Спін-операції в сучасному політичному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Спін-операції в сучасному політичному процесі

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

Робота виконана на кафедрі політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор політичних наук, доцент

КРИВОШЕЇН Віталій Володимирович,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, професор кафедри політології

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Актуальність теми дослідження. Проблематика організації та проведення політичних спін-операцій обумовлена потребами розвитку політичних технологій та їх ефективного застосування в сучасній політичній практиці. Дослідження даної проблематики актуальне з огляду на процеси, що відбуваються в сучасному світі, під впливом глобалізації та інформаційної революції. У науковій літературі приділяється недостатня увага розкриттю сутності та маніпулятивного потенціалу політичних технологій, заснованих на прийомах спін-докторінгу, що негативного позначається на розумінні цього феномену, його зв'язку із сучасними політичними процесами.

У політичній сфері суспільства існує безліч залежностей між групами, індивідами та інститутами, які боряться за владу. Найбільш глибинний характер мають зв'язки, які виникають унаслідок інформаційних обмінів між людьми й утвореними на цій основі різноманітними формами взаємного спілкування. Саме шляхом комунікації передається політичний досвід поколінням, інформація сприяє соціалізації людей, структурує політичне життя.

Із розвитком засобів масової інформації (ЗМІ) можливості інформаційного впливу на громадську думку значно зростають. Один із таких напрямків, пов'язаний із застосуванням особливих технологій непрямого інформаційного впливу на громадськість із метою виправлення помилок комунікації, має назву «спін-докторінг» або «спін-мастерінг». Технологічно впровадження спін-докторінгу реалізується через спін-операції.

Сьогодні політичний процес уже неможливо уявити без організації інформаційного супроводження дій і вчинків, які здійснюються політичними акторами під час завоювання та утримання влади. З метою цілеспрямованого впливу в межах інформаційної роботи політичних акторів розробляються і реалізовуються спін-операції, які забезпечують формування сприятливого уявлення про діяльність певного суб'єкта політичного процесу, виправлення негативного ефекту від інформаційних повідомлень про нього, створення несприятливого іміджу його опонентів тощо. Спін-операції застосовуються не тільки як складова частина інформаційної кампанії певного політичного суб'єкта, а і є частиною інформаційного супроводження антикризових і широкомасштабних політичних кампаній.

Незважаючи на важливість спін-технологій у сучасній політичній практиці, вітчизняні автори відносно нещодавно почали приділяти увагу вивченню цих питань. Дана проблематика, актуалізована в західній політичній науці наприкінці 1980-х рр. завдяки публікаціям Х.-Б. Брозіуса, Ф. Ессера, Г. Куртца, Дж. Мальтезе, К. Рейнеманна, П. Річардса, Д. Уоттс, Д. Фана та ін., в українському науковому дискурсі поки що недостатньо осмислена. Тут можна виокремити доробки В.М. Бебика, М.Ф. Головатого, В.В. Кривошеїна, М.В. Примуша, Г.Г. Почепцова, С.В. Ставченка, О.Л. Тупиці, М.А. Шепєлєва, С.В. Шуляка та ін. Отже, назріла невідкладна потреба в узагальненні досвіду західних дослідників і систематизації наукового матеріалу з проблеми застосування спін-операцій у сучасному політичному процесі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Обраний напрям дослідження пов'язаний із розробкою наукової теми «Методологічні засади, інституційні можливості та соціокультурні чинники забезпечення стабільного політичного розвитку», яку здійснює кафедра політології згаданого університету.

Мета i завдання дослідження. Мета дисертації полягає у виявленні особливостей організації та проведення спеціальних інформаційних операцій у мас-медіа (спін-операцій) у контексті сучасного політичного процесу. Реалізація поставленої мети досягається шляхом вирішення таких завдань:

- визначити передумови визрівання та прослідкувати етапи становлення, розвитку й перспективи застосування спін-технологій у сучасному політичному процесі;

- виокремити й охарактеризувати основні напрямки діяльності фахівців з інформаційної роботи (спін-докторів), розкрити технологічну сутність спін-докторінгу;

- дослідити спін-операцію як систему цілеспрямованих дій та співвіднести поняття «спін-кампанія», «спін-операція», «спін-акція»;

- класифікувати політичні спін-операції;

- розкрити технологічний арсенал спін-операцій у сучасному політичному процесі.

Об'єкт дослідження - технології інформаційного впливу в сучасному політичному процесі.

Предмет дослідження - особливості організації та проведення спін-операцій у сучасному політичному процесі.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить комплекс філософських, загальнонаукових і політологічних методів та підходів. Системний аналіз дав цілісне уявлення про місце й роль спін-операцій у сучасному політичному процесі, функціональні й структурні особливості політичних спін-технологій. Порівняльний метод допоміг вирішити цілу низку важливих дослідних питань (зіставлення різних методів і прийомів під час реалізації спін-операцій, моделей інформаційного впливу мас-медіа на політичний процес). У ході дослідження окремих аспектів дисертаційної проблематики було застосовано: методи класифікації і типологізації для визначення різноманіття проявів і ситуацій унаслідок здійснення спін-операцій; а також методи моделювання для опису способів реалізації спін-операцій у політиці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній політичній науці в контексті сучасного політичного процесу здійснено комплексне дослідження особливостей організації та проведення спін-операцій, у ході якого сформульовано низку наукових положень, а саме:

Уперше:

- встановлено, що політичні спін-операції репрезентовані двома рівнями: базовим, коли вони є самостійним напрямом медіа-впливу (новинні спін-операції), і допоміжним, коли вони підпорядковані цілям більш широкомасштабних інформаційних кампаній (пропагандистські та іміджеві спін-операції);

