Інформаційне забезпечення політики держави у боротьбі з міжнародним тероризмом на прикладі Сполучених Штатів Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

УДК 323.28(73):303.725.37

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Інформаційне забезпечення політики держави у боротьбі з міжнародним тероризмом на прикладі США

21.01.01 - основи національної безпеки держави (політичні науки)

Жовтенко Тарас Григорович

Київ - 2010

Робота виконана в оперативно-аналітичному відділі Національного інституту стратегічних досліджень.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, Яблонський Василь Миколайович, Національний інститут стратегічних досліджень, оперативно-аналітичний відділ, завідувач

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент, Рижков Микола Миколайович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра міжнародної інформації, завідувач,

кандидат історичних наук, Гнатюк Сергій Леонідович, Національний інститут стратегічних досліджень, відділ гуманітарної політики, головний консультант

Захист відбудеться «07» липня 2010 р. о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.01 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розіслано «04» червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат політичних наук Т.С. Стародуб

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми обумовлена необхідністю переосмислення ролі інформації у багатьох видах діяльності суспільства. З кінця 60-х років ХХ століття спостерігається значний прогрес у розвитку інформаційних технологій; відтак, кардинально зростає роль масових комунікацій, мас-медіа та інформації, яку вони поширюють. Зазначене суттєво впливає на переважну більшість важливих сфер суспільно-політичного життя, в першу чергу - на сферу політики національної безпеки держави. Так званий «в'єтнамський синдром» яскраво продемонстрував політичній та військовій еліті США неприпустимість ігнорування ролі та впливу засобів масової інформації у висвітленні війни у В'єтнамі. Це змусило військових і політичних керівників країни шукати не лише засоби та методи виправлення ситуації, що склалася, а й розробляти нові концепції інформаційного та психологічного забезпечення своїх дій. Історія збройних конфліктів початку ХХІ століття яскраво демонструє значення інформаційного та тісно пов'язаного з ним психологічного їх забезпечення до, під час та по завершенні бойових дій. Виникають такі нові поняття, як інформаційне забезпечення тих чи інших дій влади, інформаційні та психологічні війни та як наступний етап їх еволюції - війни мережні. Тому очевидною є необхідність досліджень, розробки та постійного вдосконалення нових концепцій регулювання інформаційно-психологічної складової діяльності державного апарату. Об'єктивні процеси глобалізації світу, які супроводжуються перерозподілом сил та зміщенням політичних акцентів на світовій арені, зумовили посилення терористичної активності, що засвідчило перетворення тероризму на самодостатній впливовий чинник системи міжнародних відносин. Усвідомлення масштабу сучасної терористичної небезпеки потребує пошуку ефективних заходів протидії глобального, регіонального й національного рівнів. Запобігання терористичній небезпеці видається складним і довготривалим процесом, який спонукає до перегляду стереотипних підходів в оцінці даного явища, вимагає подолання конфронтаційної свідомості. Така ситуація зумовила необхідність перегляду підходів, теоретичних основ та методів реалізації діяльності в такій важливій для держави сфері, як інформаційне забезпечення політики національної безпеки в контексті протидії глобальній загрозі міжнародного тероризму. Цей факт, а також вибір військової сили та можливостей спецслужб як головних інструментів боротьби з тероризмом, зумовили виникнення кардинально нових форм ведення бойових дій, внаслідок чого найпотужнішими арміями світу (в першу чергу, Збройними силами Сполучених Штатів Америки) були вироблені концепції інформаційно-психологічного протиборства, практичне втілення яких у збройних конфліктах досягло високого рівня ефективності. Це зумовлює подальший розвиток та еволюцію концепцій та стратегій, пов'язаних з використанням інформаційно-психологічної складової сучасних збройних конфліктів. Таким чином, очевидною є необхідність дослідження стратегій ведення інформаційно-психологічних воєн та їх окремих елементів. Осмислення тероризму як суспільно небезпечного явища і однієї з найголовніших загроз національній та міжнародній безпеці стало предметом активних наукових розвідок. Сьогодні вивчення феномена тероризму активізувалося як в країнах, що зазнали терористичних нападів, так і в державах, що усвідомлюють його потенційну небезпеку, зокрема в Україні.

Недостатня розробленість науковцями проблеми інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом визначила обрання в якості предмета дослідження саме цієї проблематики. Актуальною вона є і для України, обтяженої складними політичними, соціально-економічними, духовно-культурними процесами, що несуть у собі теророгенний потенціал. Попередження його реалізації має відбуватися у формі здійснення комплексу заходів з інформаційного забезпечення цілеспрямованої загальнодержавної політики протидії тероризму, пов'язаної із складними за змістом та значними за обсягом проблемами забезпечення національної безпеки. Вивчення подібного досвіду інших країн, особливо США, є актуальним для України, враховуючи практику участі підрозділів Збройних сил у багатонаціональних контингентах в Іраку, Афганістані. Це дозволить не лише вдосконалити вітчизняні напрацювання в цій сфері, а й оптимізує взаємодію підрозділів українських Збройних сил з підрозділами Збройних сил країн-партнерів України.

Серед найбільш відомих зарубіжних дослідників, які вивчають проблему міжнародного тероризму, слід назвати Дж. Белла, Дж. Поуста, П. Пілара, П. Уїлкинсона, С. Хоффмана, Р. Шульца, М. Шоєра, та ін. Важливу групу складають наукові розробки з питань протидії тероризму як загрозі міжнародній та національній безпеці Є. Біленького, В. Горбуліна, М. Гуцало, А. Качинського, В. Костюкова, Г. Ситника та ін. Питанням інформаційних аспектів протидії, ролі ЗМІ в цьому процесі присвячені дослідження О. Литвиненка, М. Ожевана, Г. Почепцова, В. Сідака та ін.

