Нові праворадикальні партії в сучасних європейських країнах: причини електоральної підтримки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

УДК 323.2+329.17

Нові праворадикальні партії в сучасних європейських країнах: причини електоральної підтримки

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Шеховцов Антон Володимирович

Миколапв 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Севастопольському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Бабінов Юрій Олександрович, Севастопольський національний технічний університет, професор кафедри філософських та соціальних наук

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Романюк Анатолій Семенович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри політології.

кандидат філософських наук, професор Хімченко Олексій Георгійович, Південнослов'янський інститут ВНЗ «Київський славістичний університет», завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Захист відбудеться 22 квітня 2010 р. о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.01 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чорноморського державного університету імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

Автореферат розісланий 18 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.С. Іванов

партія правовий електорат радикалізм

АНОТАЦІЯ

Шеховцов А.В. Нові праворадикальні партії в сучасних європейських країнах: причини електоральної підтримки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2010.

Дисертація присвячена встановленню причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах.

Розроблена пояснювальна модель, що дозволяє пояснити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій. Центральним джерелом електорального успіху крайньо правих партій є протестні настрої громадян, їх реакція на міграційні процеси та етнокультурну поляризацію, страх перед суспільною ізоляцією, втратою соціального стану й економічної безпеки. Іншою умовою електоральної підтримки крайніх правих партій є їх легітимність. Організаційна ефективність крайніх правих партій є обов'язковою умовою їх тривалої діяльності і розвитку.

Ключові слова: правий радикалізм, нові праворадикальні партії, дестабілізація політичної системи, політичний попит та пропозиція, міграційні процеси, етнічна поляризація, протестне голосування, політична культура.

АННОТАЦИЯ

Шеховцов А.В. Новые праворадикальные партии в современных европейских странах: причины электоральной поддержки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Черноморский государственный университет имени Петра Могилы, Николаев, 2010.

Диссертация посвящена установлению причин электоральной поддержки новых праворадикальных партий в современных европейских странах в целях дальнейшего использования результатов исследования при анализе политических процессов. В работе предлагается авторская объяснительная модель, реализация которой обусловливает относительно высокий электоральный успех той или иной новой праворадикальной партии в Европе.

Установлена степень научной разработки исследуемой проблемы. Уточнены особенности терминологии и типологии крайне правых партий, раскрыта сущность идеологии нового правого радикализма и предложена его релевантная дефиниция как идеологии, которая основывается на идее сохранения, реализации и воспроизводства этнически или этнокультурно однородного типа общества в рамках демократической системы.

Определена методология исследования причин электоральной поддержки современных крайне правых партий в европейских странах. Установлены факторы, которые относятся к потребности или заинтересованности общества в существовании и участии новых праворадикальных партий в политическом процессе. Выявлены специфические свойства политической системы, которые содействуют или, наоборот, затрудняют функционирование крайне правых партий как субъектов политического процесса в европейских странах. Определены внутренние ресурсы новых праворадикальных партий, которые создают благоприятные условия для их успешного участия в конкурентной борьбе за обладание политической властью.

Разработана теоретическая объяснительная модель, состоящая из трех элементов («Артикуляция + Агрегация», «Легитимность», «Организация»), реализация которых обусловливает относительно высокий электоральный успех той или иной новой праворадикальной партии. Установлено, что степень реализации этих элементов определяет различия в электоральной поддержке современных крайне правых партий в европейских странах. Осуществлен эмпирический анализ участия новых праворадикальных партий в политических процессах стран Западной, Южной, Восточной и Северной Европы. Несмотря на объективные различия между странами, относящихся к разным регионам Европы, установлено, что функционирование крайне правых партий подчиняется одним и тем же закономерностям политической жизни, а электоральная поддержка обусловлена одинаковыми причинами.

Центральным источником электорального успеха крайне правых партий являются факторы политического спроса на праворадикальные политику, формирующиеся под влиянием снижения актуальности постматериалистических ценностей: протестные настроения граждан, их реакция на миграционные процессы и этнокультурную поляризацию, страх перед общественной изоляцией, потерей социального положения и экономической безопасности. Ключевым условием электорального успеха крайне правых партий является их способность артикулировать и оформлять указанные факторы политического спроса в блоки четких предложений относительно политического курса. Другим условием электоральной поддержки крайне правых партий является их легитимность, которая зависит от четырех основных критериев: соответствие конституционным нормам; наличие политической культуры, благоприятствующей электоральной поддержке крайне правых партий; общественное доверие к партиям; и наличие политической ниши в рамках идеологического поля партийной системы того или иного государства. Кроме того, организационная эффективность крайне правых партий является обязательным условием их длительной деятельности и развития. Для решения организационных проблем новые праворадикальные партии реализуют такие принципы, как сильная структура, вертикальные связи, централизация и эффективное руководство.