- визначено, що під час проведення базових політичних спін-операцій застосовуються способи маніпулювання як раціонально-інтелектуального (за допомогою раціональних аргументів), так і міфологічного (за допомогою актуалізації або створення ментально-міфологічних конструктів і впливу на архетипи та метапрограми) та ціннісно-емоційного (ґрунтується на здатності людини захоплюватися зовнішньою формою, виразністю переконливого послання, а також престижем джерела);

- доведено, що допоміжні спін-операції як складова частина широкомасштабних інформаційних кампаній є комплексом пропагандистських заходів, що здійснюються в мас-медіа в боротьбі за вплив на громадську думку, а як напрям інформаційної роботи в межах широкомасштабних іміджевих кампаній певних політичних суб'єктів є засобом висвітлення в новинних та інформаційно-аналітичних програмах мас-медіа подій у ключі, необхідному для формування їх сприятливого образу;

- розкрито, що під час реалізації допоміжних спін-операцій у сучасному політичному процесі застосовують прийоми та методи «розкручування» (активне просування тієї чи іншої потрібної теми в мас-медіа), «задушення» (активна протидія просуванню тієї чи іншої непотрібної теми) та «перекручування» (інтерпретація і реінтерпретація незручної теми в потрібному контексті).

Подальшого розвитку набули:

- визначення політичного спін-докторінгу як набору комунікативних прийомів і технологічних інструментів впливу мас-медіа на формування громадської думки з метою досягнення бажаного для певного політичного суб'єкта результату як на етапі сприйняття відповідної новини (події) реципієнтами (цільовими групами, суспільством у цілому), так і на етапі її резонансу;

- поняття спін-операції як ряду дій (акцій), пов'язаних із виконанням завдань інформування аудиторії (читачів, глядачів, слухачів, користувачів мережі Інтернет) і / або її переконання, і / або мотивування змін її поведінки за допомогою організованої інформаційної діяльності в мас-медіа.

Уточнено, що:

- базові політичні спін-операції організовуються та проводяться за такими напрямами: «перед-спін» (підготовка очікувань аудиторії перед самою подією); «після-спін» (забезпечення бажаного ефекту від висвітлення в мас-медіа події, яка вже відбулася); «торнадо-спін» (відволікання уваги, різке переведення суспільного інтересу до зовсім іншої сфери, далекої від події, що відбулася); кризового контролю (здійснення управлінського впливу на події, що виходять з-під контролю, і встановлення особливого контролю за їх висвітленням, а також застосування «подієвих криз» для «розкручування» потрібних тем); мінімізації збитку (керування неконтрольованими подіями та / або їх висвітлення, з метою запобігання негативному впливу чи зменшення його);

- технологія політичного спін-докторінгу застосовується виключно в мас-медіа, є ціннісно нейтральною технікою інформаційного впливу на аудиторію (читачів, глядачів, слухачів, користувачів мережі Інтернет), оскільки може стати як знаряддям маніпулятора, так і інструментом грамотного й соціально відповідального фахівця.

Практичне значення отриманих результатів. У ході дослідження сформульовано й обґрунтовано положення, які дають можливість розглядати інформаційну роботу в сучасному політичному процесі крізь призму технологій інформаційного впливу на аудиторію через мас-медіа. Основні результати й висновки дисертації можуть бути інструментально-аналітичною та консультативно-технологічною основою для діяльності фахівців із виправлення небажаних для політичних суб'єктів ефектів від повідомлень у мас-медіа (спін-докторів).

Матеріал дисертації може бути застосований у навчальному процесі з метою поглибити зміст і посилити практичність дисциплін за напрямом підготовки «Політологія», а також у процесі розробки спецкурсів для аспірантів і магістрів із проблем політичних технологій.

Особистий внесок здобувача. Постановку й виконання всього комплексу завдань дисертації здійснено самостійно. За темою даного дослідження автор одноосібно підготував 3 статті у фахових наукових виданнях України з політичних наук, 6 інших публікацій.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення даного дослідження було апробовано в одноосібних доповідях: на Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція і перспективи розвитку економічного потенціалу України» (м. Дніпропетровськ, 30 жовтня 2009 р.); науково-практичній конференції «Європеїзація публічного адміністрування в Україні в контексті європейської інтеграції» (м. Дніпропетровськ, 17 грудня 2009 р.); Першій міжнародній інтерактивній науковій конференції «Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи» (м. Дніпропетровськ, 29 жовтня 2010 р.); регіональній науково-практичній конференції «Проблеми територіальної організації публічної влади в Україні» (м. Дніпропетровськ, 19 листопада 2010 р.); науково-практичній конференції «Удосконалення правового забезпечення державно-службових відносин в Україні: європейський контекст» (м. Дніпропетровськ, 10-11 грудня 2010 р.).

Основні положення дисертації обговорювалися на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в 2010-2011-х рр.

Публікації. Основні положення, проміжні результати та висновки дисертації викладено в 9 публікаціях, із яких: 3 статті у фахових наукових збірниках і журналах з політичних наук.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку. Список використаної літератури містить 305 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й завдання, окреслено об'єкт і предмет, описано методику, визначено наукову новизну роботи, розкрито практичне значення отриманих результатів, їх апробацію.

Перший розділ «Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми застосування спін-технологій у сучасному політичному процесі» містить огляд наукових публікацій з проблематики дисертації та опис методологічної моделі дослідження.

У першому підрозділі «Масове суспільство та маніпулювання масовою свідомістю як наукова проблема» зазначено, що питання організації та проведення спін-операцій безпосередньо пов'язане з дослідженням масового суспільства і вперше було порушено наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у контексті вивчення відносин вождя (лідера) і мас (юрби) Г. Лебоном і Г. Тардом, продовжене С. Московічі, Г. Блумером, Дж. Брауном, Х. Ортегою-і-Гасетом, З. Фрейдом, К.Г. Юнгом, Е. Фроммом, Г. Маркузе, Е. Канетті, Е. Шостромом та ін.

