Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК: 321:351 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Інституалізація транспарентності державної влади

Спеціальність 23.00.02 -- політичні інститути та процеси

Крет Ольга Віталіївна

Чернівці -- 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної інформації Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Тихомирова Євгенія Борисівна Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри міжнародної інформації

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Поліщук Ігор Олексійович Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри соціології та політології

кандидат політичних наук Заславська Ольга Олександрівна Хмельницький національний університет, старший викладач кафедри філософії та політології транспарентність влада інституалізація

Захист дисертації відбудеться 17 грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 16 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.М. Катеринчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У сучасному суспільстві помітною стає тенденція відкритості і прозорості державної влади, що супроводжує демократичні перетворення багатьох країн світу. Транспарентність дедалі більше розглядається як передумова демократичної трансформації суспільства, що обумовлено насамперед такими чинниками:

- небезпеками надмірної закритості державної влади, що обумовлює її відчуження від суспільства, сприяє корупційності і знижує ефективність державного управління та позбавляє його необхідної підтримки з боку громадськості;

- потребами інформаційного суспільства, що формується сьогодні у світі й не може існувати без гласності та публічності, свободи отримувати і поширювати інформацію всіма соціальними суб'єктами, з одного боку, та відсутністю дієвих механізмів забезпечення транспарентності, що не дозволяє громадськості скористатися наданими правами, з іншого боку;

- вимогами міжнародного співробітництва, яке не може успішно розвиватися без взаємної довіри та взаєморозуміння, що вимагають прозорості й відкритості взаємин;

- небезпеками глобалізації, які потребують демократизації суспільства, а у демократичному суспільстві важливе місце займає транспарентність і відкритість державної влади, які є досить суттєвими ознаками демократичності;

- недостатнім рівнем досліджуваності транспарентності державної влади у вітчизняній літературі, що спонукає вивчати зазначену проблему як на теоретичному, так і практично-прикладному рівнях.

Сформульовані у дисертації теоретичні висновки, практичні рекомендації та методологія дослідження ґрунтуються на працях зарубіжних і українських вчених, зокрема таких як: М. Айнхорн, В. Бенніс, Д. Бринкерхофф, П. Вард Бідерман, Ю. Хабермас, Х. Гарстен, Д. Големан, Д. Коген, Т. Котару, Д. Куртин, Д. Лодге, А. Мейер, М. де Монтойя, Г. Роберт, І. Бегініна, Н. Власова, Д. Гунін, В. Смагін, С. Романюк, Ю. Стецовський, Т. Андрійчук, Г. Бахматова, Д. Білий, І. Білан, Н. Богренцова, В. Бурдяк, О. Бусол, О. Винников, Л. Владимирова, І. Гаврада, Т. Галіч, Н. Гнидюк, М. Гоманюк, Я. Гонцяж, С. Горобчишина, Н. Гудима, М. Демков, В. Денисюк, С. Довгий, О. Заславська, Г. Калінічева, Т. Корнєєва, В. Коробова, М. Лациба, Д. Ляпін, В. Мельниченко, І. Осадца, І. Поліщук, Н. Ротар, Є. Тихомирова, Ю. Тищенко, М. Фігель та ін.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження розроблялася в рамках науково-дослідної роботи кафедри міжнародної інформації Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету і пов'язана з комплексною науково-дослідною темою „Інформація та комунікація в сучасному суспільстві”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної праці полягає у виявленні сутності, основних тенденцій формування транспарентності сучасної державної влади України та проблем, що виникають у суспільстві у зв'язку з цим. Для досягнення поставленої мети автор визначила наступні завдання:

- дати науково-методологічну інтерпретацію транспарентності у категоріях політичної науки;

- виявити атрибутивні характеристики транспарентності державної влади;

- визначити і дослідити джерельну базу проблеми інституалізації транспарентності державної влади;

- дослідити структуру транспарентності державної влади;

- з'ясувати європейські стандарти і критерії оцінки транспарентності;

- розкрити нормативно-правову базу інституалізації транспарентності державної влади в окремих європейських країнах;

- дослідити особливості інституалізації транспарентності державної влади в окремих європейських країнах;

- розкрити нормативно-правову базу інституалізації транспарентності державної влади в Україні;

- здійснити комплексний аналіз основних тенденцій становлення транспарентної державної влади України;

- розробити з урахуванням зарубіжного досвіду практичні рекомендації щодо оптимізації інституалізації транспарентності державної влади.

Об'єктом дослідження виступає транспарентність влади як об'єкт державної політики та державного управління.

Предметом дослідження є особливості інституалізації транспарентності державної влади України і засоби оптимізації цього процесу.

Методологічною основою дисертаційного дослідження стало застосування наукових методів комплексного та всебічного дослідження транспарентності державної влади. Для забезпечення аналізу поставлених проблем автор, перш за все, використовувала інституційний, структурно-функціональний, системний та порівняльний методологічні підходи.

Інституційний підхід дав можливість вивчати транспарентність державної влади як інститут, за допомогою якого здійснюється політична діяльність у суспільстві, зменшується суспільна невизначеність, структурується повсякденне життя, організуються взаємини між людьми і визначаються обмежувальні рамки для їхньої організації. Він дозволив проаналізувати інституціональні характеристики, що мають відношення до забезпечення транспарентної державної влади.

