. Аналіз здійснювався на макро-, мезо- та мікрорівнях і уможливив висновок про те, що всі напрямки міжнародно-політичних відносин, що залежать від інформованості й інформаційних технологій, мають неоднозначний (амбівалентний) характер, зокрема, у сучасних політичних процесах вплив інформації (інформатизації) може мати нейтральний, позитивний або негативний характер з деструктивними або провокаційними наслідками.

Системно-функціональний підхід щодо позиціонування України в системі міжнародного інформаційного простору дозволив розглянути інформаційний простір України як відкриту цілісну систему, складовими елементами якої є держава Україна як суб'єкт міжнародних відносин і міжнародної інформаційної системи; джерела інформації; система інформаційної політики держави; інститути дослідження й формування громадської думки; інформаційні ресурси; людина як носій інформації.

4. Міжнародний інформаційний простір вперше представлено у даній роботі у вигляді системи: проведений структурно-функціональний аналіз основних її елементів (підсистем) дав підстави стверджувати, що макросистема визначена як глобальна інформаційна мережа, що порівняно з іншими інформаційними системами є не тільки самостійною системою, а й надсистемою, яка включає інші системи у свою структуру як складові елементи або підсистеми. Міжнародна інформаційна система й інформаційні системи окремих держав входять у неї як відкриті системи, хоча частково можуть функціонувати і за межами глобальної мережі.

Основні функції елементів міжнародного інформаційного простору як системи, виявлені під час функціонального аналізу об'єкта дослідження, визначають відмінності за такими критеріями: за складом, за характером прояву, за характером дії, за часовими детермінаціями, за спрямованістю, за змістом, за ступенем впливу на зовнішнє середовище й характером взаємодії з іншими системами та за наслідками для системи.

Встановлено, що цільовими функціями глобальної інформаційної системи є акумулювання і зберігання інформації, а однією з головних функцій міжнародної інформаційної системи є функція налагодження взаємодії між інформаційними системами різних країн. Також для міжнародної інформаційної системи характерні обслуговуючі, перетворюючі й адаптивні функції.

Інформаційним системам конкретних держав властиві такі функції, як: пасивні, обслуговуючі, функції протистояння, поглинання, перетворюючі функції й адаптивні. У кожної держави в її інформаційній системі присутня частка інформації, що за аналогією із глобальним банком інформації пасивно обслуговує інші зацікавлені в інформації системи. Призначення інформаційних систем окремих держав полягає в тому, щоб за допомогою інформації й інформаційних технологій протистояти будь-якій несприятливій для її держави експансії.

5. На конкретному прикладі держави Україна виявлено й описано особливості функціонування її інформаційного простору в міжнародному інформаційному просторі. Інформаційний простір України є цілісною відкритою системою, що функціонує в надсистемі, яка складається з інформаційних просторів інших держав. Внаслідок геополітичного положення й історичного розвитку відносини між країнами складаються таким чином, що інформаційні системи одних держав більшою мірою впливають на інформаційні системи інших і зумовлюють трансформацію іміджу держави у глобальному інформаційному середовищі.

На основі геополітичного підходу українська держава характеризується як така, що перебуває в буферній зоні між більшими суб'єктами міжнародної політики. Під їх впливом в українському суспільстві склалися умови взаємодії в усіх сферах, що описуються та досліджуються через використання метафори «розколу». У таких умовах інформаційний простір України представлено як високонапружений, що має по-різному спрямовані тенденції: практично всі інформаційні суб'єкти й ресурси Східної України зорієнтовані на відбір інформації, її інтерпретацію з метою налагодження взаємин з Росією; у західних регіонах, навпаки, інформація відбирається й оформлюється з метою підтримки взаємодії із Західною Європою та США. І стан інформаційного протистояння, і ситуація розколу в українському суспільстві підтримується новими інформаційними технологіями, розповсюдженими у глобальній інформаційній мережі, - політичними блогами, флеш-мобами тощо.