Аналіз праць, який здійснено в дисертації, показує, що широка масовизація - це особливість політичного розвитку другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Вона поширюється на всі сфери життя: матеріальне й нематеріальне виробництво, дозвілля, спілкування, політику. Масовизація в соціально-політичній сфері суспільства зумовила істотне збільшення кількості людей, які беруть участь у різних політичних акціях, змінився склад їх спільнот, ускладнилися й розширилися політичні відносини.

Наслідками процесів масовизації життя сучасного суспільства названо такі: масове промислове виробництво на основі досягнень науково-технічної революції породило особливий динамізм життя, що виражається в першу чергу в стрімкому зростанні потреб людей, а водночас і можливостей їх задоволення; посилюється масова готовність до активних дій і, що важливо, засоби масової комунікації, реклама, політична агітація і пропаганда чинять провокаційний вплив, прямо стимулюють безпосередню поведінкову активність; визначальними в поведінці мас стають не усталені, усвідомлені позиції, а швидко захоплюючі настрої, пов'язані зі змінами умов виробництва й життя, характеру потреб і можливостей їх задоволення, а також загального зростаючого динамізму життя.

У другому підрозділі «Проблема маніпулятивного впливу мас-медіа в зарубіжному та вітчизняному науковому дискурсі» указано, що, зародившись у надрах масової психології, спін-технології були розвинені в межах дослідження маніпулювання свідомістю Б.Н. Бессоновим, Д.А. Волкогоновим, В.Н. Сагатовським, О.Л. Доценко, М. Бітяновою, П. Тарановим та ін., а також політичних маніпуляцій У.Х. Райкером, Р. Гудіном, Дж. Ленцем, О.Т. Йокоямою та іншими західними авторами, В. Березіним, Н. Гульбінським, С.Г. Кара-Мурзою, А.А. Максимовим, Д.В. Ольшанським, Г.Г. Почепцовим, А.М. Цуладзе та іншими вітчизняними авторами.

Особливу увагу в рамках даної проблематики приділяли дослідженню впливу мас-медіа на громадську думку. Серед авторів, які працювали в цій царині, можна назвати Е.-Л. Бернейса, У. Ліпмана, П. Лазарсфельда, Б. Берельсона, Г. Годе, У. Мак-Фі, К. Ховленда, Дж. Клаппера, М. МакКомбса, Д. Шоу, М. МакКуїна, Д. Бера, С. Янгара, Г. Ласвелла, Г. Бранца, П. Тіченора, Г. Донохью, К. Олієна, Е. Ноелл-Нойманн, С. Болл-Рокеша, М. де Флеру, Дж. Зеллера, С. Ленарта, М. Паренті та багатьох ін.

У 1980-х рр. було актуалізоване питання застосування спін-технологій як способу здійснення маніпулятивного впливу на людей (громадську думку) через мас-медіа. Цю проблематику активно розробляли західні фахівці Г. Куртц, С. Аллан, Е. Торсен, В. Бенетт, П. Бонет, Дж. Брайант, С. Томпсон, Д. Вілкокс, Л. Нолте, К. Дженазі, Н. Джонс, Ф. Ессер, Х.-Б. Брозіус, К. Рейнеманн, Д. Фан, Е. Купер, М. Ягода, Е. Лоув, Дж. Мальтезе, С. Медвич, К. Марфі, К. Молоні, П. Річардс, В. Сейфір, Е. Тачман, П. Тейлор, Д. Уоттс та ін., а також вітчизняні вчені Г.Г. Почепцов, В.М. Бебик, Б.М. Калініченко, К. Кобрін, С.Ю. Левченко, О.В. Литвиненко, А.С. Миронов, Ю.М. Ноєвий, Д.В. Ольшанський, В.Є. Рева, Н. Яковлєва та ін.

Виходячи з вищенаведеного, констатовано, що сьогодні, як на Заході, так і на пострадянському просторі, політичний процес уже не можна уявити без застосування спін-технологій. На даний момент накопичений великий досвід організації та проведення спін-операцій у політичному процесі, є поодинокі спроби його систематизації та теоретичного осмислення. Проте в науковому дискурсі досі ще немає цілісного уявлення про феномен спін-технологій у сучасному політичному процесі. Першочергового значення набула розробка категорії «спін-операції» - елементарної одиниці в межах широкого поля дослідження особливостей застосування спін-технологій у політиці.

У третьому підрозділі «Методика дослідження впливу мас-медіа на політичний процес у ході проведення спін-операцій» описано методику наукової роботи, в основі якої лежать методи системно-структурного й системно-функціонального аналізу. У результаті застосування цих методів предмет дисертації являє собою відносно самостійну систему з певними особливостями становлення, функціонування й розвитку. Ґрунтуючись на ідеях цілісності й відносної незалежності політичних об'єктів, життєдіяльність яких відбувається в цілісному світі, принцип системності передбачає уявлення будь-якого досліджуваного об'єкта як певної системи, що характеризується елементним складом (тобто набором певних елементів); структурою як формою взаємозв'язку елементів; функціями елементів і цілого; єдністю внутрішнього й зовнішнього середовищ системи; законами розвитку системи та її складових частин.

Теоретико-методологічною основою системного дослідження спін-операцій у сучасному політичному процесі є моделі медіа-впливу як спосіб концептуалізації взаємодії комунікатора та реципієнтів під час інформаційних обмінів. Зокрема, йдеться про моделі «стимул - реакція», двоступеневого потоку комунікації П. Лазарсфельда, Б. Берельсона і Г. Годе, когнітивного дисонансу Л. Фестінгера, двоциклічного потоку інформації В. Трольдаля, поінформованості (уваги або тематизації), важливості (підкреслення або оцінювання тем), пріоритетів (переваг або структуризації тем), «спіралі замовчування» Е. Ноелл-Нойманн, «формування порядку денного» та ін.