Утім, у вітчизняній науковій думці відсутнє системне опрацювання проблематики цього дослідження. Бракує цілісного аналізу стратегій інформаційного забезпечення боротьби з тероризмом. Саме тому існує потреба вивчення відповідного досвіду провідних країн світу, зокрема США, та його впровадження в системі національної безпеки і оборони України.

Актуальність теми визначила ключове наукове завдання дисертаційного дослідження, яке полягає у встановленні особливостей теоретичних та практичних аспектів інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом та розробці рекомендацій щодо використання цього досвіду в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із тематикою науково-дослідних робіт Національного інституту стратегічних досліджень: «Стратегія зовнішньої політики України» за 2007 рік (номер державної реєстрації 0107U002503); «Стратегічні пріоритети оборонної та оборонно-промислової політики в Україні» за 2007 рік (номер державної реєстрації 0107U002504); «Зовнішня політика: механізми забезпечення національних інтересів» за 2008 рік (номер державної реєстрації 0108U000954); «Оборонно-промисловий комплекс України: напрями та механізми реформування» за 2008 рік (номер державної реєстрації 0108U000955); «Зовнішня політика України» за 2009 рік (номер державної реєстрації 0109U000495); «Державна оборонно-промислова політика» за 2009 рік (номер державної реєстрації 0109U000487).

Мета і завдання дослідження. Метою є наукове осмислення інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом, здійснюваного в рамках концепції Мережно-центричних операцій та з'єднаних Психологічних операцій Збройних сил США, й вироблення рекомендацій щодо використання Україною американського досвіду інформаційного забезпечення політики боротьби з терористичною загрозою.

Реалізація поставленої мети досягалася шляхом розв'язання низки завдань, зокрема:

- проаналізувати теоретичні основи та сутність понять державної політики та її зв'язок з поняттям національної безпеки, окреслити ключові ознаки феномена тероризму та його місце серед загроз національній безпеці країни;

- встановити зв'язок інформаційного забезпечення державної політики протидії терористичній загрозі з формами політики США щодо боротьби з міжнародним тероризмом;

- окреслити місце та роль інформаційно-психологічного впливу та концепції Мережно-центричного протистояння у реалізації інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом та дослідити особливості його практичного втілення на прикладі Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.) військових кампаній Збройних сил США;

- з'ясувати особливості інформаційно-психологічного впливу, що здійснювався в рамках інформаційного забезпечення військових операцій в Афганістані та Іраку, на національний медіа-простір України;

- показати особливості засобів здійснення психологічного впливу в рамках реалізації інформаційного забезпечення на прикладі інформаційно-пропагандистських листівок, що застосовувалися Збройними силами США в Афганській та Іракській кампаніях;

- запропонувати деякі концептуальні підходи та практичні рекомендації щодо удосконалення інформаційного забезпечення державної антитерористичної політики України з урахуванням досвіду США.

Об'єктом даного дослідження є політика держави у боротьбі з міжнародним тероризмом.

Предметом даного дослідження є інформаційне забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом в рамках Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.) кампаній Збройних сил США.

Методи дослідження. Для досягнення в роботі мети використано комплекс наукових методів теоретичного та емпіричного рівнів дослідження. Зокрема, використано філософські, загальнонаукові та методи пізнання, що застосовуються у політичній науці, які забезпечили комплексний аналіз проблеми організації інформаційного забезпечення протидії тероризму. Також були застосовані такі емпіричні методи як системний аналіз, що передбачає отримання багатосторонніх знань про процеси інформаційного забезпечення в сфері політики боротьби з тероризмом, контент-аналіз, який дозволив здійснити якісний аналіз повідомлень українських медіа і визначити елементи інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом, а також дав змогу проаналізувати в даному контексті повідомлення інформаційно-пропагандистських листівок, що використовувалися Збройними силами США під час Афганської та Іракської військових кампаній. Аналогія як методичний прийом було застосовано при визначенні спільності принципів побудови листівок та повідомлень інформаційних кампаній.

Сукупність використаних методів та методичних прийомів дали змогу встановити особливості теоретичних та практичних аспектів інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом та розробити рекомендації щодо використання цього досвіду в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом. У цьому дослідженні обґрунтовані такі теоретичні положення, що містять наукову новизну.

Зокрема, вперше:

- на підставі аналізу положень концепції Мережно-центричного протиборства в контексті інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом обґрунтовано доцільність застосування Україною мережних принципів в інформаційному забезпеченні анти- і контртерористичних заходів;

- запропоновано механізм аналізу інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом на прикладі висвітлення перебігу військових операцій в Афганістані (2001-2002 рр.) та Іраку (2003 р.) національними медіа України, а також удосконалення інформаційного забезпечення державної антитерористичної політики України. Зокрема, автором пропонується запровадження поняття контртерористичної політики з відповідними напрямками її інформаційного забезпечення, які повинні базуватися на директивах рекомендаційного, а не обмежувального характеру.

Уточнено:

- зміст анти- та контртерористичних напрямів державної політики боротьби з міжнародним тероризмом як загрозою національній безпеці держави, зокрема, акцентується увага на різниці згаданих форм цієї політики, що полягає у здійсненні заходів протидії терористичній загрозі оборонного та наступального характеру;

- положення щодо прямої залежності інформаційного забезпечення від напрямів політики США у боротьбі з міжнародним тероризмом, що проявляється у різниці засобів такого забезпечення в процесі реалізації анти- та контртерористичних заходів.