Структурно-функціональний підхід дозволив розглядати транспарентність державної влади як певну цілісність, певну систему зі складною структурою, кожний елемент якої має певне призначення і виконує специфічні функції (ролі), спрямовані на задоволення потреб існуючих елементів системи.

З допомогою системного підходу було з'ясовано місце і роль транспарентності державної влади у суспільстві, інтерпретовано транспарентність державної влади як цілісне явище, як феномен зі складною організацією та саморегульованим механізмом, що безперервно взаємодіє з суспільством через „вхід” і „вихід” системи, прагнучи до самозбереження і виконання необхідних для суспільства функцій.

Порівняльний підхід дав можливість порівняти однотипні процеси інституалізації транспарентності державної влади, що мають місце у різних країнах, з метою виявлення їхніх загальних рис і специфіки, знайти найбільш оптимальні шляхи вирішення суспільних проблем. Зокрема, аналізуючи європейські стандарти та українську нормативно-правову базу формування в Україні транспарентної влади, авторка зверталася до порівняльно-правового методу.

Дослідженню сприяли також загальнологічні методи наукового пізнання та аналізу соціально-політичної сфери, зокрема, аналізу і синтезу, дедукції й індукції, моделювання та інші методи, що стосувалися безпосередньо організації і процедури наукового дослідження поставлених проблем.

Дослідженню окремих аспектів теми сприяли і спеціальні наукові методи ? статистичний, методи опитування та контент-аналізу, які застосовувалися для аналізу практики інституалізації транспарентності влади в Україні та зарубіжних країнах.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю поставлених мети і завдань та засобами їхнього розв'язання. У дисертації вперше у вітчизняній політичній науці здійснено системний політологічний аналіз політики транспарентності державної влади України. У межах здійсненого дослідження виокремлено результати, які окреслюють його наукову новизну.

При розв'язанні поставлених завдань у дисертації

вперше:

- запропоновано інтегративний підхід до трактування транспарентності державної влади як системно-цілісної сукупності її атрибутивних характеристик ? гласності, прозорості, відкритості, публічності, підзвітності; застосування цих понять щодо поставленої проблеми пропонується багатьма дослідниками, але не в такому поєднанні (підкреслено нами ? О.К.), як запропоновано нами;

- розкрито зміст інституалізації транспарентності державної влади як процесу формування інституцій (формальних і неформальних норм і правил) та інститутів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів влади, подолання корупції та функціонування громадянського суспільства;

удосконалено:

- визначення у контексті державної влади базових понять: „транспарентність”, „гласність”, „прозорість”, „відкритість”, „публічність”, „підзвітність”;

- підходи до виявлення основних критеріїв транспарентності державної влади;

набули подальшого розвитку:

- систематизація форм, методів та принципів забезпечення транспарентності державної влади;

- підходи до аналізу форм транспарентності державної влади;

- шляхи оптимізації транспарентності української державної влади як політичного інституту сучасного суспільства.

Практичне значення одержаних результатів визначається науковою новизною і полягає у можливості їхнього застосування в практиці функціонування органів державної влади з науково-дослідною, навчальною і прикладною метою. Результати дослідження можна використовувати при розробці політики транспарентності, при підготовці узагальнюючих праць із теоретичних і прикладних питань реалізації політики транспарентності державної влади в Україні.

Робота має практичне значення для працівників владних структур, громадських організацій та інших суб'єктів громадянського суспільства. Теоретичні результати і практичні рекомендації дослідження можуть бути використані при роботі над удосконаленням вітчизняного законодавства державної політики транспарентності.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані при читанні навчальних курсів для студентів політологічних та інших гуманітарних спеціальностей, а також при розробці методичних і навчальних посібників тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та окремі положення дисертаційного дослідження викладені у доповідях на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: міжнародна наукова конференція „Міжнародна інформація: історія, теорія, практика” (Київ, 2008); міжнародна наукова конференція „Права людини в контексті політичної глобалізації” (Рівне, 2008); міжнародна наукова конференція „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2009); міжнародна наукова конференція „60-річчя Ради Європи: осмислення звершень та перспективи діяльності в ХХІ столітті” (Київ, 2009); міжнародна науково-практична конференція „Роль міжнародної інформації у розвитку міжнародних відносин” (Сімферополь, 2009); міжнародна науково-практична конференція „Роль вищих навчальних закладів України і Польщі у процесі інтеграції України в європейську спільноту (Рівне, 2009); науково-практична конференція „Соціокультурний розвиток причорноморського регіону: європейський контекст” (Миколаїв, 2009 р.); III міжнародна науково-теоретична конференція „Соціально-політичні і культурні проблеми сучасності” (Сімферополь, 2010); міжвузівська науково-практична конференція „Інформаційні і правові основи соціально-економічного розвитку Криму в умовах системної кризи” (Сімферополь, 2010).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження знайшли відображення в 13 публікаціях, 8 з яких надруковані у наукових фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Структура дисертації. Поставлені мета і завдання визначили структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 7 підрозділів, додатків, висновків та списку використаних джерел (371 позиція на 46 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 313 сторінок, з яких 198 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету й основні завдання, характеризується ступінь наукової розробки проблеми, розкриваються її новизна, теоретичне та практичне значення, подано відомості про апробацію дисертації.

