Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Цінності об'єднаної Європи у контексті демократизації політичної культури українського суспільства

23.00.03 - політична культура та ідеологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Щербакова Юлія Едуардівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління та євроінтеграції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент

Крохмаль Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри управління та євроінтеграції.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Корнієнко Валерій Олександрович,

Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри українознавства, політології і права;

кандидат політичних наук, доцент

Козак Тамара Миколаївна,

Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент

кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться "23” червня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.12 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "20” травня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А. Остапенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Питання про сутність та природу цінностей, їх роль в організації та самоорганізації людської життєдіяльності споконвіку привертали увагу дослідників різних галузей знання. Теоретичний доробок з цих питань створює потужний якісний каркас для майбутніх науково-теоретичних та практичних напрацювань. Актуальними ці питання залишаються і понині, адже світ, в якому ми живемо, знаходиться у стані постійної зміни, яка накладає відбиток і на такі "константи" соціальної реальності, як цінності. Для сучасної науки та практики важливим "постійним" завданням є відслідковування рівня відповідності між теоретичними дискурсами, що пояснюють феномени соціальної реальності, та самою соціальною реальністю. Це завдання є найбільш загальним теоретичним лейтмотивом запропонованої дослідницької роботи.

Європа завжди була простором, наповненим парадоксами, - з одного боку, вона довгий час була локомотивом світового розвитку, автором значних історичних здобутків сучасності, провідником передового світогляду та мислення; з іншого боку, розповсюджуючи "свій" спосіб мислення на неєвропейські країни, провідні європейські держави не соромилися звертатися до жорстоких методів, які були прямою протилежністю насаджуваних ідеалів та цінностей. Саме Європа стала колискою агресивного експансивного націоналізму, найжорстокіших світових війн, суб'єктом світової політики, який запускаючи двигун індустріалізації і капіталістичного накопичення, примусив весь неєвропейський світ заплатити дуже високу ціну, забравши з життя мільйони людей. Тож чи не призвели найбільш вагомі історичні досягнення Європи, їх світове визнання до того, що вона втратила силу для створення та перегляду загальноєвропейської та світової ідентичності, загальноєвропейських та загальнолюдських цінностей? Що повинно об'єднувати з середини такий регіон, в якому, як у жодному іншому, не припиняється суперництво між націями, що самоусвідомлюються?

Проблематика теми дослідження посилюється тим, що такі цінності та досягнення як християнство і капіталізм, демократія і права людини, секуляризація держави і суспільства, громадянсько-міська форма життя розповсюдилися з Європи на інші континенти й перестали бути виключно європейською власністю. Західний спосіб мислення, який своїм корінням сягає юдео-християнської традиції, має певні специфічні риси. Але і цю духовну сутність, що відзначається такими характеристиками, як індивідуалізм, раціоналізм та активність європейці поділяють з іншими неєвропейськими країнами. Таким чином, "Захід", як духовний контур, охоплює більше, ніж лише Європу. Здається, жодне питання, що стосується Європи, не має логічно завершеної та повної відповіді. Досі відкритим залишається питання про європейські кордони, дискусійною і актуальною є відповідь на питання про співвідношення західних цінностей та цінностей об'єднаної Європи.

В українському політичному просторі (у його науковій та практичних площинах), починаючи від здобуття нашою країною незалежності, лунають гучні заяви про бажання долучитися до передової європейської скарбниці (цінностей, традицій, норм тощо). Водночас виникають логічні запитання: "що ми можемо запропонувати Європі та світу в цілому?" та "яким є комплекс європейських цінностей, традицій та норм, які ми прагнемо впровадити?". Перше запитання скеровує дослідження убік аналізу стану усіх галузей суспільної життєдіяльності із зазначенням унікальних ресурсів, що формує портрет української держави. Друге закладає необхідність комплексного дослідження (що включає опис та класифікацію) європейських цінностей, які, зважаючи на багатовікову історію, здатні рішучим чином допомогти Україні у здійсненні нею демократичних реформ.

Перебуваючи в авангарді світового розвитку, Європа віками формувала ті цінності, які вже багато років є найбільш привабливими для країн, не включених у простір об'єднаної Європи. Ці цінності частково були закріплені Декларацією європейської ідентичності, що була прийнята Європейським товариством (назва Європейського Союзу, коли він складався з дев'яти країн-учасниць) в 1973 р. у Копенгагені. Ідентичність Європи, згідно з цим документом, базувалась на спільній спадщині, в основу якої покладені наступні цінності: ідентичне ставлення до життя, яке базується на думці про створення суспільства, що відповідає потребам людей; принципи результативної демократії; рівність перед законом; соціальна справедливість та повага до людських прав. Але чи стали задекларовані політичні цінності реально втіленими цінностями об'єднаної Європи? Події останніх років відзначені провалом голосування за проект Конституції для Європи, продемонстрували нам наскільки некерованою стає Європа.