Набуло подальшого розвитку:

- дослідження інформаційно-психологічного впливу в рамках військових операцій Збройних сил США в Афганістані (2001-2002 рр.) та Іраку (2003 р.) в контексті концепції Мережно-центричного протиборства. Доведено, що інформаційні кампанії, реалізовані в межах обох військових акцій, були цілком узгоджені з завданнями, поставленими відповідними концептуальними документами Збройних сил США щодо здійснення інформаційного та, в межах мережного підходу, психологічного впливу (Доктрини Об'єднаного Комітету начальників штабів США з об'єднаних Психологічних та Інформаційних операцій);

- вивчення особливостей психологічного впливу в рамках інформаційного забезпечення державної політики на прикладі інформаційно-пропагандистських листівок, що застосовувалися Збройними силами США в Афганській та Іракській військових операціях. Зокрема, шляхом застосування аналогії як методичного прийому показано спільність принципів побудови листівок та повідомлень інформаційних кампаній.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та практичні висновки можуть бути використані для подальших досліджень в галузі національної безпеки держави, інформаційної безпеки та інформаційного забезпечення державної політики у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, а також для вироблення відповідних стратегій та концепцій на національному рівні, зокрема при розробці нормативних документів з питань антитерористичної політики України.

Отримані результати та окремі положення дисертаційного дослідження можуть використовуватися викладачами вищих навчальних закладів при підготовці та опрацюванні курсів з основ національної безпеки держави, політології, інформаційних війн, міжнародної інформації, аналізу та прогнозування зовнішньої політики тощо.

Наукові висновки, отримані в результаті дослідження, знайшли відображення в лекціях з дисципліни «Системи глобальної та регіональної безпеки» (Акт про впровадження від 29 квітня 2010 р., виданий 13-им армійським корпусом Збройних Сил України).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною працею, в якій дисертантом особисто проведено комплексне дослідження змісту та особливостей інформаційного забезпечення державної політики США в сфері боротьби з тероризмом на прикладі концепції Мережно-центричного протиборства, практичний аналіз інформаційного забезпечення двох останніх військових кампаній проголошеної США Глобальної війни з міжнародним тероризмом, аргументовано глобальність здійснення такого забезпечення на прикладі аналізу висвітлення згаданих військових кампаній у ЗМІ України, вказуючи на явну присутність елементів такого забезпечення в національному медіа-просторі держави, з подальшим виробленням шляхів оптимізації інформаційного забезпечення політики України боротьби з міжнародним тероризмом з урахуванням відповідного досвіду США.

Апробація результатів дисертації здійснювалася під час обговорень на засіданні оперативно-аналітичного відділу Національного інституту стратегічних досліджень, на розширеному засіданні відділів глобальної безпеки та європейської інтеграції, воєнної політики і безпеки та інформаційної безпеки і міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України. Результати дослідження викладено у доповідях та виступах на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: міжнародній конференції «Молодь за інформаційне суспільство» (Київ, 2003 р.), щорічному науковому семінарі «Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку ХХІ століття» (Рівне, 2005 р.), конференції «Стратегія державного брендінгу як складова зовнішньої політики України» (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Integracja Europejska a rynek pracy. Aspekty spoіeczne, polityczne i gospodarcze» / «Європейська інтеграція і ринок праці. Суспільні, політичні та економічні аспекти» (Жешув, Польща, 2006 р.) міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози» (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні міжнародні відносини в Центральній та Східній Європі» (Рівне, 2006 р.), міжнародна конференція «ЮНЕСКО - культурне та медійне різноманіття - Україна» (Київ, 2006 р.), науковій конференції «Еволюція військового мистецтва» (Рівне, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження представлено у 9 публікаціях загальним обсягом 5,9 ум. друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 1,6 ум. друк. арк. (3 одноосібні, 1 у співавторстві, особистий внесок автора складає 0,25 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено практичні засади та особливості здійснення інформаційного забезпечення Іракської кампанії Збройних сил США 2003 р.); 1 стаття у співавторстві в іншому науковому виданні (особистий внесок автора складає 1,1 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено характерні особливості планування та здійснення психологічних операцій Афганської кампанії 2001-2002 рр.); в тезах доповіді у збірці матеріалів конференції; 3 статті в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які об'єднують 11 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 201 стор., список використаних джерел складається з 211 найменувань на 20 стор.

національний безпека тероризм інформаційний

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено ступінь її наукової розробки, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання наукового дослідження, окреслено об'єкт, предмет; розкрито методологічну основу дисертації; визначено наукову новизну роботи; подано практичне значення отриманих результатів; зазначено особистий внесок здобувача; наведено інформацію про апробацію результатів дисертації та перелік наукових публікацій за темою дослідження; викладено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Інформаційне забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом як предмет наукового дослідження» подано визначення ключових понять дисертаційного дослідження, проаналізовано теоретичні основи та сутність понять державної політики, її зв'язок з поняттям національної безпеки, окреслено ключові ознаки феномена тероризму та його місце серед загроз національній безпеці країни, подано загальний аналіз поглядів фахівців США та України на проблеми державної політики боротьби з тероризмом та процеси її інформаційного забезпечення.