Перший розділ дисертації - „Теоретико-методологічні засади дослідження транспарентності державної влади” - містить характеристику транспарентності як соціально-політичного явища та науково-методологічну інтерпретацію проблеми транспарентності у категоріях політичної науки.

У підрозділі 1.1 - „Транспарентність державної влади як категорія політичної науки” - автор розглядає проблему транспарентності у теоретико-методологічному ключі, обґрунтовуючи необхідність застосування інституціальної методології щодо вирішення проблеми формування транспарентної державної влади.

Зазначається, що характеризуючи процеси демократизації суспільства на національному та глобальному рівнях, дослідники застосовують термін „транспарентність”, а поряд з ним „прозорість”, „відкритість”, „гласність”, „публічність”. На погляд автора, термін „транспарентність” дає можливість комплексно розглянути проблему і „розвести” низку термінів, близьких, але не тотожних йому, допоможе не лише точніше тлумачити об'єктивну реальність поняття „транспарентність” в політологічному контексті, але і дозволить ідентифікувати пов'язані з ним процеси та вимірювати їх за певними параметрами і властивостями.

Аналізуючи політичну сферу, дисертантка говорить, перш за все, про транспарентність державної влади, політичної системи, політичного процесу та політичної діяльності різних суб'єктів політичного життя. Автор застосовує інтегративний підхід і характеризує транспарентність через поняття, що часто вживаються як синонімічний ряд, визначаючи транспарентність державної влади як відкритість, прозорість, гласність, публічність і підзвітність процесу формування, розвитку та функціонування органів державної влади різного рівня та процесу прийняття ними рішень.

Інтерпретуючи атрибутивні характеристики транспарентності, дисертантка розглядає прозорість - як технологічну, відкритість - як інституційну, гласність - як інструментальну характеристики транспарентності, публічність - як доступність будь-якої інформації щодо різних соціальних суб'єктів, підзвітність - як контрольну функцію транспарентності.

Підрозділ 1.2 -- „Структура транспарентності державної влади та її інституалізація” - присвячений аналізу структури транспарентності державної влади та дослідженню особливостей її інституалізації.

Структура транспарентності державної влади в рамках дисертації визначена як сукупність шести основних компонент, які властиві їй незалежно від форми та сфери реалізації влади: нормативно-правова, інституальна, особистісна, процедурна, інформаційна та громадська.

На перше місце автор ставить нормативно-правову складову транспарентності, що сприяє радикальному вирішенню проблеми транспарентності у всіх сферах життя на основі реалізації відповідного законодавчого механізму. Інституальна складова транспарентності трактується як багаторівнева компонента, що охоплює внутрішній та зовнішній рівні транспарентність окремих гілок влади одна щодо одної й транспарентність влади для позавладних суб'єктів, вертикальний та горизонтальний рівні (транспарентність вищих державних структур щодо нижчих і навпаки, а також механізми встановлення зв'язків і взаємодія між різними гілками та рівнями влади). До особистісної компоненти транспарентності влади дисертантка відносить особистісні контакти конкретних державних діячів з представниками громадськості; повідомлення про їхні дії та рішення; їхня іміджева діяльність; до процедурної (або технологічної) - визначеність технологій та процедур забезпечення транспарентності, що передбачає відповідний алгоритм дій щодо забезпечення необхідного рівня транспарентності, визначаючи права та обов'язки кожної сторони політичного процесу; до інформаційної - підтримку громадськості у стані поінформованості щодо рішень та діяльності різних соціальних і політичних суб'єктів; до громадської - здатність суспільства та відповідних соціальних груп сприймати інформацію завдяки наявності у них потреби у транспарентності та знань щодо об'єкта транспарентності.

Розгляду змісту інституалізації транспарентності державної влади в дисертації передує аналіз певних термінологічних проблем, пов'язаних з поширенням в українському політичному і науковому обігу понять „інституціоналізація”, „інституціалізація” і „інституалізація”. Відмінності у вживанні термінів автор пропонує шукати у розбіжності понять „інститут” та „інституція”, вважаючи, що вони перебувають у відносинах взаємного доповнення ? інституція лежить в основі будь-якого інституту, а він, у свою чергу, є органічним доповненням інституції. В окресленому контексті в дисертації розмежовуються і похідні від них терміни - „інституціалізація” та „інституалізація”.

Інституалізація транспарентності державної влади визначається дисертанткою як перетворення транспарентності державної влади у стійке, повторюване, організаційно і процедурно оформлене явище, що відтворюється й інтегрується у політичну систему суспільства з допомогою системи принципів ? прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності влади, які здатні діяти у напрямі задоволення відповідної громадської потреби. Аналізуючи процес формування інституту транспарентності державної влади, автор виділяє кілька змістовних етапів: виникнення „запиту” громадськості на транспарентність влади; формування загальних цілей щодо забезпечення діяльності державної влади на принципах прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності, що вимагає спільних дій різних політичних суб'єктів; створення відповідного нормативно-правового забезпечення і певних організаційних структур державної влади, здатних забезпечити взаємодію влади та громадськості на зазначених принципах; поява відповідних процедур, пов'язаних з ними; внутрішнє засвоєння, прийняття норм і правил транспарентності державної влади соціумом (інтерналізація норм), їхнє практичне застосування; формування процедур і упорядкованих форм забезпечення транспарентності державної влади у різних сферах життя суспільства; оптимізація технологій забезпечення прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності державної влади; створення надійного механізму санкцій; вироблення відповідної культури представників державної влади та політичної еліти, з одного боку, та громадськості, з іншого; створення системи підготовки кадрів для державної служби та інших сфер життя суспільства.

