Федеральна та земельна законодавча влада та їх вплив на місцеве самоврядування в об’єднаній Німеччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ і етнонаціональних досліджень

ІМ. І. Ф. Кураса

НОЙМАНН ОЛЕНА ЮРІЇВНА

УДК 342.4:342.55]:352.07](430)

федеральна та Земельна законодавча влада та їх вплив на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

КИЇВ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Науковий керівник

кандидат філософських наук

Кисельов Сергій Олегович,

Національний університет «Києво-Могилянська академія»,

доцент кафедри політології

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

Кудряченко Андрій Іванович,

Інститут європейських досліджень НАН України,

директор

кандидат політичних наук

Кондратюк Сергій Володимирович,

Центр перспективних соціальних досліджень

Міністерства праці та соціальної політики та НАН України,

молодший науковий співробітник

Захист відбудеться «____» ________________ 2011 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8, кім. 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8, кім. 218.

Автореферат розісланий «____» ________________ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор політичних наук Г.І. Зеленько

Загальна Характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Федеративний устрій існує в більш, ніж двадцяти державах світу, зокрема в Німеччині, де з урахуванням історичних традицій федералізм було конституційно закріплено по завершенню Другої світової війни з метою недопущення сильної централізації державної влади.

В результаті у Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) відбувся розподіл влади між федерацією та землями, розширено права комун при вирішенні справ місцевого значення, що сприяло розвитку принципів місцевого самоврядування.

Починаючи з 1990 р., часу об'єднання Східної та Західної Німеччини, німецький федералізм характеризується перманентним реформуванням («до реформи - після реформи»), переважно тому, що у зв'язку з об'єднанням була збільшена кількість земель з одинадцяти до шістнадцяти і, відповідно, ускладнилися відносини між федерацією та землями. Саме це і пояснює тривалу увагу німецької науки на проблемах та перспективах розвитку федеративного устрою об'єднаної Німеччини. Так, після декількох років обговорень реформаторських проектів у 2006 та 2009 рр. Бундестаг та Бундесрат ухвалили федеральні реформи, які мали на меті не лише чіткий розподіл законодавчих повноважень між федерацією та землями, але й вирішення проблеми бюджетної заборгованості земель. Незважаючи на успішність федеральних реформ, німецькі науковці звертають увагу на потенційну небезпеку, яка випливає з: по-перше, послаблення ролі земель у процесі ухвалення федеральних рішень; по-друге, поглиблення фінансової поляризації між землями у ФРН.

Крім того, актуальність вивчення німецького досвіду зумовлюється й чималим інтересом українських дослідників, політичних та громадських діячів до таких питань, як федералізація, бікамеральність парламенту, децентралізація та ефективність місцевого врядування. Так, останнім часом в Україні поширюється ідея переходу до федеративного устрою, яку обґрунтовують посилаючись на успішний досвід ФРН. До того ж оптимізація функціонування інститутів місцевого самоврядування в нашій державі передбачає проведення адміністративно-територіальної реформи. Про важливість для України вивчення досвіду Німеччини з адміністративного реформування також свідчить укладання у 2007 р. україно-німецької угоди про реалізацію спільного міждержавного проекту. Таким чином, актуальність теми продиктована політичною практикою українського сьогодення.

Ступінь наукової розробки проблеми. Структурно-функціональні особливості федеральної та земельної законодавчої влади ФРН, місцевого самоврядування були предметом наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних учених, що розкривається в параграфі 1.1. Незважаючи на загальне зростання інтересу вчених до зазначеної проблеми та появу окремих теоретичних досліджень нами виявлено недостатнє вивчення механізму взаємодії інститутів федеральної та земельної законодавчої влади і їх впливу на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконана в межах наукової теми «Сучасні концептуальні підходи до дослідження політики» (державний реєстраційний номер 0108U010243), що розробляється на кафедрі політології факультету соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Мета дисертаційної роботи полягає у з'ясуванні механізму взаємодії інститутів федеральної та земельної законодавчої влади і визначенні їх впливу на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині.

Досягненню мети сприяло розв'язання таких дослідницьких завдань:

– аналіз сутності, способів формування, структур й повноважень німецького Бундестагу та Бундесрату;

– дослідження виборчих систем, структур та повноважень ландтагів Німеччини, визначення особливостей парламентів міст-земель Берліна та Гамбурга;

– з'ясування сутності і значення федеральної реформи 2006 р. для розподілу законодавчих повноважень між федеральною й земельною владою у ФРН;

– дослідження фінансових відносин між федерацією та землями у ФРН і результатів федеральної реформи 2009 р.;

– визначення впливу федеральної й земельної законодавчої влади на місцеве самоврядування в Німеччині;

– аналіз виборчих систем, структур й завдань крайстагів і муніципальних рад у ФРН.

Об'єкт дослідження - система представницьких інститутів влади в об'єднаній Німеччині.