У підрозділі 1.1. «Боротьба з тероризмом як напрямок державної політики» проаналізовано особливості трактування понять «держава» та «державна політика». Зазначається, що держава є центральним елементом сучасної політичної системи. На практиці свої функції держава реалізує за допомогою політики. Ряд авторів визначає політику, як діяльність, спрямовану на досягнення громадянської згоди в суспільстві винятково ненасильницькими засобами (Х. Лассуел, А. Каплан). Проаналізовано основні підходи до розуміння національної безпеки держави як фізичного захисту від зовнішніх насильницьких загроз переважно воєнного характеру (Е. Азер, Ч. Мур) та як стану захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх та зовнішніх загроз (В. Мандрагеля). Національну безпеку розглядають крізь призму загроз, які впливають на її рівень, а також з точки зору загальної теорії систем, за допомогою якої узагальнюється системно-утворююча тріада: безпека-загрози-ризик (В. Горбулін та А. Качинський). Кардинальні зміни системи міжнародних відносин у напрямі формування багатополярного світу значною мірою актуалізують зовнішній контекст національної безпеки держави. Поряд з традиційним військово-політичним протистоянням (яке з глобального та міжрегіонального перейшло на локально-регіональний рівень), актуалізувалися проблеми локально-регіональної напруженості, додаткового контексту, яким надають проблеми соціально-гуманітарного характеру (С. Казеннов, В. Кумачов). Принципово важлива особливість сучасної геополітичної ситуації пов'язана з феноменом «приватизації насильства» (А. Фурсов). Це проявляється в тенденції бачення тероризму як одного з найголовніших викликів у сфері державної безпеки.

Тероризм є складним, багатоплановим явищем, яке має різні аспекти: психічний і злочинний (Дж. Белл); революційний, субреволюційний і репресивний (П. Уїлкінсон, Р. Шульц); ядерний, економічний, технологічний, екологічний тощо. Тероризм характеризується як динамічне явище, яке адаптується до умов соціального середовища, загострює існуючі проблеми, тим самим деформуючи духовне і політичне життя соціуму (М. Гуцало). Під тероризмом розуміється злочинне діяння, що полягає в застосуванні протиправних дій або в загрозі їх застосування відносно окремих осіб, групи осіб, матеріальних або нематеріальних об'єктів, що супроводжується залякуванням населення і навмисним створенням обстановки страху, пригніченості, напруженості з метою ухвалення рішень, вигідних для терористів, що характеризуються підвищеною суспільною небезпекою і публічним характером здійснення (Є. Біленький). Зміцнення позицій тероризму, набуття ним організованих форм у всесвітньому масштабі обумовлене двома діалектично взаємопов'язаними процесами - послабленням ролі та функцій держави, а також негативними наслідками глобалізації (С. Хоффман, В. Василенко). Сучасні тенденції до організації окремих терористичних груп в мережну структуру вимагають напрацювання нових, мережних підходів до протидії таким структурам.

У підрозділі 1.2 «Теоретико-методологічні засади інформаційного забезпечення політики держави» окреслено поняття «інформаційного забезпечення», а також поняття «політики держави в боротьбі з міжнародним тероризмом».

На сьогодні серед вітчизняних і російських фахівців не існує чіткого визначення поняття «інформаційне забезпечення». З огляду на це, під інформаційним забезпеченням розуміється цілеспрямований процес вироблення інформації для створення надійних умов життєзабезпечення та функціонування системи і ефективного управління процесами в ній. Інформаційне забезпечення розглядається нами двояко: (1) як процес інформаційного забезпечення прийняття рішень; (2) як процес інформаційного «супроводу» практичної реалізації прийнятих рішень. Обидва процеси в контексті комплексу інформаційного забезпечення є взаємопов'язаними і взаємодоповнюючими.

Державна політика у боротьбі з тероризмом спрямована на запобігання, стримування та реагування на терористичні загрози, на практиці існує в двох взаємопов'язаних формах: антитероризм - являє собою заходи оборонного (пасивного) характеру, спрямовані на зниження вразливості громадян та усіх форм власності до терористичних актів, і включають в себе заходи обмеженого реагування відповідних силових структур держави; контртероризм - являє собою заходи наступального (активного) характеру, спрямовані на запобігання, припинення та реагування на активні прояви терористичної діяльності (Дж. Райлі). Дуже часто заходи анти- і контртероризму реалізуються послідовно, трансформуючись один в одного. Практика останніх років свідчить, що межі інформаційної складової такої політики поширилися не лише на інформаційно-аналітичне забезпечення; ця складова стала одним із елементів такої діяльності. Це проявляється, зокрема, у використанні елементів інформаційного протистояння як інструменту реалізації державної політики в боротьбі з тероризмом.

Важливою складовою інформаційного забезпечення антитерористичної політики держави є розвідка та контррозвідка (Л. Девіс). Ефективна інформаційна діяльність розвідувальних та контррозвідувальних служб є запорукою адекватного розуміння природи загрози, яка походить від конкретного угруповання чи міжнародної терористичної організації. Без такого розуміння неможливо вибудувати дієву стратегію інформаційного забезпечення протидії тероризму. Інформаційне забезпечення контртерористичного аспекту державної політики пов'язане з реалізацією уповноваженими силовими відомствами держави силових акцій відносно визначених терористичних цілей (П. Піллар).

У підрозділі 1.3 «Методика дослідження інформаційних аспектів політики США у боротьбі з тероризмом» розглядаються основні підходи до інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з тероризмом.