Основные результаты исследования могут использоваться государственными институтами при разработке мер по стабилизации политической системы. Теоретическая модель, предложенная в работе, может применяться для анализа политических процессов в Украине. Отдельные положения диссертации могут быть использованы при разработке специальных курсов и подготовке учебных пособий; в высших учебных заведениях - при изучении разделов «Политические партии», «Политический процесс», «Политическая система общества», «Политическая культура» курса «Политология», а также других дисциплин общественно-гуманитарного цикла.

Ключевые слова: правый радикализм, новые праворадикальные партии, дестабилизация политической системы, политический спрос и предложение, миграционные процессы, этническая поляризация, протестное голосование, политическая культура.

ABSTRACT

Shekhovtsov A.V. New radical right-wing parties in contemporary European countries: reasons for their electoral support. - Manuscript.

Dissertation submitted in partial fulfilment of the requirement for the degree of Candidate of Political Science in speciality 23.00.02 - Political institutions and processes. - Petro Mohyla Black Sea State University, Mykolaпv, 2010.

The dissertation focuses on identifying reasons for electoral support for new radical right-wing parties in contemporary European countries.

An explanatory model was developed to allow interpretation of reasons for electoral support for this type of parties. Central source of such a support is protest attitudes, social reactions to migratory processes and ethnic polarisation, fears of social isolation, loss of social positions and collapse of economic security. Electoral support for far-right parties is conditioned by their legitimacy, organisational efficiency being an important prerequisite for parties' long term activity and development.

Key words: right-wing radicalism, new radical right-wing parties, destabilisation of political system, political demand and supply, migratory processes, ethnic polarisation, protest voting, political culture.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В даний час праворадикальні (крайньо праві) партії є невід'ємною частиною політичного життя європейських країн. За останні двадцять років їм вдалося досягти значних електоральних результатів і отримати представництво в національних законодавчих органах та Європейському парламенті. Зростання виборчої підтримки нових праворадикальних партій викликає підвищений інтерес у наукової спільноти та міжнародної громадськості. У 2004 році Організація Об'єднаних Націй особливо виділила проблеми, пов'язані з новими праворадикальними партіями в європейських країнах, відзначивши, що шкідливий характер їхньої діяльності визначається не тільки пропагандою програм ксенофобської спрямованості, а також їх здатністю впливати на традиційно демократичні політичні партії.

Ключовим інструментом боротьби з тими загрозами, які можуть становити собою нові праворадикальні партії, є дослідження причин їх електоральної підтримки з боку населення в усіх регіонах Європи. Це особливо важливо в контексті розвитку сучасної партійної системи в Україні: процеси європейської інтеграції та модернізації політичних інститутів України у відповідності з європейськими моделями функціонування політичної системи надають нашій державі не тільки нові можливості демократичного розвитку, а й породжують нові виклики, пов'язані, зокрема, з потенційним зростанням електоральної підтримки нових праворадикальних партій, як це відбувається в багатьох європейських країнах.

У вітчизняній науці приділяється недостатня увага до феномену нових праворадикальних партій, і дана дисертація покликана заповнити цю прогалину. В сучасних дослідженнях лише частково розкривається природа нового правого радикалізму як загальноєвропейського феномена і, як правило, відсутня сувора диференціація між крайньо правими партіями різних типів. Крім того, при розгляді факторів, що сприяють електоральній підтримці нових праворадикальних партій, отримують недостатнє освітлення такі важливі фактори, як особливості політичної культури, процеси трансформації соціальних структур і системи цінностей, організаційні ресурси крайньо правих партій і інші фактори. Вищезгадані обставини обумовлюють актуальність даної теми дисертаційного дослідження та її вибір здобувачем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з науковою темою кафедри філософських та соціальних наук Севастопольського національного технічного університету (СевНТУ) «Оптимізація взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства в сучасному модернізаційному процесі», номер державної реєстрації 0103U001611.

Мета і завдання дослідження. Виходячи з окреслених проблем та актуальності теми, автор визначає наступну мету дослідження: встановити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах з метою подальшого використання результатів дослідження при аналізі політичних процесів.

Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання дослідження:

встановити ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми;

уточнити особливості термінології і типології крайньо правих партій, розкрити сутність ідеології нового правого радикалізму, а також запропонувати його релевантну дефініцію;

визначити методологію дослідження причин електоральної підтримки сучасних крайньо правих партій в європейських країнах;

встановити фактори, які відносяться до потреби або зацікавленості суспільства в існуванні та участі нових праворадикальних партій у політичному процесі;

виявити специфічні властивості політичної системи, які сприяють або, навпаки, ускладнюють функціонування крайньо правих партій як суб'єктів політичного процесу в європейських країнах;

визначити внутрішні ресурси нових праворадикальних партій, які створюють сприятливі умови для їх успішної участі в конкурентній боротьбі за політичне панування;

розробити теоретичну модель, що дозволяє пояснити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах;

перевірити дану модель на основі кроснаціонального аналізу участі нових праворадикальних партій у політичному процесі сучасних європейських країн.