У зв'язку з цим проблематика дослідження окреслюється наступними контекстами: по-перше, в рамках політологічного дискурсу свого розповсюдження набув підхід до розуміння політичних цінностей як феномену, що відноситься до належного стану речей на відміну від дійсного і відображає мету, бажаний результат політичної діяльності, на відміну від цінностей політичного простору, які відображають специфіку вподобань, позицій та диспозицій, потреб та інтересів акторів політичного простору, акторів, які діють в реальному політичному вимірі та часі, акторів, які ведуть постійну боротьбу за перерозподіл ресурсів спеціалізованих полів. Вирішення цієї проблеми можливе через концептуалізацію поняття "цінності політичного простору".

По-друге, Копенгагенські політичні критерії, які встановив Європейський Союз у контексті розширення на Схід у 2004 р., у науково-практичному європейському просторі асоціюються з "спільними цінностями Європейського Союзу", які є орієнтиром для країн, що мають намір приєднатися до європейського співтовариства. Мультинаціональність та мультикультуральність європейської спільноти є постійним рушієм перегляду значення Європи та її спільних цінностей для всього світу. Особливої актуальності ця проблематика набула в останньому десятилітті. Отже, концептуалізація та класифікація понять "загальноєвропейські цінності" та "цінності об'єднаної Європи" представляють собою важливі науково-теоретичні та практичні завдання.

По-третє, на двадцятому році незалежності в Україні надзвичайно мала кількість науково обґрунтованих теоретичних робіт, які б створювали на основі відповідних досліджень комплексний портрет українців (зокрема політичний) спираючись на опрацьовані, узагальнені та систематизовані цінності українського суспільства.

Зазначені вище проблеми вказують на міждисциплінарний дискурс теми дослідження, що само по собі несе безліч ризиків та теоретичних проблем, пов'язаних перш за все з понятійним апаратом та інструментарієм дослідження. Але саме взаємопроникнення різних галузей знання, відсутність єдиної істинної парадигми в гуманітарних науках з одного боку, дає потужний поштовх для наукової творчості, а з іншого, відповідає потребам (пост) сучасного, (пост) модерного суспільства.

По-четверте, дослідження цінностей у динаміці, з точки зору аналізу їх змінних властивостей у різний час, створює іншу серйозну проблему, пов'язану з прогнозом їх подальшої динаміки. Це у найбільш загальному вигляді пов'язано з проблемами прогнозування будь-якого соціального феномену. З іншого боку, це пов'язано з аналізом перспектив самого Європейського Союзу, як форми реалізації європейської єдності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках науково-дослідної роботи "Громадські організації як чинник демократизації суспільства" (державний реєстраційний номер 0108U000361), що виконувалася на замовлення Міністерства освіти і науки України з 2008 р. у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова; а також в рамках наукової дослідної теми кафедри політичних наук Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова "Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід і українські реалії", що входить до Тематичного плану науково-дослідних робіт НПУ імені М.П. Драгоманова, науковий напрям "Дослідження проблем гуманітарних наук", затверджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 29 січня 2009 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 27 березня 2008 року).

Метою дослідження є з'ясування сутності впливу цінностей об'єднаної Європи на цінності українського суспільства, визначення динаміки їх розвитку та трансформації на сучасному етапі.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

- дослідити цінності як чинник демократизації політичної культури суспільства;

- розглянути історико-політичний контекст дослідження цінностей як елемента політичної культури суспільства;

- визначити принципи, підходи і методи дослідження цінностей об'єднаної Європи у контексті демократизації політичної культури українського суспільства;

- дослідити цінності об'єднаної Європи як елементу політичної культури європейського простору;

- класифікувати цінності українського суспільства як важливої складової політичної культури;

- проаналізувати основні напрями практичного втілення демократичного ідеалу в Україні;

- напрацювати сценарії подальшого розвитку цінностей об'єднаної Європи і цінностей українського суспільства у контексті проблеми їх співвідношення.

Об'єктом дослідження є цінності як елемент політичної культури суспільства.

цінність об'єднана європа україна

Предмет дослідження - особливості впливу цінностей об'єднаної Європи на процеси демократизації політичної культури українського суспільства.

Методологічну основу дослідження складають сукупність філософських, загальнонаукових і спеціальних підходів та методів, які забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського та політологічного аналізу формування системи цінностей політичної культури. Основу дослідження складає аксіологічний підхід, який дозволяє комплексно поглянути на сутність та природу цінностей. Діалектичний підхід дає можливість проаналізувати цінності з точки зору закономірної зміни форм та станів, шляхом постійної суперечності між сутністю та явищем, змістом і формою, через взаємний перехід та взаємний вплив матеріального та ідеального у формуванні та трансформації цінностей. А також розглянути взаємовплив економічних, політичних, соціальних та духовних детермінантів на політичний простір.

Синергетичний підхід допомагає дослідити політичну культури як простір взаємодій та взаємовпливів, а також створити сценарії подальшого розвитку цінностей об'єднаної Європи, Європейського Союзу як інституції, в якій ці цінності на даний час об'єктивуються, а також політичної культури українського суспільства. Синергетика дозволяє взяти за основу дослідження нелінійну парадигму, її принципи та закономірності.

Застосування системного методу уможливило декомпозицію системи цінностей політичної культури на ряд підсистем (систем нижчого рівня), які досліджувалися автономно з урахуванням подальшого узгодження цілей кожної підсистеми із загальною метою системи, а також створення ієрархії системи.