Підрозділ 1.3 -- „Джерельна база дослідження та стан наукової розробленості проблем транспарентності державної влади” - присвячено аналізу джерельної бази, на якій ґрунтується дисертаційне дослідження.

Узагальнення наукової літератури з проблеми транспарентності державної влади дозволило визначити кілька основних аспектів дослідження, зокрема: визначення сутності та структури транспарентності як категорії політичної науки; дослідження правових засад формування політичного інституту транспарентності у сучасному суспільстві; з'ясування змісту інституальних аспектів транспарентності у різних сферах життя суспільства; дослідження особливостей інституалізації транспарентності державної влади в окремих країнах; розвідки з інституального забезпечення транспарентності владних процесів в Україні; дисертації, пов'язані з дослідженням інституалізації транспарентності державної влади.

Особливе значення для досягнення цілей дослідження мала група джерел, пов'язаних з вивченням інституціональної методології аналізу політичних процесів. Її становлять дослідження західних теоретиків і практиків, переважно тих, які зробили вагомий внесок в розвиток теорії інституціоналізму, зокрема, праці представників „старого” інституціоналізму ? Т. Веблена, Дж. Гелбрейта, Дж. Коммонса та „нового” інституціоналізму ? П. Бергера, Т. Лукмана, О. Уільямсона, Т. Норта, М. Олсона, С. Хантінгтона та ін.

Джерельну базу дослідження становлять офіційні документи, які дозволили проаналізувати правові засади формування політичного інституту транспарентності у сучасному суспільстві та проблеми інституалізації транспарентності влади і завдання, які мають вирішувати різні соціальні і політичні суб'єкти. Серед них ? міжнародно-правові документи, прийняті міжнародними і європейськими організаціями; конституційні акти, закони і нормативні акти європейських країн і України, що встановлюють правові рамки забезпечення транспарентності державної влади; програми і концепції державних установ і громадських структур зарубіжних держав і України; матеріали досліджень громадських організацій і фондів України; результати політологічних і соціологічних досліджень, проведених національними і міжнародними дослідницькими центрами та організаціями.

У другому розділі -- „Європейські стандарти транспарентності державної влади і практика їхнього забезпечення у країнах ЄС” -- здійснено аналіз європейських стандартів транспарентності не лише національного формату, а й загальноєвропейського.

У підрозділі 2.1 -- „Європейські стандарти транспарентності державної влади та національні форми їхнього забезпечення” -- автор акцентує увагу на проблемі формування та підтримки транспарентності влади в рамках європейського співтовариства, підкреслюючи, що на першому етапі діяльності загальноєвропейських структур транспарентність європейського суспільства трактувалася досить вузько й особлива увага приділялася лише праву на свободу інформації та висловлення думок. У документах різних європейських організацій кінця ХХ століття йшлося головним чином про такі атрибути транспарентності, як гласність, прозорість та публічність. Доведено, що поступово в рамках європейського інформаційного простору проблематика транспарентності починає розширюватися і охоплює фактично всі атрибути транспарентності, зокрема і проблеми, пов'язані з посиленням транспарентної взаємодії органів влади різного рівня з громадськістю, а також з розвитком такої взаємодії європейських інститутів та європейської громадськості.

Встановлено факт існування кількох основних моделей правової регуляції транспарентності державної влади в Європі: окремий загальнонаціональний законодавчий акт, що визначає механізм транспарентності державної влади у масштабах країни та різних сферах життя суспільства; законодавчі акти, зокрема, Конституції та закони різної спрямованості, що стосуються питань транспарентності тією чи іншою мірою; нормативно-правові акти регіональних суб'єктів державної влади; нормативно-правові акти галузевих суб'єктів або такі, що поширюються на окремі сфери життя суспільства. На погляд автора, найбільш ефективною моделлю правового забезпечення транспарентності державної влади є існування спеціального законодавчого акта, який сприяє цілісності регулювання транспарентності суспільства через регулювання державної влади, визначає загальні принципи і технології реалізації гласності, відкритості та прозорості, публічності та підзвітності влади на різних рівнях її функціонування, забезпечує більш ефективну інституалізацію транспарентності державної влади.

Окреслено європейські стандарти транспарентності державної влади: обов'язковість доступу громадськості до урядових документів та інформації; визначення владних установ, до яких ставиться ця вимога; виокремлення категорій інформації, яку органи влади мають надавати, та категорій інформації, на які не поширюється дія відповідних законодавчих актів; термін подачі відповідей на запити; форми відповіді на інформаційний запит; платний чи безплатний характер процедури передачі інформації громадянам; відсутність зобов'язань пояснювати підстави свого запиту або підтверджувати свою особу; наявність контролю за виконанням права на доступ до владної інформації тощо.

У підрозділі 2.2 -- „Особливості інституалізації транспарентності державної влади в окремих європейських країнах” -- автор розглядає особливості практики європейських країн щодо формування транспарентності державної влади.