Враховуючи вищезазначене запропоновано таку схему дослідження спін-операцій у сучасному політичному процесі: спочатку треба прослідкувати генезу, виявити передумови виникнення практики виправлення негативного ефекту від повідомлень у ЗМІ, здійснити співвідношення понять «спін-кампанія», «спін-операція» і «спін-акція» в системному вимірі, а потім охарактеризувати базовий рівень в організації та проведенні політичних спін-операцій (новинних спін-операцій) і визначити особливості спін-операцій у межах широкомасштабних інформаційно-пропагандистських та іміджевих кампаній.

Другий розділ «Спін-операції як складові політичного медіа-впливу» присвячено розкриттю базових характеристик спін-операцій, які здійснюються в рамках політичного процесу.

У першому підрозділі «Становлення та розвиток політичних спін-технологій» визначено, що сьогодні в масовому політичному інформуванні мають місце дві тенденції: передача великої кількості різноманітних повідомлень, що викладаються без системи; підпорядкування інформаційного потоку ідеолого-пропагандистським установкам. У першому випадку людина втрачає соціальну орієнтацію й стає дуже зручним об'єктом для політичного маніпулювання. У другому - людині надається лише така інформація, яка узгоджена з пропагандистськими завданнями, а будь-яка інша - піддається негативній оцінці.

Під впливом названих тенденцій у другій половині XX ст. почали відбуватися процеси медіатизації політики, що обумовило застосування практики виправлення ефектів від повідомлень у ЗМІ за допомогою технологій спін-докторінгу (від англ. spin - кружляння, вертіння і doctoring - лікування на професійному рівні). Спін як наукова категорія тлумачиться як інформаційне «перекручування» подій, їх презентація в більш вигідному світлі або просто «розкручування» людини або події. Спін-доктор «розкручує» інформацію, подаючи в найсприятливішому для суб'єкта вигляді, тобто «лікує» її висвітлення в мас-медіа.

На думку автора, політичний спін-докторінг доцільно розглядати як комплекс заходів з інформаційного супроводження політичних подій, значимих для певного суб'єкта, як на етапі їх сприйняття реципієнтами (цільовими групами, суспільством у цілому), так і на етапі резонансу новини про ці події. Автор особливо підкреслює, що технологія спін-докторінгу пов'язана тільки зі сферою мас-медіа і є ціннісно нейтральною технікою інформаційного впливу: вона може стати як знаряддям маніпулятора, так і грамотного й соціально відповідального керівника.

Зростання ролі в суспільному, економічному й політичному житті, з одного боку, громадської думки, а з іншого - ЗМІ обумовило соціальну потребу в спін-докторах. У сфері політики діяльність спін-доктора має певні особливості, оскільки він працює з політичними структурами й лідерами політичних партій; надає консультації щодо необережних висловлювань і відповідних наслідків; послуговується потоками інформації в політичних цілях; організовує інформаційні заходи у відповідь на небажані ефекти від повідомлень у ЗМІ.

У другому підрозділі «Системний вимір спін-операцій у сучасному політичному процесі» з'ясовано, що в ході розгляду спін-операції вибудовується такий системний ланцюжок: «спін-кампанія (система) - спін-операція (підсистема) - інформаційний захід, спін-акція (елемент системи)». Тобто спін-операція є середньою ланкою між спін-кампанією та інформаційним заходом (спін-акцією). Відмінності між поняттями «спін-кампанія» і «спін-операція» полягають у масштабі інформаційної роботи з мас-медіа.

Поняття «спін-операція» визначено крізь призму виконання конкретних завдань інформування, переконання або мотивування змін поведінки громадян-користувачів відомостей новинних та інформаційно-аналітичних програм у мас-медіа, які не мають прямої комерційної користі для них.

У процесі характеристики системної сутності спін-операції, визначаються її цілі та методи, стратегії, потенційні зиски, організатори (окремі особи й компанії; мас-медіа; уряд; експерти) та думка громадськості про них. політичний спін технологія інформаційний

Основними принципами успішної спін-операції є такі: розуміння історичних аспектів і ключових понять; застосування й розвиток релевантних теорій; усвідомлення наслідків, що випливають із теорій, і результату взаємодії різних компонентів спін-операції; планування змін; застосування попереднього аналізу; аналіз цільової аудиторії; аналіз і розуміння вибору мас-медіа; ефективність різних медіа й каналів міжособистісного спілкування; усвідомлення користі та шкоди мас-медіа; установлення розумних критеріїв успішності й підсумкове оцінювання успіху як теорії, так і самої програми.

У третьому підрозділі «Новинний характер сучасних спін-операцій» визначено, що сферою проведення спін-операцій є менеджмент новин, оскільки певна політична подія може потрапити до мас-медіа, якщо вона має ознаки новини, і має бути певним чином прокоментована (прямо або непрямо) для громадськості. Від цього багато в чому залежить ефект повідомлення.

У загальному вигляді новини - це творчо оброблені факти з розрахунком на їх сприйняття аудиторією, щоб несподіване, сенсаційне поєднувалося зі значимим, що допомагає в соціальній орієнтації (гносеологічний аспект); це те, що цікаве більшій частині суспільства і невідоме їй колись (онтологічний аспект).

На успіх спін-операцій впливають фреймінг і перекручування новин як аспекти медіа-змісту. Фрейми (від англ. frame - рама, каркас) являють собою параметри, за якими особи визначають інформацію сюжетів новин. Перекручування новин пов'язане з персоналізацією, фрагментацією, драматизацією та нормалізацією.

У своєму динамічному розвитку новина проходить три основні етапи: реальна подія; інформація, що потрапила в ЗМІ; інформація, сприйнята читачами / слухачами / глядачами як новина. Можливе продовження життя події за допомогою спеціально сконструйованого циклу проходження новин, що досягається в рамках спін-операції: підготовка очікування події (наприклад, потенційна відставка президента); проведення самої події; висвітлення події на телебаченні, радіо, в газетах; коментарі до події; згадування події в списку однорідних подій; посилання на подію як підтвердження якої-небудь тенденції; надання події статусу певної закономірності.