Комплексний підхід реалізований, по-перше, в аналізі факторів, що вплинули на формування, зміну і трансформацію певного комплексу цінностей, об'єднаної Європи та українського суспільства.

До теоретичних методів, використаних в роботі, належать: соціологічний, порівняння, історичний, аналіз та синтез, логічний та метод дедукції. Соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на неї економіки, культури, ідеології та соціальної структури. Порівняння та порівняльно-історичний методи допомагають виявити спорідненість закономірностей формування та розвитку суспільних формацій, як середовища формування цінностей майбутньої об'єднаної Європи та українського суспільства, крім того закономірностей капіталістичної системи як середовища формування самої об'єднаної Європи й сучасної європейської ідентичності з її ідеологічною, ціннісною складовими. Аналіз та синтез дали підстави для з'ясування змісту та елементів політичного простору, цінностей як таких, зокрема цінностей об'єднаної Європи та українського суспільства, для розгляду історичних передумов формування європейської ідентичності. Об'єктивно-логічний метод застосований для виявлення загальної лінії, закономірностей розвитку цінностей об'єднаної Європи. Дедукція була використана в аналізі політичного простору, ціннісного комплексу з точки зору вмісту цінностей людини, громадянського суспільства та держави.

Серед емпіричних методів дослідження реалізованих у даній роботі варто зазначити: метод побудови сценаріїв, соціологічний аналіз документів у тому числі контент-аналіз. Крім того в даній роботі ми спираємось на статистичні дані, наведені, зокрема Eurostat, а також на дані соціологічних досліджень: "European Values Survey"; "European Social Survey"; "Eurobarometer"; Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна "Моральність українського суспільства", проведеного 1-10 листопада 2007 р. в рамках циклу досліджень "Ментальні основи вибору"; серії соціологічних опитувань Українського центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова, проведених з 2002 по 2010 рр.; три хвилі вимірювання "Ціннісні орієнтації населення України" 1996, 1999 і 2006 рр.; дослідження українських реалій Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременка та Центром соціальний моніторинг; дослідження "Політична ситуація та соціально-економічні настрої населення України: червень 2007 р., проведеного Інститутом соціології НАНУ; "Internazional Sozial Survey Programmme", проведеному Київським міжнародним інститутом соціології, Центром "Соціальні індикатори" та Національним університетом "Києво-Могилянська академія" в рамках міжнародного проекту; "Вектор культурних змін", бази даних міжнародних досліджень - Світового огляду цінностей (World Values Survey), бази даних цінностей С. Райса та вимірювань культур Ш. Шварца, бази міжнародних досліджень, присвячених вивченню рівнів задоволення життям, демократією, індексу корупції тощо, а також бази об'єктивних економічних показників різних країн: показники Economist Intelligence Unit; показник демократії Freedom House; звіти Political Risk Services; рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) і паритету купівельної спроможності (ПКС) на душу населення; довідник ЦРУ по країнах світу; Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI) та Індекс конкурентоспроможності бізнесу (Business Competitiveness Index, BCI) тощо.

Наукова новизна отриманих результатів обумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв'язання. Здійснено комплексне політологічне дослідження процесів еволюції та трансформації системи цінностей об'єднаної Європи та цінностей українського суспільства у контексті їх взаємовпливів. В межах дослідження отримано результати, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

Вперше:

- визначені сутність та зміст поняття "цінності політичного простору", запропонована авторська інтерпретація. Проаналізована відмінність понять "політичні цінності" та "цінності політичного простору", а саме, політичні цінності відображають належний стан речей, мету, бажаний результат політичної діяльності, на відміну від цінностей політичного простору, які відображають специфіку вподобань, позицій, диспозицій, потреб та інтересів акторів політичного простору, акторів, які діють в реальному політичному вимірі та часі, акторів, які ведуть постійну боротьбу за перерозподіл ресурсів спеціалізованих полів (економічного, політичного, соціального, культурного);

- запропонована класифікація цінностей об'єднаної Європи, критерії якої опрацьовані, спираючись на дані "European Values Survey", "European Social Survey", "Eurobarometer", а також на дані контент-аналізу "Договору, що запроваджує Конституцію для Європи", Лісабонського договору і методу якісного аналізу документів - Копенгагенських критеріїв;

- розроблений політичний ціннісний портрет українців, спираючись на дані соціологічних опитувань проведених в Україні: масштабного міжнародного проекту - (European Social Survey)"Європейського соціального обстеження"; трьох хвиль вимірювань "Ціннісні орієнтації населення" 1996, 1999 і 2006 рр., проведених в рамках міжнародного проекту (World Social Survey)"Світове дослідження цінностей"; досліджень Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка та Центра соціального моніторингу; дослідження "Моральність українського суспільства", проведеного Київським інститутом проблем управління ім. Горшеніна 1-10 листопада 2007 р. в рамках циклу досліджень "Ментальні основи вибору"; серії соціологічних опитувань Українського центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова, проведених з 2002 по 2010 роки; дослідження "Політична ситуація та соціально-економічні настрої населення України, проведеного у червні 2007 р. Інститутом соціології НАНУ;

Удосконалено:

- підходи до аналізу політичної культури суспільства через взаємоаналіз з такими поняттями як: політичний простір, політична комунікація, цінності суспільства, менталітет, національний характер, ідеологія, політична свідомість, мотиваційний комплекс (потреба - інтерес - цінність), та поняття норма соціальних реакцій;