Предметом дослідження є взаємодія між федеральними та земельними інститутами законодавчої влади і їх вплив на місцеве самоврядування в Німеччині.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з об'єднання Східної та Західної Німеччини у жовтні 1990 р. по жовтень 2010 р., що становить двадцятирічний проміжок часу.

Методи дисертаційного дослідження. Для вирішення поставлених дослідницьких завдань у роботі були використані такі методи: структурно-функціональний аналіз - для дослідження структур та повноважень законодавчої влади, федеральної й земельної, та місцевого самоврядування в об'єднаній Німеччини; порівняльний метод - для зіставлення положень німецького законодавства: земельних та комунальних конституцій, регламентів Бундестагу, Бундесрату, ландтагів, парламентів Берліна та Гамбурга, округів та муніципалітетів ФРН; історичний метод - для аналізу структур й повноважень інститутів федеральної та земельної законодавчої влади та інститутів місцевого самоврядування в їх розвитку в об'єднаній Німеччині; системний метод - для аналізу розподілу повноважень між федерацією та землями в ФРН; діалектичний метод та узагальнення - для визначення впливу законодавчої влади на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять: Основний Закон ФРН, конституції земель і комун Німеччини, регламенти Бундестагу, Бундесрату, ландтагів, округів та муніципалітетів ФРН, закони про комунальне самоврядування, статистичні дані Федерального статистичного управління Німеччини, офіційні результати виборів членів Бундестагу, земельних парламентів та комунальних представництв ФРН.

Наукова новизна дисертаційного дослідження:

Вперше у вітчизняній політичній науці:

– систематизовано результати фінансової реформи 2009 р. в Німеччині. Доведено, що ухвалені зміни сприятимуть поглибленню фінансової поляризації між німецькими землями, що пов'язано із закінченням у грудні 2019 р. дії другого Пакту солідарності земель і набуттям чинності для федерації та земель заборони покриття бюджетного дефіциту за допомогою кредитів (3.2);

– з'ясовано вплив федеральної й земельної законодавчої влади на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині. Визначено, що в результаті реформи 2006 р. найбільший вплив на місцеве самоврядування має земельна законодавча влада, яка володіє правом делегування завдань на виконання округам та громадам (4.1);

– здійснено комплексний аналіз виборчих систем, структур і повноважень інститутів місцевого самоврядування об'єднаної Німеччини. Встановлено належність округів та громад до земельного рівня; визначено загальну структурну-функціональну подібність інститутів муніципального врядування між землями ФРН (4.1, 4.2).

Поглиблено дослідження:

– виборчих систем, структур і повноважень ландтагів сучасної ФРН; визначено структурно-функціональну подібність земельних парламентів до Бундестагу. Стверджується, що особливе місце серед ландтагів Німеччини посідають парламенти Берліна та Гамбурга, які володіють земельними й муніципальними повноваженнями одночасно, що зумовлюється статусом цих міст із правами земель (2.1, 2.2);

– результатів німецької федеральної реформи 2006 р. і її значення для розподілу повноважень між федерацією та землями в об'єднаній Німеччині. З'ясовано, що реформа призвела до посилення ролі ландтагів на земельному рівні через розширення їх законодавчих компетенцій і надання їм права відступу від федерального законодавства щодо визначених галузей, але при цьому послабила вплив земель через Бундесрат на ухвалення федеральних рішень (1.3, 2.1, 3.1); обґрунтовано тезу про те, що із запровадженням права відступу для земель може виникнути небезпека законодавчої конкуренції між федерацією та землями в ФРН (3.1);

– впливу об'єднання Східної та Західної Німеччини 1990 р. на фінансові відносини між федерацією та землями. Зазначається, що суттєвий вплив на чинну фінансову систему мав процес об'єднання Німеччини, наслідки якого федеральна влада намагається подолати впродовж останніх двадцяти років, інвестуючи в економічно-промисловий розвиток східних земель (3.2).

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Основні положення та висновки дисертаційної роботи можуть стати підґрунтям для подальших порівняльних досліджень щодо федеральної й земельної законодавчої влади і їх впливу на місцеве самоврядування у ФРН та інших державах. Результати кандидатської дисертації можуть бути покладені в розробку навчальних планів, підготовку монографій, аналітичних доповідей, публікацій, методичних та навчальних посібників з порівняльної політології, місцевого самоврядування, державного управління.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Положення та результати дисертаційної роботи, винесені на публічний захист, були отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати кандидатської дисертації були представлені в доповідях і повідомленнях на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях й літніх школах, як: «Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення» (Суми, травень 2007 р.), «Американський інститут політичних та економічних систем» (Прага, липень - серпень 2007 р.), «Громадянське суспільство: проблеми теорії та практики» (Київ, жовтень 2007 р.), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, лютий 2008 р., квітень 2009 р.), «Політична культура: проблеми концептуалізації» (Київ, травень 2008 р.), «Національні меншини в Європі - сьогодні та вчора» (Ополе, вересень 2008 р.), «ПОЛІТ - 2009. Сучасні проблеми науки» (Київ, квітень 2009 р.), «Сучасні підходи до політики» (Київ, травень 2009 р.), «Національна ідентичність і громадянська культура» (Київ, червень 2010 р.).

Результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях і науково-методологічних семінарах кафедри політології факультету соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також під час проведення наукового дослідження на кафедрі політичної науки факультету соціальних наук Університету ім. Фрідріха Шиллера (Йєна, грудень 2006 р. - березень 2007 р.).

Публікації. Основні положення й висновки дослідження відображені у 6 публікаціях, із них 4 статті - у фахових виданнях з політології, затверджених ВАК України, з яких 1 публікація виконана у співавторстві з М. С. Кармазіною (дисертантом розкрито становлення порівняльної методології в політичних дослідженнях).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, дев'яти підрозділів (двох таблиць), висновків, списку використаних джерел та літератури (384 найменування - 47 сторінок), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінки.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, дослідницькі завдання, об'єкт, предмет, вказано методологічну основу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження та структуру роботи.

У першому розділі «Федеральна законодавча влада у ФРН» проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми; розкрито сутність способів формування, структури й повноважень Бундестагу та Бундесрату об'єднаної Німеччини.

У параграфі 1.1. «Огляд літератури з теми дисертаційної роботи» з'ясовано стан наукової розробки обраної теми дослідження. На підставі аналізу наукових студій виокремлено чотири групи досліджень, де висвітлюється окреслена проблема.

До першої групи віднесено праці, що присвячені теоретичним та практичним аспектам федералізму. Серед авторів цих досліджень - Г. Андерсон, Р. Воттс, П. Кінг, Д. МакКей, В. Ройттер, Г. Тейлор, К. фон Бойме, А. Функ, Р. Штурм та інші. Процес об'єднання Східної та Західної Німеччини в 1990 р. розкривається у працях А. Гунлікса, Ч. Джеффері, Х. Клатта, С. Кондратюка, А. Кудряченка та інших. Особливе місце у першій групі займають роботи зарубіжних науковців щодо реформування федеративного устрою Німеччини (Р. Баус, Х. Боель, А. Гунлікс, Х.-Й. Дітше, В. Клют, Г. Майнтц, Х. Меєр, К. Мур, У. Мюнх, Х. Рауда, К. Рогалл-Гротте, В. Ройттер, К. Хіллгрубер, Т. Хубер, Й. Центхефер, Р. Штурм та інші). Внесок у вивчення реформування німецького федералізму зробили також й російські науковці, серед яких І. Бусигіна, В. Васильєв і М. Павлов.

Друга група досліджень присвячена аналізу формування, структур й повноважень Бундестагу і Бундесрату ФРН. Ці аспекти висвітлені в роботах зарубіжних науковців У. Андерсона, К. Ауел, Й. Бенке, Ф. Борчардта, В. Войке, В. Ізмаєра, К.-Р. Корте, Г. Кречмера, С. Льоніга, Ф. Манова, У. Мюнх, В. Патцельта, У. Сібера, К. Ройтера та інших. Структурно-функціональним особливостям Бундестагу і Бундесрату Німеччини приділяли увагу українські дослідники, зокрема Е. Афонін, А. Ключкович, Д. Ковриженко, А. Кудряченко, А. Мартинов, І. Розпутенко, О. Фісун та інші.

До третьої групи належать роботи, у яких розкриваються структури та повноваження ландтагів ФРН. Відзначимо дослідження таких зарубіжних вчених, як Р. Бейк, Х. Булл, А. Гунлікс, Ф. Декер, Й. Лінк, З. Мілке, В. Ройттер, В. Рудольф, В. Патцельт, М. Трефс, М. Фрайтаг, Й. Хартманн та інші.

Четверта група праць, присвячена тематиці місцевого (комунального) самоврядування в ФРН, особливостям структур та повноважень крайстагів і муніципальних рад, їх взаємодії з іншими управлінськими інститутами, представлена роботами науковців, серед яких Р. Бікер, М. Бургі, В. Войке, О. Євтушенко, Х. Кохалик, Р. Магін, Х. Маєр, В. Тіме й інші. Вплив федеральної та земельної законодавчої влади на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині висвітлювали у своїх працях німецькі вчені В.-Г. Велінг, Т. Елверс, А. Кост та Т. Манн.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дав підстави стверджувати, що більшість зарубіжних і вітчизняних науковців займаються вивченням саме федеральної законодавчої влади об'єднаної Німеччини, тим часом як особливості місцевого самоврядування ФРН представлено лише в деяких роботах дослідників.

У параграфі 1.2. «Бундестаг як інститут представництва інтересів німецького народу: виборча система, структура і повноваження» проаналізовано виборчу систему, структуру й повноваження Бундестагу об'єднаної Німеччини.