Визначаються головні позитивні тенденції інституалізації транспарентності державної влади в європейських країнах, зокрема, правова регуляція транспарентності; забезпечення доступу громадськості до урядових документів і інформації як за запитом громадськості, так і поширенням інформації з ініціативи владної установи; існування структурних підрозділів, які збирають, систематизують, поширюють необхідну інформацію, що стосується діяльності владних установ, і посадових осіб або підрозділів державного органу, відповідальних за виконання норм закону; створення віртуальних „офісів” державних інститутів для отримання інформації про діяльність владних структур на їхніх сайтах; забезпечення взаємодії державних установ з різними соціальними суб'єктами, що ініціюють розвиток прозорості суспільства загалом і транспарентності державної влади.

Встановлено необхідність вивчення можливостей імплементації вдалого зарубіжного досвіду в українське суспільство. У цьому контексті проаналізовано польську практику забезпечення транспарентності влади на основі реалізації конкретної програми „Прозора Польща” („Пречиста Польска”).

У третьому розділі - „Специфіка інституалізації транспарентності державної влади України” -- здійснено аналіз процесів інституалізації транспарентності української державної влади, що стосуються різних аспектів сучасного суспільно-політичного життя.

У підрозділі 3.1 -- „Основні тенденції становлення транспарентної державної влади України” -- розглядаються нормативно-правова, інституальна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності української влади, а також пріоритетні сфери впровадження принципу транспарентності, що мають місце у сучасному українському суспільстві, зокрема, боротьба проти корупції.

Встановлено, що в Україні унормування транспарентності лише починається: чинне законодавство містить лише окремі відповідні норми, які потребують удосконалення. Здійснена спроба розробити спеціальний закон „Про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України” дотепер не доведена до логічного завершення.

Інституалізація транспарентності влади в Україні проявляється, на погляд дисертантки, у набутті певних упорядкованих форм забезпечення транспарентності не лише на рівні центральних органів влади, але і на регіональному і місцевому рівнях, що дозволяє стверджувати: владна система України сьогодні перебуває на початковому етапі інституалізації транспарентності влади, вже сформувалася як потреба в інформації про владу, так і готовність суспільства сприймати її. Реалізація цієї потреби стає можливою завдяки формуванню певних форм і механізмів забезпечення транспарентності влади, які дозволяють підтримувати громадськість у стані поінформованості щодо рішень та діяльності тих чи інших владних суб'єктів.

Автор відзначає відсутність уніфікованих методик оцінки транспарентності державної влади, що обумовлює застосування різних підходів для вимірювання окремих показників прозорості і відкритості державної влади, якими сьогодні, як правило, користуються представники громадського сектора та аналітичні центри, що досліджують зазначену проблему. Враховуючи відсутність єдиного підходу до оцінки проблеми транспарентизації державної влади, в рамках дисертації запропоновано такі індикатори: інтерес науковців до зазначеної проблематики; поширеність термінології, що дозволяє описати цю проблематику в науковому та політичному лексиконі країни; рівень готовності громадськості до відкритого співробітництва (в тому числі й інформаційного) з органами влади; зокрема, бажання одержувати цю інформацію, з одного боку, і структур влади до співробітництва з громадськістю, з іншого боку; інтерес різних соціальних верств населення до діяльності органів влади та оцінка ступеня бажаної й реальної відкритості (закритості) останніх; рівень і характер поінформованості населення про діяльність органів влади.

У підрозділі 3.2 -- „Шляхи оптимізації процесів інституалізації транспарентності української державної влади” -- автор аналізує фактори, що дозволять завершити процес інституалізації української державної влади.

Стверджується, що формування інституту транспарентності потребує удосконалення правової бази і комунікацій органів влади, включення у процес ініціювання розвитку транспарентності влади не лише владних структур різного рівня та органів місцевого самоврядування, а й інститутів громадянського суспільства, що дедалі більше стають непрямими суб'єктами забезпечення транспарентності влади. В Україні поступово формуються громадянські інститути, які сприяють інформаційній взаємодії влади і суспільства, проте вони діють безсистемно і не мають уніфікованих організаційних форм забезпечення такої взаємодії.

Наголошується, що аналіз проблем транспарентності державної влади виходить за межі проблематики функціонування влади і торкається неполітичних інститутів та сфер життя суспільства, зокрема системи освіти, на яку поширюється принцип транспарентності і яка допомагає реалізації інституалізації транспарентності влади. Не випадково, що серед шляхів оптимізації інституалізації транспарентності влади в Україні дисертантка називає і просвітницько-інформаційну складову. Піар-підтримка і популяризація ідеї транспарентності влади потрібні для того, щоб просунути норми транспарентності у всі сфери життя суспільства. Просвітництво і пропаганда у цій сфері, ПР-забезпечення транспарентності, на думку авторки, будуть сприяти підвищенню культури транспарентності й населення, і державних службовців.

Висновки

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз транспарентності державної влади.

1. Узагальнено концептуальні підходи до проблем транспарентності у категоріях політичної науки. Зазначено, що транспарентність у соціально-політичному контексті розглядається як наочність, доступність розумінню, підконтрольність, відкритість і прозорість діяльності соціальних суб'єктів. Транспарентність політичної сфери трактується не як самоціль, а як об'єктивно обумовлений феномен, який можна розглядати як фактор демократичного розвитку суспільства, інструмент забезпечення підконтрольності (підзвітності) діяльності влади та інших суб'єктів політичного життя (політичних інститутів, політичних спільностей, політичних еліт, політичних лідерів, електорату), засіб підвищення активності громадян та їхньої свідомості й політичної культури, продукт розвитку комунікацій між різними учасниками демократичного процесу, форму реалізації права громадян на повну та об'єктивну інформацію, принцип, без якого не може існувати відкрите суспільство та демократична політична система.

