Організації ісламського фундаменталізму в політичному житті країн Близького Сходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

УДК 329.3:297

КАНАХ АММАР МАХМУД

АЛЬ МУТЛАК

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Севастопольському національному технічному університеті (МОН України).

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Бабінов Юрій Олександрович,

Севастопольський національний технічний університет, професор кафедри філософських та соціальних наук

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Катунін Юрій Андрійович, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадсього, декан філософського факультету кандидат політичних наук, доцент Угрин Леся Ярославівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри теорії та історії політичної науки

Захист відбудеться «18» червня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.17 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79002, м. Львів, вул. Університетська, 1 (ауд. 301), тел. 239-44-62.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано «13» травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат політичних наук О. М. Сорба

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний світовий соціально-політичний процес багато в чому визначається найважливішими тенденціями глобалізації. Біполярна геополітична картина світу другої половини XX століття поступилася місцем «новому світовому порядку», контури якого ще остаточно не визначено. Глобальне надсуспільство прагне уніфікувати загальнолюдську культуру і всі сфери життєдіяльності людства відповідно до стандартів і цінностей західної моделі лібералізму. У світовому просторі розгортається боротьба за побудову багатополюсного світу, що може призвести або до війни цивілізацій (С. Хантінгтон), або до продуктивного діалогу, співпраці, перетворення глобального суспільства на складну, але таку, що органічно розвивається, систему.

На місце одного з таких полюсів, що протистоять західній моделі глобалізму, претендує ісламський світ. Останніми десятиріччями спостерігаємо складний суперечливий процес відродження всесвітньої ролі ісламської цивілізації.

Однак навряд чи можна говорити про сучасний ісламський світ як про консолідований суб'єкт міжнародної політики, оскільки він складається із численних і вкрай неоднорідних акторів політичної дії. Практично у всіх країнах світу є мусульманські громади, які об'єднують понад мільярд осіб. У 35 країнах мусульмани становлять більшість населення, а в 29 - впливові меншини. У таких країнах, як Єгипет, Кувейт, Іран, Ірак, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія і деяких інших, іслам визнано державною чи то офіційною релігією.

Окрім держав з різними формами правління, державного устрою і політичними режимами, «ісламський світ» представлено й іншими суб'єктами, які беруть активну участь у міжнародній політиці. Серед них відзначимо народи, які не мають власної державності, але прагнуть її здобути (наприклад, курди, палестинці); міжнародні організації, покликані забезпечити регіональну стабільність і координацію дій у системі міждержавних відносин (Ліга арабських держав, Організація «Ісламська конференція»); міжнародні недержавні організації (Ліга ісламського світу, Народний ісламський конгрес та ін.); численні неурядові релігійно-політичні організації тощо.

Різноманітні суб'єкти ісламської дії й утворюють так званий ісламський чинник, який розуміють як сукупність догм і практики ісламу, що безпосередньо або опосередковано впливають на соціально-політичне, економічне і духовне життя окремої країни, групи країн і навіть регіонів. Його вплив у сучасному світі безперервно посилюється.

Численність суб'єктів, що формують ісламський чинник, свідчить про неоднорідність «світу ісламу». Низка підстав є і для характеристики його внутрішньої суперечливості. Це різні напрями, течії, секти в самому ісламі, що провокують міжобщинні суперечки; геостратегічна конкуренція, загострена шиїтсько-сунітськими розбіжностями (Іран і Саудівська Аравія) і різними економічними інтересами ісламських держав. Існує також відмінність національних та етнічних інтересів ісламських суб'єктів політичної дії (тюрки і таджики в Центральній Азії, пуштуни і непуштуни в Афганістані, курди і турки в Туреччині тощо). Мабуть, тому в геополітичних проектах ісламському світу найчастіше відводиться роль не стільки самостійного гравця, скільки інструменту основних суб'єктів політики, що діють на світовій сцені.

З часом роль ісламського світу як суб'єкта міжнародної політики, передусім, у зв'язку з діяльністю численних урядових і неурядових організацій, зокрема міжнародних, посилюється. До цього варто додати, що екстремістські ісламські групи і рухи суттєво ускладнюють розблокування деяких міжнародних конфліктів, з-поміж яких виокремимо близькосхідний конфлікт.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми «Оптимізація взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства в сучасному модернізаційному процесі» (номер державної реєстрації 0103U001611), над якою працював колектив кафедри філософських і соціальних наук Севастопольського національного технічного університету. Тему затверджено на засіданні вченої ради СевНТУ (протокол № 9 від 27 червня 2002 р.).