Дослідження виборчої системи, за якою обираються члени Бундестагу, засвідчило, що вона є специфічним поєднанням принципів пропорційного представництва з елементами мажоритарної виборчої системи, тобто виборець через наявність двох голосів обирає не лише земельний список політичної партії, але й представника від свого виборчого округу. Вивчення структури Бундестагу ФРН було здійснено у роботі на основі класифікації німецького науковця В. Патцельта, який виокремлював такі три структурні групи інститутів Бундестагу: управлінські (президія, рада старійшин, керуючі парламентськими справами), фахові (пленум, комітети, комісії) та політичні (фракції, робочі групи або кола).

Серед повноважень німецького Бундестагу виокремлено законодавчі, установчі й контрольні та проаналізовано механізми реалізації цих повноважень. На підставі дослідження законотворчої діяльності Бундестагу встановлено, що найбільша кількість законів була ухвалена впродовж 16 легіслаційного періоду (2005-2009 рр.). Це пояснюється прийняттям федеральних реформ, які викликали необхідність ухвалення нових законів та внесення змін до вже чинних.

У параграфі 1.3. «Бундесрат як інститут представництва інтересів німецьких земель: формування, структура і завдання» досліджено спосіб формування, структуру і завдання Бундесрату об'єднаної Німеччини.

З'ясовано, що спосіб формування Бундесрату призводить до надрепрезентованості в цьому інститутів одних земель у порівнянні з іншими. Прикладом є, з одного боку, земля Бремен, з іншого - землі Баварія, Баден-Вюртемберг і Північний Рейн-Вестфалія. Основою для дослідження структури Бундесрату стала класифікація науковця В. Патцельта. Розкрито особливості формування і функціонування інститутів Бундесрату. Виявлено, що через Бундесрат землі беруть участь у законодавчому процесі, управлінні федерацією та справах Європейського Союзу. У контексті федеральної реформи 2006 р. наголошено на розширенні законодавчих повноважень Бундестагу, на відміну від Бундесрату.

Другий розділ «Земельна законодавча влада в Німеччині» присвячено дослідженню виборчих систем, структур і повноважень ландтагів, земельних парламентів ФРН; визначенню специфіки парламентів міст з правами земель Берліна та Гамбурга й з'ясуванню особливостей районного управління в цих містах.

У параграфі 2.1. «Ландтаги як інститути представництва інтересів мешканців земель: виборчі системи, структура і повноваження» зроблено комплексний аналіз парламентів земель об'єднаної Німеччини. Вивчення земельних виборчих систем засвідчило, що члени ландтагів більшості земель ФРН обираються за такою ж виборчою системою, як члени німецького Бундестагу. Втім, завдяки поєднанню різних методик пропорційного розподілу місць за результатами виборів і співвідношенню прямих та непрямих мандатів земельні виборчі системи Німеччини характеризуються багатоманітністю.

Дослідження структур ландтагів ФРН в дисертації було проведено на основі класифікації В. Патцельта, яка також застосовувалася під час структурного аналізу Бундестагу. Встановлено, що основні відмінності між інститутами земельних парламентів визначаються кількісними та процедурними вимірами, зокрема, чисельністю членів парламенту, кількістю комітетів, умовами, за яких може бути створено Комітет із розслідувань або тематична комісія, проведене закрите пленарне засідання, звільнені з посади члени президії земельних парламентів тощо. З'ясовано, що ландтаги Німеччини володіють законодавчими, контрольними й установчими повноваженнями, проаналізовано механізми реалізації цих повноважень земельними парламентами в об'єднаній Німеччині.

Параграф 2.2. «Парламенти німецьких міст-земель (Берліна та Гамбурга): виборчі системи, структури, повноваження й особливості районного управління» присвячений структурно-функціональному аналізу берлінського та гамбурзького парламентів. Розкривається специфіка виборчих систем, за якими обираються члени парламентів міст-земель Берліна та Гамбурга. Виявлено, що гамбурзька виборча система через кількість голосів у виборця посідає особливе місце не тільки в порівнянні з берлінською, але й серед інших земельних систем Німеччини.

Доведено, що структури парламентів Берліна та Гамбурга є подібними до інших ландтагів ФРН. Дослідження повноважень парламентів цих німецьких міст-земель засвідчило, що вони володіють не тільки земельними, але й муніципальними повноваженнями, що обумовлено статусом цих міст із правами земель. Окрему увагу звернено на організацію управління в районах Берліна та Гамбурга, яка представлена районними зібраннями та адміністраціями.

У третьому розділі «Розподіл повноважень між федеральною та земельною законодавчою владою у ФРН» у контексті федеральних реформ 2006 та 2009 рр. здійснено аналіз розподілу федерально-земельних законодавчих повноважень в об'єднаній Німеччині.

Параграф 3.1. «Федеральна реформа 2006 р.: сутність і значення для федерально-земельного розподілу повноважень» присвячено вивченню сутності й значення реформи 2006 р. для розподілу повноважень між федеральною і земельною законодавчою владою в Німеччині.