Переважна більшість західних дослідників та аналітиків з проблем міжнародної безпеки вважають, що на сьогодні найбільш поширеною та небезпечною є загроза релігійного тероризму (С. Хоффман, М. Мейплс, Р. Майєрс, М. Шоєр, Р. Уітлі). Боротьба з тероризмом включає ряд дій, що виходять за рамки чіткого визначення поняття «контртерористичні заходи»; вона складається з ефективного використання методів дипломатії, правоохоронних заходів, інструментів фінансового контролю, військової сили і збирання розвідувальної інформації (П. Піллар). США здійснюють постійну координацію усіх елементів контртерористичної діяльності через підвідомчі комітети та обмін фахівцями (Дж. МакКланахан).

Однією з головних умов ефективності реалізації таких заходів є відповідне інформаційне забезпечення. Однак в даному контексті перед Західною цивілізацією постає проблема адекватного сприйняття та розуміння причин і мотивів вороже налаштованих до Сполучених Штатів екстремістських угруповань. Аналіз офіційних промов, виступів та звернень лідера міжнародної терористичної організації «Аль-Каєда» О. бін Ладена чітко вказує на те, що причинами терористичної активності, спрямованої проти США, є їх агресивна політика в Ісламському світі, а не демократичні цінності та свободи, як це наголошувалося представниками адміністрації Дж. Буша-молодшого (М. Шоєр). Нова адміністрація Б. Обами, незважаючи на зміну в риториці, не намагається змінити встановлене офіційне тлумачення намірів ісламістських терористів.

Сформована методологічна схема застосовується для аналізу конкретного прикладу інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом - військових кампаній Збройних сил Сполучених Штатів у Афганістані (2001-2002 рр.) та Іраку (2003 р.) та особливостей їх відображення в медіа-просторі України. Звернення до такого емпіричного матеріалу дозволило прослідкувати, яким чином здійснювався інформаційний вплив в контексті наявних (інформаційно-психологічних) та новітніх (мережно-центричних) концепцій такого забезпечення. Його вивчення допомагає краще зрозуміти сучасні особливості планування, реалізації та впливу заходів інформаційного забезпечення протидії тероризму на міжнародному та національному рівнях, а також забезпечити використання Україною нових форм та засобів такого забезпечення.

У другому розділі «Концепція мережно-центричного протиборства як інструмент інформаційного забезпечення політики США» зроблено спробу окреслити еволюцію інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з тероризмом в контексті концепцій інформаційного та психологічного протиборства. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти положень концепції мережно-центричного протиборства в системі інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом в діяльності національних Збройних сил.

У підрозділі 2.1 «Об'єктивні передумови виникнення концепцій інформаційного та психологічного протиборства» окреслюються передумови виникнення та еволюції інформаційного та психологічного протиборства. З часів В'єтнамської війни поширеною практикою в державній політиці США стали масштабні інформаційні кампанії з її підтримки. Методи, принципи та концепції здійснення інформаційного забезпечення політики США у сфері безпеки еволюціонують, з метою врахування усіх тенденцій та об'єктивних умов, що впливають на їх ефективність. Останнім на даний час етапом такої еволюції є поява теорії Мережно-центричних війн. Мережне бачення в державній політиці Сполучених Штатів в цілому, і в політиці національної безпеки зокрема, а також в процесах інформаційного забезпечення такої політики, не є новим явищем. Окремі його риси простежуються ще з часів «холодної війни» з Радянським Союзом у формі комплексних, взаємопов'язаних кроків, спрямованих на дестабілізацію СРСР. Концепція Мережно-центричного протиборства (МЦП) є результатом еволюції мережного бачення власне інформаційного забезпечення державної політики в сфері безпеки, яке розвинулося на основі концепцій інформаційного та психологічного протиборства. МЦП передбачає організацію дій Збройних сил за мереженим принципом для забезпечення їх максимальної ефективності (Ф. Мелансон). Мережа, в яку об'єднуються підрозділи, базується на інформаційно-комунікаційній основі і передбачає наявність злагодженої системи інформаційної взаємодії як між підрозділами Збройних сил, так і між усіма державними структурами, відповідальними за національну безпеку. МЦП базується на досягненні інформаційного домінування та високоточних фізичних акціях, спрямованих на колапс противника (К. Коленда). Актуальність ідей МЦП є безсумнівною, однак в силу об'єктивних передумов існують обмеження практичного використання цих ідей. Їх реалізація повинна базуватися не на принципі повного заміщення, а на мережному принципі взаємного доповнення та підсилення.

У підрозділі 2.2 «Сутність мережно-центричного протиборства як етапу розвитку концепцій інформаційно-психологічного впливу» аналізуються сутнісні положення концепції Мережно-центричного протиборства. МЦП визнає центральне місце інформації та її потенціалу як джерела влади. Ця концепція передбачає перенесення акцентів в стратегічних пріоритетах, перш за все, Збройних сил з фізичного в інформаційний простір, коли та чи інша стратегія конкретної військової кампанії базується на інформаційному резонансі, який викличе її проведення (Д. Альбертс, Дж. Гарстка, Р. Хайєс). В цьому контексті в концепції знайшли відображення принципи інформаційно-психологічної боротьби. На даному етапі МЦП реалізується в Збройних силах США на основі загального бачення та відпрацьованих методів інформаційного та психологічного протистояння, відображених у діючих доктринах та статутах. Це стосується в першу чергу підрозділів спеціального призначення, які, в силу специфічних бойових задач, діють малими групами на невеликих територіях для виконання конкретних тактичних завдань. Така прив'язка до конкретного роду військ є важливою, оскільки підрозділи спецпризначення найбільш пристосовані для силової протидії терористичним та/або партизанським угрупуванням. Це додає актуальності дотриманню мережного принципу чіткої системної організації дій спецпідрозділів з іншими родами військ, і далі співвіднесення цих дій з військово-стратегічними та політичними цілями кампанії в цілому. Аналогічний мережний принцип географічної та фізичної розосередженості сил використовується і противниками США - елементами, що входять до «Аль-Каєди». Таким чином, впровадження Сполученими Штатами мережних принципів в організацію своєї протидії терористичній загрозі дозволяє вирівняти становище, зберігши за США можливість ефективного використання свого інформаційно-технологічного потенціалу.