У третьому розділі «Специфіка організації та проведення спін-операцій як самостійного напряму медіа-впливу в сучасному політичному процесі» розкрито технологічні особливості політичних спін-операцій, базові прийоми та способи маніпулятивного впливу на громадськість через мас-медіа.

У першому підрозділі «Особливості висвітлення подій у мас-медіа під час проведення політичних спін-операцій» зазначено, що політичні спін-операції можуть бути репрезентовані як новинні, пропагандистські та іміджеві. Новинні спін-операції, які зараховано до базового рівня, є самостійним напрямом медіа-впливу. Пропагандистські та іміджеві спін-операції запропоновано вважати належним до допоміжного рівня, оскільки вони є напрямом дій, підпорядкованих цілям широкомасштабних інформаційних кампаній.

На основі доробків західних фахівців визначено «перед-спін», «після-спін», «торнадо-спін», кризовий контроль та мінімізацію збитку як напрями політичних спін-операцій на базовому рівні. Якщо «перед-спін» як напрям спін-операцій орієнтований на підготовку очікувань аудиторії перед самою подією, то «після-спін» націлений на забезпечення бажаного ефекту від висвітлення в мас-медіа події, яка вже відбулася. З метою відволікання уваги, різкого переведення суспільного інтересу до зовсім іншої сфери, далекої від події, що відбулася, застосовують «торнадо-спін». У межах базових спін-операцій виокремлюють також кризовий контроль, пов'язаний зі здійсненням управлінського впливу на події, що виходять з-під контролю, і встановленням особливого контролю за їх висвітленням, а також застосуванням «подієвих криз» для «розкручування» потрібних тем. Мінімізацію збитку як напрям спін-операцій визначають через низку заходів, яких вживають із метою керування вже неконтрольованими подіями та / або їх висвітлення, щоб запобігти негативному впливу чи зменшити його.

У дисертації визначено такі етапи роботи спін-доктора під час реалізації базових спін-операцій із висвітлення в ЗМІ подій у бажаному вигляді: передбачення або «створення» події (тобто інформаційного приводу для неї); подія повинна відбутися (це від нас не залежить), але може викликати суперечливі відгуки; подія вже відбулася й обумовлює суперечливі відгуки; виправлення ситуації під час кризи; мінімізація негативного впливу неконтрольованих подій.

У другому підрозділі «Способи раціонально-інтелектуального маніпулювання під час проведення базових політичних спін-операцій» розкрито, що в процесі базових політичних спін-операцій застосовуються способи раціонально-інтелектуального, міфологічного та ціннісно-емоційного маніпулювання, які відповідно реалізовуються за допомогою раціональних аргументів, актуалізації або створення ментально-міфологічних конструктів і впливу на архетипи та метапрограми, акцентуації на зовнішню форму об'єктів сприйняття, виразності переконливого послання, престижу джерела.

Раціонально-інтелектуальне маніпулювання здійснюється на двох рівнях: сукцесивному, на якому формується образ-знання, та симультанному, на якому людина оперує стереотипами. Образ-знання та стереотип розглядаються як два продукти сприйняття політичного об'єкта, які відрізняються один від одного інформаційними та мотиваційними характеристиками. Якщо в образі-знанні домінує знання над емоційною оцінкою, ставленням, то в стереотипі навпаки - ставлення домінує над знанням. Стереотипи більшою мірою мотивують політичну поведінку, спонукають до дій за умов менш чіткої інформаційної картини.

Досліджено технологічну суть і політичні ефекти таких методів раціонально-інтелектуального маніпулювання, як «заслінка», «однобічний негативний вентиль», «відкритий вентиль», «двобічний відкритий вентиль», «часовий селектор», «багатоланковий селективний вентиль», «парасолька», «лійка», «колесо», «заміна», «вибірковий добір інформації», фрагментація, відволікання («копчений оселедець»), створення фактів, «добірка аргументів», «псевдопояснення», «сценарій “проблема-рішення”», «антирекламна реклама», «акцент на простоті й швидкості одержання ефекту», «превентивні відповіді», «порівняння», медіа-коментування («читання думок», «удаваний нейтралітет», «сендвіч»), «гра в неістинність» та ін.

У третьому підрозділі «Способи міфологічного та ціннісно-емоційного маніпулювання під час проведення базових політичних спін-операцій» з'ясовано, що міфологічне маніпулювання передбачає інформаційну роботу з маніпуляції за допомогою актуалізації або створення ментально-міфологічних конструктів і впливу на архетипи та метапрограми, а ціннісно-емоційне маніпулювання - застосування психологічних автоматизмів для здійснення маніпуляцій шляхом актуалізації ціннісних уявлень аудиторії.

Ефективність міфологічного впливу обумовлена такими соціально-психологічними причинами: потребою в ілюзіях; високим рівнем суспільної довірливості; браком суспільної культури й достовірної інформації; емоційною напругою; колективністю переживань і психічним взаємозараженням.

У дисертації зазначено, що ціннісно-емоційне маніпулювання здійснюється за допомогою таких методів: «визначення», «рекомендація», «підтасування карт», «наклеювання ярликів», «свої хлопці», «приєднання до внутрішнього світу аудиторії», «ототожнення “Я-адресата” зі своєю активністю», «психічні автоматизми», «асоціативне зв'язування», «додаткове свідчення», «загальний вагон» («фургон з оркестром»), «ініціювання інформаційної хвилі», «використання авторитетів (груп впливу)», «такі, як всі», «використання позитивних і ціннісних образів, понять і слів», «історичні аналогії», «апелювання до суспільної потреби», «закидання брудом», «семантичне маніпулювання», «використання лапок», «емоційна домінанта», «сенсація», «особисте свідчення», «свідчення “простих смертних”», «мовні маніпуляції», «нейролінгвістичне програмування» та ін.