Об'єктом дослідження виступають нові праворадикальні партії як суб'єкти політичного процесу.

Предметом дослідження є причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах.

Методи дослідження. В ході проведення дослідження автор спирався як на загальнонаукові, так і на специфічні політологічні методи, використання яких обумовлюється особливістю предмету дослідження.

В основі дисертаційної роботи лежить порівняльний метод, однак автор також використовував системний, структурно-функціональний, статистичний й історичний методи.

У роботі також використовувалися традиційні методи теоретичного дослідження - аналіз, синтез, дедукція, індукція, моделювання і класифікація, а також методи емпіричних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертаційної роботі встановлюються причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в європейських країнах. Наукова новизна також знайшла відображення в тому, що в дослідженні:

Вперше:

розроблена теоретична пояснювальна модель, що складається з трьох елементів («Артикуляція + Агрегація», «Легітимність», «Організація»), реалізація яких обумовлює відносно високий електоральний успіх тієї чи іншої нової праворадикальної партії. Ступінь реалізації цих елементів визначає відмінності в електоральній підтримці сучасних крайньо правих партій в європейських країнах;

запропоновано визначення нового правого радикалізму як ідеології, що ґрунтується на ідеї збереження, реалізації та відтворення етнічно або етнокультурно однорідного типу суспільства в рамках демократичної системи;

здійснено емпіричний аналіз участі нових праворадикальних партій у політичних процесах усіх регіонів Європи. Незважаючи на об'єктивні відмінності між країнами, що належать до різних регіонів Європи, встановлено, що функціонування крайньо правих партій підпорядковується одним і тим же політологічних законам, а електоральна підтримка обумовлена однаковими причинами.

Удосконалено:

роль нових праворадикальних партій як чинника дестабілізації політичної системи, посилення поляризації суспільства і радикалізації партійної системи;

типологія праворадикальних партій, що функціонують в сучасних європейських країнах. Запропоновано їх класифікацію за ідеологічним принципом - неофашистські (неонацистські), правоекстремістські і нові праворадикальні партії;

поняття «протестне голосування». Виділено два типи протестного голосування: просте, коли протестні виборці голосують за довільну маргінальну партію, і складне, коли вони підтримують політичну партію, яка відкрито виражає протест проти існуючого політичного статус-кво.

Дістали подальшого розвитку:

механізми дослідження причин виборчої підтримки нових праворадикальних партій. Виділено три групи факторів, які впливають на електоральний успіх партій даного типу: фактори політичного попиту, структура політичних можливостей і внутрішні ресурси партій;

положення про наявність стійкого соціального ядра в електораті нових праворадикальних партій, що складають такі різні соціальні групи, як представники дрібної буржуазії, промислові робітники, а також малокваліфіковані робітники.

Практичне значення одержаних результатів обумовлено можливістю поглиблення знань про роль нових праворадикальних партій у політичних процесах в європейських країнах. Отримані результати можуть також використовуватися державними інститутами при розробці заходів щодо стабілізації політичної системи. Теоретична модель, запропонована в роботі, може застосовуватися для аналізу політичних процесів в Україні. Окремі положення дисертації можуть бути використані при розробці спеціальних курсів і підготовці навчальних посібників; у вищих навчальних закладах - при вивченні розділів «Політичні партії», «Політичний процес», «Політична система суспільства», «Політична культура» курсу «Політологія», а також інших дисциплін суспільно-гуманітарного циклу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням здобувача. Положення та висновки, зроблені в дисертаційному дослідженні, є особистим досягненням автора. Результати, отримані в ході проведення дослідження, відображені в публікаціях здобувача. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок здобувача у спільних наукових роботах становить 40% обсягу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включених у дисертацію, висвітлювалися на наукових конференціях: «Політична наука і політичні процеси в Російській Федерації та Нових Незалежних Державах пострадянської Євразії», Москва, 2-3 лютого 2007 р., «Transcending Europe's Borders: The EU and Its Neighbours», Берлін, 2-4 серпня 2007 р., «Політична наука і політичні процеси в Російській Федерації та Нових Незалежних Державах пострадянської Євразії», Москва, 1-2 лютого 2008 р., «Актуальні проблеми вивчення релігійних процесів в сучасному світі», Севастополь , 10-12 травня 2009 р. Обговорення результатів дослідження також відбувалося на політологічних семінарах та засіданнях кафедри філософських і соціальних наук СевНТУ.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 10 наукових працях, 5 із яких опубліковані у фахових виданнях з політичних наук.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (перелік із 205 найменувань, 131 з яких іноземними мовами). Повний обсяг дисертації складає 219 сторінок, з них основний текст складає 195 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету і завдання дослідження, вказано на наукову новизну, подано відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження.

Перший розділ - «Теоретико-методологічні основи дослідження» - присвячений аналізу досліджень праворадикальних партій в сучасній науці, розгляду особливостей термінології та типології праворадикальних партій, а також розкриттю методології дослідження.