У підрозділі 2.3 «Методи, прийоми та межі реалізації концепції мережно-центричного протиборства в концепціях Збройних сил США» розглядаються основні інструменти реалізації положень концепції Мережно-центричного протиборства в Збройних силах США. Керівні принципи МЦП базуються на наявних нормативних документах Збройних сил США. Вони полягають в отриманні та збереженні інформаційної переваги, забезпеченні загальної поінформованості на усіх рівнях проведення військових операцій, забезпечення безпеки операцій (Д. Альбертс, Дж. Гарстка, Ф. Штейн). Конкретний інструментарій забезпечення реалізації цих принципів розкривається у механізмах здійснення інформаційного та психологічного протиборства, викладених у Концепції об'єднаних операцій - системі інтеграції та координації дій усіх родів військ Збройних сил США на основі спільних статутних документів - Об'єднаних доктрин. Суть мережного характеру такого підходу лежить у врахуванні фізичного, інформаційного, когнітивного та соціального доменів при проведенні активних дій. На практиці це означає переведення військових, політичних, економічних, інших акцій з фізичного простору в інформаційний (Д. Катреніччіа, М. Френч).

У підрозділі 2.4 «Інформаційні операції в контексті концепції «Мережних війн» розглядаються особливості бачення американських, російських та вітчизняних фахівців реалізації положень концепції МЦП в системі інформаційного та психологічного протиборства Збройних сил США. Концепція МЦП базується на доктринах інформаційних та психологічних операцій Об'єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США. У Об'єднаній Доктрині з проведення інформаційних операцій 1998 року ключовим поняттям є інформаційні операції - дії, які передбачають вплив на інформаційне середовище ворога і захист власного, для досягнення поставлених цілей. Згідно положень Доктрини, існують два головних різновиди інформаційних операцій: наступальні і оборонні. Психологічні операції - сплановані операції, що включають заходи, за допомогою яких передаються ідеї й інформація для здійснення впливу на іноземні аудиторії, їх емоції, мотиви, свідомість і в кінцевому рахунку на поведінку іноземного керівництва, організацій, груп і індивідів. Ще одним ключовим поняттям у американських концепціях інформаційно-психологічного впливу є інформаційне протиборство («information warfare»). Це поняття включає в себе комплексне застосування сил і засобів інформаційних операцій і збройної боротьби в кризовий період і під час ведення бойових дій. Інформаційне протиборство в трактуванні російських науковців проявляється у формі боротьби сторін з використанням спеціальних методів, способів і засобів для впливу на інформаційне середовище ворога і захисту власного в інтересах досягнення поставлених цілей (І. Панарін), досягнення і утримання інформаційної переваги однієї з сторін над іншою, здійснення специфічного інформаційно-психологічного та інформаційно-технічного впливу на державну систему прийняття рішень, населення країни і об'єкти інформаційного ресурсу, а також шляхом завдання системі управління супротивника і об'єктам його інформаційного ресурсу поразки за допомогою інших засобів (С. Модестов). Вітчизняні дослідники послуговуються терміном «інформаційна війна», сутністю якого є здійснення впливу на два класи об'єктів: комп'ютерів та інформаційних систем,а також індивідуальної і масової свідомості (Г. Почепцов). Інформаційна війна, з точки зору російських та українських дослідників, може бути розділена на психологічну і кібернетичну (С. Расторгуєв, Г. Почепцов). Інформаційно-психологічне протиборство реалізується протягом усіх фаз конфлікту. Інформаційно-психологічний вплив, що здійснюється у передконфліктній і постконфліктній фазах, спрямований на переконання громадськості у необхідності силового вирішення протиріч і позитивних наслідках проведеної військової кампанії, відповідно. Вплив на етапі кризи і власне конфлікту більше спрямований на безпосереднього ворога і виступає необхідним допоміжним засобом ведення військових дій.

У третьому розділі «Інформаційне забезпечення антитерористичної кампанії США в Афганістані (2001-2002 рр.) та в Іраці (2003 р.)» розглядаються особливості втілення положень інформаційно-психологічного протистояння як інструменту МЦП в інформаційному забезпеченні Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.) військових кампаній в контексті протидії міжнародному тероризму. Особливу увагу зосереджено на інформаційному впливі такого забезпечення на український медіа-простір, а також запропоновано кроки щодо використання Україною досвіду США в інформаційному забезпеченні політики боротьби з міжнародним тероризмом.

У підрозділі 3.1 «Концепція «мережної війни» у глобальній війні з міжнародним тероризмом та її особливості» проаналізовано особливості реалізації положень концепції Мережно-центричного протиборства в контексті протидії США загрозі міжнародному тероризму.