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження - комплексно вивчити діяльність найвпливовіших ісламських фундаменталістських рухів і організацій - «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір»; виявити особливості їх впливу на політичний процес в різних країнах близькосхідного регіону, визначити характер їх взаємовідносин з іншими фундаменталістськими організаціями інших країн. На жаль, досі немає комплексних досліджень найактивніших організацій фундаменталістської спрямованості на території країн Близького Сходу, тому важко уявити складність і суперечливість політичного життя в цьому регіоні.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати такі наукові завдання:

- дослідити вплив кризових явищ в ісламі на зростання політичної активності ісламських фундаменталістів;

- визначити роль радикальних рухів у розвитку міжнародних відносин та внутрішньополітичної ситуації в різних державах;

- розкрити форми і методи діяльності ісламських фундаменталістів з реалізації своїх політичних програм і цілей;

- проаналізувати характер їх зв'язків між собою та з інститутами громадянського суспільства;

- виявити основні тенденції розвитку організацій фундаменталістського спрямування в контексті динаміки політичного життя країн Близького Сходу;

- узагальнити досвід боротьби з ісламськими екстремістськими рухами в арабських країнах;

- показати форми впливу ісламського радикалізму на політичне життя сучасного українського суспільства;

- розглянути методи щодо вдосконалення боротьби з виявами радикальних та екстремістських явищ.

Об'єктом дослідження є внутрішні і зовнішні чинники політичного життя країн Близького Сходу.

Предмет дослідження - аналіз діяльності найактивніших організацій ісламського фундаменталізму: «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір» у їх взаємодії та вплив на розвиток політичного процесу країн близькосхідного регіону.

Методологічна основа дослідження. Вибір методів вирішення завдань цього дослідження зумовлений комплексним характером його предмета та об'єкта. З уваги на специфіку досліджуваної проблеми та її міждисциплінарний характер, дисертант спирався і на загальнонаукові, і на конкретні методи аналізу в галузі політології, релігієзнавства, соціології.

Важливим орієнтиром у дослідженні був метод історичного аналізу, завдяки якому розглянуто процес зміни сучасного суспільно-політичного життя близькосхідного регіону у взаємозв'язку з процесами, що відбуваються в ісламському світі. Порівняльний метод дав змогу виявити особливості соціально-політичних характеристик найактивніших ісламських організацій радикального спрямування, способи реалізації поставлених цілей і завдань. За допомогою структурно-функціонального методу зроблено спробу виділити основні структурні елементи кожної з представлених у дослідженні організацій та проаналізувати особливості їх діяльності, а також описати взаємозв'язок ісламських організацій і політичних інститутів у політичній системі близькосхідного регіону.

Застосовуючи методи соціологічних досліджень (спостереження, контент-аналіз), виявлено особливості функціонування в умовах глобалізаційних процесів ісламських фундаменталістських та екстремістських організацій та характер їх розвитку і впливу на життя суспільства. У дослідженні широко використано також такі методи наукового пізнання, як системний, метод аналогії та чимало інших.

Наукова новизна результатів дослідження виражена в таких положеннях:

- показано динаміку розвитку ісламського фундаменталізму, шляхи його переростання в радикалізм та екстремізм в умовах нестабільності соціально-політичної системи окремих держав близькосхідного регіону (Ємен, Судан, Ірак та ін.), невирішеності арабо-ізраїльського конфлікту і впливу глобалізації на економіку і культуру названих держав;

- простежено форми і методи економічного, ідеологічного, психологічного впливу ісламського фундаменталізму, радикалізму й екстремізму на політичні процеси в державах Близького Сходу та інших регіонів;

- досліджено причини вагомого впливу «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір» на політичну ситуацію в низці держав, а також показано своєрідні підходи цих організацій до вирішення соціально-економічних і політичних проблем країн ісламського світу;

- показано потенціал ісламських фундаменталістських і радикальних організацій у справі мобілізації суспільства для вирішення завдань, що їх поставили ці організації, насамперед для побудови ісламської держави, у якій мусульманська умма була б головною світоглядною цінністю;

- проаналізовано структуру й організаційну діяльність релігійних організацій радикального спрямування, їх склад, акцентовано увагу на поєднанні публічних (відкритих) підрозділів з таємними збройними формуваннями. Доведено, що найактивнішими учасниками названих організацій є переважно молоді, добре освічені люди із середніх верств суспільства;

- вперше проведено комплексний аналіз діяльності Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір» на території України, показано її спроби розширити свій вплив на мусульманське населення Криму на противагу меджлісу кримськотатарського народу;

- встановлено особливості взаємин ісламських фундаменталістських і радикальних організацій. Показано, що за останні роки їх діяльність набуває дедалі більшого інтернаціонального характеру завдяки спільності ідеології;

- напрацьовано рекомендації з протидії протиправній діяльності радикальних та екстремістських організацій. Враховано складність цієї роботи у зв'язку з тим, що представники таких організацій широко використовують для реалізації своїх цілей різноманітні політичні технології.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів визначається новизною і сукупністю висновків, що їх дисертант виносить на захист. Ці положення дають змогу розширити теоретико-методологічні знання з проблем розвитку ісламського фундаменталізму й радикалізму і виявити специфічну роль у політичному процесі країн Близького Сходу. Їх можна використовувати у розробці та ухваленні політичних рішень на загальнодержавному та регіональному рівні, під час вироблення стратегії і тактики дій політичних і громадських організацій у взаєминах з вірянами та релігійними організаціями в сучасних історичних умовах. Текст дисертації може бути корисним викладачам вишів та середніх навчальних закладів для підготовки лекцій, практичних занять із соціальної філософії, політології, релігієзнавства, соціології та історії.