2. Оскільки у науковій літературі поняття „транспарентність”, „прозорість”, „відкритість” та інші характеристики влади розглядаються або як синонімічні, або як такі, що взаємовиключають одне одного, введено в український науковий обіг поняття „транспарентність влади”, яке визначається як відкритість, прозорість, гласність, публічність і підзвітність процесу формування, розвитку та функціонуванню влад різного рівня і процесів прийняття ними рішень. Атрибутивні характеристики транспарентності влади: прозорість подається як технологічна характеристика транспарентності, відкритість ? як інституційна характеристика, що передбачає створення можливостей (закріплення норм, правил і принципів), гласність ? як інструментальна характеристика, засіб, інструмент підтримки транспарентності, публічність ? як спрямованість транспарентності, доступність будь-якої інформації щодо різних соціальних суб'єктів, та підзвітність ? як контрольна властивість транспарентності.

3. Запропоновано трактувати структуру транспарентності як шестикомпонентний феномен, який визначається сукупністю таких елементів: нормативно-правова, інституальна, особистісна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності. Автор вважає, що на перше місце може бути поставлена нормативно-правова складова транспарентності, оскільки радикально вирішити проблему транспарентності у всіх сферах життя можна лише тоді, коли буде створено та реалізовано відповідний законодавчий механізм відкритості влади, що дозволить не лише ознайомити громадськість із законами та рішеннями влади, але і навчить людей виконувати ці закони, розуміти їхню важливість для суспільного порядку та сприймати їх з довірою.

Узагальнено концептуальні підходи до трактування структури транспарентності державної влади та обрано підхід, що ґрунтується на ототожненні поняття структури з внутрішньою будовою того чи іншого явища або предмета і пов'язаний з категоріями цілого і його частин. Проведений аналіз сутності і змісту процесу інституалізації транспарентності влади дозволив виділити кілька основних напрямів, що характеризують даний процес.

4. Аналізуючи документи, створені різними європейськими організаціями, зокрема, Радою Європи, ОБСЕ, ЄС, автор зазначає, що на першому етапі діяльності загальноєвропейських структур транспарентність європейського суспільства трактувалася досить вузько й особлива увага приділялася лише праву на свободу інформації та висловлення думок. На наступних етапах проблематика транспарентності починає розширюватися і охоплює фактично всі її атрибути. У документах європейських організацій кінця ХХ століття йшлося головним чином про такі атрибути транспарентності, як гласність та публічність.

5. З'ясовано, що до мінімальних європейських стандартів, які мають сприяти транспарентності суспільства та влади, можна віднести вимоги створення спеціальних законів про інформацію та про свободу доступу до інформації й забезпечення їхньої належної реалізації шляхом забезпечення всебічного контролю за дотриманням цих законів і стандартів силами державних установ та громадських організацій. Наявність спеціалізованої правової бази транспарентності свідчить про достатньо великий і різноманітний досвід вирішення цієї проблеми у різних країнах світу. Зрозуміло, наявність подібних законів не гарантує реальної транспарентності. З іншого боку, в більшості країн існує ще низка документів, які можуть допомогти у становленні інституту транспарентності влади та значною мірою охоплюють суміжні проблеми, без вирішення яких ця інституалізація фактично неможлива.

6. Вивчення європейської специфіки правової регуляції транспарентності влади дозволило виявити такі форми, як: окремий загальнонаціональний законодавчий акт, що визначає механізм транспарентності влади у масштабах країни та різних сферах життя суспільства; законодавчі акти, зокрема, конституції та закони різної спрямованості, що стосуються окремих аспектів транспарентності, нормативно-правові акти регіональних суб'єктів влади, нормативно-правові акти галузевих суб'єктів або такі, що поширюються на окремі сфери життя суспільства.

7. Доведено, що головною позитивною тенденцією розвитку транспарентності влади в європейському просторі є процес її інституалізації, що проявляється в існуванні різних форм правової регуляції транспарентності, забезпеченні обов'язковості доступу громадськості до урядових документів та інформації, спеціально створених структурних підрозділах, які збирають, систематизують, поширюють необхідну інформацію про діяльність владних установ, у структурах (посадова особа або структурний підрозділ державного органу), відповідальних за виконання норм закону, створенні віртуальних „офісів” владних структур (порталів і сайтів), участі різних суб'єктів, що ініціюють розвиток транспарентності влади в європейських країнах (міжнародні організації, національні уряди, регіональна і місцева влада, інститути громадянського суспільства), і навіть у спробах символізувати транспарентність влади.