У четвертому розділі «Спін-операції як елементи широкомасштабних кампаній у сучасному політичному процесі» розкрито специфіку допоміжних спін-операцій, які є частиною великих програм і проектів інформаційного впливу на громадськість як через ЗМІ, так і за допомогою прямих форм взаємодії з населенням чи окремими його групами.

У першому підрозділі «Специфіка пропагандистських спін-операцій як елементів інформаційної війни» досліджено, що пропагандистські спін-операції доцільно розглядати як своєрідну форму інформаційних операцій. Останні визначено як комплекс широкомасштабних інформаційних заходів, що здійснюються суб'єктом інформаційного впливу та / або його союзниками за єдиним задумом для виконання певних стратегічних або тактико-оперативних завдань. Ці заходи орієнтовані на формування умов для ухвалення вигідних для держави та її ділових кіл рішень у військовій, політичній, економічній та інших сферах країн чи груп-мішеней, які є об'єктами інформаційного впливу. Ті інформаційні операції, які застосовуються в боротьбі за громадську думку та в пропаганді й направлені на роботу зі ЗМІ, слід називати спін-операціями.

Особливо підкреслено, що відбиття інформаційних атак передбачає роботу з громадською думкою. Ця робота має бути підпорядкована таким загальним принципам: урахування закономірностей формування й функціонування громадської думки; урахування культурологічних особливостей цільових груп, засноване на знанні культурних і етнічних особливостей і тонкощів мови, якою складається повідомлення і висвітлюються всі події, пов'язані з антикризовою кампанією в цілому; залучення на свій бік громадськості; оперативність в ухваленні рішень і діях.

Виокремлено такі основні методи роботи з громадською думкою під час відбиття інформаційних атак: ігнорування інформації, відмова від коментарів, відкладання (затягування) негативної інформації, її заперечення, блокування інформації; генерування інформації.

У другому підрозділі «Іміджеві спін-операції в структурі кампаній з формування медіа-образу політичних суб'єктів» визначено, що спін-технології застосовуються і під час формування позитивного (сприятливого) іміджу політичних суб'єктів. Широкомасштабні іміджеві кампанії передбачають напрям роботи в новинному сегменті, що забезпечується іміджевими спін-операціями. З цією метою можуть реалізовуватися такі прийоми: зіставлення позицій сторін, порівняння думок експертів, причинно-наслідковий аналіз подій, аргументоване спростування, результати опитувань громадської думки, експертний коментар опитувань громадської думки, публікація думок пересічних учасників конфлікту, позитивне й негативне прогнозування.

Особливу увагу приділено вивченню просування «замовлених матеріалів» - одного з важливих інструментів роботи спін-докторів із журналістами. «Замовлені матеріали» («джинса», або «схована реклама») - це матеріали, які готуються самим рекламодавцем або під його безпосереднім контролем і не передбачають імпровізації або додаткових коментарів у ході трансляції. У дисертації підкреслено, що іміджева «джинса» є ефективним інструментом впливу на громадську думку.

У третьому підрозділі «Основні прийоми, що використовуються під час реалізації допоміжних спін-операцій у сучасному політичному процесі» розкрито зміст методів «розкручування», «задушення» та «перекручування» певної значимої для цілей спін-операції теми в ЗМІ.

«Розкручування» ґрунтується на психологічних способах маніпуляції увагою людей і забезпечується за допомогою таких прийомів: «здобний контекст», «мінування інформаційних полів» («закладання бомб»), «угруповання» («кластеризація»), «оживляж» («анімація»), «канонізація статистики (і будь-якої іншої «цифірі»)», «гутаперчевий (іноді - «пластиліновий») експерт», «наші люди в юрбі», «одностайна («загальна») думка», «штучний супутник», «помилковий витік», «прискорення теми», «стверджувальні заяви», «сторона, що перемогла», «примусова пропаганда», «використання ціннісних слів», «невизначені вирази» (позитивно і негативно забарвлені), «перенесення позитивного (негативного) образу», «спрощення проблеми», «суспільне несхвалення», «випереджуюче використання скрутного питання або проблеми», «загострення уваги», «імітаційна дезінформація», «фабрикація фактів» (пряма брехня), «осміювання», «маніпулятивна семантика», «дроблення», «терміновість» та ін.

«Задушення» тієї чи іншої теми пов'язане з політичним опонентом, конкуруючою ідеєю, небажаними реакціями на клієнта-політика або з компроматом на нього. У цьому випадку застосовують прийоми: «переключення уваги аудиторії», «розрідження інформації», «активізація перешкод», «заглушка», «грузилово», «замуровування», «хибна театралізація», «відповзання» («вислизання»), «зняття рожевих окулярів», «класичний сонет», «фонтан бруду», «правда-матка», «груповуха», «ворог народу», «сонячне затьмарення» та ін.

«Перекручування» теми в ЗМІ являє собою її інтерпретацію та реінтерпретацію в потрібному контексті. Поширеними методами «перекручування» інформації є такі: приховування інформації, зміна способу подачі інформації, особливе компонування, використання «магічних слів», «трансфер», «осліплення прикладом» та ін.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

1. Технологія спін-докторінгу пов'язана тільки зі сферою мас-медіа. Вона є ціннісно нейтральною технікою інформаційного впливу: може стати як знаряддям маніпулятора, так і грамотного й соціально відповідального керівника. Спін як наукова категорія тлумачиться як інформаційне «перекручування» подій, їх презентація в більш вигідному світлі або просто як «розкручування» людини або події. Спін-доктор «розкручує» інформацію, подаючи в найсприятливішому для суб'єкта вигляді, тобто «лікує» її висвітлення в мас-медіа.