Проведено порівняльний аналіз федерально-земельного розподілу законодавчих повноважень до та після реформи. Розкриваючи сутність і значення федеральної реформи 2006 р., наголошено на суттєвому розширенні федеральних та земельних законодавчих повноважень, що було досягнуто завдяки скасуванню рамкової компетенції і перерозподілу цих галузей між федерацією та землями. Землі отримали також право відступу від федеральних законів у визначених Основним Законом галузях. Разом із цим виявлено, що внаслідок реформування була скорочена категорія федеральних законів, які повинні схвалюватися Бундесратом, що призвело до розширення законодавчих повноважень Бундестагу.

У параграфі 3.2. «Фінансові відносини між федерацією та землями: структура, вплив об'єднання Німеччини і результати федеральної реформи 2009 р.» досліджено фінансові відносини між федерацією та землями у ФРН, визначено вплив на них об'єднання Східної й Західної Німеччини, систематизовано результати федеральної реформи 2009 р.

Аналіз фінансових відносин між федерацією та землями у Німеччині засвідчив про існування чотириступеневої структури, в якій розподіляються податкові надходження між федеральним та земельним рівнями з урахуванням інтересів громад. Особливе значення в розподілі податкових надходжень у ФРН відіграє процедура фінансового вирівнювання, спрямована на забезпечення однакового рівня життя на території всієї федерації, у результаті чого відбувається перерозподіл податкових надходжень на користь земель, податкові прибутки яких є нижчими від встановленого середнього рівня. Обґрунтовано, що суттєвий вплив на чинну фінансову систему мав процес об'єднання Східної та Західної Німеччини у 1990 р. Для вирішення фінансових проблем східних земель було створено Фонд «Німецьке єднання», запроваджено податок на розбудову сходу, прийнято перший та другий Пакти солідарності, останній діятиме до кінця 2019 р. У роботі сформульовано припущення, що фінансове сприяння буде й надалі необхідним з боку федерації та земель для підтримки економічного й промислового розвитку сходу Німеччини.

Проведене дослідження федеральної реформи 2009 р. дозволило з'ясувати, що головними результатами реформування стало: по-перше, конституційне закріплення для федерації та земель заборони покриття бюджетного дефіциту за допомогою кредитів; по-друге, надання «землям-боржникам» консолідованої допомоги і, по-третє, створення інституту для контролю за федеральним та земельними бюджетами.

У четвертому розділі «Місцеве (комунальне) самоврядування в Німеччині» визначено вплив федеральної та земельної законодавчої влади на місцеве самоврядування, проаналізовано формування, структури і завдання крайстагів та муніципальних рад в об'єднаній Німеччині.

У параграфі 4.1. «Крайстаги як інститути представництва інтересів мешканців округів: комунальні виборчі системи, структури і завдання» досліджено вплив законодавчої влади на місцеве самоврядування в Німеччині, розкрито особливості комунальних виборчих систем, структур і завдань крайстагів ФРН.

На підставі проведеного аналізу встановлено належність комун (округів і громад) до земельного рівня Німеччини. Наголошено, що землі можуть як створювати комуни, так і визначати комунальну частку із земельних податків.

У свою чергу, федерація закріплює в Основному Законі Німеччини тільки загальні принципи комунального самоврядування, надаючи при цьому комунам право на самоврядування. Вплив федеральної та земельної законодавчої влади на самоврядування в округах і громадах ФРН розкривається також у контексті ухвалених змін за результатами федеральних реформ 2006 та 2009 рр.

Незважаючи на те, що комунальне виборче право перебуває в законодавчій компетенції земель Німеччини, дослідження показало, що комунальні виборчі системи (крім Бремена) відрізняються від земельних відсутністю прохідного бар'єру, кількістю голосів у виборця для обрання членів комунальних представництв, можливістю віддати одному кандидатові більшість голосів або розподілити голоси між списками різних політичних партій та виборчих об'єднань. Аналіз структур крайстагів об'єднаної Німеччини дав можливість визначити їх головні структурні відмінності, серед яких: головування в крайстазі керівника окружної адміністрації або одного з членів крайстагу; формування і повноваження окружного комітету, що існує тільки в шести землях ФРН, і одним з завдань якого є підготовка рішень крайстагу. Серед завдань крайстагів виокремлено ті, що складають його виняткову компетенцію, і ті, які можуть бути передані крайстагу іншими інститутами округу або навпаки. Було з'ясовано, що, крім цих завдань, крайстаг здійснює контроль за управлінням в окрузі і виконанням ухвалених ним рішень.

Параграф 4.2. «Муніципальні ради як інститути представництва інтересів мешканців громад: структура і завдання» присвячено вивченню структурно-функціональних особливостей муніципальних рад в об'єднаній Німеччині.