У першому підрозділі - «Дослідження праворадикальних партій в сучасній науці» - встановлюється ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми. Партії, як політичний інститут, є досить добре вивченим феноменом. Однак в умовах суспільних перетворень змінюються політичні інтереси громадян, що веде до трансформації старих і появи нових політичних партій, зокрема праворадикальних партій, що виникли в умовах політичних, економічних і культурних змін у суспільстві.

Серед інших різновидів правого радикалізму фашистські партії стали частими об'єктами академічного уваги, внаслідок того, що саме режими у Німеччині та Італії, встановлені фашистськими партіями, стали винуватцями Другої світової війни. У сфері вивчення фашистських партій 1920-1940-х рр. існують дві основні школи, пов'язані певною єдністю поглядів на дослідження феномену: марксистська та ліберальна школи. Серед дослідників фашистських партій, що представляють марксистську школу, слід назвати О. Бланка, О. Галкіна, Б. Лопухова, Д. Проектора, П. Рахшмира. Зарубіжну марксистську школу представляють Т. Адорно, М. Вайда, А. Грамші, Н. Пуланзас. У ліберальної школі можна виділити чотири основні теорії вивчення фашизму і фашистських партій: теорія «екстремізму середніх класів» (Г. Лассуелл, С. Ліпсет, Т. Парсонс, Л. Сальватореллі); теорія тоталітарного суспільства (Х. Арендт, З. Бжезинський і К. Фрідріх); «феноменологічна» теорія (Е. Нольте), і теорія «нового консенсусу» (Р. Гріффін, Е. Джентіле, Р. Ітвелл, С. Пейн, А. Умланд).

Після закінчення Другої світової війни, в другій половині 1940-х рр. в окремих європейських країнах з'явилися праворадикальні партії, які одночасно зберігали окремі ідеологічні положення фашизму і частково визнавали демократичну систему. В даний час ці партії отримали назву праворадикальних партій старого типу. Серед дослідників, які займалися проблемами таких партій, можна виділити О. Бланка, П. Девіса, О. Єфремова, Х._Д. Клінгеманна, В. Ломейко, Р. Ремона, Г. Філатова, М. Швагуляка, Е. Шойха.

На початку 1980-х рр. крайньо праві партії зазнали організаційної та ідеологічної модернізації, в результаті чого виник феномен нових праворадикальних партій. Значну кількість робіт, присвячених партіям даного типу, виконано зарубіжними вченими. З них можна виділити порівняльні дослідження таких авторів, як Х_Г. Бетц, Т. Гивенс, П. Ігнаці, Е. Картер, Г. Кітшельт, М. Мінкенберг, К. Мудде, П. Норріс, Й. Рідгрен, П. Таггарт. У радянський період проблемами нових праворадикальних партій, що функціонують в європейських країнах, займалися І. Баригін, В. Воронкова, Б. Лопухов, В. Пустогаров. У сучасної української наукової думки питання, пов'язані з функціонуванням партій даного типу поки що не викликала достатнього інтересу. Виняток становлять тільки окремі статті.

В результаті оцінки стану наукової розробки проблеми автор робить висновок, що, незважаючи на наявність у науковому обігу значної кількості досліджень, присвячених сучасним крайньо правим партіям, що функціонують в окремих європейських країнах, в даний час спостерігається брак праць, в яких проводиться комплексний аналіз причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій в усіх регіонах Європи.

У другому підрозділі - «Особливості термінології та типології крайньо правих партій» - уточнюються особливості термінології та типології крайньо правих партій, розкривається сутність ідеології нового правого радикалізму і пропонується його дефініція.

Найбільш вживаними термінами для визначення сучасних крайньо правих партій є такі терміни, як «праворадикальні», «правопопулістські», «правоекстремістські» і «неофашистські партії». Часто ці терміни використовуються для позначення одних і тих самих партій. Здобувач проаналізував сутність цих термінів і зробив висновок, що вони не можуть використовуватися як синоніми, тому що вони позначають різні політичні феномени. Неофашистськими є ті сучасні партії, які відкрито або завуальовано вибудовують свої доктрини за зразком ідеологій фашистських партій або рухів міжвоєнного періоду. Новими праворадикальними слід вважати ті партії, ідеологія яких грунтується на ідеї збереження, реалізації та відтворення етнічно або етнокультурно однорідного типу суспільства в рамках демократичної системи. Відмінною характеристикою правоекстремістських партій є здійснення або пропаганда насильницьких дій задля досягнення політичних цілей. Автор також прийшов до висновку, що термін «правопопулістські партії» ускладнює процес типологізації крайньо правого сегмента політичного спектру.

У третьому підрозділі - «Методологічні засади дисертаційної роботи» - визначається методологія дослідження причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій в європейських країнах. Вона базується на залученні теоретичних здобутків вчених в галузі суспільних наук. Усі компоненти дослідження ґрунтуються на принципах історизму, об'єктивності, системності та діалектичного зв'язку.