8. Аналіз нормативно-правової бази інституалізації транспарентності влади дозволив констатувати, що хоча у розвинених державах сьогодні вже сформувався правовий механізм забезпечення транспарентності державної влади, унормування транспарентності влади в Україні лише починається. Чинне законодавство України містить лише окремі відповідні норми, які теж потребують удосконалення. Саме тому в Україні активно розробляються альтернативні проекти законодавчих актів щодо забезпечення транспарентності суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного громадянина на доступ до владної інформації. Прийняття спеціального закону щодо забезпечення транспарентності діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування дозволить зробити діяльність влади прозорішою, зрозумілішою та доступнішою, а отже, підвищить ступінь довіри громадян до неї.

9. Інституалізація транспарентності влади в Україні як процес формування інституцій, формальних і неформальних норм та правил, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів влади та функціонування громадянського суспільства, проявляється у набутті певних упорядкованих форм забезпечення транспарентності не лише на рівні центральних органів влади, а й на регіональному та місцевому рівнях.

Доведено, що в Україні процес інституалізації транспарентності влади відбувається поетапно. Сьогодні це проявляється у структурних та організаційних формах і механізмах забезпечення транспарентності влади. Наявність різноманітних структурних підрозділів в органах влади і місцевого самоврядування дає можливість реалізовувати транспарентність влади систематично і послідовно, сприяє певній уніфікації технологій забезпечення транспарентності влади та їхньої оптимізації.

Аргументовано, що сильним поштовхом, який може дати відчутний ефект для розвитку процедурно-технологічних аспектів інституалізації транспарентності влади, є встановлення ефективного механізму доступу до владної інформації (направлення інформаційних запитів до владних установ, відвідування їхніх засідань тощо); оприлюднення владними структурами своїх нормативно-правових актів, звітів про діяльність, проектів програм економічного, соціального та культурного розвитку, рішень щодо ходу їхнього виконання, планів проведення консультацій з громадськістю; посилення спрямованості інформації на цільові аудиторії, оскільки у кожної категорії інформації є свій споживач.

10. Обґрунтовано, що формування інституту транспарентності потребує вдосконалення комунікацій органів влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, що дедалі більше стають непрямими суб'єктами забезпечення транспарентності влади; поширення принципу транспарентності на освітній простір, оскільки освіта, у свою чергу, дозволяє закріпити транспарентність влади і забезпечити її інституалізацію; використання наукових механізмів забезпечення прозорості влади, реалізації просвітницько-інформаційних програм, піар-підтримки і популяризації ідеї транспарентності влади.

Доведено, що політико-культурний напрям поширення інституалізації транспарентності влади пов'язаний із подальшим розвитком загальної і політичної культури працівників органів влади загалом, оскільки саме вони задають тон роботи всього відомства і визначають ступінь інформаційної відкритості органу влади і, як наслідок, транспарентність діяльності органів влади.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Крет О. В. Структура транспарентності влади / О. В. Крет // Грані. ? 2008. ? № 6 (62). ? С. 136-139.

2. Крет О. В. Атрибутивні характеристики транспарентності як категорії політичної науки / О. В. Крет // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. - 2008. ? № 20 (76). - С. 93-102. - (Науки : економіка, політологія, історія).

3. Крет О. В. Європейські стандарти транспарентності. / О. В. Крет // Актуальні проблеми міжнародних відносин : [збірник наукових праць. - Вип. 81. - Част. ІІ]. - К. : Київський національний університет імені Т. Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2008. - С. 105-109.

4. Крет О. В. Європейський досвід формування транспарентності влади. / О. В. Крет // Актуальні проблеми міжнародних відносин: [збірник наукових праць. - Вип. 85. Част. І]. - К. : Київський національний університет імені Т. Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2009. - С. 143-148.

5. Крет О. В. Транспарентність української влади: нормативно-правове забезпечення / О. В. Крет // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. - 2009. ? № 14 (92). - С. 162-171. - (Науки : економіка, політологія, історія).

6. Крет О. В. Інституалізація транспарентності влади в Україні: громадська компонента / О. В. Крет // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. - 2010. ? №6 (107). - С. 154-163.

7. Крет О. В. Інституалізація транспарентності влади / О. В. Крет // Історико-політичні проблеми сучасного світу : [збірник наукових статей. - Т. 21-22]. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2010. - С. 252-256.

8. Крет О. В. Формування інституальної складової транспарентності української влади / О. В. Крет // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія „Історичні та політичні науки” Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Випуск 9. - Рівне: РІС КСУ, 2010. - С. 120-126.

Інші публікації:

9. Крет О. В. Транспарентність української влади: нормативно-правове забезпечення / О. В. Крет // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій. Матеріали другої міжнародної наукової конференції. Т. 1. Суми, 2009. С. 115-117.

10. Крет О. В. Правове забезпечення транспарентності влади: зарубіжний досвід / О. В. Крет // Роль международной информации в развитии международных отношений. Материалы межвузовской научно-практической конференции руководителей, ученых, специалистов и преподавателей. 15 мая 2009 года. - Симферополь, 2009. - С. 114-120.

11. Крет О. В. Права людини в Європі ХХІ століття: погляд Парламентської Асамблеї Ради Європи / О. В. Крет // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія „ Історичні та політичні науки” Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Випуск 7. - Рівне : РІС КСУ, 2009. - С. 29-31.

12. Крет О. В. Взаємозалежність транспарентності влади і освіти / О. В. Крет // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія „Історичні та політичні науки” Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Випуск 8. - Рівне : РІС КСУ, 2009. - С. 215-219.