Дослідження структур муніципальних рад ФРН дозволило констатувати, що ради більшості земель очолює бургомістр, який тільки у трьох з цих земель одночасно володіє й правом голосу. Виявлено, що структура муніципальних рад у німецьких землях є більш уніфікованою у порівнянні із крайстагами. Наголошено, що кількість членів рад визначається кожною землею окремо й найчастіше залежить від чисельності населення громади. Окрему увагу зосереджено на вивченні завдань муніципальних рад об'єднаної Німеччини. Встановлено, що ради виконують як завдання, що складають їх виняткову компетенцію, так і контролюють муніципальне управління й виконання ухвалених ними рішень. Зазначено, що муніципальні ради здійснюють контроль за муніципальним управлінням за допомогою таких самих інструментів і механізмів, як і крайстаги.

Отримані результати дослідження з аналізу федеральної та земельної законодавчої влади і їх впливу на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині дозволяють зробити такі висновки:

1. Вивчення особливостей формування і структури Бундестагу та Бундесрату об'єднаної Німеччини дозволило констатувати, що спосіб формування останнього зумовлює специфіку його структури, в якій не представлені фракції та групи, як у Бундестазі. Незважаючи на це, у цілому структури цих інститутів є подібними. Ратифікація Маастрихтської угоди Німеччиною спричинила інституційні зміни всередині Бундестагу та Бундесрату, в яких були сформовані Комітет та Палата з питань Європейського Союзу відповідно. Дослідження повноважень Бундестагу та Бундесрату засвідчило, що після федеральної реформи 2006 р. було розширено законодавчі повноваження Бундестагу через скорочення категорії федеральних законів, які повинні схвалюватися Бундесратом. Унаслідок цього зменшилася кількість засідань Погоджувального комітету, під час яких відбувається пошук компромісу між Бундестагом та Бундесратом щодо законопроекту, який повинен схвалюватися останнім.

2. Аналіз земельної законодавчої влади об'єднаної Німеччини свідчить, що кількість членів парламентів земель коливається від найбільшої у Баварії та Північному Рейні-Вестфалії до найменшої в Саарі. Для обрання членів ландтагів переважною більшістю земель використовується персоніфікована пропорційна система, як і на федеральному рівні. Одночасно застосовуються різні методики пропорційного розподілу місць і співвідношень прямих та непрямих мандатів. Дослідження структур земельних парламентів сучасної ФРН доводить, що вони представлені, як і в Бундестазі, управлінськими, фаховими та політичними структурними групами інститутів. З'ясовано, що в деяких ландтагах серед управлінських інститутів не передбачається формування Ради старійшин, на відміну від Бундестагу, і члени президій не всіх ландтагів обираються терміном на весь період повноважень парламенту. Провідне місце під час формування фахових та політичних інститутів німецьких ландтагів посідають кількісні та процедурні виміри їх створення. Аналіз повноважень ландтагів об'єднаної Німеччини дозволив встановити, що механізми їх реалізації засвідчують широку багатоманітність між землями, але в цілому є подібними до тих, якими володіє Бундестаг.

Вивчення структурно-функціональних особливостей берлінського та гамбурзького парламентів показує, що ці легіслатури одночасно є земельними та муніципальними представництвами, оскільки Берлін та Гамбург є як містами з правами земель, так і муніципалітетами. Структурно берлінський та гамбурзький парламенти не відрізняються від інших німецьких ландтагів. Здійснення законодавчої та контрольної діяльності цими парламентами засвідчує більш високу ефективність роботи, ніж ландтагами інших німецьких земель, зокрема через поєднання земельних та муніципальних повноважень. Районне управління в Берліні та Гамбурзі представлено районними зібраннями та адміністраціями, хоча перші, на відміну від німецьких комунальних представництв, не володіють правом на місцеве самоврядування. У цілому загальні принципи організації районного управління в цих містах не відрізняються від комунальних.

3. Порівняльний аналіз розподілу законодавчих повноважень між федерацією та землями в Німеччині до й після федеральної реформи 2006 р. дозволив дійти висновку, що в результаті скасування рамкової компетенції вдалося більш чітко структурувати розподіл повноважень, який нині зводиться до двох компетенцій: виняткової - федеральної та земельної, і конкурентної. Реформа, надавши значні законодавчі повноваження землям, разом з таким нововведенням, як право відступу, з одного боку, сприяла посиленню ролі ландтагів як форумів здійснення земельної політики і разом з цим надала більше можливостей мешканцям земель впливати на ухвалення земельних рішень; а з іншого - через Бундесрат послабила роль земель в управлінні федерацією. Дослідження результатів реформування 2006 р. також свідчить, що із запровадженням права відступу для земель може виникнути небезпека так званої «законодавчої конкуренції» між федерацією й землями, у якій вони будуть конкурувати між собою, щоб їх закон набув чинності останнім. Можна припустити, що з часом відступне право у ФРН стане новим джерелом для законодавчих земельних зловживань.