Апробація результатів дослідження. Положення та висновки дисертації автор представив у доповідях і виступах на восьми наукових конференціях у період від 2002 до 2009 р.: «Свобода релігії і національна ідентичність - світовий досвід та українські проблеми» (Київ, 21-23 жовтня 2002 р.), «Державна влада і політичну участь» (Севастополь, 6-8 жовтня 2003 р.), «Існування ісламу в Україні і світі: історія та сучасність» (Київ, 19-20 грудня 2004 р.), «Іслам та євроінтеграція: проблеми та перспективи» (Київ, 19 грудня 2006 р.), «Релігійний світогляд у стародавньому та сучасному суспільствах: свята і будні» (Севастополь, 16-18 травня 2007 р.), Міжнародний конгрес з релігієзнавства (Познань (Польща), 8-11 вересня 2008 р.), «Актуальні проблеми вивчення релігійних процесів в сучасному світі» (Севастополь, 10-12 травня 2009 р.), «Лазаревські читання - 2009. Причорномор'я. Історія, політика, культура» (Севастополь, 7-8 жовтня, 2009 р.). фундаменталіст ісламський радикальний політичний

Публікації. За матеріалами дисертації автор опублікував 16 наукових робіт, 12 з яких - наукові статті у профільних для політології наукових виданнях, акредитованих ВАК України, три з них в наукових збірниках. Окрім того 20 публікацій у формі тез виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків та списку використаної літератури (220 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з яких 185 - загальний текст.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі схарактеризовано актуальність теми дисертації та ступінь її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; обґрунтовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертаційної роботи.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні підстави дослідження» досліджено проблеми ісламського фундаменталізму і різних фундаменталістських рухів у країнах Близького Сходу, розглянуто позиції ісламських партій і рухів щодо Заходу, з будівництва ісламської держави, перспективи відносин радикальних ісламських організацій з політичними режимами країн Близького Сходу.

У підрозділі 1.1 «Ступінь досліджуваної проблеми» проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців. До першої їх групи належать дослідження, присвячені характеристиці сутності ісламу як політичної ідеології та її впливу на розвиток історичного процесу в країнах Сходу, виявленню загальних закономірностей розвитку ісламських країн.

Іншу групу становлять роботи маловідомих у вітчизняній науці арабських авторів, які розглядають проблему ісламського фундаменталізму як явища в ісламі і як важливий інструмент у політичному процесі країн Близького Сходу. Проведений історіографічний аналіз показав зв'язок ісламського фундаменталізму з кризовими явищами в ісламі, розкрив роль найвагомішого сунітського фундаменталістського руху «Асоціації Братів-мусульман» для розвитку ісламського екстремізму в другій половині XX століття. У дисертації наголошено, що досі ще не достатньо розглянуто міжнародні зв'язки цього руху, ті чинники та події, що призвели до виділення з лав «Асоціації Братів-мусульман» таких міжнародних екстремістських ісламських сунітських рухів, як «Аль-Джихад аль-Іслам», «Аль-Джамаа аль-ісламія», «Хамас», тенденції їх розвитку (розширення географії їх діяльності, використання нових форм і методів боротьби за владу), характер їх зв'язків з рухом «Асоціації Братів-мусульман» в останній чверті XX сторіччя. Порушені питання лише частково відображено у працях і публікаціях сучасних авторів.

Основу джерельної бази дослідження становлять програмні документи сунітських екстремістських рухів, листівки, меморандуми, ноти, заяви, звернення до учасників різних національних і міжарабських форумів.

У дисертації використано публікації різних органів ісламських екстремістських рухів, інтерв'ю і виступи в засобах масової інформації їхніх лідерів, прес-секретарів та інших офіційних осіб. Залучено мемуари видатних громадських діячів арабських країн - безпосередніх очевидців досліджуваних подій. Джерелом також є арабська та ізраїльська преса, яка оперативно відгукується на важливі події досліджуваного періоду.

У підрозділі 1.2 «Методологія дослідження» проаналізовано основні методи дослідження сутності ісламського фундаменталізму і форм його вияву. Процеси політизації ісламу, його різнобічний вплив на розвиток соціально-політичної ситуації на Близькому Сході розглядають з використанням методу історичного аналізу. Застосування цього методу дає змогу краще уявити складні і суперечливі проблеми взаємовідносин між ісламським світом і західними країнами, виявити закономірності виникнення і розвитку організацій і рухів радикального штибу, схарактеризувати їх зв'язок з політичними колами держав близькосхідного регіону.

За допомогою методу історичного аналізу можна краще уявити вплив багатого і різноманітного досвіду розвитку арабо-ісламської цивілізації на розвиток світової спільноти. Він допомагає вивчати місце і роль різних організацій ісламського фундаменталізму в політичному житті країн Близького Сходу, а також характеризувати їх діяльність у конкретні періоди історичної еволюції. Метод історичного аналізу слугує важливим інструментом прогнозування впливу ісламського чинника на розвиток суспільного життя в майбутньому. Він дає змогу краще зрозуміти проблеми, пов'язані з діяльністю різноманітних організацій фундаменталістської спрямованості в конкретному суспільстві, а також простежити їх вплив на процеси та явища в минулому, сьогоденні та майбутньому.