13. Крет О. В. Інституалізація транспарентності влади в Україні: оптимізація нормативно-правової компоненти / О. В. Крет // Материалы III Международной научно-теоретической конференции "Социально-политические и культурные проблемы современности". - Симферополь : ДИАЙПИ, 2010. - С. 373-377.

Анотація

Крет О. В. Інституалізація транспарентності державної влади. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 -- політичні інститути та процеси. -- Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету. -- Рівне, 2010.

У дисертації з'ясовано особливості транспарентності як соціально-політичного явища і доведено, що транспарентність державної влади є передумовою демократичної трансформації українського суспільства. Докладно аналізуються атрибутивні характеристики і структура транспарентності державної влади.

Визначається поняття „інституалізація транспарентності державної влади”, проаналізовано етапи формування інституту транспарентності державної влади.

Здійснено аналіз європейських стандартів транспарентності державної влади та національні форми їхнього забезпечення. Окреслено стандарти й основні моделі правової регуляції транспарентності влади в Європі. Проаналізовано особливості практики формування транспарентності державної влади європейських країн і головні позитивні тенденції її інституалізації.

Розглянуто процеси інституалізації транспарентності української державної влади, зокрема, нормативно-правова, інституальна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності української влади, а також пріоритетні сфери впровадження принципу транспарентності, що мають місце у сучасному українському суспільстві, зокрема, боротьба проти корупції.

Запропоновано шляхи оптимізації процесів інституалізації транспарентності української державної влади -- удосконалення правової бази та комунікацій органів влади, включення у процес ініціювання розвитку транспарентності владних структур різного рівня, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства.

Ключові слова: відкритість, гласність, державна влада, інституалізація, комунікація, підзвітність, прозорість, публічність, транспарентність.

Аннотация

Крет О. В. Институализация транспарентности государственной власти. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 -- политические институты и процессы. -- Ровенский институт славяноведения Киевского славистического университета. -- Ровно, 2010.

В диссертации исследовано особенности транспарентности как социально-политического явления и доказано, что транспарентность государственной власти является предпосылкой демократической трансформации украинского общества. Подробно анализируются атрибутивные характеристики транспарентности государственной власти -- открытость, прозрачность, гласность, публичность и подотчетность процесса формирования, развития и функционирования органов государственной власти разного уровня и принятия ими решений; структура транспарентности государственной власти: нормативно-правовая, институальная, личностная, процедурная, информационная и общественная компоненты транспарентности.

Институализация транспарентности государственной власти определяется как преобразование транспарентности государственной власти в стойкое, повторяющееся, организационно и процедурно оформленное явление, которое воспроизводится и интегрируется в политическую систему общества с помощью системы принципов прозрачности, открытости, гласности, публичности и подотчетности власти, которые способны действовать в направлении удовлетворения соответствующей общественной потребности. Проанализированы этапы формирования института транспарентности государственной власти.

Осуществлен анализ европейских стандартов транспарентности государственной власти и национальные формы их обеспечения. Проанализированы стандарты и основные модели правовой регуляции транспарентности государственной власти в Европе, а также особенности практики формирования транспарентности государственной власти европейских стран и главные положительные тенденции ее институализации.

Рассмотрены процессы институализации транспарентности украинской государственной власти, в том числе, нормативно-правовая, институальная, процедурная, информационная и общественная компоненты транспарентности украинской власти, а также приоритетные сферы внедрения принципа транспарентности, которые имеют место в современном украинском обществе, в частности, борьба против коррупции.

Предложены пути оптимизации процессов институализации транспарентности украинской государственной власти - усовершенствование правовой базы и коммуникаций органов власти, включение в процесс инициирования развития транспарентности властных структур разного уровня, органов местного самоуправления, институтов гражданского общества.

Ключевые слова: открытость, гласность, государственная власть, институализация, коммуникация, подотчетность, прозрачность, публичность, транспарентность.

Summary

Kret O.V. Institualization of State Power Transparency. -- Manuscript.

Dissertation to obtain the scientific degree of Candidate of Political Sciences (“Kandydat nauk”) - speciality 23.00.02 -- Political institutions and processes. -- Rivne Institute of Slavonic Kiev Slavonic University. -- Rivne, 2010.

In the dissertation the peculiarities of transparency as Social-political phenomenon are studied and it is proved that transparency of state power is the precondition of democratic transformation of the Ukrainian Society. The attributive characteristics and the structure of transparency of state power are thoroughly analyzed. The notion “Institualization of state power transparency” is determined, the stages of formation of the institute of state power transparency have been analyzed. The analysis of European standards of state power transparency and national forms of its ensuring has been done. The standards and main models of law regulations of state transparency in Europe have been outlined. The peculiarities of the practice of formations of state power transparency in European countries and main positive tendencies of its institualization have been analyzed. The processes of institualization of transparency of the Ukrainian state power, particularly normative-law, instytualna, procedural, informational and social components of transparency of the Ukrainian state power and also prior spheres of implantation the principle of transparency which take place in modern Ukrainian society especially the struggle against corruption have been studied.

The ways of optimization of the processes of institualization of transparency of the Ukrainian state power have been suggested - improvement of law basis and communications of organs of power, including into the process of initiation the development of transparency of power structures of different levels, organs of local self-government, institutes of civil society.

Key words: openness, glasnost, state power, institualization, communication, accountability, publicity, transparency.

...