2. Політичний спін-докторінг доцільно визначати як набір прийомів, технологічних інструментів досягнення бажаного для політичного суб'єкта результату на етапі сприйняття певної новини (події) реципієнтами (цільовими групами, суспільством у цілому) і на етапі її резонансу. У сфері політики діяльність спін-доктора має певні особливості, оскільки він працює з політичними структурами й лідерами політичних партій; надає консультації щодо необережних висловлювань і відповідних наслідків; послуговується потоками інформації в політичних цілях; організовує інформаційні заходи у відповідь на небажані ефекти від повідомлень у ЗМІ.

3. У загальному плані «спін-операція» - це низка дій (акцій), пов'язаних із виконанням певних завдань інформування, переконання або мотивування змін поведінки у відносно визначеній і великій аудиторії, як правило, з некомерційною користю для окремої людини, групи, суспільства в цілому.

4. Основними принципами успішної спін-операції є розуміння історичних аспектів і ключових понять; застосування й розвиток релевантних теорій; усвідомлення наслідків, що випливають із теорій, і того, як взаємодіють між собою різні компоненти спін-операції; планування змін; застосування попереднього аналізу; аналіз цільової аудиторії; вивчення і розуміння вибору мас-медіа; ефективність різних медіа й каналів міжособистісного спілкування; розуміння користі й шкоди мас-медіа; установлення розумних критеріїв успішності спін-операції й підсумкове оцінювання успіху як теорії, так і самої програми.

5. Сферою проведення спін-операцій є менеджмент новин, оскільки певна політична подія може потрапити до мас-медіа, якщо вона має ознаки новини, і має бути певним чином прокоментована (прямо або непрямо) для громадськості. У найзагальнішому вигляді новини - це творчо оброблені факти з розрахунком на їх сприйняття аудиторією, щоб несподіване, сенсаційне поєднувалося зі значимим, що допомагає в соціальній орієнтації (гносеологічний аспект); це те, що цікаве більшій частині суспільства і невідоме їй колись (онтологічний аспект).

6. У своєму динамічному розвитку новина проходить три основні етапи: реальна подія; інформація, що потрапила в ЗМІ; інформація, сприйнята читачами / слухачами / глядачами як новина. Можливе продовження життя події за допомогою спеціально сконструйованого циклу проходження новин, що досягається в рамках спін-операції: підготовка очікування події; проведення самої події; висвітлення події на телебаченні, радіо, в газетах; коментарі до події; згадування події в списку однорідних подій; посилання на подію як підтвердження якої-небудь тенденції; надання події статусу якоїсь закономірності.

7. Політичні спін-операції можуть бути репрезентовані на двох рівнях: базовому, де вони є самостійним напрямом медіа-впливу (новинні), і допоміжному, де вони є напрямом дій, підпорядкованих цілям більш широкомасштабних інформаційних кампаній (пропагандистські та іміджеві). Базові політичні спін-операції організовуються та проводяться за такими напрямками: «перед-спін», «після-спін», «торнадо-спін», кризового контролю та мінімізації збитку. Пропагандистські спін-операції доцільно розглядати як специфічну форму інформаційних операцій, які застосовуються в боротьбі за громадську думку та орієнтовані на роботу зі ЗМІ. Іміджеві спін-операції є частиною інформаційної роботи з мас-медіа з метою створення образу політичного суб'єкта.

8. Під час проведення базових політичних спін-операцій застосовуються способи такого маніпулювання: раціонально-інтелектуального (за допомогою раціональних аргументів), міфологічного (шляхом актуалізації або створення ментально-міфологічних конструктів і впливу на архетипи та метапрограми) та ціннісно-емоційного (ґрунтується на здатності людини захоплюватися зовнішньою формою, виразністю переконливого послання, а також престижем джерела).

9. Пропагандистські спін-операції можна класифікувати: на міждержавні та внутрішньодержавні; операції проти особи, спільнот (соціальних груп), суспільства, форми політичної організації суспільства (тобто держави); наступальні та оборонні.

10. «Замовлені матеріали» («джинса», або «схована реклама») - це матеріали, які готуються самим рекламодавцем або під його безпосереднім контролем і не передбачають імпровізації або додаткових коментарів у ході трансляції. Іміджева «джинса» є ефективним інструментом впливу на громадську думку.

11. Під час реалізації допоміжних спін-операцій у сучасному політичному процесі застосовують такі основні прийоми: «розкручування», «задушення» та «перекручування» певної значимої для цілей спін-операції теми в ЗМІ. «Розкручування» ґрунтується на психологічних методах маніпуляції увагою людей; «задушення» пов'язане з політичним опонентом, конкуруючою ідеєю, небажаними реакціями на клієнта-політика або з компроматом на нього; «перекручування» теми в ЗМІ являє собою її інтерпретацію та реінтерпретацію в потрібному контексті.

ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПРАЦЯХ АВТОРА

Основні праці

1. Гуляєв О.В. Технологічні аспекти діяльності спін-лікаря в сучасному політичному процесі / О.В. Гуляєв // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. - К.: ВІР УАН, 2010. - Вип. 42. - С. 635-641.

2. Гуляєв О.В. Спін-технології в політиці як дійовий антикризовий засіб / О.В. Гуляєв // Грані. - 2011. - № 1. - С. 137-140.

3. Гуляєв О.В. Спін-операції як специфічна форма інформаційного впливу в сучасному політичному процесі / О.В. Гуляєв // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. - К.: ВІР УАН, 2011. - Вип. 44. - С. 548-553.

Додаткові праці

4. Гуляєв О.В. Особливості застосування спін-технологій у формуванні позитивного іміджу держави / О.В. Гуляєв // Світова цивілізація і міжнародні відносини. - 2009. - Вип. 3. - С. 99-104.

5. Гуляєв О.В. Особливості застосування спін-технологій у сфері публічної політики / О.В. Гуляєв // Європеїзація публічного адміністрування в Україні в контексті європейської інтеграції : Матеріали науково-практичної конференції (17 грудня 2009 р., м. Дніпропетровськ). - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. - С. 56-58.

6. Гуляєв О.В. Базові прийоми спін-технологій у сучасному політичному процесі / О.В. Гуляєв // Світова цивілізація і міжнародні відносини. - 2010. - Вип. 4. - С. 114-119.