Сутність політичних партій як суб'єктів політичного процесу обумовлена подвійним характером їх діяльності. З одного боку, вони відіграють роль посередника між суспільством і державою і є суб'єктами артикуляції та агрегації інтересів. З іншого боку, партії є елементом політичної системи, виконуючи функції, пов'язані з електоральними процесами і формуванням законодавчих і виконавчих органів влади.

Встановлення причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій передбачає визначення громадських інтересів, що артикулюється партіями даного типу, оцінку ефективності агрегації цих інтересів і визначення структури політичних можливостей нових праворадикальних партій. Для цього необхідне використання порівняльного, системного, структурно-функціонального, статистичного та історичного методів. Порівняльний метод дозволив провести контекстуальний опис досліджуваних політичних феноменів; класифікувати фактори підтримки нових праворадикальних партій; створити теоретичну модель, що дозволяє пояснити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах; а також перевірити емпіричним шляхом сформульовані гіпотези з метою пояснення раніше описаних і класифікованих політичних явищ. Системний і структурно-функціональний методи дозволили розкрити роль нових праворадикальних партій як акторів політичного процесу. Статистичний метод використовувався для збору та аналізу електоральних даних, а також для визначення географічних, історичних, політичних, економічних та суспільно-культурних характеристик країн, включених в емпіричний порівняльний аналіз. Історичний метод дозволив простежити розвиток нових праворадикальних партій у контексті еволюції політичного процесу і виявити зв'язок між минулим і сьогоденням, а також спрогнозувати тенденції розвитку європейських крайньо правих партій у майбутньому.

Другий розділ - «Фактори виборчої підтримки нових праворадикальних партій» - присвячений розгляду факторів, які можуть надавати позитивний вплив на електоральну підтримку нових праворадикальних партій, розробляється пояснювальна модель електорального успіху партій цього типу і формулюються дослідні гіпотези.

У першому підрозділі - «Особливості політичного попиту на правий радикалізм» - встановлюються фактори, які відносяться до потреби або зацікавленості суспільства в існуванні та участі нових праворадикальних партій у політичному процесі в сучасних європейських державах.

Автор прийшов до висновку, що міграційні процеси - особливо погано контрольовані - створюють напругу у суспільстві і можуть служити стимулом для порушення ксенофобських настроїв, проте не існує прямої кореляції між кількістю іноземних громадян, що знаходяться в країні перебування, і рівнем етнічної поляризації, з одного боку, і рівнем електоральної підтримки нових праворадикальних партій - з іншого.

Аналіз таких факторів, як суспільна аномія, нове суспільне розшарування і кризовий стан економіки, показав, що політичний попит на нові праворадикальні партії обумовлений не стільки самими цими факторами, скільки страхом громадян перед суспільною ізоляцією, втратою соціального стану і економічної безпеки.

Найважливішим фактором попиту на крайньо праві партії є глибоке невдоволення громадян роботою владних інститутів та уряду, а також політичною системою в цілому. Особливе розчарування викликає робота традиційних партій, що веде до зростання популярності партій нового типу в цілому і нових праворадикальних партій зокрема.

В результаті розгляду такого явища, як трансформація ціннісної системи, було зроблено висновок, що вона може служити концептуальною структурою, в контексті якої слід розглядати інші чинники політичного попиту на крайньо праві партії.

У другому підрозділі - «Структура політичних можливостей у сучасних європейських країнах» - автором виявляються специфічні властивості політичної системи, які сприяють або, навпаки, ускладнюють функціонування нових праворадикальних партій як суб'єктів політичного процесу в європейських країнах.

Запропоновано тезу, відповідно до якої нові праворадикальні партії виникають і розвиваються в партійній системі поміркованого плюралізму, яка за впливом крайньо правих (і/або крайньо лівих) партій перетворюється на систему поляризованого плюралізму. При цьому здатність тієї чи іншої крайньо правої партії зайняти власну політичну нішу в партійній системі вказує на принципову можливість її участі в політичному процесі, але не може сама по собі обумовити електоральну підтримку цієї партії.

Аналіз фактора інституційних можливостей сучасних крайньо правих партій дав можливість зробити кілька висновків. По-перше, застосування мажоритарної виборчої системи і використання високого електорального порогу в рамках пропорційної системи можуть негативно впливати на виникнення нових партій. По-друге, низький електоральний поріг сам по собі не сприяє електоральному успіху партій на етапі їх виникнення і виходу на політичний ринок. По-третє, ні мажоритарна виборча система, ні пропорційна система із низьким електоральним порогом не роблять значного впливу на рівень підтримки крайньо правих партій після їх виникнення і підйому.