Встановлено, що механізм взаємодії інститутів німецької федеральної та земельної законодавчої влади, який ґрунтується на конституційних засадах і прерогативах, визначених для кожного рівня, зазнав певних змін у період формування ЄС. Втім зміни, що стосувалися розширення повноважень земельної та федеральної законодавчої влади, не позначилися на демократичних принципах врядування і сприяли більш повному врахуванню інтересів земель та комун.

4. Вивчення фінансових відносин між федерацією та землями в об'єднаній Німеччині засвідчило, що чинна фінансова система спрямована перш за все на забезпечення рівних умов життя на території всієї федерації за рахунок вирівнювання федерацією фінансової спроможності між землями. Було з'ясовано, що важливе значення для сучасних фінансових відносин між федерацією та землями в Німеччині відіграло об'єднання Східної й Західної Німеччини в 1990 р., яке збільшило не тільки територію та чисельність німецького населення, але й кількість земель, які потребували та потребують фінансової допомоги. Унаслідок цього десятиліття після 1990 р. в сучасній німецькій історії позначене пошуком вирішення проблеми промислово-економічного розвитку східних земель. Встановлено, що двадцятирічне фінансове сприяння розвитку східних німецьких земель, здійснюване здебільшого за рахунок західних (Баварії, Баден-Вюртембергу та Гессену), викликає незадоволення останніх і призводить до посилення поляризації між землями, які отримують допомогу, та тими, що її надають. Із закінченням дії другого Пакту солідарності та набуття чинності результатів реформи 2009 р. східні землі будуть змушені самостійно визначити свій промислово-економічний розвиток, оскільки подальші інвестиції в східну економіку не передбачаються, і при цьому зважати на заборону покриття дефіциту бюджетів за допомогою кредитів.

Систематизація результатів федеральної реформи 2009 р. свідчить, що головною метою реформування стало прагнення вирішити проблему заборгованості федерального та земельних бюджетів через конституційне закріплення для них заборони покриття бюджетного дефіциту за допомогою кредитів. Ймовірно, що нововведення реформи призведуть до обмеження дієздатності федерації та земель, і спричинять нову хвилю невдоволення серед заможних земель Німеччини. Об'єктивне оцінювання результатів реформи 2009 р. ускладнюється тим, що тільки надання консолідованої допомоги діє з січня 2011 р., а інші ухвалені зміни та нововведення наберуть чинності лише через декілька років, а саме: заборона покриття бюджетного дефіциту за допомогою кредитів для федерації з 2016 р., для земель - з 2020 р.

5. Інститут місцевого самоврядування у ФРН у період досягнення державної єдності став найбільш дієвим та впливовим в процесах демократичних перетворень в п'яти східнонімецьких землях. Саме в комунах цих земель відбулися процеси демократичних перетворень, формування владних інститутів, що безпосередньо були спрямовані на вирішення нагальних проблем та потреб мешканців комун.

Найбільшим впливом на самоврядування в комунах володіють землі, які мають значні повноваження - здійснюють нагляд за виконанням комунами законів, можуть делегувати завдання на виконання або навіть здійснювати їх об'єднання. Внесені зміни за результатами федеральних реформ 2006 та 2009 рр. у ФРН посилили вплив земель, а саме ландтагів, на комунальне самоврядування, зокрема тому, що федерація більше не володіє правом безпосереднього делегування завдань комунам. Уведення з 2020 р. заборони покриття бюджетного дефіциту за допомогою кредитів для земель буде стосуватися й комун. Крім того, вони втратять фінансову підтримку муніципального розвитку, що надається комунам згідно з дією другого Пакту солідарності. Це може негативно вплинути на самостійність деяких громад, які не зможуть підтримувати належний рівень життя. У результаті протягом наступного десятиліття можлива тенденція до об'єднання деяких громад.

6. Вивчення самоврядування в комунах ФРН засвідчило, що воно здійснюється за допомогою окружних та муніципальних інститутів. На відміну від останніх, їх кількість в окрузі, як було встановлено, різниться між землями та може складати як два, так і чотири інститути. Ефективному управлінню в округах сприятиме як надання права вибору мешканцям крайсів у всіх землях обирати керівника окружної адміністрації, що підвищить залученення мешканців округів до окружного управління, так і впровадження до регламентів округів Німеччини індивідуального права для членів крайстагів вимагати від керівника окружної адміністрації проінформувати крайстаг щодо питань, які цікавлять громадськість.

федеральний земельний фінансовий самоврядування

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кармазіна М. С. Становлення і розвиток порівняльної методології в політичних дослідженнях / М. С. Кармазіна, О. Ю. Могилевець // Політичний менеджмент. - 2006. - № 5. - С. 3-10.

2. Могилевець О. Ю. Німецька федеральна реформа 2006 року: нові законодавчі компетенції федерації та земель / О. Ю. Могилевець // Наукові записки НаУКМА. - 2008. - Т. 82 : Політичні науки. - С. 54-58.

3. Нойманн О. Ю. Німецький Бундесрат як інститут представництва інтересів земель: особливості формування та повноваження / О. Ю. Нойманн // Вибори та демократія. - 2009. - № 1 (19). - С. 58-64.