- механізм пошуку чинників демократизації політичної культури українського суспільства шляхом екстраполяції цінностей об'єднаної Європи на політичну культуру українського суспільства;

- інструмент подальших досліджень у питаннях демократизації політичної культури українського суспільства, динаміки розвитку та трансформації цінностей українського суспільства, удосконалення політичного портрету українців та ідеологічних детермінант політичного вибору через систематизацію комплексу міжнародних закордонних та вітчизняних соціологічних досліджень та статистичних даних реалій українського політичного життя;

Дістало подальшого розвитку:

- дослідження, у комплексі теоретичної та практичної сторін проблеми, демократичного поступу України, ґрунтуючись на даних соціологічних опитувань, проведених Центром політичних та економічних досліджень імені Разумкова, Інститутом дослідження проблем управління імені Горшеніна, Інститутом соціальних досліджень імені Яременка;

- формування сценаріїв трансформації європейських цінностей у зв'язку з інституційною формою їх об'єктивації - Європейським Союзом, що спираються на події останніх років, які розгортались у світі в цілому та Європі зокрема, відображені в нормативно-правових актах і періодичних виданнях, а також засвідчені статистичними даними;

- аналіз загальних тенденцій розвитку української держави з пролонгацією існуючих тенденцій на майбутнє, спираючись на існуючі статистичні показники (економічні, політичні, демографічні, культурні та релігійні).

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі висновки та положення створюють базу для подальшого розвитку політичної науки, зокрема політичної аксіології, поглибленого дослідження проблем стану та трансформації системи цінностей об'єднаної Європи. Ідеї дослідження можуть стати настановами та основою для політико-правових досліджень інтеграційних процесів в Європі.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у викладанні курсів з політології, філософії політики, держави і права, а також у спеціальних курсах з політичної аксіології. Матеріали дослідження можуть стати основою відповідного спецкурсу у профільних навчальних закладах, враховані при створенні програм, методик, підручників, посібників. Завдяки своїй спрямованості на вирішення практичних проблем, робота може стати в нагоді для розробників конкретних проектів та їх виконавців.

Теоретичні положення дисертації можуть бути використані в роботі органів виконавчої влади, що займаються інформаційно-аналітичною діяльністю, а також у діяльності органів державного управління.

Особистий внесок здобувача у колективній монографії полягає у висвітленні ролі природоохоронних громадських організацій у процесі демократизації українського суспільства та складає 1 д. а. (загальний обсяг колективної монографії - 28 д. а.)

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дослідження обговорювалися на засіданні кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, на низці науково-практичних та науково-теоретичних конференцій, а саме: Міжнародних конференціях: "Наука і вища освіта" (Запоріжжя, 2007); "Пост (сучасність) і наука: соціологія в пошуках себе та суспільства" (Харків, 2007); "Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій" (Суми, 2008); "Соціологія у (пост) сучасності" (Харків, 2008); "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2008); "Національно-культурні традиції України у контексті європейської інтеграції" (Запоріжжя, 2008); "Простір гуманітарної комунікації: трансформації академічного дискурсу" (Київ, 2009); Всеукраїнських конференціях: "Актуальні проблеми сучасної науки" (Київ, 2006); "Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи" (Харків, 2008); "Інноваційні стратегії розвитку освіти: філософсько-педагогічний дискурс" (Київ, 2009); "Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ століття: проблеми теорії і практики" (Чернігів, 2009); "Університет - позашкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" (Київ, 2010); "Правова культура, правова свідомість і право" (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 13 наукових працях, з них: 1 - колективна монографія, 5 - статті в наукових виданнях, що визнаються ВАК України як фахові з політичних наук, 7 - тези наукових конференцій.

Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел (331 позицій) та 17 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 263 сторінка, основна частина дисертації - 204 сторінки.

Основний зміст дисертації

У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її наукової розробки; формулюється мета і завдання, об'єкт і предмет, визначені теоретико-методологічні основи роботи; розкриваються наукова новизна і практичне значення даного дослідження; окреслюється рівень апробації його результатів; подається структура дисертації.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження цінностей об'єднаної Європи у контексті демократизації політичної культури українського суспільства" - визначено сутність та зміст основних понять, що складають проблематику дослідження, а також визначені теоретико-методологічні засади роботи.

У підрозділі 1.1 - "Цінності як чинник демократизації політичної культури суспільства" - визначені сутність, зміст, форми, а також в історичній ретроспекції розглянуті підходи до визначення поняття "цінність". Під яким у даному дослідженні будемо розуміти будь-який предмет матеріальний або ідеальний, ідея або інститут, предмет, що існує насправді або є уявним, по відношенню до якого індивіди або групи займають позицію оцінки, приписують йому важливу роль в своєму житті і прагнення володіти ним відчувають як необхідність.

Теоретичний доробок з цих питань розділений, і опрацьований, на чотири групи джерел: соціологічні, філософські, психологічні і політико-правові аспекти цінностей.

Доведена думка про те, що ми маємо аналізувати реальні предмети і явища політичного простору через призму моральних критеріїв оцінки як реально існуючі цінності даного політичного простору і детермінанти політичного процесу.