7. Гуляєв О.В. Висвітлення питань використання маніпулятивних технологій у політиці в навчальному процесі / О.В. Гуляєв // Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи : Матеріали Першої міжнародної інтерактивної наукової конференції. 29 жовтня 2010 р. - Д.: ТОВ «Інновація», 2010. - С. 114-117.

8. Гуляєв О.В. Особливості державного регулювання інформаційних потоків у процесі формування громадської думки / О.В. Гуляєв // Проблеми територіальної організації публічної влади в Україні : Тези доповідей регіональної науково-практичної конференції. 19 листопада 2010 р. - С. 153-155.

9. Гуляєв О.В. Спін-операції як напрям маніпулятивного впливу, спрямованого на заміщення стереотипів у суспільній свідомості: деякі аспекти механізму державного регулювання інформаційних потоків / О.В. Гуляєв // Удосконалення правового забезпечення державно-службових відносин в Україні: європейський контекст : Матеріали науково-практичної конференції (10-11 грудня 2010 р., м. Дніпропет-ровськ). - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. - С. 180-183.

АНОТАЦІЇ

Гуляєв О.В. Спін-операції в сучасному політичному процесі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпропетровськ, 2011.

Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання, спрямованого на виявлення особливостей організації та проведення спеціальних інформаційних операцій у мас-медіа (спін-операцій) у контексті сучасного політичного процесу. У роботі запропоновано розглядати спін-операції як низку дій (акцій), пов'язаних із виконанням певних завдань стосовно інформування, переконання або мотивування змін поведінки у відносно визначеній і великій аудиторії, як правило, з некомерційною користю для окремої людини, групи, суспільства в цілому, звичайно в межах виділеного часу, за допомогою організованої інформаційної діяльності, що включає мас-медіа й часто доповнена міжособистісною підтримкою. Установлено, що політичні спін-операції можуть бути репрезентовані на базовому (новинні спін-операції) і допоміжному (пропагандистські та іміджеві спін-операції) рівнях. Указано, що технологія організації та проведення політичних спін-операцій повязана тільки зі сферою мас-медіа і є ціннісно нейтральною технікою інформаційного впливу на аудиторію.

Ключові слова: масове суспільство, інформаційний вплив мас-медіа на громадськість, сучасний політичний процес, спін-докторінг, політичні спін-операції, новинні політичні спін-операції, допоміжні спін-операції.

Гуляев О.В. Спин-операции в современном политическом процессе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. Днепропетровск, 2011.

Диссертация посвящена решению важного научного задания, направленого на виявление особенностей организации и проведения специальных информационных операций в масс-медиа (спин-операций) в контексте современного политического процесса. В работе предложено рассматривать спин-операции как совокупность действий (акций), связанных с выполнением определенных заданий. Последние касаются информирования, убеждения или мотивирования изменений поведения в относительно определенной и большой аудитории, как правило, с некоммерческой пользой для отдельного человека, группы, общества в целом, обычно в рамках отведенного времени, с помощью организованной информационной деятельности, которая включает масс-медиа и часто дополняется межличностной поддержкой.

Установлено, что политические спин-операции могут быть представлены на базовом (новостные спин-операции) и вспомогательном (пропагандистские и имиджевые спин-операции) уровнях.

Показано, что базовые политические спин-операции организовываються и проводятся в направлениях: «пред-спин» (ориентированные на подготовку ожиданий аудитории перед самим событием); «после-спин» (нацеленные на обеспечение желаемого эффекта от освещения в СМИ событий, которые уже произошли); «торнадо-спин» (направленные на отвлечение внимания, резкий перевод общественного интереса в совсем другую сферу, далекую от произошедших событий); кризисного контроля (связанные с осуществлением управленческого влияния на события, которые выходят из-под контроля, и установлением специального контроля за их освещением, а также использованием «событийных кризисов» для раскручивания необходимых тем); минимизации потерь (принятие мер по управлению теми событиями, которые уже не контролируются, и / или с целью предотвращения и сокращения негативного влияния).

Во время проведения базовых политических спин-операций используются способы как рационально-интеллектуального, так и мифологического и ценносно-эмоционального манипулирования. В первом случае оно осуществляется с помощью рациональных аргументов, а во втором - актуализации или создания ментально-мифологических конструктов и влияния на архетипы и метапрограммы, акцентуации на внешнюю форму, выразительности убедительного послания, а также престижа источника. Во время реализации вспомогательных спин-операций в современном политическом процессе используют приемы и методы «раскручивания» (активное продвижение той или иной необходимой темы в масс-медиа), «удушения» (активное противодействие продвижению той или иной нежелательной темы) и «перекручивания» (интерпретация и реинтерпретация неудобной темы в необходимом контексте) сообщений в СМИ.

Предложено пропагандистские спин-операции рассматривать как специфическую форму информационных операций, поскольку они осуществляются через масс-медиа в борьбе за влияние на общественное мнение, а имиджевые спин-операции - как направление информационной работы в рамках широкомасштабных имиджевых кампаний определенных политических субъектов по освещению в новостных и информационно-аналитических программах в масс-медиа событий в необходимом для формирования их положительного имиджа ключе. Показано, что технология организации и проведения политических спин-операций имеет отношение только к сфере масс-медиа и является ценностно нейтральной техникой информационного влияния на аудиторию.

Ключевые слова: массовое общество, информационное влияние масс-медиа на общественность, современный политический процесс, спин-докторинг, политические спин-операции, новостные политические спин-операции, вспомогательные спин-операции.

Guljaev O.V. The spin-operations in modern political process. - Manuscript.

The theses on receiving the Candidate's scientific degree in Political Sciences in specialty 23.00.02 - political institutes and processes. The Dnipropetrovs'k national university of the name Oles' Gonchar. Dnipropetrovs'k, 2011.