Найважливіший вплив на процес легітимації нових праворадикальних партій в якості законних учасників політичного процесу надає фактор політичної культури. Основними причинами, що обумовлюють наявність політичної культури, яка сприяє успіху крайньо правих партій, можна вважати адміністративний колабораціонізм з нацистською Німеччиною в період до та/або під час Другої світової війни, наявність попередніх націоналістичних організацій, пропагандистську діяльність європейських «Нових правих», наявність авторитетної релігійно-націоналістичної культури і антикомуністичний історичний ревізіонізм. У той же час, традиції антифашизму й толерантності роблять негативний вплив на підтримку крайньо правих партій.

У третьому підрозділі - «Внутрішньопартійні ресурси як фактор політичної пропозиції» - автор визначив внутрішні ресурси нових праворадикальних партій, які створюють сприятливі умови для їх успішної участі в боротьбі за політичне панування.

В результаті розгляду фактора партійної ідеології був зроблений висновок, що економічні орієнтації відіграють другорядну роль для нових праворадикальних партій і фактично не впливають на підтримку виборців.

В ході розгляду чинника внутрішньої організації автор припустив, що, незважаючи на те, що первинний електоральний успіх сучасних крайньо правих партій можливий без наявності сильної внутрішньої організації, вона є обов'язковою для подальшого функціонування партій.

Наявність у керівництві нових праворадикальних партій харизматичних лідерів робить позитивний вплив на їх електоральну підтримку, однак воно не є ключовим чинником популярності партій даного типу в суспільстві.

У четвертому підрозділі - «Пояснювальна модель електорального успіху» - розробляється теоретична модель, що дозволяє пояснити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах.

У результаті проведеного аналізу чинників політичного попиту і пропозиції був зроблений висновок, що ні окремі чинники, ні їх кількісна сукупність не можуть служити поясненням причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій в європейських країнах. З цієї причини автор представив оригінальну пояснювальну модель, реалізація всіх елементів якої обумовлює відносно високу електоральну підтримку крайньо правих партій. Також було висунуто тезу, що ступінь реалізації елементів пояснювальної моделі визначає відмінності в електоральній підтримці нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах.

Третій розділ - «Європейські нові праворадикальні партії в кроснаціональном порівнянні» - присвячений емпіричній перевірці гіпотез, що базуються на теоретичних положеннях, що входять у запропоновану пояснювальну модель, а також альтернативних гіпотез.

У першому підрозділі - «Аналіз схожості електоральної підтримки крайньо правих партій в країнах Західної, Південної і Східної Європи» - досліджується схожість причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій, що функціонують у Франції, Австрії, Італії, Греції, Польщі і Румунії.

Незважаючи на географічні, історичні, політичні, економічні та суспільно-культурні відмінності цих країн, у них існують крайньо праві партії, які користуються підтримкою з боку електорату. Ця підтримка обумовлена тим, що дані партії є легітимними учасниками політичного процесу, володіють розвиненою партійною інфраструктурою, яка дозволяє зберігати доктринальну цілісність, а також кваліфіковано проводити виборчі кампанії. Особливо важливо те, що ці партії ефективно здійснюють артикуляцію та агрегацію інтересів щодо таких проблемних питань, як інтенсивні міграційні процеси, етнічна поляризація, суспільне розшарування, безробіття, суспільна аномія, низька політична ефективність традиційних партій, трансформація ціннісної системи.

У другому підрозділі - «Аналіз гетерогенної електоральної підтримки крайньо правих партій в країнах Північної Європи» - розглядаються відмінності стосовно електоральної підтримки крайньо правих партій в Данії, Норвегії і Швеції.

Аналіз показав, що, незважаючи на наявність схожих історичних, політичних, економічних та інших умов, успішні крайньо праві партії є тільки в Данії і Норвегії, в той час як у Швеції електоральна підтримка партій даного типу незначна. Така невідповідність обумовлена тим, що шведські крайньо праві партії виявляються не в змозі реалізувати елементи запропонованої пояснювальній моделі.

Результати проведеного порівняльного дослідження нових праворадикальних партій у країнах Західної, Південної, Східної та Північної Європи дозволили зробити висновок про справедливість гіпотез, що базуються на теоретичних положеннях запропонованої пояснювальній моделі.

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження:

1. У роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених праворадикальним партіям, лише частково розкривається природа нового правого радикалізму як загальноєвропейського феномена. Поряд з цим у дослідженнях, як правило, відсутня сувора диференціація між крайньо правими партіями різних типів, наприклад, між неофашистськими, правоекстремістськими, праворадикальними партіями старого і нового типів, що часто призводить до невірних висновків щодо джерела популярності сучасних крайньо правих партій. Також більшість дослідників розглядають лише окремі фактори, що роблять позитивний вплив на електоральний успіх нових праворадикальних партій. Найбільшу увагу в роботах приділяється економічній та політичній ситуації в тій чи іншій державі, у той час як такі важливі фактори, як особливості політичної культури, процеси трансформації соціальних структур і системи цінностей, організаційні ресурси крайньо правих партій або ігноруються, або отримують недостатнє освітлення.