Особливе значення в дослідженні має порівняльний метод. Через порівняння змін відносин між Заходом та ісламським світом можна отримати потрібні відомості для з'ясування причин політизації ісламу і, зокрема, виникнення в багатьох країнах різних радикальних організацій і рухів. Застосовуючи цей метод, порівнюють ідеологічні концепції, форми діяльності таких організацій, як «Асоціація Братів-мусульман», «Хамас» і «Хізб-ут-Тахрір», що суттєво впливають на розвиток політичних систем країн близькосхідного регіону. Завдяки порівняльному методові дисертант виявляє особливості впливу кожної з названих вище організацій на політичне життя не тільки ісламського світу, але й інших країн. Порівнюючи їх ідеологію, місце і роль у сучасній політиці, вдається зафіксувати неоднозначну оцінку їх діяльності наприкінці ХХ - на початку ХХІ сторіччя.

У дисертаційному дослідженні широко застосовано також метод структурно-функціонального аналізу, що дає змогу глибше уявити сутність таких понять, як «політичний іслам», «ісламський фундаменталізм,«ісламський радикалізм», «ісламський екстремізм» та «ісламський тероризм» тощо. Усі вони тісно пов'язані із сучасним політичним життям ісламського світу, який володіє специфічними рисами залежно від конкретно-історичних умов. Кожне окреме поняття співвідноситься з іншими і з усією системою загалом.

Для виявлення місця та ролі ісламського чинника в суспільно-політичній системі арабських країн та визначення впливу на окремі його складові в дисертації застосовано системний метод. Традиційні ісламські суспільства радикально відрізняються від західних тим, що практично всі їхні аспекти - релігія, політика, економіка, соціальна структура, правові та військові питання тісно переплетені. Ідеї незалежного їх розвитку практично немає. Ось чому процес їх еволюції можна простежити тільки за умови врахування розвитку кожної зі сфер суспільного життя, це стосується і змін у політичній системі.

У розділі 2 «Сутність та особливості ісламського фундаменталізму» досліджено теоретичні та практичні основи цього явища, розглянуто його вплив на політичні процеси, що відбуваються на Близькому Сході, розкрито головні постулати ідеологічної концепції ісламського фундаменталізму.

У підрозділі 2.1 «Ідеологічні та соціально-політичні основи ісламського фундаменталізму» розглянуто сутність релігійного фундаменталізму й особливості його вияву в різних релігіях. Показано, що як феномен, породжений історичної атмосферою XX століття, релігійний фундаменталізм є характерним для всіх світових релігій і, разом з модернізмом, традиціоналізмом та екуменізмом, є реакцією релігії на породжені сучасністю проблеми, що постали перед суспільством.

Основну увагу приділено аналізові ісламського фундаменталізму, послідовники якого проголошують ідею повернення до авторитету сакральних традицій. Вивчено місце і роль ісламського фундаменталізму в соціально-політичній системі країн Близького Сходу. Розглянуто визначення цього явища в багатьох працях західних авторів у різних ракурсах - від лояльного явища до екстремістського. Розкрито поняття «джихад» з різних позицій. Витлумачено термін «фундаменталізм», який, на думку дисертанта, не досить коректний для позначення розглянутого явища, оскільки в арабомовній літературі для цього використовують термін «аль-усулійа» (у перекладі на українську мову - «справжність, автентичність; зв'язок зі своїм корінням»), зрідка - «ас-салафійа»(«підтримка традицій»). Доводячи, що релігійний фундаменталізм є прямим наслідком кризи релігії, дисертант висловлює переконання, що «ісламський фундаменталізм» також пов'язаний з кризою ісламу як релігійно-філософської системи.

У підрозділі 2.2 «Специфіка основних форм сучасного ісламського фундаменталізму» увагу зосереджено на характеристиці ісламського фундаменталізму як політичного явища, розглянуто особливості його вияву, місце і роль в суспільно-політичній системі арабських країн.

Відзначено соціальну та інтелектуальну значущість ісламського фундаменталізму в духовній сфері нашого часу, його неймовірну привабливість для багатьох людей. Повернення до релігійної традиції дає таким людям можливість набуття надійної моральної опори, яка набагато міцніша, ніж індивідуальна свобода.

У роботі виокремлено помірних фундаменталістів, які прагнуть до реалізації своїх цілей засобами, що не виходять за рамки закону, і радикальних фундаменталістів, які допускають будь-які засоби досягнення своїх цілей, зокрема і насильство.

Будучи глобальним явищем, ісламський фундаменталізм - це низка взаємопов'язаних феноменів, що відрізняються за формою і ступенем свого вираження. Його слід розуміти як ідеологічну доктрину і як засновану на її базі відповідну соціально-політичну практику. Остання в сучасних реаліях в багатьох куточках світу - на Близькому і Середньому Сході, на Кавказі, а тепер і в США, країнах Європи, в Росії дедалі частіше набуває крайніх і часто терористичних форм.