Виходячи з діалектико-матеріалістичного розуміння природи цінностей політичного простору та спираючись на концепцію "цінностей-потреб" Стівена Райса, запропонована наступна класифікація цінностей політичного простору, яка характерна для суб'єкта політичного простору: авторитет; незалежність; цікавість; схвалення оточуючих; порядок; створення запасів; гідність; ідеалізм; соціальний контакт; сім'я; статус; зведення рахунків; любов; їжа; фізична активність; спокій.

Змістом цінностей політичного простору є феномен "преференційної детермінації", який полягає в тому, що кожна політична цінність шляхом взаємодії з соціальною реальністю набуває численних контактів і внаслідок цього піддається "розщепленню" на два елементи - абстрактний і конкретний відповідно на ідеальний - той, що є взірцем, ідеалом політичної дійсності та реальний - той, який, відображає адаптовані характеристики дійсності. Згодом кожен з цих елементів починає виробляти відповідні ціннісні потреби суб'єктів політичного простору. Система переваг як сукупність елементів групової свідомості і як основа формування політичних цінностей є, таким чином, істотним чинником, що визначає умови ініціювання, детермінації політичного процесу, зокрема демократизації як одного з найважливіших процесів, що розгортається у політичному просторі.

Політична культура є частиною політичного простору суспільства й сама представляє собою простір комунікації та простір продукування і реалізації цінностей як важливої складової політичної культури суспільства. Ця складова і визначає вектор майбутніх змін політичної культури суспільства. Рух суспільства в процесі демократизації політичної культури передбачає зміну системи цінностей, яка і є тим лакмусовим папірцем, що демонструє ступінь демократизації суспільства.

У підрозділі 1.2 - "Історико-політичний контекст дослідження цінностей як елемента політичної культури суспільства" - в історичному та політичному аспектах розкрита логіка взаємодії, трансформації та впливу цінностей, зокрема політичних, на політичну культуру суспільства в тому числі на суспільства перехідного типу.

Проведений діалектичний аналіз взаємовпливів та взаємоперетинів таких пар категорій як: культура та політика; політична культура та ідеологія; політична культура та менталітет; політична культура та політична свідомість. В основу дослідження покладені роботи таких науковців як І. Алексеєнко, Г. Алмонд, О. Бабкіна, Е. Баталов, В. Бебик, В. Буцевицький, І. Варзар, С. Верба, О. Вишняк, Є. Вятр, К. Гаджиєв, Е. Гансова, М. Головатий, Є. Головаха, А. Горбань, Ж. Деркач, М. Дмитренко, В. Добіжа, О. Донченко, Г. Зеленько, Ф. Знанецький, Г. Карнаух, М. Корват, В. Кремень, І. Кресіна, В. Липинський, Л. Лясота, С. Макеєв, В. Мілановський, М. Михальченко, Т. Наумова, О. Новакова, М. Остапенко, Н. Паніна, І. Поліщук, В. Полохало, М. Процьків В. Ребкало, Ф. Рудич, А. Ручка, М. Рябчук, У. Томас, В. Храмов, Б. Цимбалістий, А. Чередниченко, М. Шульга, О. Яременко та ін.

Спираючись на дослідження "Вектор культурних змін", проведене співробітниками державного університету вища школа економіки (м. Москва) в рамках експертного проекту "Відкрита економіка", були визначені форми цінностей політичного простору. Базуючись на опрацьованих групах цінностей сучасна політична карта світу була розділена на культурні ареали відповідно до переважаючих в даних країнах цінностях. Було виділено сім культурних ареалів: західноєвропейський (1); англомовний (2); південно - і центральноєвропейський (3); латиноамериканський (4); далекосхідний азіатський (5); східноєвропейський (6); африканський (7).

У підрозділі 1.3 - "Принципи, підходи і методи дослідження цінностей об'єднаної Європи у контексті демократизації політичної культури українського суспільства" - визначено концептуальні методологічні засади, а саме:

1) найбільш адекватним методологічним підґрунтям роботи є міждисциплінарний підхід, в якому поєднано діалектичний підхід із синергетичною парадигмою. Діалектика дає загальне змістовне уявлення про формування та трансформації, взаємовплив та взаємоперетин цінностей об'єднаної Європи і українського суспільства. Доповнюючись загальнонауковими підходами - системним, інформаційним, аксіологічним та комплексним створюють ефективний методологічний ключ для розв'язання поставлених в роботі завдань. Застосування загальнофілософських та загальнонаукових методів дало можливість доповнити картину методологічного аналізу динаміки цінностей об'єднаної Європи історичною ретроспекцією, логічною послідовністю викладення матеріалу, моделюванням різних форм та класифікацій цінностей об'єднаної Європи та українського суспільства.

2) встановлено дві основні тенденції в еволюції взаємодії політичних структур на світовій арені: глобалізація та фрагментація, становлення єдиного цілісного світу й нові форми його розколу. Вони є діалектично-протилежними сторонами однієї і тієї ж внутрішньо суперечливої тенденції росту взаємозв'язку сучасного світу. Зазначені тенденції проявляються, з одного боку, в інтернаціоналізації економічного, соціального, політичного простору, з іншого, у створенні й укріпленні суверенних держав, розвитку національних спільнот і національних рухів, що прагнуть реалізувати свої національні інтереси на міжнародній арені.