2. В даний час крайньо праві партії існують у всіх європейських країнах і є постійними учасниками політичного процесу. З точки зору ідеології, серед сучасних крайньо правих партій можна виділити три основні типи: неофашистські, правоекстремістські і нові праворадикальні партії. Партії перших двох типів функціонують на периферії політичного життя, що найчастіше позбавляє їх можливості брати участь у виборчих процесах. У той же час новим праворадикальним партіям вдалося модернізувати свою ідеологію і адаптуватися до сучасної політичної ситуації. Ідеологічні засади нових праворадикальних партій представляють собою гібрид антидемократичних і демократичних концепцій. З одного боку, ці партії виступають за збереження, реалізацію та відтворення етнічно або етнокультурно однорідного типу суспільства, що суперечить демократичним ідеям мультикультуралізму і загальної рівності, але, з іншого боку, вони висловлюють лояльність до ключових елементів ліберальної демократії - принципу конституціоналізму та інституту вільних виборів.

3. Розроблено інтегральний підхід до встановлення причин електоральної підтримки нових праворадикальних партій. В його основу ліг якісний порівняльний, системний, структурно-функціональний, статистичний та історичний методи.

Розроблена методологія дозволяє провести контекстуальний опис досліджуваних політичних феноменів, класифікувати і проаналізувати чинники, які здатні впливати на підтримку нових праворадикальних партій з боку виборців, створити теоретичну пояснювальну модель, а також сформулювати і верифікувати гіпотези шляхом додатка пояснювальної моделі до компаративного аналізу участі праворадикальних партій у політичних процесах. З метою підвищення ефективності емпіричної перевірки гіпотез було прийнято рішення використовувати дві стратегії порівняльно-якісного дослідження крайньо правих партій у різних регіонах Європи, з одного боку, в окремо взятому регіоні (на півночі Європи), з другого.

4. Встановлені фактори політичного попиту на нові праворадикальні партії, тобто певні обставини в оточенні політичної системи, які породжують різноманітні інтереси, уподобання і вимоги, що пред'являються суспільством до владних інститутів та акумулюються крайньо правими партіями.

Міграційні процеси сприяли вихідному електоральному прориву нових праворадикальних партій, проте в даний час дані процеси, а також етнічна поляризація суспільства, не можуть служити єдиним поясненням успіху партій даного типу. Глибокий вплив на політичний попит на вкрай праві партії робить страх громадян перед суспільною ізоляцією, втратою соціального стану і економічної безпеки. Іншим найважливішим фактором політичного попиту на нові праворадикальні партії є невдоволення громадян традиційними політичними партіями, роботою владних інститутів та уряду. Також було визначено, що громадяни мають тенденцію голосувати за крайні праві партії в умовах зниження актуальності постматеріалістичних цінностей.

5. Виявлено специфічні властивості політичної системи, які сприяють або, навпаки, ускладнюють функціонування вкрай правих партій як суб'єктів політичного процесу в європейських країнах.

Було встановлено, що наявність політичної ніші в рамках партійної системи поміркованого плюралізму є обов'язковою умовою виникнення нових праворадикальних партій, проте тільки наявність подібної ніші не може обумовлювати електоральну підтримку партій даного типу.

Крім того, застосування мажоритарної виборчої системи і використання високого електорального порогу в рамках пропорційної системи можуть чинити негативний вплив на виникнення нових партій. По-друге, низький електоральний поріг сам по собі не сприяє електоральному успіху партій на етапі їх виникнення і виходу на політичний ринок. По-третє, ні мажоритарна виборча система, ні пропорційна система із низьким електоральним порогом не роблять значного впливу на рівень підтримки вкрай правих партій після їх виникнення і підйому.

У той же час, електоральна підтримка нових праворадикальних партій значною мірою залежить від наявності в тій чи іншій європейській країні політичної культури, що сприяє виникненню, підйому і подальшої підтримки крайніх правих партій з боку виборців.

6. У дослідженні були визначені внутрішні ресурси сучасних крайніх правих партій, які створюють сприятливі умови для їх успішної участі в конкурентній боротьбі за політичне панування.

Було встановлено, що помірні праворадикальні партії мають перевагу перед неофашистськими і правоекстремістськими партіями, які не здатні отримати релевантну підтримку в сучасних європейських країнах. Також було визначено, що для подальшого успішного функціонування вкрай правим партіям доводиться реалізовувати заходи, спрямовані на зміцнення і розвиток партійної інфраструктури. Зазвичай партії даного типу мають форму об'єднання, які, тим не менш, є партіями сильної структури, що характеризуються жорсткою співпідпорядкованістю, великою ієрархічністю і централізацією керівництва.

Автор також прийшов до висновку, що присутність у керівництві нових праворадикальних партій харизматичного лідера робить позитивний вплив на їх електоральні показники, однак харизматичний лідер не є обов'язковою умовою електоральної підтримки.

7. Автор розробив теоретичну модель, що дозволяє пояснити причини електоральної підтримки нових праворадикальних партій в сучасних європейських країнах. Модель представлена як комбінація трьох елементів: «Артикуляція + Агрегація», «Легітимність» і «Організація».