Новий погляд на загрози у XXI ст. полягає в тому, що в майбутньому основні загрози виходитимуть не від регулярних армій різних країн, а від терористичних, кримінальних і інших організацій, учасники яких об'єднані в певні мережні структури. Подібні організації не мають чіткої ієрархічної підпорядкованості, часто в них немає єдиного керівництва, вони координують свою діяльність з використанням засобів глобальних комунікацій. Відмітною рисою таких структур є наявність єдиної стратегічної мети і відсутність чіткого планування на тактичному рівні. Для позначення подібних структур з'явився спеціальний термін «сегментована, поліцентрична, ідеологізована мережа» (Б. Берковіц). Основою «мережної війни» є глобальна інформаційна мережа Міністерства оборони США, відома як проект Defense Information Grid, що координується Агентством інформаційних систем Міністерства. Акцент в діяльності Збройних сил робиться на проведенні невоєнних операцій, що вимагає тісної взаємодії з недержавними організаціями і структурами. Для таких дій, крім власних сил і засобів, військовим відомством США передбачено залучення цивільних елементів суспільства, у тому числі засобів масової інформації (Д. Лінн, Г. Тревертон).

У підрозділі 3.2 «Збройне протистояння в рамках війни з тероризмом як війна в «четвертому вимірі» - Афганістан та Ірак» розглядаються особливості перебігу Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.) військових кампаній як заходів в системі протидії Сполучених Штатів загрозі міжнародного тероризму. Американську кампанію в Афганістані характеризували як спеціальну антитерористичну операцію (С. Гриняєв). Однак, за масштабами вона планувалася як початок війни зі міжнародним тероризмом. Голова Пентагону при колишній адміністрації США Д. Рамсфелд порівняв її з «холодною війною» проти СРСР. Об'єктом впливу Сполучених Штатів мали стати до 50 - 60 держав, які підтримують терористів грішми, політичними кроками або нейтралітетом. Задум кампанії - «створення внутрішнього тиску в країнах, суспільствах, окремих соціальних групах, так чи інакше пов'язаних з об'єктами первинної уваги, бойовиками-терористами». В рамках аналогічного підходу проводилася і Іракська військова кампанія. В основу обох кампаній було покладено не збройні методи, а саме інформаційно-психологічні операції. Однак невірне розуміння цілей та мотивів, якими керуються ісламістські терористи, і спроби американської адміністрації, і колишньої, і нині діючої, поставити контекст їх діяльності у рамки традиційної парадигми протистояння державам-спонсорам тероризму, суттєво знижує ефективність інформаційного забезпечення політики протидії терористичній загрозі.

У підрозділі 3.3 «Інформаційно-пропагандистські операції США під час бойових дій» проаналізовано практичний аспект впливу інформаційно-психологічної кампанії, реалізованої в рамках Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.) військових кампаній на медіа-простір України. Для цього нами була застосована методика якісного контент-аналізу. Повідомлення українських медіа вказують на пряме запозичення іноземного контексту, що призводить до поширення на території України інформації, що формує громадську думку на основі національних інтересів іноземних держав. Така ситуація вказує на відсутність в Україні ефективних державних стратегій інформаційного забезпечення державної політики боротьби з тероризмом. Психологічні кампанії в країнах, де проходили бойові дії, слугували комплексним доповненням до існуючої практики інформаційного забезпечення протидії міжнародній терористичній загрозі. Пропагандистські листівки побудовані за тими ж принципами, що й кампанія з інформаційного супроводу цих конфліктів. Це свідчить про зв'язок та взаємодоповнюваність інформаційної та психологічної акцій в рамках мережного підходу.

У підрозділі 3.4 «Застосування в Україні досвіду США в інформаційному забезпеченні політики боротьби з тероризмом» проаналізовано особливості використання Україною досвіду США в інформаційному забезпечення політики протидії тероризму. Аналіз нормативної бази України в сфері політики боротьби з тероризмом засвідчив суттєві недоліки в національній системі протидії терористичній загрозі. Зокрема, бачення такої протидії виходить з єдиної антитерористичної форми, в той час як важливою є поєднання обох ? анти- і контртерористичної форм боротьби з тероризмом. Кожна з них потребує відповідного інформаційного забезпечення, брак якого відчувається в Україні як на практичному, так і на методологічно-організаційному рівні. Зокрема, процедури інформування громадськості, окреслені у відповідних національних нормативних документах, носять радше заборонний, аніж рекомендаційний характер, унеможливлюючи формулювання ефективної стратегії інформаційного забезпечення протидії терористичній загрозі. Формулювання та постійне оновлення таких стратегій на рівні кожного з суб'єктів державної системи боротьби з тероризмом відповідно до актуальних тенденцій та практики іноземних держав повинно стати пріоритетом національної політики України з інформаційного забезпечення протидії міжнародному тероризму.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розв'язання ключового наукового завдання, що полягає у розробці пропозицій щодо оптимізації організаційних, нормативних та практичних аспектів інформаційного забезпечення державної політики України в протидії терористичній загрозі на підставі аналізу відповідного досвіду США в контексті двох військових кампаній в рамках боротьби з міжнародним тероризмом - Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Основні наукові й практичні результати полягають у наступному.

Державний апарат та чітко окреслена державна політика у всіх важливих сферах життя суспільства є необхідною умовою його існування як складної організованої системи, що прагне за допомогою відповідних соціальних механізмів забезпечити власну стабільність і умови свого розвитку. Невід'ємним елементом забезпечення стабільного існування та розвитку суспільства і держави є певна система безпеки. Головною метою такої системи є підтримка стану оптимальної безпеки життєдіяльності країни шляхом створення необхідних умов для реалізації життєво важливих інтересів. Протидія тероризму як одній з найбільш актуальних загроз національній безпеці є складним і довготривалим процесом, який спонукає до перегляду стереотипних підходів в оцінці даного явища, вимагає подолання конфронтаційної свідомості.