У другому розділі - "Праксеологічні засади екстраполяції цінностей об'єднаної Європи на політико-культурний простір сучасної України" - аналізуються та класифікуються спільні для держав об'єднаної Європи цінності, а також цінності українського суспільства. На основі цього створюється політичний портрет українського суспільства, та розглядаються проблеми та перспективи впровадження демократичного ідеалу в Україні. Також на базі аналітичних та статистичних даних опрацьовуються сценарії подальшого розвитку цінностей об'єднаної Європи і Європейського Союзу як інституціональної форми закріплення європейських цінностей та політичних цінностей українського суспільства. Теоретичним підґрунтям для розкриття зазначених питань є роботи Х. Баба, Ю. Борко, В. Вейта, Ю. Габермаса, Е. Гіденса, Г. Деланті, Р. Інглхарта, В. Магуна, Р. Мейна, Б. Нельсона, Дж. О'Саллівана, А. Пагдена, Л. Пассеріні, Д. Робертса, М. Руднєва, Д. де Ружмона, М. Уінтла й інші.

У підрозділі 2.1 - "Цінності об'єднаної Європи як елемент політичної культури європейського простору" - аналіз та класифікацію спільних європейських цінностей проведено з двох основних позицій: по-перше, виходячи з соціологічних опитувань громадян Європейського Союзу, по-друге, з точки зору закріплення європейських цінностей у нормативно-правових документах.

Спираючись на дві хвилі "Євробарометру" 2006 та 2008 років, створено змістовний каркас спільних для держав-учасниць ЄС цінностей. Визначено, що загальновизнаними європейськими цінностями на думку самих європейців (27 ДУ ЄС) є: "мир" (45%), "права людини" (42%) та "повага до людського життя" (41%), "демократія" (27%), "законність" та "свободу особистості" (21% в обох випадках), "рівноправність" (19%) та "толерантність" (16%), "солідарність" (13%), "самореалізація" (11%), "повага до інших" (9%), "релігія" (7%).

Серед майбутніх цінностей-цілей Європейського Союзу європейці зазначають: "боротьбу з ростом цін"; "підтримання порядку в країні"; "надання людям можливості більше говорити у рішеннях уряду"; "захист свободи слова". Визначено також три цінності, які на думку європейців найкраще представляють ЄС - "права людини", "мир", "демократія".

Запропонована авторська узагальнена класифікація цінностей політичного простору, яка структурована за наступними критеріями: ступінь усвідомлення (раціональні, ірраціональні цінності); ідеологічні переконання (крайні націоналістичні - фашистські; центристські (консервативні, ліберальні); соціалістичні; та цінності крайнього соціалізму - комуністичні)); структурний критерій (цінності мікрорівня - громадянина, цінності мезорівня - малої соціальної групи, наприклад клан, цінності макрорівня - суспільства, політичної системи та цінності мегарівня - глобального політичного простору); джерело походження цінностей (матеріальні та ідеальні); види полів (економічні, політичні, соціальні, культурні); призначення цінностей (цінність-мета; цінність-засіб; цінність-потреба; цінність-переконання).

Також у роботі подається авторська класифікація цінностей політичного простору об'єднаної Європи, яка побудована на основі двох основних критеріїв - зміст цінності та її форми. Класифікація виглядає наступним чином: "мир" - особиста безпека, політична безпека; "права людини" - право приватної власності, право обирати та бути обраним; "повага до людського життя" - проявляється у ставленні до людини з боку різних інституцій (міліції, медичних закладів, органів державної влади); "демократія" - поділ гілок влади, розвинена політична участь "пасивних" суб'єктів політичного простору; "свобода особистості" - свобода слова, поглядів, вибору; "законність" - пріоритет закону над політикою, правова держава; "рівноправність" - де-юре рівні можливості, де-юре рівність всіх перед законом; "толерантність" - форма прояву характеризується сферою застосування: культурний, духовний простір - толерантність щодо відмінного віросповідання і т.д.; соціальний простір - толерантність у поглядах на статеве життя і т.д.; в політичному просторі - толерантність до різних ідеологічних переконань і т.д.; в економічному просторі - толерантне ставлення до людей, які мають значні фінансові статки і т.д.; "солідарність" - солідарність за політичною ознакою - міжнародний політичний рух; солідарність за професійною ознакою - профспілка тощо; "самореалізація" - існування класових, обмежень самореалізації; розмиті кордони між класами, розмита класова свідомість - розширені кордони самореалізації; "повага до інших культур" - расова рівність-нерівність, відсутність-наявність етнічної дискримінації тощо; "релігія" - система Абсолютних правил, істин; система ідеологічних переконань, які витісняючи релігію здатні пояснити світобудову - комунізм.

У роботі презентовані результати проведеного автором контент-аналізу "Договору, що запроваджує Конституцію для Європи" з точки зору закріплених в ньому спільних європейських цінностей. Зроблено висновок, що саме економічні та політико-правові засади європейської інтеграції домінують на даний час. Культурну спорідненість європейських народів варто розглядати як похідну від зазначених вище засад, згадаймо, що інформаційну увагу цій детермінанті в документі було приділено незначну. Наразі Європа піклується про безпеку та економічну стабільність і це чітко відображено в Конституції. Цей Конституційний проект можна назвати політичним, адже переважна більшість питань торкається структури та функцій політико-правових інституцій ЄС.