У розділі 3 «Організації та утворення фундаменталістського спрямування в країнах Близького Сходу в сучасному політичному процесі» розглянуто ідеологічні основи і політичну діяльність трьох організацій, великих представників ісламського фундаменталізму: «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір». Саме ці організації відіграють провідну роль у політичному житті близькосхідного регіону і мають великий вплив на формування відносин між західною цивілізацією та ісламським світом.

У підрозділі 3.1 «Асоціація Братів-мусульман» - історія та сучасний стан» проаналізовано історію виникнення цієї організації, наведено характеристику основ її ідеології, названо засновників цього руху - Хасан аль Банна, Саєд Котоб, а також інших знаних діячів ісламського фундаменталізму. Автор прагне розкрити специфіку діяльності цієї організації в різних регіонах Близького Сходу та визначити її місце і роль у політичній системі близькосхідного регіону. При цьому він наголошує, що їхня ідеологія має політизований характер, а його представники не прагнуть до реформування релігії як системи догм та обрядів. Водночас вони вимагають зміни місця і ролі ісламу в житті суспільства. Брати-мусульмани - це політична опозиція владним режимам, що існують у більшості мусульманських країн. Особливе місце приділено характеристиці складних взаємин «Асоціації Братів-мусульман» з іншими ісламськими організаціями і політичними режимами в різних країнах Близького Сходу.

У підрозділі 3.2 «Ісламський рух опору - «Хамас» у Палестині» досліджено політичну діяльність руху «Хамас». Автор аналізує вплив цієї організації на перебіг мирних переговорів в арабо-ізраїльському конфлікті і розглядає складні відносини «Хамас» з Організацією звільнення Палестини (ОЗП). Особливу увагу приділено його взаєминам з ізраїльською державою, яка в мобілізації палестинського суспільства бачить загрозу стабільності політичної системи своєї держави. У роботі на основі оригінальних матеріалів показано, як в умовах жорсткого конфлікту вперше на Близькому Сході представники ісламського фундаменталізму демократичним шляхом ввійшли в систему влади в Палестині. Характеризуючи основні принципи політичних поглядів представників руху «Хамас», особливо відзначено їх прихильність до свободи і рівності. Закцентовано увагу на ставленні руху «Хамас» до палестинських християн. Характерним є те, що, незважаючи на переслідування з боку ізраїльської влади, вони закликають християн не покидати земель Палестини і брати активну участь у політичному житті.

У підрозділі 3.3 «Діяльність радикальної ісламської організації «Хізб-ут-Тахрір аль ісламі» досліджено ідеологічні засади та політичну діяльність організації «Хізб-ут-Тахрір», яка представляє один з радикальних напрямів в ісламі, що діють на Близькому Сході. Її ідеологи і керівники вважають, що всі наявні у світі ісламські держави перебувають під сильним руйнівним впливом Заходу, що загрожує ісламу і суперечить інтересам мусульман. Для того, щоб виправити реальне положення, вони пропонують змінити державний устрій в ісламських країнах і на їх території створити єдину ісламську державу у формі халіфату. Автор прагне докладно розглянути структуру цієї організації, методи боротьби, способи її функціонування в сучасних умовах. Він вказує на причини заборони її діяльності на території країн Близького Сходу, характеризуючи при цьому політичні відносини «Хізб-ут-Тахрір» з низкою інших ісламських організацій. Проаналізовано й основні причини її діяльності на території України, особливо в Криму, де компактно проживають носії традиційного ісламу. Прихильники «Хізб-ут-Тахрір» організовують спеціальні гуртки, поширюють заклики до початку ідеологічної і політичної боротьби. Однак їх діяльність в наші дні не має належної підтримки серед мусульман.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено основні ідеї і положення дисертаційного дослідження, що мають наукове і практичне значення. Ісламський фундаменталізм не є раз і назавжди заданим, застиглої величини. Це універсальне поняття, оскільки може ґрунтуватися на ідейно-доктринальних установках і «сунітського салафізму», і «шиїтського фундаменталізму», водночас мати ідентичну політичну практику. На цій основі, як свідчить світова та вітчизняна практика, культивують моделі соціальної та політичної поведінки в ісламських суспільствах. Такі моделі несумісні з державно-політичними інститутами, зокрема з інститутами традиційного, помірного ісламу, а тому у своєму розвитку вимагають формування нових інститутів влади, форм гуртожитку і соціальної організації. Проведений аналіз показав, що сьогодні в багатьох країнах світу діє чимало радикальних ісламських організацій. За останні роки вони зміцнили свої міжнародні зв'язки, створили інфраструктуру, що дає змогу нелегально перекидати в різні регіони значні сили бойовиків, зброї, матеріальні і фінансові кошти, у них з'явилися добре оснащені військові формування, за чисельністю, як армії окремих держав. Одночасно організації в досконалості опанували пропагандистські методи роботи, зокрема з використанням широких можливостей різноманітних засобів масової інформації та глобальної мережі Інтернет і на державному, і на міжнародному рівні.