Інформаційне забезпечення є невід'ємною складовою та запорукою ефективності державної політики. Таке забезпечення в кожній конкретній сфері має певну специфіку та особливості. Державна політика боротьби з тероризмом, в контексті її формального поділу на анти- та контртероризм, має два аспекти інформаційного забезпечення: (1) забезпечення інформацією процесу прийняття рішення і (2) подальший інформаційний супровід реалізації цього рішення. Звідси необхідною умовою ефективності інформаційного забезпечення в сфері протидії тероризму є нерозривний зв'язок як форм власне державної політики в цій сфері, так і форм її інформаційного забезпечення.

Провідне місце в інформаційному забезпеченні політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом посідають концепції інформаційно-психологічного впливу. Помітною тенденцією останніх років стало використання в цій сфері мережних підходів, відпрацьованих в часи «холодної війни». Вони передбачають тісний зв'язок в першу чергу цивільних та військових структур, а також елементів в межах цих структур, і сучасного суспільства в контексті забезпечення ефективної протидії загрозам національній безпеці держави. Результатом використання таких підходів стала поява та розвиток концепції Мережно-центричного протиборства, яка поєднує інформаційні та комунікаційні процеси в системі силових структур держави, цивільного та військового апарату.

Втілення окремих положень згаданої концепції, зокрема, технологічних аспектів, наражається на певні труднощі як організаційного, так і об'єктивного характеру. Однак мережне бачення процесів інформаційного забезпечення домінує в політиці США боротьби з міжнародним тероризмом. Про це свідчить аналіз інформаційного забезпечення військових кампаній ЗС США, проведених в рамках протидії загрозі міжнародного тероризму - Афганської (2001 - 2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Інформація, що циркулювала в національному медіа-просторі України, була цілком узгодженою з завданнями, поставленими відповідними концептуальними документами Збройних сил США щодо здійснення інформаційного та, в межах мережного підходу, психологічного впливу. Мережний характер інформаційного забезпечення обох військових кампаній було доведено в результаті аналізу інформаційно-пропагандистських матеріалів - листівок, які розповсюджувалися під час згаданих акцій.

Аналіз вказаних складових інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом засвідчив також суттєві прорахунки в розумінні характеру терористичної загрози, що суттєво вплинуло на окремі елементи такого інформаційного забезпечення. Ігнорування цього досвіду, а також негативні тенденції, які виявило практичне дослідження - пряме запозичення іноземного інформаційного контексту національними ЗМІ України в контексті такого чутливого для державної безпеки чинника як міжнародний тероризм та боротьба з ним, шкодить національним інтересам держави та становить серйозну загрозу національній безпеці.

В зв'язку з цим запропоновано ряд кроків, спрямованих на оптимізацію інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом в Україні з урахуванням відповідного досвіду США: (1) в організаційній сфері: (а) сформулювати концептуальні підходи до інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом з урахуванням сучасних підходів до розуміння анти- та контртерористичної політики держави, (б) розробити відповідні стратегії інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом для кожного з її суб'єктів, (в) запровадити механізми практичної реалізації цих стратегій на рівні інформаційних відділів органів державної влади, загальнонаціональних та регіональних ЗМІ; (2) в нормативній сфері: (а) забезпечити належне законодавче регулювання діяльності суб'єктів державної політики боротьби з міжнародним тероризмом, в тому числі й Збройних сил, (б) повніше окреслити інформаційне забезпечення політики боротьби з тероризмом, не обмежуючись лише інформуванням громадськості про терористичні акти, а поширюючи натомість таке забезпечення на усі етапи анти- та контртерористичних операцій; (3) у сфері практичної реалізації на міжнародному рівні: (а) здійснювати постійний аналіз практики інформаційного забезпечення політики протидії міжнародному тероризму іноземних країн з урахуванням їх досвіду, (б) ввести інформаційну складову в міжнародні навчання з проведення анти- та контртерористичних оперцій, в яких бере участь Україна.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Жовтенко Т.Г. Теоретичні основи Мережно-центричного протиборства / Жовтенко Т.Г. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 64 (у двох частинах). Частина І.К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. - С.67 - 71.

2. Жовтенко Т.Г. Інформаційний вимір сучасних військових конфліктів (Іракська кампанія 2003 р.) / Жовтенко Т.Г., Яблонський В.М. // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 4(9). - С.171 - 176 (особистий внесок автора складає 0,25 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено практичні засади та особливості здійснення інформаційного забезпечення Іракської кампанії Збройних сил США 2003 р.).

3. Жовтенко Т.Г. Листівки як засіб проведення психологічних операцій (на прикладі використання листівок у психологічних операціях збройних сил США в Афганістані у 2001-2002 рр.) / Жовтенко Т.Г. // Стратегічні пріоритети. - 2009. - №1(10). - С.246 - 253.

4. Жовтенко Т.Г. Психологічні операції збройних сил США під час війни в Афганістані (2001-2002 рр.) / Жовтенко Т.Г. // Грані. - 2009. - №3(65). - С.166 - 168.

Статті в інших наукових виданнях

1. Жовтенко Т.Г. Психологічні операції під час військової кампанії США в Афганістані у 2001-2002 р. / Жовтенко Т.Г., Юськів Б.М. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наукові праці РДГУ. Вип.5. Історичні науки. - Рівне, 2004. - С.146 - 162 (особистий внесок автора складає 1,1 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено характерні особливості планування та здійснення психологічних операцій Афганської кампанії 2001-2002 рр.).