У підрозділі 2.2 - "Класифікація цінностей українського суспільства як важливої складової політичної культури" спираючись на масштабний міжнародний проект (European Social Survey)"Європейське соціальне обстеження" реалізований у 2004-2005 роках у 23 країнах ЄС та Україні окреслений ціннісний портрет населення України у порівнянні з більшою частиною населення Європи. Список цінностей, покладений в основу дослідження був сформований Ш. Шварцем і включав 10 "латентних мотиваційних типів цінностей": влада; досягнення; гедонізм; стимуляція; самостійність; універсалізм; доброзичливість; традиція; конформність; безпека.

Результати дослідження виглядають наступним чином:

1) цінності українців мають певні відмінності з середніми їх значеннями у Європі: цінності Безпеки, Традиції, Конформності та Влади виражені в Україні помітніше, а цінності Самостійності, Гедонізму, Стимуляції й Доброзичливості - навпаки, слабше. Окрім того, Україна випереджує інші країни за одним із компонентів Самоствердження, а саме за тим, де у фокусі - багатство, повага і влада над людьми, але не активна самореалізація та самовіддача

2) загальна конфігурація статистичних відмінностей українців змальовує образ людини, якій притаманна висока обережність (або навіть страх), потреба в захисті з боку сильної держави, консерватизм, прагнення "не вихилятися" і страх перед соціальним осудом. Відповідно, у цієї людини порівняно слабко виражені потреби в новизні, творчості, свободі й самостійності. Водночас ця людина прагне до багатства й влади, а також до особистого успіху й соціального визнання. Сильна орієнтація на індивідуальне самоствердження знижує готовність цієї людини піклуватися навіть про тих, хто її безпосередньо оточує.

3) в результаті дослідження з'ясувалося, що Україна справді неоднорідна в сенсі цінностей, і що статистично значимі відмінності між різними частинами України існують за всіма індексами, крім двох - Конформності та Самостійності. З опису статистично значимих відмінностей видно, що найбільша різниця у цінностях, які сповідує населення, існує не між Заходом і Сходом, а між Заходом і Центром України. Особливо варто відзначити, що відмінність у цінностях мешканців східних і західних регіонів дуже незначна. Таким чином Схід ціннісно ближчий Заходу, ніж Південь, а тим більше Центр України.

Аналіз результатів досліджень: Київського інституту проблем управління ім. Грошеніна "Моральність українського суспільства" дав можливість створити політичний портрет сучасного українця, який складається з наступних рис:

1) досить низький рівень законослухняності - правовий нігілізм;

2) розбудова правової держави не є однією з пріоритетних цінностей, радше ідеалом;

3) поєднання бажання налагодження демократичного розподілу між гілками влади поряд із бажанням реставрації авторитарної владної вертикалі;

4) фіксація цінності суверенної незалежної української держави поряд з зростанням кількості тих, хто через постійні суспільні негаразди не підтримав би незалежність України (йдеться про референдум 1991 року);

5) сподівання на появу "сильного лідера" здатного виправити прорахунки минулих владних еліт та покращити ситуацію в країні;

6) консолідуючою ідеєю суспільства є "прагнення до істотного підвищення добробуту всіх громадян", помітний вплив також здатна відіграти ідея "рівних прав і співіснування в рамках однієї держави";

7) переважна аполітичність та незацікавленість політикою;

8) відповідно, відсутність стійких політичних вподобань;

9) переважне небажання відстоювати гарантовані де-юре, але потурані де-факто права;

10) незначна кількість залучених до громадських, політичних та професійних організацій;

11) перевага "національної ідентичності" над іншими видами;

12) етнічний та національний локалізм, помірний "універсалізм" та "космополітизм"; 13) дуже незначна довіра людей до представників інших релігійних конфесій та іншої національності; 14) проявляються тенденції нетолерантності у вирішенні соціальних проблем до меншин, що проживають на території України; 15) невизначеність з приводу лібералізації економічного ринку; 16) орієнтація на врегулювання суспільних проблем з боку держави, а не громадянина; 17) домінування негромадянського підданського типу політичної культури; 18) лібералізація свідомості, переважання думки про те, що всі громадяни мають бути рівними перед законом, мати рівні права, а матеріальний рівень має залежати від праці і здібностей; 19) помірковані патріотичні почуття з тенденцією зростання; 20) індивідуалізм особистий, не направлений на вияв у громадській сфері.

У підрозділі 2.3 - "Основні напрями практичного втілення демократичного ідеалу в Україні" здійснений аналіз показує, що система демократичних цінностей в українському суспільстві ще не є такою, яку розділяє та підтримує своїми діями більшість громадян. Вона не є і такою, яка має реальну підтримку з боку політичної еліти. З одного боку, досить динамічний, а з іншого - непослідовний, без чітких цілей та механізмів їх досягнення, пострадянський етап функціонування українського суспільства сформував лише підґрунтя для розбудови системи демократії як механізму, що може забезпечувати принципи свободи, правової держави, дієвості конституції, соціальної рівності, справедливості, зменшувати ризики помилок у виборі лідерів, забезпечувати взаємодію тріади "держава, народ, влада". Сама система механізмів демократії перебуває в стані початкової розбудови та незабезпеченої легітимності.