У дослідженні проаналізовано ідеологію і діяльність трьох найактивніших на сьогодні радикальних ісламських організацій «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір». Найбільшою і досить авторитетною на Близькому Сході організацією ісламського фундаменталізму є «Асоціація Братів-мусульман». Ідеологія «Асоціації…» увібрала в себе ідеї салафіти ХІХ сторіччя. Її прихильники, виявляючи активність та організованість, маючи широку підтримку громадськості, суттєво впливають на політичне життя в таких країнах, як Єгипет, Йорданія, Судан. Цим вони відрізняються від інших організацій і рухів в ісламі, відіграючи важливу роль у політичному процесі країн близькосхідного регіону. Розв'язання багатьох ключових політичних проблем країн Близького Сходу не можна уявити сьогодні без участі ісламського руху опору «Хамас». Ця організація рішуче виступає проти окупації Палестини і депортації арабів. Показано, що «Хамас» прагне виправдати збройну боротьбу на палестинських землях, вважаючи, що опір не повинен виходити за межі партизанської боротьби. Нині «Хамас» є активним учасником ізраїльсько-палестинського конфлікту на Близькому Сході і впливає на перебіг мирних перемовин. Боротьба, яку веде «Хамас» на території Палестини, передусім спрямована на створення ісламської палестинської держави. Інша організація - Партія звільнення «Хізб-ут-Тахрір» ставить перед собою мету відродити ісламський халіфат, заснований на законах шаріату, а також ісламський спосіб життя і поширити ісламський заклик по всьому світу. Завдання, яке ставить перед собою «Хізб-ут-Тахрір», - очолити умму в боротьбі проти зневіри доти, поки іслам не набуде поширення у всьому світі. Характерною відмінністю «Хізб-ут-Тахрір» є те, що їх діяльність найбільше розвивається в тих країнах, де мусульмани недостатньо обізнані з істинним ісламом через незнання арабської мови, і, користуючись цим становищем, вони впроваджують свої радикальні ідеї, які суперечать основам ісламу. Ця партія діє на території України, сприяє соціальному розколу серед татар-мусульман Криму, оскільки вони пропонують ідеї, що суперечать традиційному ісламу.

Під час аналізу доведено, що специфіка ісламського фундаменталізму виражена у своєрідній колективістсько орієнтованій формі соціальної мобілізації, де громада одновірців (мусульманська умма) постає як головна світоглядна цінність у сприйнятті мусульманина-радикала. При цьому все суспільство представляє своєрідно вибудувана ієрархія громад: від первинних ісламських джамаатів через формування ісламської держави до панісламістської концепції, що передбачає солідарність ісламського світу загалом.

Аналізуючи організаційну діяльність рухів ісламського фундаменталізму, зауважено, що ці рухи мають жорстку, добре організовану структуру. Спеціальних вимог, щоб стати його членом, окрім необхідності бути мусульманином і поділяти ідеологію, не існує. Рухи поповнюють переважно молоді, добре освічені мусульмани із середніх верств суспільства. Ці рухи мають, окрім публічних відділень, таємні озброєні підрозділи.

Запропоновано комплексний аналіз структури та діяльності «Хізб-ут-Тахрір» на території України в Криму. З метою розширення сфери впливу і збільшення кількості прихильників «Хізб-ут-Тахрір» організовано спеціальні гуртки, де здатні до поширення призову і до початку ідеологічної і політичної боротьби мусульмани здобувають відповідну освіту.

В останні роки діяльність радикальних ісламських організацій дедалі більше набувала інтернаціонального характеру. Події 11 вересня 2001 р. стали тією віхою, коли світова спільнота, здається, нарешті усвідомила серйозність загрози життю на Землі з боку радикального ісламського руху, приступила до координації зусиль для організації спільної протидії цьому злу. Однак, як засвідчує світовий досвід протидії ісламському екстремізму, без реалізації зусиль за рішенням соціально-політичних та економічних проблем, що створюють благодатний ґрунт для поширення його ідей і залучення до своїх лав нових прихильників, тільки силовими методами домогтися тривалих успіхів у боротьбі з ним неможливо.

Отже, політичний процес в регіоні іноді набуває вибухонебезпечного характеру, тому Близький Схід є конфліктною зоною підвищеної напруги. Досить зазначити, що за останні 50 років в жодному іншому регіоні світу не виникало стільки збройних конфліктів, як на Близькому Сході. Водночас розвиваються визначені інтеграційні тенденції, оскільки переважною етнічною групою, яка проживає там, є араби, а релігією - іслам.

Попри відмінність політичних режимів, у багатьох країнах регіону існують подібні політичні, економічні, соціальні і військово-стратегічні інтереси, які, своєю чергою, є основою існування багатьох міждержавних регіональних об'єднань. Незважаючи на труднощі, інтеграційні тенденції в регіоні наростають і за сприятливих передумов можуть набути характеру стійких поступальних процесів.

СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ У ФАХОВИХ ДЛЯ ПОЛІТОЛОГІЇ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ, ЗГІДНО З ПЕРЕЛІКОМ ВАК УКРАЇНИ

1. Канах А. М. Столкновение исламской и христианской цивилизации - есть ли оно? / Аммар Махмуд Канах // Научный ежегодник. Институт философии НАН Украины. - 2002. - № 6. - С. 101-103.

2. Канах А. М. Становление и развитие политических партий в Иордании / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевГТУ. Сер. Политология. - Севастополь, 2002. - № 42. - С. 119-127.

3. Канах А. М. Исламский радикализм Сайида Котоба / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевГТУ. Сер. Философия. - Севастополь, 2003. - № 46. - С. 105-111.

4. Канах А. М. Проблемы построения исламского государства в идеологии ассоциации братьев-мусульман / Аммар Махмуд Канах // Научный сборник по материалам международной научной конференции. - Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2003. - С. 15-18.

5. Канах А. М. Сучасні ідеологічні основи діяльності асоціації братів-мусульман / Аммар Махмуд Канах // Бюлетень української Асоціації релігієзнавців та відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України. - 2003. - № 25. - С. 23-31.

6. Канах А. М. Политические концепции движения исламского сопротивления Хамас / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевНТУ. Сер. Политология. - Севастополь, 2003. - № 48. - С. 70-75.

7. Канах А. М. Исламские традиции и государственное строительство в Украине / Аммар Махмуд Канах // Бюллетень украинской Ассоциации религиоведов и отделения религиоведения Института философии НАН Украины. - 2004. - № 3/4. - С. 31-32.

8. Канах А. М. Відносини «Захід - Схід» через призму ісламського фундаменталізму / Аммар Махмуд Канах // Українське релігієзнавство. Іслам і євроінтеграція: проблеми і перспективи. - К., 2006. - № 37. - С. 78-84.

9. Канах А. М. Основные идеологические концепции «Хизб-ут-Тахрир» (Партия Освобождения) / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевГТУ. Сер. Политология : сб. науч. тр. - Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2006. - Вып. 71. - С. 23-31.

10. Канах А. М. Хамас и Фатх: сущность конфликта / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевНТУ. Сер. Политология. - Севастополь, 2007. - Вып. 84. - С. 159-162.

11. Канах А. М. Исламофобия как политическое явление XXI века / Аммар Махмуд Канах // Вестник СевГТУ. Сер. Политология : сб. науч. тр. - Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2008. - Вып. 91. - С. 128-132.

12. Канах А. М. Изучение проблемы исламского фундаментализма на Ближнем Востоке арабскими исследователями / Аммар Махмуд Канах // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Политические науки. - Симферополь, 2008. - Т. 21 (60), № 2. - С. 68-74.

Статті, опубліковані в інших наукових виданнях

13. Канах А. М. Место и роль исламских партий в политической жизни Иордании / Аммар Махмуд Канах // Сборник научных трудов по материалам III Крымской международной конференции. - Севастополь, 2001. - С. 180-185.

14. Канах А. М. Взаимоотношения ислама и христианства в Хашимистском Королевстве / Аммар Махмуд Канах // Сборник научных трудов по материалам IV Международной Крымской конференции по религиоведению. Иордания. - 2002. - С. 234-248.

15. Канах А. М. Проблемы демократии в современном арабском мире по материалам симпозиума в АРК / Аммар Махмуд Канах. - Симферополь, 2004. - С. 56-62.

АНОТАЦІЯ

Канах А. М. Організації ісламського фундаменталізму в політичному житті країн Близького Сходу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук 23.00.02 - політичні інститути і процеси. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.

У дисертації досліджено проблеми ісламського фундаменталізму та екстремізму, як і питання діяльності різних фундаменталістських організацій і рухів. Проведено аналіз діяльності найвпливовіших ісламських фундаменталістських рухів та організацій - «Асоціації Братів-мусульман», Руху ісламського опору «Хамас», Партії звільнення «Хізб-ут-Тахрір», виявлено особливості їх впливу на політичний процес в різних країнах близькосхідного регіону, визначено характер їх взаємин із фундаменталістськими організаціями інших країн. У дисертації розкрито сучасний стан ісламського фундаменталізму як об'єктивного суспільно-політичного явища. Проведено аналіз його історичних коренів і причин виникнення.

Розглянуто позицію ісламських партій і рухів щодо Заходу, який безпосередньо відповідає за різні військово-політичні кризи в політичному житті країн Близького Сходу. У цих умовах одним із найважливіших чинників, що безпосередньо впливає на світовий політичний процес, є ісламський фундаменталізм. Його крайні складові - екстремізм і тероризм - несуть у собі реальну загрозу світовому порядку. Є всі підстави вважати, що різні антитерористичні операції, які спрямовані на злам міжнародних структур радикального ісламського руху, є реальною загрозою миру, матимуть місце в доступному для огляду майбутньому.

Ключові слова: ісламський фундаменталізм, політичне життя, Близький Схід, ісламський радикалізм, ісламський екстремізм, політичний іслам, «Ісламські брати», «Хамас», «Хізб-ут-Тахрір».