Центральним джерелом електорального успіху крайньо правих партій є чинники політичного попиту на праворадикальну політику, що формуються під впливом зниження актуальності постматеріалістичних цінностей: протестні настрої громадян, їх реакція на міграційні процеси та етнокультурну поляризацію, страх перед суспільною ізоляцією, втратою соціального стану й економічної безпеки. Ключовою умовою електорального успіху крайньо правих партій є їх здатність артикулювати і оформляти зазначені фактори політичного попиту в блоки чітких пропозицій щодо політичного курсу.

Іншою умовою електоральної підтримки крайніх правих партій є їх легітимність. Крім того, організаційна ефективність крайніх правих партій є обов'язковою умовою їх тривалої діяльності і розвитку.

8. В ході емпіричної перевірки знайшли підтвердження всі гіпотези, засновані на запропонованій пояснювальній моделі. Було встановлено, що, незважаючи на різноманітні відмінності таких країн, як Франція, Австрія, Італія, Греція, Польща і Румунія, в них існують нові праворадикальні партії, які користуються підтримкою з боку електорату. Ця підтримка обумовлена тим, що дані партії реалізують всі елементи запропонованої пояснювальної моделі.

З іншого боку, аналіз нових праворадикальних партій, що функціонують у таких північноєвропейських країнах, як Данія, Норвегія та Швеція, показав, що, незважаючи на наявність схожих історичних, політичних, економічних та інших умов, успішні крайньо праві партії є лише в Данії і Норвегії, у той час як у Швеції електоральна підтримка партій даного типу незначна. Така невідповідність обумовлена тим, що шведські крайньо праві партії переживають труднощі з підтриманням організаційної єдності і мають проблеми з точки зору легітимності.

Спираючись на висновки дисертаційного дослідження, автор висловив ряд рекомендацій, спрямованих на попередження та зниження загроз, що виходять від крайньо правих партій.

- більш пильна увага дослідженню питань, пов'язаних з функціонуванням праворадикальних партій;

- підвищена увага пошуку демократичних рішень політичних, економічних і соціальних проблем, які інтерпретуються праворадикальними партіями в антидемократичному ключі, що призводить до зростання електоральної підтримки крайньо правих партій;

- розробка прямих і довгострокових заходів, спрямованих на делегітимацію екстремістських тенденцій. До прямих заходів відноситься створення в Україні спеціального державного комітету зі спостереження за діяльністю радикальних політичних партій. До довгострокових мір відносяться освітні програми, спрямовані на виховання толерантності, гуманізму, віротерпимості і міжкультурної взаємодії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шеховцов А.В. Правий радикалізм в сучасній Греції: загальний контекст і перспективи розвитку // Науковий вісник «Гілея»: філософія, політологія, історія. - №8. - К.: 2007. - С. 182-195.

2. Шеховцов А.В. Новий правий радикалізм в Європі як предмет дослідження в вітчизняної і зарубіжної історіографії // Науковий вісник «Гілея»: філософія, політологія, історія. - №9. - К.: 2007. - С. 299-312.

3. Шеховцов А.В. Правый радикализм: к вопросу о терминологии // Вестник СевГТУ. Вып. 84: Политология. Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2007. - С. 154-158.

4. Шеховцов А.В. Религиозно-националистический радикализм и политический процесс (на примере Русского православного национал-социалистического движения) // Верхи и низы русского национализма: (сб. статей) / Сост. Александр Верховский. - М.: Информационно-аналитический центр «Сова», 2007. - С. 209-222.

5. Шеховцов А.В. Новый правый радикализм: к вопросу об определении // Вестник СевГТУ. Вып. 91: Политология. Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2008. - С. 141-144.

6. Шеховцов А.В. Особливості політичної культури і електоральна підтримка нових праворадикальних партій в європейських країнах // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - К.: ІНТАС. - 2008. - Вип. 37. - С. 237-246.

7. Shekhovtsov A. The Palingenetic Thrust of Russian Neo-Eurasianism: Ideas of Rebirth in Aleksandr Dugin's Worldview // Totalitarian Movements and Political Religions. - Vol. 9. - No. 4. - Abingdon: 2008. - pp. 491-506.

8. Шеховцов А.В. Религия и праворадикальные партии // Актуальные проблемы изучения религиозных процессов в современном мире: междунар. научн.-практ. конф.: тезисы докладов. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2009. - С. 48-49.

9. Shekhovtsov A. Aleksandr Dugin's Neo-Eurasianism: The New Right а la Russe // Religion Compass. - Vol. 3. - No. 4. - 2009. - pp. 697-716.

10. Кожевникова Г.В., Шеховцов А.В. и др. Радикальный русский национализм: структуры, идеи, лица / Сост. А. Верховский, Г. Кожевникова. - М.: Центра «Сова», 2009. - 410 с.

Размещено на Allbest.ru

...