4. Нойманн О. Ю. До 60-тиріччя німецького Основного Закону

5. / О. Ю. Нойманн // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : матеріали другої міжн. наук. конф., (Суми, 27-30 квіт. 2009 р.). - Суми : СоІППО, 2009. - С. 119-120.

6. Нойманн О. Ю. Бундестаг та ландтаги Німеччини: особливості виборчих систем / О. Ю. Нойманн // Наука і молодь: гуманітарна серія. - 2009. - Вип. 9. - С. 35-39.

7. Нойманн О. Ю. Земельний парламентаризм Німеччини (на прикладі ландтагу Баварії) / О. Ю. Нойманн // Наукові записки НаУКМА. - 2009. - Т. 95 : Політичні науки. - С. 52-55.

Анотація

Нойманн О.Ю. Федеральна та земельна законодавча влада та їх вплив на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - Київ, 2011.

У дисертації проаналізовано способи формування, структури і повноваження інститутів федеральної та земельної законодавчої влади ФРН, визначено їх вплив на місцеве самоврядування в об'єднаній Німеччині. Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний аналіз виборчих систем, структур і завдань крайстагів та муніципальних рад в ФРН з 1990 р. У дисертаційній роботі особлива увага зосереджується на розподілі повноважень і фінансових відносинах між федерацією та землями в об'єднаній Німеччині. Систематизовано і проаналізовано результати федеральних реформ 2006 та 2009 рр. в ФРН.

Ключові слова: інститути законодавчої влади, ландтаг, місцеве самоврядування, крайстаг, муніципальна рада.

ABSTRACT

Neumann O.Y. Federal and Land Legislative Power and Their Influence on the Local Self-Government in the Unified Germany. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree in Political Science, speciality 23.00.02 - Political Institutions and Processes. - I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The dissertation analyses the formation, structures and functions of the institutions of the federal and land legislative power in the FRG, and defines their influence on the local self-government after the unification of Germany. The specificity of the election systems, structures and tasks of the district and municipal councils in the FRG after 1990 is examined. The thesis provides the analysis of the division of power and financial relations between federation and states in the unified Germany. The results of the federal reforms of 2006 and 2009 in the FRG were systemised and analysed.

Key words: the institutes of legislative power, land parliament, local self-government, district and municipal councils.

АННОТАЦИЯ

Нойманн Е.Ю. Федеральная и земельная законодательная власть и их влияние на местное самоуправление в объединенной Германии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Институт политических и етнонациональных исследований им. И. Ф. Кураса НАН Украины. - Киев, 2011.

В диссертации проанализированы способы формирования, структуры и полномочия Бундестага и Бундесрата современной Германии, определено влияние федеральной реформы 2006 г. на распределение полномочий между ними. Обосновывается, что с реформой было усилено значение в процессе принятия федеральных решений именно Бундестага, в отличии от Бундесрата.

Исследованы структуры и полномочия немецких ландтагов после объединения Восточной и Западной Германии в 1990 г. Особое внимание уделяется парламентаризму Берлина и Гамбурга, при этом анализируются принципы районного управления в этих городах со статусом земель. Диссертантом утверждается, что берлинский и гамбургский парламенты отличаются от других немецких ландтагов тем, что они исполняют не только земельные, но и муниципальные задания одновременно, так как Берлин и Гамбург являются как землями, так и муниципалитетами.

В диссертационной работе представлен анализ распределения полномочий между федерацией и землями в ФРГ до и после реформы 2006 г. Обосновывается, что с реформированированием были существенно расширены законодательные полномочия как земель, так и федерации. По результатам реформы 2006 г. земли получили пятнадцать новых законодательных компетенций и право отступления от принятых федерацией законов в закрепленных немецким Основным Законом сферах. В свою очередь, федерация, кроме расширения своих законодательных компетенций, сократила группу законов, для принятия которой требуется согласие Бундесрата.

Изучены финансовые отношения между федерацией и землями в ФРГ, при этом определено влияние объединения Германии на них. Раскрывается сущность Пактов солидарности немецких земель и показывается, что объединение Восточной и Западной Германии в 1990 г. стало настоящим вызовом для немецкой финансовой системы. Впервые в отечественной политической науке систематизированы результаты финансовой реформы 2009 г. Утверждается, что принятые изменения в будущем углубят существующую финансовую поляризацию между землями ФРГ.

В диссертации раскрывается влияние федеральной и земельной законодательной власти на местное самоуправление в объединенной Германии. Обосновано, что в результате реформ 2006 и 2009 гг. наибольшее влияние на местное самоуправление имеет именно земельная законодательная власть. Впервые в политической науке Украины анализируются коммунальные избирательные системы, структуры и задания крайстагов и муниципальных советов в ФРГ после 1990 г.

Ключевые слова: институты законодательной власти, ландтаг, местное самоуправление, крайстаг, муниципальный совет.

Размещено на Allbest.ru

...