Канах А. М. Организации исламского фундаментализма в политической жизни стран Ближнего Востока. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук 23.00.02 - политические институты и процессы. - Львовский национальный університет имени Ивана Франко, Львов, 2010.

В диссертации исследуются проблемы исламского фундаментализма и экстремизма, равно как и вопросы деятельности различных фундаменталистских организаций и движений. Подчеркивается, что Ислам как религиозная доктрина и форма социальной организации, всегда играл на мусульманском Востоке иную роль, нежели христианство в Европе. Он заполнял собой все поры мусульманского общества, определял характер экономических отношений и формы политической администрации, социальную структуру, культуру и быт правоверных. Этим обусловлен главный постулат политической доктрины представителей исламского фундаментализма - положение относительно деления мира на общину правоверных мусульман «умму» и весь остальной мир.

Рассматривается основное направление политической деятельности фундаменталистов - практика осуществления «джихада», что часто односторонне трактуется европейскими политиками как объявление войны против неверных. Показывается, что в понимании мусульман «джихад» - это, прежде всего, распространение исламского вероучения среди немусульманских народов. Экстремистски настроенные фундаменталисты под «джихадом» понимают, прежде всего, возвращение на правильный путь тех мусульман, которые, по их мнению, отошли от истинного ислама.

Показывается глобальный характер проблемы распространения идей исламского фундаментализма в современном мире.

Проводится анализ деятельности самых влиятельных исламских фундаменталистских движений и организаций - «Ассоциации Братьев-мусульман», Движения исламского сопротивления «Хамас», Партии освобождения «Хизб-ут-Тахрир», выявление особенностей их влияния на политический процесс в различных странах ближневосточного региона, определение характера их взаимоотношений с другими фундаменталистскими организациями других стран. Рассматривается история возникновения и развития этих структур, анализируется практическая и теоретическая деятельность их наиболее видных идеологов (Хасан Аль-Банна, Сайед Котоб, шейх Ахмед Ясин, Таки Аль-Дин Набхани и другие). Показывается внутренняя неоднородность этих организаций. Так, отмечается наличие среди Братьев-мусульман наряду с радикалами и умеренных исламистов, которые, в отличие от радикалов, рассматривают исламизацию всех сторон общественной жизни как постепенный процесс, осуществляемый мирными средствами на основе постоянной, кропотливой, многообразной работы в низовых социальных структурах с непременным учетом местной специфики.

В диссертации подчеркивается современное состояние исламского фундаментализма как объективно существующего общественно-политического явления. Проводится анализ его исторических корней и причин возникновения. Отмечается, что в последние годы деятельность радикальных исламских организаций все более приобретает интернациональный характер, что заставило мировое сообщество осознать серьезность угроз со стороны радикального исламского движения и приступить к координации усилий для организации совместного противодействия этому злу. Имеются все основания полагать, что различные антитеррористические операции, направленные на слом международных структур радикального исламского движения, представляющие реальную угрозу миру, будут иметь место в обозримом будущем.

Анализируя мировой опыт противодействия исламскому экстремизму, диссертант отмечает, что без реализации усилий по решению социально-экономических проблем, создающих благодатную почву для распространения его идей и привлечения в свои ряды новых сторонников, только силовыми методами добиться долгосрочных успехов в борьбе с ним невозможно.

Подчеркивается, что исламский фактор теоретически может становиться все более серьезным инструментом для достижения и обоснования политической самостоятельности различных стран мира.

В диссертации рассматривается позиция исламских партий и движений по отношению к Западу, который несет прямую ответственность за различные военно-политические кризисы в политической жизни стран Ближнего Востока. В этих условиях одним из важнейших факторов, непосредственно воздействующим на мировой политический процесс, выступает исламский фундаментализм. Его крайние составляющие - экстремизм и терроризм - несут в себе реальную угрозу существующему мировому порядку.

Ключевые слова: исламский фундаментализм, политическая жизнь, Ближний Восток, исламский радикализм, исламский экстремизм, политический ислам, «Исламские братья», «Хамас», «Хизб-ут-тахрир».

Qanah A. M. Islamic fundamentalist organisations in the political life of the Middle East states. - Manuscript.

Dissertation submitted in partial fulfilment of the requirement for the degree of Candidate of Political Science in speciality 23.00.02 - Political institutions and processes. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2010.

The dissertation focuses on the issues of Islamic fundamentalism and extremism, as well as the activities of the most influential fundamentalist organisations and movements. It analyses their impact upon the political process in various Middle East countries, considers the nature of their relationship with fundamentalist organisations operating in countries of other regions.

The dissertation explores the roots of Islamic fundamentalism and studies the reasons for its emergence, as well as highlights its contemporary status of an important socio-political phenomenon.

The extreme aspects of Islamic fundamentalism, namely extremist activities and terrorism, pose a considerable danger to the present world order. There are good reasons to suggest that anti-terrorist actions, directed against the radical Islamic movement, will continue in the future.

Key words: Islamic fundamentalism, political life, the Middle East, Islamic radicalism, Islamic extremism, political Islam, "Islamic brothers", Hamas, Hizb-ut-Tahrir.

Размещено на Allbest.ru