Соціально-політичний розвиток Греції в умовах європейської інтеграції

5. Відзначено вагому роль владних інститутів Європейського Союзу в процесі модернізації системи органів центральної влади та місцевого самоврядування. Вони надали методичну, організаційну та матеріальну допомогу в модернізації системи управління в Греції. Характерною тенденцією даного процесу є поетапна децентралізація управління і передача владних повноважень на нижчий рівень. В рамках дослідження розглянуто повноваження та обов'язки органів влади, проаналізовано нормативно-правову базу їх діяльності. Це дозволило автору стверджувати про наявність в Греції такої системи стримувань та противаг, що забезпечує збереження демократичного ладу та своєчасну реакцію на внутрішні і зовнішні виклики. До цікавих особливостей політичної системи Греції слід віднести існування міністерств із розвитку окремих територій, що потребують особливої уваги, а також надзвичайні повноваження Міністерства внутрішніх справ, державної адміністрації та децентралізації, на яке, зокрема, покладено контроль за проведенням виборів до органів влади країни. В рамках реалізації реформи органів місцевого врядування особливу увагу було приділено на наслідкам впровадження програм "І. Каподістрія" та "Каллікратіс", які дозволили адаптувати територіально-адміністративний устрій Греції до вимог ЄС. Серед недоліків функціонування системи влади слід відзначити збереження традицій клієнтизму, обмеженості впливу звичайних громадян на процес прийняття рішень органами влади.

6. Сучасна партійна система Греції була сформована в умовах ліквідації наслідків правління в Греції диктатури "чорних полковників", кризи довіри до тих політичних сил, що допустили військовий переворот, а також необхідності вироблення нової для країни політичної ідеології, яка б враховувала зміни, що відбулися у масовій свідомості, внутрішній політиці та міжнародних відносинах. Водночас на політичний процес в сучасній Греції продовжує впливати й особистісний фактор, пов'язаний з двома провідними поличними сімействами - Караманлісами та Папандреу. Фактично, протягом 1974 - 2009 рр. представники саме цих родин визначають напрям розвитку Греції. Цей процес не є унікальним грецьким феноменом, однак в Греції він посилюється традиціями політичної культури, проявами клієнтизму та своєрідної патріархальності у відносинах, особливо у сільській місцевості. Водночас не слід перебільшувати даний фактор в грецькій політиці, оскільки, не зважаючи на вищеперераховані чинники в провідних партіях створено умови, за яких лідери несуть пряму відповідальність за результати своїх дій на виборах. У відповідності до грецького законодавства вибори в країні відбуваються на основі посиленої пропорційної системи та відкритих списків кандидатів. Це автоматично змушує депутатів парламенту та місцевих органів влади постійно працювати в регіонах, вирішуючи проблеми населення. Водночас особливістю електоральної системи Греції є фактична відмова від блокування в національному парламенті, прагнення зберегти власну політичні ідентичність, навіть за рахунок знаходження в опозиції. Це явище є наслідком політичних потрясінь 1950 - 1960-х рр., пов'язаних з прагненням політиків будь-що зберегти владу, навіть за рахунок утворення коаліцій з ідеологічно несумісними партіями. Крім того, невеликі політичні партії Греції не бажають утворювати коаліції з більш потужними партіями через страх втрати власної ідентичності в очах виборців. Політичні програми грецьких партій чітко конкретизують найбільш актуальні для суспільства проблеми: освіта, соціальне забезпеченні та пенсійна реформа, роль Греції в ЄС та світі, охорона навколишнього середовища, статус Грецької православної церкви. Пріоритет у вирішенні цих проблем належить внутрішнім, а не міжнародним питанням розвитку Греції, що свідчить про відсутність активного зовнішнього тиску на грецьке суспільство та самостійність у здійсненні зовнішньої політики. Водночас економічна криза внесла свої корективи у внутрішньополітичний розвиток Греції, актуалізуючи опозиційні настрої серед населення, зокрема, стосовно співпраці уряду ПАСОК на чолі з Г. Папандреу та Міжнародного валютного фонду, одним з наслідків якої є стратегія, спрямована на обмеження державних видатків, зокрема і на соціальні потреби.

7. Досліджено передумови та наслідки економічної кризи в Греції на сучасному етапі. Цей процес має об'єктивні та суб'єктивні причини, пов'язані з прагненням влади покращити соціальне становище населення, що призвело до значних фінансових запозичень, і, водночас, з небажанням правлячих політичних партій втратити підтримку виборів через непопулярні соціальні реформи, зокрема, пенсійну та страхову. Водночас слід відзначити і неготовність суспільства в значній своїй масі до обмеження пільг та привілеїв, не забезпечених економічним розвитком країни. Таким чином, перед грецьким суспільством стоїть, насамперед, проблема зміни ставлення до влади, її патерналістської політики щодо населення та, відповідно, переоцінки своєї ролі самою державою. З'ясовано, що не зважаючи на глибоку соціально-економічну кризу, політична система Греції на сучасному етапі не зазнала значних змін, зокрема, і в питанні її структури та електоральної орієнтації більшої частини населення країни.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Булик М.В. "Коаліція радикальної лівої" (СИРІЗА) в політичній системі Греції на сучасному етапі / М.В. Булик // Українська державність: історія і сучасність: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (26 листопада 2010 р.) / Під заг. ред. К.В. Балабанова. - Маріуполь, 2010. - С. 119-121.

2. Булик М.В. "Нова Демократія" в партійній системі Греції: етапи розвитку та засади ідеології / М.В. Булик // Ґілея. - 2009. - Спецвипуск. - С. 304-311.

3. Булик М.В. Греція в європейських демографічних процесах: аналіз та порівняння / М.В. Булик // Ґілея. - 2009. - № 19. - С. 331-344.

4. Булик М.В. Греція в європейському інформаційно-комунікативному просторі / М.В. Булик // Українська державність: історія і сучасність: Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (28 листопада 2008 р.) / Під заг. ред. К.В. Балабанова. - Маріуполь, 2008. - С. 250-251.

5. Булик М.В. Діяльність Всегрецького соціалістичного руху (ПАСОК) в умовах європейської інтеграції Греції (1974 - 2010 рр.) / М.В. Булик // Грані. - 2010. - № 7. - С. 145-149.

6. Булик М.В. Діяльність органів місцевого самоврядування Греції в умовах європеїзації / М.В. Булик // Сучасна українська політика. Вип. 21. - К. : Український центр політичного менеджменту, 2010. - С. 297-307.

7. Булик М.В. Європеїзація внутрішньої політики Греції: стан наукової розробки проблеми / М.В. Булик // Матеріали Х підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць / За загал. ред. К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2008. - С. 100-102.

8. Булик М.В. Пенсійна політика в контексті реформування системи соціального забезпечення Греції / М.В. Булик // Українська державність: історія і сучасність: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (26 листопада 2009 р.). Частина ІІ / Під заг. ред. К.В. Балабанова. - Маріуполь, 2009. - С. 42-43.

9. Булик М.В. Проблема зайнятості працездатного населення Греції в контексті сучасних загальноєвропейських тенденцій / М.В. Булик // Ґілея. - 2009. - № 18. - С. 347-356.

10. Булик М.В. Уроки грецької для України… / М.В. Булик // Зовнішні справи. - 2008. - № 11. - С. 31-32.

Размещено на Allbest.ru