Серед сучасних ризиків, що стоять перед українською державою - гра на цінностях, у тому числі й демократичних, тенденції посилення туги за "сильною владою" та схильність до патерналістських настроїв, політизація суспільного життя, замість формування громадського суспільства - формування суспільства громадянської незгоди. В цьому контексті актуалізуються потреби формування національної гордості, почуття особистої відповідальності, перспективної системи цінностей, згуртованості (консолідації) та подолання нової хвилі апатії, розчарування, соціальної безініціативності, почуття невпевненості та незахищеності.

До пріоритетів, які зможуть забезпечити розвиток українського суспільства, слід віднести посилення реальних демократичних процесів, підвищення відповідальності влади перед народом, зростання активності громадянських ініціатив, формування механізмів участі народу в прийнятті рішень та забезпечення зворотного зв'язку "влада - народ", прозорості у діяльності органів державного управління.

У підрозділі 2.4 - "Сценарії подальшого розвитку цінностей об'єднаної Європи і цінностей українського суспільства: проблеми співвідношення" - спираючись на аналітичні та експертні дані зокрема з питань міжнародної політики, а також на статистичні дані сформовано сценарії подальшого розвитку цінностей об'єднаної Європи у зв'язку із розвитком інституційної форми їх закріплення - Європейського Союзу.

Суть першого сценарію полягає у наступному: ЄС внаслідок світової економічної кризи і втрати світової першості з боку США, що відповідно відкриває можливості для встановлення такої першості з боку інших держав, поступово буде втрачати свій вплив на національні держави-члени, перш за все на найрозвинутіші, постіндустріальні (Франція, Німеччина, Люксембург, Велика Британія), яким вигідніше буде поза межами союзу і з точки зору економіки, і з точки зору збереження національного суверенітету. Вихід цих країн з ЄС (частковий або всіх згаданих) знецінить сам ЄС і позбавить такі країни, як, наприклад, Польща чи Болгарія, економічної стимуляції їх власних національних економік. Згодом ЄС перетвориться на подобу Ліги Націй як структуру, яка не здатна впливати ні на міжнародні процеси, ні на функціонування держав-членів.

Основними аспектами другого сценарію є: встановлення ліміту розширення ЄС 27, що дасть можливість вирішити найболючіше політико-правове питання - прийняття та узгодження рішень. Подібне рішення призведе до посилення контролю над міграційними потоками, збільшенням практики видачі тимчасових або циклічних віз. В найближчі роки Європа представить новий "бренд ЄС" для того, щоб він - союз, став домівкою новому молодому поколінню європейців.

Різниця між Україною та країнами ЄС надзвичайно велика як за ефективністю механізмів налагодження всіх сфер суспільної життєдіяльності, так і за цінностями та ціннісними орієнтаціями, які хоч певним чином співпадають на рівні архетипів, але на рівні суспільної практики мають значні відмінності. Значне погіршення умов життя населення України із значною вірогідністю "веде" у прірву соціальних заворушень та навіть, вибухів. Перспективним шляхом для України має стати рух у напрямку посиленої демократизації всіх сфер суспільної життєдіяльності, адже Україна вже зараз знаходиться "на межі" власного і залежного від інших країн розвитку.

Висновки

Здійснене дисертаційне дослідження дає можливість сформулювати висновки, які у сукупності вирішують поставлені наукові завдання, що мають важливе значення у комплексі проблем політології.

Проблематика цінностей взагалі і політичних цінностей зокрема посіла важливе місце у сучасних політичних і суміжних науках. Існування різних концептуальних підходів до розуміння цього поняття пов'язане з неоднозначним визначенням сутності природи політичних цінностей, їх онтологічного статусу, різної інтерпретації функціонального значення, основних механізмів формування і розвитку. В результаті сформувалася ніша актуальних науково-теоретичних і практичних завдань, зокрема по вирішенню питання: яким чином політична цінність трансформується при взаємодії політичних суб'єктів у реальному політичному просторі.

Запропонована у роботі відповідь на це запитання ґрунтується на феномені "преференційної детермінації" політичних цінностей, а саме їх розщепленню в ході політичної взаємодії на ідеальний і реальний компоненти, що й становить зміст цінностей політичного простору. Ідеальний компонент представляє собою зразок, ідеал або мету політичної дії, в той час як реальний компонент і є тим, чим стає цінність у взаємодії між політичними суб'єктами, а саме адаптованою кількісно-якісною характеристикою політичного простору. Під цінностями політичного простору розуміються предмети матеріальні або ідеальні, ідеї або інститути, які є складовими частинами політичного простору та по відношенню до яких актори, які наділені відповідними потребами та інтересами, позиціями та диспозиціями, що визначають статику та динаміку положення актора в даному просторі, займають позицію оцінки, володіння якими відчувають як необхідність. Аналізуючи цінності будь-якого політичного простору маємо максимально наблизитися до реалій політичного життя, політичної боротьби, до дійсної структури політичного простору.

...